Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка9/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21

Інформаційні джерела

    1. Фізика. Астрономія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, 7 – 12 класи. – К.: Перун, 2005.

    2. Верещак В.В. Функції оцінювання навчальної діяльності учнів. // Математика. - № 35. - 2004.

    3. Ілляшенко Н., Богдан Л., Демчик О. Тест як засіб вимірювання навчальних досягнень. // Математика. - № 16. - 2005.

    4. Кузьмінський А.І., Єфименко В.І. Тест навчальних досягнень особистості як засіб педагогічного вимірювання. – Черкаси , 2002.







Н. М. Олефіренко,

учитель інформатики та математики Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кам’янської районної ради


ТЕСТУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ УСПІШНОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Діагностика шкільної успішності – основна умова підвищення ефективності навчального процесу в школі

Проблема якості, ефективності навчального процесу, незважаючи на численні педагогічні дослідження, багаторічні зусилля вчителів-практиків і досі ще не знайшла свого вирішення. Дуже вже багато чинників впливає на результати навчання: методи навчання, форми контролю, мотиви діяльності, умови навчання, здібності учнів до навчання, відношення учнів та вчителів до навчального процесу, тощо Педагогічні дослідження розкривають вплив різних факторів навчання на ефективність навчального процесу.

Останнім часом увага практиків та дидактів звернулася до форм поточного та підсумкового контролю, які дають можливість не лише встановити рівень знань як результат навчання, а й діагностувати його на проміжних етапах навчання. Підсилення зворотних зв'язків в навчанні дає можливість як вчителю, так і учню відкоригувати процес навчання, а це сприяє підвищенню його якості.

Тестування як метод педагогічної діагностики

Педагогічна діагностика (за К.Інгенкампом) покликана:



  1. оптимізувати процес індивідуального навчання;

  2. в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результаті в навчання;

  3. керуючись виробленими критеріями звести до мінімуму помилки при переводі учнів з однієї навчальної групи до іншої, при направленні на різні курси та виварі учнями спеціалізації.

Для досягнення перелічених цілей в ході діагностичних процедур аналізується навчальний процес та визначаються результати навчання. При цьому під діагностичною діяльністю розуміють процес, в ході якого (з використанням діагностичного інструментарію або без нього), дотримуючись необхідних наукових критеріїв, на основі спостережень та досліджень обробки та аналізу даних дослідник вивчає стан об'єкту чи процесу.

Незалежно від умов, в яких проводиться заняття, діагностика, яка служить покрашенню навчального процесу, повинна орієнтуватися на такі цілі:



  • внутрішня і зовнішня корекція у випадку неправильної оцінки результатів навчання;

  • виявлення прогалин у навчанні ;

  • підтвердження успішних результаті в навчання;

  • планування наступних етапів навчального процесу;

  • мотивація за допомогою заохочення за досягнуті успіхи в навчанні та регулювання складності наступних кроків;

  • покрашення умов навчання.

Пошук оптимальних методів діагностики рівня ЗУН є частиною загальної проблеми оцінки якості навчання.

Серед відомих методів педагогічної діагностики спостереження, опитування, анкетування тестування і т.д. найбільш цінним для більшості шкільних предметів є саме метод тестування. Цей метод дозволяє вимірювати та інтерпретувати результати навчання з великою долею об'єктивності (рівність умов проведення роботи та оцінки результатів), валідності (тобто придатності тесту для вимірювання того. то він по задуми укладача повинен вимірювати) та надійності (усталеності результатів, постійності показників при повторному тестуванні).

Що ж таке тест? Психологи, технологи, інженери, медики, педагоги використовують термін "тестування", розуміючи під ним випробування для виявлення властивостей об'єкту, яке застосовується в поєднанні з певною методикою вимірювань та оцінки результатів. На мові науки тестування - це дослідницький метод, в основі створення та використання якого лежать певні правила.

Існує багато визначень поняття "тестування", які запропоновані головним чином психологами.

Стосовно педагогічної діагностики К.Інгенкамп дає таке означення тестування:

Тестування - це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибірка поведінки, яка репрезентує передумови або результати навчального процесу, повинна максимально відповідати принципам зіставлення, об'єктивності, надійності та валідності вимірювань, повинна пройти обробку та інтерпретацію і бути готовою до використання у педагогічній практиці.

Підлягаюча вивченню поведінка може складатися з навчальних дій, з реакції на нову постановку проблеми, з ознак процесу праці, з стратегій соціальних контактів, з відношення до занять та багато іншого. Про вибірку поведінки говорять тому, що фіксується не вся поведінка, дослідник проводить відбір перш за все з метою економії, керуючись при цьому певними змістовними та часовими критеріями.

У даному означенні під вимогою зіставлення та об'єктивності розуміють також стандартизацію у оформленні завдань та обробці даних.

У спеціальній науковій літературі поняття "тест" також перекриває досить широку сферу. В залежності від області досліджень К.Інгенкамп розрізняє такі види тестів:



    1. Тести досягнень.

  • Тести розвитку.

  • Тести інтелекту.

  • Тести загальної результативності.

  • Тести шкільної успішності.

  • Спеціальні тести, які визначають професіональну придатність та функціональні можливості.

  1. Психометричні особистісні тести.

  • Особистісні структурні тести.

  • Тести на інтереси та установки.

  • Клінічні тести.

В педагогіці має місце наступна класифікація (виходячи з досвіду країн, де широко застосовуються тести у шкільній практиці) .

  1. Тести шкільної успішності.

  • Шкільні тести, що виходять за межі окремого предмету.

  • Загальні тести з рідної мови.

  • Тести на правопис.

  • Тести на читання.

  • Тести на словниковий запас.

  • Спеціальні тести з рідної мови.

  • Тести з арифметики та математики.

  • Тести з іноземної мови.

  • Тести з природознавчих дисциплін.

  • Тести з соціальних дисциплін.

  1. Комбіновані тести шкільної успішності та професійної придатності.

  2. Тести, що визначають рівень розвитку дитини та її готовність до школи.

  • Тести, що визначають дошкільний розвиток дитини.

  • Тести, що визначають готовність дитини до школи.

  1. Тести інтелекту та професійної придатності

  • Тести інтелекту, індивідуальні тести.

  • Тести інтелекту, групові тести.

  • Спеціальні тести, що перевіряють професійну придатність та здібності учня.

  1. Тести на увагу та уміння концентруватися.

  2. Соціальні тести.

Тести як система оцінки шкільної успішності мають цілий ряд позитивних характеристик які дозволяють при грамотному застосуванні їх:

  1. враховувати індивідуальні особливості в ході перевірки результатів навчання;

  2. перевіряти якість засвоєння учнями теоретичного та практичного матеріалу;

  3. оживити процес навчання вводячи не тільки нову для учнів форму контролю знань, а й різні види тестів;

  4. зекономити навчальний час який витрачається на опитування, та особистий час вчителя, який йде на перевірку результатів виконаних учнями робіт.

  5. використовувати тести для комп'ютеризації.

  6. ставить школярів різних шкіл і навіть країн в приблизно рівні умови;

  7. при виключенні списування майже гарантує справедливу оцінку знань та можливостей учня;

Основні ознаки відмінності тестів шкільної успішності, наприклад, від контрольної роботи, полягають у тому, що з їх допомогою можна;

  1. перевірити великий об'єм вивченого матеріалу малими порціями;

  2. швидко діагностувати оволодіння навчальним матеріалом великим масивом учнів.

Проте метод тестування володіє рядом недоліків:

    • велика ймовірність вибору відповіді навмання;

    • перевірка лише кінцевих результатів дій, затруднення з боку вчителя, частіше неможливість прослідкувати логіку роздумів учня;

    • категоричність оцінки виконання завдання, адже тести враховують лише два стани виконання завдання - завдання виконано правильно та завдання не виконано.

Тому тести не можуть служити єдиною формою контролю якості знань учнів і повинні доповнюватись іншими формами контролю.

види тестових завдань

По Рютеру, макроструктуру тестового завдання можна «привести до спільного знаменника»: завдання є по своїй суті запитанням, яке передбачає на явність якої-небудь інформації і потребує відповіді. Проілюструємо це положення його ж прикладом.



Відро місткістю 15 л наповнюється під краном протягом 3 хв. Необхідно наповнити відро місткістю 20 л.

Інформаційне поле

Через скільки хвилин відро наповниться?

Поле запитання

а) через 5 хв.

б) через 2 хв.

в) через 4 хв.

г) через 3 хв.

д) через 1 в


Поле відповіді

Залежно від оформлення поля відповіді Рюттер розрізняє три класи тестових завдань:

Відкриті тестові завдання - відповідь не дана ні тестуючому ні обробляючому тест, як, наприклад, у творах, вільних малюнках і т.п.

Напівзакриті тестові завдання - відповідь відома лише обробляючому,

Закриті текстові завдання - відповідь дана як людині, яка тестується, так і тому хто обробляє результати.

Кожен клас завдань включає кілька, видів завдань, так що Рюттер в рамках створеної ним мікроструктури приходить до наступної систематики:

Перший клас: відкриті тестові завдання


  • відкриті тестові завдання з формотворення

  • відкриті тестові завдання на інтерпретацію

  • відкриті асоціативні завдання

Другий клас: напівзакриті тестові завдання

  • напівзакриті завдання з вільною відповіддю

  • напівзакриті асоціативні завдання

  • напівзакриті завдання на доповнення

  • напівзакриті завдання на підстановку

  • напівзакриті завдання на побудову

  • напівзакриті завдання на зміну структури

Третій клас: закриті тестові завдання

  • завдання на ідентифікацію

  • альтернативні завдання

  • завдання, що передбачають вибір відповіді.

  • завдання, що передбачають вибір відповіді на основі асоціацій

  • завдання, що передбачають вибір відповіді на основі доповнення

  • завдання, що передбачають вибір відповіді на основі підстановки

  • завдання, що передбачають вибір відповіді на основі розширення

  • завдання на встановлення зв'язку

  • завдання на перестановку

  • завдання на репрезентацію

До цих 19 видів можна додати ще 20-й вид - "змішані форми".

Для практичних цілей достатньо розмежувати вільну форму вибору відповіді та форму, яка передбачає вибір відповіді з кількох запропонованих.

При цьому отримаємо наступну класифікацію:


    1. Вільна форма відповіді.

1.1. Тексти з пропусками.

1.2. Завдання на доповнення.

1.3. Коротка відповідь.

1.4. Форма мікротвору.



    1. Форми, що передбачають вибір відповіді.

2.1. Встановлення зв'язку.

2.2. Альтернативні форми.

2.3. Вибір відповіді.

Наведемо приклади, що ілюструють перелічені форми відповідей.



Вільна форма відповіді

1.1. Тексти з пропусками

У реченні пропущено словах або частини речення, які повинні бути відновлені тим хто тестується.

Приклад. Щоб знайти невідомий доданок, необхідно від ... відомий доданок.

Ці завдання в основному спрямовані на перевірку міцності оволодіння обов'язковим матеріалом та розуміння смислу вивченого на рівні відтворення. тобто мається на увазі формулювання означень, законів, теорем, правил, виконання завдань, які пропонують стереотипну ситуацію і т.д. Відноситься до тестів із вільною формою відповіді.



1.2. Завдання на доповнення

Тут можуть доповнюватися неповні малюнки, тексти, речення, ряду чисел і т.д.

Приклад. В кожному ряду числа розмішені у певній послідовності. Ти повинен відгадати, яке правило лежить в основі побудови цього ряду, й дописати наступне число. 1 3 25 49 ....

Завдання цього типу працюють до тих пір, поки в них використовується однозначний тестовий матеріал, що вимагає відповіді в одне-два слова. Якби завдання вимагало складних міркувань, то це могло в викликати непотрібну плутанину у відповідях, які було б дуже важко оцінювати і вважати рівнозначними. В цьому відношенні даний тип завдань нагадує прямі запитання, які можуть володіти недоліком властивим тестам описового типу,



1.3. Коротка відповідь

Завдання, сформульоване вербально, графічно або з допомогою чисел, може бути використане завжди, коли необхідно мати коротку правильну відповідь.

Приклади.

(1) 6 років тому Оля була вдвоє молодша, ніж тепер. Скільки років було тоді Олі?

(2) Яке значення має x у рівнянні ?

1.4. Форма мікротвору

В цій формі реалізується спроба визначити здібність учня коректно викладати свої думки, уникаючи при цьому труднощів, пов'язаних з обробкою об'ємних творів.

Приклад. Дай відповідь на запитання, відповідь може містити кілька фраз. Викладай свої думки як можна просто та ясно.

Як можна довести, що Франція до 1789 р.. була централізованою, але не єдиною державою?



Форми, що передбачають вибір відповіді

2.1. Встановлення зв'язку

Цей тип завдань підходить для перевірки знань фактів.

Необхідно звернути увагу на те, що один з рядів містить більше фактів, ніж інший, з тим щоб при встановленні зв'язку залишалася можливість вибору відповіді.

Завдання на співставлення вимагають від учнів співставити завдання одного джерела із завданнями другого джерела. Часто два таких джерела розміщуються так, як це зроблено у наведеному прикладі:

Приклад. Прочитайте наведені нижче висловлення, звернувши особливу увагу на їх зв'язок одне з одним, потім вкажіть, які з тверджень 1-6 можна позначити буквами А, В, С або D, що означають наступне:


А …

В …


С …

Д …



1 …

2 …


3 …

4 …


5 …

6 …


У другого типу завданнях на співставлення тестові матеріали можуть бути представлені інакше. В якості одного з джерел береться діаграма чи картинка, з якою і співставляється висловлення.











Ось приклад завдання на співставлення з використанням малюнків:

Для кожної з 5 кривих, позначених буквами А.В.С.Д.Е виберіть рівняння, найкращим чином описуюче відношення між х та у (к-довільна константа), напишіть, відповідну букву над пунктиром, розмішеним зліва від рівняння.











2.2. Альтернативні форми

При альтернативній формі пропонуються лише дві відповіді. Часто необхідно позначити передбачену інформацію як "точна" чи "неточна",, "відповідає дійсності " чи "не відповідає дійсності", "вірно" чи "невірно".

Приклади..

(1) Протилежні кути паралелограма рівні.

Відповідає дійсності.

Не відповідає дійсності.

(2) 2 * 2 = 5

Вірно.


Невірно.

Такими тестами перевіряється розуміння вивченого в основному на продуктивному рівні, тобто перевіряється готовність учня міркувати, робити висновки, підводити конкретний факт піл загальне положення або наводити ілюстрації до загального положення, обґрунтовувати правильність дій на основі загальних правил, положень, властивостей, теорем.



2.3. Вибір відповіді

Це дуже мобільна форма завдань, яка отримала широке застосування завдяки машинному способу обробки даних. Вона реалізується головним чином у своєму різновиді "вибір правильної відповіді з чотирьох або п’яти запропонованих". Тому термін "завдання з множинним вибором" є неточним, адже вибір можна зробити лише один раз. Різновид цієї форми, який передбачає невизначену кількість розв'язків з числа запропонованих, зустрічається дуже рідко. Схему побудови цієї форми можна представити так:



Постановка завдання

Яке число продовжить даний ряд 5, 35, 28, 4, 11, 77, 70?

Набір відповідей

Розв'язок А)10

Дистрактори Б) 17

В) 35


Г) 63

ПРИКЛАД.

З точки 0 необхідно опустити перпендикуляр на лінію XY.

Для розв'язку цієї задачі треба виконати наступні дії

1. З'єднай О з точкою перетину цих дуг.

2. Опиши дугу радіусом НК навколо точки Н.

3. Опиши дугу навколо точки 0 таким чином, щоб вона перетнула лінію XY в точках Н і К.

4. Опиши дугу радіусом КН навколо точки К.

Визнач послідовність дій:

А) 2, 3, 4, 1.

Б) 3, 2, 4, 1.

В) 3, 4, 1, 2.

Г) 4, 3, 2, 1.

Але при складанні тестів з множинним вибором слід уникати перенасиченості деяких тестів: завданнями приблизно однакової довжини, з одним і тим же числом виборів написаних в однаковій, надзвичайно нудній манері .

Завдання на інтерпретацію

Іноді завдання цього типу називають структурними запитаннями. Вони, зокрема, придатні для оцінки більш високих рівнів навчання. Більшою частиною ці завдання представляють собою впорядковані дані з одної чи більше проблем, розв’язання яких слідує з наведених даних. Якщо таке завдання правильно побудоване, то відповісти на нього може тільки той, хто добре засвоїв оцінювану область знань. В чомусь вони нагадують проблеми, з якими ми зустрічаємося у повсякденному житті. Метеоролог, що залучає всі свої знання з метеорології, зі тим, щоб, ґрунтуючись на даних про стан погоди на сьогодні, передбачити її характер на найближчий час, діє тим же способом, яким би він користувався в пошуках відповіді на інтерпретаційне завдання.

Фактично метеоролог демонструє володіння А-навиком. Тестові завдання дуже рідко оцінюють навички цього рівня. Складність полягає у тому, щоб оцінити засвоєння понять і принципів по заданій області знань та уникнути при цьому використання просто асоціативного співставлення, та маскується під навчання поняттям.

Приклад.


З цим завданням можуть справитися учні старших класів, які пройшли курс з розділу фізики "Механіка" та засвоїли основні поняття. Учні повинні застосувати засвоєні принципи до нової ситуації.

Одним з методів "штучної" гравітації на космічній станції є обертання станції і навколо осі АА* так, як якби вона оберталась навколо Землі.

Вид у розрізі:

Який напрям був би для мешканців космічної стації напрямком "вниз"?

А напрямок 1

В напрямок 2

С напрямок З

В напрямок 4

Е будь-який з чотирьох напрямків, все залежить від швидкості обертання станції.

Множинний вибір, що визначався інтерпретацією представляв собою один з найдоступніших засобів навчання. Іншим завданням цього типу властиві основні недоліки тестування складного навчання, крім того вони залежать від таких зовнішніх факторів, як установка на відповідь, коли люди, виконуючи завдання, які вимагають вибору, систематично вибирають скажемо, слова "вірно" - "невірно", навіть не знаючи, правильно це чи ні.



Особливості проектування тестів шкільної успішності

У своєму класичному варіанті педагогічна діагностика використовує критерії оцінки якості вимірювань (об'єктивність, надійність, валідність) та якісні ознаки, які характеризують результати навчання з конкретному предмету (розуміння, дієвість, міцність та повнота знань), тому можна виділити вимоги до складання тестів. Основними з них є:



  • завдання тестів складаються на основі вазової програми та вимог до її засвоєння;

  • простота, лаконічність умови завдань та однозначність відповіді на них в тесті;

  • обов’язкова наявність завдань одного рівня за складністю, що дублюють зміст матеріалу, що перевіряється;

  • однакова кількість завдань в тестах при наявності кількох варіантів тестів по одному й тому ж матеріалу;

  • обов’язкова наявність правильної відповіді при випадковому характері його розміщення в тестах з вибором відповіді;

  • однакова кількість відповідей для вибору в одному й тому ж тесті;

  • пропущені терміни, формули в тестах з пропусками повинні бути ключовими для даної теми, а їх кількість не повинна перевищувати двох в кожному завданні тесту;

  • по одній і тій же темі в залежності від мети перевірки можуть бути розроблені тести різних видів.

Однією з основних вимог є відповідність тесту меті шкільної програми. Справді, не лише при складанні тестових завдань, а й взагалі у своїй діяльності вчитель повинен дотримуватися вимог базової програми, згідно з нею будувати свою роботу, визначати цілі та завдання, які стоять перед ним.

Починаючи готуватись до уроку будь-якого типу, вчитель перш за все формулює для себе цілі, завдання, досягти та виконати які він планує. Так само слід діяти, збираючись створювати тести для перевірки ЗУН. Необхідно перш за все відповісти на запитання: «Що саме бажає перевірити вчитель? Які саме знання і уміння?»




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал