Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка21/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Таблиця. Оцінювання виконання практичної роботи [1].


Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання

Початковий

1-2-3

Учень не підготувався до виконання цієї практичної роботи. Отримані результати не дозволяють зробити правильні висновки, повністю не відповідають указаній меті. Виявив низький рівень знань теоретичного матеріалу та відсутність необхідних практичних умінь. Керівництво й допомога зі сторони вчителя або добре підготовлених однокласників майже неефективні

Середній

4-5-6

Практична робота виконана й оформлена учнем за допомогою учителя або добре підготовлених однокласників, які вже виконали успішно роботу. На виконання роботи витрачено багато часу (закінчено роботу вдома). Учень показав знання теоретичного матеріалу, але зазнавав труднощів під час практичного використання карт атласу, статистичних матеріалів, географічних приладів тощо. Допустив неточності та неохайність під час оформлення результатів роботи

Достатній

7-8-9

Практична робота виконана учнем у повному об'ємі й самостійно





Допустив відхилення від необхідної послідовності виконання, які не впливають на правильність кінцевого результату (переставив місцями пункти типового плану характеристики географічного об'єкту тощо)





Використав названі вчителем джерела знань (сторінку атласу, підручника, статистичного довідника та ін.). Показав знання основного теоретичного матеріалу й оволодіння вміннями, необхідними для самостійного виконання практичної роботи







Допустив неточності в оформленні результатів роботи

Високий

10-11-12

Практична робота виконана в повному об'ємі з дотриманням необхідної послідовності та інструктивних рекомендацій


Інформаційні джерела

  1. Думанська Г. В., Назаренко Т. Г. Практикум для 6 класу з курсу «Загальна географія» : Навчально- методичній посібник. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007

  2. Корнєєв В.П. Форми навчання географії. - Кам’янець-Подільський: Абетка, 2004.

  3. Пасько Л.П., Сушко Т.І . Самостійні та практичні роботи з географії України: Посібник для вчителів з географії. – Вінниця: Антекс, 2001.







О. В. Салтикова,учитель біології;

С. В.Бабіч, учитель географії Смілянської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №12 Смілянської міської ради


ПРАКТИЧНІ, ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ЗМІСТУ

ШКІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

На сучасному етапі роль практичних та лабораторних робіт зростає у зв'язку з тими компетенціями, які повинні бути сформовані в школярів у процесі навчання. Компетентність можна розглядати як систему здібностей, що дозволяють опанувати всю повноту засобів і методів, необхідних для ефективного виконання конкретної дії в конкретній предметній галузі. Компетентність також включає спеціальні знання, уміння, способи мислення, а також розуміння відповідальності за свої дії.

В основу соціальних умінь покладено знання про процеси і явища навколишньої дійсності, без яких будь - які прийоми формування вмінь не можуть стати засобами правильного орієнтування в суспільстві.

До найважливіших комунікативних компетенцій можна віднести готовність до співпраці й уміння співробітничати під час вирішення різних проблем. Найважливіша роль у їхньому формуванні належить груповим формам навчальної роботи, які з успіхом можна застосовувати під час організації й проведення програмних практичних робіт.

На проведення програмних практичних робіт відводиться від 10 до 45 хвилин. Окремі роботи є складовою частиною комбінованих уроків або уроків вивчення нового матеріалу і виконуються протягом 10—15 хвилин. Найбільш складні програмні практичні роботи, що спрямовані на узагальнення отриманих знань і застосування їх на практиці, виконуються на уроках формування вмінь протягом 35—45 хвилин.

Рівень виконання практичних робіт учитель перевіряє й оцінює на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. При оцінюванні програмних практичних робіт за 12-бальною системою необхідно виходити з критеріїв оцінювання, розроблених Міністерством освіти і науки України. При цьому слід ураховувати:



  • відповідність завдань практичної роботи різним рівням компетенції учнів;

  • кількість і повноту виконання завдань;

  • самостійність при виконанні завдань;

  • логіку в побудові відповідей;

  • повноту й глибину висновку;

  • уміння володіти картографічним матеріалом і раціонально його використовувати;

  • уміння користуватися додатковими джерелами інформації;

  • термін виконання роботи;

  • акуратність в оформленні результатів роботи.

Особливості виконання практичних робіт з використанням зошита.

Мета цього видання — сприяти підвищенню результативності праці вчителя, зменшити витрати часу на рішення другорядних питань (наприклад, оформлення роботи), забезпечити учнів необхідними інструкціями, сприяти засвоєнню внутрішньої логіки виконання практичних робіт. Видання розраховане на високий рівень самостійності учнів при виконанні завдань практичних робіт, на диференційований підхід до оцінювання залежно від числа виконаних завдань.

Структура практичних робіт має ряд особливостей. Перед початком виконання завдань учні знайомляться зі змістом і метою практичної роботи. При постановці мети особлива увага приділяється вмінням і навичкам, які мають формуватися, розвиватися або закріплюватися в ході виконання роботи. Далі йде інформація про необхідне обладнання, наводяться опорні поняття, які використовуються в роботі. За необхідності подаються теоретичні відомості (найчастіше це робиться за їх відсутності в достатньому обсязі в підручнику).

Більшість практичних робіт містять зразки виконання завдань, що є орієнтиром під час проведення практичної роботи, допомагають учням самостійно виконати завдання, використовуються вчителем при проведенні інструктажу. Підчас проведення інструктажу як приклад учитель може виконати одне із завдань практичної відповіді на запитання учнів щодо виконання її завдань.

Кожна практична робота складається з кількох завдань, розрахованих на диференційоване використання. В одних випадках усі учні можуть виконати більшість завдань практичної роботи й зробити висновок; в інших — учитель може запропонувати учням виконати тільки завдання, регламентовані програмою, і зробити висновок. Обсяг виконання роботи залежить від рівня підготовки класу й окремих учнів; часу, що відводиться вчителем на проведення роботи; завдань, які він ставить, тощо. Обов'язковими є тільки ті завдання практичної роботи, які точно відбивають зміст роботи відповідно до програми.

Виконання основних завдань практичної роботи закінчується висновком, за який учні можуть одержати найвищі бали.

До всіх практичних робіт включені додаткові завдання, більшість з яких мають творчий характер. Ці завдання можуть виконуватися на розсуд учителя безпосередньо після основних завдань практичної роботи; в окремо відведений час або в ході виконання домашнього завдання. Звертаємо увагу на те, що більшість практичних робіт бажано виконувати в групах.

Одним із незмінних завдань школи завжди, в усі часи є надання учням знань з основ наук. Але замало оволодіти премудрістю, слід також уміти користуватися нею. Вивчення природничих наук на сучасному етапі неможливе без набуття практичних умінь і навичок, які формуються під час виконання практичних робіт. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в природі, довести існування в природі закономірних взаємозв'язків між її складовими — ось завдання вчителя, яке можливо реалізувати через виконання практичних робіт.

Саме практичні роботи дають можливість поєднати на уроках інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів картину світу через вироблення вмінь і навичок практично застосовувати здобуті знання, користуватися різними джерелами інформації, самостійно шукати, аналізувати і застосовувати їх.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти зазначено, що «особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності».

Практична робота — це форма організації навчальної діяльності школярів, спрямована на застосування, поглиблення і закріплення теоретичних знань, на здобуття нових у поєднанні з формуванням, розвитком і закріпленням необхідних для цього вмінь і навичок, а також засіб формування вмінь і навичок учнів у технології виконання завдань з картами атласів, контурними картами, статистичними матеріалами, довідниками.

Як один із перспективних методів пізнавальної діяльності у вивченні географії передбачено програмні практичні роботи кількох видів:

Робота з географічними картами.

Робота з підручником і спеціальною літературою.

Робота на місцевості.

Робота з наочними посібниками (колекціями гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо).

Побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм, картодіаграм тощо.

Систематизація та обробка результатів географічних спостережень.

Розв'язування географічних задач.

Складання комплексних описів територій, об'єктів, явищ, процесів.

Практичних завдань має бути набагато більше, ніж є практичних робіт у програмі. Вони можуть бути різної тривалості, на різних етапах уроку, виконані в різних формах.

Програмній практичній роботі передує ряд окремих практичних завдань та самостійних робіт, які несуть навчальне і тренувальне навантаження. Але всі вони мають бути зрозумілі учням і такі, які можна виконати самостійно. Важливий момент — створення ситуації проблемного навчання, щоб учні «зробили власне відкриття», спрямування їх процесу мислення на самостійне розв'язання завдання, регламентування складності завдань, їх диференціація.

Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра.

Лише так можна забезпечити практичне спрямування теоретичного змісту роботи згідно з конкретною темою роботи. Для формулювання мети слід використовувати такі дієслова: визначити, порівняти, навчитися, зіставити, виявити, дослідити, пояснити, описати і т. д. відповідно до теми роботи.

Формулюємо і доводимо до учнів триєдину мету:

а) навчальну (випливає з теми практичної роботи);

б) розвивальну (націлює на розвиток просторової уяви, фантазії, логічного мислення, творчих індивідуальних здібностей школярів, здатності їх до співпраці, самовираження кожного як особистості);

в) виховну (формування інформаційної компетентності, виховання пізнавального інтересу до навколишнього світу; необхідно передбачати українознавче спрямування завдань, що значно розширить загальнокультурну компетентність учнів.

Мета конкретизується завданнями практичних робіт. Вони розкривають зміст теми, є чітко і зрозуміло сформульованими, побудовані так, що кожне наступне завдання логічно випливає з попереднього і наближає до формулювання основного висновку практичної роботи.

Отже, під час підготовки та проведення практичних робіт слід ураховувати наступне:



  1. Визначити мету роботи та доступно довести її до учнів.

  2. Підготувати учнів до виконання роботи шляхом актуалізації опорних понять, а в разі необхідності — наданням інструкції з її виконання.

  3. Ефективно використати виховний потенціал змісту роботи.

  4. Підібрати й раціонально використати логічно обґрунтовані способи виконання роботи.

  5. Довести до учнів перелік необхідних для виконання практичної роботи джерел знань і обладнання.

  6. Сприяти підвищенню рівня мотивації учнів під час вибору варіантів виконання роботи.

  7. Передбачити форму роботи (колективну чи індивідуальну) та ступінь самостійності під час виконання завдань.

  8. Урахувати рівень підготовки учнів, виходячи з їхніх індивідуальних особливостей, використання диференційованого підходу, що виявляється в першу чергу в обсязі виконання практичної роботи.

Виконання практичних робіт — це творча співпраця вчителя і його учнів, це широкі можливості для особистісного зростання педагога та його вихованців. Наскільки злагоджено вони працюють, таким і буде рівень виконання практичних робіт.

Інформаційні джерела

  1. Вітенко І. М., Марцинишин В. А., Марцинишин Н. Г. Практичні роботи з географії, 8—9 класи: Методичний посібник на допомогу вчителю географії.— Тернопіль: СМП «Астон», 1999.

  2. Думанська Г. В., Назаренко Т. Г. Практикум для 7 класу з курсу «Географія материків і океанів»: Навчально- методичний посібник.— Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007,- 48 с.

  3. Інновації на уроках географії / Упорядн. Є. І. Науменко, В. М. Андрєєва.— X.: Вид. група «Основа», 2007.

  4. Корнєєв В. П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя.— Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2002.

  5. Назаренко Т. Г. Практичні роботи як метод формування географічних понять // Географія.— 2004,— Вересень.— С. 3.

  6. Сиротенко А. Й. Економічна та соціальна географія України. 9 клас: Методичний посібник для вчителя / А. Й. Сиротенко, О. Г. Стадник.— X.: Веста: Вид-во «Ранок», 2005.







А. І. Цапенко,

учитель біології Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Смілянської міської ради

Анотація

Стаття містить матеріали з досвіду роботи щодо можливих варіативних підходів до проведення лабораторних робіт з біології.


ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ

Біологія, як наука за своїм змістом і методами дослідження є наукою експериментальною. Однією з форм навчання, яка передбачає застосування методів самостійної роботи учнів, є лабораторні заняття. На них учні вивчають особливості будови рослин, тварин, процесів життєдіяльності організмів, закономірності спадковості і мінливості живих організмів тощо.

Виконання лабораторних робіт забезпечує безпосереднє сприйняття матеріалу за допомогою різних аналізаторів. Внаслідок цього в їх свідомості створюються чіткіші уявлення про організми, яких вони вивчають, а знання стають глибшими і міцнішими.

Але значення лабораторних робіт полягає не лише в тому, що учні набувають на них конкретних і глибоких знань про будову і біологію організмів певних систематичних груп. У процесі роботи вони набувають також і певних навичок та умінь, що мають значення для їх практичної підготовки. Зокрема, учні навчаються правильно користуватись препарувальними інструментами (скальпелем, пінцетом, ножицями), користуватися оптичними приладами (мікроскопом, препарувальною лупою), виготовляти мікропрепарати для розгляду їх під лупою чи мікроскопом, робити малюнки, позначення тощо.

На лабораторних заняттях в учнів виховуються творча ініціатива і активність, інтерес до вивчення біології, розвиваються пізнавальні здібності. Спостерігаючи за живими об’єктами ( комахами, червами, акваріумними рибами) учні самостійно з’ясовують особливості зовнішньої будови.

Велика роль лабораторних робіт і у вихованні культури праці, акуратності в роботі, дотримання чистоти на робочому столі, бережливого ставлення до препаратів і інструментів. Крім цього, робота на лабораторних заняттях виховує в учнів навички до колективної роботи, відповідальності за доручену справу.

Поряд із старанною підготовкою плану проведення лабораторних робіт винятково велике значення має забезпечення учнів потрібними матеріалами та обладнанням. Це і гербарні зразки, колекції рослин і тварин, живі і фіксовані об’єкти тварин, мікропрепарати і матеріали для виготовлення мікропрепаратів.

Перед проведенням лабораторної роботи учитель оголошує тему, визначає навчально-виховні завдання, проводить інструктаж на робочому місці, акцентує увагу на характер завдань, послідовність їх виконання, спостереження, підсумки і висновки про їх виконання.

Лабораторні роботи проводяться фронтально (за вказівкою вчителя) або за індивідуальними картками.

При проведенні фронтальних лабораторних занять учитель поділяє все роботу на окремі етапи. Перед початком кожного етапу учитель в усній формі з певною послідовністю дає конкретне завдання всім учням, а коли треба показує, як його виконати. Кожне окреме завдання одночасно виконують усі учні класу. Досвід показує, що після закінчення кожної частини лабораторного заняття доцільно робити короткі підсумки і висновки, а закінчивши роботу – загальні висновки по темі роботи.

Якщо лабораторна робота проводиться за інструктивною карткою - кожен учень виконує її самостійно. Методи і способи проведення лабораторних робіт визначаються змістом, обсягом, складністю роботи. Але мають бути дотримуватися основні вимоги: учні мають працювати свідомо, самостійно, спокійно і акуратно.

Кожний з розглянутих видів лабораторних занять має свої переваги і недоліки. Так, під час фронтальних лабораторних робіт, які в практиці роботи проводяться часто (за відсутності приладів, препаратів), учитель має можливість робити потрібні пояснення і доповнення, використовуючи при цьому таблиці, схеми, препарати. Після виконання окремих завдань він може робити також узагальнення та висновки. Під час цих занять легше контролювати роботу учнів, підтримувати дисципліну в класі, тримати в полі зору усіх учнів, бо вони одночасно починають і закінчують завдання.

Недоліком фронтальних лабораторних занять є недостатня самостійність у роботі учнів. Адже не зважаючи на їх індивідуальні особливості, повинні виконувати роботу одночасно, і окремі з них, що працюють повільніше нерідко виконують завдання механічно і поверхово.

Під час лабораторних занять за інструктивною карткою учні працюють як індивідуально, так і колективно (ланкою чи групою), проявляючи при цьому власну ініціативу в роботі, обговорювати деякі питання проведення роботи тощо. Отже, при такому виді лабораторних занять підвищується пізнавальна і творча активність учнів. Проте, при таких лабораторних заняттях не всі учні одночасно закінчують роботу, працюючи вони часто розмовляють між собою. При такій формі проведення учителеві важче тримати весь клас у полі зору. Незважаючи на це, лабораторним роботам за інструктивними картками має належати провідне місце, особливо якщо учні вже мають навички і вміння для виконання такої роботи.

Щоб підвищити інтерес учнів до виконання лабораторних робіт, відповідальність за їх проведення доцільно пропонувати учням контрольні завдання, заповнення таблиць на порівняння, схематичне замальовування об’єктів. При опитуванні обов’язково слід перевіряти не лише знання учнів, а і набуті навички.

Інформаційні джерела


  1. Дегтярьова Н.І., Лабораторні заняття та екскурсії. Київ, 2004р;

  2. Луцька Л.А., Самостійні і лабораторні роботи учнів з зоології. Київ, «Освіта», 2007р.

  3. Мазепа І.І., Середенко Є.В., Методика викладання біології, Київ, 2005р;

Видання підготовлено до друку та віддруковано

редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП

Зам. №1188 Тираж 100 пр.



18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал