Черкаської обласної ради сучасні форми контролю знань з предметів природничо-математичного циклу



Сторінка11/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21

Анотація

У роботі висвітлюється тестова форма контролю знань у шкільному курсі географії. Описані переваги використання тестових завдань, представлені різні види тестів та методика їх використання, а також питання підготовки учнів до роботи з тестовими завданнями.


ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
ВСТУП

Сьогодні в освітній сфері України стартує «Програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні», основна мета якої – реалізація принципу рівного доступу до якісної освіти. Дискусійні питання щодо зовнішнього незалежного оцінювання широко обговорюються в Міністерстві освіти і науки України, освітніх установах, засобах масової інформації. Тому на часі – питання підготовки учнів до роботи з тестовими завданнями.

Сучасному суспільству необхідні освічені, моральні, ініціативні особистості, які можуть брати на себе відповідальність за рішення, прогнозуючи можливі результати, а також здатні до співробітництва. Останнім часом активно порушуються питання якості шкільної освіти. І не тільки щодо відповідності їх нормативним вимогам, а й щодо відповідності потребам особистості та запитам сучасного суспільства. Водночас у зв`язку із соціально-економічним становищем країни поглиблюються відмінності в якості надання освітніх послуг, у доступі до них.

Тестова форма контролю

Останнім часом тестова форма контролю в шкільній географії набула широкого поширення. Тести є важливим елементом шкільних підручників, посібників, робочих зошитів, практикумів. Педагогічні працівники різних категорій працюють над створенням спеціальних збірників, в яких визначені загальні підходи до тестування.

Термін «тест» викликає в людей різні уявлення. Більшість розуміє, що це питання з вибором однієї правильної відповіді, інші – форма гри, треті практикують це як переклад з англійської – «test» ( іспит, випробування, контрольна робота).

Що ж таке тест? Великий тлумачний словник сучасної української мови дає такі визначення цього поняття:

«Тест – це система формалізованих завдань, призначених для встановлення освітнього (кваліфікаційного) рівня особи. Письмовий екзамен або контрольна робота, що складається з багатьох запитань різного ступеня складності, на які необхідно дати конкретні короткі письмові відповіді, за якими визначається рівень знань учня»

Питаннями розроблення тестів займається наука тестологія, яка може бути педагогічною, психологічною чи соціальною залежно від того, де застосовується і розвивається.

Тестологія – галузь наукових досліджень, що займається вимірюванням та оцінюванням здібностей людини.

Вперше тестування почав використовувати Дж. Фішер у Великобританії (1864 р.) для перевірки знань учнів за допомогою оригінальних спеціальних книг(«scale books»), які вважаються першими зразками шкільних тестів успішності. Значно пізніше (1883 р.) англійським психологом Ф, Гальтоном у праці «Дослідження людських здібностей та їх розвиток» були розроблені теоретичні основи тестування. Ф. Гальтон дав визначення тестування як методу, в якому застосовуються однакові досліди щодо великої кількості індивідів із статистичною обробкою результатів та вивченням еталонів оцінки.

Термін «тести» вперше був введений американськими психологами Дж. Кеттеламі та В. Маккелоном («Розумові тести та виміри»). Засновником тестової діагностики вважається Дж. М. Кеттел, який започаткував традицію досліджень інтелекту випускників до вищих навчальних закладів, що і нині зберігається в американських університетах.

У наші дні існує багато видів тестів, тому дати універсальне визначення для всіх цих видів неможливо.



Традиційні тести – це стандартизований метод діагностики рівня і структури підготовленості. В такому тесті всі відповідають на однакові завдання за однаковий час, в однакових умовах і з однаковими правилами оцінювання відповідей. Головна ідея традиційного тесту – мінімальним числом завдань за короткий час, швидко, якісно і з найменшими витратами порівняти знання якомога більшої кількості учнів.

У педагогіці вживають термін «навчальний тест».



Навчальний тест – система завдань визначеного змісту, зростаючої складності, специфічної форми, що дає змогу якісно та ефективно вимірювати рівень і оцінити структуру підготовленості учнів. Навчальний тест за своєю суттю є класичним видом традиційних тестів.

Розрізняють нормативно-орієнтовані і критеріально-орієнтовані тести

Нормативно-орієнтовані тести успішності передбачають зіставлення індивідуального результату тестування окремого учня з результатами учнів нормативної вибірки. Тестовий показник може бути описаний як середній, вищий або нижчий за середній. Оцінка, яку отримує учень за виконання такого тесту, не свідчить про ступінь засвоєння ним конкретних знань, умінь і навичок. Можна одержати вищий бал за тестування і мати елементарні знання з навчального предмета у випадку, коли весь клас виявив поверхневе знання матеріалу. І навпаки, продемонструвати гарні знання й одержати середній бал лише через те, що інші впоралися з цим тестом значно краще.

Критеріально-орієнтовані тести призначені для перевірки засвоєння учнями конкретних знань та умінь. Виконання кожним учнем такого тесту оцінюється шляхом порівняння його індивідуального результату з об`єктивним еталоном (критерієм): переліком конкретних знань і вмінь, якими мають оволодіти всі учні внаслідок певної теми або предмету в цілому. Якщо результати тестувань свідчать, що багато учнів не оволоділи певним матеріалом, то вчителю необхідно ретельно процес навчання, виявити його слабкі місця, щоб внести корективи і ліквідувати недоліки. Водночас учень має можливість дізнатися, які знання і вміння він не засвоїв. Таким чином, критеріально-орієнтовані тести забезпечують діагностичний зворотній зв`язок, унаслідок чого вони мають більше практичне значення для вчителя, ніж нормативно-орієнотовані.

Основними показниками, що характеризують тест, є валідність, об`єктивність, надійність і точність.

Валідність означає придатність тестових результатів для тієї мети, заради якої проводиться тестування. Валідність залежить від якості завдань, від інтерпретації тестових результатів, від організації збору даних, від відбору вибіркової сукупності випробуваних.

Виміри вважаються об`єктивними, якщо вплив суб’єктивних дій тих, хто вимірює, є мінімальним, тобто результати є максимально незалежними від дослідників.

Щоб звести до мінімуму вплив суб`єктивних чинників, необхідною є максимальна стандартизація умов проведення вимірювання та аналізу його результатів.

До стандартизації умов діагностики ставляться такі вимоги:


  1. об`єктивність проведення вимірювання;

  2. об`єктивність обробки даних;

  3. об`єктивність інтерпретації результатів.

Надійність – показник стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку. Тест вважають надійним, якщо різні вчителі однаково оцінюють його виконання учнем.

Точність – визначення мінімальної помилки, з якою можна провести вимірювання даним методом.

У сучасній педагогіці використовують кілька методів вимірювання рівня знань:



  • усне опитування;

  • письмова форма перевірки;

  • співбесіда у формі інтерв`ю;

  • тестування.

Окремі автори відносять до методів вимірювання рівня знань також анкетування, але воно не є самостійним методом, оскільки виконує функцію діагностики, а не контролю.

Проведені дослідження переконливо доводять, що усна форма перевірки знань не відповідає критеріям об`єктивності, надійності і владності.

Одна й та сама особа по-різному оцінюється різними екзаменаторами. Коефіцієнт надійності за такої форми оцінювання коливається R=0,4+0,6 (при min=0; max=1,0) [3]

Істотними недоліками усної перевірки також є:


  • ефект контрасту (відповідь учня оцінюється у порівнянні з відповідями однокласників);

  • попередня інформація про успішність учня;

  • темп відповіді (більш швидкий темп оцінюється вище);

  • перевіряється малий обсяг матеріалу (2 – 3 питання), а не весь зміст дисципліни.

Отже, усне опитування не дає можливості виміряти знання за такими критеріями, як обсяг, повнота, системність, узагальнення і мобільність.

Таку форму контролю знань доцільно використовувати у разі вимірювання знань, пов`язаних з мовним розвитком або навичками спілкування.

Інструментом вимірювання при письмовій формі перевірки знань є письмова робота (твори, перекази, диктанти, контрольні роботи, реферати). Вони дають можливість виявити уміння логічно, послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки письмово. Особливістю письмової перевірки є її економність у часі: вчитель перевіряє відразу знання відразу всіх учнів класу.

Незважаючи на зазначені переваги, цей метод має і свої недоліки:


  • різні вчителі по-різному оцінюють одну і ту ж роботу;

  • в різних класах учителі вдаються до різних критеріїв оцінювання;

  • влив на оцінку таких чинників, як кількість написаного тексту, почерк, орфографічні помилки, послідовність оцінювання робіт.

Тому метод письмової перевірки знань також не відповідає критеріям об`єктивності, надійності і валідності.

Опитування у формі інтерв`ю (співбесіди) є одним із традиційних. Воно може проходити у письмовій та усній формах, але, як правило, дорівнює тестуванню.

Основною метою інтерв`ю на сучасному етапі є одержання інформації про особистість респондента: його зовнішній вигляд, перевірку, мову тощо. Метод, який дає можливість забезпечити об`єктивність процесу вимірювання, обробки даних та їхньої інтерпретації, - тестування. Його надійність за коефіцієнтом надійності варіює від 0,7 до 0,9. Це є досить високим показником при вимірюванні якісних характеристик.

Тестування дає змогу забезпечити вимірювання знань, підходячи до цього питання системно. А саме: оцінити знання за обсягом та повнотою, їх системністю, узагальненням та мобільності знань визначаються за допомогою тесту відповідної складності, тоді як обсяг знань визначається за допомогою відповідей на певну кількість запитань, яку отримує учень.



Переваги використання тестових завдань у :

  • високій інформативності;

  • чіткій стандартизації процедури оцінювання, що створює однакові умови для всіх учасників і зменшує вплив на результат сторонніх факторів;

  • прості і доступні;

  • однозначності системи обробки та інтерпретації одержаних кількісних показників;

  • репрезентативності завдань.

Тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальні функції.

Ураховуючи усі зазначені вище переваги тестових форм контролю, цей сучасний інструмент педагогічного оцінювання має стати дієвим засобом роботи кожного вчителя, що викладає природні дисципліни.

Застосування тестування зумовило необхідність їх класифікації.

Тестування проводять за різними критеріями та принципами, наприклад:


  • за рівнем уніфікації (тести стандартизовані, нестандартизовані);

  • за рівнем впровадження (загальнодержавні, навчального закладу, вчительські);

  • за статусом використання (обов‘язкові, пілотні, дослідницькі);

  • за співвідношенням з нормами або критеріями (тести досягнень, тести порівняння або тести відбирання);

  • за видом тестового завдання (тести із закритими завданнями, тести із відкритими завданнями).

Рівень навчальних досягнень кожного випускника набуває особливого значення при вступі до вищих навчальних закладів, адже це мало б гарантувати рівність шансів на здобуття вищої освіти незалежно від соціального статусу і матеріального становища родини абітурієнта. Інструментом одержання такої інформації є зовнішнє тестування навчальних досягнень.

Чому зовнішнє? Тому, що здійснюється поза межами школи чи вищого навчального закладу, де навчається або ж де навчатиметься учень чи абітурієнт. Таке оцінювання має шанс стати об‘єктивним і не упередженим, оскільки його проводять ззовні щодо навчального закладу, застосовуючи стандартизовані тестові завдання, відповідні процедури проведення тестування і технології безособової перевірки. Зовнішнє тестування має за мету перевірити відповідність знань, умінь та навичок учнів вимогам навчальних програм, виявити і оцінити рівень навчальних досягнень учнів з предмета, оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Проблема оцінки якості шкільної освіти потребує розроблення та створення ефективних засобів навчальної діяльності та технічних розробок, які б відображали мету шкільної системи освіти на різних її етапах. Для оцінки якості шкільної освіти використовуються паперові, комп‘ютерні та змішані носії інформації. Першочерговим завданням розвитку та оновлення змісту географічної освіти постає пошук нових технологічних процесів, серед яких значне місце займає комп‘ютеризоване навчання.

З появою педагогічних програмних засобів у загальноосвітніх навчальних закладах до їх створення було залучено багато науковців та вчителів, спеціалістів з різних галузей знань. Спираючись на свій практичний досвід, вони створювали програмні засоби з окремих предметів з допомогою комп‘ютера. Завдяки конструктивним і функціональним особливостям сучасний персональний комп’ютер є унікальною за своїми можливостями навчальною машиною для різноманітних дисциплін і базою для створення великої кількості нових інформаційних технологій навчання.

Технологічні можливості комп‘ютерного засобу як навчального дають можливість істотним чином змінити управління навчальною діяльністю учня, а також підвищити його мотивацію опанування предметом.

Розглянемо основні характерні риси використання комп‘ютера у навчально-виховному процесі з географії:


  1. активно сприяє активізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, зміщує акцент на застосування практичних знань;

  2. дає змогу учням здійснювати операції як з боку управління ним, так і стосовно виконання визначених учнем дій;

  3. сприяє формуванню в учнів певних рефлексів дій, які, у свою чергу, допомагають помічати результати своєї діяльності;

  4. дає великі можливості з візуалізації та моделюванню інформації, допомагає демонструвати явища і закономірності розвитку природи та економіки, що неможливо здійснити в реальних навчальних умовах.

Нині проводиться активна робота зі створення комп‘ютерних технологій навчання, які широко використовуватимуть спеціалізовані і комп‘ютерні програмовані засоби для розробки тестових завдань як засіб зовнішнього тестування учнів.

Як відомо навчальний процес з географії багатогранний, і контроль є тільки за однією із сторін, хоча роль тестування у системі шкільної освіти, зокрема географічної, збільшується, на відміну від традиційної форми контролю - письмових екзаменів і співбесід.

Враховуючи це, навчальні заклади системи середньої освіти повинні допомогти учням належно підготуватися до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні.

Учитель географії має використовувати завдання у формі тестів під час поточного контролю знань, протягом навчального року. Окрім цього, тестові завдання можуть використовуватися і на етапі актуалізації вивчення тієї чи іншої теми, етапі закріплення знань тощо. Така форма роботи не лише сприятиме адаптуванню учнів до системи зовнішнього оцінювання, а й стане у нагоді в повсякденній роботі вчителя, адже тести прості у застосуванні, значно економлять час під час проведення опитування, дають змогу використати анкетування у разі проведення інших форм роботи на уроці.

У міжнародних моніторингових дослідженнях (наприклад TIMSS) нині найчастіше користуються для визначенні мети трьома когнітивними рівнями: знання, застосування, обґрунтування.

Завдання для тесту добираються залежно від того, що хоче перевірити учитель, який рівень дослідити.

Рівень «знання» - перевіряються базові знання учнів з географії, а саме знання фактів, понять, процесів тощо. Це найпростіший рівень засвоєння предмета. Здійснювати складні види пізнавальної роботи учні зможуть лише оволодівши глибокими знаннями та відповідними уміннями. Під час оцінювання цього рівня від учнів очікується вміння пригадати основні закономірності географічної науки; володіння термінологією, фактами, поняттями; уміння узагальнювати, обирати відповідний науковий апарат, обладнання, пристрої для вимірювання й експериментальної діяльності тощо.

Завдання для оцінювання рівня «застосування» добираються таким чином, щоб учні виявили вміння застосувати знання і розуміння понять у простих ситуаціях. Ці завдання дають змогу перевірити уміння учнів порівнювати, протиставляти й класифікувати, тлумачити наукову інформацію, а також використовувати своє розуміння наукових понять і принципів для знаходження рішення.

Рівень «обґрунтування» не обмежується перевіркою вмінь, необхідних для розв`язання стандартних проблем. Завдання цього рівня дають змогу перевірити: вміння, які потрібні при зіткненні з незнайомими ситуаціями, складними задачами та багаторівневими проблемами; здатність аналізувати проблему, добирати принципи, які слід виконувати під час вирішення завдання; уміння вибрати та застосувати відповідні рівняння, формули; спроможність зробити висновки на основі наукових даних і фактів; розуміння причини й наслідку дослідження; здатність оцінювати й приймати відповідні рішення тощо.

Багато вчителів та науковців вважають створення тестів особливим видом діяльності. Водночас відмітимо, що застосування тестів потребує створення спеціальних предметних методик, пов`язаних із створенням тестових завдань. Враховуючи різноманітність форм занять на уроках географії, можна визначити, на нашу думку, певні типи тестових завдань: за блоком «завдання», за блоком «навички» і за блоком «уміння».



До тестових завдань за блоком «знання» можна віднести:

  • альтернативні питання з вибором відповідей «так» або «ні»;

  • питання з вибором варіантів відповідей;

  • інформаційні питання, відповіді на які свідчать про знання фактів, понять, явищ;

  • питання з теми, коли учень однозначно розуміє географічні закономірності, терміни та картографічні проекції;

  • питання з використанням методів, зокрема проблемними, за якими можна одержати відповіді;

До тестових завдань за блоком «уміння» використовуються ті ж завдання, що і в блоці «навички»:

  • завдання на нестандартні алгоритми, з вибору відповіді «так» або «ні»;

  • завдання на виконання дій;

  • завдання, які враховують особливості тестових комп`ютерних навчальних програм;

  • завдання, пов`язані з особливостями предмета географії.

Важливе значення має вміння вчителя використовувати на уроках географії комп`ютерні програми. Перехід до зовнішнього оцінювання зумовлений створенням засобів навчання, які допомагають учню підготуватися до вступу у вищі навчальні заклади. Вчитель повинен систематично контролювати якість навчання учнів, що є однією з важливих його функцій. Тому виникає необхідність у появі нових педагогічних програмних засобів, які б допомогли ефективно сформувати практичні уміння та навички старшокласників.






Т. М. Дорошенко,

учитель математики Смілянської загальноосвітньої школи

I-III ступенів №7 Смілянської міської ради

Анотація

Робота містить класифікацію тестів навченості як одну із форм контролю знань та вмінь учнів. Автор розкриває своє бачення переваг і недоліків тестової перевірки знань.


ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
Обов'язковим компонентом навчально-виховного процесу у школі є контроль знань, умінь і навичок, тобто перевірка його результативності. Головною метою контролю є забезпечення ефективності формування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Серед способів перевірки знань, умінь, навичок учнів тестовий контроль займає особливе місце. Його відрізняють насамперед об’єктивність результатів перевірки навчальних досягнень учнів, які проходять випробування, наявність однакових для всіх учасників опитування правил здійснення педагогічного контролю. Система тестів дає змогу врахувати індивідуальні здібності учнів під час перевірки результатів навчання, перевірити якість засвоєння ними теоретичного та практичного матеріалу на кожному етапі навчання, активізувати процес навчання.

Короткотермінове опитування всіх учнів на уроці з допомогою тестів сьогодні використовує багато вчителів. Тести прості у застосуванні, значно економлять час при проведенні опитування. Перевагою такої перевірки є те, що одночасно продуктивно працює весь клас, і за декілька хвилин можна одержати інформацію про успішність всіх учнів. Систематичне тестування після кожної теми і навіть на кожному уроці на закріплення нового матеріалу або як контроль домашнього завдання спонукає учнів до щоденної праці. При перевірці визначаються характеристики кожного учня окремо, динаміку його досягнень, прогалини в знаннях, що дуже важливо для продуктивного самонавчання. Індивідуальна і диференційована робота з учнями по попередженню неуспішності також базується на поточному тестуванні.

Тестові завдання можна використовувати на уроках різних типів під час поточного оцінювання та під час тематичного контролю знань .

Тестові завдання для поточного контролю (їх кількість не перевищує 6-8) формуються так, щоб охопити найважливіші елементи знань, умінь, які вивчили учні протягом останніх 2-3 уроків. Тривалість виконання тесту не повинна перевищувати 10-12 хв. Після завершення роботи обов'язково аналізуються допущені учнями помилки. Для прискорення аналізу можна використовувати зразкові тести з правильними відповідями. Дуже важливо при цьому домогтись усвідомлення кожним учнем причин виникнення помилок.

Створення тематичного тесту більш складне. В його основі лежить непроста перевірка засвоєних окремих елементів, а розуміння системи, що об'єднує ці елементи. Значну роль при цьому відіграють синтетичні, комплексні завдання, які об'єднують питання окремих понять теми, спрямовані на виявлення інформаційних зв'язків між ними. Для тематичного тестування краще використовувати готові тестові завдання, розроблені спеціалістами.

На етапі підсумкового контролю в кінці кожного семестру і навчального року використовуються різні варіанти підсумкових тестів успішності. Головна вимога до підсумкових тестів - відповідність рівню національного стандарту освіти.

Тести розрізняють: стандартизовані (розробляють фахівці у спеціалізованих установах), не стандартизовані (розробляють педагогічні працівники для конкретної навчальної ситуації).

За різноманітністю цілей тести поділяють:


  • тести готовності до навчання (вхідного контролю знань);

  • прогнозування якості навчання в майбутньому;

  • тести результатів навчання (виявлення якості вивчення матеріалу).

На етапі вхідного контролю вчитель одержує інформацію про рівень навчальних досягнень учнів. Порівнюючи вхідний (початковий) рівень успішності з кінцевим (досягнутим), можна проаналізувати динаміку й ефективність процесу навчання, праці педагога.

Тести класифікують:

  • за цілями тестування (контрольні з елементом навчання; виключно контрольні);

  • за характером відповіді (питання відкритого типу, питання закритого типу);

  • за місцем у навчальному процесі (для початкового контролю, для поточного контролю, для проміжного контролю, для підсумкового контролю успішності);

  • за схемою відповіді на запитання (з вибором однієї правильної відповіді, з відповіддю так-ні, на порівняння понять, на пояснення понять);

  • за рівнем засвоєння матеріалу (на впізнання і розрізнення, на відтворення інформації, на застосування знань).

Тепер детальніше. Відкриті тести потребують детальної або короткої відповіді, яку учень висловлює довільно й самостійно.

Тести закритого типу це дихотомічні завдання з вибором відповіді, завдання на відповідність, завдання на впорядкування. Дихотомічне завдання містить твердження, відносно якого учень повинен вирішити, правильне воно чи неправильне, або запитання, на яке потрібно відповісти “так” чи “ні”.

Завдання на відповідність розробляються за принципом встановлення відповідності їхніх частин. Завдання включає інструкцію і дві або більше сукупності понять, графічних зображень, формул, задач, відповідей тощо. До кожного елемента першої групи учень повинен приєднати один з елементів другої групи у такий спосіб, щоб установлена відповідність правильно відображала їхній взаємозв’язок.

Завдання на впорядкування (на встановлення правильної послідовності) містять інструкцію та групу понять або компонентів діяльності в довільному порядку. Учень повинен розмістити ці поняття у послідовності відповідно до вимог інструкції.

Завдання з вибором відповіді є найпоширенішим видом тестів. Вони складаються з так званої основи й комплексу запропонованих відповідей (пропозицій). Основа містить запитання, неповне твердження чи короткий текст з інформацією, важливою для запитання. У комплексі пропозицій (3-5) одна або кілька відповідей правильні, інші хоч і правдоподібні, але помилкові.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал