Департамент освіти Вінницької міської ради ку «Міський методичний кабінет»



Скачати 311.27 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір311.27 Kb.
Департамент освіти Вінницької міської ради

КУ «Міський методичний кабінет»




Експрес-бюлетень фахової інформації для класних керівників 5-11 класів



Підготувала: методист з виховної

роботи Побережна І.В.
серпень 2016 р.

м. Вінниця

Сучасні підходи до організації та планування



виховної роботи ”
Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціально активної, всебічно розвиненої особливості вимагають від педагогів нових підходів до організації виховної роботи в школі.
У значній кількості навчальних закладів запроваджують нові моделі позаурочної виховної діяльності, педколективи працюють над створенням системи виховної роботи.
На часі зміна проведення стандартних виховних заходів для дітей на цілеспрямоване і професійне управління, що передбачає вивчення вихованців, встановлення психолого-педагогічного діагнозу, підпорядковане меті планування і задоволення виховного впливу, об’єктивне оцінювання реальних результатів виховної роботи. Така поведінка вчителя, коли він вирішує і дає вказівки, на сьогодні є неефективною.

Успіх виховного процесу залежить, насамперед, від вихователя.

У середовищі вчитель-учень має панувати педагогіка співпраці.
Реалізація запропонованої концепції виховання та навчання дітей дасть очікувані й заплановані результати за умови набуття і систематизації педагогом ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості колективу.

Структура циклу управлінської діяльності, спрямованої на виконання будь-яких педагогічних завдань, і логічна послідовність його складових можуть бути подані таким чином:


  • психолого-педагогічне діагностування;

  • прогнозування;

  • визначення мети та завдань діяльності;

  • визначення змісту, вибір засобів, методів, форм організації життєдіяльності;

  • планування (моделювання) навчально-виховного процесу;

реалізація плану (організація діяльності);

  • аналіз, оцінювання, облік результатів (діагностування нової ситуації)


Психолого-педагогічне діагностування.

Визначаються такі підходи до здійснення виховної роботи: описовий, полярно-оцінювальний (вдалося – не вдалося, добре – погано), системний, проблемний і особистісно орієнтований.


Залежно від традицій виховної діяльності, особистісних якостей вихователя застосовуються такі види аналізу навчально-виховного процесу в класі:

  • аналіз реалізації цілей та виконання завдань (оцінюється ступінь досягнення мети, визначеної у плані виховної роботи за минулий період);

  • аналіз основних подій і педагогічних ситуацій (аналіз, оцінювання, облік результатів, тобто діагностування нової ситуації).

Успішному проведенню цьому сприяє колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі всіх суб’єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу. Можна відмітити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення “відкритої сторінки думок”, випуск різноманітних інформаційних листків, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму “Справи минулого року”, різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, “жива газета”, “телепрограма” тощо), огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року.
Досвід роботи кращих вихователів показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними й залежать від роботи конкретного педагога (щоденник вихователя, текст, аналіз анкетування або усна інформація на засіданнях методичної ради, батьківських колективів і батьківських зборах, зборах учнівського колективу).
Наступним етапом управлінської діяльності є прогнозування. Насамперед, це передбачення майбутнього на основі врахування мотивів, інтересів, нахилів вихованців, а також знань про загальні закони та закономірності розвитку особистості.
Планування – один із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу. Це спільна діяльність вихователя, учнів й дорослих щодо визначення цілей, змісту й способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених заходів.
У практиці використовуються різні види педагогічного планування: перспективне, оперативне, поточне.
Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період.

Оперативне – складання плану підготовки і проведення конкретного заходу.

Поточне – плану життєдіяльності класного колективу на день, тиждень, місяць тощо.
Структура плану будь-якого виду може включати такі розділи:

  • характеристика педагогічної ситуації;

  • навчальне, виховне, розвивальне завдання (окремо для кожної запланованої форми або етапу роботи);

  • зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність вихователя і вихованців може плануватися за видами, за тематичними періодами, за рівнем діяльності колективу тощо);

  • очікувані результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи.

За формою плани також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний, циклічний.
Щоб досягти бажаних результатів, необхідно використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників до спільної діяльності щодо складання плану.
На цьому етапі планування виховної роботи у класі можуть бути здійснені такі дії:
1. Попереднє планування спільно з учнівським і батьківським активом життєдіяльності класного колективу на новий період;
2. Організація педагогічного супроводу колективного планування;
3. Перспективне планування класним колективом життєдіяльності класу;
4. Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпечення реалізації плану життєдіяльності класу.
Зміст, форми і структура плану виховної роботи
Під час планування виховної роботи вихователю, крім визначення цілей, форм і засобів виховання учнів, необхідно обрати оптимальний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.
За змістом план має бути спрямований на формування у дітей та учнівської молоді особистісних рис громадян України, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; виховання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя; забезпечення фізичної досконалості.
Структура плану може включати такі розділи:

  • аналіз виховної роботи за минулий рік;

  • цілі та завдання виховної діяльності;

  • психолого-педагогічна характеристика класу;

  • основні напрями діяльності та справи класного колективу;

  • індивідуальна робота з учнями;

  • робота з батьками;

  • вивчення ефективності виховного процесу в класі.

Управлінський цикл логічно завершується аналізом, оцінюванням, обліком результатів.

Ці стадії є кроком до початку наступного етапу планування, тобто діагностування нової ситуації.


Планування – справа творча, тому вихователь має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.
Враховуючи нову соціальну позицію підлітків 5-9 класів, завданнями педагогів є розвиток вольової поведінки учнів, навчання умінню володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх тощо. Рекомендовано спрямовувати виховну діяльність учнів даного віку на формування їхнього вміння оцінювати власні можливості, ставити мету, навчатися розробляти власні програми самовдосконалення.

Рекомендованими формами виховної роботи для учнів 5-9 класів є відверта розмова, тренінг, гра-експрес, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС), проект, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, турнір, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, екологічна стежка, художня галерея, конкурс-ярмарок, трудовий десант, інтелектуальна гра тощо.

Працюючи з учнями 10-11 класів слід звернути увагу на розвиток мислення старшокласників, на становлення нових мотивів професійного та життєвого самовизначення, допомагати їм визначати та складати плани свого індивідуального розвитку.

Слід враховувати їх вікові особливості (потребу в життєвому самовизначенні, спрямованості на майбутнє, визначенні свого життєвого шляху, майбутньої професії), рекомендовано проводити такі форми уроків, як: диспут, брифінг, відверту розмова, етичний тренінг, конкурс, ділову зустріч, етичний тренінг, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, проект, брейн-ринг, сократівську бесіду, філософський стіл, дебати, бенефіс, колаж, презентацію, прес-шоу, круглий стіл, прес-конференцію, фоторепортаж, презентацію-захист, відкриту кафедру, тематичний діалог, захист проектів, поетичну вітальню, самотестування тощо.


Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.
Переваги інтерактивних форм роботи:

• мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;

• дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи;

• сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді;

• розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;

• активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю.


Інтерактивні форми роботи:

• Театралізовані

• Інтерактивні ігрові

• Інтелектуально-пізнавальні

• Художньо-прикладні

• Проекти (дослідження).


Театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші форми. Вони розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей. Під час їх підготовки відбувається креативна діяльність педагогів та учнів.

Літературно-музична композиція - композиційно побудоване подання літературного матеріалу (у нашому випадкові - необхідної інформації) у музичному оформленні. Намагайтеся подавати інформацію не в лекційній, розповідній манері, а з допомогою виразних сценічних прийомів.

Концерт - поєднання різних за жанром художніх номерів у одній програмі.

Публіцистична вистава (раніше дана форма роботи мала назву агітбригада) - цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів. Віршовані тексти, відомі пісні які набули нового змісту, використання прийому "апорт" (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюру - ось ознаки цього жанру.

У ньому документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм. Публіцистична вистава - це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. У цілому, така вистава може стати на справді дієво - профілактичною якщо інформація в ній буде викладена яскраво і переконливо.

Пластично-хореографічна вистава. Це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки, тканини, стрічки тощо). Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.

Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічні рішення (мізансцена - розташування фігур на сцені). Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа). Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить "за кадром" і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.

Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія). Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах). Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.

Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.

Вистава форум-театру. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем. Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – "жертва" ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства.

Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією. Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру. Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.

Змагання команд КВН - найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Дуже важливим у цьому жанрі є "здоровий" гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислися.

Художньо-прикладні форми. Ідеться про відомі конкурси малюнка, виставки квітів, захист технічних проектів тощо. Ці форми здатні містити візуальну інформацію, впливати на свідомість завдяки образотворчим засобам, до того ж адресовані великій і різнорідній аудиторії.

Потрібно знайти сучасні ідеї щодо художньо-прикладного жанру (це може бути створення авторських малюнків на футболках, проектів пам'ятника, зйомка рекламного ролика, конкурс графіті чи показ тематичної модної колекції тощо) і широко використовувати їх.

Читацька конференція — важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі. Структура проведення читацької конференції залежить від теми, класу.

Тематичні вечори — присвячуються суспільно-політичним подіям, державним святам, пам'ятним і знаменним датам у житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошують гостей, оформляють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність, підбирають кінофільми тощо..



Інтерактивні ігрові форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

Ігрова програма є основним засобом вираження у цій формі є гра. Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми. Сюжет ігрової програми (як і у випадку тематичного концерту) потребує певної логіки і сценічного рішення.

Інтерактивна акція. На відміну від ігрової програми, не мають певного сценарію, а лише сценарний план. Це низка заходів інформаційно-просвітницького спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури, буклетів, пам'яток, тематичних календарів, наліпок; "обмін" знань на "товар"; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).

Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу).

Ток-шоу. Інтерактивна програма (від англ. talk show — розмовне шоу), в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку.

В умовах закладу освіти: "уявна телепередача", але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим.

Тематична дискотека. Розважальний захід пізнавально-профілактичного спрямування. Для отримання "вхідного квитка" на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).

Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики, розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних "хвороб" або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо. Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.

Гра станціями (квест). Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від "станції" до "станції" і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення превентивної та профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі.

Фут-квест. Гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього. Команди формуються або самими учасниками, або агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри.

Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася. З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовніше гарний настрій.

Тематика фут-квестів може бути різноманітною. Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).

Флеш-моб (англ. flash mob — "спалахуючий натовп") — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться. Найважливіші типові правила руху флешмобу:

• Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було.

• Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

• Жорстке дотримання сценарію.

• Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флешмоб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.

Інтелектуально-пізнавальні форми. Найчастіше це варіанти інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм. Стандартний підхід: використання сценаріїв вже існуючих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм: "Що? Де? Коли?", "Слабка ланка", "Брейн-ринг", "Найрозумніший" тощо. Незмінним залишається зміст, основа якого "запитання – відповіді" та винахідницький підхід до підбору форм постановки запитань:

• саме запитання може містити в собі часткову інформацію;

• воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми;

• до запитання можна додати варіанти відповідей тощо.

• орієнтація на інтереси учнів, використання сучасних технічних засобів.

Пошук форми проведення, яка надасть можливість глядачам приймати не пасивну, а активну участі у програмі разом з учасниками команд.

Вечори запитань і відповідей — одна з ефективних форм організації виховання учнів, це цікавий і живий засіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрішнього і міжнародного життя України, виробництва, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи.

Сократівські бесіди — колективні роздуми над життєво важливою світоглядною проблемою. Сократ пропонував учням систему запитань, послідовні відповіді на які приводили до істини. Запитання для обговорення також можна взяти з бесід Сократа (Платон. Твори. Т. II) та з сучасного життя.

На початку сократівської бесіди проводиться розминка, учням пропонуються жартівливі вправи, цим самим задається хороший настрій. Коли емоційна напруга досягає найвищого рівня, бесіду слід завершити, щоб учні не перевтомилися. Найкращий варіант фіналу — письмові твори про свою думку з обговорюваної проблеми. Сократівські бесіди не потрібно проводити часто, зате постійно і регулярно, що виробить в. учнів звичку до аналізу життєво важливих проблем.

При проведенні сократівських бесід бажано використовувати музичний фон, репродукції картин, фрагменти з творів художньої літератури.

Відкритий мікрофон — це форма публіцистичної діяльності учнів у школі. Звичайно учні критикують негативні сторони життя школи, розмірковують над життєво важливими проблемами. Вчитель повинен допомогти учням добре підготуватися, взяти участь у відкритому мікрофоні. Теми виступів можуть бути сформульовані таким чином: "Що я хочу сказати... ", "Чому в мене болить душа", "Увага, проблема", "Прошу слова". Виступи можуть бути побудовані за схемою: "Теза — аргумент — ілюстрація". Для організації відкритого мікрофона створюється робоча група, яка бере на себе організаційну, технічну та естетичну підготовки, встановлює кількість ораторів, забезпечує тишу під час виступів.

Публічні лекції - це лекції для школярів, на яких присутні вчителі, іноді батьки. Вони тривають 15—20 хв. і проводиться під час великої перерви. Щоб зацікавити слухачів, лекція повинна бути інформаційно-насиченою, з яскравими прикладами, впливати на настрій слухачів, мати продумане оформлення. Тематика лекцій може бути найрізноманітнішою: "Людина і природа", "Людина і краса", "Людина і гроші", "Людина і одяг", "Людина і мода", "Людина і мистецтво", "Життя і смерть" та інші.

Публічна лекція — це завжди узагальнена інформація наукового, філософського плану, вона розвиває мислення учнів, учить замислюватися над проблемами життя, філософськи їх обмірковувати. Корисно періодично вносити елементи новизни в зміст, методику проведення й оформлення лекцій.


Проекти (дослідження) - це самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.

Переваги проектів:

• допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;

• вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;

• дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом педагога;

• створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;

• вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту прав людини (прав дитини).

Позакласна виховна робота має величезні можливості для залучення дітей до формування особистості, більше ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це всебічно.




Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році (додаток до листа Інституту модернізації змісту освіти від 25.07.2016 2.1/10-1828)
1. Питання національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.

2. Питання превентивного виховання.

3. Фізичне виховання.

4. Роль художньо-естетичного виховання в становленні особистості.

5. Розвиток знань, світогляду, екологічних умінь, навичок і культури засобами натуралістичної роботи.

6. Підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

7. Професійна орієнтація та допрофільна підготовка.
Детальна інформація розміщена на веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти www.imzo.gjv.ua.

Навчальні програми з позашкільної освіти, які мають гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»

(www. ітzо.gov. иа) у розділі «Позашкільна освіта. Навчальні програми».

В планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення таких важливих пам'ятних та ювілейних дат 2016 2017 навчального року, зокрема:

150 років від дня народження Михайла Грушевського, українського історика, громадського та політичного діяча, голову Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918);

980 років (бл. 1036-1074) від дня народження Феодосія Печерського, давньоруського церковного письменника, просвітителя, одного з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря;

200 років (1816-1907) від дня народження Михайла Корнійовича Чалого, українського педагога, культурно-освітнього діяча, біографа Т. Г. Шевченка, автора наукових праць з питань історії народної освіти й культури України;

190 років (1826-1874) від дня народження Памфіїла Даниловича Юркевича, видатного українського мислителя, філософа і педагога;

180 років (1836-1900) від дня народження Василя Степановича Гнилосирова, педагога, публіциста, просвітника;

180 років (1836-1900) від дня народження Олександра Яковича Кониського, педагога, письменника, публіциста, громадського діяча, організатора недільних шкіл;

180 років (1836-1911) від дня народження Павла Гнатовича Житецького, ученого, педагога, громадського діяча.

У 2017 році в галузі освіти і педагогічної науки відзначаються такі пам'ятні дати:

980 років (1037) від заснування бібліотеки Софійського собору, першої відомої бібліотеки в Київській Русі;

420 років (1597-1647) від дня народження Петра Семеновича Могили, українського богослова та мислителя, політичного, церковного і освітнього діяча, мецената, одного із найвизначніших організаторів і реформаторів освіти та церкви в Україні;

385 років (1632) від початку діяльності Києво-Могилянського колегіуму, першого вищого навчального закладу на території України;

380 років (1637) від виходу «Євангелія Учительного», видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили;

295 років (1722) від заснування Харківського колегіуму - другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення;

240 років (1777-1831) від народження Івана Могильницького, українського культурно-освітнього і церковного діяча на західноукраїнських землях, борця за поширення українських народних шкіл, автора першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря»;

200 років (1817) від заснування Рішельєвського ліцею, закритого середнього навчального закладу підвищеного типу (нині - Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова);

200 років (1817-1885) від дня народження Миколи Івановича Костомарова, українського та російського історика, письменника, літературознавця, педагога, етнографа, фольклориста, суспільно-політичного діяча, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства;

190 років (1827-1893) від дня народження Леоніда Івановича Глібова, українського педагога, байкаря, поета-лірика, драматурга, публіциста, журналіста, видавця, культурно-освітнього діяча, одного з організаторів недільних шкіл;

180 років (1837) з початку видання діячами «Руської трійці» альманаху «Русалка Дністровая» - першої книги українською мовою в Галичині;

170 років (1847-1915) від дня народження Олександра Олександровича Русова, українського вченого, славіста, педагога, етнографа, фольклориста, статистика, музикознавця, громадського діяча, автора наукових праць із українського правопису, фольклористики, із питань педагогіки, методики викладання предметів у гімназіях тощо;

170 років (1847-1926) від дня народження Олександра Григоровича Барвінського, українського вченого, педагога, історика, літературознавця, публіциста, редактора, громадського та державного діяча, автора посібників, підручників, хрестоматій з української літератури для початкових шкіл, гімназій і вчительських семінарій;

150 років (1867) від виходу журналу «Учитель» - одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу;

150 років (1867-1931) від дня народження Остапа Макарушки, українського педагога, філолога, голови Українського педагогічного товариства «Рідна школа»;

140 років (1877-1943) від народження Наталії Дмитрівни Лубенець, українського педагога, фахівця в галузі дошкільного виховання, борця за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти;

140 років (1877-1937) від дня народження Степана Львовича Рудницького, українського вченого-географа, педагога-методиста, основоположника української наукової, політичної та демографічної географії, антропогеографії, політичної і демократичної географії, картографії; організатора географічної освіти в середніх та вищих навчальних закладах, автора першого україномовного посібника з географії для учнів початкових шкіл «Коротка географія України»;

140 років (1877-1921) від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича, українського композитора, музично-громадського діяча, хорового диригента, педагога, організатора першого українського симфонічного оркестру й хорової капели, активного учасника розбудови української національної музичної освіти і культури;

140 років (1877-1938) від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича, українського письменника, перекладача, фольклориста, актора, режисера, композитора, музиканта, педагога, автора підручника «Історія України» для початкових і середніх класів та навчально-методичних посібників із питань музичного навчання та виховання молоді, теорії та історії бандурного мистецтва;

130 років (1887-1932) від дня народження Івана Івановича Завадовського, українського мовознавця і педагога, автора навчальних посібників із загального та українського мовознавства, методичних розробок і матеріалів для вчителів шкіл, зокрема «Українська мова», «Основи мовознавства»;

130 років (1887-1937) від дня народження Леся (Олександра-Зенона) Курбаса, українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга і публіциста, педагога;

130 років (1887-1937) від дня народження Олекси Наумовича Синявського, українського мовознавця, педагога, автора праць з української діалектології, граматики, фонетики, історії української літературної мови, посібників з української мови для учнів і вчителів школи і самоосвіти;

130 років (1887-1958) від дня народження Івана Артемовича Панькевича, українського мовознавця, літературознавця, історика, педагога, громадського діяча, одного із засновників товариства «Просвіта» і «Педагогічного товариства Підкарпатської Русі» в Ужгороді, автора шкільних підручників для молодших класів середніх шкіл, праць із літературознавства, фольклору Галичини, краєзнавства, педагогіки, у т. ч. народної;

120 років (1897-1983) від дня народження Федора Пилиповича Максименка, українського бібліографа-енциклопедиста, книгознавця, одного із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в УРСР, основоположника вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань у навчальних закладах України;

120 років (1897-1984) від дня народження Андрія Ілліча Зільберштейна, українського педагога, фахівця в галузі дидактики, історії педагогіки, вищої школи, автора праць із проблем активізації пізнавальної діяльності школярів та студентів, історії педагогіки, проблемного навчання й використання наочності в навчанні;

110 років (1907-1992) від дня народження Михайла Семеновича Гриценка, українського педагога, фахівця у галузі історії педагогіки, автора наукових праць з історії школи в Україні, історії педагогіки, навчальних посібників з періодизації історії освіти, історії педагогіки для педінститутів УРСР тощо;

100 років (1917-1920) від заснування Українського товариства шкільної освіти, до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи.

Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою;

100 років (1917) від заснування Першої української гімназії імені Т. Шевченка (згодом Трудова школа імені Т. Шевченка), що перетворилася на своєрідну досвідну освітню установу, в якій проходили апробацію нові програми і підручники.
Накази та інструктивно-методичні листи

Міністерства освіти і науки України з питань позашкільної освіти та

виховної роботи:

1. Наказ від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження рекомендацій щодо

порядку використання державної символіки в навчальних закладах

України».

2. Наказ від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів

1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».

3. Наказ від 25.11.2011 № 1358 «Про виконання розпорядження Кабінету

Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1039 «Про затвердження

плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримінальної юстиції

щодо неповнолітніх в Україні».

4. Наказ від 25.11.2011 № 1364 «Про Науково-методичну раду з питань

освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» (зі

змінами внесеними наказом МОН від 25.03.2016 № 332).

5. Наказ від 11.06.2012 № 677 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня

толерантності у суспільстві».

6. Наказ від 09.09.2014 № 1008 «Про затвердження Положення про

Всеукраїнський конкурс рукописів навчальної літератури для

позашкільних навчальних закладів системи освіти».

7. Наказ від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо

посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської

молоді».

8. Наказ від 08.04.2015 № 408 «Про затвердження Положення про наукові профільні школи учнівської молоді».

9. Наказ від 28.05.2015 № 582 «Про схвалення Концепції національно-

патріотичного виховання дітей та молоді».

10. Наказ від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах».

11. Наказ від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти».

12. Наказ від 02.02.2016 № 70 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти у 2016 році».

13. Наказ від 03.03.2016 № 214 «Про затвердження Плану заходів МОН з виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав

людини на період до 2020 року».

14. Наказ від 23.03.2016 № 312 «Про затвердження плану заходів у зв'язку з75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру».

15. Наказ від 04.04.2016 № 361 «Про заходи з виконання плану дій КабінетуМіністрів України на 2016 рік».

16. Наказ від 08.04.2016 № 405 «Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки щодо протидії торгівлі людьми на період до2020 року».

17. Інформаційно-методичний лист від 19.03.2014 № 1/9-151 «Про збереження системи позашкільної освіти в умовах обмеженого фінансування».

18. Інформаційно-методичний лист від 29.07.2014 № 1/9-382 «Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників».

19. Інформаційно-методичний лист від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності».

20. Інформаційно-методичний лист від 19.08.2014 № 1/9-417 «Про навчальні програми з позашкільної освіти».

21 . Інформаційно-методичний лист від 28.08.2014 № 1/9-429 «Про організацію фотовиставок»;

22. Інформаційно-методичний лист від 01.09.2014 № 1/9-441 «Про забезпечення прав дітей на позашкільну освіту».

23. Інформаційно-методичний лист від 17.10.2014 № 1/9-543 «Про відзначення 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України».

24. Інформаційно-методичний лист від 22.10.2014 № 1/9-547 «Про підтримку позашкільної освіти та збереження мережі позашкільних

закладів».

25. Інформаційно-методичний лист від 27.11.2014 № 1/9-614 «Про методичні рекомендації з патріотичного виховання».

26. Інформаційно-методичний лист від 29.01.2015 № 1/9-40 «Щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів».

27. Інформаційно-методичний лист від 17.02.2015 № 1/9-78 «Про організацію Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)».

28. Інформаційно-методичний лист від 09.04.2015 № 1/9-188 «Щодо заходівз відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європіта 70-ї річниці завершення Другої світової війни».

29. Інформаційно-методичний лист від 23.04.2015 № 1/9-211 «Про відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Європі».

30.Інформаційно-методичний лист від 12.05.2015 № 1/9-23 «Щодопроведення Єдиного уроку пам'яті 18 травня 2015 року».

31 . Інформаційно-методичний лист від 22.05.2015 № 1/9-255 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю». 32. Інформаційно-методичний лист від 24.06.2015 № 1/9-302 «Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти».

33. Інформаційно-методичний лист від 31.08.2015 № 1/9-410 «Про методичні рекомендації до відзначення 70-ї річниці завершення Другої світової війни».

34. Інформаційно-методичний лист від 22.09.2015 №1/9-448 «Щодо заходів з відзначення 25-ї річниці Революції на граніті».

35. Інформаційно-методичний лист від 25.09.2015 № 1/9-455«Щодо заходів з відзначення Дня захисника України».

36. Інформаційно-методичний лист від 25.09.2015 № 1/9-459 «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України».

37. Інформаційно-методичний лист від 30.10.2015 № 1/9-521 «Щодо відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького.

З8. Інформаційно-методичний лист від 17.11.2015 № 1/9-549 «Щодо заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів».

39.1нформаційно-методичний лист від 11.01.2016 №1/9-5 «Щодо відзначення Дня Соборності України».

40. Інформаційно-методичний лист від 05.02.2016 №1/9-66 «Щодо вшанування подвигу учасників Революції гідності й увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні».

41. Інформаційно-методичний лист від 24.03.2016 №1/9-148 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України».

42. Інформаційно-методичний лист від 28.04.2016 № 1/9-212 «Про відзначення Дня пам'яті та примирення».

43. Інформаційно-методичний лист від 12.05.2016 № 1/9-237 «Про вшанування Дня пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу».

Додаткові матеріали для проведення

Першого уроку у 2016/2017 навчальному році 

http://koippo414.at.ua/index/pershij_urok_2016_2017/0-283



Тема Першого уроку:

«Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річччя

незалежнолості України»;

«Україна – наш спільний дім»;

«Хай квітне щаслива моя Україна».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал