Цивілізація Цифірізація глобалізація



Сторінка8/8
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.86 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Ab – reshit bara Elohim , et Ha’Shamaim v’et Ha’ Aretz

Батько – Споконвічний створив Елохім (боги) , Небеса і Землю.

(Ю.В. Конелес . Сошедшие с небес и сотворивши людей. М.,Вече.2001.с.248-249).

«Якщо припустити , що вони праві…» містить сумнів, непевність. Саме відкриття у 1964 році Ω- «мінус» гіперона, пояснює перехід Цивілізації до Цифірізації , що і зрозуміли в США і Західній Європі, розпочавши реформи. Повертається «десятий» з очищених Христом прокажених, знаходиться «загублена драхма» - Одинадцятий. Спрацьовує «служба порятунку 9-11\ 11-9»!

Пробує осягнути цю проблему Юрій Канигін «найнятий господарем об годині дев’ятій»: « В іудейській астрології свої закони періодичності історичних циклів, де 25920 років становлять одну Велику епоху (сонячний рік).Епоха поділяється на 12 ер (за числом знаків Зодіаку!), тобто на 12 циклів , кожен тривалістю 2160 років. Кожен такий цикл називається Пророчою ерою з власним знаком Зодіаку,що справляє вплив на хід людської історії. Не випадково , напевно, найбільш відомими віщунами найчастіше були саме євреї - вони дотримувалися концепції чітко визначеної Пророчої ери та інструментарію

давньоіудейської Каббали….

Побутує переконання , що єврейські астрологи і пророки протягом чотирьох тисячоліть (4321-заув. моє , П.І.) безпомилково віщували долю світу і свого народу. Причому не боялися говорити правду , яка б гірка доля не судилася єврейському народові» (Ю. Канигін. Віхи священої історії. К., «А С К» ,2000,С.164).

Тому зрозумілою є симетрія «дзеркальна» двох ер 2160 + 2160 = 4320 –«День Брахми»,точніше «Доба Брахми», як і 36 років + 36 років (два гештальти) = 72 роки.

Тепер зрозумілою стає хронологія династії Рюриковичів 432 + 432 = 864 рік н.е.- «символічне Ребро АДАМа» для жіночого начала Русі -три брати нормани : Рюрик – Трувор – Синев! Звідси випливає інше «Ребро АДАМа» в 432 році н.е. : Кий – Щек – Хорив і сестра їх Либідь.

З симетрії «Доби Брахми», тобто «ночі і дня» випливає доповнювальність історії Русі у царях – князях : у євреїв Саула – Давида – Соломона, у Русі Святослава – Ігоря (Ольги)- Володимира – Ярослава Мудрогозірка со_0


зірка давида

Для «розгерметизації» символу «ковчега» Часу – Зірки Давида- і є «золотий ключик» -

символ Преображення Господнього


Мойсей Іісус Христос Ілля

Яків Петро Іванів Іван
Тріада «неба» і тріада «землі».

Ключем для другого Пришестя є символи чисел Марсена :

N= 2ⁿ - 1

1 1


1 1 3

1 1 1 7


1 1 1 1 15

1 1 1 1 1 31 32 -100000 33- 100 001

1 1 1 1 1 1 63 64 = 1000000 65= 100 0 001

1 1 1 1 1 1 1 127

1 1 1 1 1 1 1 1 255

1 1 1 1 1 1 1 1 1 511

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1023

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2047 2048=100000000000 2049=100000 000001


Перехід до «Шестиднева Брахми» 25920 років, а отже, до «дня Брахми» -4320 років, повернення у Декаді «загубленої драхми» ,

«Десятого» з десяти ,очищених Христом «прокажених» , тобто повернення «відкушеного» Євою Біблією «Aleph» у початку Книги

Буття , повертає «Меча» - Yod’ у символі Імені Бога YHWH – ЯХВЕ, тобто ІО + ГАГАНААН. Так у «дзеркальності» «дня Брахми» 4321 проявляється розв’язок Загадки Сфінкса : 1234 роки ,симетричні Різдву Христовому:

1234 р.до Р.Х 0 1234 р. н.е

---------------------------------------------------------------------------------------

0 2525 4994

Завершується аналіз у «шестидневах творення світу» 1-2-3-4-5-6 у матриці китайського гороскопа, що завершуються «казковими- царськими роками» Дракона – Змія «5»-«6» і завершенням у році Коника – Горбоконика у «день сьомий» «7».

Месиж 62 Згідно принципу доповнювальності Бора , який твердить , що для розуміння понять «життя» недостатньо однієї категорії Логоса, потрібно категорії Психеї, тобто доповнювальності логіко- дискурсивного і інтуїтивно – художнього мислення, творчої взаємодії правої і лівої півкуль мозку людини , і сім’ї, і Цивілізації.

Теоантропокосмічний смисл згідно ідей Флорентського в синергії Слова мовленням «Я-Є- Ю- ЇЇ і ЙОГО» звучить як «грайтворчість» моїх лівої і правої півкуль мого мозку ритмом «пуш – пул»-«тягни- штовхай» у символі АVЄ МАДĎАМ ЭVA.

Хто я? Я є «Явище Знання». Але це логіко дискурсивне розуміння лівої півкулі-Логоса, а права поетично «наживо» відкриває інші смисли: «Я» і «ВИ» «ще знання».Знання мого «Я» стає через мовлення «ВИ»- знанням. Але це «Я» є «ВИ» + Ще –знання, творча оцінка мого знання ,але спільно з «ВИ», знання доповнюється , стає «ЩЕ – знання». Але тут присутнє і «ВИЩЕ – знання».Логос питається :Яке це знання? І тут Психея – Поезія «в риму» відповідає : «ВИЩЕ – знання».Тобто «іду на ВИ!» вам дається «ВИЩЕ знання».Вище – значить , творче , значить не закопаний талант, значить не знехтуваний Святий Дух, значить у цьому знанні , у звичному прояснено вічне, є «солоність», є «закваска» нового АДАМа.


Але хто є творцем цього «ВИ-щого знання»? «Я»-ВИЩЕ –знання».

Але це «Явище – знання» у гегелівських стадіях Ansich (у собі»- Fursich (для себе) лише публікацією твору стає Ubersich (всім!).

Лише так «Я»-ВИЩЕ- знання» досягає для «Я- Є-Ю- ЇЇ \Його» «ВИ-знанням»- «визнання». В тому і суть СВОБОДИ СЛОВА і матеріалізації ЙОГО у спілкуванні!І перемога над владою «бовтуна» тоталітаризму з його заборонами у стадії «ди – RЯ-вола».І визнанням свободи циркуляції інформації у переході до Цивілізації Третьої хвилі. «Сьогодні розстановка сил у світі змінилася. Ми рухаємося до цілком іншої структури сил, яка поділяє світ не на дві , а на три чітко визначені протилежні ворогуючі цивілізації. Символ Першої (аграрної) , як і колись , - мотика (плуг), Другої (індустріальної) – конвеєр, а Третьої – комп’ютер. У розділеному на три сегменти світі сектор Першої Хвилі постачає с\г та мінеральні ресурси , сектор Другої Хвилі забезпечує дешеву працю і виготовляє масову продукцію, а сектор Третьої Хвилі , який росте, неначе на дріжджах , використовує новий засіб домінування - створення і експлуатацію знань.

Народи цивілізації Третьої Хвилі продають інформацію ( наголошую! –«продають», бо авторські права захищені, на одному «Гаррі Потері» автор заробила мільярди, а в «совкових країнах» приучені красти, цілу імперію розікрали, у них навіть класична сентенція «нащо думати, нехай кінь думає, в нього голова велика» , і крадуть, обкрадають авторів, і сміються «чому бідний? бо дурний (не привчений красти!), чому дурний? бо бідний (обікрали автора, плагіатори)- констатація моя П.І.) ,інформацію і нововведення ,менеджмент,високу культуру і поп-культуру, нові технології , програмне забезпечення , освіту, педагогіку, медичні , фінансові та інші послуги усьому світові»- пишуть Олвін і Гейді Тоффлери у книзі «Створення нової цивілізації, політика Третьої хвилі»(ж. «Ї»,2000, №19.С.156)

У 2012 році восени в Україні відбувалися вибори до Верховної Ради. За сприяння кандидата в народні депутати Клименка при в’їзді до м. Шумська на кільці збудували символічну будівлю із позолоченою верхівкою. Кожен розуміє цей символ по своєму…

В той же рік 2012 – й після виборів ЗМІ розривалися від сенсаційних повідомлень про наближення дати «кінця світу» 12. 12.

2012 року, чи у ніч на 21.12 .2012 року.

В чім глибинна суть цих трьох подій – позолоченого символу при в’їзді до Шумська, виборів, «кінця світу»? Чому такий галас зняла Інформаційна система Цивілізації? Тут вже є , в черговий раз , натяк для тих ,хто вміє чути і бачити, про символи Цифірізації

12-12, «ГАГА» «паралельного переносу», і 21-12, «НААН» «дзеркальної симетрії».

Перед цим у 2000 році виходить стаття у журналі «Перехід – ІУ» число 1(3) 2000 Сергія Васильченка і Наталки Холодної «2015» рік,

де спираючись на дослідження українського вченого Миколи Чмихова автори пробують проаналізувати цей процес «кінця світу».

А є ще фактологія у явищі зустрічі князя Василька і попа Івана з Бурундою біля Шумська… А ще траєкторія у «Страшній помсті» М. Гоголя,яка проходить через Шумськ, а ще символіка років заснування Шумська (першої згадки про нього в літописах) і згадки про Москву…1147(11-11) рік Москви (що виявилося брехнею,від лукавого), 1149 (11-13) рік – Шумська.Важливий рік першої згадки про м. Крем’янець – 1227 рік ,що є роком смерті Чінгісхана.

Виявляється кінець світу дійсно відбувся на межі 2012 «5» (Дракона) і 2013 «6»( Змія). Зрозуміти це допомагає методологія Цифірізації (кліометрії).

Знаючи , що до Різдва Христового пройшло 3760 років єврейського літочислення, а повний Цикл єврейського літочислення 3760 + 3760 = 7520 років. А до Різдва Христового по православному літочисленню «від заснування світу» пройшло 5508 років. Тому , 2012 рік + 5508 = 7520 рік «від заснування світу». Тобто , в 2012 році н.е. в кодах Цифірізації співпав повний цикл 3760 + 3760 = 7520 років єврейського літочислення і 7520 рік православного літочислення «від заснування світу».

Це і є координати Часу Цифірізації для містичного входу потомства Яферта (Яфеста) у «шатри Симові»!У цьому році (в березні 2012) я посилаю сенсаційний матеріал у газету «День» «Україна «Інкогніто» показує свою істинну суть…В моїй термінології це прояв мислення Старого АДАМа, труп якого забальзамований у Мовзолеї – інакше смердів би…

А вже у 2013 році міститься розгадка 2047 року-2048 року – 2049 року. А «ключем» до цих років є 1748 рік. Як і мій код – координати Цифірізації : 1947 «3» – 1948 «4» – 1949 «5» роки : Кабана – Щура – Бика. Це ті «Піфагорові штани, які на всі сторони рівні», у які одіте моє містичне «Я» . Цебто:

5² = 3² + 4², у яких міститься і код «Загадки Сфінкса» , тобто 1234 . 5, або (1² + 2² )² = 3² + 4². А це і 1648 «1» - 1649 «2»- 1650 «3» - 1651 «4» і 1652 «5» роки в біографії Богдана Хмельницького, і Гетьманської держави, аналогічні 2008 (1648 + 360) «1» Щура – 2009 (1649 + 360) «2» Бика – 2010 (1650 + 360) «3» Тигра – 2011(1651 + 360) «4» Кролика – 2012 (1612 +360) «5» Дракона «містичного кінця світу Старого АДАМа» , це ті містичні «Піфагороаві штани», одівши які , Україна виходить із містичним «мечем Yod «Священною Декадою» на двобій із Змієм Старого АДАМа, «ветхої людини» ,як характеризує її ап..Павло, старого мислення носіїв Першої і Другої Хвилі, для розуміння Цивілізації аналогового мислення методами координат Цифірізації! До мислення і вчинення Третього АДАМа.

Тому Третій АДАМ провіщає «кінець світу» містичного Ханаану, потомства Хама , який був «князем цього світу» , освоївши «владу слова» , яку не втаїв сп’янілий Ной , і якою весь час користувався Хам і його потомство , «Прорікаючи слово твердо» ,поки «задкуючі і прикриваючі містичні таємниці батька» Сим і Яфет вели дискусії про те , чия віра правильніша. Ось чому застерігав Бог вустами Сина Чоловічеського : «Не розсипати перли перед свинями».

Єврейського літочислення час:3760 + 3760 = 7520 ,творчо співпадає з православним літочисленням «від створення світу» в 2012 році н.е., тобто 5508 + 2012 = 7520. Так «золотими ключами» «Явища знання» в осягненні смислів «Я – ВИЩЕ знання» Петро син ІОГАГАНААНа долає шлях до «ВИ – знання». «Бо так сказав Петрові Бог…». каже Тарас Шевченко. Бо 2011 + 36 = 2047 рік; 2012 + 36 = 2048 рік; 2013 + 36 = 2049 рік.

Найважливіше , що 2047 рік н.е + 5508 = 7557 рік «від закладин світу», рік православного літочислення, а це структура з перестановок у групі чисел «7» і «5» : 7557 – 7575- 5775 – 5757.


7 5 7 5

5 7 5 7


7 5 5 7

5 7 7 5


(Звертаю увагу , що 1997 рік після Р.Х це 5757 рік єврейського літочислення симетрії ГАГА. А 2015 рік після Р.Х. це 5775 рік єврейського літочислення симетрії НААН, коду бога YHWHYodHeVavHe: «10» - «5»- «6» - «5», разом = «26»= «13» + «13» , ІОГАГАНААНа) .

Разом же по сумі цифр 5757 – 7575- 7557 - 5775 це 12- 12, а в 2015 році цьому ім’ярек :Fürsich Петру сину ІОГАГАНААНа виповниться 66 років(33 +33),як перехід до «двох шестидневів» , поєднання «золотими ключами» Іісуса «шестиднева неба» для «шестиднева землі», як це і є в 66 розділі Ісаії. Як є два «шестидневи» від Мавпи до Бика і від Тигра до Барана (Козла)у матриці китайського гороскопа. Такий закладений у моїй особистості , як друге втілення Істини Сущого У Сущій , Пульт Цивілізації – Цифірізації. Код 11111 (31 рік), 100000 (32 рік,запліднення «00000» «дня шостого») , 100 001( 33 рік- «дзеркальність «RЯ» у симетрії «100 001» Нарциса Цифірізації) і творче повторення цього циклу «шестиднева» у 111111 (63 рік Дракона в 2012 році) , 1000000 ( 64 рік,запліднення «000000» днем сьомим, у 2013 році, Змія), і 100 0 001 (65 рік, запліднення «ніщоти» «0» у процесі самопізнання Істини Сущого У Сущій у 2014 році ,Коника – Горбоконика). Та особливого значення у двійковому численні набуває вік 72 роки (25920 днів) і перехід до 73 року – 100 1 001, після 65 року : 100 0 001.

Саме з 65 року н.е по 130 рік н.е. створюється Новий Заповіт- за 65 років.

В 67 році н.е. страта при імператорі Нероні ап.. Павла. Розп’яття вниз головою ап. Петра. З 66 року н.е. по 73 рік н.е. повстання в

Єрусалимі, а в 70 році руйнування Єрусалиму римлянами. Так реалізується Перехід до 2015 року (НААН року єврейського літочислення – 5775 року, і запліднення Цивілізації – Цифірізації в стадії 11111 0 11111, де глобально запліднюється «0» - «ніщота», і у якій світиться 2047 рік

11111 1 11111 - явлення Одинадцятого! У Схемі Цифірізації це:

5508 3760 0 3760 5508
1748 1748

Думаю, я достатньо прояснив суть процесу у моїй душі, моїй особистості- «сукупності виробничих відносин»-, і в Україні , в її свідомості «сороки – ворони». І той «кривавий піт» у ситуаціях вибору «Нехай буде Воля Твоя як на небі ,так і на Землі», який не раз виступав у мене при реалізації «Я- ВИЩЕ-знання»!Явища знання. Для «Я» -«ВИ» - Ще (іще) – знання. Для «Я»-«ВИ» -«знання». Для «Ви- знання»: Я-Є- Ю-ЇЇ і Його.


Підсумок. Я у процесі «Пізнай себе!», «Знай себе!» на числовій системі координат Цивілізації – Цифірізації вичислив координати

моєї «точки неповернення» , «дня шостого», тобто народ цю ситуацію характеризує «або пан, або пропав». А спартанці називали : « або зі щитом, або на щиті». Я переорав своїм плугом занедбані поля своєї ментальної свідомості. Я знаю ,для чого Господь дав мені ці знання. «Всяка проть- сіно!» , «Де труп , там злітаються орли» - весь час наголошував Г.С. Сковорода.

В серпні 1985 року при віці моєму 36 років, коли я з жартами і сміхом переходив у «трансцендентальність» , у «потойбіччя», а повернувшись «звідтіля», все моє тілесне пручалося кричало, не бажаючи повертатися знову «сюди», тоді Господь сказав мені: «За те , що ця Цивілізація так позбиткувалася над тобою, через 6 -7 місяців я знищу її. Інструментарій глобального знищення вже є: атомна енергетика». Та знайшлися люди ,які виходили мене… Господь змилувався , але як кричав від болю я , так через 7 місяців кричали мільйони. Потім Господь сказав мені: «Сину людський! Послухай . Ось японські рибалки вбили Царя – Кита. Знесу я цю країну із лиця Землі!...» Та ще змилувався Господь , тільки попередив ! Останнє попередження! «Де труп, там злітаються орли!». Смердить, отруює свідомість цей труп старого АДАМа…

І вже з математичною точністю вичислив «2015 рік» Микола Чмихов… Проте переломним роком є 2012 рік , рік «кінця світу» у якому розвидняється розуміння «начал» світу, Вічного повторення і повернення. Тобто:

2012 є індикатором Часу 3760 +-1748 = 5508(3760 +1748) = 2012 (3760 – 1748).

«У відомому Урі (духовній столиці халдеїв) жило велике сімейство Фарри – великого мага і звіздаря. У 1923 році до Р.Х. у нього народився первісток Аврам. Змужнівши, він перевершив свого батька – мага, ставши , за словами Нострадамуса ,великим звіздарем, учителем багатьох астрологів Ура та Вавілона і непримиренним борцем з мітраїстами ,вогнепоклонниками , представниками сонячного культу. Нострадамус відносив себе до послідовників звіздаря Авраама, але не як халдея , а вже перетвореного»,- пише Юрій Канигін у «Віхах священної історії»(К., «А.С.К.»,2004, С.212).

Оскільки : «Бт., 25 : 7 Дней жизни Авраамовой ,которые он прожил , было 175 лет». Тому стає зрозумілим смисл дат життя і діяльності

Авраама : 1923 рік до Р.Х. – 175 років = 1748 рік до Р.Х.

Та , найважливіше для моєї самоідентифікації , що у жовтні 1923 року н.е. відбулося зачаття моєї матері Василини .Цебто , на 1923 –

1888 = 35 році бабушки Федори. А народження мами Василини у 1924 році н.е. , тобто у віці 36 років бабушки Федори (1924 – 1888 = 36). І у родовому «мороці забуття» є 1923 рік н.е. – 175 = 1748 рік н. е. Проте істотним є 2013 рік н.е – 1923 = 90 років, у які Сарра народжує сина Ісаака. Народжує та «що не терпіла мук родильних» у якої вже «не було жіночого». Народжує «непорочним зачаттям» від Святого Духа Творця!

І вся суть моєї особистості ,як сина людського , народженого трьома матерями, як «явища знання» того , хто вийшов з «дрімоти забуття», у ситуації , про яку попереджав Григорій Сковорода : «Весь світ спить…», у прояві у мені, (Ansich «у собі» ) ,(Fursich «для себе»), (Ubersich «всім!») прояву Святого

Духа Творця : «Я- ВИЩЕ ЗНАННЯ»!
Тож у 2012 році Цивілізація з ґвалтом пройшла історичну точку неповернення» . Над нею зависло «останнє попередження».

А вже Гайдеггер їм пояснив , що «ми є мовленням в оселі Бога Творця – мові»!Тож : останнє попередження!!!

Як це відбуватиметься? А так як під час аварії на ЧАЕС: просто третій(!) оператор натиснув кнопку, запустив незворотній процес…Наївні, знаючи про всесвітній Потоп,коли Господь –Бог знищив розбещене людство водою, вони не розуміють ,що інший процес : знищення вогнем… Просто у цю Цивілізацію закладено код «часу Ч» , код самознищення, якщо вона не розв’яже Алгоритму Бога.

Просто на одному із найпотужніших енергетичних об’єктів один з операторів натисне не ту кнопку…Або «інопланетянин» Володимир Путін натисне ядерну кнопку… І розпочнеться «процес неповернення»… Повчальною є ситуація із аварією на космічному кораблі «Аполлон -13» … Та «жеребок кинуто!»- я перейшов вже цей містичний «Рубікон». «Рубікон» «кінця світу» на межі 2012 \2013 років, «точку біфуркації». Почато перший рік нового циклу єврейського літочислення : 3760 + 3760 і новий цикл 3760 з 2013 року н.е., як першого року нового АДАМа. Ввід у цикл Одинадцяти тисяч:

3760 + 3760 + 3760 = 11280. 2012 + 1748 = 3760. 4321 +1234 = 5555.

5555+ 5555 = 11110 +1 = 11111. А 31 = 11111 .А ядерну кнопку у президента Росії забрав поет Андрій Вознесенський.

Факти із родової памяті багато що прояснюють. Хоча б ті два факти : смерть баби Федори і Карибська криза 1962 року, смерть дядька Петра і аварія на ЧАЕС. А смерть мого батька в листопаді 2009 року і «істерія ЗМІ про епідемію курячого грипу» …

Благослови,душе моя,Господа!!!

Синтез символів «замка» містичного – «Зірки Давида» і «символу Преображення Господнього» - «містичного ключа» Петра Іванового:

Мойсей Ісус Христос Ілля

Яків Петро Іван

«Золотий ключ» Петра Іванового вкладений у «замок» «Зірки Давида» для розмикання загадок Лево Діви –Сфінкса!

Потомок Я-ферта (Я- фест) ввійшов у шатри Симові… Ук –Фертом – Хером. Петро Іоаннів (ІОГАГАНААНів)

Рце – СЛОВО – Твердо!!! Я йду по циклах містичної «Кама Сутри» Матриці з любов’ю Агапе. І розсиплеться корумпована система «еліти» «вишів» матріархату України , це «абсолютно порочне коло» , ці духовні вампіри Старого АДАМа, які п’ють кров народу. Тепер наступний етап – повернути ключ, відімкнути …

Етап: «ВИ – знання», для «Вашого знання». А мого «ви-знання».Бо «Існувати – значить бути сприйнятим»(єпіскоп Берклі) .

І відсічена «глава» Іоанна Хрестителя в 2012 році , в «кінці світу», і принесена сучасним «Іродіадам» , лежить на підносі історії, як голова Гонг- ад – зе- млі , «глава» старого АДАМа, яка повернута обличчям у минуле, щоб у першому році нової епохи Авраама, в 2013 році н.е.,а 7574 році єврейського літочислення, благословити Нового АДАМа, поставити голову Януса, що повернута у «сьогоднішнє майбутнього» світу Цифірізації .Перейти до галактичної системи відліку. Світися! Світися , Новий Ієрусалиме. Слава Господня у Тобі вже сіяє!

«І промовив Господь : «Симоне,Симоне, - ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти , мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе ,щоб не вичахла віра твоя; ти ж колись , як навернешся ,зміцни братію твою! А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці і на смерть! Він же прорік : «Говорю тобі ,Петре, - півень не заспіває сьогодні , як ти тричі зречешся ,що не знаєш Мене»(Лк. 22: 31-34).

Вже «треті півні проспівали» і там де «ніхто не гомонів» і лише «сичі в гаю перекликались, І ясен раз у раз скрипів», нарешті почулося : «Рци – Слово - Твердо – Ук – Ферт – Хер». І «скрип» ясена, трансформувався у «Я- Син» : Я Ферт Хер! Син Яферта!Син Брахми і Мінерви (Софії)- брахман.

«Я – Є – «Ю» - ЇЇ і Його».

«Гірким хлібом є рабство, якого Людина зазнаватиме доти , доки не повернеться до Adamah, своєї матері – жони , «бо ти порох», ти родючість, пригадай, вийди із забуття ( «дрімоти забуття» -П.І.), або мені прийдеться поховати тебе, аби врятувати тебе від твоєї ілюзії, «повернися!»

Наказ також вражаючий!

Teshouv וכ תש давньоєврейською ніщо інше , як Teshuvah «розкаяння» в розумінні грецького слова metanoϊa – перевертання.

У момент народження дитина перевертається в утробі матері. На іншому рівні,поринувши у води זץ (незвершене), Людина вже не знає , що вони (води) також є родючою матрицею і що вона може перевернутися ,щоб народитися для світла טוכ (звершеного) (буквально «добра» і «зла»).(У моєму містичному «перевертанні» - це перехід до кодів Сфінкса у Цифірізації у симетрії 4321 – 1234).

Перемогти Сфінкса або будь – якого сторожа Дверей Людей , пройти через Червоне море розом з євреями , увійти в Ноїв ковчег -і ,переживши потоп,вийти з Ковчега у Новий Світ, ось що пропонують міфи,якщо розглянути найвідоміші в нашій культурі сюжети. У всіх йдеться про акт ,який потребує виходу за якісь межі»- це міркування француженки Аннік де Сузнель у «Сиволіці людського тіла».

І містична Змія року Змії, скидає стару шкіру, і світиться «день шостий» , твориться Новий АДАМ. 2013 = «6». Код Цифірізації.

Ну як тут не процитувати француженку Аннік де Сузнель з книги «Символіка людського тіла» щодо хамського розуміння «Ук – Ферт – Хер»: «Ной садить виноград, п’є з нього вино ,хміліє, повністю роздягається в своєму наметі. Перед нами символи сп’яніння від знання і повного зняття запони з

таємниці, а також остаточного звершення «одежі шкуряної»…,яка стає світлом…Ной пізнає тотальну насолоду й тотальне володіння своїм Іменем,

імена трьох його синів стають потрійною складовою невимовної цілісності. Єдиний Хам – пов'язаний з могутністю – діє несправедливо. Його молодший син Canaan стане рабом своїх братів.Будь яка могутність, набута магією (зняття запон із таємниць поза Іменем), від Сатани і є виплодом безсоромності того,хто кидає погляд на таємницю, якою він не став, і хто видасть її назовні» .

«З глибини середньовіччя дійшла до нас особлива (але дуже важлива і сьогодні )наука семіотика: теорія знакових систем.Вона виникла у відповідь на потребу правильного зіставлення біблійних термінів у різних перекладах. Ще Р.Декарт ,здається з цього приводу сказав : якби люди заздалегідь домовлялися про зміст уживаних слів. було б наполовину менше суперечок і непорозумінь.

Народам нашого яфетичного кореня особливо не пощастило.Із 7-ми синів Яферта однозначно прочитуються лише три: Гомер,Яван, Мешех. Хоча і тут точиться чимало суперечок.Щодо інших – Мадая ,Фувала ,Фіраса – існує безліч думок і домислів.А з онуками Яферта справа ще гірша. З 4-ох його онуків ясність є лише стосовно Єліси (античні греки). Щодо інших ( Фарсіса, Кіттімпа,Доланіма )- лише припущення. Все якісь екзотичні імена. Фарсіса , наприклад, нема з ким порівнювати. В усіх відомих історичних джерелах немає нічого схожого… В україно- і російськомовній Біблії цей народ названо у грецькій транскрипції ,як у Сентугіанті : Фарсіс або Таршіш, а в інших джерелах він в основному дається в латинському звучанні ,як у Вульгаті: Тарсен , або Расен… На мій погляд ,саме сини біблійного Тарсена – Расена започаткували конструктивний період післяпотопної історії Західного світу. До них історія була радше, за словами Гоголя , географією,тобто життя існувало в різних частинах Землі, і в нього не було об’єднуючого та рушійного начала…. Читаючи Біблію ,не можна не помітити ,як «уривається» родовід Яфета . Погодьтеся ,що про нащадків Хама написано значно більше. Про Сима годі й говорити – його родовід представлений двома десятками колін., а починаючи з Авраама , перераховані й діяння родоначальників кожного з них. А нащадки стрижневої післяпотопної раси яфетичної , як не дивно, представлені скупо : названо лише 7-м синів Яферта і від двох із них (Гомера і Явана) – онуки. Про нащадків же інших синів Яферта , а саме про родоначальників слов’янських етносів (Тубала,Мешеха,Тираса) – жодного слова. Яван поряд з Гомером ,Магогом і Мадаєм створили перші післяпотопні раси в спустошеному світі.І в них, звичайно, були численні сини і онуки .Але ж де вони? Названо лише 3-х синів Гомера і 4-х синів Явана : Еліса, Тарсен (Фарсіс- Fürsich ,акцент мій ,ПІФагора) , Кіттім,Доданім.Але ж всетаки названо. Від них пішли народи , що населяли Припонтиду і прилеглий до неї егейський регіон. У них і розгорталися події актуального періоду історії, що стали доленосними в житті слов’янства і Європи в цілому. Таке «відсікання» тексту Біблії зроблено з певним наміром . Комусь не хотілося , тай тепер не хочеться бачити початок історії в нашій Аратті… Існує версія , відповідно до якої Євангеліє св. Андрія знаходиться в секретних архівах Ватинану ( Свинцицкая И.С. Запрещенные евангелия. М., 1966) Яку ж ынформацыю мыстить це важливе джерело? Насамперед там ідеться про те , що сини біблійного Явана не були бездітними .Особливо плідним виявився наш пращур Тарсен –Расен – Фарсіс –(Fürsich – акцент мій, ПІФагора). У нього ,виявляється народилося 7 синів: Пелазг,Троян,Гікс,Венед, Кельт (Галл), Арт, Ант.» (ЮрійКанигін. Віхи священної історії. К., «А.С.К.»,2004, С.138- 141).

« Мф.16 : 13 -20; Мк .8:29-30; Лк.9: 19-21 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав : « За кого народ уважає Мене, Сина Людського?» Вони ж відповіли : «Одні за Івана Хрестителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або одного з пророків». Він каже до них : «А ви за кого Мене маєте?» А Симон Петро відповів і сказав: «Ти Христос, Син Бога Живого!»А Ісус відповів і до нього промовив : «Блаженний ти,Симоне ,сину (Іонин), бо не тіло і кров тобі оце виявили ,але мій Небесний Отець. І кажу Я тобі , що ти –скеля , і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою , і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного , і що на землі ти зав’яжеш ,те зав’язане буде і на небі, а що на землі ти розв’яжеш , те розв’язане буде на небі!» Тоді наказав Своїм учням,щоб нікому не казали , що Він Христос»

Тут зверну увагу на трактування цього тексту Ігором Каганцем, який при «каганці» не все роздивився. «16. Петро як логіко –сенсорний екстраверт мав найшвидші реакції , тому відразу ж і відповів,поки інші ще думали , як про це краще сказати» (ха!чи не казати?Сумнів,непевність,вагання!)І ось як і брати Іосифа щодо обраності Іосифа, пан «каганець» не може допустити ,що Петро таки свою точку зору сказав.Тому і твердить «Те ,що Петро вже мав готову відповідь ,пояснюється тим ,що він висловив вже раніше сформульовану думку всіх апостолів». Ха! Пан Каганець ніби не почув слів Ісуса « Щасливий ти ,Симоне, сину ІО, бо не тіло і кров це тобі відкрили , а Отець Мій Небесний» . Пан «каганець» багато що роздивився, а на дещо істотне не вистачило люксів оптики. Справа в тому , що Петро Іванів є сином ІО і сином ІОГАГАНААНа. Саме ІО –«Меч ,а не мир»- (світ)- приніс Ісус Христос ,щоб розділити «отару Лаванову», ліве – праве, чоловіче і жіноче ,інь і ян, у їхніх творчих якостях «грай творчості» , а не в якостях ворожнечі, баранячої свідомості ди –RЯ- воль.Що таке ІО? Це шивр Мови Бога Яхве, шифр азбуки Цифірізації «1» і «0». Але це і Yod у Імені Бога Яхве : Yod –He-Vav – He. Тому , будучи у земному втіленні як Петро Іванів (Ansich – У собі, Fürsich –Для себе),і таким його бачать товариші, Христос бачить Петра іншим зором ,Однорогом, Третім Оком, що Петро є сином богині ІО і сином Бога Яхве – ІОГАГАНААНа. Хто така богиня ІО? Дочка царя Аргосу Інаха,жриця Гери ,коханка Зевса. Ревнива Гера обернула ІО на корову й наказала Аргосові стерегти її. Коли Гермес убив Аргоса ,Гера наслала на ІО в’їдливого ґедзя . Від його укусів ІО втікала через моря і суходіл, і в Скіфії розіп’ятий Прометей сказав їй,що порятунок вона знайде в Єгипті.У Єгипті Зевс повернув її людську подобу ,у Єгипті ІО народила Епафа. ІО це символ людської свідомості ,яка не подолала влади Гери,влади плоті, яка весь час ґедзем тне сумнівами , «закинутістю», «нудотою» екзистенціальною. Далі цей символ ІО трансформується у верховного царя богів і людей в римлян ЮПІТЕР (лат. LUPITER ), Ю+Пітер. У первісних ритуальних формулах його називали PITER – батько. Це слово ввійшло в слово ЮПІТЕР як друга його складова частина.Щодо першого складника ,то він являє собою корінь слова IOV або DIOV , який повторюється в латинських словах DIVUS , DIES та в грецькому ZEUS і має значення «світити» , «осяяти».

«Також на вставку вказує вираз «сину Іонин» - пояснює пан Ігор,- який більше ніде не зустрічається,адже батько Симона – Петра називався Іван. Симон отримав ім’я Петро ще тоді ,коли Ісус вибрав його в апостоли (Мк.3:16)». Вся проблема цих інтерпретаторів Святого Письма ,що вони не змогли перейти до категорій «нескінченно триваючого нині», не розуміли катенорії «імперфект» .Тому вони оперують категоріями «вчора», «завтра», а не «сьогоднішнього вчора» і «сьогоднішнього завтра». Тому їм. важко зрозуміти силу символів «ПІФО» -( догрецька назва області Парнас у Фокіді де був храм і оракул Аполлона Дельфійського); Піфія – віщунка і жриця Аполлона; і ПІФагор…

Тому першим у «склеп» України ввійшов у ХХ столітті Іван Франко, ввійшов і вийшов, не знайшовши «ключів». Тоді ввійшов Петро Іванів ,і отримав

містичні «ключі» , які відмикають «Ковчег Заповіту». Петро Іванів «пішов туди, не знати куди; знайшов те,не знати яке» ,знайшоа Квітку Папороті.

А донести цю Квітку Папороті і засвітити Олімпійську Чашу Петрові допоміг Іван син коваля ,потомка Гефеста (Вулкана).Іоанн Якович – Петрові:

СТРАШНИЙ СУД (фрагменти)

Ну ,а що , як справді правда .

Що панотчик в церкві править,

Що мене по смерті ангел

Перед Божий суд поставить?

-------------------------------------

Що ж ,на судову розправу

З апаратом так безмежним

Стану я ,слабкий і грішний,

Певно з трепетом належним

І скажу: «На суд Твій ,Боже,

Я стаю,земне создання,

І кладу перед Тобою

Весь свій біль і все страждання,

Всіх ілюзій згубні зблиски ,

Всіх утіх марну приємність,

Всі надії ,всі упадки

І всю гордість ,всю нікчемність,

Розум весь ,і всю сліпоту,

І всі єресі ,й всю схизму,

І жало те невмируще

Критицизму й скептицизму.

Боронитися не буду,

Бо Ти Сам все ліпше знаєш,

Та яким мене створив Ти ,

То таким мене і маєш»

«Замовчи!- гукне з-за хмари

Голос Божий дужче грому,-

Все ,що є,чому є й пощо,

Видно скрізь Мені Самому,

Пафос твій смішний для Мене,

Дотеп твій не мід , а оцет;

А сю приказку латинську

Знаєш: «Sus Minervam doset»? («Свиня вчить Мінерву»)

Чим ти був ,яким був ,пощо,

Всі твої утіхи й болі ,

Всі твої гріхи й дурниці,

Все було з Моєї волі,

Все добро і зло ,що в світі

Сіяв ти і досі сієш,-

Все те був Мій план, якого

Ти ні в зуб не розумієш.

А що ти сповнив задачу ,

Що була тобі надана,

То прийми тепер заплату:

Входь у радість свого Пана»

Тут панотчики й владики ,

Що клячатимуть докола,

Позриваються на ноги

І насуплять грізно чола.

І враз крикнуть :Боже,Отче!

Чи подоба, чи ж потреба.

Щоб сей грішник,сей єретик ,

Атеїст пішов до неба?

Де ми сіяли пшеницю.

Сіяв він кукіль невіри ;

Де щепили ми покору,

Там він гордощі без міри;

Де ми груди надривали

Щоб добути скрухи лепту,

Його сміх ,його наруги

Виривали нас з концепту.

Він ніколи не піддався

Ні намові , ні погрозі;

Він був вовк у Твоїм стаді,

Був головня в Твоїм стозі.

Він троїв дитячі душі

Явно ,славно і нагально!

Брать його до неба ,Боже,

Се,їй – богу, нелояльно!

Ми ж Твою сповняли волю,

Що стоїть в Письмі Святому,

Ми з Твойого Заповіту

Не зронили ні атому,-

А сей жевжик тут нас буде

Ще стягати із котурнів!..

Ні ,його зрівнявши з нами ,

Ти нас маєш всіх за дурнів.

Ми на се не згідні,ми,що

Скрізь стежки Твої простуєм!

Твоїм Іменем ми проти

Твого суду протестуєм!»


Пан Біг довготерпеливий

Вислуха всю ту тираду,

І всміхнеться добродушно,

І таку їм дасть пораду:

«Цитьте ,діти! Тут не сеймик,

Щоб ревли ви і кричали !

Ви ж у небі ,де немає

Ані болю,ні печали.

Опозицій та обструкцій

Тут робить вам непрактично,

В Своїм небі Я ряджуся,

Вибачайте,деспотично.

Тут Я поїзду кондуктор,

В якій хочу того клясі

Посаджу , а пасажирам

Іншим всім до того засі.

В Моїм небі місця много,

Всяких треба тут професій,

І багато пасажирів

Їде в Мойому експресі…


…І для всякої худоби

Єсть окремі тут вагони,

Там їм плата по заслузі ,

Море радощів готових,-

Але мусить же й зо Мною

Їхать хтось у особових.

Вас я ,дітоньки ,шаную,

Та одна Моя вам рада,

Щоб держались ви ,як добрі,

Пастирі свойого стада.

А компанію для Мене

Вибирать вам буде трудно:

А Мені в компаньї з вами –

Вибачайте – було б нудно.

Чи я вас за дурнів маю,

Се лишіть Мені на волю,

Та Себе за дурня мати

Вам ,їй-богу,не позволю!»

Тут я попрошу о слово

І скажу: «Мій Боже правий!

Присуд Твій мені не ясний,

Та занадто він ласкавий.

Хоч то,певно,не моя річ

Поправлчти присуд Божий,

Та боюся ,що Твойого

Я експресу не пригодний,

Компаніста я немудрий

Для небесного салону,

І готов так ,як у земних,

Часто випадати з тону.

А по –друге,Ти ж подумай6

До якої –то поради

Серед Твоїх найвірніших

Слуг почнуться свари й зводи?

Я ж добродіїв цих знаю:

Не дадуть вони спокою,

Шепти ,чорнення,доноси

В небі попливуть рікою;

Будеш мати тут протести,

І соборчики ,й обиду,-

Вигризуть мене із неба

А Тобі нароблять стиду.

А нарешті –вибач, Боже,-

Не кортить мені до раю;

Твоїх розкошів небесних

Я ,їй-богу, не бажаю.

Не кортить мені ні вічний

Серафимський спів похвальний,

На такі високі співи

Я зовсім не музикальний;

Не кортять мене небесні

Псальми ,гімни й акафісти,-

В їх бомбаст ану я схочу

Підпустити зойки й свисти?...

------------------------------------

… «Дурню!-крикне голос Божий,-

Що ти слів тут набалакав,

Але правди зрозуміння

Стільки в них,як кіт наплакав!

Пекла просиш ти у Мене,

Як би Я був пекла ктитор,

Випрошаєшся від раю,

Мов від царського салону,

І боїшся серед ясних

Пань там випадати з тону,

Ще й не бачивши ,ти Моїх

Вибранців на глум здіймаєш!..

Слухай хлопче!Я питаю:

За кого ти Мене маєш?

Я гадав ,що ти піднявся

Духом понад ту худобу,

Що собі і бога й чорта

Творить на свою подобу;

Що крізь часове й тілесне

Ти проник в духовне й вічне

І відкинув шкаралупиння

Грубо –антропоморфічне.

Чей же на землі недаром

Я острив тебе ,як бритву.

Посилав тебе у мир Свій

І гонив тебе у битву,

І водив тебе,як треба

На вершини й на низини,

Щоб ти був одним з Моєї

Доборової дружини.

Не плети ж тепер дурниці,

А збери в одно огнище

Всі думки і всі бажання,

На їх крилах якнайвище

Підіймись, напруж всі сили ,

Безмір обнімай душею

І в найвищому екстазі

Злийся з сутністю Моєю!»
Сі сова впадуть на мене

Наче дощ густий ,огнистий,

Спалять сумніви й тривогу,

І я встану ясний,чистий,

І почую в собі силу

І безмірну Духа владу,

І перед найвищим Духом

В пориві любові встану.

Всі думки і всі бажання

Я зберу в одно вогнище

І на крилах їх я стану

Підійматись вище,вище…

І уже весь безмір стане

Перед моїми очима,

Наче карта розікрита,

Наче світло,що не блима,

Тільки рівно ,чисто ллється,-

Щезнуть загадки і межі,

І поллється щастя в душу,

Як безмірний блиск пожежі.

Я ростиму й сам в безмежність,

Все проникну,все прогляну,

Все скоштую –вище – глибше-

І розвіюся в Нірвану.

А щоб иам було простіше легше «пережувати», як вчить Г. Сковорода, цей інформаційний продукт, я скористаюся цитатами з підручника для вузів «Філософія» ,авторів І.В.Бичко і ін.., К., «Либідь».2002.С.178 -180. «Отже, в межах певної, такої, що вже склалася , системи знань можна вільно орієнтуватися за допомогою специфічної (що виражає якісну специфіку даної предметної галузі) «логіки» цієї системи, можна навіть відкривати нове ( нові, ще невідомі елементи , які належать до даної галузі). Проте неминуче настає момент , коли специфічна «логіка» даної предметної сфери виходить за її межі й зустрічається з об’єктом іншої специфіки. Формальним показником такої ситуації є поява ірраціональних залишків у спробах «включити» ці об’єкти в традиційну систему пояснення. Настає криза традиційної системи пояснення і тлумачення реальності. Нові факти потребують для свого осягнення нових , нетрадиційних підходів і методів.

Одначе як це зробити? Звернення до традиції тут не тільки не допомагає , а й гальмує пізнавальні зусилля.

Штовхаючи до звичних стереотипів і формул , традиція лише віддаляє шлях істини, а невідоме лякає своєю неприступністю, невизначеністю ,нетрадиційністю». «Для подолання опору консервативного, традиційного мислення , яке не приймає «незвичайну дійсність» , оскільки у світлі традиційних підходів вона здається безглуздою, ірраціональною , абсурдною, необхідний неупереджений погляд на невідоме, підхід, який філософ Б.Г.Кузнецов назвав «жорстким експериментом» ( тут зближуються творчі методи науки і мистецтва)». «І справді, щоразу, коли «здоровий людський розум» заводив наукові дослідження в глухий кут, ставив його перед стіною ,об яку розбивалися найвинахідливіші раціональні рішення , вихід знаходився в найнеймовірнішому напрямку, що його відкривала ідея, яка на перший погляд могла здатися «божевільною», «абсурдною», настільки вона суперечила традиціям здорового глузду». «Визнання в ХХ ст. наукової правомірності «божевільних ідей» свідчить про те , що наука, нарешті, подолала сліпе довір’я до емпіричної очевидності й пересторогу проти всього , що на перший погляд суперечить здоровому глуздові, - цю своєрідну «дитячу хворобу» ранніх етапів її розвитку.Не можна , звичайно, вважати, що в попередні століття розвиток науки відбувався виключно в межах «здорового людського розуму». Нові ідеї завжди були парадоксальними.

Коли йдеться про пізнання нових елементів вже пізнаної у своїх фундаментальних закономірностях сфери реальності, тут немає нічого незвичайного. Це – творче пізнання, оскільки пізнається щось нове, але де- термінується воно вже відображеними в людській свідомості закономірностями. Коли ж ідеться про так звані божевільні ідеї , то, хоча й тут мовиться про творчість , остання має принципову особливість. Вона долає наявні (дійсні, вже пізнані й опредметнені в мові) детермінації. Саме тому виникнення «божевільних ідей» здається якимось зовсім не детермінованим актом».

Для прояснення Інтегральної Ідеї України ,її Влади Ідеї, тобто для прояснення ролі Лєствічника для ідеї влади інтелігенції і церкви + Левіафана держави

бюрократії, я скористаюся блискучим поясненням польського лівогегелянця графа Августа Цешковського у книзі «Пролегомени і історіософія»(1838р.). «…Зрозумівши абстрактну можливість і дійсність пізнаванності майбутнього (бо її спеціально – субстанціональне і означене доведення може прийти тільки після дійсного вияснення історичного матеріалу),ми переходимо, нарешті,до її необхідності, і тільки із неї ми ясно отримаємо найвищий принцип організму історії. Стосовно цього найвищого принципу організму історії принцип пізнаванності майбутнього – лише особливий випадок, і тільки із нього ми зможемо розвинути змістовні категорії всесвітньої історії, а тоді її справжній теологічний процес.

Призначення людства в тому , щоб реалізувати своє поняття, (код АVЄ МАДDАМ ЭVА – акцент мій,ПІФ-а-гора), а саме здійсненням цього процесу є історія. Але плоди цього розвитку можуть бути отримані тільки в кінці (світу, тобто після 2012 р.н.е,акцент мій ,ПІФ-а –гора) а всі ранні стадії являють собою,отже, лише підготовку і предпосилки , із сукупності яких складається великий силогізм світового Духа. Цей процес становить ,отже,певну тотальність, і якби мова йшла тільки про формальний момент прогресії, то ми могли б , володіючи усвідомленням багатьох століть її розвитку, встановити з математичною точністю решту членів цієї прогресії. Але поскільки всесвітньо – історичний процес не обмежується таким абстрактним , формальним і при тому кількісним прогресом, але безперервно розвиває якісно – субстанціональні означення, то саме тому нас тут не зовсім не можуть задовільнити такі математичні індукції , хоча вони і мають постійно утворювати основу процесу. Звідси завданням історіософії є субстанціонально дослідити минуле,глибоко проаналізувати всі змістовні елементи життя людства, які вже розвинулися, і виявити однобічну і виняткову природу всіх їх , їх боротьбу і перемінний в ній успіх, вияснити спеціальні дільниці всезагального зв’язку , щоб тим самим прийти до пізнання того, на якому саме з цих участків ми тепер знаходимося, які ми вже пройшли і які нам ще треба пройти,щоб досягнути вищого пункту у розвитку світового Духа. Таким чином , там, де ми виявляємо тільки певний односторонній елемент у минулому, ми маємо означений йому протилежний момент перенести в майбутнє; і тами, де ми знаходимо в минулому вже розвинуті боротьбу і протилежності, що є якраз правилом,,нам належить представити їх синтез лише в майбутньому. Таким чином ми будемо конструювати із хаосу цих уже розвинутих антитез спекулятивні синтези , причому ці часткові синтези мають сходитися і у всезагальному синтезі

(Synthesis syntheseon) прийти до єдності. Таким чином недолік минулого утворює перевагу майбутнього ;негативний (privative) образ минулих епох сам стане стверджувальним образом майбутніх епох, і тільки так ми досягнем необхідного пізнання того ,що минуле і майбутнє ,повністю взаємозумовлюючи одне одного , утворюють завершений Організм світової історії

Таким чином ,принцип пізнаванності майбутнього , а саме його внутрішнього поняття, веде нас до тотальності всесвітньо – історичного процесу, до його організму і, отже, до його істинного членування у відповідності зі спекулятивно – розумними законами, по яких тільки і може відбутися аподиктичне розділення історії, розділення , яке може бути трихотомічним, а саме її перший період є теза , другий – антитезатретій – синтезу і досконалої конкретності

Четвертий же період Гегеля для нас є другим, і це сучасний світ (1838 рік-акцент мій,ПІФ). Наш же,нарешті, третій головний період є майбутній,власне означення якого може бути пізнане із односторонніх протиставлень обох попередніх (3760 +3760= 7520 років у 2012 р.н.е.- акцент мій,ПІФ).

Гегель довів Дух тільки до понять в-собі і для –себе(Ansich-Fürsich) Але поняття - (Ansich-Fursich) в- собі і для -себе

отримують свою повну істину в понятті із –себе (Aus-sich), що не варто плутати з зовні –себе (Ausser-sich), яке було б зі свого боку дуже безпосередньою і абстрактною категорією в порівнянні зі вказаною, такою високою і конкретною.



Із-себе означає саме виведення із себе самого , однак без того ,щоб себе відчуджувати,тому не є вихід за межі себе і все ж не є фіксація себе поза собою.(…) Дух є тоді тільки дух,коли він є самість (Selbst) і самість специфічна для духа,як інакшість (Andere) специфічна для природи.

У Гегеля практичне поки ще поглинуте теоретичним , воно ще ним не відрізняється від теоретичного, воно ще розглядається , так би мовити ,як побічне прояснення теоретичного.Але його істинне і справжнє призначення в тому ,щоб бути окремим ,специфічним і навіть вищим ступенем духа. Але питання про вище і нижче розв’язане шляхом розрізнення до- і після теоретичної (тобто несвідомої і свідомої) практики. Звідки витікало ,що обґрунтовані обидва взаємопротилежні погляди; зупинка лише за тим ,щоб означити , про яку практику йде мова- чи про безпосередню,яка має поза собою теорію поки ще поза нею наявним майбутнім , чи про абсолютно опосередкованій , яка вже пронизана теорією і ,отже ,теорію понятійно містить у-собі.

З точки зору істини відношення світового духа не є ретроспективне відношення,оскільки він ще знаходиться на даному

ступені,але воно є (крім усвідомлення своїх дій) головним чином відношення перетворення (Ubersetzens) істини із мислення в діяння (das Thun) . Відоме положення Гегеля , що все розумне дійсне,а все дійсне розумне,вимагає ще тієї поправки , що як розумне так і дійсне є тільки продукти розвитку, тобто , що на певних стадіях Духа розумне співпадає з дійсним . щоб потім діалектично знову відійти одне від одного і тоді виникають епохи ворохобні у всесвітній історії. Дійсність безперервно приноровлюється до розуму, і цей процес розвитку обох (Логоса і Психеї – акцент мій ,ПІФ)

тільки для того розділяється на дві сторони (ТАК- «Творця Акт, і НІ – «Нова Істина» -акцент мій,ПІФ),щоб знову співпасти на більш високому рівні.

«…Отже ,людина виривається із своєї абстрактності і стає переважно соціальним індивідом.Голе Я покидає свою все загальність і визначає себе до того , щоб бути конкретною особистістю,яка володіє багатством відносин. Держава також покине свою абстрактну відособленість і стане членом людства і конкретної сім’ї народів»(Антология мировой философии,т.3,»Мысль»,М.,1971,С.423-426).


13 вересня 2013 року (14 грудня 2014 року).

Фурсік Петро Іванович



scan0009

scan0000

scan0005

Обложка книги «Політична історія України. ХХ століття» том 6. Саме тут автори і скористалися символом «ключів Петра» ,символом ХХ століття ,



і образами лідерів – політиків, які завершують Перехід України у нову якість після «кінця світу» в 2012 році.Саме ці панове ,є старим лицем Януса, оберненим до Содому і Гомори, і це вони маячать соляними стовпами на шляху України у Край Обіцяний Богом.

scan0006

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал