Департамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти методичний посібник гра



Сторінка4/13
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Тема уроку: “Україна – славний край козацький”.

Девіз уроку: “Працювати будемо творчо, завзято. Натхненно, наполегливо”.

Заспів

Вчитель. Згадаймо, діти, музики козацькі, відчуємо їх доблесну енергетику та патріотичний подих. Вітаймося!

1-й учень. Зараз ми поринемо в світ чудової бадьорої музики.

(Звучить “Козацький марш”.)

2-й учень. Що це за музика?

Вчитель. Що вам хочеться робити під цю музику? (Марширувати.)

Вчитель. Що ви відчуваєте, коли звучить ця музика? (Впевненість у перемозі.)

1-й учень. Отже, нас цей марш закликає до плідної роботи.

Згадаймо:

Де Дніпро наш котить хвилі,

Рве стрімкі пороги,

Там країн вся зелена,

Славний край розлогий.

Так козацтво виростало,

Слави, волі здобувало.

Україно, Україно,

Славний край козачий!

Козацькі стежки


  1. Історія українського козацтва (хто такі козаки).

  2. Козацька читанка.

  3. Сторінки козацького лицарства та звитяги.

  4. Козацькі забави.

  5. Підсумкові інтерв’ю.

На хвилину закрили очі й думками перенеслись за Дніпровські пороги. Ось ми на Січі. Клас наш – це кіш, а невеликі групи – це курені. А тепер покажіть, що ми на Січі.

(Учні одягають відзнаки – козаки, отаман, кошові.)

Відзнакою за правильні відповіді будуть козацькі амулети, після закінчення уроку на кращих учнів чекає нагорода.

Любі друзі!

Поведу таку я річ,

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину!



Перший курінь. Хто такі козаки?

1-й учень. Скрутно жилося українському народові під пануванням чужих володарів – скрізь в Україні було заведено панщину. Всю землю отримали у власність великі пани – вельможі. Селяни до виснаження працювали на панській землі. Вони зовсім не мали свободи. Пан міг продати або навіть й убити, і годі було з паном судитися, бо і суддями були ті самі вельможі.

Волелюбні люди по селах не могли терпіти такої неволі. Вони кидали все й утікали в степи за Дніпровські пороги. Не було там ані сіл, ані міст, не було жодної влади. Тож люди гуртувалися по сто й по тисячі, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. Не раз з півдня на ті степи нападали з Криму татари, бо вони шукали в степах паші для своїх табунів коней та домашньої худоби... Озброєні люди з України боронилися від татар, не раз самі гинули в битві, але часто побивали татар і відбивали в них їхні табуни, а здобич ділили між собою. Іноді, як збиралося тих вільних людей кілька тисяч, то вони й самі нападали на татар або на турків аж за Чорним морем і поверталися в степи з багатою здобиччю.

Ці люди називали себе “козаки”. Можливо, це слово походить від татарського слова “кайзак”, що означає “вільний чоловік”, “безстрашний вояк”. А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

2-й учень. Спершу жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму крадькома в села. Але пізніше згуртувалися разом у великі військові загони, вибирали собі своїх отаманів і жили разом на великих островах посеред Дніпра. Те місце називалося Січ, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. В тій Січі козаки зимували і відпочивали від походів на татар і турків під проводом свого керівника, якого називали своїм батьком, отаманом або кошовим.

3-й учень. Про козаків так писав французький історик П’єр Шевальє “Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім’я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі й мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні й не здатні терпіти ярма, невтомні. Сміливі й хоробрі... Мова козаків ... слов’янська. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів”.

4-й учень

Що говорить вам слово “козак?

Це крилате, горде слово

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козаки – це вільні люди,

Козаки – безстрашні люди!

Козаки завжди борці за волю!

За щасливу нашу долю!

Були й серед козаків люди, які згуртовували їх, вчили військовій справі, сміливо вели в бій – це козацькі ватажки. Наступна розповідь про них. Ми зустрічаємось у козацькій читанці з народними звитяжцями.



Другий курінь

Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Він походив із роду давніх українських князів з міста Вишнівця на Волині. Йому дуже подобалися войовничі й лицарські козаки, і він десь близько 1550 року прибув до козаків. Які й вибрали його своїм отаманом. Під його проводом збудували запорожці першу таку укріплену Січ на острові Хортиця, серед Дніпра. Той острівець оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати.

(Далі продовжують учні третього куреню.)

Третій курінь. Постанова “Вибори отамана Сагайдачного”.

1-й козак. Шановні побратими! Настав час кошового отамана вибирати.

Козаки


  • Кочубенка вибирайте!

  • Не хочемо Кочубенка!

  • Бородавка нехай буде!

  • Сагайдачного вибирайте!

  • Нехай буде Сагайдачний!

  • Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного?

Разом. Хочемо, хочемо!

Сагайдачний. Дякую вам, шанобливе товариство (вклоняється, одягає стрічку з написом “Кошовий отаман”)!

1-й козак. Тримає цю булаву. Керуй з розумом та душею. У Господа поради питай.

Вчитель. І козаки не помилилися, обравши гетьманом Сагайдачного. Це був один із найвідоміших ватажків на запорізькій Січі.

Заслухаємо розповідь про Сагайдачного.

Це один із найталановитіших козацьких ватажків, державний діяч, дипломат, захисник української культури й духовності, поборник освіти, національний герой. Вчився він у Островзькій школі на Волині. Людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він не міг миритися із жахливими турецько-татарськими набігами й вирушив на Запорізьку Січ, де очолив відважні морські походи. Він розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на козацьких човнах – чайках. Сагайдачний приділяв велику увагу школам. Львівській і Київській школам він передав на освіту 1500 золотих. Це були великі гроші на той час.



Вірш про Сагайдачного

Гей, рівняйся, військо Запорозьке

У тремтливих спогадах моїх,

Сагайдачний сходить з високості

І ступа на скелястий поріг.

Весь, як є... Тисне руку

І регоче, буйний, за столом.

Наче карти викладає муку

І біжать у ворогів тривоги над чолом.

...Ой, рівняйся військо Запорозьке...

Україна-мати, не плач.

Сагайдачний йде до Січі,

Збираючи побратимів по степах.

Україна, вставай та відроджуйся міцно,

У колисці слави твоє немовля.

Четвертий курінь. Постанова “Отаман Іван Сірко”.

1-й учень. Іван Сірко народився в селі Мерефі на Харківщині. З іменем Івана Сірка пов’язана найгероїчніша доба в літописі Запорізької Січі. Протягом 20 років він не залишав зброї, проявляючи військовий хист, завзято відстоюючи козацьку волю, стародавні запорізькі звичаї. Цього вірного сина українського народу п’ятнадцять років поспіль обирали кошовим отаманом, чого споконвіку на Запоріжжі не бувало. Свою місію Іван Сірко вбачав в обороні кордонів рідної землі та зміцненні незалежності України.

Талант Івана Сірка – полководця яскраво проявився в сутичках із турецькими ордами.

2-й учень. Відомий такий історичний випадок. Восени 1674 р. Султан звелів татарській орді йти війною на Запоріжжя. Щоб застати козаків зненацька, вороги прийшли на Січ на Різдвяні свята. Запоріжці взимку не виставляли додаткових прикордонних загонів. Це дало змогу підійти до самих стін Січі. Під прикриттям ночі татари нишком проникли через таємний хід в укріплення та вже хотіли було вчинити криваву різанину, та не на тих напали. Запорожці давно помітили непроханих “гостей” і за велінням Івана Сірка чекали, поки вороги скупчилися у вузькому проході, відкрили нищівний вогонь з рушниць. А потім перекривши таємний хід, взялися за шаблі... Не вцілів жоден ворог. Хан, який стояв за стінами Січі, довідавшись про те, тільки люто скрипнув зубами: “Сірко – шайтан, а не людина!”.

3-й учень. Обурений таким зухвалим нападом, Іван сірко навесні, як тільки скресла на Дніпрі крига, зібрав 2000 козаків й виступив у похід на Крим. Тільки пішов не на перекоп, а лише йому відомим шляхом, звідки його ніхто не чекав.Прихід запорожців для турків був, як грім серед ясного неба. Хан втік у гори, панічно залишивши місто напризволяще. А Іван Сірко з побратимами взяли багато добра, визволили полонених і повернулися назад у Січ.

Розглянемо картину Іллі Юхимовича Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Лютий ворог українського народу – турецький султан – марив про підкорення Запорізької Січі. Гадаючи, що буде без труднощів розправитися з козакоми, він надіслав листа, який викликав у запорожців сміх.

У відповідь козаки написали зарозумілому правителю дотепного й дошкульного листа, який увійшов в історію. Розповідають, що листа диктував сам отаман Іван Сірко.

Великий художник Рєпін створив на цю тему славетну картину. Автор хотів донести дух незалежності, сили, волелюбності українського народу. Це були, як писав І. Ю. Рєпін, сміливі голови, герої, повні мужності та моральної сили.

Вчитель. Сьогодні ми повинні, навіть зобов’язані, згадати ще одну людину, відомого гетьмана, полководця, державного діяча, ім’я якому було дано самим Богом, - Богдана Хмельницького. На уроці ми познайомимося з юністю Богдана.

Завдання:

 Самостійне читання-твору учнями (підручник, Оксана Верес «Писанка».

 Робота над твором”. (Михайло Грушевський «Юність Богдана Хмельницького»).

Вчитель проводить вибіркове читання

Запитання:

 Де народився Б. Хмельницький?

 Яким удався хлопець? Зовнішність та риси характеру.

 Яку освіту здобув?

 Чому вирішив піти на Січ?

 Як проявив себе в боях?

 В чому виразили козаки пошану й довіру Богдану?

 Яким ви уявили собі Богдана Хмельницького?

(Заслуховуються відповіді учнів.)

В ч и т е л ь. В пам'яті народній Богдан Хмельницький залишився як національний герой. Дякуючи йому, Україна стала вільною й незалежною, він звільнив Україну від панування Польщі та Литви.

Мрією Хмельницького було бачити Україну самостійною державою.Чи здійснилися мрії Богдана Хмельницького?

(Думка дітей).

В ч и те л ь. А ще козаки жили за певними законами, або звичаями.



П 'ятий курінь. Постанова «Козацький звичай побратимства»

1 - й у ч е н ь. Чи не найвище цінували козаки дружбу! У війську, повному небезпек і несподіванок житті, козак завжди потребував і цінував вірного товариша, який вчасно допоможе та захистить від біди. Існував навіть звичай побратимства, коли два козаки, зовсім чужі один одному, браталися. Вони йшли до церкви й в присутності священика давали «заповідальне слово» такого змісту: «Ми, що нижче підписались, склали цей заповіт перед Богом про те, що ми браття. І з тим, хто порушить братства нашого союз, той перед Богом відповідь хай дасть».

Після клятви побратими власноручно робили позначки на заповідальному слові, слухали молитви, мінялись хрестами й іконами. Тричі цілувались і виходили з церкви рідними братами до кінця життя.

В побратимів все було спільне: вони дарували одне одному коней, зброю. В походах бувало не з'їдять один без одного шматка хліба. В боях билися поруч і рятували один одного від смерті. Коли траплялось, що когось з побратимів хтось кривдив чи ображав, то інший зараз же ставав на його захист, якщо когось зрадливо вбивали, то його названий брат до кінця життя ставав месником.

В ч и те л ь. Хотілося б, щоб звичай побратимства, дружби був святим і в нашому класі, а також в вашому подальшому щасливому житті.

Підсумкові інтерв'ю

Шкільні журналісти беруть інтерв'ю в учасників та гостей (матеріали висвічують в шкільній пресі).

1. Ви сьогодні назвали багатьох козаків. Розповідали про їхню силу та мудрість. Чому їх називають народними звитяжцями?

2. Які риси характеру козаків ви б хотіли успадкувати?

3. Що найбільше запам'яталось, врізалось у пам’ять?

Козацькі забави (ерудит-тести)

(Вчитель визначає переможців.)

1. Кого називали в Україні козаком? 2. Де знаходилась козацька Січ? а) розбійника, волоцюгу; а) за Дніпровськими порогами; (!”)

б) кріпосного селянина; б) в причорноморських степах;

в) безстрашного лицаря; (!) в) берег Криму.

г) багатого вельможу.


3. Як називалось місце, де жили козаки? 4. Хто був першим козацьким

гетьманом?

а) мазанка; а) Б. Хмельницький;

б) намет б)Д.Байда -Вишневецький; (!)

в) землянка; в) І.Мазепа;

г) курінь. (!) . г) П. Сагайдачний..


5. 'Що таке «козацькі маяки”? 6. Як називались козацькі судна?

а) кращі козацькі лицарі; а) галери;

б) грамота; б) чайки; (!)

в) світловий телеграф; (!) в) пироги;

г) козацький роз'їзд. г) фрегати.
7. Яка їжа була в козаків 8. Якого кольору був стяг у Запорозькій найулюбленішою? Січі?

а) борщ; а) жовто-блакитний;

б) галушки; б) червоний;

в) каша; (!) в) малиновий;

г) юшка. г) білий.

В ч и т е л ь. А що їли козаки вранці, знаєте?

У ч е н ь. Соломаху їли.

В ч и т е л ь. А що таке соломаха?

Уч е н ь. Затірка, заправлена салом або олією.

В ч и т е л ь. Так, улюбленою їжею козаків була каша. Але, щоб зварити кашу треба води наносити, вогонь запалити, Давайте пограємо та допоможемо козакам.



Шостий курінь. Постанова «Козацька їжа»

(Під час підготовки звернутись за допомогою до завідувача шкільною бібліотекою.)

В ч и т е л ь. Із століття в століття козаки формували свої кращі риси характеру, які склали кодекс лицарської звитяги. Тобто це були закони, за якими жили козаки. Вони актуальні й сьогодні.

1. Чому козаки йшли на боротьбу з ворогом, знаючи, що загинуть?

(Любов до України.)

2. Чи була їм з цього вигода? (Безкорисливість.)

3. Яким було ставлення одне до одного? (Щира дружба.)

4. Козаки ладні були загинути, але не потрапити в неволю. (Волелюбство.)

У ч е н ь. А чи не хочете ви позмагатися, спритністю та розумом похвалитись?

(Гра: записати за 1 хвилину якнайбільше слів, пов'язаних зі словом «козак».)

(Підсумки. Визначення кращих, нагородження учнів.)

В ч и т е л ь. Діти, ви є нащадками славних українських козаків. Тож любіть України шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками й добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу! Хай вам завжди в житті щастить!


4.“КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ“

(сценарій шкільного свята-спартакіади для учнів 9 класу)
Мета: забезпечити формування в учнів цінностей українського козацтва як особистісних; сформувати в учнів організаційні, комунікативні і перцептивні вміння, пов'язані з розв’язанням завдань педагога-організатора; сприяти формуванню у школярів сили, витривалості, врівноваженості, цілеспрямованості, інших якостей.

Місце проведення: спортивна зала.

ХІД ЗАХОДУ.

Програма змагань різноманітна. Педагогічний колектив, заступник ректора з виховної роботи і вчителі фізичної культури заздалегідь обговорюють і затверджують програму змагань. Учні кожного класу які, беруть участь у змаганнях, знайомляться з програмою, вносять свої пропозиції. При можливості спонсори, батьківський комітет і профспілкова організація допомагають у придбанні пам'ятних призів для нагородження переможців, кожен з яких отримує солодкі призи й подарунки. “Козацьким розвагам” передують змагання з шахів, волейболу, легкої атлетики, футболу серед учнів – 9 класів. А вони власне, стають підсумком фізкультурно-спортивної та оздоровчої роботи, початком складання державних тестів фізичної підготовленості. Кожна паралель класів змагається за окремою програмою, має конкретні завдання, суддівську колегію, склад якої затверджено директором школи.

Після закінчення уроків учні збираються в велике козацьке коло: тут і учасники, і вболівальники. Учасники змагань, судді й ведучий одягнені в українському національному стилі. До присутніх з вітальним словом звертається директор. Ведучий оголошує порядок змагань учнів-козаків з 10-14 видів вправ програми, що була визначена, подає команду всім куреням про їх-початок. Вони тривають 2-2,5 години.

Після закінчення попередніх стартів, усі знову збираються у велике коло, і відбуваються фінали з перетягування каната, піднімання гирі, армреслінгу тощо.

(Ведучий коментує хід змагань, розповідає про історію козацтва, систему його фізичного виховання, вітає переможців, надає слово суддям.)

В е д у ч и й. Запорізькі козаки свого часу мали суворий розпорядок дня: цілорічно вони піднімалися до сходу сонця, йшли на річку, купали коней. Проводили змагання-з'їзди на конях та герцю. На скаку підкидали шапку й намагалися вцілити в неї кулею або стрілою, стрибали через рівчаки, загорожі, “рубалися” на шаблях до “першої крові”, боролися на пасках, билися «на кулачки». Статечний запорожець" мав свого учня - джуру Це був, як правило, осиротілий хлопець 10-14 років. Джури допомагали своїм наставникам чистити зброю, знаряддя, обладнання. Вони оволодівали майстерністю козака: їздою верхи на коні, плаванням, пірнанням, веслуванням на човнах, а також брали участь у змаганнях, вивчали козацькі бойові танці «Гопак» і «Повзунець», до яких входили елементи двобою, багато бойових борецьких елементів - рухи руками та ногами. За фізичною підготовкою джурів стежили старшини, курінні та кошовий отаман, судді та інші.

(На святі звучать козацькі стрілецькі пісні.)

В е д у ч и й (звертається до присутніх і запрошує всі до козацького кола).

Гей, ви, козаченьки, вітер в чистім полі!

Научіть нащадків так любити волю.

Круточола наша доля, не вода в ній - кров тече,

Козаку найперше - воля, козаку найперше - честь.

Гей, ви, козаченьки, спомин з м'яти-рути.

Научіть нащадків козацьку славу повернути

Відродити в них духовність, лицарство,

Палку любов до нашої неньки - України.

З давніх- давен нашим пращурам - запорізьким козакам були притаманні гідність, прагнення незалежності, волелюбність і весела вдача. Недарма в перекладі з тюркської “козак” означає “вільна людина”.

Змагання козаків і джур були відповідальним випробовуванням, адже за їхніми результатами хлопців приймали до куренів, посвячували в козаки.

(Нижче пропонуємо деякі з ігор, змагань, завдань, що відбуваються під час свята. Звичайно, кожен учитель може творчо їх використати.)

Підтягування у висі”. Підтягування виконують за умовами. державних тестів і нормативів оцінки підготовленості населення. Перемагає курінь, загальна кількість підтягувань учнів якого найбільша.

Найсильніший козак”. Піднімання гирі 16 кг відбувається на помості або гімнастичних матах. Від кожного куреня (класу) виступає по три найсильніших козаки, які виборюють першість коша (паралелі), січі (школи) як в командному, так і в особистому заліку.

Лазіння по канату”. Козаки кожного куреня мають влізти по канату будь-яким способом якомога швидше. Час кожного фіксується (спускатися вниз перехоплюванням рук). Виграє курінь, що витратив найменше часу на виконання завдання.

Кращий козак”. З положення лежачи на спині під гімнастичним конем козак підтягується й влазить на коня “верхи”. Потім те саме роблять інші. Перемагає курінь, більшість козаків якого виконають завдання.

Сила рук”. Змагаються найсильніші козаки куренів. Взаємно захопивши кистями великі пальці, силою нахилити руку суперника, не відриваючи ліктя від столу. Суперники перебувають один проти одного (як в армреслінгу). Перемагає курінь, козаки якого здолали більше суперників.

Гарматна підготовка”. Гравців шикують у колони по одному, утворюючи рівні команди. За сигналом козаки кожного «куреня» бігом послідовно переносять якомога більше м'ячів і складають їх в обручі, покладені на землю на певній відстані перед командами. Виграє «курінь», що швидше і більше переніс «снарядів».

Влучність у ціль”. Команда куреня шикується перед лінією. На певній відстані від неї покладені набивні м'ячі чи поставлені кеглі. Кожен козак м'ячем чи обручем має влучити у ціль (кеглі чи набивні м'ячі). Перемагає курінь, що виконав завдання точніше й швидше. Кожен козак має одну спробу.

Бій вершників”. У двох рівних командах учнів (гравців має бути парна кількість) учасників поділяють на «вершників» і «коней». Вершники сідають «коням» на спину або плечі й поштовхом чи ривком руками намагаються скинути суперника з «коня». Виграє команда, в якій більше вершників залишиться на «конях».

Запорожець на Січі”. Поперек майданчика (залу) проводять дві паралельні лінії на відстані одна від другої 10-15 м - «січ». В січі пересуваються запорожці, а їм, біжучи з-за однієї лінії за протилежну, перетинають шлях козаки іншого гурту (куреня). Запорожці заважають їм, квацають тих, хто перетинає. По квацаних відраховують, потім команди міняються ролями. Виграє гурт (курінь), що має більше спритних козаків, яких не вдалося поквацати.

Захисник фортеці”. В центрі кола – “фортеця”- м'ячі чи кеглі. Біля «фортеці» - захисник. Учні, які стоять у колі, передають м'яч один одному й кидають його, намагаючись влучити в “фортецю”. Захисник (захисники) намагається відбити м'яча руками чи ногами. Гравець, якому вдалося влучити в «фортецю», стає захисником.

Взяти полонених”. Козаки стають перед накресленим колом і беруться за руки. Вони розташовуються через одного з різних куренів. За сигналом намагаються втягнути один одного в коло. Перемагає курінь, козакам якого вдалося втягнути в коло більше суперників.

Січові стрільці”. Перед лінією стоять у колонах по одному козаки з кількох куренів. На відстані 5-6 м від них - стовпчики, на які вони почергово накидають кільця з фанери або гуми. Кожен виконує по 3 спроби. Першим стає курінь, який зробив більше влучних кидків.



«Перетягування каната». Перетягують канат курінь на курінь. Канат посередині помічений білою стрічкою, яка перебуває над лінією. Курінь, якому вдалося, перетягнути стрічку від лінії на один метр, перемагає.

Після змагань учасники й глядачі спостерігають виступи кращих спортсменів школи, які супроводжуються коментарем ведучого.



Підсумковий етап.

Свято завершується визначенням переможців, врученням призів та святковим концертом. В класах та в школі видається «Блискавка», в якій публікуються витяги з підсумкового наказу директора з подякою кращим козакам і куреням. Козацькі забави повинні стати справжнім емоційним святом для учнів, яке вони запам’ятають на довго.


5.СВЯТО «КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ»

(сценарій шкільного свята для учнів 5-9 класів)

Козацькі забави бажано проводити в перші дні осені та весни, в погожий день, серед природи, а при негоді та зимою - в спортивному залі.

Творчо використавши сценарій, класні керівники, майстри, вчителі фізичного виховання можуть доповнити види змагань іншими чи замінити деякі. Це вже - справа смаку.

В забавах беруть участь команди від усіх груп (куренів) або від окремих груп курсу на чолі з спорторгами (курінними отаманами, якщо в школі створені гуртки козацького спрямування або формуються курені при підготовці до свята «Козацькі забави».

Відповідальність за підготовку команд до свята несуть класні керівники, а на допомогу залучають батьків, військовослужбовців, учителів фізичного виховання, музики, викладачів предмету “Захист Вітчизни" та ін.

Мета свята: прилучити учнів до джерел національної історії та культури, сприяти військово-патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частини великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість, загартовувати школярів фізично і морально.

Козацькі забави проводять таким чином: у визначений час на місті проведення забав по команді «Ставай!” групи (курені) шикуються у колону по чотири на чолі зі спорторгом групи (курінним отаманом).

Після доповіді викладача предмету “Захист Вітчизни" (або вчителя фізичного виховання) директор школи (або головний суддя) відкриває забави.

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб знову провести шкільне свято. «Козацькі забави», яке, до речі, стало в нашому навчальному закладі вже традиційним.

Запорізьке козацтво - гордість української нації. Його ідейно-моральний потенціал - це ядро козацької духовності, яка є невичерпною скарбницею громадянського загартування підростаючих поколінь.

У Запорізькій Січі виховання юнаків - майбутніх воїнів – було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню. Як завзяте козацтво, молодь на свята народного календаря у процесі народних ігор змагалася силою, спритністю і прудкістю, винахідливістю, точністю попадання в ціль.

І метою сьогоднішнього свята є відродження патріотичного духу козацтва виховання національної гідності і духовності, вивчення історії України, відновлення пам'яток історії і культури період козацтва, фізичного вдосконалення, зміцнення здоров'я і загартування юнаків та підготовки їх до служби в Збройних Силах України.

За командою кошового «Курінним отаманам приготуватися до козацького переклику!!» курінні отамани роблять крок уперед.

Кошовий командує: «Козацький переклик почати!»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал