Департамент освіти І науки, молоді та спорту чернівецької обласної державної адміністрації інститут післядипломної педагогічної освіти чернівецької області науково-методичний центр практичної психології І соціальної роботи



Сторінка1/6
Дата конвертації02.12.2016
Розмір0.76 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Рішення обласної

Експертної комісії

НМЦППСР ІППОЧО

від 1 листопада 2012р.



протокол № 22

Голова Експертної комісії

_____________________

Д.Д. Романовська

«Профілактика та подолання синдрому

«Професійного вигорання»




Програма тренінгових занять для вихователів



Укладач:

Практичний психолог ДНЗ№53

Олійник Т.В.


Чернівці

2012

Тематичний план


п/п

Зміст

Час

Години поданні астрономічному часі

1

Заняття 1.

Мета: познайомити учасників тренінгу з метою та завданням тренінгових занять. Розкрити поняття: «тренінг», «стрес» та «емоційне вигорання». Привернути увагу до внутрішнього стану кожного учасника, розвивати рефлексивні навички. Сприяти усвідомленню учасниками необхідності самовдосконалення і прагнення до особистісного зростання.


2

2

Заняття 2.

Мета: вироблення вміння в учасників заняття прислуховуватись до себе, психодіагностика стійкості до стресу кожного учасника тренінгу, прийняття членами один одного, об’єднання колективу. Продовження теорії про стрес та емоційне вигорання.


2

3

Заняття 3.

Мета: розвивати вміння розслаблятися, налаштування думок вихователів на позитив.


2

4

Заняття 4.

Мета: розвиток групової згуртованості та уміння працювати командно. Розвиток позитивного мислення.


2

5

Заняття 5.

Мета: розвивати навички розпізнавання позитивних та негативних сторін емоцій та продемонструвати учасникам тренінгу вплив установок на сприйняття особистості


2

6

Заняття 6.

Мета: формування навичок ефективної взаємодії та комунікативної компетентності, розвивати почуття довіри до інших людей.


2

7

Заняття 7.

Мета: спонукати учасників до самоаналізу та самовдосконалення, створення у членів групи почуття цілісності, приналежності до однієї команди.


2

8

Заняття 8.

Мета: показати шляхи розслаблення, сприяти встановленню контакту між усіма учасниками групи.


2

9

Заняття 9.

Мета: підведення підсумків усієї тренінгової програми, закріплення позитивних емоцій вихователів стосовно професії, розвиток внутрішньої мотивації особистості.


2




Загальна кількість витраченого часу


18


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність теми: Аналіз роботи ДНЗ свідчить, що більшість спеціалістів та працівників даної організації працюють у доволі неспокійній, емоційно напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги і контролю за діяльністю та взаємодією з людьми. За таких умов існує безліч факторів, що можуть спричиняти стрес це :


  • професійна необхідність частого контакту з батьками вихованців;

  • підвищена відповідальність за життя дітей (адже за будь-яку травму малюка вихователь несе моральну та юридичну відповідальність);

  • відсутність чоловіків у дошкільних закладах, необхідність розв’язувати чимало господарських проблем змушують жінок виконувати цілий ряд функцій, які потребують суто чоловічих якостей: фізичної сили, рішучості, емоційної стриманості;

  • негативно позначаються на вихователях – невизначеність та повсякденна рутина, що неминуче знижує ефективність професійної діяльності, погіршується психологічне самопочуття.

Професія вихователя – є досить творчою та відповідальною роботою, яка вимагає від педагога вміння ефективно взаємодіяти, як з вихованцями так і з їхніми батьками, колегами по роботі, адміністрацією; вимагає постійного підвищення професійного рівня, самовдосконалення, залучення до інноваційних технологій, самоосвіти, вміння приймати правильні та ефективні рішення в різних ситуаціях.

Не слід забувати, що вихователь насамперед – особистість зі своїми почуттями, емоціями, переживаннями та бажаннями і тим паче, що ця людина має пряме відношення до навчання та виховання підростаючого покоління.

Важливо, щоб вихователь навчився регулювати свій емоційний стан, навчився змінювати себе і своє ставлення до ситуації, намагався оптимістично дивитися на світ, турбуватися про своє психічне здоров’я.

Синдром вигорання – це довготривалий, складний психофізіологічний процес, який містить в собі емоційне, розумове і фізичне виснаження з причини тривалого емоційного навантаження.

Розкриваючи сутність синдрому «професійного вигорання» та його взаємозв’язок з професійним стресом, слід зазначити, що в найбільш загальному вигляді синдром «професійного вигорання» можна тлумачити як стресову реакцію, що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.



Емоційне виснаження виражається у емоційному перенапружені, у відчутті спустошеності, вичерпаності емоційних ресурсів та відчуття втоми, що не минає після нічного сну. Після певного проміжку відпочинку (вихідні, відпустка) такі прояви зменшуються, проте після повернення в колишню робочу ситуацію поновлюються. Фахівець відчуває, що більше не може віддаватися роботі, як раніше.

Якщо вихователь реагує адаптивним, адекватним чином, він діє успішніше та ефективніше, підвищує свою функціональну активність та впевненість. Натомість дезадаптивні реакції ведуть до «професійного вигорання». Коли вимоги ( внутрішні та зовнішні)
постійно переважають над ресурсами (внутрішніми та зовнішніми), у людини порушується стан рівноваги.

Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до «професійного вигорання». «Вигорання» є не просто результатом стресу, а наслідком некерованого стресу. «Професійне вигорання» є кінцевим результатом сукупності факторів оточення, в якому людина працює, характеристик установи та особистісних моментів.

Професійне вигорання виникає внаслідок внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них. По суті, «професійне вигорання» – це дистрес або третя стадія загального адапційного синдрому – стадія виснаження (за Г. Сельє).

Отже, синдром «професійного вигорання» – один із проявів стресу, з яким зустрічається людина у власній професійній діяльності. Цей термін – загальна назва наслідків тривалого робочого стресу і певних видів професійної кризи.

Серед симптомів, що виникають першими, можна вирізнити загальне почуття втоми, вороже ставлення до роботи, загальне невизначене почуття занепокоєння. Сприймання роботи як такої, що постійно ускладнюється та стає меш результативною. Вихователь може легко розгніватися, дратуватися і почувати себе виснаженим та бути налаштованим надзвичайно негативно до всіх подій. Гнів, що відчуває педагог, може призвести до розвитку підозрілості. Працівник може вважати, що організація хоче його позбутися.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал