Ця публікація здійснена в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку




Сторінка6/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір3.58 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
> Відносини з колективом
З огляду на нинішню роль голови суду та на очікування, які на нього покладає суддівський корпус, голова суду повинен бути лідером для свого колективу.
Причому лідером не за посадою, а за сприйняттям своїх колег.
Наживо...
«Голові суду потрібні якості лідера. У складних ситуаціях ти повинен мати такі
риси, щоб піти самому супроти течії. Але якщо колеги побачать, що ти проти течії
правильно йдеш, то всі підуть за тобою.»

4 Призначення на адміністративні посади
60
Хоча багато суддів мріють про посаду голови суду, варто усвідомлювати, що лідерські якості рідко можуть бути сформовані уже на посаді. Навпаки, перед прийняттям рішення про зайняття адміністративної посади слід оцінити свій попередній досвід і усвідомити спроможність бути лідером колективу.
Наживо...
«Я на адміністративних посадах, мабуть, народився. Якісь здібності були ще і в
дитинстві, в школі, в армії. Спочатку працював просто суддею. Потім перейшов в
інший районний суд, де став головою, потім з’єднали міський і районний суд, і я став
головою міськрайонного суду. Тоді перейшов в апеляційний суд, де став головою. Тому
адмінпосади мені рідні…»
Однак бути лідером – це не лише вміти приймати рішення. Бути лідером – це означає мати повагу і довіру своїх колег-суддів. Досягнути цього голова суду може лише тоді, коли вмітиме сам поважати і чути своїх колег.
Наживо...
«На мій погляд, перше, що необхідно голові суду, – це повага до своїх колег. У нас часто
буває, що коли приходить людина без поваги до своїх колег, то стає або диктатором,
або деспотом. Якщо це не ґрунтується на взаємній повазі, то тоді голова суду
залишається один. Він не має ні підтримки колективу, ні розуміння.»
«Голова суду, коли пропонував мені склад колегії, сказав: «Я вважаю, що головне, щоб
у колегії було психологічно комфортно працювати». І справді, я спостерігаю: якщо
колегія не може спрацюватися через особистісні фактори, голова суду іде назустріч,
щоб її переформатувати.»
З огляду і на нинішні повноваження голови суду, і на процедуру призначення,
і на загальне сприйняття його як «керівника установи», і на очікування суддів-колег, мабуть, найбільшим викликом для голови суду залишається пошук збалансованого стилю управління. Для голови суду важливо зберегти незалежність і від органів, відповідальних за його призначення, і від органів державної влади, які вирішують долі приміщень судів і суддівських помешкань.
Голова суду повинен знаходити аргументи, достатні для того, щоб переконати своїх колег, але не має права сприймати їх, як підлеглих.
Наживо...
«Що стосується мого стилю управління – то це доброта, поєднана з вимогливістю.
Це повинно бути одночасно. Але вимогливість не повинна переходити у самодурство.
Повинна бути відповідальність, але водночас і доброзичливість. Хоча у нас є й інші
погляди на адміністрування, які базуються на інших вимогах: чітка дисципліна,
чітке розуміння своїх посадових обов’язків. Але той, хто перетворює суд на державну
інституцію, засновану на принципах централізму, той формує уже не суд, а якусь
судову інстанцію, яка виконує якісь судові функції...»

КАР’ЄРА СУДДІ
61
5. ВІДПОВІДАЛьНІСТь СуДДІ
Прірва у нас і попереду, і позаду: попереду прірва зухвальства, а позаду –
обережності.
Вінстон Черчіль
> Підстави дисциплінарної відповідальності суддів
Ще одним невід’ємним елементом ефективності та незалежності судочинства є відповідальність суддів. Зважаючи на статус судді та значення його рішень для суспільства, важливо гарантувати професійність та ефективність суддівства.
Як ми уже згадували, визначальний вплив на професійність суддів має процедура добору, впродовж якої держава повинна перевірити фаховий рівень та морально-етичні якості майбутнього судді. Однак що робити, якщо під час виконання своїх обов’язків суддя дає підстави сумніватися у його фаховості чи моральності? Для цього існує інститут відповідальності суддів, передусім дисциплінарної.
Водночас відповідальність суддів є невід’ємним атрибутом незалежності судочинства. Законодавче закріплення підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, їх чіткість та вичерпність, а також прозорість процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та незалежність дисциплінарного органу покликані убезпечити суддів від впливу та свавільної розправи над ними.
Сучасний європейський стандарт наголошує на тому, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності може стати неспроможність судді сумлінно та ефективно виконувати свої обов’язки, водночас застерігаючи, що суддя не може нести відповідальність за рішення, скасовані судами вищої
інстанції
65
Український законодавець вважає, що суддю слід притягати до дисциплінарної відповідальності з таких підстав
66
:
• незаконна відмова в доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;
65 Пункти 69-70 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
show/994_a38 66 частина перша статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на
2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17

5 Відповідальність судді
62
• незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
• порушення засад гласності і відкритості судового процесу, рівності всіх його учасників перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
• незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
• порушення правил щодо відводу (самовідводу);
• безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
• умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
• розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
• неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді
• втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;
• неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, або зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством;
• використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
• допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;

КАР’ЄРА СУДДІ
63
• ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради юстиції;
• визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
На окрему увагу заслуговує можливість притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, якщо суддя систематично або одноразово грубо порушив правила суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників справи у закритому судовому засіданні
67
Якщо інші зазначені у законі підстави є більш вимірними і можуть бути фактично підтверджені, то оцінка порушення правил суддівської етики залежить виключно від розсуду того, хто оцінюватиме. Тим паче невимірними
є такі показники, як «систематичне» або «грубе одноразове» порушення. Метою формування етичних правил поведінки судді не було закладення критеріїв для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Саме тому міжнародна практика у сфері судівництва розрізняє необхідність дотримання етичних норм та підстави дисциплінарної відповідальності, наголошуючи, зокрема:
«Важливо не плутати етичні принципи з дисциплінарними питаннями.
Навпаки, необхідно визнати, що етичні принципи випливають із професійного досвіду всіх суддів і запроваджені для того, щоб сприяти правосуддю взагалі, а також кращому розумінню роботи суддів. Етичні принципи повинні також допомагати розвиткові суддівської культури»
68
Для кожного окремого судді будь-яка дискреція щодо того, яке рішення чи дія може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, формує невпевненість у своїх діях і, зрештою, впливає на його чи її незалежність.
Поки що не додає чіткості і практика дисциплінарних органів.
Наживо...
«Якщо говорити про дисциплінарну практику, то сьогодні це формулюється лише
на рівні тез. Тут важливо розуміти підходи у прийнятті рішення, бо статистика є
показником лише проміжку часу.»
67 Пункт три частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 68 Пункт 6 висновків першої експертної комісії міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та додержання» (31.10 – 04.11.2004 р., вале-де-Браво).

5 Відповідальність судді
64
Нинішня практика дисциплінарних проваджень свідчить, що більшість суддів були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення строків розгляду справ
69
Наживо...
«Сам навіть ініціював притягнення до дисциплінарної відповідальності. Когось
притягли, когось ні. Переважно це було пов’язано із порушенням строків розгляду
справи. Бачимо, що замість 6 місяців вона розглядається 5 років і жодної підстави,
щоб вона так затягувалась, нема.»
Водночас слід відзначити як досягнення українського законодавця те, що скасування або зміна судового рішення уже не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні.
Винятком з цього правила може бути скасування рішення внаслідок умисного порушення суддею норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків
70
> Відповідальність за порушення присяги
Конституція України гарантує незалежність суддів, зокрема, шляхом визначення підстав звільнення судді з посади. До таких підстав належать закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п’яти років; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення суддею вимог щодо несумісності; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; а також порушення суддею присяги
71
На жаль, остання із підстав сьогодні є предметом неоднозначного та часом свавільного застосування. З одного боку, важко не погодитись із Віталієм
Бойком, який зазначає: «Якщо присяга є й ми не можемо від неї відмовитися, то потрібно дивитися, чи дотримується її особа, яка склала цю присягу.
Найголовніше в присязі – чесно й сумлінно виконувати свої обов’язки. Суддя має бути авторитетом, йому повинні довіряти громадяни»
72
. З іншого ж боку, саме тлумачення поняття «присяга» та ознак, які свідчать про її порушення, дає підстави для свавільного застосування цієї норми для покарання суддів.
69 див., зокрема: http://www.pravo.org.ua/2010-03-07-18-06-07/214-dystsyplinarna-vidpovidalnist-suddiv/1324-reiestr- dystsyplinarnykh-sprav-suddiv-2012-rik.html
70 частина друга статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 71 Стаття 126 Конституції України від 28 червня 1996 року.
72 Інтерв’ю першого Голови верховного суду України віталія Бойка // дайджест Центру суддівських студій
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.judges.org.ua/dig4239.htm

КАР’ЄРА СУДДІ
65
Суддя, вступаючи на посаду, присягає «об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади”
73
Законодавець визнає порушення суддею присяги у такий спосіб:
• суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя;
• суддя вчинив дисциплінарне правопорушення, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження та догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;
• установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;
• суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією
74
Безумовно, суддя повинен дбати передусім про свою репутацію і про те, щоб його рішення чи поведінка ніколи не були предметом оцінювання дисциплінарних органів. Але суддя також повинен розуміти підстави для своєї професійної відповідальності, критерії їх оцінювання та наслідки їх порушення. Сьогодні факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції, а звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги
ініціює Вища рада юстиції після розгляду цього питання на її засіданні
75
. І хоча
Вищий адміністративний суд України наголошує, що «порушення присяги
є проступком, який за своєю суттю повинен бути не просто порушенням дисциплінарних стандартів, а серйозним і неприпустимим діянням»
76
, практика звільнення суддів з посади у зв’язку з порушенням присяги поки що не може цього підтвердити. Для розуміння причин і наслідків такої практики
73 Стаття 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня
2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 74 частина друга статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 75 Стаття 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня
2015 р. // джерело в Інтернеті:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 76 див. Постанову вищого адміністративного Суду України від 02.11.2010 р. у справі № П-112/10. // джерело в
Інтернеті:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12192359

5 Відповідальність судді
66
можна звернутися до коментаря Віталія Бойка: «От дивіться: член ВРЮ має право ініціювати питання щодо звільнення судді за порушення присяги. До чого це може призвести? Будь-який зацікавлений член ВРЮ може звернутися з таким поданням. Може й не звернутися, але ж суддя знає: член ВРЮ має на це право. Чи проглядається тут загроза суддівській незалежності? Мабуть, що так»
77
> Процедура (прозорість, безсторонність)
Для судді важливо не лише знати чіткі критерії, які можуть стати підставою для притягнення його чи її до дисциплінарної відповідальності, а й усвідомлювати, що процедура оцінювання його проступку буде прозорою, що він чи вона матиме змогу висловити свої заперечення чи спростування і що орган, який прийматиме рішення про притягнення до відповідальності, буде фаховим, незалежним та безстороннім.
Сьогодні у європейській практиці невід’ємною складовою дисциплінарного провадження є незалежність органу, який здійснює провадження, гарантії справедливого провадження із правом судді оскаржити рішення дисциплінарного органу чи накладене стягнення
78
В Україні дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді
79
. Право на звернення зі скаргою чи заявою щодо поведінки судді має кожен, кому відомі такі факти
80
Законодавець застерігає від зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі від ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, та від використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. Окрім цього, законодавець дозволяє органу, уповноваженому здійснювати дисциплінарне провадження, не розглядати заяву чи повідомлення, які не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також анонімних заяв та повідомлень
81 77 Інтерв’ю першого Голови верховного Суду України віталія Бойка // джерело в Інтернеті: дайджест Центру суддівських студій http://www.judges.org.ua/dig4239.htm
78 Пункт 69 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
show/994_a38 79 частина перша статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на
2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 80 частина друга статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 81 частина четверта та п’ята статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17

КАР’ЄРА СУДДІ
67
Органами, уповноваженими здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді, є: Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів місцевих та апеляційних судів; Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України
82
. Як ми уже згадували, порядок формування дисциплінарного органу має значення для того, щоб убезпечити суддю від тиску, зокрема політичного, і гарантувати незалежність судочинства.
Віталій Бойко, який свого часу, як голова Верховного Суду за посадою входив до складу Вищої ради юстиції, поділився тими загрозами, які закладені у складі та порядку формування дисциплінарного органу:
«На практиці розгляду окремих питань я побачив, як може згуртуватися прокуратура, адвокатура тощо проти конкретного кандидата. Я зрозумів, що такий склад Вищої ради юстиції – явна загроза незалежності суддів. Україну жорстко критикує європейська спільнота, що наша держава порушила загальні підходи, стандарти, які мають забезпечити незалежне функціонування судової гілки влади… У 2010 р. змінили підходи до формування Вищої ради юстиції.
Однак смішно звучить, що і Верховна Рада, і всеукраїнська конференція працівників прокуратури, і з’їзд адвокатів призначають до складу Вищої ради юстиції членів із числа суддів. Не випадково Європейський суд з прав людини в справі «Олександр Волков проти України» звернув увагу й на цей момент: таке поповнення Вищої ради юстиції не суддівським корпусом, а іншими структурами не є правильним, є сумнівним. Ось така проблема сьогодні в нас
є»
83
Європейські інститути, зокрема Венеційська комісія, у своїх висновках неодноразово наголошували на тому, що до складу суддівських дисциплінарних органів не повинні входити представники законодавчої чи виконавчої влади, оскільки їхня участь у дисциплінарному провадженні проти суддів «зазіхає на розподіл владних повноважень у державі в спосіб, який не видається сумісним із принципом незалежності судової влади»
84
. Заради гарантування незалежності судівництва, передусім від втручання з боку законодавчої та виконавчої влади, органи, які уповноважені здійснювати дисциплінарне провадження проти суддів, мають бути сформовані з числа самих суддів чи суддів у відставці.
82 Стаття 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня
2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 83 Інтерв’ю першого Голови верховного Суду України віталія Бойка // дайджест Центру суддівських студій
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/dig4239.htm
84 Пункти 57-58 Спільного експертного висновку щодо проекту Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підготовленого Європейською комісією за демократію через право (венеційською комісією) і дирекцією з технічного співробітництва Генеральної дирекції прав людини та правових питань Ради Європи. Ухвалений венеційською комісією на 82-ому пленарному засіданні (венеція, 12-13 березня 2010 р.) [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/31442ab10276912bc22576f2003e0acc/$FILE/CDL-
AD(2010)003-ukr.pdf

5 Відповідальність судді
68
В Україні до такого підходу висловлювалися застереження, зумовлені тим, що судді потребують контролю «ззовні», оскільки їхня корпоративність не дасть
їм можливості бути об’єктивними щодо своїх колег. Однак переконливішою, на наш погляд, є інша думка. Якщо держава вкладає такі значні ресурси, добираючи і навчаючи суддів, то вона повинна довірити їм кваліфіковану оцінку порушень з боку своїх колег. Якщо суддя, обравши свій фах, проходить такі складні інтелектуальні і психологічні випробування, то він чи вона будуть насамперед зацікавлені в утвердженні чистоти та престижу свого фаху. На користь цієї думки свідчить і позиція першого голови Верховного Суду України:
«Свого часу були дисциплінарні колегії обласного суду, Верховного Суду, які розглядали питання притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
З власного досвіду знаю: судді більш критично оцінюють недоліки в роботі колег, виявлені в процесі проведення перевірки фактів, викладених у скарзі. Не було тієї суддівської корпоративності, про яку так часто говорять і якої інколи так бояться чиновники. Говорили, що ми створюємо закриту корпоративну систему, яка сама себе захищає. На засіданнях Вищої ради юстиції саме судді виявляли нетерпимість до грубих порушень, які допускали судді… З того моменту, як звільнення за порушення присяги стало предметом звернення до Європейського суду з прав людини, кожен багато що зрозумів… Це дієвий фактор у суддівському середовищі»
85
Ще одним чинником, який впливає на незалежність судової влади, є прозорість та неупередженість процедури розгляду справ про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Суддя, окрім того, що повинен бути обізнаним, має бути поінформованим про можливі підстави притягнення його чи її до дисциплінарної відповідальності і переконаним у неупередженості органу, який розглядатиме його справу; знати про факти, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження, мати можливість надати пояснення чи спростування таких фактів і, зрештою, у випадку незгоди із рішенням дисциплінарного органу мати змогу таке рішення оскаржити.
Український законодавець гарантує розгляд дисциплінарної справи проти судді за участю особи, за зверненням якої відкрито справу, та судді, стосовно якого відкрито справу. Процес розгляду дисциплінарної справи є змагальним,
і кожен, передусім суддя, може надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи
86 85 Інтерв’ю першого Голови верховного Суду України віталія Бойка // дайджест Центру суддівських студій
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.judges.org.ua/dig4239.htm
86 частини десять - тринадцять статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня
2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/
show/2453-17

КАР’ЄРА СУДДІ
69
Законодавець також гарантує, що під час обрання дисциплінарного стягнення стосовно судді буде враховано характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності
87
. Зрештою, навіть у випадку прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддя повинен мати інструменти для перегляду такого рішення.
Наживо...
«А чи є у судді взагалі захист? Суддю можна покарати, якщо він прийняв неправосудне
рішення. А якщо його обмовили або якщо на нього був тиск? Чи може він піти кудись
і поскаржитися? Чи є якийсь захист? Чи є якийсь продух?»
Сьогодні суддя може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення
88
. А рішення Вищої ради юстиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення за порушення присяги – безпосередньо до Вищого адміністративного суду
України. На жаль, нинішня процедура перегляду рішень про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та про звільнення судді за порушення присяги не може вважатися досконалою.
Підтвердження цього можна знайти в оцінці дисциплінарної практики в
Україні Європейським судом з прав людини, який, зокрема, ставить під сумнів ефективність перегляду рішень дисциплінарного органу, зважаючи на те, що «ВАСУ наділений повноваженнями визнати такі рішення незаконними, не маючи процесуальної можливості скасувати їх і за необхідності вжити подальших відповідних заходів. Хоча при визнанні рішення незаконним, як правило, не виникає жодних юридичних наслідків, Суд вважає, що нездатність
ВАСУ формально скасувати оскаржене рішення та відсутність норм, що стосуються подальшого перебігу подій у дисциплінарному провадженні, викликає суттєву невизначеність щодо того, якими є реальні правові наслідки такого судового розгляду. Судова практика, що склалася в цій сфері, може бути показовою. Уряд надав копії рішень національних судів у двох справах.
Однак ці приклади свідчать, що після того, як ВАСУ визнав звільнення суддів незаконними, позивачі були змушені ініціювати окреме провадження для поновлення на посаді. Ці документи не додають до розуміння того, як має відбуватися дисциплінарне провадження (зокрема, які кроки повинні вжити
87 частина друга статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на 2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 88 частина перша статті 99 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 р.: станом на
2 вересня 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17

5 Відповідальність судді
70
залучені органи після того, як оскаржені рішення були визнані незаконними,
і часові рамки для вжиття цих кроків), але свідчать про те, що автоматичного відновлення судді на посаді виключно на основі декларативного рішення
ВАСУ не існує. Таким чином, надані матеріали вказують на обмежені правові наслідки, що виникають з перегляду таких справ ВАСУ, і посилюють побоювання Суду щодо здатності ВАСУ ефективно вирішити питання і забезпечити достатній розгляд справи»
89
. Суд також наголошує, що самі судді
ВАСУ, які переглядають рішення у дисциплінарних справах, перебувають «під дисциплінарною юрисдикцією ВРЮ. Це означає, що ці судді також могли бути піддані дисциплінарному провадженню ВРЮ»
90
Узагальнюючи роль Вищої ради юстиції у гарантуванні незалежності судочинства під час дисциплінарного провадження, звернемося ще раз до слів Віталія Бойка: «Є немало людей, які хотіли б підмочити репутацію судді, котрий веде себе принципово, об’єктивно приймає рішення. На жаль, є такі люди. Головне, аби члени Вищої ради юстиції не піддавалися жодному впливу, а приймали рішення, дотримуючись закону, і як підказує совість. Тоді й судді відчуватимуть себе більш захищеними»
91 89 Рішення ЄСПл у справі «олЕКСаНдР волКов ПРоти УКРаЇНи». – П. 125-126.
90 Рішення ЄСПл у справі «олЕКСаНдР волКов ПРоти УКРаЇНи». – П. 130 91 Інтерв’ю першого голови верховного Суду України віталія Бойка // дайджест Центру суддівських студій
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.judges.org.ua/dig4239.htm

КАР’ЄРА СУДДІ
71


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал