Департамент освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти методичний посібник гра



Сторінка3/13
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3.14 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Конкурс прислівїв та приказок.

Кожен загін за 2 хвилини на аркушах паперу повинен написати якомога більше прислів’їв та приказок про рідну землю та козачу долю.

Козача потилиця панам-ляхам не хилиться,

Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде.

Коли козак у полі, то він на волі,

Як кущ розів’ється, той козак розживеться,

Де козак, там і слава.

Свої люди не татари, не дадуть загибати,

Хліб та вода – то козацька їда.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже,

Що там холод, коли козак молодий!

Чоловік без волі, як кінь на припоні

Щирий козак ззаду не нападає.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води!

І золота клітка для пташки неволя.

Конкурс знавців козацької термінології.

За 1 хвилину загонам потрібно дати визначення трьом поняттям, що написані на картках.



Ординці – воїни турецького чи татарського війська.

Слобода (від слова “слобода”) – поселення, яке було вільне від податків та панщини; найчастіше засновувалися втікачами-кріпаками; жили в них сім’ї жонатих січовиків.

Кошовий – головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою радою, тобто загальними зборами січовиків. Які були найвищим органом влади на Запорізькій Січі – козацькій республіці.

Джура – козацький товариш, зброєносець.

Характерник – чаклун, чарівник.

Хортиця – острів на Дніпрі, біля Дніпрогесу; тут була одна з фортець Запорізької Січі.

Іван Сірко – кошовий отаман Запорізької Січі. Видатний український полководець; брав участь у визвольній війні 1648 – 1654 років.

Чайка – козацький човен довжиною близько 20 м. Ширина (у верхній частині) та висота – чотири метри. В один човен сідало від 50 до 70 козаків. За 36 – 40 годин козаки досягали берегів Туреччини.

Конкурс “Втеча з полону”.

Естафета, яку учасники проходять, стрибаючи у мішках.



Конкурс “Перетягування канату”.

Змагання серед загонів учасників змагань.



Конкурс “Їм і не наїмся”.

Бублик висить на стрічці, його треба з’їсти, не беручи в руки.



Конкурс “Пю і не напюся”.

Хто швидше і більше наносить ложкою води у склянку.



Конкурс “Кращий оселедець”.

Представники кожного гурту із зав’язаними очима повинні почепити козаку, намальовану на плакаті, оселедця.



Конкурс “Бантик кохання”.

Хлопцям потрібно зав’язати дівчинці бантик.



Конкурс “Козацького танцю”.

Дівчата співають раніше розучену для свого загону пісню, під яку хлопці танцюють.

(Журі підводить підсумки конкурсів та нагороджує переможців. Слово директору школи, який пропонує скласти присягу юних козачат.)

Хлопці присягають на вірність козацьким звичаям і традиціям, наголошуючи разом за отаманом.



Присяга юних козачат

(для учнів 1 класу)

Бути чесним і сміливим!

Присягаємось!

Боронити справедливість!

Присягаємось!

Цінувати побратимство!

Присягаємось!

Шанувати всі народи!

Присягаємось!

До освіти прагнуть завжди!

Присягаємось!

І плекати рідну мову

Присягаємось!

Не порушувати клятву!

Присягаємось!

Щоб козацькому роду

Не було переводу,

Присягаєм на вірність

Вітчизні й народу!

Присягаємось!

Присягаємось!

Присягаємось!

(Директор школи вручає пам’ятні грамоти юним козачатам. Свято закінчується піснею, яку виконують разом усі учасники. )

Наливаймо, браття, кришталеві чаші,

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали,

Голівоньки наші!

Щоби Україна повік не плакала,

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала!

Директор школи оголошує подяку тим, хто відзначився.


2. “ГЕЙ ВИ ХЛОПЦІ, СЛАВНІ ЗАПОРОЖЦІ”

(сценарій спортивного свята для учнів 4 класу )

Мета-завдання: сприяти формуванню національної самосвідомості особистості кожного учня; формувати у дітей знання про традиції й звичаї українського народу на особистісному рівні; сприяти усвідомленню учнями потреби у здоровому способі життя; забезпечувати розвиток спритності, сили, витривалості; виховування в учнів почуття колективізму, взаємодопомоги.

Місце проведення: святково прикрашений спортивний зал.
ХІД СВЯТА

На видному місці гасло «Хай не буде переводу козацькому роду» і цитата: «Ось вона — Січ. Ось те гніздо, звідки вилітають горді та дужі орли. Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну» (М. Гоголь «Тарас Бульба»).

На стіні висить карта-схема «Дніпровські пороги», а під нею стоїть бандура, прикрашена букетом українських квітів: маківками, чорнобривцями, волошками. На столі — тематична поличка з книгами. Поруч — всі необхідні предмети для проведення конкурсів (м'яч, канат, мішки тощо). В залі представлені стінгазети груп - куренів «Козацькі листки». Хлопці — у спортивних костюмах з емблемами куренів, а ведучі — в українському національному вбранні.

(Чути гру на бандурі.)

1-й ведучий

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну

І Вкраїну свою рідну,

Як зіницю берегли...

2-й ведучий

Добрий день вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

3-й ведучий

Сьогодні свято, конкурс нині.

Сьогодні все козацтво тут.

І в цьому залі радість лине,

Козацькі ігри всіх нас ждуть.

4-й ведучий

Нумо, хлопці, покажіться!

А ви, друзі, подивіться,

За якого вболівати

Ви прийшли на наше свято?!

(Команди виходять на сцену. Звучить козацький марш, оплески)



I курінь «Хортиця»

Девіз: «Козацькому роду нема переводу».

Отаман

Для боротьби ми не збирали



Ані рушниць, ані гармат.

Здоров'я й знань понабирали,

Що вистачить для всіх команд.

II курінь «Чайка»

Девіз: «Душу й тіло ми покладемо за свою свободу і покажемо, що ми, браття, козацького роду!».

Отаман

Ми прийшли сюди сьогодні,



Щоб вести запеклий бій.

Тільки, ні, не кулаками,

А в веселій, дружній грі.

III курінь «Корсунь»

Девіз: «Боріться — поборете!».

Отаман

Прибули ми змагатись і перемагати.



Отож і просимо вболівальників щиро

Нам у цій грі допомагати.

5-й ведучий. А знаєте, козаки, на що йдете!?

Козаки. Знаємо!

5-й ведучий. А знаєте, що можете програти?

Козаки. Не біда!

5-й ведучий. А чи помолились Богу перед змаганнями?

Козаки. Помолились!

6-й ведучий.

Поведу таку я річ...

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну?

1-й учень

Знаєм наша славна Січ

Ворогам ішла навстріч ,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла

2-й учень

Лиха ж отчий край зазнав...

(Не бажаємо нікому)

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

3–й учень

Бранців до галер кували,

Ржею злоби пожирали..,

Шляхта нас вогнем пекла,

На тортури прирекла.

4-й учень

Цар Петро і Катерина зневажали наш народ,

Горювала Україна під п’ятою у заброд.

5-й учень

Але наш народ боровся,

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко.

6-й учень.

Рабства каламутну ніч

Переборювала Січ.

Козаків боялись завжди

То була в них сила правди!

1-й ведучий

Що говорить вам "козак” —

Це крилате, горде слово?

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

1-й учень

Козаки — це вільні люди!

Козаки — безстрашні люди!

2-й учень

Козак — чесна, смілива людина,

Найдорожче йому — Батьківщина.

3-й учень.

Козак — слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

4-й учень.

Козак — усім народам друг,

І лицарський у нього дух.

5-й учень

Козак — це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту!

6-й учень

Козак — вкраїнську любить мову,

Він завжди тримає слово!

7-й учень

Козак там, де добра справа,

Де доблесть, слава та гарна забава!

2-й ведучий (до козаків)

Знаєте, як наші предки

У бої ходили,

Як за честь Украйни-неньки

Голови ложили.

3-й ведучий (до залу)

Памятайте і ви, друзі,

Як воля кувалась,

Як царі й султани кляті

З козаків знущались.

4-й ведучий

Присягайте, що Україну

Будете любити,

Що віллєте в неї славу,

Щоб розвеселити.

(Всі разом співають пісню “Гей, у лузі червона калина похилилась”.)

Ой у лузі червона калина похилилась.

Чогось наша славна Україна зажурилась.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну,

Гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

5-й ведучий. Отже, розпочинаємо наш конкурс «Козацькі забави». Вам доведеться пройти через дев’ять випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху до того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги.

6-й ведучий: Дозвольте представити журі. (представляє).

(Грає бандура. Ведучі проводять конкурси.)

Програма конкурсів.

1. Конкурс «Вершники». Стримувати поміж ніг козака м’яча-коня, у руках – палицю шаблю. Потрібно дострибати до підвішеного дзвоника, вдарити шаблею по ньому, повернутися назад та передати естафету товаришеві по куреню.

2. Конкурс «Забава кашоварів». Хто швидше з представників куренів розбере на окремі купи змішані разом горох, квасолю, жито тощо.

3. Конкурс на краще виконання козацької пісні «Козацький спів». Можуть допомагати дівчата-однокласниці.

4. Конкурс «Втеча з полону». Полонені козаки стрибають у мішках. Вони повинні якнайшвидше подолати певну дистанцію й передати мішок по естафеті товаришеві по куреню.

5. Конкурс «Влучники». Козаки кидають у ціль м’яча, який імітує козацьке ядро.

(Підраховуються збиті предмети за визначений час.)

6. Конкурс «Найсильніший козак». В кого найсильніша рука. Учасники змагань, не відриваючи ліктя від столу, намагаються нахилити й притиснути руку суперника до його поверхні.

7. Конкурс кращого оповідача “Забавні козацькі історії”. Протягом 2-х хвилин один із козаків куреня розповідає якусь історію з життя козаків.

8. Конкурс курінних отаманів “Гетьманський наказ”. Зачитуються складені заздалегідь “гетьманські грамоти”. Отамани повинні сказати, про якого гетьмана йдеться у вірші (див. додаток).

1-й ведучий. Ось і закінчився наш конкурс. Козаки, на сцену!

(Звучить марш. Журі підводить підсумки. Переможці отримують нагороди: медалі, грамоти, які їм вручають дівчата-ведучі. Дорослі вручають подарунки.)

2-й ведучий. Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід.

3-й ведучий

Ми роду козацького діти,

Ми любимо сонце і квіти.

І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти.

Землі український цвіт.

Всі разом. Хай не буде переводу козацькому роду!

4-й ведучий

Скільки б ми не грали, а закінчити час.

Кращі побажання ви прийміть від нас!

5-й ведучий. Прощавайте, друзі! Щастя і здоров’я усім ми зичимо вам! Подальших перемог та успіхів!

(Звучить козацький марш.)

Тексти “Гетьманських грамот”

І. Бо такого ще не було в товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно яничара й бусурмана.

І ніхто не вів так мудро товариство в чистім полі.

Так братів ніхто не вивів із турецької неволі.

Ти хоробрий, бравий, чесний, всі обіцянки тримаєш.

Помагать сусідам в Хотин, ти до бою посилаєш.

Для могутності народу дбаєш ти і про освіту

І на школу ти даруєш більшу частку заповіту.

(Конашевич-Сагайдачний)

ІІ. Славне військо Запорізьке

Ти, нам лицарю, зібрав

На острові, на Хортиці,

Січ преславну збудував.

Перший ти вказав козацтву,

Як топтать до слави шлях,

Йти за море, гори, ріки,

Не сидіти на степах.

І сконав ти в Царгороді

Під руками ворогів,

Але віри і народу

Ти не зрікся.

( Байда Вишневецький)

ІІІ. Стоїть в селі Суботові

На горі високій домовина

Широка та глибока.

То є церков гетьманова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився.

Мир душі твоїй, гетьмане.

Не так воно стало.

Москалі, що заздріли,

То все очухрали.

Могили вже розгрібають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують

Та тебе ж і лають,



(Богдан Хмельницький)
3. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ІГРИ

(урок фізичної культури для учнів 1 класу)

(На стіні залу плакат: “Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається”.)



Мета уроку: розвиток фізичних якостей за допомогою українських народних ігор; виховання товариських стосунків, здатність до добрих вчинків.

Місце проведення: спортивний зал.

Інвентар: гімнастична лава, гімнастична драбина, гімнастичні маленькі обручі.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Учні шикуються. Фізорг класу віддає рапорт вчителеві, який вітається з учнями. Оголошується завдання уроку. Учитель підкреслює, що девізом уроку є: “Ми підтверджуєм на ділі здоровий дух в здоровім тілі”.

І. Вступна частина

Діти (йдуть по залу в колоні по одному, примовляючи)

Козаки сміливі і відважні

І завжди вони уважні.

Якщо перешкоди їх зустрічають

Вони легко їх долають,

А саме головне – вони дисципліну тримають.

Вчитель


Я бачу що зі шляху ніхто не зіб’ється,

Отже, ми часу не гаємо і подорож розпочинаємо.

Діти (підходять до гімнастичної лави, оголошуючи)

Спинку рівно ми тримаєм

І в дорогу вирушаєм.

(Учні йдуть один за одним навшпиньки по гімнастичній лаві.)

Вчитель

Всі в потилицю зрівнялись і навшпиньки всі піднялись.



На колоду тихо підіймались один за одним,

Всі пішли – ось ярок і перейшли.

(Діти знову йдуть по залу, потім переходять на ходу з високо піднятими колінами.)

Вчитель


Знову по стежці ми пійшли,

Перешкоди всі пройшли.

Довгі ніжки всі ми маєм. Високо їх піднімаєм.

(Діти підходять до нахилено гімнастичної лави, що закріплена на гімнастичній стіні.)

Учні. Ми на березі зібрались, перейшли навкарачки і спустилися по сходням.

(Далі діти йдуть по зулу, роблячи руками нахили в різні сторони, ніби збирають ягоди. Поступово переходять на ходу навприсядки.)

Вчитель

Подивись-но, подивись-но, ой які суниці!



Ми по ягоди йдемо і багато зберемо!

Нижче, нижче, присідай, а тепер мерщій вставай

І один всіх здоганяй!

ІІ. Основна частина (українські народні ігри)

1. Бузьки (сприяє розвитку спритності, уваги). По залу розкладені гімнастичні обручі. Усі учасники гри стають в них на одній нозі. За командою вчителя “Бузьки полетіли!” усі учасники гри залишають обручі та, бігаючи по залу, махають “крилами”. Учитель забирає одне “гніздо” і говорить: “Бузьки прилетіли!”. Всі учасники займають будь-які “гнізда” і стоять на одній нозі. Хто не має гнізда – вибуває із гри.

2. “А ми просо сіяли, сіяли” (розвиток колективізму. Вміння виконувати колективні справи). Клас ділиться на дві групи, що стоять одна проти одної. Взявшись за руки. Перший ряд наближається до другого і співає: “А ми просо сіяли”. Повторюючи ці слова вдруге – відступає назад (надалі кожен рядок пісні повторюється двічі). Якщо їй вдається це зробити, вона забирає у команди одного гравця. Коли ж ні, то лишається в “колоні”. Гра продовжується.

Учні


- А ми просо сіяли, сіяли.

- А ми просо витопчем, витопчем

- А чим же вам витоптать, витоптать?

- А ми коні випустим, випустим.

- А ми коні, знайдемо, знайдемо.

- А ми коні випустим, випустим.

- А чим же вам викупить, викупить?

- А ми дамо сто рублів, сто рублів.

- Нам не треба й тисячі, й тисячі. А нам треба дівчина, дівчина.

- А котра ж вам дівчина, дівчина?

- А нам треба Ганнуся, Ганнуся.

- Відчиняйте ворота, ворота.

- В нашім полку прибуло, прибуло.

- А у нашім вибуло, вибуло.

- В нашім полку скачеться, скачеться.

- А у нашім плачеться, плачеться.

- В нашім полку меду п’ють, меду п’ють.

- А у нашім сльози ллють, сльози ллють.

3. “Латка” (сприяє розвитку швидкості, спритності, витривалості). Ведучий промовляє: “Давайте гратися в латки!”, і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда, тікає промовляючи: “Латка-битка, чоловіча нитка, на мені не була, на тобі ізгнила!”. Побитий переслідує втікача, але не минає “полатати” і кожного хто потрапить під руку. Торкнувши, говорить: “Латочка-биточка, чоловікова ниточка, на мені не була, на тобі ізгнила!”.

4. “На баштані”. Діти-гравці обирають сторожа лічилкою:

Гоп, гоп, кавун.

Малайди-драйди, кавун.

Мацики-брики, не спіши!

Наш баштан стережи!

Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило кавунів та динь. У цей час діти ховаються неподалік від баштану за кущами, спостерігаючи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами:

Нема діда вдома,

Поїхав по дрова.

Дрова погоріли,

Діда вовки з'їли!

Вони удають, ніби рвуть кавуни, їдять їх. Сторож помічає дітей, кидається їх ловити. Кого він спіймав - той і стає сторожем.

5. Гра “Три курені” (сприяє розвитку сили, товариських стосунків). Перешикування учнів у три колони. Кожна колона – козацький курінь. Посередині залу креслять коло діаметром 3-5 метрів, визначається його центр. Над ним кільце, прив’язане до основної мотузки, яке розташовується суворо над центром кола. Крім того, до середини основної мотузки прив’язується коротша, довжина якої дорівнює половині основної. Учасники гри надходять в коло, кожний береться за линву обома руками на рівна поясу. За сигналом вчителя “курені” починають тягнути линву кожний у свій бік. Завдання “куреням”: перемістити суперника ближче до своєї межи.

6. Гра “Совушка” (розвиває увагу, спритність). “День” – на лісовій галявині весело. Граючи, літають “ластівки”, “горобці”, “стрижі” і “малинівки”. “Ніч” – і в лісі все завмирає. Завмирають і “птахи” в тій позі, в якій їх застала ніч. У темному лісі летять “совушки”. Прислухаються, придивляються, чи не ворухнеться яка гілка, яка-небудь пташка? Якщо ворушнеться – пропаде, схватить її “совушка”.



ІІІ. Заключна частина

Шикування в шеренгу по одному. Підсумки уроку.

Вчитель

Поспівали та пограли, козаками навіть стали,



І знайомою тропою йдіть до класу всі гурбою.

Урок закінчено. Дякую усім. До побачення!

(Звучить козацький марш.)


  1. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ


(Виховний захід для учнів 3 класу)

Положення про змагання

Мета: створення умов для формування у дітей інтересу до знань про українські козацькі традиції, загадки та прислів’я.
Місце проведення: спортивний зал.
Програма ігрових заходів:

1. Конкурс отаманів.

2. Конкурс “Як ми знаємо українські традиції”.

3. Конкурс “Козацька естафета”.

4. Конкурс “Подорож козаків-розвідників”.

5. Конкурс “Знищення ворогів”.

6. Конкурс “Найсильніший козак”.

7. Конкурс українських загадок, прислів’їв.

8. Танцювальний конкурс.
Попередня робота:

1. У позаурочний час учні під керівництвом вчителя діти вивчають колядки,

пісні, прислів’я, загадки, стародавні українські рецепти приготування страв, вчаться ліпити вареники.

2. На уроках фізкультури вивчаються елементи українських народних танців.

3. Разом з батька учні готують українські народні костюми та солодощі для

призів.


4. Збирається фонотека із народних пісень.

ХІД СВЯТА

Ведучий. Доброго вам дня, дорогі друзі! Сьогодні ми все частіше звертаємось до наших витоків: рідної мови, історії нашої країни, народної гри, прислів’їв та приказок. Ще одним кроком на зустріч цьому відродженню є сьогоднішній конкурс “Духовні цінності запорозьких козаків”.

А скажіть мені:


  • чи ще є козаки та козачки, що силою та завзяттям можуть похвалитися?

  • Та рідної мови не цураються?

  • Та наспіви, танці українські полюбляють?

  • Та народну мудрість, гру старовинну не забули?

Прошу, виходьте, покажіться нам. Сьогодні у нас конкурс непростий. У нас є журі. Зараз я вас з ним познайомлю (знайомить з членами журі).

Завдання журі – визначити команду-переможницю.

А тепер і пограти можна. Запрошую всіх учасників. Учасники готові?

Поки ми порахуємо до 10 команди повинні придумати назву і вибрати свого отамана. Розпочали!

Щоб нам краще було видна отамана, проведемо конкурс, хто з отаманів скоріше одягнеться в український костюм.

1. “Конкурс отаманів”.



иклик отаманів).

Завдання конкурсу: хто швидше одягне сорочку, пояс, шаровари, шапку.

Ведучий. Скільки століть існує наш народ, скільки ж років існують його традиції, пісні, прислів’я і колядки.

2. Конкурс “Як ми знаємо українські традиції”.

Отамани дістають із шапки завдання для команд на знання пісень, загадок, прислів’їв.

Ведучий. А хто назве традиційну українську їжу? Правильно, каша.

3. Конкурс “Козацька естафета”

1-й гравець приносить глечик.

2-й гравець приносить рогач.

3-й гравець складає вареники у глечик.

4-й гравець ставить глечик у рогач та пробігає вказану відстань.

4. Конкурс “Подорож козаків-розвідників”.

Під веселу українську музику учасники конкурсу навприсядки проходять вказану відстань. До одного гравця приєднується другий і т. д.



5. Конкурс “Знищити ворогів”.

Обладнання: пеньок, глиняний глечик, палиці. З зав’язаними очима потрібно палицею розбити глечик.

Ведучий. Здавна запорізькі козаки славилися своєю силою. Прославилася вона в піснях, віршах, казках.



6. Конкурс “Найсильніший козак”.

Силачі міряються силою на руках.

(Звучать українські народні пісні.)

7. Конкурс українських загадок, прислівїв.

8. Танцювальний конкурс (домашнє завдання).

Кожна команда виконує український народний танець.

Журі підбиває підсумки змагань, переможці нагороджуються пам’ятними грамотами та солодощами.

Директор школи оголошує подяку тим, хто відзначився.





  1. КОЗАЦЬКІ ІГРИ


(рекомендовано застосувати для проведення спортивних змагань в часи позашкільної роботи з учнями 4 класу)

Мета: сприяти фізичній загартованості школярів.

Місце проведення: спортивний майданчик.
ПЕРЕЛІК ІГОР:

1. Цілься в ціль. Інвентар: для гри необхідно мати 4 тонких палець завдовжки до 1 метра, 4 кільця діаметром 30 см. (зробити їх можна з ліщини або лози). Учні шикуються в колони по 2 або 4 на відстані 10 м. Від мішеней (кілець, підвішених на дереві або стовпцях). За командою вчителя передні учні метають палиці в ціль. Ця гра може бути як командною, так і такою, що виборює особисту першість. Виграє команда або гравець, які будуть мати більше влучень в ціль.

2. Мисливці. На землі розміщують 10-15 гумових надувних іграшок, які зображають домашніх і лісових звірів. У грі беруть участь 2 команди, по 10 чоловік в кожній. Команди розміщуються за лінією на відстані 5-6 метрів від поляни, де розміщені звірята. За командою ведучого перші гравці команд кидають тенісний м’яч в лісових звірів і якщо гравець влучає, він забирає “здобич” своїй команді. Виграє команда, яка набирає більше очок. За кожне попадання в лісового звіра команді зараховується очко, але якщо хтось з гравців попадає в домашню тварину, то команда втрачає всі очки. Гра продовжується доти, поки не будуть вибиті всі лісові звірі .

3. Горобці. В ці грі може брати участь одночасно цілий клас. Всі гравці шикуються один за одним, тримаючись за пояс. Перед початком гри утворюють одну лінію або півколо. За командою вчителя – один свисток – гравець, який стоїть першим в колоні, намагається впіймати останнього гравця в команді, рухаючись стрибками на двох ногах в ліву сторону; за сигналом вчителя – два свистки, спереду стоячий гравець рухається в правий бік. Гравець, який стоїть в кінці колони, намагається якомога швидше втекти від переслідування направляючого. Якщо направляючий доторкнеться до замикаючого, тоді той вибуває з гри. Завдання вчителя полягає в тому, щоб змінювати напрямок руху, але він це може зробити тільки після того, коли із гри вибув хоч один гравець. Вся колона може рухатись стрибками ритмічно і навпаки. Якщо гравці рухались спочатку в один бік, то після вибуття з гри одного із гравців вони повинні рухатись в інший бік. Таке чергування вимагає від гравців уваги і привчає їх до колективних дій. Гра продовжується 3-5 хвилин. За цей час учні, за розрахунком, зроблять більше 100 стрибків.

4. Стрибунці на одній нозі. У грі може брати участь 2 або більше команд по 10 і більше гравців в кожній, але так, щоб було парне число. Учасники команди шикуються по два, захопивши одне одного рукою за пояс, парами стрибають на одній нозі на відстані 6-8 метрів, повертаються назад таким самим способом. Пара, яка прибуває першою, одержує очко. Аналогічно змагаються всі пари. Рахується за помилку, якщо один із гравців під час стрибків зробив опору на дві ноги. На поворотах можна поставити прапорець, булаву, трикутник і т. д.

5. Горобці-стрибунці. У цій грі може брати участь весь клас. Всі гравці шикуються в коло, крім ведучого, який займає вихідне положення в центрі кола. Він тримає в руках шнурок завдовжки 2-3 метра, до вільного кінця прив’язаний волейбольний м’яч. Всередині кола лежить невеликий гумовий м’ячик, який знадобиться комусь із гравців. Необхідно слідкувати за тим, щоб радіус не був більшим, ніж довжина шнура, тому що ведучий, як би він не зможе відігратися. Ведучий починає обертати шнур навколо себе. Низько нахилившись, він намагається, щоб м’яч котився по землі. Всі гравці повинні бути уважні, щоб м’яч не доторкнувся до ніг, для цього потрібно підібрати момент, щоб підстрибнути, пропустивши м’яч. Якщо хтось з гравців не встиг вчасно підстрибнути і зачепив ногою м’яч, то ведучий зразу кидає шнура, а всі гравці розбігаються в різні боки. Той, кого зачепив м’яч, швидко бере його, стає в центрі кола і намагається влучити в когось із гравців. Якщо не влучив, він залишається ведучим. І знову гра починається спочатку.

6. За свою лінію. В цій грі бере участь клас в повному складі двома командами, але з такою умовою, щоб в кожній команді була однакова кількість хлопчиків і дівчаток.

Перед початком гри учні класу розраховуються на перший-другий, окремо хлопчики і дівчатка. Перші номери повертаються кругом і всі гравці беруть одне одного під руки. Вийшло так, що одна команда повернута в один бік обличчям, а друга – в інший. Між цими командами і проводяться змагання. На відстані 5-6 метрів від шеренги в один і другий бік проводимо дві лінії. За сигналом “Почали!” обидві команди намагаються перетягнути команду-суперницю за лінію. В зв’язку з тим що обидві команди прикладають зусилля, то результат перемоги визначається не відразу. Щоб одержати перемогу, достатньо перетягнути за лінію хоча б одного гравця другої команди. Після цього вчитель сигналом сирени фіксує закінчення поєдинку. При відновленні гри команди спромагаються мінятися місцями.

7. “Горох”. В землю забивають невеликий кілок, на його верхній кінець прив’язується шнур завдовжки до 2 метри. Біля кілка, який називається “казанком”, розкладають різні предмети: палки, м’ячі, шишки тощо, чим більше, тим краще. Ці предмети і є “горох”, якого бажають спробувати усі гравці.

Один із гравців – ведучий (кашовар). Він бере вільний кінець шнура і швидко бігає навколо “казанка”. В іншій руці у нього невеличка гілочка. Кожен гравець старається вихопити з “казанка” “горошину”, не більше одного предмета. Оберігаючи “горох” в “казанку”, кашовар, бігаючи навколо “казанка”, намагається доторкнутись гілочкою до тих гравців, які встигли взяти “горощину”. Якщо це йому вдається, “горошини” повертаються назад в “казанок”. Бігати йому потрібно так, щоб шнурок весь час був натягнутий. При цьому гравцям буде легше виймати “горох” із “казанка”. Кожного разу одному гравцеві дозволяється брати тільки один предмет. Вихоплені гравцем предмети повинні бути в його руках. В кого більше предметів, той – преможець.

Гра закінчується після того, як будуть забрані всі предмети. Потім вибирають нового ведучого і гра починається спочатку.

8. Вартові. Для проведення цієї гри необхідно мати з собою один волейбольний м’яч. Гру можна проводити під час походу, в лісі, під час прогулянки, на невеличкому майданчику. Кількість гравців 20-30 учнів. Всі гравці шикуються в широке коло. Гра починається з вільного перекидання м’яча одне одному. Кожен гравець, якому кинуто м’яч, зобов’язаний відбити його долонями іншому. При цьому кожен гравець слідкує за тим, як відбивають м’яч інші гравці. І тільки після того, як м’яч впаде на землю, невдало відбитий або погано прийнятий одним із гравців, всі гравці розбігаються в різні боки, а той хто зробив помилку при прийомі м’яча, стає ведучим. Завдання ведучого – якнайшвидше підняти м’яч з землі й після цього крикнути: “Стій!”. За цією командою всі гравці зупиняються на своїх місцях, де застала їх ця команда. Ведучому необхідно відіграватися. З місця, де він підняв м’яч, кидає його в гравця, який знаходиться найближче до нього. Тому дозволяється відхилятися, присідати, захищатися від м’яча, але не сходити з місця. Якщо ведучий влучає в якогось гарвця – він відігрався. І тоді гра починається спочатку. Але може бути і так, що ведучий не попав в когось із гравців м’ячем. Тоді його ставлять в центр кола “вартовим”, він стоїть на місці, не рухаючись в бік. Гра починається тільки після того, як всім треба розбігатися, “вартовий”, залишається стояти на місці. В даному випадку ведучий, щоб “виручитись”, може кидати і у “вартового”. При вдалому кидку ведучий відіграється, а “вартовий” залишається на своєму місці. Але якщо ведучий не влучив у “вартового”, тоді він займає місце “вартового”, а той повертається в коло до всіх гравців.

9. Хто швидший? Гравці шикуються на біговій доріжці, щоб між ними була однакова відстань. Наприклад, якщо у грі бере участь 10 учнів, то на 300-метровій дистанції вони розміщуються через кожних 30 метрів один за одним. За командою всі одночасно починають біг. Завдання кожного гравця – не дати себе наздогнати наступному гравцеві, але намагатися наздогнати гравця, який біжить попереду, щоб виключити його із гри. Гравець, до якого доторкнулись, вибуває з гри, останні продовжують біг. Гра закінчується, коли на біговій доріжці залишився один гравець, якого ніхто не наздогнав.

У цій грі удосконалюється техніка бігу, а також формуються такі якості фізичної підготовки, як витривалість і швидкість.



6. “МИ РОДУ КОЗАЦЬКОГО ДІТИ

(сценарій позакласного для учнів 2 класу)

Мета: виховувати в дітей любов до України, бажання завжди стати на її захист; повагу до національних традицій, прагнення знати сторінки національної історії (про козаків, запорожців, Запорізьку Січ); розвивати спритність, рухливість, відчуття взаємодопомоги.

ХІД ЗАХОДУ

(Діти заходять до залу під звуки маршу).

Учитель. Любі діти! Любов до свого народу, до своєї земля починається зі знання народних традицій, обрядів, звичаїв, зі знання багатющої народної творчості. Наша рідна Україна – славна в і чудова земля із широкими чистими річками, мережаними нивами. Височезні гори Карпати стоять, немов вартові, а здалеку синє море грає, мов запрошує до себе: “Ходіть, мої рідні, ходіть”. Колись ваші предки, славні козаки запорозькі, гуляли по моїх хвилях, погуляйте і ви!”. Ну що ж, давайте і ми сьогодні докладемо зусиль бути спритними, сміливими, кмітливими, якими були славні запорожці.

У козаків була своя республіка за дніпровськими порогами – Запорізька Січ. Там проводилися загальні військові ради 1 січня, 1 жовтня, 14 жовтня (на храмове свято Січі), на 2-й чи 3-й день Великодніх свят (у поливаний понеділок чи вівторок). Найкмітливішого та найхоробрішого козака кожен курінь вибирав собі за наказного курінного отамана. Тож, хлоп’ята, давайте радитись, хто курінним отаманом буде, а хто хорунжим, тобто відповідатиме за прапор (хоругву).

Учні (збирають раду: ставши у два кола, промовляють лічилку)

Пугу! Пугу! Пугу!

Пугу! Пугу!

Козак з лугу!

Як з Великого – йди до кругу!

(У центр кола виходять наказні курінні отамани та хорунжі.)

Учитель. Хороших хлопців вибрано. З цього часу ви, курінні отамани, маєте дбати і піклуватися про козаків свого куреня, як батьки про дітей. Старшував разом з наказним курінним отаманом кашовар. Кого з-поміж себе ви виберете?

Учні (знову радяться, ставши у коло, промовляючи лічилку)

Кашу будемо варити,

Кашу будемо всі їсти,

Щоб рости й мужніти.

Раз, два, три.

Кашоваром будеш ти.

Далі учні шикуються у дві шеренги, беруть у праву руку “шаблі”. Наказні курінні отамани, отримавши символ свої влади – пернач, звертаються до своїх козачат:



  • Чи охота у вас є?

  • Так, козацька кров у нас б’є.

(Піднімають “шаблі” над головою.)

  • Будемо битися?

  • Будемо! До загину!

  • А за кого?

  • За Україну!

(Усі козачата виконують вправу “Марширують козаченьки”.)

(Дівчатка виконують пісню “Їхав козак за Дунай”.)

Учитель. Козачата, а чи знаєте ви гетьманів війська Запорізького?


  • Знаємо!

  • Хто вони?

  • Байда Вишневецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Северин Наливайко!

Учитель. Щоб мужньо боронити свій народ, свою рідну неньку – Україну, вести козаків на боротьбу, отамани повинні легко переборювати труднощі, мати неабияку силу в руках.

(Вклоняючись, наказні курінні отамани передають пернача довіреній особі. Далі ступають один на проти одного, вітаються, сідають на землю.)



Змагання між отаманами “Сильна рука”

(Козачата підбадьорюють своїх отаманів.)

Учитель. Діти, будь-ласка, уважно розгляньте запропоновану вам картину (показує картину художника І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”). На ній зображено фрагмент, коли мужні, дотепні, радіючі з нагоди перемоги, козаки писали листа турецькому султану. Зараз повинні передати цей лист.



Естафета “Передача листа”

Учитель. Перемагає той, хто швидше впорається із завданням.

У нагороду переможці отримують солодощі (пампухи, печиво, яблуко, вареник), котрі потрапляють у так звану “курінну скарбницю”.

Учитель. Бувало, що козаки потрапляли в полон до ворога. Але завдяки своїй силі, спритності та витривалості вони вміли, долаючи перешкоди, непомітно втекти звідти.



Естафета “Стрибки в мішках” (проводиться між командами куренів одночасно)

Учитель. Затяжні військові походи виснажували славних лицарів. Стомлені, вони поверталися на Січ, у свої запашні курені.



  • Кашоваре, кашоваре! Каша, вже зварилась?

  • А як же, зварена!

  • Ще не пригоріла?

  • Та ніби ні. А ще трохи води потрібно долити.

  • Козаки, допоможемо принести воду?

Тож який курінь швидше в ложці наносить води? Раз, два, три – почали.

Учитель. Кашу зготували, тож і скуштувати пора. Подавайте, кухарі!

(Кухарі заносять до столів два казани з кулішем. Завдання команд: якнайшвидше його з’їсти.)

Курінний отаман. Козацтво славне, пора вирушати в похід-доріженьку.

(Учні шикуються.)

(Учитель підбиває підсумки.)

Учитель

Ой, розвивався дуб зелений



В полі край долини,

Зібравсь козак молоденький

В похід з України.

Щастя вам на наснаги!

(Під музичний супровід “За світ встали козаченьки” хлопчики маршовим кроком покидають заняття.)


IV. ДЖУРИ КОЗАЦЬКІ (друга ступінь учасників гри «Джура»)
Вимоги до джур козацьких – це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні, оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

Джури – друга, наступна ланка дитячої козацької військово-спортивної патріотичної гри “Джура”, а тому й вимоги до них більш глибокі, а завдання – серйозніші:



  • відмінно й добре навчатися, поглиблювати і розширювати обсяг знань, здобутих на першій віковій ступені учасників козацької гри “Джура”;

  • знати і вміти детально розповідати про український прапор та герб, знати і вміти виконувати (співати) гімн України, гордитися тим, що ти українець і вміти довести, що козак - це гордість нації, свято берегти звання українського козака;

  • якомога більше здобувати знань з історії Запорозьких козаків, вміти зосередитися і розібратися, якими найкращими рисами козаків повинен оволодіти джура козацький, вміти самостійно підготуватися до походу, організувати до нього товаришів;

  • оволодіти спортивною майстерністю козаків, виховувати в собі волю, загартовувати організм, готувати себе до серйозних випробовувань;

В програму джур козацьких рекомендуємо включити заходи виховної роботи за наступними напрямками: Козацькому роду нема переводу», «Козацькими стежками», «Від козацьких забав до олімпійських вершин!.

1. “КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ”
Відродження військово-спортивного мистецтва

Українського козацтва.

У процесі бесід, розповідей, екскурсів до музеїв, походів виховувати кращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовності Вітчизні, Матері, Народу; незламної дружби, нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати дітей до прагнення розвивати в собі богатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (загартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), обмивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікуванням народними методами кашлю, нежитю, кровотеч, неглибоких ран, укусів змії тощо).

Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою, опанування мистецтвом верхової їзди та єдиноборства. “Гопак”, як один із найпоширеніших видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема прийоми “повзунці”, “голубці”, “тинки”, “пістоль”, “розніжка”, “шулик”, і забезпечити фізичний розвиток і загартування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків “гойдак” (розвідники пластуни), “спас” (оборонний характер), навкулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків “Котилася торба”, де знайомити учнів з найкращими народними іграми. Організувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо.

ІІ. “КОЗАЦЬКИМИ СТЕЖКАМИ”

Туристична краєзнавча робота.

Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походів по навколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов’язаними з історією запорозького (Українського), козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по місцях, пов’язаних з козацькою славою свого району, області. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести походи в природу: “До козацького кулешу”, де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.

Відновлювати традиційно український напрямок господарювання і фізичного самовдосконалення - конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України.
ІІІ. ВІД КОЗАЦЬКИХ ЗАБАВ ДО ОЛІМПІЙСЬКИХ ВЕРШИН.

Постійно і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку, обов’язково бути членом двох секцій фізичної культури та спорту (одна з них - технічного спрямування), оволодіти всім обсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків, як Захисників Батьківщини.



З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м’яч, гранату, спис, диск, стріляти з лука, вогнепальної та пневматичної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягування на перекладині та віджимання на паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу на 3000 м, маршу-кидку на

5000 м, човникового бігу 10 х 10 м, комплексної силової вправи.



З гімнастики уміти виконувати вправи:

  • на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням; підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином; оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масі назад;

  • на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і в розмахуванні; підйом розгином; стійку на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масі вперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо) кругом;

  • комплексну силову вправу;

  • стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в довжину;

  • лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці за допомогою і без допомоги ніг.

Уміти їздити (“триматись реп’яхом”) верхи на коні, плавати, ходити на лижах, керувати мотоциклом і автомобілем.
Пропонуємо орієнтовні практичні заходи для джур козацьких


  1. ОТАМАН КЛАСУ

(позакласне свято-забава для учнів 5-9 класів)

Мета: формувати в учнів особистісне самоцінне ставлення до героїчної історії України, до надбань українського народу, зміцнювати їх знання про військово-козацькі традиції українського народу та народознавства.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: музичні твори, аудіозаписи, матеріал для проведення

конкурсів, література з життя козаків.



Плакат на сцені:

Мов чудовий самоцвіт,

Горить згадка давніх літ –

Хто цю згадку збереже,

Її в серці плекать буде –

Скарб найбільший він знайде,

Який можуть мати люди.

(Перед початком звучать українські народні пісні.)



ХІД СВЯТА

Ведучий. З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до вивчення нашої історії та витоків національної культури. Нам з вами знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків конче потрібні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті. “Історія України захоплює кожного своїми подіями і героями, народ напрочуд оригінальний, земля прекрасна. І все це досі ніхто не представив перед очі освіченого люду, тоді як Україна давно мала своїх і композиторів, і малярів, і поетів”, - визачав Т. Г. Шевченко. Українці мають усі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина не раз гідно переживала дні сили й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мілійони її дочок і синів. І потім як та казкова пташка Фенікс відроджувалась, виростала з пожариш і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми спроможні втішатися й гордитись тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів, ворогів. Історія України свідчить, що був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Коли нестерпно стало жити українському людові в неволі, не скорившись, почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. Слава про завзятих волелюбних лицарів козаків-запорожців линула і навіть у наш час лине широким світом. Зараз ми проведемо змагання між учнями – козаками класу й визначимо, хто ж стане переможцем та здобуде звання “Отаман класу”.

Учень

Гей ви, хлопці-запорожці,



А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку славу

Ви не розгубили?

Будем, хлопці-запорожці,

Завжди пам’ятати:

Хто безсилий, той безкрилий,

Тому не літати.

Вчитель. І дійсно, запорожці були витривалі, дужі кмітливі і на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. В нашому змаганні беруть участь козаки (називає учасників). Отже, як ми знаємо історію козацтва? Приготувались уважно слухати і швидко відповідати на запитання вікторини.

Ведучий


  1. Як козаки голили собі голову? (Залишали чуб на “оселедець”.)

  2. Який одяг носили козаки? (Шапки з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)

  3. Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малиновий.)

  4. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали бочки.)

  5. Для чого козаки випалювали високу траву? (Щоб не було де ховатися ворогу.)

  6. Які ви знаєте символи влади гетьмана України? (Булава, бунчук.)

  7. Про що мріяв Іван Степанович Мазепа? (Про незалежну Україну.)

  8. Де в наш час знаходиться прах Івана Сірка – прославленого кошового отамана Запорізької Січі? (На березі Каховського моря.)

  9. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)

  10. На який термін обирався кошовий отаман або просто кошовий у Запорізькій Січі? (На один рік.)

(Журі підводить підсумки. Звучить пісня “Ой у полі криниченька”.)

Вчитель. Наступний конкурс “Заспіваймо пісню веселеньку”. Як ви здогадались – це музичний конкурс. Козаки любили повеселитись, поспівати.

Ведучий. Ось ми зараз і послухаємо, яких українських пісень наші козаки навчились.

(За чергою козаки виконують конкурсні пісні, які вони приготували. Дозволяється використання музичних засобів та допомога друзів. Вчитель здійснює відкрите голосування серед учнів та гостей. Кожен має право голосувати тільки за одного конкурсанта. Підводяться підсумки.)

Вчитель. Далі конкурс “Веселий козак”.

(Звучить пісня “Ой чий то кінь стоїть”.)



Завдання: на альбомних аркушах із закритими очима намалювати портрет з козаків, учасників конкурсу. Перемагає той, хто якнайспритніше виконає малюнок.

(Підсумки підводить визначене журі (ведучі та вчитель).)

Вчитель. Конкурс “Козацьке прізвище та прізвисько”.

Ведучий. Звичаї запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі й переважно схожі на глузування. Цією рисою запорізьких козаків частково пояснюють й ті дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, що приходили на Січ. Завдання конкурсантам: назвіть якнайбільше прізвищ або прізвиськ.

(Півторакожуха, Непийпиво, Неїжмак, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст, Святоша, Корж, Товкач та інші.)

(Журі (вчитель та ведучі) визначають переможців.)

Вчитель. Конкурс “Козацький гумор”. В товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизано все життя Січі.

Ведучий. Завдання конкурсантам: розвеселити козачок і весь наш кіш. Кожному – до 5 хвилин.

(Підводяться підсумки.)

Вчитель. Шостий конкурс “Найсильніший козак класу”.

Ведучий. Завдання конкурсантам: хто з козаків підніме найбільше разів гирю, той і переможе.

(Підводять підсумки.)

Вчитель. Наступний конкурс “Веселий танок”.

Ведучий. Претенденти на звання “Отаман класу” повинні вміти гарно танцювати, бути товариськими, чемно поводитись з дівчатами, шляхетно вітатись і дотримуватись козацьких звичаїв. Ось мий й подивимося, хто вміє це гарно робити танцювати ще й яскраво запросити дівчину на танок та станцювати з нею.

(Підсумки підводять за більшістю оплесків конкурсантам.)

Вчитель. Восьмий конкурс “Секрети козацької їжі”.

Ведучий. Але перш, ніж взяти участь у цьому конкурсі, послухайте про те, як запорожці перехитрили царицю Катерину (“12 місяців”, с. 136). А у С. Руданського є гумореска “Запорожці у короля” (“12 місяців”, с. 159).

Вчитель. Завдання-запитання.

Які рецепти козацької їжі ви знаєте? Вам потрібно надати найповнішу відповідь. Розповісти процес приготування таких страв: борщ, каша, узвар, голубці, вареники, як квасити капусту.

(Конкурсанти по черзі виконують завдання. Оплесками визначають переможців.)

(Звучить українська народна пісня “Їхав козак на війноньку”.)

Вчитель. Заключна частина. Настав час підвести підсумки та визначити отамана-казака, нагородити його медаллю та стрічкою “Отаман класу”.

Ведучий

Наша слава не поляже,



Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда,

І чиї ми діти.

(Звучить пісня “Козачка”.)

Вчитель. Козачки нашого куреня приготували улюблену страву українців – вареники й зараз пригостять ними учасників конкурсу, а переможець сьогодні отримає найбільший вареник.

(Звучать улюблені українські пісні. Закінчується свято співом або дискотекою.)

2.“УКРАЇНА – КОЗАЦЬКА НАЦІЯ”

(культурно-розважальна програма для учнів 9 класу)

Мета: сприяння реалізації завдань національно-патріотичного виховання старшокласників засобами військово-козацьких традицій українського народу.

Місце проведення: подвір’я навчального закладу.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Під час святкових вечорів проводяться козацькі забави, змагання на краще звання історії, військово-козацьких традицій українського народу, козацького руху, життя, побуту та обрядів козаків, козацьких пісень, вікторин та конкурси за козацькою тематикою. В змаганнях можлива участь кожного учня-козака класу. Результати визначає журі конкурсу. Всі види конкурсних змагань за визначеною програмою оцінюються в п’ять балів.



1 конкурс “Козацький заспів”. В конкурсі “Козацький заспів” беруть участь учні куренів (класів) у повному складі, допускається також залучення керівників та батьків учнів класу. Для оцінки учасниками конкурсу виконується одна українська народна пісня, що була підготовлена напередодні. Музичний супровід – обов’язковий. Дозволяється використання інструментів.

2 конкурс козацьких клейнодів. Козацький клейнод-емблема куреня виконана на цупкій тканині фарбами розміром 30 40 см, укріплена на древку висотою 2 метри. Клейноди готуються командами до свята за визначеними умовами.

3 конкурс “Козацький герц”. Герц на словах проводиться як вікторина. Беруть участь всі учні класу. Наказні отамани куренів – учасників герцу по черзі, визначеній жеребом, ставлять запитання команді-суперниці з історії життя та побуту козаків та особливостей їх бойових походів. Передбачений час для обмірковування та відповіді – одна хвилина. Після отримання відповіді пропонується свій варіант. Оцінюється правильність та повнота відповіді.

4 конкурс “Кращий оповідач”. Протягом 3 хвилин один із учнів від кожного куреня-класу розповідає якусь цікаву і корисну для усвідомлення історію з життя запорозьких козаків. Оцінюється виконавча майстерність, вміння зацікавити розповіддю слухачів, місткість та важливість матеріалу, що пропонується.

5 конкурс “Український танок”. В ньому беруть участь тільки учні – представники куренів школи. Виступ за визначеною жеребом чергою. Оцінюється майстерність виконання танцю. Конкурсний репертуар українських національних танців визначається.

6 конкурс “Козацька мудрість”. В ньому беруть участь по три козаки-учні всіх куренів одразу. Кожен з учнів команди-учасниці конкурсу за жеребом для куренів по черзі голосно називає народне прислів’я і стисло пояснює присутнім, як він розуміє його зміст. Виграє той гурт, який назве більшу кількість прислів’їв, що не повторювались, і зробить менше пауз та помилок. Умова: якщо затримка між відповідями учнів становить більше 15 секунд або він відмовляється від відповіді, черга виступу переходить до іншого учасника.

7 конкурс “Козацький курінь”. Учні впорядковують свій табір, ставлять намети, оздоблюють надане транспарантами, клейнодами та іншою атрибутикою. Дозволяється участь батьків. Заходи проводяться під наглядом класного керівника, який відповідає за дотримання заходів безпеки життєдіяльності.

8 конкурс козацьких курінних листів та плакатів. В конкурсі беруть участь два учні команди-класу (писар та художник). Використовується заготівка-аркуш розміром 50 70 см. Дозволяється попереднє оформлення. Тема матеріалу – козацька, оголошується під час свята. Оцінюється якість змісту та оформлення.

9 конкурс “Кращий джура”. Місце проведення: небезпечний для розведення вогнища куточок майдану. Забезпечення: два казани, два літри води, хворост, коробок з трьома сірниками. За сигналом судді двоє козаків – представників гуртів, які змагаються у зазначеному місці, розводять вогнище. В казанах по 1 літру води. Перемагає той, у кого швидше закипить вода.

Примітка: палити тільки хворост, застосовувати тільки три сірники.



Увага! Забороняється застосовувати рідке паливо та інші непередбачені умовами конкурсу вогненебезпечні речовини!

10 “Кращий куховар”. Кожен гурт готує козацький куліш та обід для куреня з трьох страв: перше, друге і третє за рецептами української народної кухні з продуктів, придбаних учнями. Кількість помічників куховара – необмежена. Дозволяється консультація батьків учнів – учасників змагань. Приготування їжі здійснюється під наглядом класного керівника.

Журі конкурсу куштує і проводить оцінку приготованих страв та визначає переможців. Після їх оголошення і підведення підсумків конкурсної програми оголошується святковий обід учнів, батьків та керівників класу. В цей час на майдані лунають українські народні та козацькі пісні.



Перелік питань, рекомендованих для проведення вікторин та конкурсів з історії Українського козацтва.

  1. Яку назву має зброя у вигляді довгої мотузки з петлею на кінці?

  2. Назвіть гетьманів України.

  3. Назвіть вогнепальну зброю козаків.

  4. Де знаходиться острів Хортиця?

  5. Кого називали пластунами?

  6. Яку назву мав човен козаків?

  7. Як називалося місце збору козаків?

  8. За що отримав своє прізвисько Семен Палій?

  9. Як називалося наймане козацьке військо?

  10. Походження слова “січ”.

  11. Походження слова “гетьман”.

  12. Яка форма правління існувала у запорожців?

  13. Які назви мали українські полки?

  14. Автор повісті “Тарас Бульба”.

  15. Скільки куренів мала Запорізька Січ?

  16. Які функції виконувала Рада на Січі?

  17. Що ви знаєте про скарб Тетері (Полуботка)?

  18. Хто і за що отримав псевдонім “Байда”?

  19. Де і коли з’явилася перша Січ?

  20. Коли і за чиїми вказівками було знищено Запорізьку Січ?

  21. Що означає слово “курінь”?

  22. На який час вибирали кошового отамана?

  23. Які посади існували в козацькому війську?

  24. Коли і на честь кого отримав свою назву один з французьких аеропортів?

  25. Назвіть найулюбленіші танці козаків.

  26. Назвіть дерево, з якого козаки видобовували свої човни.

  27. Як козаки називали тісто з проса або кукурудзи?

  28. Назвіть традиційну їжу козаків.

  29. Яку довжину мала козацька шабля?

  30. Яка довжина списа?

  31. Назвіть найпоширеніші види боротьби серед козаків.

  32. Чим відрізнялася від інших козацька боротьба “спас”?

  33. Яку систему включала козацька боротьба “гойдок”?

  34. За що козак Іван Підкова отримав таке прізвисько?

  35. Хто побудував першу Січ на острові Хортиця?

Перелік козацьких пісень, рекомендованих для використання при проведенні виховної роботи в закладах освіти.

  1. Розпрягайте, хлопці, коні.

  2. За світ встали козаченьки.

  3. Гомін, гомін по діброві.

  4. Ой, кряче, кряче та чорненький ворон.

  5. Їхав козак за Дунай.

  6. Ой, Морозе-Морозеньку.

  7. Ой, там за Дунаєм.

  8. Ой. Горе тій чайці.

  9. Ой, не шуми, луже.

  10. Ох і не стелися, хрещатий барвінку.

  11. Ой, на горі вогонь горить.

  12. Розлилися круті бережечки.

  13. Стоїть явір над водою.

  14. Ой, у полі криниченька.

  15. Ой, у полі три криниченьки.

  16. Ой, у полі озерце.

  17. Ой, у полі нивка.

  18. Гей на горі та женці жнуть.

  19. Тиха вода береженьки зносить.

  20. Отамане, батьку наш.

  21. Козака несуть.

  22. Максим – козак Залізняк.

  23. Зелений дубочку, чого похилився.

  24. Про козака Супруна.

  25. Дума про Нечая.

  26. Дума про козака Голоту.

  27. Дума про бурю на Чорному морі.

  28. Дума про козака-бандуриста.

  29. Про Саву Чалого.

  30. Ой, у лузі та ще й при березі.

  31. Ой, у полі жито копитами збито.

  32. Встала хмара з-за лиману.

  33. Ой. Наступила та чорна хмара.

  34. Ой, кряче, кряче.

  35. Де Крим за горами.

  36. Віє вітер, віє буйний.

  37. Зажурилась Україна.

  38. Пісня про Байду.

  39. Ой, помер та козаченьку.

  40. Ходить турку по риночку.

  41. Ой, з-за гори сніжок летить.

  42. Та забіліли сніги.

  43. Козак од’їжджає, дівчинонька плаче.

  44. Хата моя рублена.

  45. Там. Де Ятрань круто в’ється.

  46. Ой, у полі могила з вітром говорила.

  47. Ой, гук мати, гук.

  48. Лугом іду, коня веду.


3.УКРАЇНА – СЛАВНИЙ КРАЙ КОЗАЦЬКИЙ

(урок-подорож для учнів 8 класу)

Мета: виховувати шаноблтве ставлення до запорізьких козаків спонукати до наслідування кращих рис їх характеру: патріотизму, братерства, добродушності, з корисливості та героїзму; розширити й уточнити уяву дітей про період козаччини; сформувати у школярів первісні знання про умови життя козаків; розвивати їх творче уявлення, вміння слухати своїх товаришів, робити аналіз почутого.

Місце проведення: місцевість.

ХІД УРОКУ

Вчитель. Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народним символом України є славні сторінки героїчного минулого часів козаччини.

Сьогодні ми на одну минь поринемо в далеке минуле нашої України й помандруємо козацькими стежками.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал