Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка2/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Тести третього рівня (підсумкові) при відповіді на запитання потребують використання засвоєних вмінь та навичок в нових умовах, у невивченій ситуації, у практичній діяльності. Такі тести можна застосовувати як завдання на практичних заняттях або під час підсумкового контролю за всю вивчену тему. Створення таких завдань вимагає особливої майстерності педагогів.

Педагогічний тест - це система фасетних знань певного змісту, зростаючої складності, специфічної форми, яка дозволяє якісно оцінити структуру та ефективно виміряти рівень знань, умінь, навичок і уявлень.

Основні переваги перевірки знань учнів за тестами.

  1. Швидкість обробки одержаних результатів. Врешті-решт, за умови відпрацьованої технології можна довести цей процес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальної об'єктивності. Але водночас відчуваються втрати щодо культури мовлення та глибини засвоєння знань учнів. Традиційні методи в цьому випадку приносять більше користі.

  2. Об'єктивність одержаної оцінки, її незалежність від того, хто здійснює тестування. Але дана оцінка не може бути усвідомлена як оцінка саме сукупності знань учня через те, що існує категорія дітей, які традиційно не спроможні ефективно демонструвати свої знання через тестову методику (наприклад, «тугодуми» чи «тестофоби»).

Недоліки використання тестової перевірки знань учнів.

  1. Підміна навчальних цілей. Повний перехід виключно на тестову перевірку знань учнів швидко зробить не засвоєння, а саме контроль основною метою діяльності учня.

  2. Звуження змісту навчального предмету. Не всі теми рівномірно перевіряються за допомогою тестів. Майже відсутні тестові завдання на перевірку вміння логічно мислити й міркувати.

  3. Зниження рівня кваліфікації викладача. Використання готових тестів суттєво полегшує роботу вчителя, звільняє його від рутинної роботи, створює умови для творчості. Але при цьому виникає проблема підтримання рівня професійної (предметної) кваліфікації. Перевірка тестових завдань та контрольних робіт здійснюється в автоматичному режимі і не надає професійного навантаження. Самий навчальний простір, який покривається тестовими завданнями, складає лише частину навчального предмету. І якщо учитель не буде використовувати спеціальних і додаткових засобів для свого професійного розвитку, він майже неминуче почне деградувати.

  4. До переваг можна віднести те, що попередньо обдумані, експериментально перевірені завдання розкривають знання школярів з певного предмета та розуміння ними явищ, що вивчаються. У цьому розумінні тест переважає будь-який інший спосіб перевірки знань і розуміння навчальної інформації.

  5. Наступною перевагою слід вважати об’єктивність. Тест, що проводиться в різних групах при строгому дотриманні певних умов, дає більшу впевненість в адекватності здобутої інформації, ніж, наприклад, бесіда з школярем. Існують такі області вивчення, в яких саме тести є найбільш зручним та об’єктивним методом. Зокрема, це: порівняння ефективності викладання за різноманітними методами, різними підручниками; аналіз певних знань в окремих школах та інше.

Важливо пам’ятати, що не всі учні здатні до швидкого реагування в умовах стресу, яким є кожний контрольний захід. Тому перевірку засобами тестового контролю потрібно поєднувати з іншими методами і прийомами.
Інформаційні джерела

  1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М., 1982.

  2. Гуревич К.М. Тесты в психологи и педагогике//Новые исследования в педагогических науках. – М., 1969.

  3. Ерецкий М.И., Пороцкий Э.С. Проверка знаний, умений и навыков. – М.: Высшая школа, 1978.

  4. Методы педагогических исследований / Под ред. А.И. Воробьёва. - М.: Педагогика, 1979.

  5. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высшая школа, 1990.






С. В. Воропай,

учитель біології та хімії Крутьківського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради


Анотація

У цій роботі висвітлено погляди автора на доцільність тестової форми перевірки знань учнів, вимоги до застосування та складання тестових завдань. Це бачення базується на власному досвіді застосування методики. Також представлений приклад авторської тестової контрольної роботи для 9 класу з теми «Найважливіші органічні сполуки. Вуглеводні» (два варіанти)


ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Важливим чинником поліпшення якості навчання, забезпечення рівного доступу до вищої освіти є зовнішнє незалежне оцінювання. Тому на сьогоднішній день перед вчителем постає завдання не лише допомогти учням здобути глибокі та міцні знання з предмета, а й навчити їх досконало володіти методикою виконання тестових завдань. Оскільки ці вміння є актуальною вимогою сьогодення, вчителю необхідно якомога частіше застосовувати тестову форму контролю знань учнів на уроках. Використання даної методики дає змогу перевіряти рівень знань, умінь та навичок школярів під час тематичного контролю та поточного оцінювання, адаптує їх до зовнішнього не залежного оцінювання. «Окрім того, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальні функції. Переваги використання тестових завдань полягають у високій інформативності; чіткій стандартизації процедури оцінювання, що створює однакові умови для всіх учасників і зменшує вплив на результат сторонніх факторів; простоті і доступності у використанні; однозначності системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників; репрезентативності завдань» [1]

Враховуючи всі вищевказані переваги та актуальність цього виду контролю навчальних досягнень учнів, я досить часто застосовую тестові завдання, особливо при проведенні контрольних робіт.

Опираючись на власний досвід, хочу висловити свій погляд на ефективність даної форми роботи:


  • пропонуючи учням самостійні чи контрольні роботи, слід мати хоча б 4 варіанти завдань (для зменшення ймовірності обміну інформацією між учнями, оскільки така можливість є одним із мінусів тестування);

  • кількість балів за кожну групу питань (закриті завдання з однією правильною відповіддю, закриті завдання з кількома правильними відповідями, закриті завдання на відповідність, закриті завдання на встановлення послідовності, завдання відкритого типу з короткою відповіддю, завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю) доцільно вказувати в тексті контрольної чи самостійної роботи, тоді буде чітка аргументація поставленої вчителем оцінки при перевірці;

  • не варто захоплюватися лише тестовими формами контролю;

  • обов’язково в процесі вивчення теми слід застосовувати усний контроль, самостійні роботи на перевірку вміння розв’язувати і правильно оформляти хімічні задачі, здійснювати перетворення, закінчувати рівняння можливих реакцій, записувати повні та скорочені йонні рівняння, електронні баланси та ін. Всі ці типи завдань можуть включатися як завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю в тестову контрольну роботу і оцінюватися більшою кількістю балів;

  • недоцільно складати чи застосовувати тестові роботи із завищеним рівнем вимог; учні, розумові здібності яких низькі, також мають право на успіх і частина питань має бути посильними і для них.


Інформаційні джерела

  1. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо використання тестових технологій на уроках природничих дисциплін та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання від 20.03.07 №1/9-164

  2. Замулко О.І. Перевірка знань з хімії. 8 клас. – Черкаси, 2009.






Т. В. Бондаренко,

учитель математики, директор Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради


ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Актуальність і необхідність тестового контролю викликана тим, що, починаючи із 2002 – 2003 н.р. Міністерство освіти і науки України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» запровадило (спочатку як експеримент) зовнішнє тестування навчальних досягнень учнів.

А готувати учнів до нього потрібно з молодших класів!

Незалежно від того, чи присвячений весь урок виконанню вправ і задач, чи лише його частина, результативність залежить від того, чи вдалося вчителю примусити учнів усвідомити їх необхідність і тим самим викликати у них готовність до інтенсивної праці, підготувати необхідні знання (актуалізувати чи відпрацювати).

Не можна «всліпу» виконувати вправи, «демонструвати» і пояснювати порядок дій так, щоб усі зрозуміли його і одночасно мали б перед очима «зразок» для повторення. Не можна проконтролювати і зразу ж від коректувати первинне виконання дій учнями для запобігання появлення помилок і неточностей, а учням надати достатньо часу для свідомого виконання дій, коли вони не оволодіють всім ходом операції.

Контроль і оцінку потрібно давати на кожному уроці. 1

І вчителі, і учні знають, що результати, досягнуті на уроці, оцінюються у відповідності з метою, визначеною навчальною програмою. Для цього учитель має дієвий засіб – різні види контролю і залучення учнів до самоконтролю.

Як показує моя багаторічна педагогічна практика, очевидним є процес удосконалення контролю за рівнем навчальних досягнень учнів як важливого елемента забезпечення міцності знань і умінь. На жаль, деякі вчителі не отримують на уроці достатньої інформації про те, як учні оволодівають потрібними знаннями і вміннями, чи дійсно всі вони досягли необхідного прогресу в процесі одержання знань, які у них труднощі, які прогалини і недоліки слід усунути, де потрібно допомогти, а що треба повторити, які додаткові вправи чи міри, в тому числі і диференційовані, потрібно використати.

Дослідження, проведені серед старшокласників, показують, що учні високо оцінюють регулярне проведення через короткі проміжки часу невеликих контрольних (самостійних) робіт з виставленням оцінок. Проведення великої кількості таких робіт дає учню багаторазову можливість показати, на що він здібний, і виправити «погані» оцінки. Як правило, учні рішуче виступають проти оцінок через тривалі проміжки часу.

Застосування тестів на уроках математики забезпечує не лише об’єктивну оцінку знань і умінь учнів, але і ефективний зворотній зв'язок у навчальному процесі, виявляє факт засвоєння знань, що необхідно для отримання реальної картини того, що вже зроблено в ході навчального процесу і що не потрібно зробити.

Перш ніж застосувати тести на уроці, потрібно визначитися у меті вивчення даної теми і конкретного уроку.

Для цього необхідно визначитися, як учні повинні засвоїти цей навчальний матеріал:


  • лише розрізняти, узнавати «що до чого» (І рівень);

  • чи вміють виконувати деякі завдання, щось визначати, доводити, тобто діяти у відомій їм стандартній ситуації (ІІ рівень);

  • чи працюють учні на рівні евристичної діяльності, уміють діяти в нестандартній для них ситуації (ІІІ рівень);

Як правило, тести ІІІ рівня використовуються у класах з поглибленим вивченням математики, бо потребують ґрунтовної математичної підготовки.

Тести можна проводити:



  • через демонстрацію умови і варіантів відповіді на мультимедійну дошку;

  • розмноження тестів і вручення їх кожному учню;

  • через роботу кожного учня за ПК;

  • учитель читає вголос умову тестів, двічі повторює кожне завдання, із яких відповідей потрібно вибрати правильно.

На моє велике переконання, найефективнішим є тестова перевірка знань і умінь учнів за допомогою програми «Знайка» і «Знайка – 2», яку розробив учитель інформатики школи Щербаков А.Г., і яку активно використовують учителі школи.

Зважаючи на те, що програма передбачає оцінювання результатів, тобто учень отримує оцінку відразу після тестування, ця форма тестування найдосконаліша.

Думаю, що перевірка і вказівки правильних відповідей «по гарячих слідах» несе в собі навчаючу функцію що дуже важливо при переході від діяльності І рівня до діяльності ІІ рівня, а від діяльності ІІ рівня до діяльності ІІІ рівня.

Здебільшого, для проведення тестів відводиться 15 – 20 хв. уроку. Це сприяє формуванню таких якостей людини, як мобільність, увага, зосередженість, здібність переключатися з одного завдання на інше.

Останнім часом з’явилося багато посібників для перевірки знань і умінь учнів в тестовій формі.

Задача вчителя – вміло підібрати посібник або скласти тестові завдання для учнів з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Тестування потребує попередньої підготовки всіх учасників навчального процесу, тому вчителям слід активніше вводити тестові технології в систему навчання, починаючи з початкових класів.

Тестування як письмова форма проведення підсумкового контролю знань, умінь і навичок учнів набула особливої актуальності в Україні у зв’язку з упровадженням зовнішнього незалежного оцінювання, яке проводиться Українським центром оцінювання якості освіти.

У тесті УЦОЯО до 2010 року використовувалися лише 3 типи тестових завдань, а саме: 2


  • З вибором однієї правильної відповіді. Це завдання на 1 – 2 логічних кроки, поєднані однією яскравою ідеєю; перевіряють розуміння суті математичних понять, тверджень; уміння виконувати найпростіші («рефлекторні») математичні дії.

  • З короткою відповіддю. Це завдання на 3 – 4 логічних кроки. Вони розраховані на перевірку вмінь реалізувати відомі алгоритми розв’язування вправ і задач у стандартних ситуаціях.

  • З розгорнутою відповіддю. Це багатокрокові завдання з повним обґрунтуванням усіх логічних кроків розв’язування. Перевіряються уміння обґрунтовувати математичні твердження, проводити аналіз існування та кількості розв’язків залежно від параметрів умови, шукати розв’язки нестандартних задач.

Крім цих типів тестових завдань, існують такі:

  • З вибором кількох правильних відповідей. Це завдання на 1–2 логічних кроки, поєднані однією яскравою ідеєю. Ці завдання перевіряють розуміння суті математичних понять і тверджень, а також уміння аналізувати і обирати альтернативи.

  • На встановлення логічних в’язів. Це завдання на встановлення відповідності між 2 множинами об’єктів, на достатність даних чи на відшукання послідовності кроків, необхідних для розв’язування задач. Вони дають змогу перевірити уміння проводити логічний аналіз математичних понять і тверджень та застосувати його на практиці.

Тому таке питання: «Потрібне чи не обов’язкове тестування» не повинно стояти перед учителями математиками.

Готувати учнів до тестування потрібно, а, отже, потрібно правильно підбирати і складати тестові завдання різних рівнів і типів.

Психологічні навички саморегуляції та самоконтролю, що учні отримують у процесі тренувань, не тільки підвищують ефективність до складання зовнішнього оцінювання, а й дозволяють учням більш успішно почувати себе під час проведення державної підсумкової атестації, сприятимуть розвитку навичок мисленевої діяльності, вмінню мобілізувати себе у складній ситуації, оволодівати особистими емоціями.

При підготовці учнів до ЗНО учителям можна порадити: 3



  • проводити тренувальні тестування з кожної теми з жорстким обмеженням часу;

  • переходити до комплексного тестування тільки у кінці навчального року, коли навчальний матеріал повністю учнями опрацьовано;

  • поступово збільшувати навантаження за складністю та за часом;

  • навчити учнів використовувати знання і вміння, застосовуючи розміркування і логіку для отримання відповідей найбільш простим і швидким способом;

  • особливу увагу звернути на такі теми, що викликають особливі труднощі у випускників:

  • знаходження області значень функції;

  • дослідження функцій;

  • побудова графіків;

  • застосування похідної та первісної;

  • задачі на відсотки;

  • розв’язування і доведення нерівностей;

  • розв’язування геометричних задач;

  • розв’язування завдань з розділів «тригонометрія», «елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики».

Учителю необхідно підготувати учнів до тестування, навчити їх техніці тестування. Одним з важливих моментів даної техніки є навчання постійному самоконтролю часу, тобто навчитися економити час для розв’язання найбільш складних завдань, і «спіральному проходженню» тесту, тобто завдання тесту необхідно проглянути від початку і до кінця і відмітити для себе те, що вважається простим, зрозумілим і легким.

Спочатку виконати ті завдання, що можна розв’язати без особливих роздумів і зусиль, а після цього потрібно знову переглянути тест і визначити наступні завдання, які можна спробувати розв’язати.

Можна порекомендувати учням таке:


  • при виконанні завдань користуватися усною лічбою і проміжними обчисленнями;

  • підставляючи запропоновані відповіді у деякі завдання, можна швидше отримати правильну відповідь, ніж розв’язуючи завдання;

  • обминати ті завдання, які неможливо розв’язати одразу;

  • розв’язання геометричних завдань залишити на кінець, оскільки вони потребують більше часу,і, як свідчить досвід, учні краще підготовлені до алгебри, ніж до геометрії.

На думку багатьох учених 2 і вчителів, головною метою тестування як форми підсумкового контролю знань, умінь і навичок учнів є адекватне кількісне вимірювання якості цих знань. Усі інші цілі є другорядними.
Інформаційні джерела

  1. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологи обучения. - М., 1995.

  2. Древс У., Фурманн Е. Организация урока (в вопросах и ответах). Век Х. Оценки и отметки: Пер. с нем. Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1984. – 128 с.

  3. Захарійченко Ю.О., Шпольний О.В. методичні рекомендації щодо підвищення якості створення та розв’язання тестових завдань з математики (частина 1). // Математика в школі,  2010. №3.  С. 21 – 29.

  4. Захарійченко Ю.О., Шпольний О.В. методичні рекомендації щодо підвищення якості створення та розв’язання тестових завдань з математики. (частина 2). // Математика в школі. – 2010. - №4.  С. 3 – 11.

  5. Захарійченко Ю.О., Шпольний О.В. Типи тестових завдань з математики та особливості їх побудови // Математика в школі. – 2008. - №10.  С. 15 – 24.

  6. Прокопенко Н.С. Інструктивно-методичний лист про вивчення математики у 2008 – 2009 навчальному році // Математика в школі – 2008. №7 – 8. – С. 3 – 19.






Н. А. Корольова,

учитель географії Уманської загальноосвітньої школи I – III ступенів №14 Уманської міської ради


Анотація

У цій статті розкривається поняття, різновиди і основна проблематика сучасної тестової системи. Зокрема акцентується увага на індивідуальності учнів, і їхньому сприйняті контролю знань, у вигляді тестів. Безпосередньо висвітлюється тема ЗНО, і теорія вірогідності простого вгадування відповідей. Також у цій статті запропоновані основні аспекти, щодо покращення тестової системи у нашій країні.


ПРОБЛЕМИ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Тести - це одна із форм контролю знань і вмінь учнів. На даному етапі широкої популярності набули такі види тестів:

    • серед запропонованих відповідей вибери один правильний варіант;

    • встановіть взаємовідповідність;

    • встановіть послідовність.

Якщо дивитися з позиції вчителя то використання тестів для перевірки знань і вмінь учнів має свої позитивні моменти:

    • масовість опитування;

    • швидкість опитування;

    • легко перевіряти та оцінювати(в тому числі залучення учнів - взаємоперевірка);

    • можна застосовувати на всіх етапах уроку.

Але разом з тим я вбачаю в цій формі опитування негативні моменти:

    • зводиться до мінімуму можливість розвитку творчих здібностей учнів;

    • втрачається здатність до групової роботи;

    • унеможливлюється формування культури спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку;

    • учень втрачає можливість розвивати логічне мислення, висловлювати своє бачення на ті, чи інші явища або події;

    • дуже важко, виявляти глибину знань учнів картографічного матеріалу.

Тести не дають повною мірою, встановити взаємозв’язки і способи досягнення єдності між засвоєними знаннями, розумовим розвитком і вихованням учнів в процесі вивчення географії.

Також тести не завжди дають об’єктивну оцінку знань і вмінь учнів, адже існує поняття удачі і простого попадання. Часто ті учні, які постійно готуються до уроку і виконують домашні завдання, можуть скласти тести погано, на відмінно від двієчників які просто вгадують, і тим самим досягають кращого результату. А учень який знає матеріал, задумується, сумнівається і кілька разів змінює свою думку щодо правильної відповіді, тим самим заплутуючи самого себе. Ми повинні звернути увагу на те, що всі діти різні, і форми сприйняття у них теж різні, тому деяким легше відповісти усно ніж складати тести.

Навіть зважаючи на позитивні якості тестування, ймовірність списування набагато вища, ніж при простих письмових викладах своїх думок. І прослідкувати процес списування при перевірці майже неможливо. З власного досвіду можу сказати, що у школі легко встановити баланс між тестами, усними і письмовими відповідями на уроці. Друга справа, коли це ЗНО, і в університети за часту потрапляють випадкові люди, яким просто пощастило на тестах. Але сама проблема не у везінні учня, а у тому що він вступає у ВНЗ, і не може там витримати більше пів року, через важкі розумові навантаження і об’єм матеріалу який дається. І як наслідок переводиться до технікуму, а місце в університеті пропадає.

На мою думку наше завдання полягає у тому, щоб як можна краще підлаштувати тести під учнів, розробити нові концепції, удосконалити старі… І зробити так щоб ймовірність доброго складання тестів була однаковою у кожного, тобто урізноманітнити завдання, способи їх вирішення і подання на папері для учнів.


Інформаційні джерела

    1. Видавнича група «Нестандартний урок географії»/видавнича група. – К.: Основа. - 2006.

    2. Панчешникова Л.Н. «Методика обучения географиии в средней школе» / Л.Н.Панчешникова. – М.: Просвищение, 1983.





С. В. Люлько,

методист міського методичного кабінету установ освіти Черкаської міської ради


ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Як відомо, процес контролю регламентується низкою відомих дидактичних принципів: науковості (надійності і валідності), ефективності, ієрархічної організації, об'єктивності, систематичності, справедливості, різнобічності тощо [1], [3]. Виконання багатьох із цих правил в сучасній українській школі можна поставити під сумнів.

Так, однією з вимог, що висувається до контролю знань, є вимога змістовної валідності контролю (Валідність — у найзагальнішому вигляді показує, що оцінює тест і як добре він це робить. Валідність змістова — характеристика тесту, що відображає ступінь упевненості, що завдання тесту досить повно охоплюють зміст певної сфери знань, тест точно визначає суттєві для цієї діяльності навички, але водночас не перевіряє другорядні в даному разі знання й навички) [6]. В контрольних завданнях повинен бути відображений весь основний зміст розділу чи теми, що перевіряється. Існуюча практика контролю з використанням традиційних методів, як правило, цю вимогу не реалізує. Під час проведення усного опитування учень отримує 1-2 "випадкових" запитання, під час письмового опитування - до 5. Велика кількість учнів, в свою чергу, готуються до уроків по принципу "повезе - не повезе". Тому досить часто неможливо скласти цілісну картину про засвоєння знань учнями.

Вимога надійності контролю знань полягає в забезпеченні стійкості послідовних результатів контролю одного і того ж учня. У зв'язку з проведенням ЗНО проблема надійної оцінки знань особливо актуальна. На жаль бувають випадки, коли бали, отримані учнем на ЗНО, суттєво (і не в кращий бік) відрізняються від оцінки, отриманої з предмету в школі. Результат підсумкового контролю знань повинен бути передбачуваним і бути розумним продовженням поточних оцінок знань учнів.

Принципи об'єктивності і справедливості контролю тісно пов'язані між собою. Проблема суб'єктивності оцінювання вчителем знань учнів не втрачає актуальності вже декілька десятків років і досі не розв'язана. Відповідно до відомого дослідження Р. Розенталя і Л. Якобсона "Пігмаліон в класі" (1969), вчитель сприймає дітей відповідно до своїх очікувань, а тому неадекватно [5]. Вчитель має установки відносно "хороших" або "поганих", на його думку, учнів і відповідно переоцінює або недооцінює рівень їх підготовки та інтелектуального розвитку. В свою чергу, відношення вчителя до учнів залежить від багатьох факторів: поведінка учня на уроці, наявність в учня дефектів мовлення, фізичних вад, його акуратність, стійкість уваги, пам'ять тощо. Таким чином, предметом оцінювання можуть бути не засвоєні знання та вміння, а особливості учнів, які повинні бути предметом окремого, в тому числі психологічного, оцінювання.

В сучасній педагогіці не знайдені відповіді на питання:


  • Чи існує можливість підвищити об'єктивність педагогічного контролю?

  • Чи можна скоротити час, що витрачається на проведення та обробку результатів контролю?

  • Як підвищити змістовну валідність контролю?

  • Як врахувати можливості сучасних інформаційних технологій в процесі контролю?

Для вирішення цих питань пропонується використовувати метод тестування, який на думку деяких педагогів, дозволяє підвищити ефективність процесу педагогічного контролю, а також орієнтувати його на використання сучасних інформаційних технологій. Хоча не дивлячись на всі переваги тестового методу контролю, перспектива його використання в школах оцінюється педагогами неоднозначно.

Існує думка, що розвиток освіти в Україні останніми роками зорієнтований на західні країни, і це веде до втрати специфіки української освіти, що характеризувалась (в радянські часи) своєю фундаментальністю. Дійсно, внаслідок затвердженого у США спрощеного підходу до контролю знань із застосуванням тестів, складених тільки із завдань на вибір правильної відповіді із запропонованих, американські університети дійшли до того, що більшість студентів не вміють конспектувати і мають труднощі під час формулювання власної думки, висновків, під час виконання самостійних письмових робіт [2]. Цей факт говорить про те, що необхідно з обережністю підходити до питання запровадження тестів в школах. Безперечно, математичні доведення, вміння користуватися циркулем і лінійкою, вирішення деяких задач з генетики, хімії неможливо обернути у тестову форму, тому тестування не може бути універсальним методом перевірки знань. Тестування не повинне замінити традиційні методи педагогічного контролю, але повинне так вписатися в існуючу систему контролю, щоб оптимально її доповнити і вирішити існуючі проблеми. Крім того, існують різні види тестових завдань, що вимагають від учнів ґрунтовної підготовки і осмислення навчального матеріалу.

Проблема оцінки якості навчання за допомогою тестів завжди розглядалась як важлива і одночасно "небезпечна". "Небезпечність" педагогічного тестування полягає в тому, що будь яка необґрунтованість або поспішність у висновках може призвести до випадкових висновків, необґрунтованим рекомендаціям, сумнівним педагогічним наслідкам. Одне із джерел "педагогічної небезпеки" полягає в тому, що в умовах тестування один об'єкт вимірювання може бути підмінений іншим.

Одним із недоліків тестового методу контролю знань є можливість вгадування, а також те, що учень визначає тільки номери відповідей, вчитель не бачить ходу рішення, глибину знань (розмірковування учня та результат можуть бути тільки вірогідними, немає гарантії наявності ґрунтовних знань). Цей недолік найбільш характерний для тестів, що складаються із завдань на вибір правильної відповіді із числа запропонованих.

Крім того, складання тестів найчастіше базується на елементарній психічній функції - пізнаванні, яка простіша за функцію відтворення. Деякі дослідники вважають, що при вибіркових відповідях учень звикає до роботи з готовими формулюваннями і втрачає здатність відтворювати отримані знання самостійно.

Можливо виникнення і інших труднощів. Досить часто зустрічається значний суб'єктивізм у формуванні змісту самих тестів, у відборі та формулюванні тестових запитань, багато чого залежить від конкретної тестової системи, від того, скільки часу відводиться на контроль знань, від структури включених в тестове завдання питань тощо.

Існує проблема відсутності підручників, зорієнтованих на тестову форму контролю знань, на значні обсяги часу, необхідного для первинної підготовки якісних тестів [4].

Але не дивлячись на перераховані недоліки тестування як методу педагогічного контролю, його позитивні якості свідчать про доцільність використання цієї технології в навчальних закладах.

Тестування має наступні преваги:


  • підвищення швидкості перевірки якості засвоєння знань, умінь і навичок

  • учнями;

  • здійснення хоча і поверхневого, але повного охвату всього навчального

  • матеріалу;

  • зниження негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики конкретного вчителя, тобто мінімізація суб'єктивного фактора під час оцінювання відповідей;

  • висока об'єктивність, і як наслідок, більш позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учнів;

  • орієнтування на сучасні технічні засоби, на використання комп'ютерних навчальних і контролюючих програм;

  • можливість математично-статистичної обробки результатів контролю, і як наслідок, підвищення об'єктивності педагогічного контролю;

  • здійснення принципу індивідуалізації та диференціації навчання завдяки використанню адаптивних тестів;

  • можливість збільшити кількість та регулярність контролю за рахунок зменшення часу на виконання завдань і автоматизації перевірки;

  • полегшення процесу інтеграції системи освіти країни в європейську.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал