Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка4/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Інформаційні джерела

  1. Педагогіка. Частина І. Загальні основи педагогіки. Теорія навчання (дидактика): Навчальний посібник для студентів педагогічних закладів / В.Л. Омельченко, С.В. Омельченко, С.Г. Мельничук. - Кіровоград. - 1997. - С.121-123.

  2. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – К., 1968.

  3. http://referat.repetitor.ua

  4. http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=9452&Itemid=1





В. П. Новакова,

учитель географії Уманської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням англійської мови Уманської міської ради




ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ПІД ЧАС ТЕМАТИЧНОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Більшість розвинених країн світу перевіряє рівень знань учнів саме за тестами. Тому добре, що Україна засвоїла цей досвід і переходить до біль об’єктивної системи оцінювання. Тести – це завдання, яке складається з ряду питань і декількох варіантів відповіді на них для вибору в кожному випадку одного вірного. З їх допомогою можна отримати, наприклад, інформацію про рівень засвоєння елементів знань, про сформованість умінь щодо застосування знань у різних ситуаціях.[2.]

На мою думку, різнорівневі тестові завдання як для поточного контролю, так і для тематичного оцінювання досягнень учнів допомагають учням краще засвоїти програмовий матеріал, а вчителю – ефективніше проводити закріплення і повторення навчального матеріалу. Завдання можна використовувати в класі для вивчення нового матеріалу, узагальнення, систематизації, контролю знань, а також для домашньої роботи.

Учитель може вибірково використовувати готові такі матеріали згідно з особистими методичними уподобаннями, вилучаючи деякі з них, або доповнюючи їх своїми.

Матеріали тестового контролю дають можливість зекономити час. Їх можна використовувати на всіх етапах уроку групової діяльності учнів, включаючи коригувальну, навчальну та контрольну частини. Вони охоплюють контролем великий обсяг матеріалу.

Добрим є те, що тематичні роботи подаються у чотирьох варіантах з різними рівнями завдань. До першого та другого рівнів включені завдання на запам’ятовування та розуміння, а відповідь на них є однозначними, кожна правильна відповідь може оцінюватися одним балом. У цьому випадку учні набирають за завдання таку кількість балів, яка виявить початковий чи середній рівень їхніх навчальних досягнень (1-6 балів).

Завдання третього рівня розраховані на виявлення самостійної пізнавальної діяльності учнів, відтворення навчального матеріалу, розкриття суті явищ природи (оцінюється 3 балами)

Завдання четвертого рівня містять запитання, які розкривають закономірності природи, виявляють уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Оцінюються такі завдання 3 балами. У сукупності учні за повністю виконану роботу отримують 12 балів. [1.]

Разом з перевагами у тестів бачу і недоліки. Якщо результати своєї роботи учень представляє тільки номерами відповіді,то в такому випадку вчитель не бачить характеру ходу рішення – розумова діяльність учня і результат може бути тільки імовірнісним. Гарантії наявності в учня знань немає.

До недоліків тестів також можна віднести можливість вгадування. Якщо, наприклад, тестове завдання містить тільки дві відповіді, одна з яких правильна, то половину відповідей на такі тестові завдання можна вгадати.

Вважаю, що поряд з тестовими завданнями потрібно проводити й інші види контролю, які можуть допомогти учителю з’ясувати, наскільки учні уміють аналізувати проблему і знаходити способи її розв’язання; вести обговорення конкретного питання з використанням міжпредметних зв’язків.




Інформаційні джерела

  1. Кобзар О.Б. Дидактична роль інформаційних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи // Нові технології навчання: Наук. – метод. зб. /Ред. кол.: В.О. Зайчук, О.Я. Савченко, М.Ф. Дмитриченко та ін. – К.: НМЩ ВО, 2001. – Вип. 32. – С. 86-96

  2. Природознавство у 5-6 кл. Досвід викладання Х.: Основа. 2007.

  3. Природознавсто_5-6 кл. Додаткові матеріали К.М. Задорожний, О.В.Суворова. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

  4. Швидкий О. Тестовий контроль у навчальному процесі // освіта. Технікуми, коледжі. 2002. - №1. – С. 19-21.





Л. А. Остапенко,

учитель математики Смілянської спеціалізованої школи

І – ІІІ ступенів №12 Смілянської міської ради


ТЕСТИ ЯК ЗАСІБ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
Тестування – метод об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів; один із нестандартних форм контролю знань та вмінь учнів. Розглянемо всі переваги і недоліки цього методу.

Контроль знань учнів – що це ?

  1. Функції: керування, корекція, виховання, навчання, розвиток.

  2. Завдання: наявність опорної бази, інформація про рівень самостійної роботи, рівень системності, рівень засвоєння, корекція.

  3. Види: поточний, тематичний періодичний, підсумковий.

  4. Форми: стандартні( усне опитування, фронтальна бесіда, індивідуальне опитування, домашнє завдання, письмове опитування, самостійні роботи, контрольні роботи ) і нестандартні ( тести, заліки, тематичні і поточні, творчий контроль: фокуси, сценарії, ігри, реферати, казки, пісні, кросворди).

Отже, контроль повинен бути: різноманітний, диференційований, систематичний, системний, гнучкий, не знаряддя залякування, а засіб спонукання та організації самостійної діяльності, розвивальний потенціал, постійно вдосконалений, спрямований на використання нових форм і методів, які організовують, формують і сприяють самостійній діяльності учнів.

У зв’язку з прийняттям в Україні державного стандарту середньої освіти, впровадження моделі незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з’явились умови для відпрацювання системи об’єктивного оцінювання рівнів успішності школярів з допомогою тестових технологій та забезпечення рівного доступу до вищої освіти.

Тестування – це, з одного боку, сучасна парадигма об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учня, з другого – це метод вимірювання певних властивостей особи з допомогою тесту.

Тести аж ніяк не назвеш новою освітньою технологією, оскільки в багатьох західних країнах вони з успіхом використовуються протягом багатьох років.

Якщо бути точним, перший тест оцінки інтелекту дітей був створений у 1905 році
А. Біне та Т. Сімоном на замовлення Міністерства освіти Франції. Значного розповсюдження психологічні та педагогічні тести набули в США.

Як правило, тест має три тісно пов’язані складові елементи – систему завдань, документально зафіксовану технологію проведення і відпрацьовану систему перевірки, обробки та аналізу результатів. Якісно підготовлений тест сприяє одержанню надійної інформації, яка відповідає реальному стану справ.

Тестові методи мають деякі переваги перед іншими методами педагогічної діагностики: наукова обґрунтованість самих тестів, яка дозволяє одержати об’єктивні результати про рівні навчальних досягнень учнів, які проходять випробування; технологічність методів, точність вимірювань; наявність однакових для всіх учасників контролю та адекватної інтерпретації тестових результатів.

Систематичне тестування після кожної теми і навіть на кожному уроці на закріплення нового матеріалу або як контроль домашнього завдання спонукає учнів до щоденної праці. Бажано тест з перших днів навчання зробити звичним елементом гри, який виконує функції навчання, виховання, самоконтролю та контролю під час розв’язування вправ, проведення поточного та тематичного оцінювання. Найчастіше тест складається з тестових завдань різноманітних форматів, з допомогою яких можна діагностувати рівні сформованості в учнів знань, умінь та навичок мислення.



Переваги та недоліки тестування

Перша головна перевага тестів порівняно з іншими засобами – їхня здатність якісно вимірювати навчальні досягнення, тобто об’єктивно, надійно і валідно.



Наведемо інші переваги тестів:

  1. Технологічність процедури тестування;

  2. Об’єктивність оцінювання;

  3. Психологічна комфортність для значної частини учнів;

  4. Здатність виявити не тільки те, що засвоєно, а й те, чого не засвоєно. Інакше кажучи, тести структурують навчальну діяльність учнів на складові і дають змогу виявити, чи володіють учні цими складовими;

  5. Можливість застосовувати комп’ютерні технології для проведення тестування, перевірки правильності виконання завдань і обробки його результатів;

  6. Економія часу на забезпечення зворотного зв’язку.

Вважається, що головний недолік тестів – їхня неефективність у діагностуванні системності та глибини знань, способах діяльності, творчості, раціональності діяльності і здатності до самостійності. Ця точка зору не повною мірою відповідає дійсності. Можна навести дуже багато прикладів тестів, які достатньо діагностують ті чи інші вказані характеристики. До недоліків тестів належить також можливість вгадати відповіді. Не заперечуючи такої можливості, слід, по-перше, мати на увазі, що ймовірність вгадати відповіді на значну кількість завдань мала. А по-друге, ситуація із вгадуванням відповіді моделює таку життєву ситуацію, як прийняття рішення в умовах неповної визначеності, тому пошук відповіді в умовах наявності неповних знань сприяє розвитку таких якостей, як заповзятливість та спритність.

Для того, щоб запобігти впливу цих недоліків, останнім часом спостерігається зростання питомої ваги в тесті завдань з вільною формою відповіді, зокрема з написанням відповідного обґрунтування.

Безумовно, тест не є універсальним засобом вимірювання в навчанні. Для діагностування творчих здібностей, врахування індивідуально-психологічних особливостей особистості широко використовуються твори, проекти, занурення в середовище. Однак у цьому разі йдеться про інший характер вимірювання та оцінювання. І це ні в якому разі не зменшує значущості тестів для діагностування навчальних досягнень учнів.
Інформаційні джерела


  1. Бротський Я.С. Про міжнародний досвід моніторингу математичної підготовки учнів // Математика в школі. - №3. - 2009.

  2. Колесникова Л.В. Тестування – метод об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів // Математика в школах України. - №33. - 2008.

  3. Майоров А.Н. Теорія і практика створення тестів для системи освіти // Математика в школі. - 2009.

  4. Прохоренкова С.І. Основні аспекти підготовки та проведення тесті // Математика в школах України. - №31. - 2008.

  5. Семенцова Т.С. Контроль знань учнів // Математика в школах України. - №9. - 2008.





О. Д. Падагуц,

учитель математики Христинівської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №1 ім. О.Є. Корнійчука Христинівської районної ради


ВИКОРИСТАННЯ КОНТРОЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОЇ СИСТЕМИ „TEST-W” ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ





Якщо хочете поліпшити школу, навчіть учителів оцінювати учнів. Якщо хочете використати повний потенціал учнів, допоможіть їм повірити в те, що вони можуть досягти успішних результатів.

Р. Стіґґенз

Одним із засобів підвищення ефективності навчання математики є широке використання тестів – як у процесі навчання, так і при оцінюванні його результатів.

Визначаючи рівень знань учнів, тестування, на відміну від усного опитування та письмової роботи, задовольняє основні методичні критерії якості. Цей метод забезпечує об’єктивність процесу оцінювання знань і обробки даних.

Тестування вимірює знання за обсягом, повнотою, системністю, узагальненням та мобільністю. Обсяг знань виявляють за допомогою відповідей на певну кількість запитань від її загальної кількості. Системність, узагальнення та мобільність знань визначають тестами різної складності.

Готуючи тести, необхідно:


  1. визначити матеріал, що становить основну теоретичну частину розділу, теми чи підтеми (означення, властивості, ознаки, теореми та ін.);

  2. сформувати запитання тесту так, щоб перевірити запам’ятовування попередньо вивченого матеріалу;

  3. для перевірки розуміння учнями смислу вивченого, підібрати фактичний матеріал, що становить основу розділу чи теми;

  4. включити завдання і запитання, відповіді на які, покажуть вміння учнів використовувати набуті знання в нових ситуаціях;

  5. обов’язково включити в тест запитання та завдання, які вимагають від школярів навичок самостійної, нестандартної, творчої роботи.

Нові інформаційні технології швидко та напористо увійшли в шкільне життя. Це дало нам можливість використовувати для тестування комп’ютерну техніку, яка підвищує ефективність процесу навчання.

Систематичне використання комп’ютерного тестування допомагає швидко та технологічно оцінити рівень знань учнів з математики, перевірити їхні вміння застосовувати теоретичні знання для розв’язування вправ. Вчитель оперативно може отримати інформацію про якість знань окремих учнів і про рівень засвоєння матеріалу учнями класу в цілому.

Тестування можна проводити на різних етапах навчання :


  • під час повторення ;

  • на етапі актуалізації опорних знань;

  • для перевірки домашнього завдання;

  • під час вивчення нового матеріалу;

  • для закріплення вивченого;

  • у вигляді теоретичних заліків;

  • як частину тематичної контрольної роботи.

Учні можуть використовувати тести індивідуально або в парах.

Протягом останніх чотирьох років для створення тестів я використовую контрольно-діагностичну систему „Test-W”, яка призначена для перевірки знань тестуванням на комп’ютері.

Вихідний тест може мати будь-яку кількість питань. Методом випадкового вибору кожен учень одержує свій відмінний від сусідів набір запитань і порядок відповідей, що забезпечує індивідуалізацію і об’єктивність оцінки. На запитання тесту можна пропонувати п’ять варіантів відповідей, серед яких 1 – 3 правильні.

Кожне питання виводиться на екран окремо, після відповіді на нього з’являється наступне запитання. Натискання кнопки з варіантом відповіді діагностується відповідними знаками як правильне або неправильне. Якщо учень вказав невірну відповідь, то вже не можна вибрати інший варіант відповіді, зате правильний результат буде відзначений зеленим кольором, що дає можливість поєднувати контроль знань і вмінь з навчанням.

Поточний результат тестування подається у вигляді діаграми, яка показує відношення правильних відповідей учня до загальної кількості можливих правильних відповідей. Наприклад, учень відповів на три запитання. Він у першому питанні вказав лише одну правильну відповідь із трьох, в другому – дві з трьох, в третьому – дві з двох. Тоді поточний результат становить:

= 62,5%

Чим далі – тим цей відсоток точніше характеризує знання учня. Крім того, виставляється поточна 12-бальна оцінка. Після останнього запитання виводиться підсумковий результат.

Основним недоліком програми „Test-W” є те, що вона не дозволяє вставляти різні символи, тому площини в стереометрії доводиться позначати №1 чи №2 замість α чи β. Про це потрібно попереджати учнів перед тестуванням і намагатися створювати тест без символів, що, звичайно, обмежує використання даної програми для тестування з алгебри.

Програма „Test-W” містить конвертер, призначений для перетворення файлів тестів у вигляд звичайних текстових документів, куди записуються лише запитання. Цей текстовий документ можна роздрукувати, щоб учні могли готуватися до тестування.

Зауваження: якщо тести призначені для перевірки знань учнів 10-го класу із стереометрії, то, бажано, щоб вони мали моделі прямих і площин. Ними можуть слугувати звичайні олівці, ручки, аркуші паперу.

Тести, створені в даній програмі, можна використовувати як навчальні. Спочатку учні в парах або групах працюють над ними, а потім кожен окремо проходить тестування вже на оцінку. Пари та групи формують або різнорівневі, або однорідні за знаннями, в залежності від мети, яку ставить учитель.

Тести розвивають у школярів уважність, спостережливість, збуджують інтерес до математики, тренують пам'ять, підвищують їхню логічні культуру, а основне – закріплюють теоретичні знання, привчають учнів систематично готуватись до уроків математики.






Т.М. Петриченко,

учитель інформатики та математики Уманська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням англійської мови Уманської міської ради


ВИКОРИСТАННЯ СЕРЕДОВИЩА «КОНСТРУКТОР ТЕСТІВ»
Проведення контролю знань у традиційній формі вимагає забагато аудиторного часу, якого на сьогодні не мають вчителі. Тому виникає необхідність в нових формах контролю та модифікації вже відомих. До однієї з таких форм контролю можна віднести тестування.

Тести – це одна з ефективних форм проведення контролю знань. Така форма контролю має цілу низку переваг:



  • охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

  • зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків;

  • дає можливість для впровадження системи рейтингового контролю;

  • підвищує об’єктивність оцінювання знань;

  • є стимулюючим чинником, оскільки школярі вивчатимуть саме те, що оцінюється;

  • контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, але й практичні навички.[1]

До того ж тестування, як і всяка форма контролю знань, крім переваг, має свої недоліки. До недоліків можна віднести той факт, що частіше всього тестові завдання дають уже готові варіанти відповідей. Цих недоліків частково можна уникнути, якщо використовувати тести різного вибору: альтернативного чи множинного, тести на розрізнення, систематизацію та класифікацію елементів. Зазначимо, що тестування не замінює інші форми контролю, а тільки доповнює їх.[1]

На своїх уроках інформатики використовую середовище «Конструктор тестів».

Це універсальна система перевірки знань. Програма дозволяє використовувати необмежену кількість тем, питань і відповідей. Програма підтримує п'ять типів питань, що дозволяє проводити будь-які тести. У тестах є можливість використовувати музику, звуки, зображення і відеоролики. Будь-які дані можна роздрукувати на принтері, експортувати у файли різних форматів (Word, Excel, Access, HTML, XML, Текстовий файл, Paradox, Dbase і ін.). Програма дозволяє ставити питання в довільному порядку, задавати ціну кожному питанню в балах, задавати ціну кожній відповіді в балах, обмежити тестування за часом, пропускати питання і повертатися до пропущених питань, виставляти оцінку після закінчення тестування. Система оцінок задається в "Редакторі". Шкалу оцінок можна вибирати від 2-х бальною до 100-бальної системи;

На одному комп'ютері тестування незалежно можуть проходіть декілька чоловік, ввійшовши в програму під своїми іменами.




Програма складається з двох частин:

    1. "Конструктор тестів. Редактор" - призначений для заповнення і редагування бази даних, а так само для різних настроювань "Конструктора тестів".

    2. "Конструктор тестів. Тренажер" - призначений для проведення тестування з тих тем і питань, які були занесені в базу даних за допомогою "Редактора".

Типи питань, що підтримує програма:

  • вибір єдино правильної відповіді;

  • вибір декількох можливих правильних відповідей;

  • визначення послідовності правильних відповідей;

  • визначення відповідностей відповідей;

  • введення відповіді вручну з клавіатури.

Умови придбання програми: з офіційного сайту http://keepsoft.ru/simulator_download.htm можна завантажити демоверсію програми, там також розміщено умови придбання ліцензії та колекція готових тестів по різних предметах.
Інформаційні джерела

  1. Кармазіна В.В., Гранкіна Т.О., Сало О.В. «Сучасні методи оцінювання знань» / Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем".

  2. http://keepsoft.ru/simulator.htm






З. В. Хроменко,

учитель географії Смілянської загальноосвітньої школи I-III ступенів №10 Смілянської міської ради


Анотація

Стаття розглядає історичні аспекти виникнення тестування, розкриває їх значення та необхідність використання в сучасних освітніх умовах.


ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕСТОЛОГІЇ
Першим дослідником, що використав у психологічних експериментах термін «інтелектуальний тест», був Дж.М.Кеттел. Цей термін після статті Кеттела «Інтелектуальні тести і виміри», опублікованої в 1890 році в журналі «Mind», отримав широку популярність. У своїй статті Кеттел писав про те, що застосування серії тестів до великого числа індивідів дозволить відкрити закономірності психічних процесів і тим самим приведе до перетворення психології в точну науку. Разом з тим він висловив думку про те, що наукова та практична цінність тестів зросте, якщо умови їх проведення будуть одноманітними. Так вперше була проголошена необхідність стандартизації тестів для того, щоб стало можливим порівняння їх результатів, отриманих різними дослідниками на різних випробуваних.

Кеттел запропонував як зразок 50 тестів, що включали різного роду виміри чутливості, часу реакції, часу, що витрачається на називання квітів, кількості звуків, відтворених після одноразового прослуховування, та ін. Повернувшись до Америки після роботи в лабораторії Вундта і до читання лекцій в Кембриджі, він негайно почав застосовувати тести влаштованої ним при Колумбійському університеті лабораторії (1891). Слідом за Кеттелом інші американські лабораторії теж почали застосовувати метод тестів.

Виникла необхідність організувати спеціальні координаційні центри з використання цього методу. У 1895-1896 рр.. У США були створені два національних комітети, покликані об'єднати зусилля тестології і додати загальний напрям тестологічним роботам.

Спочатку в якості тестів використовувалися прийоми експериментально-психологічного дослідження. За формою вони походили на прийоми лабораторного дослідження, але зміст їх застосування був принципово іншим.

Метод тестів одержує широке поширення. Новий крок в його розвитку був зроблений французьким лікарем Альфредом Біне (1857-1911), творцем найпопулярнішої для свого часу серії тестів. До Біне визначалися, як правило, відмінності в сенсомоторних обов'язках -- чутливості, швидкості реакції т.д. Але практика вимагала інформації по вищих психічних функціях, що позначаються звичайно термінами «розум», «інтелект». Саме ці функції забезпечують придбання знань і успішне виконання складної пристосувальної діяльності.

У 1904 р. Міністерство освіти Франції доручив Біне зайнятися розробкою методик, за допомогою яких можна було б відокремити дітей,здатних до навчання, але ледачих і не бажаючих учитися, від страждаючих вродженими дефектами і не здатних вчитися у нормальній школі. Потреба в цьому виникла у зв'язку з введенням загальної освіти. Одночасно треба було створювати спеціальні школи для розумово неповноцінних дітей.

Біне у співпраці з Анрі Симоном провів серію експериментів з вивчення уваги, пам'яті, мислення у дітей різного віку (починаючи з трьох років).

Проведені на багатьох випробуваних експериментальні завдання були перевірені за статистичними критеріями і стали розглядатися як засіб визначення інтелектуального рівня.

Перша шкала тестів Біне-Симона з'явилася в 1905 році. Потім вона кілька разів переглядалася авторами, які прагнули вилучити з неї всі завдання, що вимагають спеціального навчання. Біне виходив з уявлення про те, що розвиток інтелекту відбувається незалежно від навчання, в наслідок біологічного дозрівання.

Шкала Біне в наступних редакціях (1908 і 1911 рр..) була переведена на німецьку та англійську мови. Друга редакція шкали (1908) відрізнялася тим,що в ній був розширений віковий діапазон дітей - до 13 років, збільшено число завдань і введено поняття розумового віку. Найширше поширення набула друга редакція шкали Біне. Третя редакція шкали,опублікована в рік смерті Біне, не внесла істотних змін.

Завдання в тесті Біне були згруповані за віком (від 3 до 13 років). Для кожного віку підбиралися визначені тести. Вони вважалися відповідними даної вікової ступені, якщо їх вирішувала більшість дітей даного віку (80-90%). Дітям до 6 років пропонувалося по 4 завдання,а дітям старше 6 років - 6 завдань. Завдання підбиралися шляхом дослідження великої групи дітей (300 чол.).

Показником інтелекту в шкалах Біне був розумовий вік, який міг розходитися з хронологічним. Розумовий вік визначався за успішністю виконання тестових завдань, які відповідають хронологічному віку дитини. Якщо він справлявся з усіма завданнями, йому пропонувалися завдання більш старшої вікової групи. Якщо він вирішував не всі, а деякі з них, випробування припинялося. Якщо ж дитина не справлявся з усіма завданнями своєї вікової групи, йому давалися завдання, призначені для більш молодшого віку. Випробування проводилися до тих пір, поки не виявлявся вік, всі завдання якого вирішуються випробуваним. Максимальний вік, всі завдання якого вирішуються випробуваним, називався базовим розумовим віком. Якщо крім того дитина виконувала також деяку кількість завдань, призначених для більш старших вікових груп, то кожне завдання оцінювалося числом «розумових» місяців.

20-ті роки ХХ століття характеризувалися справжнім тестовим бумом. Швидке і широке поширення тестології було обумовлено перш за все її спрямованістю на оперативне вирішення практичних завдань. Вимірювання інтелекту з допомогою тестів розглядалася як засіб, що дозволяє науково підійти до питань навчання, профвідбору, оцінки досягнень і т.д.

Наведена вище історія виникнення тестування допомагає краще зрозуміти їх сутність та справжнє призначення. Менш ніж за 100 років принцип тестування так міцно увійшов в нашу шкільну освіту,що учні поступово втрачають навички просто висловлювати свою думку, вони вже остаточно звикли до готових відповідей,серед яких можна підібрати правильну. Вчителі теж охоче використовують тестову форму контролю, тому що швидко можна перевірити велику кількість навчального матеріалу,витративши при цьому мінімум часу. Яка думка щодо тестування? Як і будь що в нашому житті, тести мають свої сильні і слабкі сторони.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал