«Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»



Сторінка13/26
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.01 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26

ОСТАП ВИШНЯ


/files/images/вишня.jpgОста́п Ви́шня (Губенко Павло Михайлович, *13 листопада 1889, хутір Чечва, Сумська область — †28 вересня 1956, Київ) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст. Молодший брат розстріляного за єжовщини в 1937 письменника-гумориста Василя Чечвянського. Начальник медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. В'язень сталінських концтаборів. Ціною звільнення стали контроверсійні фейлетони проти УПА.

З Вишні був бездоганно вірний друг і товариш. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів матеріально і гумором в підвалах ЧК, де він сидів десь із кінця 1919 до весни 1921; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 до весни 1934, і в концтаборі на Печорі 1934—1943 pp. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості.

Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка.

Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» нашіше від «фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).

У ранніх творах (1920-ті) віддав належне моді на антирелігійні анекдоти, окремі з яких хоча й були популярні, але шокували почуття віруючих людей.

Всі твори на сайті: http://www.lib.ru

МИКОЛА КУЛІШ


Мико́ла Гу́рович Кулі́ш (*5 (18) грудня 1892, Чаплинка — †3 листопада 1937, ур. Сандармох, Карелія) — український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог.

Микола Куліш став драматургом, творчість якого відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва 20 і 21 століть.



/files/images/кулиш.jpg

Творчість


Микола Куліш займався літературною діяльністю майже все своє життя — 30 років із 45. Драматург писав навіть тоді, коли перебував на Соловках, в ув'язненні. За 1923 — 1934 роки Микола Куліш створив близько 15 п'єс. Проте тексти першого («На рыбной ловле») та останньоого («Такі») твору були вилучені у письменника під час арешту, і тому вважаються втраченими.

Перші п'єси «97» (1924), «Комуна в степах» (1925) переважно реалістично-побутового характеру; комедія-фарс «Хулій Хурина» (1926) має експресіоністичні риси; «Зона» (1926) — гостра сатира на партійних кар'єристів, комедія «Отак загинув Гуска» (1925) має елементи символізму. Творчою вершиною стали п'єси «Народний Малахій» (1927), «Мина Мазайло» (1929). Тема цих п'єс — облудність ідеалів комуністичної революції, національне пристосуванство і фальш міщанського середовища. «Патетична соната» (1929) показує боротьбу трьох сил — комуністичної, білогвардійської і національно-патріотичної у 1917-18 рр. У п'єсі використано засоби тогочасної експериментальної драми у поєднанні з традиційним українським театром (вертеп).

У 1930-х рр. Куліш написав п'єси «Маклена Граса» (1933), «Прощай, село» (1933), «Поворот Марка» (1934), «Вічний бунт» та ін. Твори Куліша гостро критикувала офіційна критика. Більшість його творів були поставлені на сцені театру «Березіль» Л. Курбаса.

Всі твори на сайті: http://www.lib.ru

БОГДАН - ІГОР АНТОНИЧ


Богдан-Ігор Анто́нич (* 5 жовтня 1909, с. Новиця, Горлицький повіт, Лемківщина, тепер територія Польщі — †6 липня 1937, Львів) — український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець./files/images/антонич.jpg

Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960-х; справив значний вплив на сучасну українську поезію; філософська лірика, релігійні, космічні мотиви, відгомін лемківського фольклору і поганської символіки; впливи Омара Хайяма, Волта Вітмена; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів.


Всі твори на сайті:http://virchi.narod.ru/poeziya/antonich-zmist.htm



УЛАС САМЧУК

Ула́с Олексійович Самчу́к (*20 лютого 1905, Дермань зараз Здолбунівський район Рівненської області — †9 липня 1987, Торонто) — український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР на вигнанні, член ОУП «Слово».

/files/images/самчук.jpg

У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932—1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х — початку 1930-х pp., що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного і державного становлення. Робота над першою і другою частинами тривала з 1929 по 1935 роки, над третьою — з 1935 по 1937 роки. Саме роман «Волинь» приніс 32-річному письменнику світову славу.


Всі твори на сайті: http://www.lib.ru

ЄВГЕН МАЛАНЮК


Євге́н Филимо́нович Маланю́к (*1 лютого 1897, Архангород (20 січня за старим стилем) —†16 лютого 1968, Нью-Йорк) — український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик./files/images/маланюк.jpg

Творча спадщина поета, визнаного за українського класика, ідейно та тематично досить розмаїта. Збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки:



  • «Стилет і стилос» (Подєбради, Чехословаччина, 1925)

  • «Гербарій» (Гамбург, 1926)

  • «Земля й залізо» (Париж, 1930)

  • «Земна мадонна» (Львів, 1934)

  • «Перстень Полікрата» (Львів, 1939)

  • «Вибрані поезії» (Львів, Краків, 1943)

  • «Влада» (Філадельфія, 1951)

  • «П'ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953)

  • «Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954)

  • «Остання весна» (Нью-Йорк, 1959)

  • «Серпень» (Нью-Йорк, 1964)

  • «Перстень і посох» (Мюнхен, 1972)

  • «Поезії з нотатників» (Кіровоград, 2003)

Всі твори на сайті:http://virchi.narod.ru/poeziya/antonich-zmist.htm



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал