Білавич галина василівна



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка33/42
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.38 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   42

ПЛЯН 4-ЛІТНЬОЇ КУПЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

узгіднений з пляномміністеріальним, при чому 4-ий рік є спеціалізація в кооперації. Зложив його А. Ковалисько

ПРЕДМЕТИ I. II. iIIIКЛЯСИ

А.Фахові:

Кляси І. ІІ. ІІІ.



  1. Організація і техніка торговлі…………………………….. 4 4 4

  2. Техніка реклями………………………………………......... 1 3/2 2

  3. Товарознавство…………………………………………….. 4 4/2 3

  4. Господарська географія……………………………...……. 3 2 3

  5. Сучасні господарські проблеми(економія)………...…….. - - -

  6. Торговельна аритметика………………………..…………. 3 2 2

  7. Книговодство………………………………………………. - 2 3

  8. Стенографія……………………………………………….... - - -

  9. Писання на машинах………………………………………. - - -

Разом А. 15 14 17

Б. Помічні, тісно звязані зі званням.

10. Природничі науки…………………………………………..

2

2

2

11. Чужа (нім.) мова з кореспонденцією………………………

3

3

3

12. Наука про сучасну Польщу………………………………...

-

-

2

Разом Б.

5

5

7

В. Помічні, безпосередньо не звязані зі званням

13. Релігія………………………………………………………..

1

1

1

14. Українська мова……………………………………………..

4

4

3

15. Польська мова……………………………………………….

3

3

3

16. Історія………………………………………………………..

3

3

-

17. Математика………………………………………………….

-

2

2

18. Руханка………………………………………………………

2

2

2

Разом В.

13

15

11

Разом тижнево

33

34

35

Надобовязкові:

  1. Писання на машинах…………………………… …………… - - 2

ПРЕДМЕТИ IV-ої КЛЯСИ



  1. Організація і техніка кооперативної торговлі……………………. 4

  2. Історія й ідеольогія кооперації……………………………............. 3

  3. Товарознавство……………………………………………….......... 2

  4. Наука суспільно економії…………………………………………. 2

  5. Торг. кооп. арифметика і калькуляція……………………………. 2

  6. Кооперативне книговодство………………………………………. 3

  7. Стенографія………………………………………………………… 4

  8. Писання на машинах…………………………………………......... 2

  9. Природничі науки…………………………………………………. 1

  10. Релігія………………………………………………………………. 1

  11. Українська мова………………………………………………........ 3

  12. Польська мова…………………………………………………....... 2

  13. Математика……………………………………………………........ 2

  14. Руханка……………………………………………………………… 2

  15. Чужа мова з кореспонденцією…………………………………….. 3

Загально тижнево 36

Джерело: [758].



Додаток М.18

Навчальний план купецької гімназії товариства «Рідна школа»

(1938-1939 навчальний рік)




Навчальні дисципліни

Класи

І

II

III

IV

1.

Товарознавство

4

4/2

3

2

2.

Організація і техніка торгівлі

4

4

4



3.

Стенографія







4

4.

Техніка реклами

1

1

2



5.

Наука про сучасну Польщу





2

2

6.

Господарська географія

3

2

3

2

7.

Кооперація





1

2

8.

Німецька мова зкореспонденцією

3

3

3

3

9.

Українська мова

3

3

3

3

10.

Торгівельна арифметика

3

2

2



11.

Польська мова

3

3

3

3

12.

Машинопис







2

13.

Релігія

2

2

2

2

14.

Природознавство

2

2

2

2

15.

Бухгалтерія



2

3

2

16.

Математика



2

2

2

17.

Сучасні господарські проблеми







2

18.

Історія

3

2





19.

Руханка

2

2

2

2

20.

Разом

33

34

36

35

Джерело: [1527].



Додаток М.19

Навчальний план однорічного торговельного курсу

при купецькій гімназії «Рідної школи» (1938-1939 навчальний рік)



Навчальні предмети

Тижневе навантаження



Кооперація

3



Політична арифметика

2



Бухгалтерія

1



Стенографія

2



Наука про Польщу

3



Торгівельна наука

2



Торгівельне право

2



Економія

2



Рекламна техніка

4



Господарська географія

2



Машинопис

1



Товарознавство

2



Торгівельна арифметика

4




Разом

30

Джерело: [1527].
Додаток М.20

Навчальні плани для 1-го класу гімназій з українською мовою навчання і гімназій утраквістичних (1933-1934 навчальний рік)

Тип гімназії

З українською мовою навчання

Утраквістичні

Предмети

І півріччя

ІІ півріччя

Усього

Релігія

2

2

2

Польська мова

5

3

4

Українська (білор.) мова

5

3

4

Латинська мова



0


5


2


Іноземна мова

3

3

2

Історія

3

3

3

Географія

3

3

3

Математика



3


3


3


Ручні роботи

2

2

2

Фізичні вправи



2

2

2

Разом


31


31



31

Джерело: [1692].


Додаток М.21

Актуалізація проблеми формування господарської культури служниць у статті невідомого автора «Чи служниці повинні більше бавитись, чи вчитись?», уміщеної в часописі «Діло» (1939 р.)

Чи служниці повинні більше бавитись, чи вчитись?

Під таким наголовком надруковано в ч. 24 "Діла" на "Жіночій Сторінці" статтю п-i І. Д. Хоч і не написано під тою статтею, що вона "дискусійна", варт таки її такою зробити, бо порушене питання надто болюче торкається щоденного життя нашої господині дому.

Справу вишколених домашніх помічниць торочать уже від літ і на сторінках жіночої і щоденної преси та на ріжних зібраннях відповідних товариств, одначе поправи в цій справі нема і наші домашні помічниці і далі є здебільша лише завадою в господарстві та предметом вічних непорозумінь і розпуки господині.

Одначе, на жаль, ніхто якось не зважується в цій справі перейти від слова до діла. Т-во "Будучність", правда, улаштувало було один курс для вишколу домашніх помічниць, але не зважаючи на те, що курс був дуже успішний і відвідувало його яких 50 дівчат, чомусь перемогла таки та думка, що нашим служницям потрібно більше розваги, ніж фахового вишколу.

І що-ж з того виходить? Маємо дівчат, які "грають вистави", співають більш чи менш фальшиво народні та стрілецькі пісні, є такі, що грають на мандолінах чи інших інструментах, танцюють "танґа" та "фокса", але не вміють як-слід зробити порядки, зварити зупу чи підсмажити масо, щоб не припалити, випрати так білизну, щоб не було плям та випрасувати так, щоб не присмалити. Дотого деякі дівчата страшно зманеровуються і думають про проби та різні вистави й розваги, а не про працю.

А вислід? Вислід той, що добру дівчину виривають собі пані з рук.

Цьому лихові наші т-ва мусять зарадити. Треба найти людей, які поведуть при т-вах фаховий вишкіл, як є такі, що улаштовують вистави, концерти тощо. Не кажу, що ці вистави та концерти і всякі національні свята непотрібні, — вони потрібні та корисні, але не лише вони. Напевно знайдуться люди, які дещо на веденні таких фахових курсів розуміються — треба лише до них звернутися за поміччю. Напевно буде і відповідне зрозуміння тої справи серед наших пань дому, бо вже надто їм дошкулює брак фахового вишколення домашніх помічниць. А зрештою можна б знайти час, коли господиня лекше може відпустити дівчину з дому (скажім: уліті) на науку на дві чи три години кілька разів у тижні. Кошти на такий фаховий вишкіл теж не тяжко буде знайти, бо зрозуміння ваги тої справи вже серед нашого громадянства є.

Вийшло так, що я з авторкою попередньої статті не дискутую, тільки ще раз підтримую висловлені нею думки, але думаю, що ця справа дійсно вже дуже пекуча та болюча і що може постійним нагадуванням про неї таки дійдемо до того, що хтось візьметься її лікувати.
Джерело: [994].

Додаток Н

Розвиток сільськогосподарського шкільництва в Західному регіоні за доби Другої світової війни

Додаток Н.1

Українське фахове шкільництво в ГГ (1939–1944 рр.)

Округа Львів-село

Городок:

1.Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева).

2. Дівоча Сільсько-господинська Школа (званева).

3.Прилюда Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Жовква:


  1. Торговельна Школа (званева).

  2. 2. Прилюдна промислова Званево-обов’язкова Школа.

Яворів:

  1. Реміснича Хлопяча і Дівоча Званева Школа. Відділи: столярський, деревно-різьбярський, забав карський, кравецький хлоп’ячий, кравецький дівочий, тканий.

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Жіноча Сільсько-господинська Школа (званева).

Округа Бережани

Бережани:



  1. Мужеська Реміснича Школа (званева). Відділи: машиново-слюсарський і деревно-промисловий.

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  3. Торговельна Школа.

Округа Дрогобич

Борислав:

1.Фахова Свердлярська Школа (польські та українські відділи).

2. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Дрогобич:

1.Фахова Технічна Школа у Львові, філія в Дрогобичі, машино-будівельний відділ.

2. Хлопяча Реміснича Школа (званева), відділи слюсарсько-механічний і електротехнічний.

3. Дівоча Реміснича Школа (званева).

4. Господинська Школа (званева).

5. Торговельна Школа (званева).

6. Фахова Торговельна Школа.

Східниця:



  1. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Округ Золочів

Броди:


  1. Фахова Торговельна Школа.

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Прилюдна Промислово-купецька Званево-обов’язкова Школа.

Глиняни:

  1. Коедукаційна Ткацько-килимарська Школа (званева),

  2. Фахова Торговельна Школа.

  3. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділи: електромонтерський, машиновий, слюсарський, столярський, теслярський.

  4. Дівоча Реміснича Школа (званева).

Перемишляни:

  1. Торговельна Школа (званева).

Продовження додатка Н.1

Округа Калуш

Калуш:


  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділи: слюсарський, ковальський, електротехнічний, столярський.

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  3. Торговельна Школа (званева).

  4. Жіноча сільсько-господинська Школа (званева).

  5. Прилюдна Промислово-купецька Званево-обов’язкова Школа.

Округа Коломия

Городенка:



  1. Реміснича Хлоп’яча і Дівоча Школа (званева). Відділи: хлоп’ячий слюсарсько-механічний і дівочий кравецький.

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Жіноча сільсько-господинська Школа (званева).

Жабє:

1.Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева) для високо гірської господарки.

Коломия:


  1. Фахова Технічна Школа у Львові, філія в Коломиї. Відділи: будівельний і внутрішньої архітектури (коедукаційний).

  2. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева). Відділи: будівельно-стельмарський, будеіельно-столярський, бляхарський, слюсарський, електротехнічний, мебельний, кравецький, шевський.

  3. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  4. Господинська Школа (званева).

  5. Школа Дитячих Виховниць (званева).

  6. Торговельна Школа (званева).

  7. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Коршів:

Жіноча Сільсько-господнська Школа (званева).

Косів:


  1. Коедукаційна Мистецько-Промслова Школа (званева) для гуцульської промисловости.

Слобідка Лісна:

  1. Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева).

Снятин:

  1. Торговельна Школа (званева).

Округа Кам’янка Струмилова

Бузьк:


  1. Торговельна Школа (званева).

Кам’янка Стр.:

  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева). Відділи: слюсарсько-механічний, столярський.

  2. Торговельна Школа (званева).

Радехів:

  1. Торговельна Школа (званева).

Сокаль:

  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділи: слюсарсько-механічний, електротехнічний, столярсько-теслярський.

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  3. Торговельна Школа (званева).

  4. Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева).

Продовження додатка Н.1

Округа Рава-Руська Любачів:



  1. Реміснича Школа (званева). Відділ слюсарсько-механічний.

1.Реміснича Школа (званева) для хлопців з польською мовою навч., українські паралельні відділи: слюсарсько-механічний і столярський.

2.Торговельна Школа (званева).

Округа Самбір

Самбір:


  1. Хлопяча Реміснича Школа (званева), відділи: слюсарський, електротехнічний, столярський, ткацький.

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  3. Торговельна Школа (званева).

Старий Самбір:

  1. Хлопяча Реміснича Школа (званева) в Самборі, філія Ст. Самбір, відділи: слюсарсько-механічний, столярсько-різьбярський, гарбарський.

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева) в Самборі, філія Ст. Самбір.

Округа Станиславів

Станиславів:



  1. Хлоп’яча Школа Металевого Промислу (званева), відділи: автомобільно-механічний, електротехнічний, ковальський, слюсарський.

  2. Школа Будівництва (званева), відділи: мулярсько-бетонярський і столярсько-теслярський.

  3. Друкарська Школа (званева), відділи: складачів, машиновий, переплетений, цинкографічний.

  4. Гарбарська Школа (званева), відділи: білошкірний, гарбарський, шкіряно-галантерійний.

  5. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  6. Жіноча Сільско-господинська Школа (званева).

  7. Школа Дитячих Виховниць (званева).

  8. Фахова Господинська Школа.

  9. Фахова Торговельна Школа, відділи: загально-торговельний і банково-фінансовий.

  10. Торговельна Школа (званева).

  11. Музична Школа.

  12. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

  13. Прилюдна Жіноча Званево-обов’язкова Школа.

  14. Прилюдна Купецька Званево-обов’язкова Школа.

Товмач:

  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділи: механічний, ковальський, колодійський.

Миловання:

1.Хлопяча Сільсько-господарська Школа (званева).

Округа Стрий

Бережниця: 1.Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева).

Дашава: Городничо-садівнича Школа (званева).

Стрий:


  1. Фахова Торговельна Школа.

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  4. Молочарська Школа (званева).

  5. Музична Школа.

  6. Жіноча Сільско-господинська Школа (званева).

  7. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Ходорів:

  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділи: слюсарсько-механічний.

Продовження додатка Н.1

Черниця:


  1. Мужеська Сільсько-господарська Школа (званева).

  2. Фахова Сільсько-господарська Школа.

Округа Тернопіль

Збараж:


  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева), відділ металевого промислу.

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Прилюдна Промислова Званево-обов’язкова Школа.

Теребовля:

  1. Торговельна Школа (званева).

Тернопіль:

  1. Хлоп’яча Реміснича Школа (званева).

  2. Дівоча Реміснича Школа (званева).

  3. Господинська Школа (званева).

  4. Торговельна Школа (званева).

Округа Чортків

Борщів:


  1. Торговельна Школа.

Бучач:

  1. Реміснича Хлоп’яча і Дівоча Школа, відділи: слюсарсько-механічний, столярський і жіночий кравецький.

  2. Торговельна Школа.

Заліщики:

1.Городничо-садівнича школа.

Чортків:


  1. Хлопяча Реміснича Школа, відділи: слюсарсько-механічий, столярський.

  2. Дівоча Реміснича Школа.

  3. Господинська Школа.

  4. Торговельна Школа.

Ялівець:

  1. Мужеська Сільсько-господарська Школа.

Краківська область

Перемишль:



  1. Торговельна Фахова Школа.

  2. Хемічно-технічна Школа.

  3. Реміснича (слюсарська) Школа (званева).

4.Жіноча Кравецька Школа (званева).

  1. Торговельна Школа (званева).

  2. Господинська Школа (званева).

  3. Купецько-промислова Званево-обов’язкова Школа.

Ярослав:

  1. Школа Виховниць Дошкілля (званева).

  2. Господинська Школа (званева).

  3. Реміснича (столярська) Школа (званева).

4. Купецько-промислова Званево-обов’язкова Школа.

Сянок: 1.Фахова Сільсько-господарська Школа.

2. Школа Дитячих Виховниць (званева).

3.Господинська Школа (званева).



  1. Реміснича (столярська) Школа (званева).

  2. Торговельна Школа (званева).

  3. Купецько-промислова Званево-обов’язкова Школа.

Добромиль:

  1. Торговельна Школа (званева).

Закінчення додатка Н.1

Лісько:


  1. Господинська Школа (званева).

Кругель Великий:

  1. Фахова Сільсько-господарська Школа.

Нижанковичі:

  1. Купецько-промислова Званево-обов’язкова Школа.

Холмщина і Підляшшя

Холм:


  1. Технічна Фахова Школа, відділи: дорожно-мостовий, машино-будівельний і електротехнічний.

  2. Реміснича Школа, відділи: столярсько-технічний, слюсарсько-механічний.

  3. Сільсько-господарська Школа, має бути перенесена до Тарногороду, званева.

  4. Господинська Школа (званева).

Грубешів:

  1. Торговельна Школа.

  2. Жіноча Господинська Школа.

Біла Підляська:

  1. Торговельна Школа.

Белз:

  1. Торговельна Школа (званева).

Володава:

  1. Торговельна Школа (званева).

Тарногород: Торговельна Школа.
Джерело: [1417].

Додаток Н.2

Умови вступу до львівських українських вищих і середніх професійних та загальноосвітніх шкіл на 1943/1944 навчальний рік

А. Фахові школи (вищого ступеня)

1. Державна 2–річна Жіноча Фахова Школа з 3–річними підготовчими клясами – вул. Зигмунтівська ч.17.

Відділи: а) машинобудівний,б) електротехнічний, в) будівництва, г) землемірний, д) залізнодорожний.

До І–шої кляси Технічної школи приймається молодь, що закінчила 18 років життя і 6 кляс гімназії (згл. давна мала матура), або закінчила 3–річну Ремісничу школу та зложить вступний іспит з математики, фізики, хімії, рисунків, німецької й української мови.

До І–шої підготовної кляси приймається здібнішу молодь, що закінчила 7 кляс все людної школи або 3 кляси гімназії.



  1. Державна 2–річна Коедукаційна Хемічна Фахова Школа з 3–річними підготовки ними клясами – Зигмунтівська ч.17.

  2. Відділи: а) агротехнічний, б) технологічно ропний, в) текстильно-фарбарський.

До І–шої кляси Хемічної школи приймається молодь, що закінчила 18 років життя і 6 кляс гімназії (або І–шої рівнорядної школи) і зложить вступний іспит із хемії, фізики, математики, німецької й української мови.

До І–шої підготовної кляси приймається молодь, що закінчила 7 кляс все людної школи або 3 кл. гмін.



  1. Державна 3–річна Коедукаційна мистецько-промислова Фахова Школа з 2–річними підготовними клясами – вул. Снопківська ч. 47. (Вхід від вул. Жижинської).

Відділи: а) малярський, б) граба чий, в) скульптурний (різьбарський), г) текстильний, д) керамічний, е) внутрішнього устаткування, є) фотографічний.

Продовження додатка Н.2

До І–шої кляси Мистецько-промислової Школи приймається молодь, що закінчила 17 років життя та 5 кляс гімназії або Ремісничу школу. Вступний іспит із рисунків і моделювання. Побажані домашні та шкільні праці, що виказували б мистецьке уздібення учня.

Державна І–річна Коедукаційна Торговельна Фахова Школа – вул. Угорська 14.

Відділи: а) загальноторговельний, б) кооперативний, в) баковий, г) обезпеченевий.

До школи приймається молодь, що закінчила 18 років життя, 6 кл. гімназії (або іншої рівнорядної школи) або 2–річну торговельну школу з довідкою 1–річної практики в економічно-господарських підприємствах чи установах. Приймається також молодь, що закінчила 7 кляс все людної школи, але відбутою 2–річною практикою. Вступний іспит із рахунків, природознавства, німецької й української мови.

Державна 2–річна Жіноча Фахова Школа Суспільної Опіки з 3–річними підготовчими клясами – вул. Осташтрассе 37.

Відділи: а) суспільної опіки, б) суспільної санітарної опіки.

До першої кляси цієї школи приймається молодь, що закінчила 17 р. життя і 6 кл. гімназії або рівно рядної званевої школи (домашнього господарства, ремісничої і т.п.). Також побажана практика в якісь установі суспільної опіки.

До І-ої підготовчої кляси приймається молодь, що закінчила 7 кляс вселюдної школи або 3 кл. гімназії та закінчила 14 років життя.

Державна 2–річна Фахова Шола Жіночих Звань. – вул. Миколая 16.

Відділи: а) кравецький, б) білизнярський.

До 1–шої кляси приймається молодь, що скінчила 17–й рік життя і 3–річну Ремісничу школу для жіночих звань, з 1–річною практикою в кравецькій робітні або що закінчила 6 гімн. кляс з відповідним підготуванням у ділянці жіночого промислу, або вкінці ту молодь, що скінчила званево-обов’язкову промислову школу та однорічну практику в кравецькій робітні з закінченням 7 кляс все людної школи.

Державна 2–річна Фахова Школа Городничої Культури – вул. Зоммерштайна 167.

До 1–шої кляси приймається хлопців, що скінчили 18–й рік життя і 6 кляс гімназії з однорічною практикою в сільському господарстві, або покінчили однорічну званеву городницьку школу. Вписи до цієї школи після шкільних ферій.

Б. Званеві школи (середнього ступеня)

1. Державна 3–річна Коедукаційна Гарбарська Званева Школа – вул. Віденська 5.

Відділи: а) гарбарський, б) римарсько-галянтерійний, в) кушнірський, г) шевський, д) рукавичкарський.

До І–шої кляси приймається молодь, що закінчила 14–й рік життя, після закінчення 7 кляс все людної школи.


  1. Дежавна 3–річна Хлоп’яча Реміснича Званева Школа – ул. Штерна 16.

Відділи: а) слюсарсько-механічний, б) електротехнічний, в) оптичний, г) годинникарський, д) столярський.

До І–шої кляси приймається хлопців, що скінчили 14–й рік життя і 7 кляс вселюдної школи.



  1. Державна 2-річна Коедукаційна Торговельна Званева кола – вул. Угорська 14.

Відділи: а) торгівці-продавці, б) торгівці-бюровці, в) загальний.

До І–шої кляси приймається хлопців і дівчат, що закінчили 14–й рік життя і 7 кляс вселюдної школи.



  1. Державна 3–річна Дівоча Реміснича Званева Школа – вул. Миколая 16.

Відділи: а) кравецький, б) білизнярський, в) моднярський, г) галянтерійний, д) коронкарський, е) гаптувальний.

Закінчення додатка Н.2

До 1–шої кл. приймається дівчат, що закінчили 14 років життя і 7 кляс все людної школи. У цій школі відкривається відділ чоловічого кравецтва для хлопців. Умови прийняття такі, як для дівчат.

Вступний іспит до званевих шкіл від 1–4 з рахунків, природознавства, німецької й української мови.



  1. Державна 1–річна Званева Школа Дитячих Виховниць Розенштрассе 1к.

До школи приймається дівчат, що закінчили 5 років життя і 7 кляс все людної школи та 1–рісну господиньку званеву школу.

  1. Державна 1–річна Дівоча Господинська Званева Школа – Розенштрассе 1к.

До школи приймаються дівчат, що закінчили 14 років життя і 7 кляс вселюдної школи.

  1. Державна 1–річна Хлоп’яча Молочарська Званева Школа – вул. Гловацького 19.

  2. Державна 1–річна Хлоп’яча Городнича Званева Школа – вул. Зоммерштайна 167. До обох цих шкіл вписи після шкільних ферій.

В. Званево-обов’язкові промислові школи (нижчого ступеня)

  1. Прилюдна 3–річна Хлоп’яча Промислова Званево-обв’язкова Школа – вул. Віденська 5.

Відділи: а) металівців, б) друкарів, в) поліграфістів, г) залізничників, д) трамвая рів, е) фризієрів, є) кухарів, ж) групи обіжно-взуттєвої промисловості, з) харчево-смакової і т.д.

До школи обов’язані вписатись юнак до 18–го року життя, що працюють у державних військових, міських і приватних підприємствах різних звань, за дозволом підприємства. За його ж дозволом можуть бути прийняті учні, що закінчили 180й рік життя та 7 кляс все людної школи.



  1. Прилюдна 3–річна Дівоча Промислова Званево-обов’язкова Школа – вул. Миколая 16.

До неї обов’язані ходити учениці, зареєстровані в держких чи приватних верстатах праці жіночих звань.

  1. Прилюдні 2–річні Сільсько-господарські Званеві Школи: 1) Брюховичі, 2) Винники, 3) Малехів, 4) Рудно, 5) Сихів (Жиравка).

До них обов’язані ходити хлопці й дівчата віком до 18–го року життя, після закінчення 7 кляс все людної школи.

При вписах до всіх шкіл треба мати: 1) свідоцтво народин, 2) останнє шкіл не свідоцтво, 3) лікарську довідку здоров’я, 4) обов’язково скерування від львівського Уряду Праці, – для званево-обов’язкових шкіл тільки довідку праці, виставлену для вжитку школи підприємством, у якому учень працює. Молодь, що підпадає обов’язкові Служби Батьківщині, пред’явить довідку звільнення від Баудінсту або довідку відбутої служби в Баудінсті. Вписи до всіх професійних : а)фахових; б) званевих; в) званево-обов’язкових шкіл: 1–го, 2–го, 3–го, 5–го і 6–го липня ц.р. Вступні іспити від 8–го до 10–го липня ц.р. в год. 8–ій рано.


Джерело: [260].

Додаток Н.3

Учнівський та педагогічний колективи сільськогосподарської школи в Сяноці (1942-1943 н.р.) (сидять зліва направо вчителі: Я. Бурий, С. Шаргун, С. Манжула, о. Венґринович, Ю. Чертежинський)
Джерело: [772, c, 487].

Додаток Н.4

Випускники державної рільничої школи в Городенці (1942-1943 навчальний рік)
Джерело: [772, c. 109].

Додаток Н.5

Часописи, що виходили в ГГ (1939–1944 рр.) і порушували освітні проблеми

Бережанські вісті. – Бережани, 1941–1942.

Бучацькі вісті. – Бучач. – 1941. – Ч. 1,2.

Вісник Українського Центрального Комітету. – Краків; Львів, 1941–1944. Ротатор

Вісник Українського повітового комітету. – Сокаль, 1941.

Голос Підкарпаття: Український популярний тижневик для Дрогобиччини і Стрийщини. – Львів, 1942–1944.

Голос Самбірщини. – Львів, 1942–1944.

Закінчення додатка Н.5

Господарсько-кооперативний часопис. – Львів, 1942–1944.

Дорога: Журнал для молоді. – Краків, 1941–1944.

Досвітні вогні: Часопис національної освіти і виховання. – Краків, 1941.

Дрогобицьке слово: Часопис для Підкарпаття. – Дрогобич, 1941–1942.

Жовківські вісті. – Жовква, 1941–1942.

Зборівські вісті. – Зборів, 1941–1942.

Золочівське слово. – Золочів, 1941–1942.

Калуський голос. – 1941–1942.

Краківські вісті: Народний часопис Генерального Губернаторства. – Краків, 1940–1944.

Малі друзі: Часопис для української дітвори. – Краків, 1941–1944.

Рідна земля: Орган повітової управи. – Рогатин, 1941.

Сільський господар: Господарсько-кооперативний часопис товариства «Сільський господар» та «Української кооперації в Генерал-Губернаторстві». – Ярослав, 1940–1942.

Станиславівське слово. – Станиславів, 1941–1942. З 1942 р. підзаголовок: Український популярний тижневик для Станиславівщини, Калущини і Коломийщини. – Львів, 1942-1944.

Стрийські вісті: Орган міської і районної управи Стрийщини. – Стрий, 1941–1942.

Студентський прапор: Журнал академічної молоді. – Львів, 1942–1944.

Теребовлянські вісті. – Теребовля, 1941. – Ч.1.

Тернопільський голос: Український популярний тижневик для Тернопільщини і Золочівщини. – Львів, 1942–1944.

Українська школа: Часопис українського вчительства в Генерал-Губернаторстві. – Краків, 1942–1944.

Українська школа: Додаток до часопису «Воля Покуття». – Коломия, 1942.

Українське слово. – Станиславів, 1941–1942.

Український пасічник. – Львів, 1942–1944.

Український ремісник: Орган головної групи промислової господарки і руху. – Львів; Краків; Люблін, 1943–1944.

Українські вісті: Орган управи Львова. – Львів, 1941.

Холмська земля. – Краків, 1943–1944.

Чортківська думка: Український популярний тижневик. – Чортків, 1943–1944.

Додаток Н.6

Таблиця Н. 3.3

Структура українського фахового шкільництва у дистрикті «Галичина» (вересень-жовтень 1941 р.)

П профіль навчального з закладу

Ккількість зак кладів

ккількість уч чнів

К кількість учителів

сільськогосподарські шшколи (чоловічі)

8

2 368

23

жіночі господарські шшколи

6

203

18

Т торговельні школи

7

6 10

32

Ппромислові школи

5

4 30

24

Ккупецькі школи

2

1 67

5

Ттехнічні школи

1

70

5

Джерела: [290; 544; 930].

Додаток Н.7

Розвиток сільськогосподарських шкіл у Генеральній губернії


Рис. Н. 3.3. Динаміка розвитку сільськогосподарських шкіл у Генеральній губернії (1942-1943 рр.)


Рис. Н.3.4. Кількість українських дітей, які навчалися в сільськогосподарських школах Генеральної губернії (1942-1943 рр.)
Джерела: [290; 544; 659, с. 951; 930].

Додаток П

Педагогіка виховання господарської культури особистості в «дорості» та «Пласті»

Додаток П.1

Праця «батька доросту» В.Калиновича «Організація доросту при Кружках Р.Ш.», опублікована в часописі «Рідна Школа» (1937 р.)

Джерело: [669].


Додаток П.2

Калєндарик праці Кружка С.У. на осінньо-зимовий період 1938/1939 рр.
Що робить доріст в місяці листопаді?

1.Повторить частинами українську історію і літературу, які Гурток вивчав перед перервою діяльности.

2.Візьме участь у святошних сходинах Кружка, присвячених роковинам уродин письменниці О.Кобилянської.

3.Відбуде гутірку на господарські теми: про заосмотрення хати на зиму.


Продовження додатка П.2

4.Буде читати часописи.

5.Користаючи з останніх погідних днів, буде відбувати на свіжому повітрі гри й забави.

6.Довгі осінні вечори члени Гуртка використовують на читання книжок (Ольги Кобилянської або інші).



Що робить наш доріст в місяці грудні?

  1. Дальша наука української історії і письменства.

  2. Підготовка вистави на св.. Миколу.

  3. Приготування свято миколаївських дарунків для бідних дітей села.

  4. Господарські справи: святошне печиво, виробленя прикрас на ялинку, гутірка про передсвятошні порядки в хаті.

  5. Колядки і щедрівки.

  6. Гри й забави, - якщо впаде сніг, короткі прогульки з саночками.

  7. Читання книжок…

Що робить наш доріст в місяці січні?

  1. Помагає вдома в святошному печенню; пробує пекти і варити самостійно.

  2. Колядує на народні цілі.

  3. Бере участь у сходинах Кружка з нагоди 22 січня.

  4. Улаштовує сходини у свято Крут. Виклад, читання.

  5. Як є сніг, усаджує невеликі прогульки з саночками…

Джерело: [663].


Додаток П.3

Вимоги до умінь пластунів

з основ знань промислового виробництва і ремесел

1. Бляхарство. Вміти зробити і направити кілька звичайних і загальноуживаних бляшаних предметів. Знатися на лютованню, вміти латати діри в дахах та покривати дахи бляхою.

2. Друкарство. Вміти друкувати в друкарні при свідках, без помочі, всякими родами друків. Знати назви черенок, величин і родів паперу. Вміти складати черенки і розумітися на праці ручної і моторової друкарської машини.

3. Електротехніка. Мати загальне знання з обсягу електротехніки. Знати будову найважніших звен та вміти їх складати. Знати обходитися з електроапаратами. Знати лучити електричні проводи, направляти кімнатні інсталяції.

4. Ковальство. Вміти тяти і обробляти пильником малі предмети з литого заліза. Викути з кутного заліза прості предмети. Наприклад гак, перстень, клямру, гак на завіси і т. ін. Обкувати і загартувати сверлик або долото. Зіставити і збити два кусні кутого заліза. Ознайомитися зі способом виконування робіт у звичайних робітних.

5. Кошикарство. Мати загальні відомості про сирий матеріал, уживаний у цій галузі промислу. Знати звідки одержується сей сирий матеріал, як приготовляється його до плетення. Предложити предмет роботи кошикарської зі шувару, соломи або лика, який має практичне примінення. Виконати при екзаменаторі поручену працю.

6. Кравецтво. Скроїти і вшити на власну міру ручно або на машині пластову сорочку і штаньці (спідничку). Залатати або зашити дірку та пришити гудзик.

7. Механіка. Мати загальне поняття про будову і працю парових машин; корабельних, вибухових і електричних моторів. Знати українські назви і значення головних складових частин довільно вибраного мотору, знати як його пускається в рух, як кермується, чиститься та маститься.

8. Мулярство. Вміти уложити найменше чотири верстви прямовісної стіни та її
Продовження додатка П.3

угли, кладучи її на підвалині і непромакальній верстві. Зробити мулярську заправу і вміти послугуватися стрімницею та кельнею.

9. Монтування. Вміти спаювати рури всіма способами. Направляти пливакові засуви і водопровідні закрутки. Розумітися на звичайній водопроводній системі, а також системі, що розпроваджує воду гарячу і зимну.

10. Переплетництво. Вміти оправляти книжки, нотеси, течки, образки; знати роди оправлень (в полотно, картон з полотняними берегами, шкіру та ін.). Для доказу виконати при екзамінаторі поручену роботу. Виказатися готовими виконаними працями. Розумітися на приладах та матеріалі переплетничім.

11. Приятель промислу. Знати з яких фабрик (головно українських) і підприємств можна дістати предмети до щоденного ужитку і в котрих склепах їх можна купити. Запізнатися зі способом виконування робіт, найму робітників, розвою і добробуту одного з українських промислових заведень.

12. Римарство. Вміти зробити сідло, направляти узди, ремені стремен і т.п. та знати різні частини упряжі. Мати загальні поняття про виправлювання шкір.

13. Світлення (фотографування). Мати відомості з теорії світлення, будови апаратів, ділання хімічних речовин уживаних світливцями. Предложити 12 різних знимків, а іменно: три внутрі хати, три портретові, три

краєвиди і три моментові зняти з предметів у русі. Мати власний апарат і прилади.

14. Слюсарство. Вміти робити пильником і молотком різні предмети з заліза.

15. Столярство. Вміти допасувати і зліпити дві прості дошки та зробити споєння на впускання. Острити та осаджувати долото і ніж. Виконати бажаний екзаменатором предмет.

16. Ткацтво. Мати загальні поняття про назви і прикмети сирівців уживаних до

прядення і до ткацтва. Знати назви готових ткацьких виробів; їх прикмети. Розумітися на ткацьких машинах та самому вміти виробляти різні ткацькі вироби.

17. Токарство. Вміти точити на верстаті різні вироби із заліза.

18. Шевство. Вміти підложити підошви та підбити запятки. Зашити і залатати верхи черевиків. Підкувати черевики.

19. Шоферство. Виказатися посвідкою відбутого курсу й іспиту.

20. Дроворубство. Вміти поправно стинати сокирою дерева, уживати пили до зрізування грубих пнів. Пізнавати з вигляду різні роди дерев та знати до чого вони вживаються, чи дотичне дерево розвивається щодо будівельної вартості добре чи зле. Знати головні способи піднімання, спускання і укладання в стоси пнів і кори дерев. Знати уживані в торгівлі назви і виміри дощок і т.п. Вміти острити сокиру на точилі та послугуватися клинами.

21. Гірництво. Мати загальні відомості в одній з галузей гірничого промислу в добуванні вугля, заліза, або іншого мінералу. Знати, які небезпеки є получені з працею в сім промислі і які є охоронні засоби. Відбути щонайменше однодневну роботу під землею.

22. Підкування. Вміти відбивати і збивати залізний прут, зробити кінську підкову. Знати як натягається обручі на колеса. Вміти орудувати ковальським молотом. Вміти підковувати коні на літо і зиму та вміти гартувати залізо.

23. Дротярство. Вміти дротувати горшки і тарілки, знати якого дроту уживається до сього і як його приготовити. Вміти робити дротяні клітки та лапки.

24. Телеграфування. Вміти відсилати і відібрати депешу при помочі ключа Морзе. Вміти вияснити конструкцію і робити прості направки звичайного телєграфу та знати основи урядження бездротового радіо. Розумітися на простих електричних сполученнях.

25. Пожарництво. Виказатися вмілістю уживання гумових вужів та гидрантів, ратівничих мотузів, драбин, плахт до спускання з вікон. Носити людей пожарницьким способом, тянути непритомних, подавати відра і спинатися з ними. Знати як алярмувати мешканців і
Закінчення додатка П.3

поліцію, як входити до горючого дому і заховуватися в диму, як протиділати поширюванню вогню.

26. Вишивання. Уміти вишивати: 1) хрестиками, 2) низиною, 3) способом Гальбайна (на обі сторони взір). Знати головні типи народної ноші і вишивок. Знати народні назви різних типів узорів і дотеперішні видавництва вишивок.

27. Плетення. Уміти плести гачком: 1)светр або шапку, 2)дротом, панчоху, суконку і т.п. Знати кілька способів плетення гачком. Виказатися власними роботами.

28. Гаптовання і мережання. Уміти найважніші відміни гаптовання: 1) плоске, 2) підволікане, 3) англійське, 4) решілє і мережки. Знати який матеріал є потрібний до гаптовання і мережання. Виказатись власними працями.

29. Килимарство. Уміти закинути основу на коловороток, наложити основу на верстат, робити взори крайкою і укосом, рисувати взори до роботи.

30. Капелюшництво. Знати виконати капелюх із соломи, або з іншого матеріалу і прикрасити його. Знати в який спосіб перефасоновується фільцовий і соломяний капелюх.
Рис. П.4.1. Фахові «умілості» пластунів

Джерело: [1425, с.7-9].


Додаток П.4

Пластовий Закон

  1. Пластун є словний, значить дотримує дане слово.

  2. Пластун є совісний, значить кожне діло виконує якнайкраще.

  3. Пластун є точний, значить виконує справу до кінця.

  4. Пластун є ощадний, значить не тратить без потреби ні гроша, ні енергії, ні часу.

  5. Пластун є справедливий.

  6. Пластун є чемний.

  7. Пластун є братерський і приятельський.

  8. Пластун є врівноважений.

  9. Пластун є пожиточний. В оцінюванні вартості праці керується такою шкалою: а) праця для розвитку всієї людської суспільності; б) праця для народу; в) праця для родини; г) праця для себе.

  10. Пластун є карний, значить повинується безоглядно своїй пластовій власті.

  11. Пластун є пильний.

  12. Пластун є дбалий, значить шанує і дбає про своє здоров’я.

  13. Пластун є дбалий про красу.

  14. Пластун є доброї гадки, значить навіть в найтяжчих обставинах не тратить голови і не попадає в розпуку.

Джерело: [1374, с.44-45].


Додаток П.5

Інформація про співпрацю пластунів 25 пластового куреня із Союзом промисловців Гуцульщини в Косові (1928 р.)

В Косові засновано Виробничо-Промислову Кооперативу „Союз Промисловців Гуцульщини”.

Всі пластуни, бодай переважаюча часть їх – знає про пластову Килимарю в Косові, та про 25 пластовий курінь. Тепер, від півроку заложено в Косові кооперативу „Союз Промисловців Гуцульщини”, на яку перейшла пластова килимаря й інші поменші робітні ткацько-килимарські, та різьбярська. Кооператива має свої верстати, на яких виробляється килими, фартухи до народних строїв, коци на ліжка, портьєри, ручники, полотна і пр. та з деревляних гуцульських виробів касетки, ножі, тарелі, рямниці, прибори до писання і т. п.

Для нас, пластунів і пластунок ця кооператива є важна тим, що 1) по розв’язанню філії Т.О.Д. переняла на свій статут 25 пластовий курінь ім. М.Павлика в Косові, 2) признала зі свого доходу поважний процент на Український Пластовий Улад, 3) завела в себе виріб т. зв. „пласт-полотна” на пластові однострої, яке є дуже гігієнічне і сильне, 4) приготовляється до вироблювання практичних пластових прапорів і знамен. Солідарність роботи запевнює хоч би й це лиш, що справником і технічним управителем є зв’язковий 25 пластового куреня М.Горбовий.

Тому всі пластуни і пластунки повинні всі замовлення спрямовувати тільки на адресу цієї кооперативи.

Джерело: [1315, с.9].


Додаток П.6

«Годівля шовкопряди» пластунами 25-го куреня ім. М. Павлика (1928 р.)
Джерело: [324].

Додаток П.7

Інформація із «Пластових приписів і розпорядків» про діяльність пластових «робітень» (уривки)

«Пластові робітні. Найбільше чистого доходу можуть дати для Курінів різного рода варстати і робітні, як н. пр. інтролєгаторська робітня, столярська, пластові швальні, фризієрні, токарні, варстати щіток, килимкарні і т. д. В кожному Куріні повинна бути бодай одна добра робітня, яку провадивби відповідний Гурток спеціялістів–пластунів. Вироблені в своїх робітнях предмети належить як найліпше збувати. Деякі з них, як н. пр. пластові однострої або його части, пластові палиці і т. п. можна присилати до пластового постачання у Львові, а воно постарається про збут. Тож всі пластові робітні повинні зголосити у пластову постачанню, що вони можуть виробляти і в якій скількості, щоби в разі потреби пластове постачання могло до них звернутися.


Джерело: [1085, с.120-121].

Додаток П.8

Уривки з праці Т.Довгаля «Селопласт і піднесення сільсько-господарської культури», опублікованої в часописі «Молоде життя» (1927 р.)
Селопласт, як один з фронтів у нашому національному авангарді, опріч всебічного виховання, опріч цінної ділянки своєї діяльності на селі, а то самоосвіти, має взяти собі до діла ще піднесення господарської культури на селі, а тим самим побіч інших чинників молодим чинником піднесення селянського стану з економічного занепаду.

В програму пластової діяльності Селопласту необхідно ввести сільсько-господарську самоосвіту. Працю починаємо вже з наймолодшими, поширюємо й заокруглюємо її в гуртках хлопців і старших дівчат, на ціле життя даємо товчок селомолоді до усіх областей господарського життя.

Починаємо тим, що вводимо взагалі самоосвіту, бо освіту господарську вже мусить попередити загальна освіта. Ціла наука раціонального господарення дуже широка і складна. Вступом до неї є елементарні відомості з обсягу ботаніки, зоології, географії, фізики, хімії тощо; за цим ідуть фахові предмети.

До умов ІІІ пластового іспиту (вік 17-21 р.) до обов’язкового студіювання варта ставити: рільництво (управу рослин), годівлю домашніх звірят, дещо з ветеринарії, садівництво, огородництво, кооперацію і дещо з господарської адміністрації.

Для іспитів умілості з обсягу господарських наук поручаю: молочарство, пасічництво, рибоводство, квітництво тощо. Іспити вмілости, зв’язані з господарством, є дійсно корисні для себе й других.

Джерело: [453].



Додаток Р

Теорія і практика формування господарської культури особистості в ХВМ

Додаток Р.1

Символіка (прапор) гуртка ХВМ

Джерело: [1515, с. 137].



Додаток Р.2

Уривки зі статті А. Романенка „Для чого нам потрібний Хліборобський Вишкіл Молоді?”, опублікованої в «Ілюстрованому господарському календарі „Сільський Господар” на звичайний рік 1937»

В часописах, книжках, на викладах і вічах – скрізь чуємо заклики „Організуймо Хліборобський Вишкіл Молоді!” В багатьох селах такий Вишкіл вже й зорганізовано. Але в більшій кількости наших убогих українських сіл Хліборобського Вишколу ще нема. Там ще не знають і не здають собі справи – для чого, власне, потрібно організовувати нашу сільську молодь у Хліборобський Вишкіл Молоді.

Погляньмо навколо себе. Скрізь біда й тяжкі умови життя. Щоби жити й працювати в цих умовах – годі є залишатися з тим завданням і тими засобами, які мали наші діди чи які мають наші батьки. У всіх ділянках людської праці з кожним роком

Продовження додатка Р.2

помічається поступ. В одних ділянках цей поступ є більший, а в других менший. Але найменший поступ є у нас в ділянці сільсько-господарській. А чому воно так є?

Коли у всіх ділянках людської праці молодь, заки приступить до своєї фахової праці, мусить студіювати в школі та відбувати різні практичні терміни, – то сільська молодь, по закінченю вселюдної школи, майже не має нічого до роботи. І так з дня на день, з року на рік – чекає того часу, коли стане самостійним господарем, а коли цей час прийде – то не знає защо взятись і з чого починати. Тому нема нічого дивного, що у нас сільське господарство так є відсталим, мало поступовим, а життя на селі як в поодиноких господарів, так і в цілій громаді – так бідним і мізерним.

А так не повинно бути. Наша сільська молодь, що за кілька років має стати до самостійної праці в своєму господарстві й громаді, – повинна вчитись новіших способів господарювання на ріллі, рівнож як і підготовлятись до праці в громаді. Наша сільська молодь повинна брати собі приклад з молоді, яка готується до праці в інших фахах.

Хліборобський Вишкіл Молоді триває 4-5 років. За цей час молодь, яка проходить цей Вишкіл – зазнайомлюється теоретично й практично з веденням з початку поодиноких ділянок праці в сільському господарстві, а потім із працею в цілому господарстві, рівнож як і з працею в різних кооперативах, господарських, культурно-освітніх та громадських установах свого села. І певно, що така молодь, коли прийде час, що вона повинна буде взяти в свої руки працю в своєму власному господарстві чи в організації або й в громаді – то поведе ту працю як найкраще.

Отже Хліборобський Вишкіл Молоді є потрібний нам для того, щоби підготовити нашу сільську молодь до кращої господарки насамперед у своєму власному господарстві, а потім уже в різного роду організаціях в селі та в громаді.

Джерело: [1193, с.61-64].




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал