Департамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації



Скачати 343.57 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір343.57 Kb.
Департамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія природничо-математичних дисциплін

До курсове завдання:

Організація самостійної роботи учнів

на уроках інформатики

Підготував слухач курсів

учителів інформатики

Сороківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Городенківського району

Михайлюк Оксана Василівна

м.Івано-Франківськ

2014

ЗМІСТ
1. Вступ………………………………………………………………………………....3



2. Означення та класифікація видів самостійної роботи ……………………..…….4

3. Активізація пізнавальної діяльності дітей у ході самостійної діяльності….......11

4. Організація практичної роботи як форми закріплення навчального матеріалу та

умови формування умінь та навичок на уроці інформатики……………...……16

5. Рекомендації до оформлення практичної роботи з інформатики…………….…18

6. Рекомендації для активізації пізнавальної діяльності учнів у ході виконання стандартних практичних робіт з інформатики……………………….……………21

7.Висновок…………………………………………………………………………….258.Додатки(Конспект уроку з інформатики в 9 класі «Стиснення, архівування та розархівуванняданих. Програми-архіватори».Практична робота № 6 «Архівування та розархівування даних»)……………………………………………………………26

9.Література…...………………………………………………………………………33

Вступ

Найбільш повне визначення самостійної роботи учнів, хоча і не позбавлене деякої однобічності, на думку Підкасистого П.І., дається в роботі Б.П. Єсипова: "Самостійна робота учнів, що включається в процес навчання, - це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням у спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, вживаючи свої зусилля і виражаючи в тій чи іншій формі результат розумових або фізичних дій". Підкасистий П.І. підкреслює, що при правильній постановці процесу навчання у всіх його ланках потрібна активність учнів. Високий ступінь активності досягається в самостійній роботі, яку організує з навчально-виховними цілями.



Ряд авторів на адресу концепції Б.П. Єсипова відносять ряд зауважень. По-перше, в його трактуванні сутності самостійної роботи недостатньо повно представлений істотна ознака - творчість учня, яке в структурі пізнавальної діяльності школяра є невід'ємним внутрішнім ознакою процесуальної та продуктивної ( результативної ) сторін самостійної діяльності учня. По-друге, у викладеній концепції недостатнє відображення знайшов питання про єдність процесуальної та логіко-змістовної сторін кожного виду самостійної діяльності. А саме це і породжує у навчальній діяльності формалізм у використанні різних видів самостійних робіт, нудну і монотонно-одноманітну діяльність учнів.

Означення та класифікація видів самостійної роботи учнів
Основні завдання, які має вирішити організація самостійної роботи учнів на уроці:

  • забезпечити виконання головних вимог програми до опанування знаннями: повнота, глибина, свідоме володіння та застосування знань, системність, систематичність, гнучкість, оперативність, міцність знань

  • навчити кожного учня самостійно опановувати знання

  • формувати навички безпомилкового виконання дій, які доведені до автоматизму завдяки багатократним повторенням

  • формувати вміння — поєднання знань і навичок, які забезпечують успішність діяльності

  • формувати творчі навички та вміння – здатність виконувати дії, що потребують нестандартного підходу, створювати нове, бачити інший зміст у повсякденних, звичних речах.

Класифікація самостійних робіт

Для розкриття основних видів самостійних робіт розглянемо різновид класифікації за характером пізнавальної діяльності, запропоновану І.І. Малкіним, який виділяє наступні види самостійних робіт:



1.Роботи репродуктивного типу: а)відтворюючі; б)тренувальні; в)оглядові; г)перевірочні.

2.Роботи пізнавально-пошукового типу: а)підготовчі; б)констатуючі; в)експериментально-пошукові; г) логічно-пошукові.

3.Роботи творчого типу: а) художньо-образні; б)науково-творчі; в)конструктивно-творчі.

4.Роботи пізнавально-практичного типу: а)навчально-практичні; б)суспільно-практичні.

Роботи репродуктивного типу

а)Відтворюючі роботи. Виконання цих робіт засноване на відновленні в пам'яті раніше вивченого матеріалу, який необхідний для розуміння нового матеріалу. Так, перед вивченням теми "Робота з об’єктами операційної системи", вчитель пропонує завдання: підготувати відповідь за таким планом: поняття файлу, команди роботи з файлами, маршрутизація, перегляд каталогів і файлів. Всі ці відомості слід згадати, так як при виконанні практичної роботи учневі необхідно на них спиратися. Хоча цей вид роботи носить репродуктивний характер, він не є легким: учням необхідно згадати ряд понять, привести їх у систему і підготувати зв'язний виступ. Це вимагає розумової роботи і високої навчальної активності.

б)Тренувальні роботи. Цей вид передбачає не тільки просте відтворення досліджуваного матеріалу, але і застосування раніше засвоєних знань у нових ситуаціях. Такі роботи можна застосовувати перед викладом нового матеріалу, а також у процесі закріплення. Наприклад, при закріпленні теми «Растровий графічний редактор Paint" можна запропонувати учням розібрати самостійно інші графічні редактори (наприклад, Artweaver, Paint.Net). Виконання подібної роботи сприяє поглибленню знань і більш успішному формуванню вмінь і навичок, пов'язаних з вивченням конкретних тем.

в)Оглядові роботи. Це завдання на впорядкування та систематизацію досліджуваних відомостей. Їх застосування доцільне на заключному етапі закріплення матеріалу. Учням можна дати завдання на складання плану пройденої теми. Складання плану сприяє осмисленню характеру взаємозв'язку понять, тому подібні вправи особливо важливі.

г)Перевірочні роботи. Їх мета - всебічна перевірка якості засвоєння знань. При виконанні цих завдань в учнів формуються навички самоконтролю. Ці навички важливі і для розвитку таких процесів пам'яті, як довільне відтворення. Такі роботи допомагають вчителю здійснювати оптимальне управління процесом навчання.

Значення робіт репродуктивного характеру не слід применшувати, оскільки вони дозволяють створити базу умінь і навичок, що дозволять у подальшому перейти до більш творчих видів діяльності. Однак і зациклюватись на них не слід, оскільки вони не викликають в учнів інтересу, що призводить до зниження зацікавленості предметом.



Роботи пізнавально-пошукового типу

а)Підготовчі роботи. При їх виконанні учні, користуються наявними відомостями, при цьому переконуються в неповноті своїх знань з вивченої теми. Це приводить їх до необхідності більш глибокого ознайомлення з новим матеріалом.

Наприклад, при вивченні теми «Текстовий редактор Word», після того, як учні опрацюють правила редагування та форматування тексту, їм можна запропонувати побудувати малюнок з автофігур, чого вони ще не зможуть зробити. Це спонукає учнів до засвоєння матеріалу щодо роботи з графікою у текстовому редакторі.

Осмислення учнями протиріч між наявними у них знаннями і новими вимогами до вирішення навчально-пізнавальних завдань має велике значення для розвитку пізнавальних інтересів. Можна сказати, що самостійні роботи даного типу особливо корисні на початковому етапі викладу нового матеріалу.

б)Констатуючі роботи. Подібні роботи пов'язані з описом нових факторів і явищ за їх зовнішніми ознаками: спостереження над природними явищами і громадським життям, вивчення дидактичного матеріалу і т.д. Подібні вправи особливо важливі в разі вивчення таких предметів, як біологія, географія, історія, російська мова. Проте, спостереження і констатація фактів важливі і при вивченні інформатики, особливо, при вивченні видів інформації, поясненні аналогової і цифрової інформації, аналогових і цифрових пристроїв і т. д. Самостійна робота констатуючого виду дисциплінує учнів, розвиває у них довільну увагу і удосконалює навички доцільного сприйняття. Вона використовується як у викладі, так і в процесі закріплення.

в)Експериментально-пошукові роботи. Дані вправи являють собою засновані на дослідних методах науки навчальні завдання, при виконанні яких учні виділяють істотні ознаки понять, встановлюють причинно-наслідкові залежності, "відкривають" закони і т.д. Наприклад, при роботі з дисками учням дається завдання визначити, яка кількість інформації можна записати на гнучкий магнітний диск, жорсткий диск і CD-ROM диск. Виконавши завдання, учні приходять до висновку, що кількість інформації, яку можна помыстити на різні носії, неоднакова, при цьому вони роблять висновок, що CD-ROM призначений тільки для зчитування інформації, але не для запису її. Учитель підтверджує правильність висновків, дає визначення і організовує подальшу роботу учнів з дисками.

Даний вид навчальних занять - ефективний засіб розвитку допитливості, допитливості.

г)Логічно-пошукові роботи. До їх числа відносяться різні завдання з оперування суттєвими ознаками вивчених понять, які використовуються на заключному етапі викладу і закріплення. Найпоширенішим видом таких вправ є завдання на зіставлення подібних і відмінних ознак досліджуваних явищ.

Після вивчення теми "Операційні системи" учням пропонуються такі логічні завдання : "У чому полягає відмінність понять каталог і файл", "У чому полягає відмінність між ім'ям каталогу та ім'ям файлу", "Чи можна не вказуючи шлях до файлу переглянути його вміст або запустити на виконання (відповідь обгрунтувати) "і т.д.

До логічно-пошуковим самостійним робіт відносяться завдання на узагальнення вивченого за основними, проблемних питань. Приклади питань-завдань: «Чи можна на одному рівні мати каталоги або файли з одним ім'ям», «Скільки і які символи використовуються при написанні імені файлу або каталогу» і т.д. Подібні роботи вчать відокремлювати істотне від другорядного і виробляють навички узагальнення.



Роботи творчого типу

а)Художньо-образні самостійні роботи. Під творчими роботами, розуміються самостійні роботи, в результаті яких учні створюють щось нове, оригінальне. Художньо-образні роботи засновані на образному відображенні дійсності. Так при роботі з текстовим редактором, учням пропонується написати власну казку, використовуючи елементи форматування і роботи з таблицями. У цьому випадку виникає емоційне ставлення до досліджуваного матеріалу, а воно завжди було вірним помічником учителя.

б)Науково- творчі роботи. До самостійних робіт даного виду відносяться навчальна діяльність школярів, що виходить не тільки за рамки шкільних програм, але і пов'язана з рішенням пізнавальних завдань підвищеної труднощі - прояв власної ініціативи, пошуку оригінального рішення і т.д. Прикладом такого завдання служить створення навчальних і контролюючих програм, для шкільного курсу з обраного предмету. Залучення учнів в подібну роботу - важливий засіб пробудження інтересу до самостійної діяльності.

в)Конструкторсько-технічні роботи. До цього виду робіт відносяться творче проектування, конструювання з використанням спеціальних комп'ютерних програм. Учні, при роботі з графічним редактором, можуть створювати емблеми для своєї команди, обробляти фотографії, додаючи до них нові ефекти і т.д. Цей вид навчальних занять є дієвим засобом політехнічної освіти .



Роботи пізнавально -практичного типу

а)Навчально-практичні роботи. До них відносяться виготовлення наочних посібників (графіків, діаграм, схем, макетів приладів, підготовка статей для шкільних газет, журналів тощо). У процесі такої роботи знання, вміння та навички формуються в органічній єдності з життєвою практикою і індивідуальним досвідом школяра.

б)Суспільно-практичні самостійні роботи. Мається на увазі навчальна діяльність школярів, що виходить за рамки шкільного життя. Виконання навчальних завдань подібного роду - незамінний шлях зв'язку навчання з життям.

В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних та позаурочних занять:

1. Робота з книжкою. Це робота з текстом та графічним матеріалом підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох параграфів. Робота з першоджерелами, довідниками, науково-популярною літературою, конспектування та реферування прочитаного.

2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок.

3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і
лабораторних робіт
.

4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори.

5. Підготовка доповідей та рефератів.

6. Виконання індивідуальних та групових завдань.

7. Домашні лабораторні досліди та спостереження.

8. Технічне моделювання та конструювання.



Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною, слід дотримуватись певних умов:

1)чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2)характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання необхідно поступово змінювати;

3)завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4)завдання для самостійної роботи мають бути диференційованими (або об’єднати учнів в групи за рівнем знань та умінь, або дати можливість дитині самостійно обрати завдання відповідно до його рівня, що сприяє виробленню правильної самооцінки);

5)намагатись дотримуватись систематичності і послідовності застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6)дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та намагатись урізноманітнювати їх;

7)пов’язувати класну і домашню самостійну роботи.
В міру дорослішання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності

Активізація пізнавальної діяльності дітей у ході самостійної діяльності

Активізація навчання – це, перш за все організація дій учнів, спрямованих на усвідомлення і вирішення конкретних навчальних проблем.



Для визначення умов, сприятливих для активізації розумової діяльності у навчанні інформатики, потрібно брати до уваги соціальне замовлення суспільства в аспекті вивчення технічних дисциплін, специфіку шкільного курсу інформатики та навчального процесу відповідно до цього замовлення, цілі розумової діяльності, критерії сформованості прийомів розумової діяльності. При цьому важливо враховувати індивідуально-психологічні особливості школярів: коли учні виконують навчальні дії за зразком, відмінності нівелюються, але якщо вони поставлені в ситуацію самостійних "відкриттів", то ці відмінності яскраво виражені.

Основні принципи організації уроку, з точки зору створення умов для активізації пізнавальної діяльності учнів:

  1. Конкурсно-змагальний характер виконання практичних завдань, використання рейтингових оцінок учнів. Властиву дітям активну боротьбу за лідерство в колективі, потребу в заохоченні необхідно використовувати для додаткової мотивації навчальної роботи.

  2. Високий ступінь самостійності виконання дітьми завдань за комп'ютером. Автономна діяльність підвищує особисту відповідальність дитини, а самостійність прийняття рішень у поєднанні з їх позитивними результатами дає заряд позитивних емоцій, породжує впевненість у собі і стійке бажання відновлювати роботу, поступово переходячи на більш складний рівень завдань. Управління складним технічним засобом зрівнює дітей з дорослими, на яких вони прагнуть бути схожим.

  3. Максимальне використання мультимедійних можливостей комп'ютера. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності. Крім того, засобам мультимедіа відводиться завдання забезпечення активного діалогу «учень-комп'ютер».

  4. Створення обстановки психологічного комфорту на уроці. Цьому значною мірою сприяють прості і доброзичливі інтерфейси сучасних навчальних і розвиваючих програм. Як наслідок, діти не бояться власних помилок, нерідко багаторазово повторюють завдання до здобуття позитивного результату, що робить навіть самих боязких і сором'язливих учнів розкутими і активними.

  5. Всебічне використання знань з шкільних предметів. Застосування на уроках інформатики широкого розмаїття навчальних і розвиваючих програм дозволяє ефективно закріплювати знання інших шкільних дисциплін і пробуджувати додатковий інтерес до їх вивчення, зміцнювати міжпредметні зв'язки, формувати у дітей системне сприйняття одержуваних знань, цілісну картину світу.

Активізація розумової діяльності у процесі навчання інформатики може відбуватися у такі способи: стихійно, без уваги вчителів та учнів; цілеспрямовано, тобто на основі формування прийомів розумової діяльності, добору змісту навчального матеріалу, методів, організаційних форм і засобів навчання. Для активізації пізнавальної діяльності учнів доцільно використовувати проблемне навчання.

Проблема - це завжди знання про незнання, тобто усвідомлення недостатності знань для задоволення пізнавальної потреби, яка виникає в учня. Для задоволення такої потреби школяр має самостійно чи під керівництвом вчителя здійснювати пошук інформації, аналізувати її та приходити до висновків, які дозволяють знайти розв’язання проблеми.

Особливе значення для успішної реалізації принципу активності в навчанні мають самостійні роботи творчого характеру, наприклад, зі створення електронних матеріалів, наприклад, електронного підручника.

Активізацію розумової діяльності на уроках інформатики також доцільно здійснювати на основі розв’язування компетентнісних завдань. У процесі пошуку розв’язків учні засвоюють такі методи, як формалізація, аналіз, синтез, оцінювання, моделювання, комп’ютерний експеримент, навчаються аналізувати відомості і здобувати знання, які необхідно добре усвідомити та практично застосовувати в подальшому. Навіть у випадках, коли вчитель розв’язує навчальну задачу, його функція полягає не лише в тому, щоб забезпечити правильне розв’язування, але й щоб допомогти учневі осмислити ідею та засвоїти спосіб її розв’язування.

Особливо важливими є завдання, спрямовані на формування понять з інформатики, що ґрунтуються на засвоєнні системи операцій зі встановлення суттєвих і несуттєвих ознак понять, підведення об’єктів під поняття, встановлення аналогій тощо.

Але під час навчання виникає цілий ряд проблем, які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів.

Як зацікавити? Що зробити?

Досягнути цього можна лише чіткою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості виявити своє «Я», відчути власну значущість. Серед сучасних педагогічних технологій, методик, методів, одним із найбільш доцільних при викладанні курсу інформатики у контексті даної проблеми є метод проектів. Для успішної реалізації даного методу необхідно дотримуватися наступного алгоритму.

Обравши тему, визначити разом з учнями ідею та разом обговорити її. Попередньо продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя. На даному етапі можна використати «мозковий штурм» з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп (якщо це групові проекти), розподілу обов'язків (врахувавши здібності), слід обговорити можливі методи дослідження, пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Під час самостійної роботи необхідно розвивати ініціативність дітей, з повагою ставитися до будь-якої ідеї, намагатися створити ситуацію успіху. Доцільно призначати консультації, переглядати чернетки, давати рекомендації.

Процесом підготовки до представлення проекту можна керувати як на уроках, так і в позаурочний час (використовуючи інтерактивні прийоми і форми роботи: метод «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах, парах тощо). Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми. Необхідно відмітити, що на таких уроках учні починають розуміти, де і як вони зможуть застосувати отримані знання. Під час роботи над проектом учень сам аналізує, наскільки вдало він попрацював, і оцінка перестає бути домінуючим фактором порівняно з досягненням мети проекту.

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень - можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать інші.

Діяльність над проектами передбачає застосування творчо-пошукових методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі. Проаналізувавши рівень виконання проектів можна зробити висновки про те, яких результатів досягають учні в ході виконання проектів.

1. Формуються та відпрацьовуються :


  • навики збору, систематизації та аналізу інформації;

  • навики публічного виступу;

  • вміння подати інформацію в естетичному вигляді;

  • вміння висловлювати свої думки та доводити свої ідеї;

  • вміння працювати в групах;

  • вміння працювати самостійно, робити вибір, приймати рішення.

2. Розширюються та поглиблюються знання з різних предметних областей.

3. Підвищується рівень інформаційної культури.

4. Учні більш досконало вивчають ту комп'ютерну програму, в якій створюється проект.

5. Учень має можливість здійснити свої творчі задуми.

6. Стосунки з учителем переходять на рівень співпраці.

7. Підвищується самооцінка тих учнів, які з тих чи інших причин вважали себе неуспішними.

Актуальною також є проблема диференціації навчання у шкільному курсі інформатики. Це пов’язано з великою різницею у знаннях, уміннях та навичках учнів з даного предмету у рамках одного класу. Причинами є: наявність домашного комп’ютера лише в окремих дітей, «страх перед технікою», індивідуальні здібності та ін. Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути використання у методиці викладання інформатики педагогічних технологій особистісно зорієнтованого навчання у цілому і диференційованого навчання зокрема, для більш ефективного реалізації ідей якого обов’язковим є проведення попереднього моніторингу.
Організація практичної роботи як форми закріплення навчального матеріалу та умови формування умінь та навичок на уроці інформатики

Практична робота є необхідною умовою формування умінь та навичок, що застосовуються учнями у ході вивчення інформатики. Залежно від обраного типу уроку, практична робота може проводитись на різних етапах уроку чи займати весь урок. Так, у ході уроку засвоєння нових знань практична робота переважно носить репродуктивний характер і проводиться на етапі осмислення і закріплення навчального матріалу. Наприклад, у ході знайомства з графічним редакторам учням пронується виконати практичну роботу «Опрацювання зображень, створених раніше», для якої доцільно розробити детальну інструкцію. Виконані завдання, у цьому випадку, мають сприяти формуванню первинних умінь та навичок роботи у даному середовищі, створити уявлення про базові алгоритми дій для досягнення бажаного результату за допомогою набору інструментів програми.

Урок формування умінь та навичок має дещо іншу структуру, оскільки більше уваги приділяється безпосередньо виконанню практичних завдань та вправ. Більша частина часу припадає на самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням) та творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи). У ході такого уроку можлива диференціація завдань. Так, учні з більш високим рівнем знань з предмета можуть виконувати завдання творчого чи пізнавально-пошукового характеру, тоді як інші виконуватимуть тренувальні вправи. Так, при виконанні практичної роботи з теми «Вставляння графічних об’єктів та організаційних діаграм у текстовий документ» можна запропонувати як виконати завдання за зразком, так і розробити схему (діаграму) з власними параметрами та власної тематики (наприклад, знайти структуровані елементи у підручнику з історії, географії, біології: ієрархічна структура давньоримського суспільства; схема кругообігу води в природі; пірамідальна структура екосистеми тощо).

Урок практичного застосування знань, навичок і умінь та урок узагальнення і систематизації знань і вмінь, у свою чергу, вимагають певної підготовки як від вчителя, так і від учнів. Оскільки дані види уроків є логічним продовженням циклічного процесу засвоєння матеріалу, то очікуваним є як ускладнення видів самостійної роботи, так і форм організації цієї роботи. На попередніх етапах більш доцільно було розподілити учнів для виконання індивідальної або парної роботи за комп’ютером. У ході ж уроку застосування знань, умінь та навичок учнів можна поділити на групи за принципом спільності інтересів (робота над проектом певної тематики) чи за принципом розподілу обов’язків (наявність у групі учнів, що відповідають за окремі елементи проекту). Виконувані завдання мають бути переважно творчого та пізнавально-пошукового характеру (можливе їх поєднання між собою). Досить поширеною формою організації самостійної роботи учнів на цьому етапі є робота над проектом. Слід пам’ятати, що одними із основних критеріїв оцінки проекту є наявність придатного до використання продукту, а також його оригінальність. Так, практична робота з теми «Створення відеокліпу» представляє широке поле для даного виду діяльності. Однак, оцінюючи готовий результат, необхідно звернути увагу не лише на використання ефектів та компонування секвенції, а й на популярність обраної тематики, цікавість та новизну реалізації задуму.

Рекомендації до оформлення практичної роботи з інформатики.

При складанні плану-конспекту до практичної роботи з інформатики слід звернути увагу на те, чи розрахована дана практична робота на весь урок чи лише на його частину; яке місце займає дана робота у темі; яких умінь та навичок мають набути учні згідно навчальної програми. Виходячи із зазначеного, визначаються мета та завдання практичної роботи, складається перелік обладнання, підбираються дидактичні методи та прийоми, питання для самостійного опрацювання та домашнє завдання. У обладнанні, окрім використовуваного апаратного та програмного забезпечення, можна перерахувати також підготовані вчителем файли (за необхідності). Для кількох практичних робіт, що виконуються на протязі однієї теми, можна використати одне завдання, розбите на частини (наприклад, створення та форматування таблиці – у ході першої практичної роботи, робота з формулами на основі даних з цієї таблиці – у ході наступної, створення діаграм – у ході останньої роботи. У плані слід вказати форми організації самостійної роботи (групова, колективна чи індивідуальна) та її види (дано завдання працювати з книгою і сформульовані питання, на які треба в книзі знайти відповідь; дано завдання розв’язати задачі і приведені вказівки на комп’ютері, що допомагає й організує розв’язування задач; дано задачу, аналогічну уже розв’язаній, якою можуть скористатися учні у випадку утруднення, і т.п.; наведено розв’язок задач). У плані повинна бути зазначена одна з форм перевірки самостійної роботи: учитель збере виконану роботу і перевірить після уроку; учні обміняються зошитами і виконають взаємоперевірку; на комп’ютері буде пред’явлено правильний розв’язок і учні звіряться зі зразком і т.п.

У плані повинна бути зазначена мета домашнього завдання, визначена форма його пред’явлення учнями і розв’язані всі задачі, що даються їм додому. У висновках до уроку повинно бути чітко сформульовано, які пізнавальні результати одержать учні на уроці. Підсумки тісно пов’язані з цілями уроку, але вони уточнюють і конкретизують мету і, природно, одержують закінчене формулювання тільки в реально проведеному уроці. Якщо поставлені цілі були досягнуті, то, звичайно, висновки будуть їх у своїй основі повторювати, тільки конкретизуючи. Якщо ж у ході уроку довелося відхилитися від основної мети, то і висновки будуть інші. Важливо також передбачити прийоми, за допомогою яких може бути здійснена рефлексія учнів.

Рекомендації до оформлення інструкції до практичної роботи (роздатковий матеріал):
Практична робота №… «…»

Мета: -…

Обладнання: (перелік необхідних програм та файлів)

Інструкція до практичної роботи №…

Завдання. (приклад) У сільськогосподарському кооперативі працює бригада з 12 сезонних робітників. Збирають яблука. Оплата залежить від кількості зібраних фруктів. Збір 1 кг яблук коштує 0,25 грн. Якщо робітником зібрано за день більше 50 кг яблук, то за кожен наступний кілограм йому заплатять по 0,50 грн.


  1. Обчислити, скільки грошей отримає кожен робітник за день.

  2. Обчислити, скільки яблук зібрала бригада за день.

  3. Обчислити, скільки грошей заробила бригада.

  4. З'ясувати, скільки яблук у середньому збирав робітник бригади.

  5. Упорядкувати таблицю так, щоб прізвища робітників були в алфавітному порядку.

Хід роботи



(Опис ходу роботи)

Самоперевірка

(звірка прогнозованого результату з отриманим – за потреби)

Результати

(Оформлення результатів – за потреби)
Рекомендації для активізації пізнавальної діяльності учнів у ході виконання стандартних практичних робіт з інформатики

5 клас

Практична робота 2. Робота з клавіатурним тренажером

Використати нестандартний клавіатурний тренажер типу «кіт-рибалка». Ввести у текст для набору уривок з цікавої для більшості учнів книги (наприклад, «Гаррі Поттер») чи кілька фраз з фільму. Підсумок уроку – розподіл місць між учнями за швидкістю набору тексту (це дозволяє визначити клавіатурний тренажер), додатково – упізнати книгу чи фільм

Практична робота 3. Опрацювання зображень, створених раніше

Підготувати розмальовки (зразок). Підготувати картинки, у яких слід домалювати одну-дві деталі, щоб змінити зміст, та створити до опрацьованих зображень кумедні підписи

Практична робота 4. Створення графічних зображень за поданим планом

Малювання коміксу (колективне чи групове складання історії, яку слід передати в малюнках)

Практична робота 5. Створення презентації, зокрема фотоальбому

Попереднє д/з – підготувати кадри з улюбленого фільму. «Парад кінокритиків» або «Упізнати фільм»

Практична робота 6. Створення презентації на основі шаблону за наведеним планом

Попереднє д/з – підготувати фото, малюнки та матеріали з теми «Моє захоплення».

6 клас

Практична робота 1. Складання алгоритмів для виконавців у словесній формі і у графічному вигляді. Виконання алгоритмів

Складання алгоритму для простої казки (наприклад, «Колобок»)

Практична робота 4. Пошук об‘єктів файлової системи

Гра «Слідопит/детектив/мисливець». Скласти неповний опис «підозрюваних» та сховати відповідні файли (імена їх мають відповідати змісту гри) у різних місцях файлової системи. Пошук «підозрюваного» за маскою, іменем, датою «зміни зовнішності», «вагою», місцем розташування. Учні мають доповнити опис та «відловити» знайдені файли в папку «пастка».

Практична робота 8. Вставляння графічних об’єктів та організаційних діаграм у текстовий документ

Розташувати за допомогою організаційної діаграми визначені об’єкти у порядку зростання чи спадання (наприклад, тварин у порядку зростання маси чи швидкості пересування); відтворити циклічність процесу (наприклад, кругообіг води у природі)

Практична робота 10. Робота з інтернет-енциклопедіями, словниками та онлайн перекладачами

Прийом «Здивуй». Знайти у енциклопедії факти, що протирічать загальній думці чи мають несподіване для учня трактування. Наприклад: «Чи може бути кіт живим і мертвим одночасно? (кіт Шредінгера)», «Яка частина США раніше належала Росії? (Аляска)»? «Чи правда, що першим браузером з графічним інтерфейсом був Internet Explorer? (Ні, NCSA Mosaic)», «Чи правда, що отруйні гриби не бувають червивими? (Ні)», «Скільки часу триває одна доба (один оберт Землі навколо осі)? (23год 56хв 4с)», «Чи був Річард Левине Серце англійцем? (Ні, французом)», «Хто побудував сади Семіраміди (Навуходоносор)». Знайти переклад чи значення технологічних термінів, поширених у розмовній мові, наприклад, BlueTooth, IPad.

9 клас

Практична робота № 1. Робота з клавіатурним тренажером.

Аналогічно до п/р 2 для 5 класу

Практична робота № 5. Захист комп’ютера від вірусів.

Д/з – провести порівняльний аналіз різних антивірусів та викласти результати у вигляді художнього твору

Практична робота № 9. Введення, редагування й форматування тексту.

Стандартний прийом – «Спіймай помилку» (на пошук і заміну)

10 клас

Практична робота №7. Створення відеокліпу.

Створення короткометражного художнього фільму. Створення кліпу з нарізки існуючого фільму чи фільмів певної тематики

Практична робота №9. Електронне листування за допомогою поштового клієнта.

Інтеграція з іноземною мовою. Скласти лист товаришу з Англії/Німеччині/Росії

Практична робота № 11. Спілкування на форумах та в чатах.

Створити форум чи чат спеціально для учнів даної школи. Провести конкурс: хто викладе найбільше постів, «найкращий знавець нет-сленгу», хто створить найцікавіший топік. Гра «спіймай троля».

11 клас

Практична робота №3. Використання формул в електронних таблицях.

Інтеграція з фізикою, економікою, математикою. Розв’язання задач з економіки (кредитування, депозит) за умовами реального банківського кредиту. Визначити найоптимальніший кредит для купівлі комп’ютера.

Практична робота №4. Побудова діаграм.

Інтеграція з фізикою, економікою, математикою. Розв’язання графічних задач

Практична робота №5. Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора.

Інтеграція з фізикою, економікою, математикою.

1.Визначення власного середнього балу успішності (за І семестр). Визначення учня з найвищим та найнижчим середнім балом у класі.

2. Психологічний тест (можна поєднати з попередньою практичною роботою)зразок

3.Створення кросворду з використанням функції «Сцепить» зразок

Практична робота №13. Розробка колективного проекту.

Підготовка стінгазети «11 років потому» до випускного вечора; буклету «Наш клас»


Висновок

Узагальнення результатів організації самостійної роботи учнів дозволяє зробити наступні висновки:

1) Самостійна пізнавальна діяльність школярів при вивченні нового матеріалу на уроках інформатики робить навчальну працю учнів раціональною, цілеспрямованою, творчою, цікавою і захоплюючою.

2) Використання різнорівневого навчання сприяє підвищенню успішності і якості знань (особливо за рахунок зменшення незадовільних оцінок і збільшення кількості гарних і відмінних оцінок).

3) Різнорівнева диференційована форма навчання формує в учнів стійкий інтерес до предмета, вміння самостійно працювати та практичні навички роботи з навчальним програмним засобом.

4) У результаті використання різнорівневого навчання в інформатиці підвищується емоційний відгук школярів на процес пізнання, мотивацію навчальної діяльності, інтерес на оволодіння новими знаннями, уміннями й практичному їхнім застосуванні в порівнянні із традиційними методами навчання.

5) На таких уроках комфортно учням з різним рівнем підготовки. Учням, з високим рівнем підготовки, особливо подобаються ті завдання, які вимагають застосування їх власних знань, які подають додаткову інформацію. Учні зі слабким рівнем одержують задоволення, у них створюється "ситуація успіху", оскільки їм доводиться працювати зі значно більш доступним матеріалом, ніж при традиційній формі організації уроку.

Зазначені результати самостійної роботи учнів доводять, що саме дана методика дозволяє організувати процес вивчання учнями інформатики через необхідність її самостійного використання на практиці, багаторазово підвищує якість засвоєння учнями матеріалу та дозволяє вчителеві легко та обґрунтовано виставити оцінку.



Конспект уроку з інформатики в 9 класі

Стиснення, архівування та розархівування даних.

Програми-архіватори.

Практична робота № 6 «Архівування та розархівування даних».



Тема. Стиснення, архівування та розархівування даних. Програми-архіватори Практична робота № 6 «Архівування та розархівування даних».

Мета:

навчальна: сформувати вміння учнів використовувати програми-архіватори для стиснення, архівації та розархівації файлів;

розвивальна: розвивати логічне мислення, формувати алгоритмічний стиль думки, поглибити знання учнів про впорядкування інформації в комп’ютері;

виховна: розвивати риси комунікабельної людини, підтримувати інтерес до предмету.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання до уроку:

Епіграф уроку: Надлишок інформації призводить до

збільшення вартості її збереження та передачі

Джим Петерсон

Хід уроку

1. Організаційний момент (привітання, перевірка присутності учнів).

2. Мотивація навчальної діяльності.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Вчитель. Ситуація: У вас є флешка обсягом 2 Гб. Вам потрібно терміново перенести інформацію об'ємом 2,5 Гб на інший комп'ютер. Ваші дії?

(Пропозиції учнів)



3. Оголошення теми і мети уроку.

4.Вивчення нового матеріалу.

Вчитель розповідає новий матеріал, а діти в ході розповіді заповнюють картки (Додаток 1)



Презентація вчителя (Додаток 2)

З метою забезпечення надійного збереження інформації створюють резервні копії даних - цей процес називається архівацією.

Повторю ще раз означення. Будьте уважні.

1) Архівація - це процес створення резервних копій даних.

Але ще є інші визначення архівації.

2) Під архівацією розуміють процес стиснення інформації.



Стиснення даних – це процедура перекодування даних з метою зменшення їхнього обсягу.

3) А ще архівація - це перекодування деякої сукупності файлів з метою зменшення об’єму інформації

В результаті архівації отримуємо архівований файл або архів.

Допомагають архівувати програми - архіватори. Найвідоміші з них WinRar, WinZip, ARJ.



Програми-архіватори — програмні засоби для створення та обслуговування архівів.

За допомогою спеціальних алгоритмів архiватори видаляють із файлів надлишкову інформацію, а при зворотній операції розпаковування вони відновлюють інформацію в первісному вигляді. При цьому стиснення та відновлення інформації відбувається без втрат.



Стиснення без втрат актуальне в роботі з текстовими й програмними файлами, у задачах криптографiї.

Існують також методи стиснення iз втратами. Вони видаляють з потоку iнформацiю, яка незначно впливає на данi або взагалi не сприймається людиною. Такi методи стиснення застосовуються для аудiота вiдеофайлiв, деяких форматiв графiчних файлiв.

Однією з головних характеристик архіваторів є ступінь стиснення інформації, яку можна розрахувати за формулою:

Давайте поміркуємо: від чого залежить ступінь стиснення.

1. Якщо це перекодування, то важливий метод кодування.

Відомі методи кодування: групове кодування RLE, кодування Хаффмана, кодування Лемпеля-Зіва, метод Шенона

2. Так як існують різні формати архівації і відповідні їм програми, то важливо і яка програма-архіватор використовується (WinRar, WinZip, ARJ).

3. Яку інформацію можуть зберігати файли? - текст, малюнки, музику тощо. Як на Вашу думку, чи залежить результат архівації від типу файлу?

Базові функції, які виконують більшість сучасних архіваторів:

1) розпакування файлів з архівів;

2) створення нових архівів;

3) додавання файлів до наявного архіву;

4) створення архіву, що саморозпаковується;

5) створення багатотомних архівів.



Архівація.

1. Натиснути правою клавішею миші значок файлу або папки, які хочемо додати до архіву. З контекстного меню обрати команду Додати до архіву.

2. У вікні архіватора, що з’явиться на екрані, у вкладці Загальні обрати назву архіву.

3. Зазначити, у якій папці має зберігатися архів. Для того, щоб визначити шлях до потрібної папки, використовуємо кнопку Обзор….

4. Обрати програму-архіватор, за допомогою якої стискатимемо дані. Для цього у вікні Формат архіву встановити відповідний перемикач біля назви обраної програми.

5. У рядку вибору Методу стиснення обрати один із пропонованих варіантів.

6. Натиснути OK.

Розпакування (розархівування) файлів — процес відновлення файлів з архіву в тому самому вигляді, який вони мали до упакування в архів.

Архіви, що саморозпаковуються (SFX, від англ. SelF-eXtracting), — це архіви, до яких приєднаний виконуваний модуль, що дозволяє витягати (розпаковувати) файли простим запуском архіву, як звичайної програми (без програми-архіватора).

Багатотомні архіви — це архіви, що складаються з декількох частин (файлів), які називають томами. Використовуються у випадках, коли треба передати великий архів на носіях малої ємності.

5.Робота за компютером.

Практична робота №6 «Архівування та розархівування даних».



Правила техніки безпеки (Додаток 3). Реєстрація в журналі.

Вчитель. Біля кожного комп’ютера лежать інструкції до практичних робіт. Крім того, на диску D: ваших комп’ютерів є файли –заготовки до практичної роботи. Розпочинаємо роботу.

6. Підведення підсумків уроку.

Отже, сьогодні на уроці ми вивчили програми-архіватори. Ви переглянули презентацію по цій темі та отримали інформаційні буклети. Ви можете розробити проект з теми «Архівація даних», що включає в себе презентацію, публікацію та розроблений вами веб-сайт та взяти участь у програмі Інтел-навчання для майбутнього.



7. Оголошення оцінок, їх мотивація.

7.Домашнє завдання

  • Вивчити теоретичний матеріал. Інформатика, 9кл (підручник) стор. 244

  • Дослідницьке завдання на вибір: Коли і де вперше було використано програми-архіватори?

Ми вичерпали тему уроку. Дякую всім за роботу. Бажаю вам успіху у житті, а він не приходить без напруження нервів, мозку та волі, без віри у свої сили. Нехай вам всім щастить. Урок закінчено.

Додаток 1(до уроку)

Тема: «Стиснення, архівування та розархівування даних.

Практична робота №6. Стиснення даних».

Теоретичний блок

  1. Стиснення даних – це процедура перекодування даних з метою_______________________________________________________.

  2. Процес стиснення даних за допомогою комп’ютера називається______

__________________________________________________________________

  1. Найбільш відомими програмами-архіваторами є___________________

_________________________________________________________________.

  1. Ступінь стиснення залежить від:

-_________________________________________________________________

-_________________________________________________________________

5. Багатотомні архіви – це архіви, що складаються_______________________

__________________________________________________________________

6. Процес розпакування даних називається_____________________________

Оцінка_______________________



_____________________________________________________________

Практичний блок

Формат

Обсяг вихідного файлу

Обсяг архіву

Ступінь стиснення

JPG










MP3










Простий текст










Ступінь стиснення можна обрахувати за формулою:

Оцінка______________________

Література


  1. Ксензова Г.Ю. Перспективні шкільні технології. Учеб. - метод. посібник. - М.: Пед. суспільство Росії, 2000.

  2. Єсипова Н. Д. Диференційований підхід у навчанні інформатиці. - Інформатика й утвір, №6, 1996.

  3. Кларін В.М. Педагогічні технології в навчальному процесі. - М.,1999

  4. Нові педагогічні технології в системі освіти. Під ред. Е.С. Полат. - М.: Академія, 2000.

  5. Корольова Т.В. Организація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики через використання технології різнорівневого навчання. - материалы портала "завуч.инфо"

6.Освітні технології: навч.-метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко,

О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

[148-162; 128-147]

7.Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної

самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.

8. Сисоєва С.О. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології

//Неперервна професійна освіта: теорія і методика: Наук. –метод.

журнал. – К., 2002. – Вип.1 (5). – 230с.

9.Чобітько М. Педагогічне проектування в процесі особистісно орієнтованої

професійної підготовки //Освіта і управління. – 2004. – Т.7. – №2. –



С.121- 126.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал