Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка20/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Анотація

Стаття містить методологічне обґрунтування специфіки організації та проведення лабораторно-практичних занять з біології та географії. Визначається актуальність та практична спрямованість шкільних практикумів щодо підвищення ефективності навчання та виховання учнів. Розглядаються особливості проведення лабораторних занять в профільній школі.


ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З БІОЛОГІЇ ТА ГЕОГРАФІЇ
Природничо-математичні науки, зокрема біологія та географія, це предмети, які покликані знайомити учнів з навколишніми об’єктами, їх зовнішньою, внутрішньою структурою та процесами життєдіяльності, історією формування, вчать пояснювати особливості будови і функцій власного організму, його хвороби та шляхи їх попередження, з’ясовувати значення об’єктів природи для людини, навчати правилам поведінки в повсякденному житті та природі, розвивати і виховувати геоекологічну культуру. І це далеко не всі практичні функції і завдання, які поставлені перед шкільним курсом «Біологія», «Природознавство» та «Географія» [3].

Такі біологічні науки, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія, генетика, вірусологія, мікробіологія, екологія і т.д., мають і теоретичну, і практичну складову, причому практична спрямованість біологічної та географічної освіти супроводжує людину все її свідоме життя. Наприклад, знання про склад ґрунту, кореневе живлення, проростання насіння, особливості зростання світлолюбних і тіневитривалих рослин згодяться в повсякденному житті, розпізнавання отруйних рослин, тварин і грибів допоможе вберегтися від отруєння і навіть смерті; вміння вимірювати пульс чи тиск, зупиняти кровотечу чи здійснювати прийоми штучного дихання обов’язкові для кожної людини. Знання гігієнічних норм і правил гігієни зберігає здоров’я, запобігає його порушенням, а розуміння психофізіологічних особливостей вищої нервової діяльності людини допомагає в спілкуванні з іншими людьми та допомагає адаптуватися людині як соціальній істоті в суспільстві. Географічні знання формують цілісність світогляду дитини, допомагають орієнтуватися в суспільстві. Прикладів значущості практичних вмінь біологічної та географічної освіти можна привести безліч, бо більшою чи меншою мірою знання з біології та географії використовують усі люди, навіть не замислюючись коли вони їх набули. В тому, що цей досвід не лежить мертвим вантажем, а використовуються людством, яке при цьому розвивається і еволюціонує, є велика заслуга практичного компоненту цих предметів, що охоплює виконання лабораторних та практичних робіт. [1;2].



Метод лабораторних робіт (лабораторний метод) застосовується для проведення учнями дослідів, експериментів, спостережень за явищами, процесами переважно в умовах спеціальних лабораторій, кабінетів і із застосуванням технічних засобів.

Метод лабораторних робіт в біології використовується для міцного засвоєння теоретичних знань, надбаних умінь і навиків, забезпечує пряме включення знань, учнів в процеси “добування”, раніше отриманих наукою даних. Але лабораторний метод передбачає і проведення робіт творчого характеру з отриманням цілком нових результатів в науці і практиці, що доведене практикою лабораторних робіт, що проводяться в школі (наприклад, в Білорусі, Польщі, Росії).

Цей метод стимулює активність дій як на стадії підготовки до проведення досліджень, так і в процесі його здійснення. Він дає учням можливість відчути себе учасниками, творцями досліду, що проводиться, експерименту, дослідження; гармонізувати свої відносини до учбового предмету, сформувати діалектичні уявлення про явища, що вивчаються, підійти до їх розгляду та аналізу з різних точок зору, визначати інші, можливо, нетрадиційні шляхи проведення досліджень.

Метод лабораторних робіт застосовується переважно при вивченні предметів природничо-математичного циклу: математики, фізики, хімії, географії, астрономії, а також біології, трудового навчання. На окремі теми лабораторні роботи можна успішно проводити і по інших предметах: історії, мовам, на уроках образотворчого мистецтва і інших.

Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачається навчальним планом і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, колекцій, гербаріїв, вологих препаратів, мікропрепаратів та інших засобів навчання (ТЗН, ППЗ) тощо.

Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з іншими видами шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, принципу зв'язку теорії із практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; задіяння низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідницької діяльності.

Лабораторна робота - органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень і дослідів. При цьому повною мірою виявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, у т. ч. комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; знайомляться з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, упевненості в можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами та процесами.

Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент - це аналіз такої ситуації, яку у принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент - це програвання в людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективною зброєю реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється у процесі лабораторної роботи.

Відрізняють класні лабораторні роботи, що виконуються в умовах навчального кабінету загальноосвітнього навчального закладу, та домашні лабораторні роботи, які виконуються учнями в домашніх умовах. Структура їх проведення ідентична, а саме: визначається тема, ставляться мета та завдання, розробляється зміст, визначаються форми та методи її виконання, забезпечується обладнання, указується термін її виконання. Теми лабораторних робіт у переважній більшості передбачаються навчальними програмами. Разом із тим не виключена їх корекція вчителем. Відповідно до змісту теми лабораторної роботи визначаються її мета та завдання. Ефективність лабораторної роботи залежить також від виду та якості роздавального матеріалу, обладнання (таблиці, графіки, препарати, мікроскопи). До змісту лабораторної роботи належать: інструктивні картки, алгоритми її виконання, запитання для аналізу та узагальнення, рекомендації з обробки дослідів (округлення значень вимірювальних величин, визначення похибок вимірювань).

Що стосується форм організації лабораторної роботи, то вони бувають фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальна форма організації лабораторної роботи передбачає, що учні класу виконують одну й ту ж роботу за допомогою ототожненого обладнання. Переваги фронтальної форми проведення лабораторної роботи полягають в економії часу вчителя на розробку змісту та відбір роздавального матеріалу, оперативності отримання зворотної інформації про хід її виконання, можливості корекції та оцінки результатів.

Групова форма організації проведення лабораторної роботи полягає в тому, що з однієї й тієї ж теми для окремих груп учнів добирають різні завдання, інструктажі, дидактичні картки, обладнання. Її переваги полягають у можливості врахування індивідуальних особливостей учнів, рівні їх навчальних досягнень, інтересів, наданні допомоги та взаємодопомоги, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю; більш ефективно використовувати обладнання.

Суть індивідуальної форми організації лабораторної роботи полягає в розробці індивідуальних завдань, виборі та диференціації дидактичного матеріалу, постановці різних цілей та завдань роботи, різноманітності алгоритму виконання завдань, урахування темпу та ритму навчальної діяльності окремих учнів, рівня сформованості їх умінь і навичок самостійної роботи, теоретичної підготовленості. Диференційована форма організації лабораторної роботи вимагає більших витрат зусиль і часу вчителя на її підготовку. Крім того, значною мірою ускладнюється процес отримання зворотної інформації про хід виконання індивідуальних завдань та їх корекції. Незалежно від специфіки форм організації лабораторної роботи, у процесі її виконання використовуються переважно такі методи, як аналіз, синтез, порівняння, діагностування, висновки.

Організація проведення лабораторної роботи включає, перш за все, підготовку вчителя та учнів до її виконання. Учитель готує дидактичний роздавальний матеріал, озброює учнів теоретичними знаннями з теми лабораторної роботи, розробляє (оновлює) інструктивні картки, контролює хід підготовки до лабораторної роботи учнів, розробляє критерії та методику оцінювання лабораторної роботи та її результатів (поетапно, поопераційно, за проміжними та кінцевими результатами). Учні оволодівають у процесі виконання лабораторної роботи теоретичними та практичними знаннями, самостійно роблять «відкриття», шліфують окремі операційні вміння та навички самостійної експериментально-пошукової діяльності; набувають умінь планувати діяльність, фіксувати її проміжні та кінцеві результати; оцінювати їх вірогідність.

Учителю важливо також забезпечити чітку організацію проведення лабораторної роботи (повідомити тему, мету та завдання; провести інструктаж з учнями про хід виконання роботи; нагадати правила поведінки та техніки безпеки; розподілити клас на групи (у разі необхідності); повторити технологію виконання роботи; зорієнтувати учнів на кінцевий результат лабораторної роботи та ознайомити з критеріями його оцінки).

Важливим видом лабораторної роботи є заняття з володіння звукосвітлотехнічними та аудіовізуальними засобами. Набуті вміння використовуються учнями при самостійному перегляді діафільмів, діапозитивів, кодопозитивів, прослуховуванні записів на магнітофоні, відеомагнітофоні, під час самостійної роботи в навчальних кабінетах, групах подовженого дня, бібліотеці. Такого роду лабораторні роботи мають важливе значення для підготовки учнів-лаборантів, консультантів, помічників учителя.

Метод практичних робіт (практичний метод) у шкільній практиці використовується і організовується після вивчення великих за змістом тем і розділів.

Базуючись на досвіді проведення лабораторних робіт, отриманих знаннях, навиках і вміннях, — метод практичних робіт забезпечує поглиблення, закріплення і конкретизацію набутих знань. Формуючи способи наукового аналізу теоретичних положень, укріплює зв'язок теорії і практики в учбовому процесі і житті. У виховному плані практичні роботи сприяють розвитку уваги і спостережливості, привчають до дисциплінованості і акуратності, раціональності дій, економності, самоконтролю і самокорекції, саморозвитку у всіх видах учбово-практичної діяльності.

Ефективність методу практичних робіт витікає з можливостей вчителя адекватно цілям і завданням теми уроку раціонально “вписати” в його структуру практичні завдання, організувати роботу учнів для її виконання (розподіл завдань при виконанні роботи групами). Врахувавши попередню підготовленість учнів, ухвалити цілі і завдання виконуваних робіт, пояснивши поточну і перспективну значущість робіт, допомогти в творчому осмисленні учнями всього об'єму майбутньої роботи; правильності і послідовності виконуваних дій і технологічних операцій. Ефективність методу закладена і в кваліфікованості вчителя при проведенні інструктажу, вмінні контролювати і коректувати виконувану учнями роботу на всіх її етапах.

При виконанні лабораторних та практичних робіт з біології треба враховувати віковий аспект. Наприклад в старших класах такі заняття проводяться при максимально можливій самостійності старшокласників. Учні після повідомлення теми, мети і завдань лабораторної чи практичної роботи виконують її з використанням інструктивних карточок, які містять інформацію про хід дій при виконанні роботи. При виконанні завдань діти можуть користуватися підручниками, колекціями, схемами і іншими посібниками, в міру необхідності – консультуватися з вчителем. Але основне завдання при виконанні такого виду робіт – відповісти на проблемне питання, яке ставиться перед початком роботи.

Специфічністю виконання лабораторно-практичних роботі в профільних класах є їх організація на місцевості – в лісі, на луках, біля річки тощо. Наприклад старшокласники при виконанні таких робіт практично визначаємо видових склад біоценозів різних екосистем, складаємо морфологічну характеристику видів фітопопуляцій. Подібні види робіт, що безпосередньо стосуються спостережень в природі, дають можливість учням знайомитися з біологічними об’єктами в їх природному оточенні, актуалізують теоретичні знання, роблячи їх більш зрозумілими для старшокласників. Лабораторно-практичні заняття такого типу завершуються складанням учнями письмових звітів, які обов’язково містять відповіді та питання, поставлені перед роботою. Відповіді на ці питання неможливо відшукати в підручниках, так як вони потребують знань конкретних природних екологічних систем.

Особливості проведення практичних робіт з географії

Специфіка географії як шкільного предмету полягає в тому, що необхідною умовою її засвоєння є наявність у дітей вмінь користуватися різноманітними джерелами географічної інформації для отримання знань: текстовими, картографічними, статистичними та ін. Оволодіти цими вміннями можна лише при виконанні практичних робіт.

Практичні роботи – невід’ємна частина процесу навчання географії. Їх правильна організація забезпечує формування вмінь використовувати теоретичні знання на практиці, озброює життєво важливими вміннями а також виховують у дітей самостійність та організованість.

Для попередження у учнів зайвого інформативного перевантаження та низької успішності по предмету я висуваю наступні вимоги при проведенні практичних робіт. Обов’язково ознайомлюю учнів з метою проведення кожної практичної роботи, а також можливими формами відображенні її результатів. Також використовую інструктивні картки для успішної реалізації принципів диференційованого навчання. [4].

Я створюю творчу атмосферу співробітництва, не пригнічую ініціативу школярів, пропоную різні шляхи досягнення поставленої мети.

Використовую ігрові елементи, творчі завдання, оригінальні способи фіксації результатів роботи (за бажанням учня). Організовуючи практичні роботи я пам’ятаю, що програма пропонує лише загальний напрямок роботи, а я як вчитель конкретизую зміст, визначаю конкретну територію, об’єм завдань.

Психологи стверджують, що реальний зміст навчання визначається не стільки метою, скільки мотивами, відношенням учнів до предмету. Всі практичні роботи я оцінюю, оцінки за роботу всьому класу ставлю відразу, одночасно, перевіряючи результати роботи у всіх або поетапно, або в міру готовності її у різних учнів. Для оцінювання практичних робіт використовую критерії оцінювання рекомендовані міністерством освіти і науки України, але доповнюю їх критеріями про рівень оформлення та ступінь самостійності при підведенні підсумків.

Учням 6-7 класів дуже подобаються практичні роботи., адже при їх проведення я намагаюсь подати не лише програмний матеріал, але й ту інформація, яка значно доповнює їх кругозір, зацікавлює новим змістом. Всі практичні роботи я поділяю на дві групи - перші відображають програмні вимоги, але вони можуть бути новими по змісту, друга група містить творчі практичні завдання. Запропоновані практичні роботи допомагають мені успішно виконувати вимоги програми, а також обирати оптимальний варіант з врахуванням особливостей конкретного класу і учня.

Нові підходи до навчання, а саме велика увага, що приділяється розвитку пізнавальної самостійності, творчій активності школярів, привели до того, що останні роки в шкільній географії досить широке поширення отримали шкільні практикуми. Головну мету шкільного географічного практикуму я вбачаю в розвитку широких практичних вмінь і знань, які потрібні дітям для орієнтації в природних, соціально-економічних і політичних умовах сучасного життя.[5].

Важливим також є те, що обов’язкові вимоги до підготовки учнів по географії зумовлюють багаторазове тренування дітей в процесах порівняння, описування – тому шкільний практикум виконує роль своєрідного географічного тренажера. Такий оперативний контроль дає можливість тримати в полі зору всіх учнів і не допускати пробілів в їх знаннях. Багато переваг в методі самоаналізу проведених практичних робіт – учнів аналізують зроблені ними помилки, в процесі чого стає очевидним недоречність або недосконалість самостійної роботи. При такому способі контролю всі функції перевірки знань, вмінь та навичок здійснюються цілком ефективно.

Використання практичних робіт по силі всім і дозволяє показати свої знання. Деяким дітям, у яких є проблеми з монологічної мовою і слабо розвинуте логічне мислення, дуже важко отримати високий бал за усні відповіді (хоча вони гарно засвоюють теоретичний матеріал). Використання системи практичних робіт дозволяє їх отримувати відмінні оцінки, що компенсує їх невдачі в усних відповідях [6].

Отже, проаналізувавши географічні знання учнів можна зробити висновок, що в дітей відбувається більш глибоке засвоєння прочитаної інформації.

Отже, система лабораторно-практичних занять при викладанні біології і географії спрямована на формування у дітей пізнавальної самостійності, навичок дослідницької діяльності і розвиток їх інтелектуальних здібностей.
Інформаційні джерела


  1. Біологія 6-11 класи. Балан П.Г, Вихренко А.С, Данилова О.В., Програма для з.н.з. К. : Шкільний світ, 2003.

  2. Біологія 7-11 класи .О. Данилова. П. Балан. О. Костильов та ін. Програма для з.н.з. К.: Перун., Ірпінь, 200.

  3. Доповідна записка „Про стан та перспективи розвитку біологічної освіти в Україні”. газета „Біологія” № 6, 2006р. Навчальна програма для з.н.з. ( 12-річна школа) Природознавство 5-6 класи. // Біологія. - №16. - 2005.

  4. Душина И.В., Понурова Г.А. Методика преподавания географии: Пособие для учителей и студентов педагогичных университетов и институтов. - М.: Просвещение, 1996. - 192с.

  5. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. - К. : Стафед - 2, 2000. -320с.

  6. Методика и технология обучения географии / И.В. Душина, В.Б. Пятунин, Е.А. Таможня. – М.: ООО "Издательство Астрель", 2002. – 203 с.






Л. І. Подрушняк,

учитель географії Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Смілянської міської ради

Анотація

Стаття містить матеріали з досвіду роботи щодо виконання практичних робіт з географії.


ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ





Особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання.

І. Бех

Сучасна педагогіка відрізняється від вчорашньої. Сьогодні визнається першочерговість процесу пізнання, залучення учнів до процесу навчання; важливим є не лише результати, а й процес досягнення їх, відчуття радості у процесі співпраці, розвиток широкого світогляду, оновлення знань. Навчання зараз розглядається як індивідуальна діяльність школяра з корекцією та підтримкою вчителя; формування в учнів інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися, користуватися законами природи.

Уроки географії неможливі без умінь та навичок, які формуються при виконанні практичних робіт. Саме при цьому у школярів розвивається самостійність, з’являється здатність отримати максимально позитивний кінцевий результат.

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти зазначено, що «особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загально освітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної творчої діяльності.»

Згідно програми курс географії має систему практичних робіт.



6 клас «Загальна географія» - 14 практичних робіт, на яких учні визначають масштаб, географічні координати, розташування географічних об’єктів, проводять спостереження за погодою, виявляють подібності і відмінності порівнювальних об’єктів, виявляють взаємозв’язки між компонентами природи.

7 клас «Географія материків і океанів» - 12 практичних робіт, де школярі встановлюють взаємозв’язки між компонентами природи, виявляють подібності і відмінності між об’єктами, працюють з картографічним матеріалом, описують окремі географічні об’єкти.

8 клас «Фізична географія України» - 7 практичних робіт, на яких учні визначають географічне положення своєї країни, описують місцевість за топографічними даними, аналізують тематичні карти, зіставлять та порівнюють досліджувані об’єкти.

9 клас «Економічна і соціальна географія України» - 10 практичних робіт, де учні аналізують і читають соціально-економічні карти, встановлюють залежність розміщення господарства від природних умов, дають економіко-географічні характеристики об’єктів.

10 клас «Соціально-економічна географія світу» - 4 практичних роботи, на яких школярі складають картосхеми, картограми, картодіаграми, проводять різноманітні обчислення, створюють образ території, формують просторові уявлення про розміщення і взаємне розташування об’єктів, з’ясовують можливий розвиток досліджуваних об’єктів у майбутньому.

Практична робота – один із методів пізнавальної діяльності учнів. Для раціонального використання часу на уроках доцільно використовувати зошити з друкованою основою для практичних робіт, які рекомендовані та схвалені для використання у навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України. В залежності від рівня підготовки учнів можна обрати зошити з певним рівнем складності виконання практичних робіт, але всі завдання мають бути зрозумілі учням. Вчитель визначає складність завдань, їх диференціацію. Процес виконання практичної роботи повинен бути творчим, коли учні намагаються перетворити наукову інформацію, перенести пізнавальні дії у нові ситуації. Важливо, щоб вчитель міг підтримати, схвалити або коректно відхилити відповідь учня, порекомендувати знайти інше рішення.

Результативність виконання роботи залежить від чітко поставленої вчителем мети (навчальної, розвивальної, виховної). Обов’язково вказується необхідне обладнання (контурні карти, атласи, підручники, додаткові джерела інформації). Важливим є процес евокації, де учні згадують терміни і поняття, що пов’язані з певною темою практичної роботи. Таким чином, проговорюючи свої думки, учні переходять на рівень зацікавленості, а це спрямовує їх на якісне виконання завдань [2].

Практичні роботи географії різні за видами, а тому і різні за змістом виконуваних завдань. Так, при виконанні у 6 класі практичної роботи 6 на установлення взаємозв’язків між будовою земної кори та формами рельєфу, визначення їх геологічного часу, учням пропонується заповнити таблицю. При цьому необхідно співставити карту будови земної кори і фізичну карту світу, визначити ділянки земної кори й великі форми рельєфу, які їм відповідають. Друге завдання є тренувальним. На контурній карті необхідно позначити сейсмічні пояси, гірські системи. Третє завдання є найскладнішим, бо учні повинні скласти причинно-наслідкові зв’язки із запропонованих ланцюжків : стійкі ділянки земної кори, літосферні плити, платформи, рівнини суходолу і океану, гори, рухливі ділянки земної кори. В кінці роботи (у висновку) учні вказують, які форми рельєфу відповідають платформам, а які областям - складчастості [3].



Робота виконується охайно, з дотриманням орфографічних вимог. При оцінюванні роботи вчитель враховує рівень сформованості теоретичних знань та уміння учнів застосовувати свої знання на практиці, а також творчість, самостійність, оригінальність виконання

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал