Білавич галина василівна



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка35/42
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.38 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   42

Система освіти в ХВМ

Ступінь і термін навчання

Зміст навчання

І ступінь – 2 роки

У першій рік для конкурсу вибирали найлегшу для вирощування сільськогосподарську рослину: кормовий, іноді цукровий буряки, моркву, картоплю чи іншу культуру, яку визначала філіальна секція за порадою агронома. Другий рік: вирощування двох рослин.

ІІ ступінь – 1 рік

Третій рік навчання: вибирали ділянку городу, на якій вирощували господарські культури або опановували одну «годівельну тему».

ІІІ ступінь – 1 рік

Четвертий рік навчання: демонстрація умінь і навичок на городі з яриною, де вирощували 5-10 культур, чи вивчали дві «годівельні теми». Ознайомлення із органічними та мінеральними добривами.

Джерело: [1468; 1515, с.58-67].

Таблиця 4.4

Відмінності змісту навчально-виховного процесу у ХВМ та школі

Гурток ХВМ

Школа

Навчальні сходини гуртка

Класно-урочна система

Вільний вибір тем для опрацювання

Усталена програма

Науку проводить передовик ХВМ

Фаховий учитель

Добровільна теоретична і мандрівно-

практична наука



Програмово-систематична наука

Добровільне сусідське об’єднання

в чит. «Просвіти»



Урядом призначена школа

Визначена Т-вом «С.Г.» програма

4-ох річна наука



Урядом визначена програма

Визначає свобідно тему

Вивчає матеріял приписаного підручника

Закінчує програму ХВМ

Закінчує урядову школу»

Джерело: [686].

Додаток Р.19

Екскурсія змагунів на «досвідне поле»

Джерело: [1486, с.105].



Додаток Р.20

Засоби, форми праці гуртка ХВМ, за Є.Храпливим

Хліборобський Вишкіл Молоді має бути школою для змагунів. Ця школа має змагунові дати освіту та практичне знання. Тому праця Гуртка Хліборобського Вишколу Молоді ділиться на працю: 1) освітню і 2) практичну, або фахову.

Засоби самоосвітньої праці Хліборобського Вишколу Молоді: 1) сходини організаційні та освітні; 2) книжка; 3) часопис; 4) конкурси-змагання читання книжок; 5) прогульки; 6) відчити (реферати) і балачки (дискусії); 7) курси; 8) аматорські вистави і хор.


  1. Організаційні сходини мають за завдання обговорювати, що, як і де має бути роблене в Гуртку. Освітні сходини мають за завдання збирати змагунів і змагунок для чергової освітної праці, головнож для перероблювання темових книжечок, для голосного читання загально-освітніх книжок, для читання часопису „Хліборобська Молодь”, для читання інших господарських часописів та книжок.

  2. Книжка є одним з головних засобів самоосвіти. Ціллю кожного змагуна і змагунки повинно бути збирати власні книжки, творити свою власну книгозбірню (бібліотеку).

  3. Кожний змагун і кожна змагунка Хліборобського Вишколу Молоді мусять передплачувати часопис „Хліборобська Молодь”. Найважнішим у нас часописом є часопис „Сільський Господар”.

  4. Конкурси-змагання читання книжок мають за завдання заохочувати молодь до читання книжок, дати їй відповідну книжку в руки та навчити читати так, щоби молодь виучувала добре зміст книжки. В той спосіб дійде якнайбільше знання до нашої молоді. Такі конкурси-змагання читання книжок можна робити: Одиничні – між змагунами одного Гуртка, чи одної Секції Хліборобського Вишколу Молоді; Міжгурткові – між поодинокими Гуртками в одній Секції Хліборобського Вишколу Молоді; Міжсекційні – між поодинокими Секціями Хліборобського Вишколу Молоді, які до такого конкурсу-змагання в районі чи повіті зголосяться.

  5. Прогульки треба уладжувати так, щоби кожна з них мала докладно означену ціль. Прогульки є доповненням науки, яку змагуни дістають через читання, чи через виклади.

Продовження додатка Р.20

Відчити і балачки (реферати і дискусії) є нетільки важним освітнім, але передовсім також виховним засобом.



  1. Курси є двоякого роду: 1) курси для змагунів і 2) курси для передовиків. Курси для змагунів (передзмагові курси) відбуваються в місці осідку Секції Хліборобського Вишколу Молоді, або в близькому селі і мають до завдання підготовити змагунів до праці в черговому році вишколу. Такі курси тривають звичайно коротко 2-5 днів, а переводить їх Філіяльна Секція Хліборобського Вишколу Молоді через свого агронома чи інструктора Хліборобського Вишколу Молоді. Курси для передовиків відбуваються в осідку Філіяльної Секції Хліборобського Вишколу Молоді, себто в повітовому місті, де зїжджаються передовики з цілого повіту. Курси для передовиків робить Філіяльна Секція Хліборобського Вишколу Молоді при Філії „Сільського Господаря”. На курсах для передовиків вчать нетільки основ того, що з фахової роботи має бути роблене в Гуртках Хліборобського Вишколу Молоді, але також способів (методи) ведення самоосвітньої праці, яка є головною при навчанню Хліборобського Вишколу Молоді.

  2. Аматорські вистави є часто дуже притягаючим чинником у громадській роботі. Для Хліборобського Вишколу Молоді є вони тільки тоді вартними, коли вони служать нетільки забаві, а освіті і вихованню.

При кожному Кружку „Сільського Господаря” треба створити два гуртки молоді. До такого гуртка можна приймати хлопців та дівчат для навчання сільського господарства, у віці між 12-18 роком життя. Звертаємо тут увагу, що ця молодь не може бути членами „Сільського Господаря”, бо закон передбачує, що членом може бути тільки той, хто покінчив 18-ий рік життя. Ці хлопці і дівчата мають тільки вчитися господарства під доглядом своїх батьків, членів „Сільського Господаря”. В гуртку для хлопців мусить бути провідником один з членів Кружка „Сільського Господаря”, а в гуртку дівчат господиня, яка є теж членом Кружка.

Працю таких гуртків молоді можна повести в різний спосіб. Найкраще, коли в осінніх та зимових місяцях будуть утворювати гуртки молоді сходини, на яких старші члени Кружка виголосять відповідні доклади (реферати) про такі господарські справи, які практично можуть їх зацікавити. Гурток хлопців буде певно цікавитися обрібкою землі, штучними погноями, садівництвом, пасічництвом, плеканням корів, коней і т.д. В гуртку для дівчат можна читати лекції про плекання курей, гусей й іншого дробу, про домашнє господарство, про варення та інші домашні роботи, про плекання безріг, про молочну худобу і такі Гуртки повинні мати свої господарські бібліотечки, а коли це проходить трудно, то таку бібліотеку може для них постарати Кружок.

В літніх місяцях треба заняти учасників гуртків практичною роботою. Вона полягає в тім, що поодинокі учасники гуртків переводять на свойому полі, чи на свойому городі, чи в стайні такі роботи, про які вони чули та навчилися на сходинах. І так один може плекати городовину, другий буде пересаджувати збіжжя, інший може уладити собі взірцеве годування свиней, ще інший може плекати телята, чи переводити яку небудь іншу роботу.

Дівчата можуть кожна окремо занятися в свойому господарстві плеканням расових курей, чи іншого дробу, веденням взірцевого городу, догляданням телят та корів, догляданням безріг, чи іншою роботою, яку можна без великого вкладу докладно перевести. По переведенню таких робіт треба в осені перевести від Ради Кружка перегляд цих робіт, які роблять гуртки молоді під доглядом своїх провідників, та уладити маленьку виставу, на якій моглиб члени гуртків похвалитися вислідами своєї цілорічної праці. Треба вибирати на виставу такий час, в якому вже достигли овочі, та вже зібрано городовину і збіжжя, щоби можна було їх відповідно оцінити. При такій виставі треба уладити роздачу нагород тим з учасників гуртків молоді, які викажуться найкращими успіхами.

Треба тут звернути увагу на те, що Кружок „Сільського Господаря” мусить дуже пильно дбати за ті гуртки, та дуже доглядати, щоби праця в гуртках молоді йшла правильно. Про створення таких гуртків молоді треба повідомити агронома, а він певно заопікується цими гуртками, та буде давати практичні вказівки в такій роботі.

Закінчення додатка Р.20

Сподіваємось, що отака праця в гуртках так зацікавить молодь, що можна буде її масово зорганізувати у нашій хліборобській організації, а попри це призвичаїти її до праці в нашій організації, навчити її чогось корисного, та відкрити її очі на те, чим є український хлібороб, та чим він в майбутності повинен бути…

Орієнтовний план роботи гуртка ХВМ

Рис. Р.4.2. Орієнтовний календарний план праці ХВМ

Джерело: [1484; 1486, c. 131-133; 1515].



Додаток Р.21

Титули часописів – важливих чинників хліборобської освіти юнацтва

Продовження додатка Р.21

Закінчення додатка Р.21

Додаток Р.22

Зміст часопису «Сільський Господар» за 1928 р.

Додаток Р.23

Практичний вишкіл «змагуна». Підготовка конкурсних грядок

Джерело: [1486, с. 136].



Додаток Р.24

Праця змагунів на конкурсній грядці

Джерело: [772, с. 505].



Додаток Р.25

Зовнішнє оцінювання праці «змагунів». Виставка результатів праці учнів ХВМ

Джерело: [1486, с. 85].



Додаток Р.26

Теоретичний іспит «змагунів» у присутності комісії

Джерело: [1486, с. 113].



Додаток Р.27

Оцінювання представниками Централі «Сільського господаря» практичних «вислідів» праці «змагуна»

Джерело: [1486, с. 115].



Додаток Р.28

Урочисте закінчення повного курсу ХВМ із урученням свідоцтв

Джерело: [772, с. 278, 318].



Додаток Р.30

Участь змагуна в діяльності гуртка ХВМ

Джерело: [1515].



Додаток Р.31

Роль товариства «Сільський господар» у підвищенні господарської культури особистості, увиразнена в листі О. Смілого «Що є для молоді Кружок „Сільський Господар”, уміщена в часописі «Нова скиба» (1934 р.)

Наша молодь часто не знає, що вона може й повинна робити в Кружках „Сільського Господаря”. Мені здається, що дати відповідь легко. А коли молоді хлопці й дівчата не находять відповіді, то тому, що не хочуть її знати.

Молодість, любі хлопці й дівчата, дана нам на те, щоб ми підготовилися до життя та щоб уникнути тої біди, яку терплять наші батьки. Ми самі що дня чуємо, як скаржаться й нарікають наші батьки на злидні. А чому? Тому, що вони не навчилися жити й працювати як слід. Та й не їхня в цьому вина. Вони не мали де навчитися.

А ми все це бачимо й нічого не робимо. Коли б ми добре подумали над своєю долею, то перелякалися б її та взялися б до науки й нової праці. Аджеж нам жити буде ще тяжче, ніж нашим батькам, бо й землі будемо мати менше й світ буде вимагати від нас усього кращого – й збіжжя, і овочів, і молочних продуктів, і всього того, що продукує селянин.

Отже „Сільський Господар” є для нас школою життя. Аби ми тільки хтіли вчитися. А для цього, щоб скористатися з науки, ми молоді повинні старатися, щоб 1) при кружках були господарські книжки та улаштовувати спільні читання, 2) треба вести практичну роботу: вчитися байцувати (обеззаражувати) насіння озимого збіжжя, щепити деревця, нищити буряни, дбати про чистість стаєн, підвірря й хат та влаштовувати конкурси чистоти, вести боротьбу з шкідниками в садках і т.д. Завжди можна знайти цікаву й корисну роботу.

Джерело: [1306, с.10].



Додаток Р.32

Інформація про створення повітової секції ХВМ у Луцьку (1934 р.)

Господарська нарада в Луцьку дня 4 листопада ц.р. (1934. – І.Л.) постановила зорганізувати Повітову Секцію Хліборобського Вишколу Молоді. Головування в цій повітовій секції взяв на себе голова Філії п. В.Островський. Крім нього в управі цієї секції буде ще дві особи. Ця повітова Секція буде дбати про те, щоб дати вам хліборобську науку й практику, щоб потім ви стали добрими господарями й господинями та жили краще, ніж живуть тепер ваші батьки.

Нарада постановила, щоб такі Секції Хліборобського Вишколу Молоді були при всіх Кружках. Отже подбайте за такі Секції і самі вступіть до них.

До Секції можуть належати хлопці й дівчата, які скінчили 14 літ, але ще немають скінчених 18 літ. Крім цього можуть бути членами тільки ті, які не ходять до школи та яких батько чи мати є членами „Сільського Господаря”; попросіть, щоб негайно вступили. Батько чи мати мусить дати на письмі заяву до Ради Кружка, що просить прийняти дочку чи сина до Секції Хліборобського Вишколу Молоді при Кружку. Рада Кружка призначить вам опікуна, який буде дбати про Вашу науку.

Отже спішіть вступити до Секції, а ми будемо вам вказувати, що й як робити, та помагати в цій праці.

Джерело: [1259, с.8].



Додаток Р.33

Таблиця Р.4.5

Організаційний розвиток ВССМ (1928-1937 рр.)

Рік на 1.IV

К-сть гуртків

Поляків

Українців

інші

разом

Поляків %

Українців %

Інші %

1928

36

848

____

___

848

100,0

___

___

1929

64

1233

300

___

1533

80,3

19,7

___

1930

116

1890

884

___

2774

68,2

31,8

___

1931

147

2021

1307

101

3429

58,9

38,1

3,0

1932

207

1922

1731

55

3708

51,8

46,7

1,5

1933

211

1762

2175

50

3987

44,2

54,5

1,3

1934

237

1519

2547

98

4164

36,5

61,5

2,0

1935

260

1297

3310

129

4736

27,4

69,9

2,7

1936

308

1457

3588

118

5163

28,2

69,5

2,3

1937

328

1630

5712

109

7451

21,9

76,6

1,5

1937 (1.ІХ)

423










9223










Джерела: [825; 1073].

Додаток С

Діяльність товариства «Сільський господар» у галузі господарсько-економічного просвітництва українства (1899-1944 рр.)

Додаток С.1

Члени Виділу – Головної ради “Сільського господаря“ 1910-1914 Агрономи та фахівці: посол о. С. Онишкевич, доктор Г. Величко,

М. Твордило, А. Глодзінський, І. Лисий, А. Кахникевич, В. Кучер, М. Гришлєд, М. Холевчук, А. Терпиляк. 1925-1929 О. Луцький, В. Воробець, О. Охрим, О. Гладишовський, І. Остап’як, С. Гресько, о. С. Онишкевич, М. Хроновят, В. Кохан, С. Герасимович, В. Котик. 1929-1932 Т. Войнаровський, Ю. Павликовський, А. Палій, М. Хроновят, В. Вакуловський, В. Островський, М. Хомишин, М. Струтинська. 1933-1939 Президія: Ю. Павликовський (голова Ради РСУК і Надзірної ради “Маслосоюзу“, радник Львівської хліборобської палати (ЛХП); Ю. Мудрак (директор “Дністра“, голова Надзірної ради кооперативу “Дерево“, радник ЛХП); сенатор М. Хроновят (директор “Маслоюзу“,голова “Сокола-Батька“; М. Твордило (директор “Центросоюзу“, радник ЛХП, член воєводської класифікаційної комісії). Члени Головної ради: о. С. Онишкевич; сенаторка О. Кисілевська; посол З. Пеленський; І. Шепарович, радник ЛХП; А. Палій (радник ЛХП, заступник директора “Маслосоюзу“); О. Радловський (заступник директора “Центросюзу“); А. Терпиляк (радник ЛХП), В. Кобринський, В. Вакуловський, Г. Залізняк, В. Островський (Луцьк), Г. Тершаковець, П. Чайківський, М. Струтинська, І. Семенюк. Провідні діячі товариства «Сільський господар» на нараді в Кракові

Джерела: [772, с.38; 597, 602-605; 1195; 1541-1545; 1548].

Додаток С.2

Завдання діяльності Товариства „Сільський Господар” (уривки зі статті і Є.Храпливого «Про завдання „Сільського Господаря”)

Росте і кріпшає наша хліборобська організація „Сільський Господар” та охоплює чимраз ширші круги наших українських хліборобів. За останні роки вспіли ми охопити вже десятки тисяч сіл нашою організацією. Поверх 80 міст має вже філії „Сільського Господаря”, що охоплюють під господарським оглядом нашу працю по господарських районах. Вже в цілому краю не тільки знають про те, що „Сільський Господар” є, але відчувають, що створилася нова велика організація, яка дбає за права українських хліборобів.

„Сільський Господар” має два головні завдання: 1) бути становою організацією західно-українських хліборобів, і 2) бути установою, яка ширить хліборобську культуру.

Перше завдання виконує Товариство „Сільський Господар” в цей спосіб, що гуртує найширші маси наших хліборобів, щоби створити з них велику хліборобську організацію, яка своєю силою й повагою зможе в слушний час станути в обороні інтересів українських хліборобів.

Друга частина праці „Сільського Господаря” це праця над піднесенням господарки нашого села, над піднесенням хліборобської культури.

Отсі дві великі галузі роботи „Сільського Господаря”, гуртування українських хліборобів для оборони їх прав і ширення хліборобської культури, виповняють програму праці нашого Товариства.

Джерело: [1503].
Додаток С.3

Статут товариства „Сільський господар” 1912 р. (уривок)

§2. Ціллю Товариства є: бути осередком для сільських господарів та дбати про піднесенє добробуту руского народа через поправу сільського господарства і домашнього промислу у всіх галузях.

§3. До осягнення наміреної ціли буде змагати товариство слідуючими способами: а) закладати Філії і Кружки господарські, як також їм помагати і опікуватися ними;

б) закладати рільничо-промислові, молочарські і торговельні спілки, крамниці для закупна і продажи хліборобських плодів, гостинниці, щадничо-позичкові каси, пасіки, городи, овочеві шкілки;в) подавати поученя народови про всякі справи господарські і економічні з підмогою своїх відпоручників, мандрівних учителів, видавати часописи господарського і економічного змісту, закладати читальні, бібліотеки, рільничі і промислові школи;г) устроювати загальні з’їзда (віча) господарські і промислові, устроювати повчаючі курси і вистави;д) закладати і удержувати взірцеві господарства: розплодові стайні домашніх звірят, дослідні станції для плекання рослин і для проб з штучними навозами і насінням, переводити досліди у всіх галузях рільного господарства і промислу;е) заохочувати сільське населення до рільничих наук, до ведення поступового господарства, розбуджувати замилуванє до праці, ощадности.



Джерело: [1427, с.1-2].

Додаток С.4

Розвиток організаційної структури та видавничої діяльності “Сільського господаря“Таблиця С.4.6


Рік

Філії

Гуртки

Члени (тис.)

Видано книжок

Тираж (тис.)

1905

1

-

-

-

-

1906

2

-

-

-

-

1908

5

-

-

-

-

1909

76

-

-

-

-

1910

85

317

12,5

9

8

1911

92

944

24,6

4

8

1912

90

1151

26,6

7

81

1913

88

1325

32,4

3

41

1914

-

-

-

3

161

1915

-

-

-

1

161

1916

-

-

-

3

161

1917

-

-

-

4

161

1918

88

1815

83,4

4

161

1925

-

-

-

4

12

1926

-

-

-

-

-

1927

52

112

18,4

2

31

1928

74

540

10,8

10

556

1929

82

1045

26,1

9

71

1930

81

1122

28

8

109

1931

81

1189

35,6

11

129

1932

73

1298

45,4

11

280

1933

73

1410

50,5

11

197

1934

66

1287

60,3

10

269

1935

65

1451

80

10

191

1936

63

1683

107,2

11

220

1938

60

2008

160

10

208

Джерела: [узагальнено: 26; 597, 602-605; 1195; 1541-1545; 1548; 1554-1555].


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал