Ця публікація здійснена в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку




Сторінка7/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір3.58 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18
6. ТиСК НА СуДДю
Я лицар і поет, не схожий на ханигу.
Я не служу чужому королю.
У відблиску меча читаю древню книгу
і даму серця здалеку люблю.
І хоч у мене приятелі щирі,
але я знаю, що таке любов,
і не хвалюся друзям у трактирі,
як я заліз до неї у альков!
А наш король, а ми його васали,
а чорт візьми, я теж його васал.
Усі йому вже оди написали,
лиш я йому ще оди не писав.
І хоч живу я з королем не в мирі,
бо не люблю присвячувати од,
я друзям не підморгую в трактирі —
мовляв, який король наш ідіот!
Мене куплять і спродувать не раджу,
моя душа не ходить на базар.
А не клянусь, тому що я не зраджу,
і вже не раз це в битвах доказав.
І хоч на світі сторони чотири,
я тут живу, бо я цей край люблю.
І не боюсь донощика в трактирі,
бо все кажу у вічі королю!
Ліна Костенко
> Тиск як посягання на суддівську незалежність
Ми уже наголошували на тому, що особа, котра має намір стати суддею, мусить вміти приймати рішення незалежно. Було згадано низку інститутів, метою яких є захист суддівської незалежності. Ми ще й далі говоритимемо про незалежність як невід’ємну людську якість судді, процесуальну незалежність тощо. Чому ж суддівська незалежність настільки значуща?
«Метою суддівської незалежності є гарантувати кожній особі основоположне право на розгляд її справи справедливо, на основі закону та без будь-якого зовнішнього втручання. Незалежність кожного окремого судді є гарантією незалежності судівництва в цілому. Таким чином, незалежність судді є

6 Тиск на суддю
72
фундаментальним аспектом верховенства права»
92
. Ця формула, запропонована
Комітетом Міністрів Ради Європи, є кристалізованим досвідом демократичної
європейської традиції судівництва. Вона надзвичайно вдало ілюструє значення незалежності кожного судді для гарантування верховенства права у державі, а також для захисту прав окремої людини і утвердження справедливого суду, які
є, зі свого боку, обов’язковими передумовами верховенства права.
Таким чином, для держави гарантувати незалежність судді, а для судді – боронити її означає утверджувати верховенство права. Сьогодні держава гарантує незалежність судді, формуючи відповідні інститути, такі як особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення; недоторканність судді; незмінюваність судді; порядок здійснення судочинства, визначений процесуальним законом, таємниця ухвалення судового рішення; відповідальність за неповагу до суду; функціонування органів суддівського самоврядування; забезпечення особистої безпеки судді; право судді на відставку. Окрім іншого, держава встановлює ще й заборону на «втручання у здійснення правосуддя»
93
та «вплив на суддів у будь-який спосіб»
94
. Проте якщо у першому випадку держава ставить перед собою вимоги щодо того, що вона повинна зробити, то у другому – щодо того, чого вона сама у жодному разі робити не повинна та за що має встановити відповідальність.
Більше того, усе, що держава не захотіла чи не змогла зробити для того, щоб гарантувати незалежність судді, стає формою впливу на нього. Власне, про це йшлося у розділі, присвяченому відповідальності судді, та інших розділах.
Однак є форми впливу, від яких складно уберегти суддю навіть за наявності й дієвості усіх інститутів. Судді доводиться щоденно боронити і утверджувати свою незалежність від тиску, який є однією із складових суддівської професії.
Коли ми чуємо вислів «тиск на суддю», то насамперед думаємо про певні активні дії, спрямовані проти судді. Однак сьогодні «тиск» є надзвичайно багатогранним поняттям.
Наживо...
«Суддя може переживати різні форми тиску. Тиск може бути прямим, фізичним,
як особисті погрози чи погрози родині. Але може бути й інший тиск – морально-
психологічний. Коли на тебе косо дивиться колектив, коли обмежують кількість
справ до розгляду, коли не беруть твоїх рідних на роботу – це все форми тиску.»
92 Пункти 3-4 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
show/994_a38 93 Пункт 5 частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 94 частина друга статті 126 Конституції України від 28 червня 1996 року.

КАР’ЄРА СУДДІ
73
Мабуть, немає держави, у якій тиск на суддівство був би цілковито відсутній.
Однак обсяг та інтенсивність такого тиску суттєво різниться і залежить від рівня політичної культури суспільства, юридичної культури виконавчої та законодавчої влади та професійної культури самого суддівства. Культуру ж, яка
є явищем ціннісним, не можна визначити у законі, її слід розвивати кожному в собі, обстоюючи ті цінності, які є притаманними саме для тієї культури, до якої ми прагнемо.
Нинішній український суддя може зазнавати тиску від будь-кого: від рідних чи друзів, від сторін і прокурора, від голови суду і колег, від народного депутата чи глави держадміністрації, від засобів масової інформації чи громади, в якій живе суддя. Безумовно, будь-який тиск є впливом на незалежність окремого судді, загрозою незалежності й авторитету судової влади, загрозою правам людини, які суддя під тиском не зможе захистити, і, зрештою, загрозою верховенству права. Але сумнівно, що ті, хто готовий чинити на суддю тиск, переймуться такими аргументами. Водночас це саме ті аргументи, які повинен пам’ятати сам суддя, відстоюючи свою незалежність в умовах тиску, оскільки саме заради цих цінностей функціонує суддівство. І якщо не заради відстоювання цих цінностей, то заради чого суддя прийшов у професію?
Під дією тиску суддя може поступитися своїми принципами чи переконаннями, можливо, навіть очікуючи, що цього ніхто не помітить. Але якщо після ухвалення такого рішення у судді виникне потреба перед кимось близьким все ж виправдати свою позицію, це означатиме, що така позиція стала помітною для всіх. І судді слід пам’ятати, що іншого способу виправдати себе, аніж викласти свою позицію у судовому рішенні, у нього не буде.
Наживо...
«Суддя, який один раз став рабом, уже ніколи не зможе піднятися з колін. Не можна
доводити суддю до стану, щоб він почував себе рабом.»
> Зовнішній тиск
Як ми згадували, тиск на суддю може мати найрізноманітніші прояви. Значною мірою тиск на суддю пов’язаний із справами, які він розглядає, і здійснюється з-поза меж суду.
Якщо предметом позову є значні фінансові ресурси, суддя може отримувати відверті погрози від сторін.
Наживо...
«В одній із справ усі члени колегії отримали реальні погрози від сторони у разі
вирішення спору не на її користь. Приймати рішення було складно як з огляду на

6 Тиск на суддю
74
погрози, так і з огляду на майбутнє рішення касаційної інстанції. Однак усі судді –
члени колегії зрештою зійшлися на такому: прийняття рішення на підставі погроз
жодним чином не гарантуватиме їм безпеки, але прийняття законного рішення на
підставі переконань гарантуватиме їм можливість подальшого захисту і право на
відстоювання своєї позиції».
Такі самі форми тиску можливі й під час розгляду суддею кримінальних справ.
Кримінальний процес, окрім іншого, несе ще й загрозу безпеці судді, пов’язану
із безпосереднім зіткненням із кримінальним світом.
Наживо...
«Прямого тиску мені не довелось відчувати, але коли я слухав деякі справи, перш ніж
перейти дорогу, я 10 разів дивився у різні боки. Виявляв за собою певне спостереження.
Страх був.»
Окремою категорією справ, під час розгляду яких суддя може відчувати прямі чи опосередковані форми тиску, є справи, пов’язані з політичним, зокрема виборчим процесом.
Наживо...
«Під час виборів тут бігав один ображений кандидат і фотографував. От іде суддя, а
він фотографує. Провокує ситуацію. Було, що стоять із барабанами – якась політична
сила. Писали статтю про те, що у мене костюм новий за 15 тисяч доларів, запонки
12 тисяч. Які там долари – 120 гривень…»
«Треба бути готовим до розгляду спорів у межах політичного процесу. Тому що
перед засіданням ти спостерігаєш, як сторони абсолютно спокійно вітаються і
розмовляють між собою. А заходять у процес – і відразу по різні боки барикади. Бо
фактично судовий процес для кожного з них – це засіб для агітації.»
«Вибори були і будуть… Але у будь-якому разі ти розумієш, що головне – прийняти
законне обґрунтоване рішення. Тоді ти захищений від усього. Бо коли тебе запитають,
ти маєш бути впевнений у своїй позиції. Це найголовніший захист.»
На жаль, для України поки що залишається притаманним намагання органів виконавчої влади впливати на здійснення судової функції.
Наживо...
«Намагання місцевої еліти впливати на суд і на голову суду було, є і буде. А як
баланс шукати… Передусім перевірити себе, наскільки ти міцний. Якщо ним хтось
намагається керувати, він може або пояснити свою позицію, або просто вчинити
так, як вважає за потрібне. І більше не проситимуть… Чекатимуть нового голову… І
навіть докладатимуть до цього зусиль. Але ж нового голову знайти не так просто.»

КАР’ЄРА СУДДІ
75
«Треба вміти себе поставити у спілкуванні з керівництвом району чи області. От
виникла ситуація, коли голова районного суду прийшов і сказав: «От, тут дзвонить
голова райдержадміністрації. Ми повинні до нього під’їхати». Але відповідь у таких
випадках у мене проста: «Я у цьому районі є суддею, який підпорядкований лише закону,
а не главі райдержадміністрації.»
Ми окремо говоритимемо про роль засобів масової інформації у висвітленні роботи суду. Однак медіа можуть слугувати як засобом контролю за незалежністю суду, так і підриву авторитету та довіри до суду.
Наживо...
«Преса, на жаль, рідко зацікавлена у безсторонньому висвітленні перебігу судового
процесу чи суті певної справи.»
Засобам масової інформації слід брати до уваги той факт, що і судочинство,
і життя суддів завжди були, є і залишатимуться у сфері суспільного інтересу.
Однак також слід пам’ятати, що єдиний спосіб, у який суддя може контактувати
із суспільством, – це через своє рішення. Що б не було написано чи сказано у засобах масової інформації, жоден суддя не зможе це спростувати, оскільки такою є природа суддівської функції.
Природа журналістського фаху схожа на суддівську, у вимогах у першу чергу щодо незалежності та неупередженості. Можливо, журналістам варто замислитись над тим, що, формуючи думку суспільства щодо суддів у стані залежності та упередженості, вони, окрім іншого, впливають і на суддівську незалежність.
Наживо...
«Зараз тільки потрапила справа до суду – це рішення буде незаконне. Або там, де
дуже великі бізнес-інтереси, той, хто займається тими питаннями, відразу навішав
ярлики на суд. Що він непрофесійний, і нездатний, і заангажований. Думаю, частіше від
слабкості позиції намагаються такими шляхами впливати.»
«Проблема є у довірі суспільства до суду. Закладаючи ідеалістичні або надмірні вимоги до суду, ви закладаєте підвалини для того, щоб суд ніколи не став незалежним.»
> Тиск усередині суду
Судді доводиться боронити свою незалежність не лише від зовнішнього тиску, а почасти і від тиску всередині суддівських інститутів. Ми уже згадували про роль голови суду і про те, наскільки сьогодні ефективність голови залежить від його чи її особистісних якостей. Оскільки людська природа є різною, то це відповідно відображено і у сегменті голів судів.

6 Тиск на суддю
76
Наживо...
«Як правило, тиск на суддю здійснюється через голову суду. Хтось міг вийти на
голову суду, і той, зі свого боку, міг рекомендувати судді, щоб він «у зв’язку з тим,
що існує певна думка», постановив певне рішення. Може зманіпулювати: «А ти не
подумав, що за твоїми плечима стоїть колектив, і якщо ти рішення не постановиш,
суду не виділять квартир. А твої колеги досі орендують житло…» Це, безумовно, є
страшенним психологічним тиском… Але… Сила дії дорівнює силі протидії. Має
бути стержень усередині. Чому задля того, щоб хтось отримав квартиру, я повинен
необґрунтовано засудити людину? Це ж буде неправосудне рішення. Чого я боюся
більше? Якщо я й боюся гніву голови, то це для мене є меншим страхом, аніж
постановити неправосудне рішення. Тому чим більшим був тиск, тим впевненішою
була моя відповідь: «Рішення буде законним…»
«Коли виникали спроби тиску з боку голови суду, важливо було зробити так, як велів
закон, і цього виявлялося достатньо. Тобто і у своїй поведінці, і у своєму рішенні важливо
не відступити від закону. Я сказала одне: «За цей документ несу відповідальність я,
і підпис ставлю я. Ви поза кадром залишаєтеся. Я ж хочу жити спокійно зі своєю
совістю і дивитись людям в очі». А потім при нагоді, коли сам голова суду схожу справу
розглядав, я його запитала: «Ви б таке рішення прийняли і підписали?» Він відповів:
«Ні». – «А чому ж тоді, – кажу, – Ви очікуєте від мене, що я це повинна зробити?
Зробіть Ви. Чому ні?» І от з того часу схожих запитань не виникає.»
Історичну обумовленість сприйняття ієрархічної вищості суддів вищих
інстанцій ми описали вище. Такий культурний феномен у суддівстві, окрім
іншого, несе у собі загрозу суддівській незалежності через спокусу суддів із вищих інстанцій вплинути на рішення своїх колег із нижчих інстанцій і, що важливіше, через готовність суддів із нижчих інстанцій такий вплив сприйняти.
Наживо...
«Я ніколи не дозволю собі жодного звернення до судді першої інстанції із будь-яким
проханням. Але і запобігти дзвінкам йому із Києва я також не зможу. І це уже залежить
від судді – наскільки він готовий вистояти під тиском і відстояти свою позицію.»

ЯКОСТІ, ЦІННОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ СУДДІ
77
ЯКОСТІ, ЦІННОСТІ ТА
ПРІОРИТЕТИ СУДДІ

7 Якості та цінності судді
78
7. яКОСТІ ТА цІННОСТІ СуДДІ
Цінності – це досвід людства, який зберігається в церкві, релігії, науці, мистецтві,
культурі, але головне – в людях. І немає когось одного, хто може диригувати
цінностями і вказувати на їхню правильність. Цінність – це колективний
продукт, випробуваний життям, досвідом протягом багатьох років. Немає
монополії над цінностями. Цінне – це мудрість, яка прийшла нам від Бога і мудрих
людей на землі.
Блаженнійший Любомир Гузар
Совість завжди бездоганно вихована, а тому досить швидко перестає
спілкуватися з тими, хто не бажає її чути.
Семюель Батлер
Серце, що додержує законів моральності, – невичерпне джерело з водою.
З водою чистою, прозорою, смачною, здоровою, для всього придатною, прекрасною,
корисною, такою, що не містить у собі нічого шкідливого.
Епіктет
Секрет полягає не в умінні поводитися добре чи погано або взагалі у будь-який
спосіб, а в умінні поводитися з усіма однаково. Одним словом, чинити так, ніби ти
на небі, де немає пасажирів третього класу і всі безсмертні душі рівні між собою.
Джордж Бернард Шоу
Ніхто не сперечатиметься із твердженням, що за будь-яких обставин треба намагатися залишитися розумною, гідною, справедливою людиною, сповненою добра та розуміння іншої людини. Людяність та справедливість, розсудливість та чесність, доброта та неупередженість, толерантність та порядність є універсальними якостями, затребуваними у будь-якій професії, але кожна професія розставляє свої акценти, збирає перші десятки необхідних якостей. Для прикладу можна взяти балерину та снайпера. За усієї відмінності зазначених фахів та вимог до професій, є якості, які будуть однаково високо затребувані, зокрема:
• зосередженість;
• терплячість;
• витримка;
• рішучість;
• дисциплінованість;
• вміння правильно оцінювати ситуацію;
• зібраність;

ЯКОСТІ, ЦІННОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ СУДДІ
79
• уважність;
• здатність чітко виконувати накази/настанови тощо.
Деякі із зазначених якостей цілком актуальні й для суддівства. Втім, суддівська професія також має свої акцентовані якості, очікування щодо певних рис характеру, одні з яких можна набути, інші – розвинути, а є й такі, яких необхідно позбутися.
Суд є негативно зарядженою територією, туди сходяться люди, котрі зневірились в інших людях, установах, владі, державі, у своєму житті. Якщо існують німби святості, то так само існують і німби зневіри та злості; ми можемо їх не бачити, але вони однозначно відчуваються та позначаються на нас.
Тут можна пригадати один із діалогів двох літературних героїв – шахрая
Остапа Бендера та підпільного мільйонера Корейка. Йдеться про те, що папка компромату, зібрана Бендером, на погляд Корейка, не варта одного мільйона доларів, на що Остап зауважує, що те, що варте мільйона – це втрата віри у людство, якої він зазнав, коли познайомився з махінаціями підпільного мільйонера. До суду йдуть люди, котрі вимагають один умовний мільйон за втрату віри у людство.
Отже, зневірені люди приходять до суду, наче до храму, зі сподіванням на справедливість. Вони чекають її як від судді, так і від Бога. Слід зауважити, що віра у справедливість, яку люди несуть до суду, на відміну від тієї, що заноситься до храму, характеризується нетерплячістю. Люди очікують, що суддя може оцінити глибину їхніх переживань, провини та спокути. Проте ступінь довіри до судді також непевний, він змінюється, як стовпчики під час підрахунку виборчих голосів, – то збільшується, то зменшується, але, так чи
інакше, він є.
Люди несуть до суду нібито два кошики. Один – маленький Великодній, туди вкладено надію на відновлення справедливості, яку суддя має відродити та освятити подальше життя, дії, слова. Інший – глибокий та великий, на кшталт поминального, де перемішано грішне з праведним, туди складено образу, зневіру, розгубленість, упередження, злість, лихо, заздрість, ревнощі, сварки та багато іншого негативу.
Більшості осіб, котрі йдуть до суду, немає на кого опертися. А людям важливо відчувати надійність та захист. Вони йдуть непевною територією, в когось є ціпок-адвокат, у когось немає, але вони потребують твердої землі під ногами, потребують того, хто витягне їх з трясовини. Тому своєрідним стовпом, милицями, опорою, рукою допомоги в їхній уяві є суддя.

7 Якості та цінності судді
80
Професія судді, як і решта професій, вимагає від людини як дотримання вимог, безпосередньо встановлених законом, так і якостей, спроможностей, у законах не згаданих, але очевидних за замовчанням. Про це, й не тільки, поговоримо детальніше.
> Репутація чесного і порядного судді
Ми говоримо про чесність і порядність одночасно не випадково. Оскільки одним із значень слова «чесний» є «той, який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість», то, умовно кажучи, можна бути непорядним, але правдивим, прямим та відвертим. Однак коли ми кажемо про чесність та порядність як про якості судді, то маємо на увазі у першу чергу суддівську честь. Саме звернення «Ваша честь» формулює основну вимогу до суддівства, адже правосуддя не може бути безчесним.
У тлумачному словнику поняття «чесність» та «порядність» подаються як синоніми і характеризують людину, яка наділена високими моральними якостями і не здатна на погані, нечесні або аморальні вчинки, яка є сумлінною
і заслуговує на високу повагу та пошану
95
. Тому очевидно, що порядність навряд чи можлива без тонкого відчуття справедливості. Без усвідомлення загальнолюдських цінностей та щоденного розвитку особистості. Без милосердного ставлення до людей, емоційного вболівання за чуже життя, вміння аналізувати та хисту відчувати, де проходить межа між добром та злом.
Наживо...
«Якщо говорити про суддів, я на перше місце ставлю людські якості: порядність,
доброту. Можна навчити молодого суддю, але якщо в нього буде зіпсоване нутро,
якщо він буде циніком, це погано для суддівства.»
«Насамперед, це порядність. Людина з гнилинкою, пожадливістю не повинна бути
суддею. Суддя не може нести негатив. Трапляються судді, котрі нешанобливо
ставляться до сторін. Я це розглядаю, як самоствердження, за яким огидно
спостерігати.»
За суддею спостерігають, суддя завжди перебуває у центрі уваги, тому для його репутації важливі не тільки вчинки та слова, а навіть жести, вираз обличчя тощо. Важливим є, як суддя крокує своїм суддівським шляхом: чи як напідпитку, заступаючи за накреслену лінію, чи рівно та впевнено, як твереза, при здоровому глузді та з чистою совістю людина. Безумовно, це непросто, але про репутацію необхідно думати не тільки під час судових засідань, не тільки в приміщенні суду, а й у позасудовому житті – приватному чи громадському.
95 Словник української мови: в 11 томах. — том 7, 1976. — С. 302; том 11, 1980. — С. 315.

ЯКОСТІ, ЦІННОСТІ ТА ПРІОРИТЕТИ СУДДІ
81
Можна пригадати анекдот про срібні ложечки. Гостей запідозрили, що вони поцупили срібні ложечки; ложечки зрештою знайшлися, але гіркий осад залишився. Суддя має поводитись так, щоб ніхто навіть не припустив, що у його/її шухляді лежать «срібні ложечки». Тому «бути чесним не досить. Суддя повинен справляти враження чесного»
96
Наживо...
«Про репутацію чесного судді треба думати з першого дня, варто одного разу
послизнутися – все. От підходить у трамваї до тебе людина і починає: а я знаю
вашу дружину, вчився з вашим племінником… Ти йому маєш сказати: не хвилюйтеся, я
розумію ваш стан і до вашої справи ставитимуся уважно, як слід, але це не тому, що
ми в одному трамваї їхали на це судове засідання.»
«Я вже суддя… Тут почали заходити прокурор, із райкому, з’ясовувати, що я думаю, що
буде. А від мене ж не дізнатися нічого… Я не можу заздалегідь вирішити справу – я
маю все почути.»
Репутація судді не повинна складатися за принципом карткового будиночка, в якому, коли висмикується або докладається ще одна карта, – все руйнується.
Репутація повинна мати міцний фундамент, вона – основа довіри, основа суддівської кар’єри. Багато що може змінюватися, але фундамент має залишатися непорушним. Такий фундамент повинен формуватися, передусім, у самому суддівському середовищі, яке має дбати про свою репутацію.
Наживо...
«Я пам’ятаю, вже після складання присяги приїхала до суду, в якому працювала як
помічник, й інші судді давали мені настанови. Це те, що дійсно є цінним. Вони говорили
мало, але основне: будь завжди чесною з собою, вирішуй так, щоб ти відчувала, що це
була дійсно твоя позиція, і якщо тебе спитають, ти зможеш її обґрунтувати. Це
дійсно найважливіший критерій.»
Мабуть, до прикметників «чесний» та «порядний» не можна застосовувати ступені порівняння, бо не можна бути чеснішим чи поряднішим, а лише чесним або ні, порядним або ні. Чесність та порядність не можуть бути відносними, тимчасовими чи періодичними. Тому репутацію чесного та порядного судді необхідно будувати від самого початку суддівської кар’єри,
і не тільки будувати, а й боронити, як скарб. Чесність та порядність, втрачена одного разу, – втрачена назавжди.
Наживо...
«Порядний суддя – це порядний суддя. Не буває відносної чесності, це як наполовину
привітатися.»
96 The Judge’s Book, – Second Edition, 1994. – American Bar Association and The National Judicial College, USA. – P. 30.

7 Якості та цінності судді
82
«Колись заради захисту честі викликали на дуель. Якщо образа честі офіцера йшла
від монарха чи іншого високого чину, якого офіцер з огляду на своє виховання не міг
викликати на дуель, він стрілявся. Тому що можна служити державі, віддати життя
заради Батьківщини, але честь не можна віддати нікому – вона належить тільки
самій людині.»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал