Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад



Сторінка1/12
Дата конвертації16.12.2016
Розмір2.84 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Департамент освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад

«Мала академія наук учнівської молоді»

Інформаційно-методичний

вісник

Рекомендовано для використання у навчально-виховному

процесі за рішенням Науково-методичної ради Київського

обласного комунального позашкільного навчального закладу

«Мала академія наук учнівської молоді»

(протокол № 9 від 14 червня 2013 року)

2013
Рекомендовано для використання у навчально-виховному процесі за рішенням Науково-методичної ради Київського обласного комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді»

(протокол № 9 від 14 червня 2013 року)

Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді»: Інформаційно-методичний вісник / Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації; упоряд.: Незабитовський І.М., Петровська Т.В., Коркішко Т.В. – Боярка, 2013. – 250 с.


У збірнику представлені інформаційні та методичні матеріали по роботі з обдарованими дітьми в системі МАН України. Видання розраховане на педагогічних працівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, спеціалістів, які займаються організацією науково-дослідницької роботи.


УПОРЯДНИКИ:

Незабитовський І.М., Петровська Т.В., Коркішко Т.В.

КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ», 2013

ЗМІСТ



ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК ПРОВІДНИЙ ФАКТОР НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ


5


ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОБРАЗНОГО МОВЛЕННЯ


17

ҐЕНДЕР, ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ОБДАРОВАНОСТІ


21

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ В УМОВАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНОЗЕМНИХ МОВ


32


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ГУРТКА У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

46


МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД УЧАСТІ УЧНІВ У ТВОРЧИХ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КОНКУРСАХ (НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРВИННОГО ОСЕРЕДКУ МАН)


54


ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

62


ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УЧНІВСЬКИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

114


ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ДОЦІЛЬНО ДІБРАНИХ ЗАДАЧ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИЧНОГО ГУРТКА

132


МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ УЧНІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЮ РОБОТОЮ)


139


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПРОГРАМ З ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ НАПРЯМ


193



ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС-ЗАХИСТ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ УЧНІВ – ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ВІДДІЛЕНЬ І СЕКЦІЙ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ, В ЯКИХ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ III ЕТАП ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ УЧНІВ – ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПІРНИХ ПИТАНЬ

НА ІІ (ОБЛАСНОМУ) ЕТАПІ КОНКУРСУ
ОСНОВНІ ВИМОГИ

ДО НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ

УЧНІВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРАКТИВНИЙ КОНКУРС «МАН-ЮНІОР ДОСЛІДНИК»

195

221

225

228

240
















Дослідницька діяльність учнів як провідний фактор навчально-виховного процесу Малої академії наук учнівської молоді
І.М. Незабитовський,

виконуючий обов’язки директора, заступник директора

з навчально-методичної роботи

Малої академії наук учнівської молоді
Анотація. У статті висвітлено проблему активізації роботи щодо дослідницької діяльності та розвитку дослідницьких якостей учнівської молоді. Саме такий підхід до навчально-виховного процесу у позашкільних закладах Малої академії наук учнівської молоді є вирішальним у формуванні здатності учнів самостійно вирішувати низку наукових завдань, знаходити найоптимальніші способи їх вирішення. Для цього педагог має використовувати різноманітні засоби, прийоми й методи навчання. Досягти цього можна шляхом підготовки школярів до самоосвіти, яка не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою пізнавальних умінь і навичок.
Ключові слова: дослідження, діяльність, пізнавальна діяльність, навчальний процес, проектно-дослідницька діяльність, особистість, компетенції, пошукові здібності, творчі якості.
Реформування та розбудова сучасної національної системи освіти потребує нових теоретичних та практичних підходів до розробки та впровадження новітніх технологій, до визначення цілеспрямованого змісту та дидактичного забезпечення навчання, застосування нових підходів, форм, методів та методичних прийомів що забезпечує гуманізацію, інтеграцію, інтенсифікацію навчального процесу в навчальних закладах.

Сьогодні важливо розвивати креативні здібності дитини, завдяки яким її творчі імпульси реформуються у творчий характер, що в значній мірі залежить від впливу батьків і педагогів. Складність цього процесу полягає у визначенні оптимального співвідношення між бажаннями, вимогами дорослих і спрямуванням та зацікавленістю дитини.

Непересічна роль у формуванні нової генерації української творчої еліти для всіх галузей суспільного життя належить закладам позашкільної освіти. Завдяки їх матеріально-технічній базі, структурі, педагогічним кадрам, багаторічному досвіду роботи створюються виняткові умови для всебічного гармонійного розвитку дітей та учнівської молоді.

Позашкільна освіта дітей та підлітків у сучасних умовах – невід’ємна складова системи неперервної освіти, яка надає учням додаткові можливості для духовного та інтелектуального розвитку, задоволення їх творчих та освітніх потреб.

В дослідженнях вчених І.Д.Беха, С.У.Гончаренка, І.Я.Зязюна Т.І.Левченко, О.Я.Савченко та ін., встановлено, що учні в процесі самостійної творчої діяльності, із застосуванням наукових методів пізнання, відкривають для себе нові знання та шляхи пошуку знань а також отримують можливість застосування дослідницької діяльності як у навчанні, так і у вихованні.

Однак, ряд дослідників звертають увагу на дослідницьку діяльність учнів, маючи свою власну концепцію, що така проблема лише виникає в загальноосвітній школі, натомість проблема діяльності позашкільних закладів освіти в даному напрямі залишається мало дослідженою. Саме тому важливим резервом інтенсифікації навчального процесу є всебічна організація пошукової діяльності у позашкільних закладах освіти.

В умовах розвитку сучасної освіти перед педагогами-позашкільниками стоїть низка складних завдань, пов’язаних насамперед з розвитком творчих здібностей учнів. Учні повинні займатися дослідницькою діяльністю. Педагоги повинні стати організаторами і першими науковими керівниками дослідницької роботи.

Дослідницька робота учнів є однією з прогресивних форм роботи з обдарованою та талановитою учнівською молоддю. Саме під час такої роботи проявляється творчий рівень навчальних досягнень учнів. Сучасні позашкільні навчальні заклади прийняли на себе раніше не притаманні їм функції – допомогти не тільки поглибити знання цілеспрямованої молоді, а й у її становленні як майбутніх науковців і дослідників.

Розгляду проблеми активізації дослідницької діяльності учнівської молоді в умовах позашкільної освіти присвячені праці В. Анреєва,

В. Вербицького, В. Голобородька, В. Гнєдашева, А. Кіктенко, Н. Кушнаренко, Л. Ковбасенко, І. Любарської, М. Пєхоти, В. Шейко та ін., у яких на сьогодні визначено суть, роль і місце науково-дослідницької роботи учнів у навчально-виховному процесі сучасного навчального закладу, її значення для розвитку особистості учня, розроблено чіткі рекомендації щодо керівництва нею з боку педагогів та її здійснення учнями.

На жаль, ми не можемо стверджувати, що цей вид роботи посідає в роботі пізнавальної діяльності сучасного учня належне місце. Дослідницька робота учнів поки що не стала масовим явищем та потребує особливої уваги до реального досвіду роботи сучасних позашкільних навчальних закладів в цьому напрямі.

Становлення особистості не може здійснитися лише у вигляді накопичення і переосмислення інформації. Миттєвість, непередбаченість соціально-економічних, культурних змін у суспільстві вимагають від людини постійного поповнення своїх знань, розвитку творчих здібностей. Від цього залежить соціальний статус і добробут члена суспільства.

Великий чеський педагог-гуманіст, засновник нової прогресивної педагогічної системи Ян Коменський вбачав досконале творіння в кожній особистості, відстоював її право на розвиток усіх своїх можливостей, надавав величезного значення вихованню та освіті, які формують людей, здатних до суспільної праці. Дітям притаманна схильність до активної діяльності і їм треба надавати більше свободи, дозволяти діяти самостійно, проявляти творчу активність під досконалим наставництвом педагога – керівника що здійснює корегування в дослідницькому процесі.

Отже, потрібно активізувати роботу щодо дослідницької діяльності та розвитку дослідницьких якостей. Саме від них залежить формування здатності учнів самостійно вирішувати низку наукових завдань, знаходити найоптимальніші способи їх вирішення. Для цього педагог має використовувати різноманітні засоби, прийоми й методи навчання. Досягти цього можна шляхом підготовки школярів до самоосвіти, яка не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою пізнавальних умінь і навичок.

Уміння юного науковця-дослідника необхідно розвивати постійно, оскільки дослідницька робота – це системна навчальна діяльність теоретичного і прикладного напрямів у галузі науки. Саме тому при реалізації ідеї дослідницької діяльності учнів у позашкільній освіті потрібно враховувати співпрацю школи і позашкільного закладу, так званої системи «Школа-МАН».

Пошук нових ідей зі створення і функціонування позашкільних закладів МАН учнівської молоді, обґрунтування в авторських програмах нових форм і методів заохочення дітей, творчого їх розвитку, поглибленого навчання можуть зробити позашкільний навчально-виховний процес скерованим у напрямку розвитку і формування дослідницьких навичок і здібностей учнів. Саме у позашкільних закладах, де згуртовуються талановиті діти, які змалку зацікавлені у здобутті глибоких знань з тих чи інших галузевих наук, формується майбутня еліта.

Аналіз праць вчених, педагогів, а також досвіду практичної діяльності фахівців у системі позашкільної освіти свідчать, що класична форма творчих об’єднань потребує наповнення їх змістом відповідно до соціального замовлення. На особливу увагу заслуговує підтримка науковцями з різних регіонів України учнів, які працюють в мережі відділень Малої академії наук. До манівського руху в системі позашкільної освіти залучається молодь, яка здатна систематично виконувати дослідницьку та експериментальну роботу. Напрями дослідницької діяльності наукових товариств МАН відповідають найактуальнішим проблемам соціального життя відповідного регіону й випереджуючим завданням системи сучасних наукових досліджень.

При активізації дослідницької діяльності в умовах позашкільної освіти необхідно одночасно враховувати:




  • цілі навчання (забезпечення розвитку дослідницьких здібностей і формування творчої особистості учнівської молоді);

  • джерела навчання (науковий матеріал);

  • діяльність педагогів й учнів в педагогічному процесі який відбувається в системі «Школа-МАН».

Діяльність педагогів потрібно спрямувати на керування, координацію, контроль і корекцію дослідницької діяльності учнів, яка враховує дві складові:

  • адаптовану: активна, послідовна, дослідницька, алгоритмізована;

  • творчу: пошукова, різноманітна.

Педагоги повинні чітко усвідомити, що в основі позашкільної освіти та виховання має бути закладено залучення учнів до активної діяльності у сфері дослідництва та пошуку знань про комплексну генетичну картину життя певних територій, розвиток науково-технічного прогресу, вивчення окремих краєзнавчих об’єктів і явищ соціального життя.

Саме такий підхід дає можливість розглядати позашкільну освіту як одну зі складових основи розвитку особистості, суспільства, нації і держави.

Пропонуємо розглянути дослідницьку діяльність учнівської молоді на прикладі Малої академії наук. Як відомо, навчально-виховний процес позашкільного закладу такого типу складається з блоків: освіта, творчість, дозвілля, фізичне загартування, соціальний досвід, які націлені на розвиток особистих якостей учнів. Основою моделі позашкільного закладу у нашому дослідженні став первинний колектив, що утворюється за трьох умов: соціального замовлення зацікавлених учнів і батьків; наявності педагогічних кадрів і навчальних програм; відповідної матеріально-технічної бази і фінансування.

Розглянемо, як вплине на активізацію дослідницької діяльності учнів впровадження в практику роботи проектно-дослідницького методу навчання. Головною відмінною особливістю проектно-дослідницького методу є навчання на активній основі, через дослідницьку діяльність учня, яка відповідає його особистим інтересам.

В основі цього методу лежить розвиток пізнавально-пошукових навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення. Проектно-дослідницьке навчання в позашкільному закладі пропонується проводити в межах технологічного процесу (схема 1).

Запропонована нами структурно-логічна схема педагогічної системи (технології) позашкільного навчального закладу Мала академія наук учнівської молоді включає два основні блоки: діяльність педагога в координації процесу (процесуальна частина), та діагностика процесу навчання (організаційна частина).



Схема 1

Технологічний процес проектно-дослідницького навчання

Основна ознака такого процесу - організація дослідницької діяльності учнів у позашкільному закладі. Здійснювалась вона як науково-експериментальна, туристсько-краєзнавча і еколого-природоохоронна. Досвід і практика переконливо свідчать, що певна сукупність методичного забезпечення значно підвищує ефективність організації і розвитку дослідницької діяльності учнів.

Для учнів – гуртківців Малої академії наук учнівської молоді було запропоновано здійснити ряд дослідницьких проектів відповідно вищевказаних етапів проектно-дослідницької діяльності. Із загальної кількості учнів (608) такий напрямок роботи обрало 146 учнів що становило 24 % від загальної кількості. Проектно-дослідницькі роботи під час навчання в гуртах науково-дослідницького спрямування виконувалися з різних напрямів: етнографічні дослідження, природоохоронні дослідження, екологічні дослідження, літературно-творчі дослідження, аграрні дослідження, технічні дослідження.

У процесі проектно-дослідницької роботи було організовано виконання пошукових пізнавальних завдань, використання яких передбачало певну мету. Так, пошукові завдання репродуктивного характеру використовувались для збагачення знаннями і удосконалення вмінь і навичок учнів; завдання проблемного напряму вимагали від учнів уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших природних явищ, законів, теорій, обгрунтовувати, порівнювати і розв’язувати ці проблемні ситуації; виконання пошукових завдань практичного спрямування вимагало від учнів не тільки умінь аналізувати факти, робити узагальнення, але і застосовувати одержані результати в різних життєвих ситуаціях.

Мета експерименту полягала в тому, щоб на основі виконання пропедевтичних вправ і пізнавальних завдань визначити напрями організації пошукової діяльності учнів, поєднання яких забезпечує успіх у здобутті дослідницьких умінь, навичок і високих знань учнів з навчальних дисциплін, а також у вихованні творчих якостей всебічно розвиненої особистості.

Передувало проектно-дослідницькій діяльності залучення вихованців до різних форм роботи на заняттях в гуртках. Старі форми навчання в даному напрямі вичерпали свої можливості. Тому педагоги Малої академії наук учнівської молоді впроваджували в практику роботи нестандартні, інноваційні форми роботи, а саме проведення навчальних занять з використанням творчо-пошукової діяльності: поглиблення знань, наукового аналізу, пошукового змагання, пошуку-диспуту, інтерв’ю експериментальних результатів.

Процес формування проектно-дослідницьких якостей не закінчувався шляхом проведення гурткових занять. Після них як наслідок була участь учнівської молоді в різноманітних масових заходах дослідницько-пошукового спрямування:


  • Всеукраїнські літні школи Малої академії наук України;

  • Всеукраїнські дослідницько-пошукові експедиції Малої академії наук України;

  • Всеукраїнські, обласні творчі конкурси з різних галузей науки і техніки;

  • Всеукраїнський конкурс МАН-Юніор;

  • Обласні профільні навчально-тренувальні зміни.

Тому з впевненістю можна стверджувати що ефективним методом формування дослідницької активності учнівської молоді в позашкільному закладі Мала академія наук учнівської молоді є «пошуково-дослідницький ланцюжок навчання» основними елементами якого є:

  • творчо-пошукові заняття;

  • участь у різноманітних масових заходах пошуково-дослідницького спрямування;

  • участь у конкурсах-захистах науково-дослідницького напряму.

Участь учнів у вищезазначеній діяльності забезпечує:

  • формування та розвиток їх пошукових здібностей;

  • вміння використовувати ними проектно-дослідницькі методи для пізнання законів, явищ, теорій;

  • працювати над написанням науково-дослідницьких робіт.

Проведені експериментальні дослідження сформували в учнів інтерес до пошуково-дослідницької роботи і до наукових знань, навчили їх експериментально аналізувати процеси і робити висновки. І як наслідок всі учні взяли участь у І, ІІ, ІІІ етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН України. 124 учні що складає 85% від загальної кількості, які займалися проектно-дослідницькою діяльністю, вибороли перемогу на різних етапах конкурсу. Це є переконливим підтвердженням ефективності застосування дослідницької діяльності у навчально-виховному процесі позашкільного закладу.

У сучасній освіті зміст проектно-дослідницького навчання пов’язаний з вирішенням і дослідженням певних проблем. Особливості цього методу – в активній ролі самого учня, самостійності виконання ним роботи і безпосередньої значущості вирішуваної проблеми для учня. Хоча не кожен учень освоює цей вид діяльності, але практика показала, що ця технологія дозволяє активізувати пізнавальний інтерес учнів і підготувати учня до участі в науково-дослідницькій діяльності в системі «Школа-МАН». З кожним роком кількість таких учнів зростає, що свідчить про підвищення пізнавальних інтересів та розвитку їх ключових компетенцій для реалізації нового змісту сучасної освіти.

Проектно-дослідницька діяльність – провідний метод, що забезпечує залучення учнів до самостійного опрацювання і аналізу наукової інформації та формування на цій основі вмінь і навичок дослідницької роботи. В результаті провідним напрямом дослідницької діяльності учнів у нашому дослідженні вважаються творчо-пошукові роботи учнів на заняттях, які виконуються за дотриманням таких умов:

а) якщо проектно-дослідницькі завдання цікаві за змістом;

б) якщо проектно-дослідницькі завдання практично значущі;

в) якщо завдання організовані на наукових матеріалах.

Проблема з організації дослідницької діяльності учнів у позашкільних закладах освіти є однією з актуальних у педагогічній теорії і практиці. Важливість досліджуваної проблеми зумовлена об’єктивним характером навчально-виховного процесу у позашкільних закладах. Як важливий фактор навчальної діяльності учнів - організація проектно-дослідницького пошуку учнів у позашкільних закладах характеризується взаємозв’язком методологічного, науково-методичного, процесуально-результативного і виховного аспектів.

Позашкільна освіта та виховання учнів у позашкільних закладах освіти і пов’язана з ними практична діяльність, позитивно впливає на організацію творчо-пошукової діяльності учнів, а в подальшому і на напрям дослідницької діяльності у складі наукових груп Малої академії наук (МАН) та наукових товариств учнів (НТУ).

Визначені нами педагогічні умови в організації пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах освіти в їх взаємозв’язку виявляють певну закономірність методів, форм, прийомів і засобів організації пошукової діяльності і на цій основі забезпечують розвиток творчої особистості учня.

Виявлення і опрацювання найближчих перспектив в організації дослідницької діяльності учнів у позашкільних закладах Малої академії наук є джерелом становлення нових методичних напрямів з цієї проблеми. Дослідження показало необхідність подальшої методичної розробки означеної проблеми, особливо з питань виховання внутрішньої мотивації в учнів до організації творчо-пошукової діяльності, систематичного вивчення можливостей позашкільних закладів освіти у залученні учнів до творчості та визначенні умов інтеграції навчально-виховного процесу позашкільних закладів, шкіл, вищих навчальних закладів.


Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. – М.: Педагогика, 1984. – 297 с.

2. Білоус С.Ю. Засвоєння досвіду творчої діяльності в педагогічній системі «Школа – Мала академія наук» на матеріалі фізики // Наукові записки. – Вип. 46. Серія: Пед. науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. – 2002. – 232 с.

3. Вербицький В.В. Теоретико-методологічні засади формування практичного розуму цілеспрямованого учня / Теоретико-методологічні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів: зб. матеріалів наук.-практ. конф. / Кол. авт. – К.: 2006 – С. 35-42.

4. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методичні поради молодим науковцям. – К., 1995. – С. 12-14.

5. Зязюн І.А. Інтелектуальний творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблема. Пошук, перспективи. Монографія / За ред. І.А. Зязюна. – К., 1992. – С.12.

6. Коменский Я.А. Педагогическое наследие. – М.: Педагогіка, 1987. – 413 с. 8.

7. Ковбасенко Л.І. Методика виховної діяльності в Малій академії наук: Метод. посібник. – К., 2006.

8. Левченко Т.И. Современные дидактические концепции в образовании. Монография. – К.: МАУП., 1995. – 168 с.

9. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному позашкільному навчально-виховному мікросоціумі. З досвіду роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю / Бондар Л.М., Перепелиця Н.В., Сидоренко Н.Ю. [за ред. Л.В. Тихенко] – Суми: Нота-бене – 2008 р. – 68 с.

10. Талызина Н.Ф. Технология обучения и ее место в педагогическом процессе // Совр. Высшая школа. – 1977. – Т.1. – С. 37-45.

11. Тихенко Л.В., Ніколаєнко С.І. Розвиток творчих здібностей учнівської молоді в освітньо-виховній системі «Мала академія наук України»: навч.-метод. посібн. / Л.В. Тихенко, С.І. Ніколаєнко – Суми: Університетська книга, 2007. – 120 с.

12. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької роботи. – 3-тє вид. – К.: Знання-Прес, 2003.

Особливості розвитку образного мовлення

Т.В. Петровська,

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Малої академії наук

учнівської молоді
Анотація. У статті висвітлено проблеми розвитку образного мовлення, вплив культури мови на мовлення учнів; розкрито процес розвитку образного мовлення в загальноосвітніх навчальних закладах.

Ключові слова: образне мовлення, художній твір, мовленнєва діяльність, виразність, здібності, творчість, розвиток, літературна мова, сприйняття.
 Оновлення українського суспільства потребує культури мовлення, для якої характерні образність, змістовність, логічність, нормативність, доцільність.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується посиленням уваги до мовної освіти та необхідністю формування мовної особистості. Одну з комунікативних якостей мовлення і складових його виразності становить образність.

Образність мовлення розглядають як «усвідомлення, розуміння, вживання у процесі мовленнєвої діяльності слів і словосполучень у переносному значенні» [10]. Істотними ознаками образності є: яскравість, метафоричність, багатство (різноманітність) мовних засобів, точність, оригінальність тощо. Термін «образність мовлення» в сучасному контексті означає гнучкість, здатність надавати різноманітних відтінків висловлюванню.

Психологи відзначають, що образне мовлення – це складний процес перетворення інформації. Проблема розвитку образного мовлення висвітлена у психології та психолінгвістиці (Л. С. Виготський, М. І. Жинкін, О. Р. Лурія, О. О. Потебня, С. Л. Рубінштейн та ін).

За твердженням О. Потебні, образна сутність слова якнайповніше розкривається в художньому творі, де образне значення слова (його внутрішній зміст) набуває гнучкості, варіантності, починає жити особливим життям, поєднуючи старі й нові уявлення, наповнюючи їх новим смислом і завдяки цьому створюючи новий образ [7].

Важливо викликати в учнів бажання розмовляти правильно, виразно, яскраво, навчити добирати для цього відповідні засоби у творах художньої літератури. Школярі мають зрозуміти: щоб бути цікавим співрозмовником, потрібно працювати над своїм мовленням, постійно його збагачувати й удосконалювати. Учні зазнають труднощів в усному і писемному викладі своїх думок. Педагогічні спостереження за мовленням школярів переконують, що учні майже не користуються образними засобами мови для додання виразності своєму мовленню.

Одним із найважливіших засобів активної діяльності людини в сучасному суспільстві є розвинене мовлення, а для школяра – це засіб успішного навчання в школі. Систематичний та цілеспрямований характер роботи над розвитком образномовленнєвих умінь і навичок учнів дасть бажані результати. Процес розвитку образного мовлення на уроках залежить від вікових особливостей учнів, їхнього психологічного розвитку, життєвого досвіду тощо, тому важливо знаходити різноманітні методи, прийоми, форми роботи, які б активно сприяли творчості.

Під час роботи над текстом необхідно враховувати природу художнього твору, тобто, як зазначала М. Рибникова, йти «шляхом літературним», виділяючи не повчальні висновки із твору, а художній образ, що хвилює уяву читача і відкриває перед ним той шлях, яким автор дійшов своїх висновків.

Образна форма мистецтва, торкаючись емоційної сфери, благодатно впливає на психіку, робить серце чуйним і дозволяє глибше вникнути в зміст прочитаного [8].

Художній твір, впливаючи на уяву учня, викликає співпереживання й емоції, які потрібно стимулювати, щоб досягнути виховного ефекту. Сама природа мистецтва така, що читач спочатку переживає, переймаючись образами і подіями, а вже потім аналізує їх. Це звичайно, не заперечує значення інтелектуальної діяльності учнів.

«Без переживання немає мистецтва», – говорив К. Станіславський. Найсуттєвішим фактором сприйняття твору є фактор емоційності, здатності людини до переживань.

Як відзначала О. Никифорова, здатність безпосереднього образного й емоційного сприйняття художніх творів не є природженою. Необхідно розвивати уяву, вчити учнів повноцінно відтворювати літературні образи.

Слід пояснити учням, що письменників наділено особливим талантом сприйняття життя. Вони бачать у людях, подіях, явищах те, чого не помічають інші. Створюючи образ, автор непомітно для інших дає можливість читачеві глибше, повніше й емоційніше сприйняти його. Відображення життя в словесних образах – головна характерна риса художнього твору. В образності розгадка незвичайного впливу художнього твору на людину. Потрібно продемонструвати школярам, що письменники досягають образності не лише за допомогою переносних значень слова. Навіть найпростішими словами в їх прямому значенні творча особистість може відтворити події, показати вчинки та переживання героїв. На культурі сприйняття необхідно розвивати образне мовлення учнів.

Якщо вчитель дотримуватиметься установки, що в художньому творі важливо не лише те, що написано, а й те, як написано, з допомогою яких засобів, то учні обов’язково звертатимуть увагу на художню форму твору, яка важлива не лише в художньому мовленні, а й у звичайному спілкуванні.

У поетичний текст потрібно вслуховуватися, оцінювати музичність фраз, ритмічність, мелодійність художнього мовлення.

Ведучи учнів сходинками пізнання художнього твору, допомагаючи їм піднятися до вершин авторського образного світу, ми не лише створюємо, за Л. Виготським, «зону найближчого розвитку дитини», а й значно збагачуємо її інтелектуально-пізнавальний і морально-естетичний досвід. Потрібно розвивати образне мовлення учнів, працюючи над образними засобами мови.

Активне вивчення образного слова підвищує культуру мовлення, розвиває навички свідомого використання учнями багатств літературної мови у власних творах, допомагає відчути радість творчості.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал