Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка3/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Інформаційні джерела

    1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 190 с.:ил

    2. Болотов, В., Шаулин В., Шмелев А. Единый экзамен как средство повышения качества образования.// Высшее образование сегодня. – 2002.  - № 5. – С. 23 -30.

    3. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы. – М.: Педагогика, 1987. – 264 с.

    4. Гулидов И.Н. Педагогический контроль и его обеспечение: учебное пособие. – М.: ФОРУМ, 2005. – 240 с.

    5. www.eaicy-dar.ru/stati/Statya6.html

    6. www.znannya.org/?view=concept:307






І. В.Малий,

учитель математики, директор Ковтунівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Золотоніської районної ради


Анотація

Автором розглянуто проблемні питання, які виникають при організації тестового контролю з предметів природничо-математичного циклу.




ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ





Тестування загрожує стати звичним явищем у нашому шкільному житті.

С.С.Моложавий, 1930 р.

Зміна змісту, форм та методів навчання, упровадження нової системи організації навчального процесу істотно змінюють підходи до контролю результатів навчальної діяльності як учнів, так і роботи вчителів. Під контролем слід вважати виявлення, встановлення та оцінку знань учнів, тобто визначення об'єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу,виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих учнів і всього класу для внесення необхідних коректив в процес навчання, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання.

Особливістю предметів природничо-математичного циклу є спрямованість змісту навчального матеріалу на використання знань, умінь і навичок у житті. Тому вивчення учнями зазначених предметів у кінцевому результаті має не тільки дати суму знань, а й сформувати достатній рівень компетенції. Як наслідок складовими навчальних досягнень учнів є не лише володіння навчальним матеріалом та здатність його відтворювати, а й уміння та навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в стандартних і нестандартних ситуаціях у межах вимог навчальної програми до результатів навчання.

Відтак контролю підлягає:

1) рівень володіння теоретичними знаннями;

2) рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування завдань різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних);

3) рівень володіння практичними уміннями та навичками, що їх можна виявити під час виконання лабораторних і практичних робіт;

4) зміст і якість творчих робіт учнів (рефератів, творчих експериментальних робіт, виготовлення приладів тощо).

Зрозуміло, що сучасний підхід до освіти потребує пошуку більш ефективних засобів контролю. Природно, що пошук іде в напрямку забезпечення оптимальної організації та моніторингу якості навчального процесу. Реалізація цих вимог на практиці може бути досягнута на сучасному етапі лише при застосуванні методів, які не передбачають значних витрат навчального часу на виконання завдань учнями та часу вчителя на їх перевірку. На думку багатьох теоретиків і практиків найбільш відповідає цим вимогам проведення контролю у формі спеціальних тестів.

Слід зазначити, що тест як інструмент вимірювання використовується в більшості країн світу і там накопичено великий досвід використання тестів в різних сферах людської діяльності, включаючи і освіту. Із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання тестування та рейтинги стали чи неосновними засобами педагогічного контролю і оцінювання. На думку багатьох організаторів освіти, саме така форма контролю може покращити якість навчання, удосконалити навчальну, методичну, виховну та управлінську діяльність.

Проте, як показує аналіз підходів щодо оцінювання успішності учнів, в умовах впровадження тестового контролю знань є одним з найбільш дискусійних. До тестів ставляться по-різному: частина науковців і практиків сприймають їх як дійовий засіб контролю за навчальними досягненнями школярів, пропагують як засіб боротьби з корупцією, інша частина називає такий підхід деструктивною технологією масового впливу на інтелектуальний та духовний розвиток наших учнів, яка нав’язана нашому суспільству ззовні.

Серед противників тестів відомий педагог-гуманіст Ш. Амонашвілі, який гостро виступає проти тестування в сучасному вигляді: «Що є тести – сума системних знань? Ні, тести не є такі знання, вони й не допомагають дитині систематизувати в собі знання. Тести – це штучно й протиприродно утворений сумбур так званої інформації…» [1, 20.]. Слід сказати, що Ш. Амонашвілі небезпідставно вважає, що тести негативно впливають на свідомість і підсвідомість молоді, оскільки відоме занепокоєння провідних діячів США наслідками захоплення тестуванням у їхній країні.

Чимало риторичних запитань подає І.П.Підласий, доктор педагогічних наук, міжнародний експерт з питань освіти: «Чого ми хочемо від тесту? Що він має перевірити? Запам'ятовування фактичного матеріалу чи його розуміння? Здатність мислити чи відтворювати формулювання підручників? Переконалися, що тести в їхньому нинішньому оформленні перевіряють переважно запам'ятовування текстів підручників. Тест перевіряє знання фактичного матеріалу та вимагає однозначної відповіді. А знання матеріалу підручника — це саме те, що нам треба? Фактаж — це наша мета?» [2,3]

Проте, як би там не було, за останні роки тести набули широкого використання як одна із основних форм перевірки засвоєння навчального матеріалу. І хоч науковці вважають, що однією з найбільш важливих переваг тестового контролю вважається висока ступінь об’єктивності виставлення оцінок, так як надається можливість точного підрахунку правильних і неправильних відповідей, широке розповсюдження тести набули із-за можливості в обмеженому часі провести вивчення рівня знань. Як правило вчителі використовують посібники (різноманітні робочі зошити з друкованою основою). На жаль, більшість з них не мають експертної оцінки фахівців і тестові завдання часто охоплюють далеко не основні питання навчальної програми. Саме по цій причині говорити про об'єктивність оцінки знань учнів чи про результативність роботи вчителя не завжди можна.

Ідеальним вбачається самостійне створення тестів вчителем, що є мало реальним, оскільки для складання треба мати відповідну підготовку і час. Аналіз створених тестів часто показує, що їх авторам не вдається подолати труднощі формулювання варіантів відповідей на питання при їхньому складанні. Якщо відповіді підібрані вчителем без достатнього логічного обґрунтування, то більшість учнів дуже легко вибирають необхідну відповідь, виходячи не з наявних у них знань, а тільки лише з життєвого досвіду. Слід зазначити, що некоректна підготовка тестів чи організація тестування стає дуже небезпечним інструментом, що дозволяє тиражувати виключно репродуктивні знання. Тестові завдання і технології тестування повинні проходити кваліфіковану перевірку. [4,117]

Залишається розраховувати на комп'ютерне тестування за апробованими тестами, яке поки що не набуло широкого вжитку. Практика показує, що використання нових інформаційних технологій в навчальному процесі, надає значні можливості в організації незалежного контролю знань, аналізу і коригування результатів діяльності учня та вчителя. Створення баз тестів, які пройшли експертну оцінку і які можна було б проходити неодноразово та мати при цьому порівняльні характеристики з іншими учасниками тестувань, може істотно змінити підходи учня і вчителя до організації навчальної діяльності.

Основним недоліком тестового контролю з предметів природничо-математичного циклу є те, що тестові завдання дають можливість перевірити обмежену область знань і умінь учнів, залишаючи осторонь діяльність по відтворенню конкретних ситуацій, що відповідають науковим фактам. За результатами виконання тестів учитель не може перевірити уміння учнів вирішувати комбіновані задачі, здібності грамотно і логічно висловлювати свої думки мовою науки. Не завжди у тестах, які пропонують альтернативні варіанти відповідей, можна з’ясувати, як було знайдено правильний варіант. У ході тестування істотну роль відіграє рівень математичної культури учня. Автору статті доводилось неодноразово спостерігати, коли учні втрачали бали під час оцінювання з предметів природничого циклу через помилки в обчисленнях. Саме через недбалість в обчисленнях хоча б в однім місці для учня задача зараховувалась цілком нерозв’язаною. Часто через незнання окремих формул чи властивостей, невміння вибрати з них найбільш важливі, що призводять до раціонального розв’язку, учень змушений вдаватись до менш раціональних шляхів розв’язування задачі, що ускладнює розрахунок і часто збільшує можливість одержання помилкової відповіді. Крім цього, на розв’язок задачі витрачається багато часу.

У цьому зв'язку багато науковців пропонують після проведення тестового контролю перевіряти, наскільки правильно учні можуть усно обґрунтувати відповіді, що вони дали в тестових завданнях.

Питання контролю знань – надзвичайно серйозна педагогічна проблема. А виставлена оцінка в ході контролю – результат роботи не лише учня. У ній відображається характер і стиль роботи самого вчителя. Досить нерідко доводиться спостерігати, коли виставлені низькі бали в одного значно вищі за високі в іншого, що особливо стає помітним, коли аналізуємо результати незалежного оцінювання. Очевидно в державних критеріях оцінки знань досить нечітко визначено рівень вимог до знань, навичок і вмінь. Втім в умовах різнопрофільності закладів, коли учні навчаються за різними рівнями, це очевидно не є істотним. Чітке виявлення рівня наявних знань в учня доцільно вимагати при конкурсних відборах, а в школі будь-яка навчальна праця має потребу в заохоченні та в моральному стимулюванні. Оцінка тільки як засіб контролю знань і регуляції поведінки учнів вичерпала себе. Великий гуманіст В. О. Сухомлинський основне призначення педагогічної оцінки бачив у підвищенні людської гідності дитини: «Педагогічна оцінка повинна спонукати дитину бути краще, вона повинна допомогти дитині бачити її кращі якості» [5].

Педагогічна оцінка повинна містити у собі превалювання позитивного оцінювання над негативним та індивідуальну спрямованість оцінки на конкретну ситуацію. Ці підходи можна прослідкувати в педагогів-новаторів, які забезпечували учням можливість вчитися переможно.

Для навчально-виховного процесу важливим є не стільки результати діяльності, скільки сам процес діяльності, який при тестуванні залишається поза увагою. Правильний результат отриманий хибним або ж шаблонним шляхом не має такої цінності, як неправильний результат творчого пошуку. Тому правий І.П.Підласий, який застерігає: «Тестування має зворотний вилив на використання освітніх технологій. Для того, щоб дитина могла успішно пройти тестову процедуру з набором конкретних завдань і вимог до їхнього виконання, її треба навчати за спеціальними методиками. Останні мають бути такими, щоб максимально сприяти розвитку тих умінь і навичок, що знадобляться дитині для успішного виконання тесту. Збагнули, колеги? Не навчити (у нашому розумінні), не розвинути інтелектуальні сили та здібності, а прагматично забезпечити успішність виконання тесту». [2,5]

З тривогою доводиться констатувати, що широке застосування тестових завдань, впровадження незалежного тестування як форми підсумкового контролю привели до надання переваги письмовому та комп'ютерному способам перевірки, специфіка яких впливає на навчально-виховний процес. У ході внутрішкільного контролю доводиться спостерігати, що з уроку почало зникати усне опитування, а в учнів не розвиваються здібності пояснювати та обґрунтовувати. У зв'язку із особливостями тестового контролю на уроках все менше починає з'являтись завдань на доведення та побудову. Нерідко учні можуть аналізувати діаграми чи графіки, але самостійно не можуть їх побудувати. Вчителі часто спрощують навчальну програму, оскільки добре обізнані, що тести не можуть містити завдань певних типів.

Сьогодні вже зрозуміло, що абсолютизація тестів як навчального прийому і як інструменту оцінювання учнівських досягнень завдає серйозної шкоди розвитку учнів. На перший план нині висувається проблема оптимального використання тестових завдань у навчальній діяльності. Тому використання тестів у процесі навчання повинно розглядатись як одне із раціональних доповнень до методів перевірки знань, умінь та навичок учнів.


Інформаційні джерела

    1. «Удосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог європейської асоціації якості освіти» / Матеріали регіонального науково-практичного семінару 27 – 28 листопада 2007 р. с.117.

    2. Амонашвили Ш. А. Истина школы. – К.: СПД Богданова А. М., 2006. – 20 с.

    3. Педологический анализ педагогического процесса в школе / Под ред. С.С.Моложавого. – М.,1930. - 230 с.

    4. Підласий І.П. Продуктивний урок. //Управління школою. - №25. – 2010. - с.3.

    5. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. – К., 2009 - с. 520.






Н. І.Стеценко,

учитель інформатики, математики, фізики Ватутінської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів №1 Ватутінської міської ради


Анотація

Стаття розкриває переваги та недоліки текстового контролю, комп’ютерних контрольно-діагностичних систем Test-W, Test-W2, MyTest.


ВИКОРИСТАННЯ У ШКОЛІ КОНТРОЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИХ

СИСТЕМ ДЛЯ ТЕСТУВАННЯ





найголовніше заохочення і найсильніше покарання в педагогічній праці – оцінка.

В.О.Сухомлинський

Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. При правильній організації він сприяє розвитку пам'яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню. В сучасній школі на предметах природничо-математичного циклу широко використовуються такі основні методи контролю знань, умінь і навиків учнів як усна перевірка, письмова перевірка, графічна перевірка, практична перевірка, тестова перевірка.

Перед учителем стоїть завдання так організувати навчальний процес, що контроль природньо включався в систему навчання як обов'язковий функціональний компонент, який забезпечує його цілеспрямованість та об'єктивність. Досвід показує, що учні навчаються так, як їх перевіряють. Не існує такого вчителя, який би мав високі показники у своїй роботі, і в той же час нехтував перевіркою і оцінкою знань учнів.

Використовуючи традиційні форми і методи контролю та оцінки, вчителі повинні знайомитися з досвідом педагогів-новаторів та результатами їх досліджень та експериментів; використовуючи цей досвід, шукати нові ефективні методики контролю. Найбільш ефективною на сьогоднішній день формою контролю є тест. Сутність цього методу полягає у визначенні завдань (запитань), на які подані альтернативні відповіді. Сполучення правильної форми і неправильних альтернативних покликано "провокувати" міркування читаючого, стимулювати його необхідні розумові операції. Учень має обрати правильну відповідь. Можуть бути завдання для конструювання відповіді.

Тестовий контроль має ряд переваг. По-перше, він сприяє досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання завдяки забезпеченню зворотного зв'язку, спрямованого на навчальну діяльність учителя та учнів. По-друге, зворотній зв'язок зумовлює подвійну природу функціонування контролю. Це відображається у здійсненні його в поточній (інтегрованій) та підсумковій (відносно самостійній) формах. [1]

Інтерес до тестування останнім часом пояснюється тим, що воно значно підвищує ефективність навчального процесу, оптимально сприяє повній самостійності роботи кожного учня, є одним із засобів індивідуалізації в навчальному процесі. Бажано, щоб учні сиділи по одному за партою чи столом. Це виключає можливість розмов та списування. Тестова методика керує увагою того, хто читає, і націлює його на суттєву інформацію, потребує небагато часу, зводить до мінімуму труднощі продуктивного характеру. Крім цього, при застосуванні тестів стимулюється інтелектуальна активність учня: аналіз і синтез, узагальнення і конкретизація, порівняння і розрізнення. Крім того, тестовий контроль має багато переваг перед іншими видами контролю.



Потрібно зауважити, що ще не всі вчителі вміють по справжньому користуватися таким потужним інструментом впливу на психіку учнів, стимулювання їх пізнавальних можливостей, як об'єктивна оцінка знань. В цьому допомогти їм може саме тестовий контроль знань. Основна відміна тесту від, наприклад, традиційної контрольної роботи полягає в тому, що він завжди передбачає вимір. Тому оцінка, яка виставляється за підсумками тестування, є більш об'єктивною і незалежною від можливого суб'єктивізму вчителя, від його особових якостей, чим оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди суб'єктивна, оскільки базується на враженнях вчителя, не завжди відокремлених від його особистих симпатій чи антипатій по відношенню до того чи іншого учня.

Таким чином головна відмінна риса тесту - об'єктивність, яка гарантується вимірюванням, функція якого полягає в тому, щоб давати кількісну інформацію про якість засвоєння. [3] При цьому, він надає вчителеві змогу перевірити значний об'єм вивченого матеріалу малими порціями та діагностувати оволодіння цим матеріалом більшої частини учнів. Але одним з недоліків тестового контролю сьогодні є те, що розроблені методики націлені на перевірку фактичних знань учнів і не враховують потенційних можливостей розвитку особистості, вони мають лише оцінювальний, а не прогнозуючий характер. [1]

Завдяки тестовому контролю можна успішно керувати навчальним процесом, удосконалювати його, здійснювати диференційований підхід до учнів. Можна також внести елементи змагання в тестову методику для стимулювання і підтримки інтересу школярів до вивчення навчальних предметів.

Тестовий контроль спрощує перевірку тестових робіт учителем, особливо, коли тестування здійснюється на комп’ютері з використанням контрольно-діагностичних систем. Хоча, звичайно, тестова перевірка може здійснюватися і безмашинним способом. Але в цьому випадку це потребує від вчителя ще й додаткових матеріальних витрат, наприклад на папір, на фарбу для принтера і т.д.

Оскільки я вчитель інформатики, то перевагу надаю саме комп’ютерному тестуванню. У своїй роботі я використовувала різні комп’ютерні контрольно-діагностичні системи, а саме такі як Test-W, Test-W2, MyTest. В процесі роботи було встановлено їх недоліки та переваги.

Починала я свою роботу, використовуючи контрольно-діагностичну систему Test-W. Вона дуже проста в роботі. Обов'язковий інструктаж учнів відповідно до техніки виконання тестів займав мінімум часу. Крім того автори програми надали досить великий об’єм вже готових до використання тестів не лише з інформатики, й а інших дисциплін природничо-математичного циклу. Програма мала редактор, дякуючи якому можна було легко редагувати вже створені тести, а також створювати їх самому, задаючи час проходження тесту. Недоліками, на мою думку, були лише 5-ти бальна шкала оцінювання, вузький асортимент типів завдань, неможливість задавати складність завдань, відсутність можливості контролювати процес проходження учнями тесту через комп’ютер вчителя, якщо, звичайно, додатково для цього не використовувати іншу мережеву програму, таку, наприклад, як Altris Vision. Величезним недоліком було те, що правильні відповіді на запитання тесту можна було побачити, якщо здогадатися спробувати відкрити тест, використовуючи програму «Блокнот», що є на кожному комп’ютері.

Значну частину недоліків авторами програми було усунуто в контрольно-діагностичній системі Test-W2, що прийшла їй на зміну. Так вже можна обирати шкалу оцінювання, текстовий редактор, наприклад «Блокнот», вже не дає можливості подивитися, які відповіді є вірними, трохи розширився асортимент типів завдань. Для комп’ютерного тестування в системі Test-W2 запитання можуть бути такі:


  • запитання, які передбачають два варіанти відповідей: «Так – Ні» або «Вірно – Невірно»;

  • запитання з вибором 1, 2 або 3 варіантів правильної відповіді із 4 або 5 пропонованих;

  • запитання на встановлення відповідності;

  • доповнити речення пропущеними словами;

  • вказати правильну послідовність. 

Тест може містити довільну комбінацію із довільної кількості запитань наведених прикладів. Послідовність виведення на екран питань із тесту, розташування варіантів відповідей на сусідніх комп’ютерах різна. Таким чином, кожен учень одержує свій, відмінний від сусідів, набір запитань і варіантів відповідей. Але здійснювати контроль процес проходження учнями тесту через комп’ютер вчителя та можливість задавати складність завдань так і залишився не реалізованим.

Всіх перерахованих вище недоліків немає система підготовки і проведення тестування знань MyTest, крім того вона має ряд переваг. Програма легка і зручна у використовуванні. Для створення тестів є дуже зручний редактор тестів з дружнім інтерфейсом. Будь-який учитель-предметник, який володіє комп'ютером навіть на початковому рівні, може легко скласти свої тести для програми MyTest і використати їх на уроках. За наявності комп'ютерної мережі можна організувати централізований збір і обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу MyTest. Результати виконання завдань виводяться учню і відправляються вчителю. Вчитель може оцінити або проаналізувати їх в будь-який зручний для нього час. Так само можна організувати роздачу тестів учням через мережу, тоді відпадає необхідність кожного разу копіювати файли тестів на всі комп'ютери. Програма MyTest працює з вісьма типами завдань: одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівка істинності або помилковості тверджень, ручне введення числа, ручне введення тексту, вибір місця на зображенні. В тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких типів, можна тільки один, можна і все відразу. Програма складається з трьох модулів: Модуль тестування (MyTestStudent), Редактор тестів (MyTestEditor) і Журнал тестів (MyTestServer). Кожний тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. Тому, в настройках тесту, передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання (для різних завдань можна виставити різний час). Програма підтримує декілька режимів: навчальний, штрафний і вільний. В навчальному режимі учень, який проходить тест, отримує повідомлення про свої помилки, пояснення до завдання. В штрафному режимі за неправильні відповіді учень втрачає бали і може пропустити завдання (бали не додаються і не віднімаються). У вільному режимі дозволяється відповідати на питання в будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання самостійно. Параметри тестування, завдання, зображення до завдань для кожного окремого тесту - все зберігається в одному файлі тесту. Ніяких баз даних, ніяких зайвих файлів - один тест – один файл. Файл з тестом зашифрований і стислий. І, нарешті, при правильному відборі контрольного матеріалу зміст тесту може бути використаний не тільки для контролю, але і для навчання.

Використовування тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє учням самостійно знаходити пропуски в структурі своїх знань і вживати заходів для їх ліквідації. В таких випадках можна говорити про значний навчальний потенціал тестових завдань, використовування якого стане одним з ефективних напрямів практичної реалізації принципу єдності і взаємозв'язку навчання і контролю. При включенні навчального режиму учень одержує інформацію про свої помилки і вірні відповіді.

Тест дає змогу організувати контроль, активізувати діяльність учнів шляхом охоплення контролем більшої кількості учнів, перевірити знання великого за об'ємом матеріалу за невеликий проміжок часу, урізноманітнити роботу учнів на уроці. [2] Важливим психологічним моментом є можливість індивідуальної роботи учнів у найбільш зручному темпі, атмосфері доброзичливості і комфорту.

Придатність предметних тестів для діагностики знань, крім їх об'єктивності випливає з того, що цей вид контролю дає можливість скласти питання в об'ємі всього предметного курсу, до того ж результати їх можна добре порівнювати між собою. Все це одночасно дозволяє встановити діапазон індивідуальних відмінностей учнів. Деякі сторони знань, умінь та навичок предметний тест діагностувати все ж таки не може, наприклад вміння виражати свої думки в усній формі, а також глибину знань в області даної теми; обмежені також можливості перевірки попередніх знань.

Отже, однією з найбільш результативних методик контролю при вивченні предметів природничо-математичного циклу, як показали результати багатьох досліджень та експериментів, є тестова методика. Вона все більше набуває свого поширення. Науково обґрунтоване й методично грамотно організоване тестування дозволить вчителю досягти важливий зворотній зв'язок, який забезпечує управління навчальним процесом, та буде сприяти, таким чином, підвищенню ефективності вивчення навчальних предметів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал