Ч. 2 с оціологія №11, 2012 2077-6780 Наукові праці Доннту. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія 1



Скачати 103.44 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації21.03.2017
Розмір103.44 Kb.

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

1
УДК 37.015.31:821
В. А. ПАПУШИНА

(канд. філолог. наук, доц.)
Хмельницький національний університет
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ТВОРІВ ХУДОЖНЬОЇ
ЛІТЕРАТУРИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ
У статті запропоновано різні види організації самостійної роботи студентів філологічних
спеціальностей при вивченні предмета «Історія зарубіжної літератури». Автор розглядає як
ключове питання формування естетичної культури студентів. Навики пошуку і здобуття
інформації формуються під керівництвом викладача. Самостійна робота проходить з
використанням інформаційних комп’ютерних технологій, що дає змогу залучати широке коло
інформації, зокрема, актуалізації знань з предмету «Ономастика». Оцінювання здобутків студентів
пропонується проводити через залучення інтерактивних технологій та особистісно зорієнтованих
прийомів. Як необхідна умова планування самостійної роботи попередньо проводиться анкетування
студентів з метою вивчення рівня їх готовності до різних видів діяльності.
Ключові слова: естетичне виховання, естетична культура, інтерактивні технології,
самостійна робота.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи
практичними завданнями. Сучасна система вищої освіти покликана поряд із завданням давати конкретні знання, формувати професійні вміння та навики, також розвивати творче мислення, підвищувати естетичну культуру студента, що важливо для будь-якого виду його майбутньої трудової діяльності. З кожним роком зростають вимоги у підготовці випускників вузів до рівня їх загальнокультурного, професійного, компетентнісного розвитку, що відповідає підвищенню вимог на ринку праці. Навики самостійного пошуку та здобуття інформації студентом сприяють його самоцінності як майбутнього спеціаліста, орієнтують на постійне оновлення знань та професійний ріст. Останнім часом здійснюються активні пошуки нових педагогічних технологій у підготовці майбутнього спеціаліста, зокрема, використання інтерактивних технологій навчання, які розвивають вміння самостійно поповнювати знання, отримані на лекціях і практичних заняттях. Сьогодні формування навичок самостійної роботи у ВНЗ має здійснюватись в контексті естетичного виховання студентів, спланованих в комплексі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної
проблеми і на які спирається автор. В останнє десятиліття підготовлено і захищено дисертаційні роботи В. Бутенко, В. Вертегел, Т. Гузій, І. Зайцевої, О. Ігнатович, Н. Миропольської, Л. Михайлова,
М. Нечипоренко, Я. Сопіної, Н. Тарапака. У цих працях дослідники доводять велику роль естетичного виховання та формування естетичної культури молодого покоління як у становленні особистості, так і в професійній діяльності та житті суспільства. Тому естетичне виховання студентів має здійснюватись на всіх етапах навчання, зокрема при виконанні ними самостійних завдань.
Л. Михайлов, дослідивши проблему виховання естетичної культури старшокласників на матеріалах творів світового мистецтва, вважає, що навчання й виховання молоді повинно здійснюватися на основі нових підходів, спрямованих на розвиток особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей. Погоджуючись з дослідником, підкреслимо велику роль інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі також вищої школи. Основні сутнісні риси самостійної роботи студентів з використанням інтерактивних методів навчання як головних у навчально-виховному процесі вищої школи та вихованні естетичного смаку при вивченні іноземної мови розкриває
В. Вертегел. Дослідниця наголошує на важливості формування у молодого покоління «вміння розрізняти естетичні особливості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами суспільства… наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності» [2, с. 11]. Цілком погоджуючись із дослідницею, вважаємо формування зазначених якостей молодої людини першочерговим при організації самостійної роботи у ВНЗ.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується
означена стаття. На сьогодні науковці недостатньо розглядають питання організації самостійної роботи студентів в контексті їх естетичного виховання, що особливо актуальним постає при вивченні
© Папушина В.А., 2014

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

2 літературознавчих дисциплін. Недостатніми є питання поєднання навчальних тем, що опрацьовуються студентами, з визначенням естетичних аспектів літературного матеріалу та з формуванням загальнокультурного рівня випускника, здатного грамотно ввійти в культурний простір, виокремити в ньому справді естетичні цінності, керуючись принципами прекрасного, творчо підходити до власних фахових надбань.
Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення оптимальних форм і методів самостійної роботи студентів як виду навчальної діяльності, спрямованого на формування естетичних здібностей в процесі вивчення дисципліни «Історія зарубіжної літератури» у вищій школі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Формування навичок самостійної роботи необхідне у навчальній, науковій, професійній діяльності, у становленні особистості, здатної брати на себе відповідальність, самостійно розв’язувати питання, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації згідно з етичними та естетичними нормами. Тому при організації самостійної роботи у вищій школі викладач має керуватися ідеями прищеплення естетичної культури, які широко представлені у класичній педагогічній літературі та в працях сучасних дослідників. Я. Коменський свого часу прийшов до висновку, що кожен має право на таке навчання і виховання, щоб у руках його була справа конкретна, а в голові – продуктивна думка, а почуттєва сфера мала можливість переживати приємні емоції [3]. Ця думка не втратила своєї актуальності сьогодні. Такий підхід до емоційної сторони навчання з боку викладача забезпечить найбільшу продуктивність самостійної роботи сучасного студента.
Форми організації навчання у ВНЗ поділяють на аудиторну та позааудиторну, тобто, самостійну роботу студентів. Кредитно-модульна система навчання розрахована таким чином, що більша кількість часу відводиться на позааудиторну навчальну діяльність студентів. Співвідношення часу для аудиторної й самостійної роботи в усьому світі становить 1:3,5, що свідчить про величезний дидактичний потенціал цього виду навчальної діяльності студентів [6, с. 35]. Тому з першого курсу викладачеві слід особливу увагу приділити питанням організації самостійної роботи. У вузі існують різні види індивідуальної самостійної роботи – підготовка до лекцій, семінарів, практичних занять, заліків, іспитів, виконання рефератів, курсових робіт, а на заключному етапі – дипломного проекту.
Для їх успішного виконання необхідні планування і контроль з боку викладачів, що б забезпечило в поєднанні з аудиторною роботою глибоке опрацювання навчального матеріалу.
При плануванні цієї роботи викладач визначає питання, що мають опрацюватись на лекції, під час практичного заняття, види самостійної роботи та індивідуальні завдання, які розраховані на поглиблену та розширену розробку теоретичних аспектів курсу, вміщують у себе практичні дії, пов'язані з профілем майбутньої спеціальності [5, с. 48]. Самостійна робота і індивідуальні завдання передбачають обов’язковий звіт у різних формах: презентація, наукова стаття, участь у конференції, співавторство лекції, таблиці, схеми – і виступають як форма самоусвідомлення студентами значущості своїх наробок та відкриттів у сфері формування їх естетичних смаків.
При плануванні видів аудиторної і самостійної роботи до занять з зарубіжної чи української літератури, викладачеві необхідно, на нашу думку, спочатку визначити рівень готовності студентів до формування естетичної культури та сферу їх мистецьких інтересів шляхом анкетування. Це скерує викладача до розробки системи навчальних завдань різних рівнів складності, до особистісно зорієнтованої роботи. Зокрема, в анкетах можуть бути питання, що визначать готовність студентів до сприйняття класичних художніх творів, виявлять рівень їх мистецької підготовки, інтереси, творчі нахили та вподобання. Корисну інформацію для розробки індивідуальних завдань для самостійної роботи викладачем дали відповіді студентів на такі питання анкети «Мої мистецькі інтереси», проведеної в ХНУ у 2013-2014 рр.:
- Яке місце у Вашому житті займає книга? Читанню яких книг Ви надаєте перевагу?
- Чи маєте Ви базову мистецьку підготовку (художня, музична школа, студія тощо)? Як ви плануєте поєднувати набуті мистецькі навики з навчанням у ХНУ?
- Які риси, на Ваш погляд, вирізняють культурну, естетично розвинуту та духовно багату особистість?
Більшість опитуваних студентів вважають свій майбутній фах тісно пов’язаним з творчою сферою, місцем, де також можна творити прекрасне, 50% студентів філологічного факультету мають базову мистецьку підготовку, мріють з першого курсу знайти місце її використання, поєднавши з навчальним процесом (музика, живопис, декламація, вокал, акторська майстерність тощо).
Анкетовані студенти назвали риси, що вирізняють їх як культурну, естетично розвинену людину, духовно багату особистість: освіченість – 90%, начитаність – 80%, широке коло інтересів – 60%,

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

3 ерудованість – 50%, наявність художнього смаку – 40%, культура мови – 30%, інтерес до сфери прекрасного – 28%, внутрішня культура – 20%, багатий словниковий запас – 10%.
Отримавши анкетні дані, викладач має можливість спланувати індивідуальні самостійні завдання. Їх виконання має відбуватися під керівництвом з боку викладача, який надасть необхідні консультації, орієнтири, забезпечить студентів переліком необхідної навчальної і методичної літератури. Зважаючи на інтереси і потреби опитаних, у навчально-виховному процесі, вважаємо, доцільним буде використання інтерактивних технологій навчання. Також погоджуємось з думкою дослідниці Н. Васильєвої, що спланувати самостійну роботу та виявити методи її найефективнішого виконання можна завдяки використанню в комплексі усіх аспектів організації навчання. «До її форм можемо віднести лекції, представлені на аудіо- та відеокасетах, СD, електронні версії лекцій, розміщені на Інтернет-сайтах. Активно використовуються навчальні комп’ютерні програми, у тому числі гіпертекстові, мультимедіа, інтелектуальні та ін., які дозволяють навчатися у двох режимах -
інформаційно-довідковому та контрольно-навчальному» [1, с. 62].
Розглянемо деякі види самостійної роботи студентів, які, на наш погляд, доцільно застосувати при вивченні постмодерністського твору, зокрема, оповідання М.Павича «Дамаскин», яке, за задумом автора, спонукає читача до гри та використання ресурсів мережі Інтернет. Під керівництвом викладача студенти стають співавторами оповідання, як цього вимагає автор нелінійної прози. Вони творять свій варіант прочитання твору, фінал, знаходять у мережі Інтернет додаткові матеріали для розкодування знаків і символів, маловідомі факти з історії Сербії, що пояснюють національні звичаї та реалії країни, які не мають аналогів в українському побуті, знаходять повну версію фольклорних, міфологічних сюжетів, опрацьовують тексти, подані через знаки і символи як алюзії і ремінісценції в оповіданні М.Павича. Така робота вимагатиме від викладача застосування інтерактивних технологій.
Пропонуємо провести літературну гру за технологією ситуативного моделювання, пам’ятаючи слова Ш. Амонашвілі, що грати треба серйозно, з почуттям відповідальності.
Пропонуємо групам студентів на вибір завдання для творення гіпертексту:
1. М.Павич – нащадок візантійської і поствізантійської культури.
2. Історія, культура, література, фольклор сербського народу та їх відгомін у творі.
3. Міфопоетичний спадок народів світу та здобутки античної культури як чинники, що сформували світоглядні та естетичні погляди М.Павича.
4. Літературні кумири М.Павича – письменники ХХ ст.
5. Літературні алюзії та ремінісценції в оповіданні «Дамаскин».
Таким чином, опрацьовуючи нелінійну прозу М.Павича, повторимо і опрацюємо цілий ряд культурологічних, фольклорних, мистецьких, міфологічних, історичних, літературних джерел як світового, так і національного масштабу. Кожен пункт завдання вимагає занурення у велику кількість додаткового матеріалу, який рекомендує опрацювати викладач. Зокрема, питання літературні алюзії та ремінісценції в оповіданні «Дамаскин» передбачає представлення у формі мультимедійної презентації літературних джерел, якими послуговувався автор: «Одіссея» Гомера, «Маленький принц» А.Сент-Екзюпері, «Людина у футлярі», «Іонич» А.Чехова, «Венера Ілльська» П.Меріме,
«Переселення» М.Црнянського.
На занятті доцільно використати ігрові методи: «Проведи аналогію», «Зроби висновок». Так, студенти, які отримали індивідуальне завдання прочитати оповідання П. Меріме «Венера Ілльська» з’ясовують, що статуя Венери з оповідання «Дамаскин» є символом відповідальності за вчинки героїв. Викладач оцінює як майстерне представлення аналогій творів, так і тих студентів, хто дає змістовну відповідь, використавши цитування і зробивши переконливий висновок про значення даного символу.
Результати виконання самостійних робіт завжди виносяться на суд групи, тому важливою буде саме її оцінка. Робота проходить через схвальну оцінку викладача, його допомогу, тому не може бути винесеною на суд всієї групи погано підготовленою. Це водночас буде і навчальна робота, і своєрідний творчий наробок студента, бо багато залежить від його таланту, естетичного смаку, почуття міри, краси.
Творчість і гра, на наш погляд, - дієві шляхи естетичного самовдосконалення студентів.
Застосована інтерактивна технологія генерує ідеї студентів, що часто сприяє продовженню роботи над матеріалом поза межами заняття. Такими позааудиторними формами роботи можуть стати підготовлені студентами літературні дискусії, дебати, вікторини, КВК, самостійна робота над науковою проблемою.
Зупинимось детальніше на важливому для кожного студента питанні – виконанні ними певного виду наукової роботи. Для студентів гуманітарних спеціальностей художні твори –

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

4 першочерговий матеріал для наукових розвідок з будь-якого предмету. Тому викладач літератури активізує знання студентів з інших дисциплін і планує їх в комплексі. Наведемо приклад самостійної роботи студентів з онімним простором художнього твору як один із шляхів формування навиків самостійної наукової роботи і естетичного рівня студентів під час вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» на прикладі роботи з романом Ф.Стендаля «Червоне і чорне». Використовуючи
інтерактивну технологію «Дерево вирішень», розкриваємо ідейні, художні та моральні проблеми твору через залучення знань з ономастики. Об’єднавши студентів в три малі групи, спрямовуємо їх на самостійні пошуки додаткової інформації для аналізу тексту роману Ф.Стендаля «Червоне і чорне».
Зокрема, звертаємо увагу на образ Наполеона як символ епохи ХІХ ст. і об’єкт поклоніння як головного героя роману Жульєна Сореля, так і самого автора як завдання для першої групи.
Пропонуємо студентам самостійно опрацювати епізоди роману: портрет Наполеона, улюблені книги
Жульєна, його мрії про славу в ім’я Франції. Завершальним етапом роботи стане фіксування на
«Дереві вирішень» думки, що антропонім Наполеон, крім прямої функції називати, має додаткове символічне та естетичне навантаження, є аргументом для характеристики головного персонажа, самого автора та його життєвої позиції, дає оцінку соціального середовища Франції епохи
Реставрації. «Дерево вирішень» «виростає» чи на мультимедійній дошці чи на звичайній дошці, яке у вигляді «листя» із записаними висновками «одягають» студенти кожної групи.
Студентам другої групи пропонується визначити роль ономастичних одиниць у просторі тексту твору і трактувати їх як концептуально ключові засоби декодування знакової смислової та естетичної функції художнього тексту через нульову онімізацію. Студенти цієї групи самостійно аналізують епізод приїзду Жульєна Сореля до Парижа, звертають увагу на мармурову дошку з написом золотом імені власника розкішного особняка. Усі в Парижі знали цей напис і особняк, що належав спритному придворному, прототипу маркіза де Ла-Моля, дипломату Талейрану, ім’я якого не звучить у творі. Через прийом нульової онімізації та хрематонім «мармурова дошка» постає певна особистість, що пояснює авторський задум, дає просторово-часові орієнтири: місце дії, історична епоха, соціальний статус персонажа. Студенти приходять до висновку, що нульовий онім має здатність кодувати великий обсяг художньої інформації [4, с. 8], сприяє глибокому осмисленню тексту роману, його парадигми, розумінню ідеї та художньо-естетичної функції, мови твору.
Підсумовуючи роботу групи, викладач окреслить сферу подальших самостійних наукових пошуків студентів.
Робота з онімами роману сприятиме вирішенню літературознавчих проблем студентами третьої групи, оскільки власне ім’я в художньому творі функціонує як важливий органічний елемент стилю, образності, розкриття ідейного задуму та архітектоніки. Смислові зв’язки, складні асоціації, що викликає онім, розширюють можливості сприйняття роману ХІХ ст. сучасним читачем. До цієї думки прийдуть студенти, дослідивши топоніми в романі: референційні (Безансон, Париж), авторський новотвір (Вер’єр), хрононім як складовий елемент авторського художнього ономастикону
(підзаголовок роману «Хроніка ХІХ століття» і опис лише п’яти років з життя головного героя
Жульєна), асоціативні джерела псевдоніму автора роману (Фредерік Стендаль – Анрі Марі Бейль).
При аудиторній формі узагальнення самостійних студентських досліджень відбувається колективне обговорення «Дерева вирішень». Ця робота сприятиме формуванню естетичної культури, толерантності, поваги до думки товариша і стане дієвим поштовхом для подальшого глибшого студентського наукового дослідження при умові зацікавлення проблемою, емоційного комфорту.
Такий результат великою мірою залежить від продуманості, актуальності наукової проблеми, винесеної на самостійне опрацювання, і вміння викладача організувати роботу над нею як у навчальній, так і в естетичній сфері. Оцінка роботи над «Деревом вирішень» може бути чи
індивідуальною за окремі оригінальні думки, так і оцінки за роботу групи.
Висновки за результатами дослідження, перспективи подальших розвідок у даному
напрямку. Заздалегідь продумана організація самостійної роботи студентів, різноманітні форми і методи її проведення дозволяють зробити навчальний процес більш індивідуалізованим, сприяють науково-дослідницьким пошукам, надають можливість кожному проявити себе, знайти сферу застосування творчих здібностей і зацікавлень, роблять студентів впевненими в тому, що вони будуть вміти виконувати встановлені завдання в своїй майбутній професійній діяльності. Вважаємо, що без вивчення та систематизації анкетних даних студентів, без продуманого керівництва викладача самостійною роботою, не можна досягти справді високого результату у цьому. У процесі виконання самостійної роботи викладач сприяє формуванню естетичної культури студентів: рекомендує ті літературні та мистецькі джерела, ставить певні вимоги до виконання завдань, продумує завдання, які

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

5 б відповідали індивідуальним потребам студентів. Таким чином стають доступними і спонукають до подальших пошуків складні питання літературознавства.

Список використаної літератури
1.
Васильєва Н. О. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів / Н. О. Васильєва // Вестник СевГТУ. – 2011. – Вып. 124 : Педагогика. – С. 62–
67.
2.
Вертегел В.Л. Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС
України засобами іноземних мов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец.
13.00.07 «Теорія та методика виховання» / В. Л. Вертегел – Херсон, 2008. – 20 с.
3.
Коменский Я. А. Великая дидактика : избр. пед. соч. в 2 т. / Я. А. Коменский. – М. :
Педагогика, 1982. – Т. 1. – 518 с.
4.
Литвин Л. В. Ономастична система художньої прози (на матеріалі французьких романів XIX
- XX ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 «Романські мови» / Л. В. Литвин. – К., 2006. – 21 с.
5.
Організація самостійної роботи студентів з педагогіки : навч. посіб. / під ред.
В. І. Євдокимова. – Х. : ХДПУ, 2000. – 160 с.
6.
Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі / І. Шимко // Рідна школа.
– 2005. – № 8. – С. 34–35.
Стаття надійшла до редакції 11.02.2014
В. А. Папушина
Хмельницкий национальный университет
Организация
самостоятельной
работы
при
изучении
произведений
художественной
литературы с целью формирования эстетической культуры студентов
В статье предложены разнообразные виды организации самостоятельной работы
студентов филологических специальностей при изучении курса «История зарубежной литературы».
Автор рассматривает как один из определяющих вопрос формирования эстетической культуры
студентов. Опыт поиска и получения информации студентами происходит под руководством
преподавателя. Самостоятельная работа требует использования компьютерных технологий, так
как это дает возможность привлечь большое количество информации, в частности, актуализации
знаний курса «Ономастика». Оценку результатов наработок студентов предлагается проводить с
привлечением интерактивных технологий и личностно ориентированных приемов. Как необходимое
условие для планирования преподавателем самостоятельной работы предварительно проводится
анкетирование студентов с целью определения уровня их готовности к разным ее видам.
Ключевые слова: эстетическое воспитание, эстетическая культура, интерактивные
технологии, самостоятельная работа.
V. Papushina
Khmelnitsky National University
Organizing Individual Work in the Study of Literary Works with the Purpose of Forming the
Students’ Aesthetic Culture
The article deals with theoretical aspects and practical ways of the successful organization and
conducting of the individual work of philology students. Attention has been paid to the planning of
individual work of both a group on the whole and the development of individual tasks, intended for the
advanced study of the topic and forming of the aesthetic culture and artistic interests of the students.
For the definition of the students’ personal interests and tastes, the level of their readiness for the
perception of classical works and the ways of further personally oriented work, the author has developed the
system of questioning of the first-year students, some items of one of the questionnaires and the statistical
data of results calculation are represented in the article.
Reasoning from the demands and needs of the youth, the teacher defines the forms and methods of
conducting the individual work and the kinds of its control during the in-class study. Namely, through the
play form of studying M. Pavich’s story “Damaskyn” there has been used the technology of situational
modelling at which, creating the own intertext, students become the coauthors of the work, hereby
processing the number of culturological, folklore, artistic, historical, literary sources with the help of the
internet. Presenting their individual findings, the students manifest creative skills, interest in the issue, which
can become the material for a deep scientific development.

ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (15), 2014. Ч.2

с
оціологія № 11, 2012 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, псиологія ісоціологія

6
The article exemplifies the increase of professional and general cultural level of students through
the knowledge actualization in the subject “Onomastics” while working over F. Stendhal’s novel “The Red
and the Black”. The onimic space of the work, studied independently and presented in the classroom form
through the use of interactive technology “Solutions tree”, promotes deeper comprehension of the novel’s
text, its paradigm, the understanding of the idea and the artistic-aesthetic function of the work. A big part of
the achieved result depends on the eruditeness of the teacher and the depth of problem’s perception by him.
The teacher plans and guides the students’ steps, advises on the information sources, shows the example of
the own interests through lecture and tutorial communication.
Emphasizing the need of teacher’s guidance of the whole process of the individual work of students,
the article reveals the ways of organizing extracurricular academic activity, which will become the stage to
future professional activity of a young person with lofty cultural needs and the formed aesthetic ideal. The
habits of correct individual work organization in students’ years is the guarantee of the future achievements
of a young specialist.
Key words: aesthetic education, aesthetic culture, interactive technologies, individual work.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал