Білавич галина василівна



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка36/42
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.38 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   42

Додаток С.5

Уривок зі статті М. Холєвчука „Як працювати в Кружку „Сільський Господар”

Наші селяни вже зрозуміли, що теперішні тяжкі часи вимагають знання як треба господарити, щоби вийти на своє. Селянин, не маючи змоги набути того знання в сільсько-господарській школі, як це є в інших культурних краях, шукає його у своїй хліборобській організації „Сільський Господар”. Кружок „Сільський Господар” став сьогодня практичною школою для селянина. В Кружку „Сільський Господар” може селянин довідатися про різні способи поліпшення сільського господарства. Сільське господарство складається з поодиноких ділянок, з котрих кожна потребує окремої опіки. Не всі члени Кружка „Сільський Господар” є зацікавлені у всіх ділянках сільського господарства. Через це працю в Кружку „Сільський Господар” треба вести організовано так, щоби кожний член мав змогу брати участь в праці саме в тій ділянці, що його безпосередньо обходить. Новий статут „Сільського Господаря” дозволяє закладати в Кружку Секції (гуртки членів Кружка) до ведення праці для поліпшення поодиноких ділянок сільського господарства. Працю поодиноких Секцій при Кружку „Сільський Господар” порядкується окремими правильниками в межах статутової діяльности Товариства. Правильник кожної Секції при Кружку „Сільський Господар” точно очеркує ціль і круг діяльности праці Секції та подає способи, якими Секція може дійти до наміченої мети. Не в кожному Кружку „Сільський Господар” буде можна зорганізувати всі потрібні Секції, але є вже сьогодня деякі дуже пекучі ділянки сільського господарства, якими кожний Кружок „Сільський Господар” мусить вже занятися.

В Кружку „Сільський Господар” мусить найти місце і сільська молодь, яка мала би змогу під кермою старших досвідчених господарів підготовлятися до свойого будучого звання. Організація сільської молоді в чужих сільсько-господарських організаціях є дуже поширена і дає дуже гарні висліди. В польських сільсько-господарських організаціях на сьогодні згуртовано біля 50000 сільської молоді в 7000 гуртках. Вони організовуються для переведення певних практичних праць із різних ділянок сільського господарства, улаштовуючи так звані конкурси. Гурткам сільської молоді роздається насіння, курята, поросята і т.п. Вони мусять плекати окремі рослини і тварини під доглядом і вказівками старших членів Кружка „Сільський Господар” та повітового агронома. Тим способом молодь вчиться практично поступової господарки. Цю практичну школу сільської молоді завели в Америці, а успіхи, які принесла організація сільської молоді в Америці, дали почин до поширення цієї корисної організації в інших країнах.

Секції сільської молоді при Кружках „Сільський Господар” мають для нас надзвичайно велике значіння. Бо в наших умовах це є одинока можливість масового поширення сільсько-господарської освіти між сільською молоддю, яка при тій разячій недостачі сільсько-господарських шкіл на наших землях під Польщею не має змоги іншим способом підготовитися до свойого будучого звання. Щоби праця Секцій при всіх Кружках в окрузі Філії „Сільський Господар” велася по одному плану, треба їх лучити у Філіяльні Секції. Філіяльні Секції дають ініціативу і провід в працях Кружкових Секцій.

Джерело: [1480, с.3-5].

Додаток С.6

Стаття М. Головчак «Якою повинна бути сільська господиня», уміщена в часописі «Українська господиня» (1929 р.)

Джерело: [318].



Додаток С.7

Інформація про діяльність філії «Сільського господаря» в Луцьку (за час від 2 грудня 1928 р. до 1 жовтня 1929 р.

Джерело: [225].



Додаток С.8

Нарада членів товариства «Сільський господар» у Бурштині (1929 р.)

Джерело: [1485].



Додаток С.9

Зміст праці філій товариства «Сільський господар»

Джерело: [1206].



Додаток С.10

Видозміна структурних підрозділів “Сільського господаря“ та їхні керівники Секції (відділи) при Головній раді (1925-1930 рр.):1. Правно-економічна (1925 р.) — М. Волошин. 2. Меліоративна (1926 р.) — А. Корнелля.3. Плекання (годівлі) тварин (1926 р.) — В. Білинський, М. Хомишин.4. Жіночого домашнього господарства (1927 р. підпорядкована “Союзу українок“).5. Плекання рослин (1928 р.) — О. Дідич.6. Ветеринарна (1928 р.) — М. Стахурський. 7. Пасічна (1928 р.) — о. Івахів, М. Боровський. 8. Аграрних операцій (1928 р.; комасація, меліорація, ін.) — А. Корнелля.9. Сільськогосподарської економії (1928 р.) — О. Охрим.10. Городничо-садівнича (1928 р.) — А. Терпиляк, Ю. Мудрак. 11. Сільськогосподарського шкільництва (1928 р.) — о. О. Раковський, о. Й. Раковський. 12. Організаційна (1928 р.) — В. Воробець. 13. Видавнича (1928 р.) — В. Воробець. 14. Шовківництва (1928 р.) — Б. Гнатевич. 15. Сільськогосподарського промислу (1928 р.) — П. Карп’як.16. Риболовства і рибного промислу (1928 р.) — Б. Гнатевич. Секції (1931-1934 рр.):1. Організаційна — А. Палій (входили представники “Центробанку“, РСУК, “Маслосоюзу“, “Рідної школи“, “Просвіти“, інших українських установ).2. Хліборобського вишколу молоді — Є. Храпливий. 3. Сільськогосподарського шкільництва — о. Й. Раковський.4. Господинь — О. Кисілевська.5. Агротехніки — М. Луцький. 6. Зоотехніки з референтурами: а) годівлі великої рогатої худоби — Р. Голод; б) годівлі молочної худоби — Д. Дмитренко; в) годівлі домашньої птиці — Є. Томашівський; г) годівлі овець — М. Доберчак; ґ ) годівлі дрібних домашніх тварин — О. Дучимінська) — М. Холєвчук.7. Садівничо-городнича — Ю. Мудрак.8. Пасічництва.9. Шовківництва.10. Рибництва.11. Ветеринарне бюро (допомогові фонди).12. Плантаторів цукрового буряка.13. Домашнього народного промислу.14. Машинова.15. Шпихлірова.16. Бюро меліорацій й комасації.17. Сільськогосподарського рахівництва.18. Бюро правної поради і заступництва інтересів Товариства “Сільський господар“.19. Представництво товариства “Сільський господар“ у Хліборобській Палаті.20. Референтура фінансового та майнового стану товариства “Сільський господар“. Секції (1936-1939 рр.):1. Організаційна — А. Палій.2. Допомоги хліборобському шкільництву — І. Брик.3. Хліборобського вишколу молоді — Є. Храпливий.

Продовження додатка С.10

4. Управи ріллі та рослин — М. Луцький.5. Годівлі тварин — М. Луцький.6. Садівничо-городнича — Ю. Мудрак.7. Пасічнича — О. Гусаківський.8. Допомоги народному й домашньому промислові — М. Творидло.9. Плантаторів цукрового буряка — М. Луцький.10. Плантаторів тютюну — М. Луцький.11. Лічних зел (лікарських рослин) — Р. Голод.12. Плантаторів-уділовців рільничої цукроварні — М. Кузьмин. 13. Сільських господинь — О. Кисілевська.

Джерела: [597, 602-605; 1195; 1541-1545; 1548; 1554-1555].



Додаток С.10

Секції Централі товариства «Сільський господар» (1931-1934 рр.)

Рис. С.5.1. Напрями діяльності товариства «Сільський господар» у ділянці господарсько-економічного просвітництва (1931-1934 рр.)
Джерела: [585; 588; 1195; 1543-1545; 1554; 1548; та ін.].

Додаток С.11

Провідні діячі Головної управи РТП-УПТ “Рідна школа“ (заступники голови, секретарі, касири-скарбники, контролери)



Роки

Прізвища

1

1881-1900

В. Ільницький, Г. Врецьона, А. Вахнянин, Д. Вінцковський, О. Огоновський, В. Шухевич, К. Кахникевич, О. Стефанович, І. Бічай, О. Савицький, М. Банах, І. Гушалевич, І. Величко, А. Борковський, П. Огоновський

2

1901-1913

О. Макарушка, К. Малицька, О. Янів, М. Рибачок, С. Ґерусінський, Д. Лопатинський, К. Підляшецький, О. Бережницька, М. Мороз, О. Гайдукевич

3

1914-1920

М. Білецька, Я. Біленький, І. Вітковицька, М. Галущинський, І. Герасимович, І. Громницький, І. Калинович, О. Карпінський, Д. Коренець, Л. Куницький, доктор О. Макарушка, К. Малицька, О. Навроцький, М. Парфанович, О. Попович, О. Стефанович

4

20-ті роки

І. Галущинський, М. Герасимович, І. Громницький, І. Калинович, сенатор О. Карпінський, Л. Куницький, О. Макарушка, К. Малицька, О. Навроцький, Д. Николишин, М. Парфанович, О. Попович

5

30-ті роки

О. Базюк, доктор Д. Левицький, С. Ганицький, І. Лилик, посол Д. Великанович, Б. Баранова, доктор Ю. Кордюк, посол В. Кузьмович, проф. В. Радзикевич, Ю. Старосольський, доктор М. Коновалець, доктор М. Рибак, посол Р. Парфецький


Джерела: [узагальнено: 573-576; 584; 593; 596; 622-623; 1322-1323; та ін.].
Додаток С.12

Зїзд голів і делегаток секцій господинь при кружках «Сільського господаря» у Зборові (1935 р.)

Джерело: [772, с.319].



Додаток С.13Агрокультурна діяльність “Сільського господаря“
Таблиця С.5.2

Секції 1935

Секції 1938

Назва

Секції

Кіл-сть членів

База

Секції

Кількість членів

База

Фахові

Шпихлірові

206

6322

1799*

421

21416

6069

Садівничо-городничі

109

1430

45**

152

2410

58

Годівлі рогатої худоби

67

1205

1489**

83

3215

8484

Охорони тварин

288

10956

23192

-

-

-

Годівлі свиней

216

2894

440

112

1270

398

Годівлі дробу

110

1804

184**

37

522

95

Пасічнині

235

4035

65700**

339

9799

140990

Інші

38

-

-

-

-

-

Організаційні

Сільських господинь

129

1554

-

-

581

22032

Плантаторів тютюну

-

1554

-

-

581

22032

Сільської молоді

-

2835

-

-

604

13071

* Запас зерна в центнерах.

** “Шкілок“ з вирощування саджанців.

*** Голів худоби.

**** Дослідних гнізд.

***** Вуликів.

Джерело: [узагальнено: 1319, с.28].



Додаток С.13

Зїзд українських агрономів (1933 р.)

Джерело: [772, с.77].



Додаток С.14

Регіональні особливості організації господарського просвітництва

Джерело: [925, с. 113].



Додаток С.15

Інструктори Секції господинь пішки направляються на «виклади» селами Дрогобиччини (1942 р.)

Джерело: [772, с. 492].



Додаток С.16

Провід та працівники Централі товариства «Сільський господар» (1938 р.)

Джерело: [772, с. 27].



Додаток С.17

Пропагування американського досвіду використання «господарської артилерії» щодо запобігання раннім заморозкам

Джерело: [331].



Додаток С.18

Механізація як чинник інтенсифікації розвитку «поступових господарств»

Сільські господарі – члени «машинової спілки» при кружку «Сільського господаря» в Перерові (Коломийщина)

Джерела: [241, с. 38; 772, с. 386].



Додаток С.19

«Досвідництво» як чинник підвищення господарської культури українства

(стаття І. Лапчука «Як закладати і вести дослідні поля» (уривки)


Поступові господарі Михайло і Параска Вітенки, які взяли участь у «контролі молочності»

Джерела: [338; 823, с. 79].



Додаток С.20

«Пересаджування збіжжя» як метод підвищення рентабельності господарства

Джерело: [1054].



Додаток С.21

Актуалізація «рахівництва» на сторінках часопису «Сільський господар» (методичні поради селянству щодо господарювання «з олівцем у руці» у статті «Під увагу тим, що ведуть сільсько-господарське рахівництво» (1928 р.) (уривок)
Джерело: [1075].

Додаток С.22

Рубрика в часописі «Сільський господар» «Веселий куток», яка висміювала «дідівські методи» господарювання
Джерело: [210-211].

Додаток С.23

Праця Районової молочарні в Милованні з поширення «контролю молочности»

(1931 р.)

Джерело: [1477].



Додаток С.24

«Контроля молочности» в Балинцях (Коломийщина)

Продовження додатка С.24

Джерела: [772, с. 148, 149, 390; 1478].

Додаток С.25

Праці «батька шовківництва» І. Филипчака «Три роки шовківництва» (1932 р.) та «Як стати багатим, або про годівлю шовкопряди» (1928 р.) (уривки)
Джерела: [1442; 1443].

Додаток С.26

Поширення шовківництва краєм (1928 р.)
Просвітницько-агітаційна діяльність відділу шовківництва товариства «Сільський господар»

Джерела: [324; 665; 1439].



Додаток Т

Курсова підготовка в ділянці формування господарської культури українства

Додаток Т.1

Коршів як центр громадського сільськогосподарського просвітництва жіноцтва краю (кінець 1920 - початок 1940-х рр.). Курси домашнього господарства в школі «Сільського Господаря» у Коршеві (1929 р., 1937 р.)
Джерела: [772, с. 122; 797; 1400].

Додаток Т.2

Господарсько-ветеринарні курси в Коршеві (1931 р.)

Джерело: [772, с. 219].



Додаток Т.3

Пасічничо-садівничі курси на Збаражчині (1936 р.)

Джерело: [772, с. 140].



Додаток Т.4

Практичні заняття з оприскуванн

я дерев від шкідників на садівничих курсах у с. Рожнів (Косівщина, 1939 р.)
Джерело: [772, с. 340].

Додаток Т.5

Білошкірницькі курси в с. Ферлієві (Рогатинщина, 1934 р.)
Джерело: [772, с. 439].

Додаток Т.6

Годівельно-ветеринарні курси в Янчині (1936 р.)
Джерело: [317].

Додаток Т.7

Сербин А. Дбаймо більше про себе й поширюймо власний промисел, уміщена в «Календарі «Сільський Господар» на 1929 р.» (фрагмент)

Джерело: [1264, с. 216].



Додаток Т.8

Правові знання як складник господарської культури господаря (фрагмент статті О. Суховерського, уміщеної в часописі «Сільський Господар» (1929 р.))

Джерело: [1353].



Додаток Т.9

Навчальні програми для кооперативних курсів К.Коберського (1929-1930 рр.)

І. 3-місячний курс вишколу

(72 робочих днів по 6 год. = 360 год. до полудня і 72 год. по пол.)

Плян навчання Заг. число год.

1. Історія укр. народу і відродження………………………………………………. 24

2. Українська мова і правопис …………………………………….. ………………24

3. Наука про народнє господарство ………………………………. ………………36

4. Основа сільського господарства і організація селянських госп. ……………...24

5. Форми суспільної праці і культурні завдання кооперації …….. ……………...24

6. Кооперація (історія, теорія і сучасний стан) …………………... ………………24

7. Кооп. правознавство (з векселем) ……………………………………………… 30

8. Організація і ведення кооператив:

а) господ.-споживча кооп-ва ……………………………………………..24

б)молочарський відділ ……………………..………………………………12 48

в) райфайзенка …………………………………………………………….12

9. Кооперативні рахунки і калькуляція ……………………………………………36

10. Книговедення :

а) госп.-спож. кооперативи ………………………………………………78

б) молочарської ………………………………………………………….... 12 108

в) райфайзенки ……………………………………………………………18

(рахунки і книговедення разом мають 144 годин, себто по 2 год. денно через цілий курс).

11. Кооп. листування і канцелярія ……………………………………………...…...24

12. Товарознавство і урядження крамниці ………………………………………….24

13. Статистика (в приміненні до потреб кооперації)………………...........................6

Разом годин…………………………………………………………………………….432

Порядок предметів. Хоч з тим получені деякі невигоди, то мимо того з педагогічних мотивів треба навчання деяких предметів висунути на початок курсу, а з іншими почекати, аж поки ті перші не будуть вивчені. Це відноситься в першій мірі до рахівничих наук: заки приступити до книговедення і калькуляції, треба зі слухачами добре повторити аритметику. Для тої ціли добре є не починати книговодства зараз в першім тижні, присвячуючи щоденно обі години, що припадають на рахівництво, на вивчення аритметки (4 ділання, вправне додавання в кольонах, рахунки дробами звич. і десяточними, міри і ваги, рахунок відсотків). На книговедення і рахунки призначено разом 144 годин, отже по 2 год. денно через усі 72 дні. Вже в другім тижні можна приступати до калькуляції фактур і переводження записок у товаровій книзі, а там поволі підходити до решти книг і врешті до їх замкнення, та до складання білянсу.

Також в навчанню трьох родів книговодства треба перестерігати черги: не зачинати молочарського, поки не закінчено споживчо-господарського;тим більше не зачинати кредитового, поки не покінчено складання білянсу.

Подібно, як з книговеденням, мається річ і з наукою організації: тут також мусить бути черга, накше може учням матеріял помішатися в памяти.

З практичних зглядів є добре також предмет «українська мова і правопис» взяти на початку курсу, для того, щоби улекшити відтак навчання кооп. листування. Відповідно до того мусівби бути зложений росклад годин.

Після нашого пляну передбачується 4 годин занять до обіду і 1 год. (викладу) по обіді, прим. від 3-4 год. По тій годині малиб слухач удаватися на практичні заняття в місцевих кооперативах: споживчій, молочарській, евент. кредитовій. Слухачі, що їх виділимо на науку крамарства, повинні бути вільні від пополудневої години вже від 2-ої чи 3 год. бути на своїм місці практики. Длятого добре є призначати на пополудневу науку

Продовження додатка Т.9

такі предмети, які не є абсолютно конечні для крамаря (прим. науку правознавства або с. господарства).

Подрібний розклад матеріялу для окремих предметів:

1. Історія укр. народу і його відродження. Княжа доба.Короткий виклад політичної історії, уклад господарських і соціальних відносин і суспільне розверствування; продукція і обмін. Татарсько-литовська доба. Польська доба, уклад соціальних відносин, феодалізм і міста. Заселення степів, поворот до натуральної господарки. Самооборона нації: Козаччина. Елементи кооператизму на Запор. Січі. Козацька доба і козацька державність. Нарис політичної історії і розвій господарських та культурних відносин в часі гетьманщини. Дальше розселення (Лівобережжа). Часи московської окупації на Сході і австрійської на Заході. Перехід до капіталістичної системи під впливом напливових елементів. Розвй великого промислу на В. Україні і погіршення положення селянства. Павперизація населення в Галичині під впливом малоземелля і шляхецької господарки. Скасування панщини і кріпацтва. Початки самоорганізації між селянством. Грунт ля розвитку культ. і кооп. руху. Укр. духова творчість до Котляревського. (Письменство і народна поезія). Будителі укр. національного духа від Котляревського і Шашкевича. Шевченко, Куліш, Костомарів, Драгоманів, Франко і їх дальші наслідки. Культурні і освітні організації та початки кооп. руху. Укр. рух до війни під Австрією і Росією. Перша революція (1905 р.). Світова війна та її наслідки. Друга революція в Росії і українська державність. Повстання укр. державности на галицькій землі і зєднння її з Вел. Україною.

2.Українська мова і правопис. Вправи в укр. граматиці і правопису.

3.Наука про народнє господарство.

А. Характеристика господарських відносин в районі курсу, (що продукується, як збувається; що довозиться хто довозить; аграрні відносини в районі та головні потреби селянських господарств в ділянці продукції, обміну і кредиту). – Анальогічна характеристика відносин у краю, дещо статистичних відомостей з економічної географії укр.. земель під Польщею.

Основні закони, що правлять господ. життям. Вільна конкуренція і змагання до зиску, як основні ціхи капіталістичної системи. Роля держави в господарстві (митна політика, монополі, статизм). Суспільна організація господарств: підприємства державні, самоврядні і кооперативні. Протилежність між капіталістичним і суспільним господарством. Трудовий характер селянських і ремісничих господарств; селянське господарство не є капіталістичне.

В. Блищий розгляд механіки творення цін в ниніших відносинах. Подача і попит, вплив держави на ціни; вплив капіталіст. монополів (картелі, трести і взагалі порозуміння). Відємні сторони капіталістичної системи товарообміну і кредиту: анархія в продукції і розділі, спекуляція, діспропорція між продукцією і спожиттям; продукція керує спожиттям, а не навпаки.

Г. Блищий розгляд сучасної організації торгівлі: а) гуртівничої, б)роздрібної (як капіталістичної, так суспільної). Помічні органи торгівлі (біржі, банки, асекурація товарів, рекляма та інформаційні бюра). Головні тенденції в розвитку новочасної торгівлі: концєнтрація, стандартизація товару, великі обороти при дешевих цінах, сталі ціни, готівкові операції замісць боргування. Значіння товарових накидок (обтяження) для висоти цін і успіху підприємств. - За велике число посередників подорожує ціни.

Д. Неорганізоване спожиття веде до визиску споживачів посередниками. Змагання держави в час світової війни до регулювання товарового обороту і удержування низьких цін. Організація самих споживачів (кооперація). – Визиск дрібних продуцентів посередниками та їх самооборона. Кооперація як головна форма суспільної організації товарообміну, грошевого обігу (кредиту); кооперативна організація підносить також

Продовження додатка Т.9

рівень самої продукції як на селі (спільні машини, спільний закуп насіння і угноєнь), так в промислі (промислові підприємства кооперації).

4. Основи сільського господарства і організація селянських господарств. А. Основні поняття про життя і підживлювання рослин. Основні відомости про структуру наших грунтів і угноювання. Роди помічних угноєнь та торгівля ними. – Основні відомости про справлювання ріллі, сівозмін, засів і збірку рільних плодів. Головні типи с. –г. машин та їх закупно. Магазинуання, перебірка і збут рільних продуктів; завдання кооперації в цій ділянці. Нові течії в с. господарстві: пересаджування збіжа, управа пашних і промислових рослин.

Б. Основні поняття про будову і відживу с.г. тварин взагалі. Кормлення худоби. Контроля молочности. Деякі ветеринарні відомости і поради. Раси худоби і безріг. Кооп. збут молока. Кооп. збут худоби і свиней. Кооперативні мясарні. – Годівля дом. птиці і яйчарство. Кооп. збут яєць. Годівля інших тварин (кози, крілі, і т.і.).

В. Відомости про устрій селянських господарств у нас: аграрний лад. Роди ґрунтів. Розкиданість ґрунтів, комасація. Відношення ґрунтів і лук. Меліораційні спілкі. Громадські пасовиська і ліси та завідування ними. – Бюджет селянського господарства (на підставі дослідів): приходи і росходи в готівці: приходи і росходи в натурі. Значіння доброго рахівництва в селянськім господарстві. Як вести таке рахівництво?(головні засади).

5. Форми суспільної праці і культурні завдання кооперації. А. Що таке суспільство і суспільна праця. Добро одиниці залежить від добра загалу. Орґани

завідування суспільним життям: держава і самоврядування, як примусові організації і добровільні згуртування (товариства, кооперативи, професійні спілки, церковні освітні, спортові і инші обєднання). Примусові організації не в силі виконати всіх завдань суспільства. Вага добровільних згуртувань. - Суспільство національне і мішане. Національний характер кооперації.

Б. Господарські згуртування: професійні і кооперативні. Відношення між ними. Політичні обєднання: відношення між партіями і кооперацією. Засада політичної і віросповідної невтральности в кооперації.- Кооперація і класова боротьба.

В. Розбудова промислу; піднесення сільського господарства це найважніші наші економічні завдання. Найкраще цього досягти кооп. способом. Які промислові кооперативи можемо закладати (на селі і в місті беручи на згляд характер району, прим. цеглярство, дахівкарство, гончарство, грабарство, кушнірство, ткацтво, токарство, різьбарство, забавкарство, кошикарство, столярство, бондарство, хмелярство цикорарні, крохмалярні, горальні, сушарні овочу і грибів).

Г. Вага культури. Освіта та її поширювання. Школи та обовязуючі закони. Приватне шкільництво, особливо фахове. Позашкільна освіта: читальні, бібліотеки, самоосвіта. Організація читалень, бібліотек та самоосвіти. Поради що до самоосвіти. Як улаштовувати гуртові читання і реферати. Світляні образи, кіно, радіо. Як організувати амат. театр, хор. Добір репертуару, урядження сцени. Форма спортових і пластових організацій. Урядження фестинів. Прогульки і туристика. Що може і повинна робити кооперація в ділянці освіти і товариського життя.

Д. Організації жіноцтва і молоді. Рівновартність жінки. Жіночі гуртки при кооперативах. Їх завдання в сфері виховання, опіки над дітьми. Діточі садки, їх заснування і ведення. Гуртки молоді при кооперативах. Правильник жіночої і діточої секції при кооперативі.

Е. Пропаґанда ощадности як важної суспільної чесности. Що таке ощадність. На чім можна і на чім не можна щадити. Спосіб збирання дрібних ощадностей. День ощадности.

Є. Обовязки громадянина перед своїм громадянством і народом (працювати в суспільних організаціях, допомагати працею і грошем). Обовязки суспільства (народу) перед одиницею (допомагати в разі недуги, родинного нещастя, безробітности). Форми нинішнього соціального опікування (обезпечення від недуг, каліцтв, безробіття і на старість, опікування хорими, публична гіґієна і санітарія.) Також і в цій ділянці може працювати кооперація, прим. кооперативне убезпечення від огню, обезпечення худоби, підмоги родині у разі смерті члена і т.д.

6. Кооперація. А. Характеристика суч. відносин в ділянці товарообміну і кредиту. Господарство капіталістичне не стремить до заспокоєння потреб суспільства, тільки до максимального зиску. Кооперація появилася як наслідок самооборони дрібних споживачів і продуцентів від лихих наслідків капіталіст. господарки. Оуен, Фуріє, Рочдельці, Райфайзен, Баллін, Мик, Левицький, Вол. Доманицький. Перегляд успіхів кооперації Анґлії, Франції Німеччині, Данії, Ірляндії, Чехії, на Великій Україні. Розвиток кооперації в Галичині і на півн.-зах. землях.

Б. Роди кооператив: споживчі (чисті), споживчо-господарські, кредитові, ріжні господарські (кооперативи продуцентів). Обєднання кооператив (2 роди союзів: фахові і

організаційно-ідейні). Які є головні союзи у нас. Система централістична і федеративна в кооп. організації Універсальні і спеціальні кооперативи.

В. Як з бігом часу викристалізувалося розуміння мети кооперації: характерні риси кооперативи; її ріжниця від капіталістичного підприємства. Рівність голосів, невеликі уділи, неподільність кооп. майна, обслуговування тільки членів, розділ надвишки в міру оборотів членів, а не в міру вложеного капіталу, солідність в обслузі, демократизм в управлінні, стремління до обєднання в великі союзи. Остаточна ціль кооперації: наладження безпосередніх зносин продуцентів зі споживачами з виключенням приватних посередників і кредитодавців; боротьба проти визиску праці у всіх його формах.

7. Кооперативне правознавство. (Програма мец. М. Корчинського). Кооператива в правнім розумінні та ріжниця від інших спілок. Про торговельні спілки. Формальности при заснуванні кооперативи. Членство. Уділ. Заява приступлення. Три роди відповідальности. Виключення, виступлення, смерть члена. Виплата уділів, реєстр членів.

Органи кооп-ви; їх права і обовязки. Відношення між Н. Радою і Управою. Вимоги (позітивні і неґативні) для членства в Управі і Надз. Раді. Скликування загальних зборів і порядок нарад. Спосіб оскаржень ухвал Заг. Зборів та хто має до того право. Заступлення Заг. Зборів через представників.

Значіння торгов. книг взагалі, і кооп-них зокрема. Приписи що до укладання білянсу і зужиття надвишки. Неподільний резерв, фонд, звороти, надплати. Покриття страт через доплати. РСУК і Кооп. Рада. Ревізія. Обовязки орґанів кооп-ви підчас ревізії і виконання порушень. Права Ревіз. Союзу на підставі його статута і статутів союзних кооп-в. Розвязаннякооп-ви, злиття кооп-в. Порядок ліквідації. Поступування, що до доплат членів при конкурсі.Права укр. мови в Польщі, окремо для Галичина, Волині, Полісся, Холмщини і Лемківщини.

Основні поняття з цивільного права: договір і вин, як підстави зобовязань. Купно-продаж, заміна, позичка, наєм, зокрема гіпотечний.

Вибрані питання з торгов. права: поняття купця. Торговельні чинности взагалі і про купно-продаж та коміс зокрема.

Про вексель, векслеве зобовязання; вексл. Протест і процес. Практичні вправи з власним і переказним векслем. Індос і дисконт.

Вибрані питання з банкового права, що дотичить установ дрібного кредиту.

Промисловий (оборотів) податок. Поняття підприємства, промислове свідоцтво, підстава виміру («оборот») і висота податку. Зізнання про оборот. Відклики що до неправильних вимірів. Доходовий податок, підстава і висота виміру. Зиск білянсовий і зиск податковий. Звороти і надплати, пільги для кооператив. Податок від платень. Зізнання про дохід. Відклики проти неправильного виміру.

Рентовий податок. Пільги для установ дрібного кредиту. Стемплеві приписи і пільги для кооператив. Стемплюваннявекслів і касування значків кооперативами. Поняття рахунку і стемпльованняр-ів І скриптів. Стемплювання подань, прилог, подань на концесії і т.д.

Продовження додатка Т.9

Оплата на користь Ревіз. Союза і Повіт. Союза. З промислового закона: поняття промислу. Зголошення і концесія. Знесення пром. карти. Витяг із оголошення. Час торгу.

Обезпечення на випадок недуги, нещасл. випадку безробіття. Пенсійне убезпечення: праця неповнолітніх, умови про працю.

Міри і ваги та їх штампування (цехування). Лихва товарова і кредитова.

8. Орґанізація і ведення кооператив. А. Статут господ.-спож. кооп-ви (докладно). Правельники після підручника «Організація і ведення». Контроля в кооперативі. Закуп товарів, кооп. дисципліна. Передача товарів крамареві. Відбір продуктів від крамаря. Збут продуктів. Урядження крамниці і кооп. дому. Обслуга покупців. Продаж тільки за готівку. Контроля закупів членами. Оплата праці і службова умова крамаря. Бюджет кооперативи. Товарове обтяження. Рівновага балянсу і ліквідність кооперативи.

Б. Статут районової молочарні. Правильник праці і діловодства в молочарні та службова умова молочаря. Контроля молочарні. Зносини з Маслосоюзом та завідування сметанковими станціями. Переводження виплат членам за молоко. Рівновага білянсу і контроляліквідности.

В. Статут райфайзенки. Правильники Управи і Надз. Ради. Правильник збирання ощадностей і уділювання позичок. Праця Контрольної Комісії. Фінансове керівництво, льокація фондів, зносини з центральною касою, рівновага білянсу і ліквідність.

9.Кооперативні рахунки і калькуляція. Систематичні вправи в чотирьох діланнях та рахунки дробами обох родів (приклади з практики кооперації). Вправи в додаванні в колонках. Обчислювання відсотків взагалі і за певний час та при ріжних відсоткових стопах. Контролювання фактур (на практичних прикладах).

Наука калькуляції. Як приходимо до встановлення калькуляційної норми («накидка» з рації товарового обтяження). Межі накидок в добре веденім торгов. підприємстві. Накидки в споживчій торговлі взагалі і що до деяких родів товарів зокрема (в кооп. 1 ступеня,в Повіт. Союзі, в краєвій гуртівні); накидки в молочарні 1 ступня, в молочарській централі. Накидка і «маржа») в кредитовій кооперативі, її нормальні межі. Засада «низьких цін , великих оборотів». Практичне калькулювання фактур.

10. Книговедення. А. Для господ-споживчих кооператив. Практичне поучення, як вести записи в книгах та як замикати окремі книги. Ціль білянсу і рахунку страт і надвишок». Складання річного звіту. Основи амортизації. Засади розділу білянсової надвишки в кооперації.

Б і В. Те саме що до молочарського рахівництва, з додатком до Б: обчислювання товщевих одиниць та всіх технічних книг; і що до В: обчислювання відсотків взагалі ти дочислювання відсотків до капіталу при капіталізації, ведення вкладкових книжечок та діловодства дрібної ощадности.



11.Кооперативне листування. Замовлення товарів у Союзі, кредиту в Центр. Касі, Фактура. Оферта та її правне значіння. Правне значіння торговельного листа. Перевозовий лист, грошовий переказ, чек. Практика з векслем (закуп погноїв в Союзі на вексель, закуп вугля, ескорт векслів в Центр. Касі). – Протокол засідань Управи Заг. Зборів. Переховування листування і актів; книга входу і виходу письм. Складання різних звітів. Листування з РСУК в справах ревізії, вкладок і т.д.

12.Товарознавство і урядження крамниці. Відомости про пізнавання якости головних товарів і продуктів, які ведуться в наших кооперативах. Практичні вказівки, як їх набувається, консервується і кладається в крамниці.

13.Статистика. Які завдання статистики взагалі, а кооперативної зокрема (пізнання фактичного стану, поступу чи упадку та дослідження цих явищ). Закон великих чисел. Вага точного виповнювання статистичних квестіонарів. Практичне виповнювання статичного листка РСУК.
Продовження додатка Т.9

Коли не можна влаштовувати 3-місячного курсу можна в крайнім разі урядити курс коротший, однак найменше:

ІІ. 6-ТИЖНЕВИЙ КУРС ВИШКОЛУ

(Обіймає 36 робочих днів по 9 год. денно - 180 год. до полудня і 36 год попол.)



Плян навчання:

Кооперація в зв’язку з народнім господарством……………………………..…36

Укр. відродження ………………………………………………………………….6

Українська мова і правопис ( попол. в 1 тижні)………………………………….6

Кооп. правознавство (кооп. закон, адмін. приписи,податки,вексель)…………12


  1. Організація і ведення госп. спож. кооперативи (статут, правильник торговельного завідування кооперативою, закупно і продаж контроля над крамарем, контроля. Надз.Ради)…………………………………………………12

  2. Організація і ведення молоч. відділу при спож. кооперативі…………………...9

  3. Кредит і райфайзенки (правильник)……………………….……………………...6




  1. Товарознавство, консервація товару і урядженя крамниці………………….....12

  2. Кооп. рахунки і калькуляція (в першім тижні)………………………………….18

  3. Книговедення госп.-спож. відділу……………………………………………….72

молочного відділу…………………………………………….6

райфайзенки………………………..........................................6

(молоч. і райфайзен. По закінченні спож.)………………….84


  1. Кооперативне листування і канцелярія (по полудні)…………………………..12

  2. Культурні і освітні завдання кооперативи………………………………………..6

216

Такі предмети як рахунки і книговедення повинні йти в перших годинах зраня.

Пообіднє заняття зачинається одною годиною науки і зараз після того екскурсія до кооперативи (ПСК) або, коли це неможливе, вільне повторювання зі слухачами матеріялу, що власне береться, але без якогось примусу і поза дисципліною (семінарійна форма).

По двох приблизно тижнях належить виділити окремо тих слухачів, з яких зможуть вийти книговодці і з ними по полудн. годинах більше переробляти цей предмет;

решту слухачів в пополудн. годинах висилати на крамарську практику в кооперативах(ПСК).

Пояснення предмету ч.1. (Кооперація).

Блища диспозиція цього предмету: 1) Механіка народнього господарства: продукція, обмін, кредит, спожиття. Основні типи господарювання в промислі і с. господарстві. Торгівля товарами і роди посередників. Механізм творення цін. Кредит і банки. Капіталістична засада зиску і солідаристична засада добра загалу.

ІІ) Початки кооп. руху на Заході. Рочдельська система і розвій спож. кооперації на заході. Райфайзен і його засади. Хліборобська кооперація в Данії. Суть кооперативного руху, його основні ріжниці від капіталізму; головні організаційні принціпи кооперації. Роди кооператив.

ІІІ) Початки кооп. руху на Вел. І Зах. українських землях. Сучасний стан кооперації на всіх укр. землях. Основні галузі зах. укр. кооперації, їх сучасний стан та система будівництва (союзи і централі).

ІV) Економіка укр. земель під Польщею (головні галузі господарства). Економіка даного госп. району та завдання кооперації в цім районі в ділянці продукції, обміну і кредиту. Ідеал скооперованої громади (повіта, краю).


Продовження додатка Т.9

ІІІ. 2-ТИЖНЕВИЙ КУРС ДОШКОЛУ КНИГОВОДІВ

(15 днів по 7 год. денно)



  1. Кооперація…………………………………………………………………………..6

  2. Укр. відродження…………………………………………………………………..4

  3. Організація і ведення кооператив……………………………………..................12

  4. Кооперативне право………………………………………………………………12

  5. Кооперативні рахунки і калькуляція………………………………….................12

  6. Книговедення і білянсування:

а) господ.-споживче……………………………………………………….20 год.

б) молочарське…………………………………………………………….10 40

в) райфайзенки……………………………………………………....…….10

(замітка: рахунки з книговеденням разом 52 год., це є по 4год. денно)



  1. Ведення канцелярії (листування, протоколи, річне звідомлення, переховування писем)……………………………………….…………………………….……..….4

  2. Культурні завдання кооперації…………………………………………………....2

Разом год. 92

Блищі пояснення:



  1. Кооперація. Рочдельці та їх принципи. Райфайзен і його засади. Кооперація самообороною слабих проти визиску з боку торговельного капіталу і кредитодавців. Розвиток кооперації на Україні (2год.).

Які є роди кооператив взагалі, а у нас зокрема. Які є у нас кооперативні союзи та їх взаїмовідношення (2 год.).

Чим кооператива ріжниться від капіталіст. підприємства. Коли вона перестає бути кооперативною? Товарові звороти, рівність членів, неподільне майно, обслуговування тільки членів.



  1. Українське відродження. Від Котляревського і Шашкевича, через Шевченка, Драгоманова і Франка до масового національного руху на початку ХХ стол. Початки освітнього і економного руху серед мас. Розвиток нац. письменства і науки. Революція 1917 р., і укр. держава на Вел. Україні і Галичині.

Зв'язок між нац. відродженням і розвитком кооп. руху.

  1. Організаціяі ведення кооператив: Знання статутагосп.-спожив. кооперативи і райфайзенки. Правильники госп.-спож., молоч. і кредитових кооп.-в. Контроля з боку Надз. Ради.

  2. Кооперативне право: Головні части з кооп. закона, податкові приписи (докладно), стемплеві оплати, вексель (досить докладно) з практичними вправами. Взоруватися на програмі для 3-місячного курсу.

  3. Кооп. рахунки: а) 4 ділання, дроби, обчислення відсотків в приміненні до потреб кредит. кооп.; б) наука про калькуляцію- як в програмі 3-місячного курсу.

  4. Книговедення-як на 3-місячному курсі.

  5. Ведення канцелярії-теж саме.

  6. Культурні завдання кооперації. Завдання кооперації в селянськім господарстві, в організації перебірки і збуту сіл. продуктів. Освітня праця при допомозі кооперативи. Нар. доми, читальні, бібліотеки, амат. гуртки, жіночі секції і гуртки молоді. Пропаґанда ощадности при кооперативі. Народні святкування і підпирання загально-народніх культурних справ. Організація взаїмної допомоги членам (асекурація худоби, допомоги в разі безробітня, недуги і под.).

IV.КУРС ДОШКОЛУ КРАМАРІВ

6 днів по 9 годин ( з практикою).


  1. Засади кооперації (теорія і організація)……………………..…………6

  2. Товарознавство, консервація і обезпечення товарів…………………12

  3. Гігієна і санітарія, урядження в крамниці…………………………….13

  4. Рахунки і калькуляція фактур…………………………………………12

Продовження додатка Т.9





  1. Рахівництво крамаря………………………………………………..

  2. Господарка в крамниці…………………………………………………..6

  3. Обслуга покупців (практично)……………………….……………..12

  4. Службова умова і суспільне положення крамара………………..…3

Блищі поясненя:

До 1. Виклад рочдельських засад: продаж за готівку, ринкові ціни, добра якість товару, товарові звороти і надплати, рівність голосів, перехід до власної кооп. продукції. Схема укр. кооперації та союзне будівництво. Кооперат. дисципліна. Мета кооп. руху: боротьба з посередництвом в торговлі і кредиті. Основні елементи статута. Крамар як пропаґатор кооп. ідеї.

До 2. Лише ті товари, які у нас водяться. Додатки: про обезпечення від влому. Що таке товарове манко.

До 3. Вимоги що до льокалю: його забезпечення, чистість, сухість, дезінфекція; відділення легкопсуючихся, вонючих і набираючих вогкість товарів. Модель взірцевої крамниці і кооперат. дому. Розположення товарів, декорація стін виставового вікна. Зовнішній вигляд і поведінка самого крамаря. Клюбовий льокаль при крамниці. Проти продажі алкогольних напитків. Як виглядає кооп. склеп у других народів.

До 4 і 5. Чотири ділання і проценти. Ведення лядового денника і контроля закупів. Рахунок трафіки. Книжка замовлень, господ. видатків, книга лядових довжників. Записування продуктів. Перевірка фактур і калькуляція. Перебирання товарів і передача продуктів. Інвентура і поведення при ревізії. Як крамар може себе сам контролювати.

До 6. Правильник крамаря. Запас товарів і вчасне їх замовлювання. Контролювання справника що до джерел закупу товарів. Обсервація ринкових цін.

Низькі ціни, великі торги. Конкуренція приватників і боротьба з нею. Плянова організація скупу яєць і збіжа. Боротьба з боргуванням. Стягання боргів, коли і як? Коли манко є оправдане?

До 7. Засади доброї поведінки і чемності. Крамар має приєднувати нових членів кооп-ві; поведення з дорослими і з дітьми. Крамар дбає про добру опінію кооперативи. Солідність у мірі і вазі. «Покупець все має рацію». Поведення з некультурними покупцями. Час торгу і його додержування.

До 8. Зміст правильника для крамаря (в книзі «Організація»). Форми оплати праці крамаря. Службова умова і кавція. Права і обовязки крамаря відносно управи. Суспільна позиція крамаря. Крамар мусить дбати про чесність свого стану. Крамар повинен дбати про кооперативу, як про свій верстат праці. Кооператива повинна дбати про крамаря, як суспільного робітника. Соціальне безпечення (від недуг і випадків).

V. КУРС ДОШКОЛУ СПРАВНИКІВ.

(5 днів по 9 год.)


  1. Кооперативні засади і ціли. (Рочдельські принципи. Боротьба з посередниками. Остаточна мета кооперації)…………………………………..…4

  2. Кооп. організація (роди кооп-в, завдання кооперативи на селі; кооперативний накуп і збут; кооп. перерібка продуктів; спілкові машини; союзне будівництво у нас; централі та їх завдання)………………………………………………….....4

  3. Статут і правильники ( також молочарські)……………………………………...4

  4. Податки, оплати до союза; вексель…………………………………………….…4

  5. Рахунки, калькуляція; читання білянсу, складання р. звідомлення, загальна організація в бухгалтерії………………………………………………………….12

  6. Контроля склепу, молочарні і каси………………………………………………..6

  7. Товарознавство, урядження склепу і санітарія…………………………………...6

  8. Обходження з персоналом і з членами кооп-ви………………………………….2

  9. Культурні завдання кооперативи (кооп. бібліотека, часописи, жіноча секція, діточий гурток, відділ дрібної ощадности, і т.д)……………………………..…..3

Закінчення додатка Т.9

Замітка: Навчання контролі (предмет ч.6) може мати місце аж в послідніх днях курсу. Що до змісту окремих предметів гл. курс для книговодців), тільки скорочено. Треба тямити, що справник є не тільки торговельним реферантом (закупщиком), але й

керівником кооп.-ви (як економічним, так і ідейним), отже мусить мати основні знання як торговельні, та адміністраційні, так теоретичні.

VI. КУРС ДШКОЛУ СКАРБНИКІВ

(2 дні по 9 годин)


  1. Кооперативні засади………………………………………..…………….…….2

  2. Рахунки, контроля фактур, калькуляція…………………………………...….4

  3. Касові асигнати……………………………..…………………...........................2

  4. Касова книга…………………………………………………………………….4

  5. Вексель…………………………………………………………..........................3

  6. Читання білянсу………………………………………………………………...3

VII. КУРС ДЛЯ ЧЛЕНІВ НАДЗ. РАД

(3 дні по 9 годин)


  1. Кооперативні засади і організація (статут і схема нашого кооп. будівництва)……………………………………………………….………………..4

  2. Загальний погляд на книговедення (госп-спож, евент. молочар. і кредитове)…………………………………………………………………………12

  3. Калькуляція і контроля фактур ………………………………………………...2

  4. Контроля склепу і протокол контролі………………………………………….4

  5. «молочарні»…………………………………………………....................2

  6. «кредит кооперативи»……………………………………………............3

Замітка: Наука контролі приходить аж по науці книговедення і калькуляції.



Підручники і лектура. Дуже важко, щоби всі слухачі на всіх родах курсів, мали на руках потрібні підручники( Кооп. буквар, Книговодство Стернюка згл. Храпливого, Райфайзенку Коберського, Організацію госп.-спож. кооп-ви. Кооп. калєндарець.) Треба теж заохотити до читання загальної кооп. літератури (Читанка про лихварів, Роб. Овен, На зустріч майбутности, брошури Гаврилка). Друки до навчання книго-ведення достарчає РСУК.

Важно теж якою методою користаємося при навчанні. Найкращою є метода розмов. Чим курс коротший тим більше уваги треба звертати на розмови і дискусії зі слухачами. Слухачів належить трактувати як товаришів кооператорів; це їх дуже осмілює і відразу навязує нитки симпатії між лектором і слухачем; в наслідку того більше довіря до лектора, більша охота його слухати, більша інтенсивність у праці.

Кожну вільну хвилину поза теоретичним навчанням належить використати для екскурсій до кооператив і практичного навчання за лядою в молочарні, в складі, на залізниці і т.д.

На закінчення курсу належить обов’язково улаштувати іспит (перевірку знання). Це підносить настрій слухачів. Можна теж видавати посвіки з курсу. Безумовно це мусить мат місце на 3-місячнім курсі, щоби така посвідка могла послужити курсантові документом при підшукуванні праці. У висліді іспиту на тім курсі належить кваліфікувати

слухачів: а) як здібних до книговедення, б) як здібних бути крамарями, в) як здібних бути помічниками книговодця згл. крамаря.

Добре є також на кінці кожного довшого курсу улаштувати між курсантами безіменну анкету, після взірців, які були друковані в «Коо. Республіці» і висліди анкет надсилати до РСУК. Ці анкети дають цінний матеріал для студіювання недомагань в організації курсів.



Джерела: [718-719].
Додаток Т.10

Програма навчання двотижневих мандрівних сільськогосподарських курсів на Холмщині (1940-1941 р.)



Навчальні предмети

Ім’я і прізвище викладача

1

  1. Життя рослин, ґрунтознавство, угноювання ґрунтів і контингенти

інж. А. Романенко


2

Управа збіжжевих і окопових рослин, значення дорідного насіння, сортів, чищення й байцування


інж.Г.Денисенко

3

Сучасний спосіб господарювання на землі в Німеччині: міжплоди, післяплоди, олійні рослини, плодозмін, лікарські рослини, хвороби с.-г. рослин і боротьба з ними.

д-р інж. І.Драбатий

4

Управа лук і пасовиськ, господарка на торфовиськах, мішанки трав на луки і пасовиська, сіл.-госп. машини

інж. С. Каратницький

5

Меліораці й камасація

інж. О.Охрім

6

Садівництво, городництво, грибознавство, пасічництво

інж. М.Боровський

7

Плекання домашніх тварин, ліцензії

інж.О.Шулякевич, М.Мовчан

8

Молочарство і молочарська кооперація

дир. К.Кобрин

9

Коні, свині, вівці, кози, крілики, годівля цих тварин, раси, ужитковість

інж. С.Самійленко

10

Птахівництво, раси курей, приміщення для них, хвороби птиці і боротьба з ними

інж. О.Тузів

11

Ветеринарія: хвороби домашніх тварин і перші заходи лікування, гігієна стаєнь

д-р О. Ґлюс

12

Гігієна людського тіла, пошесні хвороби, шкідливість алкоголю й нікотину, дідичність, перша поміч

д-р Ю. Павлишин

13

Кооперація, організація кооператив на селах

дир. Ю.Галинський

14

Кооперація для збуту й закупу, провадження кооператив на селі, потреба вишколених працівників у кооперації

Ю.Котис

15

Ощадно-позичкові кооперативи та їх ведення

В. Павлаш, С. Наїдко, М. Дяченко

16

Завдання українських культурно-освітніх товариств, програма праці в них

П. Цар, Ф. Польовий, мгр. Б. Ольхівський


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал