Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка14/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21

ІІІ. МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ





В. Д. Бузько,

учитель математики Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 Смілянської міської ради

Анотація

Матеріал з досвіду використання моніторингових досліджень та тестових завдань на уроках математики.


ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ МОНІТОРИНГУ РІВНЯ ЗНАНЬ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ
Моніторинг (від лат. monitor – той, що нагадує чи наглядає) – постійне спостереження за якимось процесом з метою виявлення відповідності його стану бажаному результату чи початковим спостереженням. Найчастіше об’єктом моніторингу якості шкільної освіти виступають рівень знань, умінь та навичок учнів або як прийнято називати їх рівень навчальних досягнень. Важливу роль у формуванні життєвих і фахових компетентностей в учнів на уроках математики відіграє контроль за рівнем їх навчальних досягнень. Адже це дає змогу як учням, так і вчителю вчасно відкоригувати навчальну діяльність.

Порівняльний аналіз методів вимірювання рівня навчальних компетентностей, які використовуються у сучасній педагогіці, свідчить, що тестування найповніше відповідає критеріям якості при визначенні рівня теоретичних знань та навичок учнів. Особливе місце тестових технологій зумовлено їхньою об’єктивністю (мінімізацією суб’єктивного фактора) та технологічністю (використання формалізованих процедур перевірки їх виконання).



Методи оцінювання

Методи оцінювання

Критерії якості педагогічних вимірювань

Об’єктивність

Надійність

Точність вимірювань

Спостереження







Усне опитування







Письмове опитування

–/+



+

Експериментальна перевірка знань та умінь

–/+



+

Тестування

+

+

+

Пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій набуває надзвичайної актуальності. У всьому світі активно проводяться розробки компетентнісних тестів не тільки і не стільки для оцінювання результатів навчання, скільки для вдосконалення самого процесу навчання, підвищення його результативності.

Сучасна парадигма освіти змінюється від знаннєвої до компетентнісної, відповідно, змінюються і технології оцінювання рівня знань. Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання на національному рівні є важливим етапом модернізації системи загальної освіти.

Досвід проведення незалежного зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року вчителям математики слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування. Вагомим аргументом у цьому є те, що тематичний контроль у формі тестування забезпечує отримання результатів, які характеризуються обґрунтованістю й об'єктивністю, а бали навчальних досягнень є точнішими та більш диференційованими, ніж ті, що одержані за допомогою традиційних форм контролю.

Для поточного і підсумкового контролю з математики, алгебри та геометрії я використовую рекомендовані МОН комплексні зошити для контролю знань. Неодноразово доводилося переконуватися, що в тестових завданнях з математики, які пропонуються у фаховій пресі, далеко не завжди звернено належну увагу на перевірку опорних теоретичних знань та практичних навичок, частина завдань за своїм змістом співвідноситься з інформацією, яка не відноситься до даної теми або взагалі є відсутньою в підручниках, або не визначена чинними програмами як обов'язкова.

Тому вже не перший рік працюю над створенням тестових завдань для тематичного контролю якості навчальних досягнень учнів, спираючись на методичні рекомендації, розроблені відповідними фахівцями і які б повністю відповідали підручникам, якими користуються учні. Вже створені і успішно апробовані на практиці тестові завдання з математики для учнів 5 та 6 класів, з алгебри та геометрії 7 клас.

Структура тестових завдань:

№1, №2, №3 – тести, складені у форматі одиничного вибору;

№4 - тести, складені у форматі множинного вибору, з вказаною у запитанні кількістю правильних відповідей;

№5 - тести, складені у форматі множинного вибору, з відомою кількістю правильних відповідей;

№6 - тести, складені у форматі встановлення відповідності між умовами завдань та наведеними відповідями;

№7 – тести, складені у форматі прямого введення відповіді і потребують від учнів самостійного розв’язування завдань і введення отриманих відповідей.

При проведенні самостійної роботи у вигляді тестових завдань можливо використати таку шкалу вартості завдань:

№ завдання

1

2

3

4

5















Всього

Кількість балів

1

1

1

2

2

1

1

1

1

1

2

2

16

Відповідність кількості набраних тестових балів оцінці за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів.

Тестові бали

1

2

3

4-5

6-7

8-10

11-13

14-16

Оцінка

1

2

3

4

5

6

7

8

Подібно до завдань незалежного зовнішнього тестування І і ІІ варіанти можуть бути навіть однаковими, відрізняючись лише перестановкою відповідей, або з однотипними завданнями з правильними відповідями однакового кольору, що допомагає учителю коректувати взаємоперевірку учнями тестів. За тестову частину максимальна оцінка – 8 балів, за завдання відкритої форми 4 бали, всього – 12 балів.

При проведенні самостійної роботи у вигляді тестових завдань можливо використати тестовий програмний засіб «Знайка», автором якого є Щербаков Анатолій Георгійович, методист лабораторії центру ЗНО і моніторингу якості освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти працівників освіти.

Таблиця переведення кількості балів, отриманих з тестування з використанням тестової програми «Знайка» у відповідні оцінки у шкільній 12-бальній системі

Кількість балів, отриманих з тестування з використанням тестової програми

Відповідна оцінка у шкільній 12-бальній системі

0 - 1

1

2

2

3

3

4

4

5 - 6

5

7 – 8

6

9 - 10

7

11 - 12

8

Кожне з завдань відкритої форми (№8, №9 ), які учень розв’язує у зошиті з необхідними поясненнями оцінюється в 2 бали. При проведенні самостійної роботи або підсумкової контрольної роботи з використанням тестової програми учень може отримати за тестову частину 8 балів, за завдання відкритої форми – 4 бали, тобто загальну оцінку 12 балів.

Оцінюючи результати інтерактивного навчання, необхідно враховувати такі умови:



  • підтримувати баланс перевірки знань, навичок;

  • використовувати традиційні та інтерактивні технології оцінювання;

  • застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;

  • обговорювати з учнями критерії оцінювання;

  • враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

При перевірці рівня знань та навчальних навичок учнів використовується тестування та традиційне письмове опитування - завдання відкритої форми, які виконуються письмово з необхідними поясненнями. Це надає можливість підтримувати баланс перевірки знань та навичок. При перевірці тестової частини використовується взаємоперевірка робіт з виставленням попередніх оцінок. Проводиться обговорення з учнями критеріїв оцінювання тестової частини завдань. Нестандартна форма проведення уроку надає можливість провести його у вигляді гри, казкової подорожі, змагання з використанням групових та індивідуальних форм оцінювання. Використання тестового програмного засобу «Знайка» створює умови для корекції рівня складності завдань, враховуючи досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що саме застосування тестових технологій моніторингу рівня знань учнів на уроках математики майже ідеально підпадає під вимоги до оцінювання результатів інтерактивного навчання.


Інформаційні джерела

  1. Ляшенко О.І. Тестові технології і моніторинг в системі освіти України: стан і перспективи розвитку / О.І. Ляшенко, С.А. Раков // Вісник ТІМО. – 2008. – № 11–12. – С. 67–70.

  2. Сучасні шкільні технології. Київ. «Редакції загальнопедагогічних газет», 2004.

  3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2010_ Гулай О.I. Тестова технологія моніторингу рівня знань з хімії у вищих технічних закладах.

  4. http://www.ostri.in.ua/index.php. Шульга Н.П. Моніторинг якості знань учнів як невід’ємна складова формування їх життєвих і фахових компетенцій.






Н. М. Олефіренко,

учитель інформатики та математики Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кам’янської районної ради

Анотація

Стаття містить інформацію про проведення всеукраїнського моніторингового дослідження, завдання, що пропонувалися учням, деякі результати моніторингу відповідно до Доповідної записки організаторів моніторингу та власні висновки і рекомендації для вчителів (враження від участі у Всеукраїнському дистанційному моніторинговому дослідженні, що проходило у квітні 2010 року).


ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ У ВИПУСКНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ВСТУП

Сучасний період розвитку суспільства характеризується потужним впливом інформаційних технологій на всі його процеси, утворюючи глобальний інформаційний простір. Проблема формування інформаційних і комунікаційних компетентностей в умовах комп'ютеризації всіх сфер людської діяльності є однією з глобальних проблем сучасного світу. Причина тому — нечуване для попередніх епох підвищення ролі інформації, перетворення її в одну з найважливіших рушійних сил виробничого й суспільного життя. Паралельно відбувається стрімкий стрибок у розвитку апаратних засобів, тобто власне комп'ютерів як технічних пристроїв, який за останні роки зробив цю техніку досить доступною.

Зрозуміло, що формування інформаційної та комунікаційної компетентностей особистості сучасного школяра зазвичай здійснюється на уроках інформатики. Окрім цього, цілком зрозуміло, що фактично і формування інформаційної культури та світогляду громадянина інформаційного суспільства покладено на цю ж дисципліну.

У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) зазначено, що «слабким місцем нашої школи є несформованість у частини її випускників належного рівня необхідної комп'ютерної грамотності, уміння опрацьовувати інформацію. Недоліком загальноосвітньої підготовки залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій». Отже, визначальною метою є «формування у школярів бажання й уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань; формування життєвої, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентностей учнів». [3]



Інформаційна компетентність — це вміння з допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, копір тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) самостійно шукати, аналізувати та добирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати й передавати її. Ця компетентність забезпечує навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах та освітніх галузях, а також у навколишньому світі. А комунікативна компетентність — знання необхідних мов, способів взаємодії з оточуючими й окремими людьми та подіями, навички роботи в групі, відігравання різних соціальних ролей у колективі. Учень має вміти презентувати себе, написати лист, анкету, заяву, поставити запитання, вести дискусію тощо. Для освоєння цієї компетентності в навчальному процесі фіксується необхідна й достатня кількість реальних об'єктів комунікації та способів роботи з ними для учня кожного ступеня навчання в межах кожного досліджуваного предмета чи освітньої галузі.

Окреслимо шляхи формування компетентностей учнів:

  • створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

  • задоволення запитів і потреб школяра;

  • засвоєння продуктивних знань, умінь;

  • розвиток потреби поповнювати знання. Але для формування інформаційної та комунікаційної компетентностей учитель повинен:

  • сформувати ґрунтовні базові знання учня;

  • навчити учня знаходити необхідну інформацію з теми;

  • розвинути вміння учня фільтрувати інформацію, опрацьовувати її, аналізувати, робити висновки;

  • навчити формувати власну точку зору та генерувати креативні ідеї;

  • сформувати вміння застосовувати на практиці здобуті знання. [5]

Моніторингове дослідження рівня сформованості навичок використання ІКТ

у практичній діяльності у випускників старшої школи

Відповідно до наказу МОН України від 23.02.2010 р. N 139 "Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності" у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об'єктивної інформації про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку.



Дослідження мало на меті:

  • перевірити ступінь готовності випускників загальноосвітніх навчальних закладів використовувати ІКТ для розв'язування практичних завдань повсякденного життя;

  • визначити рівень сформованості у випускників критичного мислення, креативного розв'язування проблем, вміння спілкуватися;

  • визначити рівень готовності вчителів інформатики до формування в учнів інформатичних компетентностей;

  • оцінити технічні можливості загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення дистанційних комп'ютерних моніторингових досліджень та якість підключення шкіл до глобальної мережі Інтернет;

  • створити відкритий навчальний портал для тестування учнів та вчителів, бази даних завдань практичного спрямування;

  • перевірити можливості використання дистанційних технологій для проведення моніторингових досліджень.

Особливості проекту

Проект є інноваційним для України, оскільки передбачає вперше в педагогічній практиці України:



  • проведення моніторингу сформованості у учнів 11 класів інформатичних компетентностей;

  • використання дистанційних технологій – створення відкритого порталу для тестування, бази даних учнів – випускників шкіл та вчителів інформатики, бази даних завдань практичного спрямування, системи автоматизованої перевірки результатів тестування;

  • організації педагогічного он-лайн форуму при проведенні моніторингу;

  • проведення під час дистанційного моніторингу відеоконференції (вебінару) з школами - учасниками моніторингу.

Проект підтримано відомими ІТ-компаніями: Майкрософт України, Інтел, ІТ-рішення та CaberBionic.

У межах дослідження було проведено тестування учнів 11 класів, опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад навчання інформатики та проведення онлайн моніторингу.

Моніторингове дослідження було проведено за рівнозначними завданнями та встановленою процедурою одночасно. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного технічного забезпечення шкіл комп'ютерною технікою та доступом до Інтернету, співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів, їх типів, профілізації класів.

Всі інструкції, оголошення, повідомлення он-лайн форуму, завдання для учасників (учнів та вчителів), критерії та результати оцінювання робіт учнів було розміщено на порталі для тестування. Разом з тим, рівень доступу та прав учасників моніторингового дослідження забезпечувало збереження конфіденційності, тобто доступ до зазначених матеріалів мали лише зареєстровані користувачі, група розробників та експертів. Так учні, яких було зареєстровано на порталі, у відведений час мали доступ лише до завдання свого варіанту, а вчителі - після завершення тестування мали доступ до критеріїв оцінювання всіх завдань та робіт лише своїх учнів.

Для проведення моніторингу була створена база даних його учасників - вчителів інформатики та учнів. Кожний зареєстрований учасник отримав спеціальний промокод доступу до матеріалів порталу. Реєстрація вчителів проводилась організаторами моніторингу за їхніми електронними адресами та списками (учасників моніторингу від кожного ЗНЗ: вчителя інформатики та учнів одного з випускних класів школи), поданими відповідальними за проведення моніторингу від обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Учні, учасники дослідження (9 осіб) із списку всього заявленого класу визначалися автоматизовано, випадковим чином, після реєстрації на тестовому порталі за спеціально отриманими напередодні промокодами, отримували кожен свій варіант завдання, розв'язували його та відправляли на портал для тестування.

Для виконання завдання було визначено час 90 хвилин, який відслідковувався персонально для кожного учня (відлік часу розпочинався після його успішної реєстрації на порталі та отримання варіанта завдання для виконання).

Перевірка виконання учнями компетентнісних завдань здійснювалася вчителями інформатики навчальних закладів - учасників дослідження за поданими на порталі критеріями оцінювання лише після того, як кожний учитель самостійно розв'язав один із варіантів тестового завдання, що пропонувався для виконання учням. В окремих загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення моніторингу були присутні спостерігачі та експерти від інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних відділів освіти та методичних кабінетів, члени експертної групи.

Отримані результати перевіряли (контрольна вибірка) та узагальнювали експерти, визначені наказом МОН.

Результати робіт учнів доповнювалися анкетуванням вчителів та інтерв'юванням учасників моніторингу (учнів, вчителів, спостерігачів та ін.), що проводилося в електронному режимі та у формі вебінару - телеконференції, зміст якої записано у вигляді протоколу та відповідного відео. [2]



Завдання для проведення моніторингу

Запропоновані випускникам завдання відповідають чинній навчальній програмі з інформатики (К.: Перун, 2005).

За своїм змістом та формою вони є компетентнісними, оскільки для їх виконання передбачався пошук необхідних даних в Інтернеті, добір даних за певними критеріями із всього масиву знайдених, опрацювання даних різних типів (графічних, текстових, числових тощо) в двох чи трьох середовищах: текстовий процесор, графічний, редактор, електронні таблиці, бази даних, засіб для створення презентацій; підготовка підсумкового документа.

Завдання були наповнені практичним змістом, їх розв'язок передбачав "умовного замовника" (дітей, батьків, однолітків тощо) поставленого завдання, потреби та особливості якого слід було врахувати.

Хоча завдання мали творчий характер, їх виконання передбачало чіткий алгоритм виконання, який і можна було перевірити за допомогою спеціальної таблиці оцінювання, яка мала заповнюватися учнями проміжними даними при пошуку розв'язку завдання.[2]


Завдання 1. «Переїзд до Києва»

Влітку ви з родиною збираєтесь переїхати жити до Києва, оскільки батьки там працюють. Ви вже обрали вищий навчальний заклад для подальшого навчання, лишається обрати школу для молодшого брата, який навчається у 8 класі і має хист та досвід складання комп’ютерних програм. Ви разом з братом вирішили знайти в Києві школу, учні якої мають найкращі результати з олімпіади з інформатики за останній рік. Для переконання батьків у правильному виборі школи ви вирішили побудувати діаграму кількості призерів у п’яти навчальних закладах, що мають найвищі результати. Числову діаграму слід побудувати на основі знайденої електронної таблиці.



  1. Підготуйте текст електронного листа батькам, в якому вкажіть URL-адреси сайтів двох найкращих, на вашу думку, навчальних закладів та аргументи на їх користь. Вставте до листа побудовану числову діаграму.

  2. Заповніть таблицю виконання завдання – файл Завдання про олімпіаду (таблиця).

  3. Надішліть розв’язок завдання архівом із трьох файлів: архів опрацьованої електронної таблиці; лист батькам, таблиця виконання завдання.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал