Білавич галина василівна



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка31/42
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.38 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   42

Додаток Ґ.6

Навчальний план економічно-кооперативного факультету Української господарської академії в 1925-1932 pp.

Закінчення додатка Ґ.6


Джерело: [1131, с. 22].

Додаток Ґ.7

Заочний курс домашнього господарства УТГІ при Українській господарській академії в Подєбрадах (1932 р.)

Програма: 1. Хатнє господарство: впорядкування хати, її окраса, опалення, освітлення, чистка меблів і підлоги, санітарно-гігієнічні поради, прання білизни, одягу.

2. Хімічні знання: поради відносно харчування. Елементи страв, консервація, стерилізація. Варення, кухарські поради. Меню на дні тижня.

3. Фізіологія та анатомія звіриного й людського організму. Процеси дихання, підживлювання, розмножування, розподілу відживних елементів ув організмі, виріб товщу, м’яса, костей, раціоналізація життя організму. Дієтичні поради.

4. Ботаніка: будова ростини, її потреби, залежність від зовнішніх умов. Бактеріологія, охорона від бактерій.

5. Садівництво: город овочевий і квітковий сад. Культура звичайних і спеціальних ростин. Парники. Декоративне садівництво. Квіти в хаті.

6. Зоотехніка. Плекання худоби й різних звірят (свині, крілі), їх експлуатація. Птахівництво: кури, гуси й інші. Раси. Спеціяльні завваження до різних тварин. Бджільництво.

7. Молочарство. Аналіз молока; техніка його доєння; збір вершків. Сметана, масло, сир, різні сири. Організація молочарні й промислового молочарства.

8.Господарські локальні закони, права, економіка. Кооперація (початкова) в різних господарських справах – закупка товарів, їх спільне збереження, різні спільні господарські організації, взаїмні соціальні відносини господинь.

9.Педагогіка. Родинне виховання. Психологія дитини. Методологія навчання, організація дитячих садків, притулків, клюбів, майданів. Ручна праця. Дитячі ігри. Співи.

10.Естетика в українському стилі всего життя господні.
Джерело: [559].

Додаток Д

Розвиток українського шкільництва в Західній Україні за досліджуваного періоду

Додаток Д.1

Стан українського шкільництва в Польщі станом на 1939 р.

Вселюдних шкіл було у Польщі 28.723, в них 4,850.000 дітей. Мова навчання польська, з українською як предметом навчання було в 2.123 школах (5 приватних) для 339.000 дітей. Мова навчання польська та українська була в 3.064 (4 приватних) школах для 474.000 дітей. Українська мова навчання була о 461 (41 приватних) школах для 58.860 дітей. На Поліссі не було ні одної української школи, ані не вчили ніде української мови як предмету. На Волині було 853 школи з польською мовою навчання й українською мовою як предметом, 520 шкіл з польською і українською мовою навчання і 8 шкіл з українською мовою навчання (1 приватна), де вчилося 1.230 дітей. У краківському воєвідстві було 36 шкіл з польською мовою навчання і з українською як предметом, 58 шкіл з польською і українською мовою навчання, ні одної школи з українською мовою навчання.

Ґімназій було у Польщі 769, в них 181.300 учнів. Ґімназій з польською і українською мовою навчання було дві (обі державні), в них 919 учнів. Ґімназій з українською мовою навчання було 24,5 державних з 1.570 учнями та 19 приватних з 3.140 учнями. На Волині було 3 приватні ґімназії з 545 учнями (нині лише дві) і більш нічого. Абітурієнтів ґімназій було в усій Польщі 21.915, в цьому 870 греко-католиків і 404 православних.

Усіх ліцеїв у Польщі було 691, в них 40.080 учнів. Ліцеїв з польською і українською мовою навчання було 2 (оба державні) з 272 учнями. Ліцеїв з українською мовою навчання було 5 державних з 513 учнями та 16 приватних з 561 учнями. Абітурієнтів середніх шкіл давнього типу було 14.015, в цьому 600 греко-католиків і 304 православних. Абсольвентів педаґоґій і семинарій було 660, з чого 22 греко-католики та 12 православних.

Фахових шкіл і курсів було 764, з цього з українською мовою навчання 5 із 645 учнями, абсольвентів фахових шкіл було 4.550, з того 183 греко-католиків і 547 православних.Студентів високих шкіл було 48.018, з цього 1.577 греко-католиків і 1.419 православних. Греко-католиків було 473 на правничому відділі, 182 на гуманістичному, 127 на природничому, 175 у торговельних школах, 139 на медичному відділі, 100 на хліборобському, 212 на ріжних відділах техніки, 53 на фармацевтиці та 43 на ветеринарії. Кілько греко-католиків студіювало теольоґію не знаємо, бо статистика подає дані про Юдеїстичний Інститут з його рабінським відділом, але не подає даних про Богословську Академію та Семинарії. Православних було 242 на правничому відділі, 145 на гуманістичному, 191 на природничому, 46 у торговельник школах, 180 на медичному відділі, 126 на хліборобському, 271 на ріжних видах техніки, 20 на фармацевтиці і 22 на ветеринарії. Усіх студентів на правничому відділі було 13.222, гуманістичному 7.470, природничому 4.475, медичному 3.880, на фармацевтиці 1.185, на ветеринарії 803, на хліборобському відділі 2.470, на інших відділах техніки 7.591, у торговельних школах 4.320. Усіх студентів теольоґії 1.015, з чого 125 православних. При порівнанні цих усіх чисел треба памятати, що урядова польська статистика подає 10.4% греко-католиків і 11.8% православних з усього населення Польщі, автім до шкіл з українською мовою навчання ходить 1.2% всіх дітей, ґімназистів, ліцеантів і студентів високих шкіл греко-католиків і православних 6% всіх ґімназистів, ліцеантів і студентів високих шкіл у Польщі.
Джерело: [255-256].

Продовження додатка Д.1




Рис. Д.2.1. Розвиток початкової освіти в Галичині за досліджуваного періоду
Джерела: [290; 659, с. 952; 981; 987].
Додаток Д.2

Статті І. Карбулицького «Сумерк українського шкільництва на Буковині», А. Ворона «Народнє шкільництво на Підкарпатті», уміщені в часописі «Рідна Школа» (1932 р.)
Продовження додатка Д.2

Джерела: [254; 693].


Додаток Д.3

Статті Л. Ясінчука «Українське шкільництво на Буковині» та редакторів «Переслідування вчительок на Буковині, уміщені в часописі «Рідна Школа» (1933 р.))

Продовження додатка Д.3


Джерело: [1684].
Додаток Д.4

Шкільництво на Закарпатті (фрагмент статті, уміщеної в часописі «Рідна Школа» (1934 р.)
Джерело: [1642].

Продовження додатка Д.4





Рис. Д.2.2. Розвиток українського шкільництва на Закарпатті



Рис. Д.2.3. Кількість українських дітей, які здобували початкову освіту в Підкарпатській Русі

Джерела: [254; 391; 392; 869;936; 938; 1121; 1291; та ін.].




Додаток Д.5

Стан горожанських шкіл на Підкарпатській Русі (1923 р.)

Джерела: [1121; 1621].



Додаток Д.6

Виховний процес у Севлюській двокласній торговельній школі
(1937-1938 н. р.)


Гурток самоосвіти з шкільною крамницею

Керівник: професор Д. Коломійцев

Шкільна крамниця – шкільне товариство для забезпечення учнів школи якісним та дешевим шкільним приладдям. Гурток засновано у 1924р. і складався виключно із учнів школи і проводить свою діяльність в межах даного навчального закладу. Шкільна крамниця доповнювала, розширювала та поглиблювала фонд навчально-методичного забезпечення торговельної школи, а також надавалаучням можливість здобути практичні навикиторговельної діяльності. На зборах шкільної крамниці учні виступають з рефератами на господарські та торговельні теми.

Пласти при торгівельній школі

Керівник: професор Д. Коломійцев

До пласту вступила 51 особа: 35 – хлопців та 16 – дівчат. Збудовані курені пластунів та пластунок. Старшини куреня пластунів: Ільницький Павло – курінний; Чонка Іван – секретар; Хрипта Петро – скарбник; Ґриґа Михайло – черговий; Мотрунич Василь та Дубович Іван – гурткові. Старшини куреня пластунок: Бігун Анна – курінна; Розґоній Олена – секретар; Павличко Тереза – гурткова. Збори куренів відбувалися регулярно, загальна кількість зборів -29. Гурткові збори організовувалися щотижнево. 11 та 18 грудня відбувся перший пластовий іспит (37 осіб). 19 лютого відбулася урочиста пластова присяга з застіллям і танцями. Протягом навчального року пласт займався рефератами, декламацією, співами і танцями.

Гурток Червоного Хреста

Гурток діяв під керівництвом викладача Й. Кучери. До гуртка записалося 80 учнів, в їхні обов’язки входила організація благодійних акційта щомісячних пожертв.

Події

Початок навчання 1937-38 н. р. у торговельній школі відбувся 3 вересня, а в купецькій доповнюючій школі – 7 вересня;



14, 17 та 21 вересня державна жалоба за померлим президентом визволителем Т. Ґ. Масариком;

8 жовтня свято з нагоди проголошення автономної Прикарпатської Русі;

28 жовтня відбулося урочисте святкування «Дня свободи»;

23 листопада перша класифікаційна конференція;

6 – 15 січня 1938 р. Різдвяні канікули;

25 січня 1938 р. позачергова класифікаційна конференція;

31 січня 1938 р. вручення повторних свідоцтв;

1 – 5 лютого 1938р. канікули;

11 лютого 1938 р. ювілей з нагоди 60-річчяз дня народження пана секційного шифрувальника торгівельного шкільництва, А. Пижлова;

7 березня 1938 р. свято на честь 88-го рокуз дня народження президента Визволителя Т. Масарика;

13 квітня класифікаційна конференція;

21 – 26 квітня Великодні канікули;

28 травня свято з нагоди дня народження президента Др. Е. Бенеша;

11 червня класифікаційна конференція;

13 та 14 червня Зелені свята;

22 червня вручення свідоцтв.

Джерело: [1621].

Додаток Е

Становище українських дітей на північнозахідних землях у 1930-х рр.

Додаток Е.1

Інформація часопису «Свобода» про репортаж „Водами Полісся" В.Василевської, опублікований у щоденнику «Работнік» (1938 р.)

Від яких двох місяців відома польська письменниця Ванда Васілєвська у щоденнику „Роботнік" містить репортаж зі своєї подорожі по Поліссі — по землі, що живе своїм, далеким від цивілізації 20 століття життям і водночас переживає найглибше кольонізаційно-кресові експерименти. Що ця земля — одинокий в Европі пустар, що живуть на ній люди, як дикуни, місяцями без сірника й роками без куска мяса, що нужда й жах там безприкладний — це для експериментів байдужа справа. Для них важне, що тут є ще

Продовження додатка Е.1

кількасот „зайвих обєктів"-православних церков, що міліон українців Полісся мусить бути відтятий від Галичини і статись „тутешніми", нарешті це для них важне „Поліський ярмарок", що тільки недавно скінчився й був реклямований з перебільшеною вервою.

Бо ось, час до часу, озивається з Полісся дійсність. Позакондієрська й позаекспериментальна. Сіра. І ось вона каже: „У дворах — каже у своїм репортажі „Водами Полісся" Ванда Васілєвська — на-загал небагато заробітків. За луки й пасовиська, що їх селянам винаймають на відробок, двір має насправді дармових робітників. Там, де цього нема, мужчина дістає за працю у жнива 1 зол., жінка 80 сот. І день роботи має 12—14 годин. Платять травою, соломою, деревом, залягають з виплатою, треба багато разів ходити, заки добудете належність.

Що далі від небагатьох міст і містечок — то гірше. Готівка є мітом, казкою, лєґендою, чимсь недосяжним. Нема кому продати навіть тоді, коли є щось до продажі. Нема способу роздобути готівку".

Авторка описує, як голодуючі рибалки сидять над річками з вудкою й побачивши, що “пани ядуть", сподіваються, що „хлєб будєт".

„Старший чоловік киває рукою. „Пани, дайтє хлєба". Причалюємо до берега. Дивимось зблизька, обличчя в обличчя голодові. Полотняні, обірвані штани, обірвані сорочки. Несамовито худі — кістяки, обтягнені перґаменом шкіри. Запалі лиця, кудлаті, неголені обличчя й очі в чорних ямах, що палають підозрілим вогнем. Виросли перед нами в погідний, блакитний, золотий день, як примари. Витягнули до нас долоні-кіхгі. Гарячково добуваємо запаси.

Кільканацять кроків далі те саме. Людина-примара, понурий кістяк, з очей виглядав йому вовчий голод. Ми плили поволі попри беріг, де чекав на нас новий: в лахманах, голодний чоловік, що жебрав хліба''.

Потім Ванда Васілєвська побувала в селі Білій коло Пинська, що лежить на пісках, ялових ґрунтах і де на селянина випадає по гектарові й менше. Минулого року навістив це село град і витовк дослівно все. Село Біла не зібрало ні колоска збіжжа. Не сіяло нічого.

„Настали — пише вона — в селі Білій погані дні. Як далеко й широко — нема заробітків. Нема защо зачіпити рук. І село Біла пішло „по милостині". По нужденних поліських селах, селах кривоногих дітей, селах біди і лахманів пішли люди з Білої шукати людського милосердя. Слабі з голоду, вихуділі, обдерті".

Авторка під'їхала під село.

„В селі ті, що не мали сили, щоб піти на жебри. Кудлаті й понурі діти, жінки й діти, що пухнуть з голоду, роздуті, тихо вмираючі на запічках. Ми не могли вирішитись. Намовляли нас, аґітували сухі, потріскані, мертві губи примар на березі. Обіцяли незвичайне видовище: село, що конає з голоду. Але я не відважилася помандрувати до Білої".

Та втекти від поліської дійсності авторці було годі. Що крок зустрічає відгомін Білої.

„В тісних хатах кричать немовлята, овинені в лахи, зболені від опаренин. Дорослі приймають гостинець-ковбасу, кажучи, що їдять її вперше в житті. Малий хлопчина дреться на коліна батькові і вперто домагається вияснення, що це таке цукор. І батько мальовничо описує, як цукор виглядає, як смакує, як він надзвичайний і предивний".

Але це ще не все. „По дорозі на Невель понадаємо на видовбане з пня дерева човно. Сидить у нім старець і дівчина. Жінка рве очерет — старець беззубими губами мне било очерету Жінка гризе швидко, обгризає аж до того місця, де очерет темніє і мякуш ділиться у тверді, волокнисті комірки. Хвилину дивимося на цю дивну сцену.

— Це добре, солодке — каже старий і простягає нам свіжо зірване било. Але жінка всміхається гірко:

— Як хліба нема, то й очерет добрий....

Під Прикладниками на човні жінка і троє дітей. Рвуть очерет, їдять. Як хліба нема..."

В Березнім над Гориню ще краща несподіванка:

Закінчення додатка Е.1

“У вечір сідаємо до миски з цілою родиною — годі відмовити. Сидимо тісно на лавах — нас двоє, троє дітей і стара, півсліпа бабуся. У глиняній мисці молоко з якоюсь кашою. Тверді крупи, дикий смак сирини.

— Трохи за рідке — впевняє бабка, але діти протестують:

— Добре, добре!

Питаємо, що це. Дивуються, що ми не пізнали. Це чейже „майна", збирана з росою на розцвілій луці. Біла квітова кашка, омана харчу, не лізе нам у горло. Але вони їдять зі смаком. А коли вранці виносимо зі стодоли свої причандали, господині не має вже в хаті, пішла на луг збирати „майну". Ось-там іде, підійнявши спідницю, в росі по пояс і широким рухом рамена збирає в решето зелено-білі цвіточки, щоб дати дітям сніданок".

І так бачить авторка, Ванда Васілєвська, скрізь справжнє Полісся. Бачить у дитині „з так фантастично вигненими рахітизмом ногах, що моглиб послужити яскравим зразком на якусь медичну виставу", людей, що „вгинаються під вантажем невиносимої нужди", шіснадцять-голову родину у Щитині, що спить в одній кімнатці, людей, що обтяжені родиною живуть з гектара, з двох, з половини. А коли авторка питає двічі:

— Як ви оце живете?

дістає двічі однакову відповідь:

— А хіба ми живемо?

Та так пише про Полісся, справжнє, лячне й несамовите Полісся Ванда Васілєвська. Безліч її земляків бачить цю нещасну землю інакше: як терен для колонізації селянами з заходу, як предмет експериментів. Адже дітей Полісся возять по Варшавах, у поліських селах вишукують „шляхту", а „кресові дзялаче" стають диктаторами навіть в релігійних справах.

— Пани ядуть! Хлєб будєт! — кажуть поліщуки і платять за той хліб гірко...»
Джерело: [1093].


Додаток Е.2

Стаття невідомого автора (псевдонім Поліщук) про злиденне життя дітей на Поліссі, уміщеній у часописі «Рідна Школа» (1933 р.)

Джерело: [1094].




Додаток Ж

Зміст «науки господарства», за Т.Андрухович
Рис. Ж 3.1. Зміст «науки господарства»

Джерело: [18, с. 11].






Рис. Ж.3.2. Внутрішня структура народних шкіл УПТ (1935 р.)

Додаток З

Навчально-методичне забезпечення процесу формування господарської культури особистості в пореформенний (1932 р.) період

Додаток З.1

Стаття Д. Петріва «Чи школа приготовляє до життя?», уміщена в додатку до «Учительського слова» «Методика і шкільна практика» (1938 р.)
Джерело: [486].

Додаток З.2

Стаття Богданського «Боронімо виділову школу» («Діло», 1914 р.) (уривки)

«… наша молодїж лишена всякої опіки, польщить ся, бо в школї чує лиш висьміванє всего рідного, а захвалюванє чужого. Уратують ся лиш ті одиниці, котрі вже з народної школи винесли деяку, хоть обкроєну, національну сьвідомість. Але не легко й се, бо всї підміські села обсаджені звичайно Поляками... Ось такий факт: В однім місточку в жіночій видїловій школї час від часу учителька каже усїм Українкам та Жидівкам йти до дому, лишаючи самі тільки Польки і там навчає їx, як мають поводити ся з товаришками Українками, щоби їx скорше спольщити. Потім Польки відзивають ся зовсїм недвозначно до Українок: «Jaka ty dobra. Jakby to było ładnie, gdybyś je-szcze do tego była Polką!»

…через дуже густе сито пересївають Українців! Одних таки не приймають задля «браку місця», других зовсїм польщать, а як котрий завзятійший, і останеть ся Українцем, то вийде звідтіля зовсїм знеохочений до дальшої науки, до школи, або не може вчащати дальше через злу ноту, яку одержує за свою українську приналежність!»

Джерело: [134].



Додаток З.3

Навчальні програми, у яких актуалізовано господарське виховання (уривки) (1932 р.)

Закінчення додатка З.3


Джерело: [942].



Додаток З.4

Міжпредметні зв’язки в навчальних програмах (1932 р.) з читання, писання, географії (уривки)

Закінчення додатка З.4


Джерело: [942].



Додаток З.5

Реалізація «утилітарно-господарського» виховання в навчальному процесі виділової школи на уроці географії та української мови

Джерела: [942, с.8; 1678].



Додаток Й

Позакласна та позашкільна робота з виховання господарської культури особистості в навчальних закладах УПТ «Рідна школа» за досліджуваного періоду

Додаток Й.1

Праця М. Каплистого «Сільський вчитель – найкращий помічник агронома», уміщена в часописі «Сільський Господар» (1930 р.)

«Агрономи повинні використати вчителя для ширення сільськогосподарського знання між молоддю.

Багато шкіл вже мають свої городи, грунти. Учитель на шкільних грунтах може сам переводити з дітьми як найпростіші сільськогосподарські роботи, а за допомогою агронома – навіть складні експерименти, досліди.

Користь від праці була б всебічна: учитель сам удосконалював би свої зання, мав би приємність і матеріальну користь із саду і городу чи навіть іх показових досвідів. Учні також би мали подвійну кори сть – училися б правильнот переводити роботи і набули б знання і уміння, а головне – привчилися б до праці і не цураися б її. За такої співпраці агроном не потребував би вишукувати собі помічників, а висилав би здібніших бнаків і дівчат до сільськогосподарських шкіл. Крім того, родичі мали б свідомих і дисциплінованих дітей і працівників у господарстві, а суспільство мало б добрих громадян.

Із часом такий учитель зі своїми учнями міг би велику прислугу зробити при улаштуванні конкурсів сільськогосподарських вставок чи в планові боротьбі зі шкілниками, як це ве робиться в багатьох культурних народів.

Правда, наші селяни ще дуже асто вороже ставляться до того, що вчитель примушує дітей «хлопську роботу» виконувати, замість того, щоб грамоти вчити. Не озуміють ще селяи, що подібна фізична праця корисна і для тіла, і для душі дитини. Учитель і агроном мусять спільно боротися з темрявою на селі та творити кращі умови для праці.

Для вчителів треба буде влаштувати щорічно сільськогосподарські курси, як це роблять інші народи. Не шкодуймо ані праці, ані гроше на підготовку вчителів, бо праця і гроші із часом повернуться великою користю в наш народ».
Джерело: [683].
Додаток Й.2

«План виховної праці в школі», уміщений у часописі «Методика і шкільна практика» (1935 р.) (уривки)

«Бесіди. Недавно померзли сади. Чи на їх місці маємо вже нові? Чому так тяжко в нас за яблуко, грушку, сливку? Щеплення дерев і очкування. Морва і кооператива «Шовк» у Самборі. Прикрашування свого села. Попри дорогу садити : липи, акації на мід, морви на шовк. Полеві дороги щепами. Нищення будяків. Тут активність школи можна розвинути широко і чудес докладувати. Чистити сади з сухого галуззя і вовків, з хробів, білити дерева, щепити, садити акації при дорогах. День ліса – з викладом про значення лісів. Цвітами обсадити (тривалими, щоб потім кожного оку самі виростали) громадські будинки, читальню, кооперативу, цвинтар, каплиці; громадську толоку поправити й обсадити деревами. Камінням або цеглою виложити стежку коло школи, щоб у болото не лізти. Це роблять діти на ручних роботах. А найважливіше – шкільний город і сад, щоб був взірцевий. Обгороження направити, сад вичистити, кожне вільне місце засадити овочевими деревами. Насадити нових ярин і дітей із ними познайомити. Досвідні поля. Травень – місяць, присвячений перевіренню любови батьків, Пропаганда нового, інтенсивного господарства. Місяць збирання шкідливих хрущів та гусениць. Другий місяць охорони пташиних гнізд.


Закінчення додатка Й.1

Кличі: свій до свого тягне.

Про новітнє господарство – в часописі «Сільський Господар». Балачка на тему: Твій дідо мав 30 моргів землі, розділив і тато дістав 7.Тато поділить і ти дістанеш 1 або 2. Як будеш жити? Мусиш якось два рази краще господарювати, як дідо і як батько, бо не вижиєш. Вчитися в господарській школі. Школи в Миловані. Янчині. Черниці. А хто не був у школі, нехай читає господарські книжки й часописи: «Господарський порадник», видання «Сільського Господаря» та інші.

Поміч: сад, пасіка, шовківництво, годівля риби, расовий дріб і т.д. Збирання шкідників у садах і городах: діти йдуть із учителем, потім самі стрясають (легко) із дерев хрущів, годують ними домашню птицю. Збирати гусениці з дерев, а в дальших місцях і з капусти. Підливають розсаду, а всі ці роботи не на жарт, тільки на те, щоб дітей до них призвичаювати. Все довідуватися, чи роблять це діти й дома.

Про пляни виховання:

Червень – місяць шкільних жнив. Кличі: Хто посіяв, той пожне. Радується господар жнивами, а школяр вакаціями. Кінець діло хвалить. Можна влаштувати шкільне свято, щоб дітям остався гарний спомин на вакації зо школи…

Вересень: – Клич: пильність, працьовитість і чистота. Кличі: Хто пильний, буде вміти. Лінивого всюди б’ють. Вчуся для себе. «Що тепер засієш, збереш в осени» (Б. Грінченко). Чистота – половина здоров’я. – Вірші: «До праці!» Б. Грінченка. «Учися, дитино!» В. Масляка. М. Підгірянка: Наша школа. Франко: Невчений. – Виховні розмови: Світ держиться працею, Англійці найбільше працьовитий нарід, багатий і перший у світі. Без чистоти нема здоров’я… Чисті книжки і зшитки. Коріння науки гірке, зате овочі солодкі!

Жовтень. – Місяць книжки й ощадности. Кличі: Шануй книжку, шануй, брате, не лінуйся прочитати! Ми хочемо вчитись, бо любимо науку. Хто щадить, той має. Хто щадить і збирає, той все гроші має…

Листопад. – Опіка над слабими. Порядок на цвинтарі. Кличі: Помагай вдовам і сиртам. Колись твої добрі діла будуть за тебе свідчити. В народі є не лиш багаті, але й бідні. Практично: Як бачиш, що твій сусід у лавці, порядний хлопець і добрий школяр, не дістав хліба з дому, поділися з ним. В декотрім селі цвинтар такий занедбаний, що аж сумно глянути. Зробім порядок! Може хто там похований такий, що був добродієм села або заслужився для народу? Прибрати його гріб, посадити квіток. Довкола цвинтаря дерева».

Джерело: [1082].



Додаток Й.3

Практичні заняття в майстерні в Тернопільській українській приватній гімназії

Джерело: [295, с. 203].


Додаток Й.4

Навчальний план 4-класової купецької гімназії, укладений К. Коберським

А.Фахові: ПРЕДМЕТИ кляси

I.

II.

III.

IV.






Господарська історія .………………………….

2

1

-

-

3






Господарська географія

(світ. і українських земель)……………………...


2

2

2

2

8




Суспільна агрономія……………………………..

-

-

-

1

1



Історія й ідеологія кооперації…………………...

2

2

2

-

6






Підприємстводетайл. і гуртової

торгівлі(техн.торг.)………………………………


3

2

-

-

5







Підприємствопромислове

(фабричне і ремісниче)…………………………..


-

-

-

1

1







Правознавство

(торг., адм., податкове і кооперат.)……………..


-

2

2

3

7




Товарознавство…………………………..............

4

3

3

3

13



Кореспонденція і канцелярія

(торг. і кооп.)……………………………………..


-

2

1

-

3




Аритметика і калькуляція

(торгов. і кооп.)………………………………….


3

2

2

2

9


11.

Книгоговедення:



















а) просте торг. і кооп.(без біл.)………………….

-

2

-

-

2




б) заг. подвійне (амер.)…………………………..

-

-

4

-

4




в) спец. кооперативне…………………................

-

-

-

4

4

12.

Організація і ведення гол.типів

кооператив та кооп. інструкція і ревізія. ……...


-

-

2

2

4


13.

Освітня праця в кооперації

(бібліотеки. кооп. свята, кооп. преса і т.д.)…...


-

-

-

2

2


14.

Історія й ідеольогія кооперації………………..

2

2

2

-

6

Разом

16

18

21

23

78

Б. загальноосвітні і помічні:

14. Релігія……………………………………………

1

1

1

1

4

15. Українська мова і письменство…………..........

4

4

3

3

14

16. Польська мова і письменство…………………..

2

2

2

2

8

17. Загальна історія Європи…………………..........

3

3

-

-

6

18. Німецька мова ( з коресп.)...................................

3

3

3

2

11

19. Гігієна……………………………………………

1

-

-

-

1

20. Природа………………………………………….

2

2

2

1

7


21. Руханка………………………………………….

2

2

2

2

8

22. Наука про сучасну Польщу, будову

суспільства і обов’язки громадянина…………..


-

-

2

-

2


разом годин

18

17

15

11

61

Разом тижнево

34

35

36

34




В.Надобовязкові:

23. Стенографія…………………………………….

-

-

-

4

4

24. Писання на машині……………………………..

-

-

2

-

2

25. Спів……………………………………………..

1

1

1

1

4

26. Техніка молочарства

(вправи в «Маслосоюзі»)…………………………..


-














-

2

-

-

Джерело: [758].



Додаток Й.5

Стаття М. Мартинюка «Кооператива в школі», уміщена в часописі «Рідна Школа» (1937 р.)

Закінчення додатка Й.5


Джерело: [885].
Додаток Й.6

Інформація про свято ощадності, яке відбулося 1932 р. у школі УПТ у Копичинцях

Свято ощадности в рідній школі в Копичинцях відбулося 25 жовтня 1932 р. у семикласній школі УПТ «Рідна школа» у Копичинцях. Воно розпочалося співом «Боже Великий, Єдиний», відтак один з учителів пояснив користи складання дрібних сотиків до шкільної щадниці, оприлюднив результати збірок, проведених цього дня та заохотив учнів до повсякденних таких акцій, унаслідок чого 193 учні того дня склало 24.95 зл. Далі урочиста частина продовжилася концертом (виступ дитячого хору та декламації), вони були тематичні, «відповідно підібрані й указували дітворі, що в праці, ощадности й обєднанні під ясним прапором спільництва наша доля покращає зовсім певно». На перервах святковий настрій школярів підносила гра оркестру театру «Цьвіркун». Запрошений на свято Зілинський привітав учнів від ПСК у Копичинцях. Свято ощадності закінчилося співом гімну «Ще не вмерла Україна».


Джерело: [1431].

Додаток Й.7

Свято рідношкільної молоді у Львові (1934 р.)

Джерела: [206; 1248].



Додаток Й.8

Каталог експонатів, представлених на Першій Українській Педагогічній виставці

"Національній музей"

Центральний будинок "Вхід.

1. Світлини з життя шкіл «Рідної Школи» А. Загальний відділ: дошкілля.

І Саля.


2. Захоронкарська Семинарія і Школа вправ СС. Василіянок у Львові. Приладдя до навчання.

II. Саля. Товариство «Українська Захоронка» у Львові:

3. Рисунки і малюнки дітей від 2 — 7 літ.

4. Вироби дітей дошкільного віку.

5. Ляльковий театер

А. Загальний відділ: вселюдні і середні школи.

III. Саля

Допомічне приладдя до навчання поодиноких предметів і вироби учнів вселюдних і середніх шкіл.

6. Праці учнів вселюдних шкіл: з паперу і картону; з тектури; з дерева з ужиттям ножа; з дерева з ужиттям тесака і пилки.

Продовження додатка Й.8

7. Плетінкові праці учнів вселюдних шкіл: з рогожини; зі соломи; з лозини; зі шнурка (село); плетінки з цельофану (місто).

8. Модель українського вертепу у виконанні учнів Малої Семінарії у Львові.

9. Праці з дерева учнів І кл. гімн, і приладдя. Знаряддя.

10. Праці з металю учнів П кл. гімн.: з дроту; з вальцівки; з бляхи; ковані з бляхи — і приладдя.

11. Праці зі шкла учнів III кл. гімн.: обрібка плоского шкла (у прямих і колових лініях); примінення пляшок до виробу ужиткових предметів; термічна обробка шкла. Знаряддя.

12. Праці учнів IV кл. гімн, виконані на годинах практичних занять у зв'язку з навчанням фізики. Праці для домашнього вжитку.

13. Праці учнів виконані в зв'язку з навчанням фізики для шкільного вжитку

14. Допомічні карти до навчання природи.

15. Допомічні засоби до навчання фізики в середній школі.

16. Допомічне приладдя до навчання рахунків у народній школі і математики в середній школі.

17. Допомічне приладдя до навчання латини.

18. Допомічне приладдя до навчання польської мови.

19. Допомічне приладдя до навчання релігії. Світлини з життя Богословської Академії у Львові.

20. Допомічне приладдя до навчання української мови.

21. Допомічне приладдя до навчання географії.

22. Допомічне приладдя до навчання історії: а) княжа доба, б) козацька доба.

23. Литунське моделярство.

25. Українське Педагогічне Товариство «Рідна Школа»: світлини, діяграми і мапи. Організація і праця Товариства.

26. Прапори шкіл «Рідної Школи».

27. Порадня для вибору звання при Головній Управі «Рідної Школи» у Львові.

28. Світлини з життя шкіл.

29. Альбоми зі світлинами з життя шкіл.

IV. Саля

30. Модель вакаційного табору на Сокалі біля Підлютого в Горганах. Б. Фахове шкільництво (І. Поверх).

V. Саля

31. Народня Торговля: фаховий вишкіл купецької молоді.



32. Державний Хліборобський Ліцей у Чернелиці.

33. Краєве Господарське Товариство «Сільський Господар»: Хліборобський Вишкіл Молоді, — організація для сільської молоді. Мета: вишколення сільської молоді на добрих господарів і свідомих громадян. Діяграми: а) організація, б) методика, в) висліди. Організація Хліборобського Вишколу Молоді обіймає на сьогодні 1180 гуртків, в яких є: хлопців 8231, дівчат 4840

34. Ревізійний Союз Український Кооператив: кооперативний вишкіл молоді.

VI. Саля


35. Крайовий Союз Молочарський «Маслосоюз» у Львові: Молочарська Школа в Стриї.

36. Купецька Гімназія Р.Ш. у Львові: а) шкільна крамниця і виставове вікно, б) діяграми, в) світлини з життя школи і праці учнів з ділянки реклями.

37. Мужеська Фахова - Доповнююча Школа Р.Ш. у Львові.

38. Дівоча Фахова - Доповнююча Школа Р.Ш. у Львові: праці учениць.

39. Кравецько - білизнярська Школа «Труду» у Львові.

40. Кравецька Гімназія СС. Василіянок у Львові.

VII. Саля

41. Товариство «Просвіта»: самоосвітня праця молоді.

Закінчення додатка Й.8

VIII. Саля

42. Шитво в жіночих школах загальнообразуючих і фахових: а) праці учениць вселюдних шкіл, б) середніх шкіл

IX. Саля


43. Вищий Музичний Інститут ім.Лисенка у Львові.

44. Ноти до навчання. Бічний будинок.

В. Діяграми і рисунки.

X. Саля


45. Шкільні афіші.

46. Діаграми і мапи шкіл: Львів, повіти: Бережани, Городенка, Дрогобич, Зборів, Золочів, Коломия,Перемишль, Перемишляни, Радехів, Рогатин, Самбір, Станиславів, Стрий, Тернопіль, Чортків, Яворів.

47. Рисунки, записки і вправи учнів вселюдних шкіл.

XI. Саля


Г. Українська педагогічна література (у виборі).

48. Підручники: а) стародруки, б) букварі, в) читанки для вселюдних шкіл, г) інші підручники для вселюдних шкіл, ґ) читанки для гімназій, д) інші підручники для гімназій, е) підручники для фахових шкіл.

49. Устрій шкільництва і шкільні звідомлення у виборі.

50. Педагогічна література.

51. Педагогічна преса.

52. Видавництво «Рідної Школи» у Львові.

53. Державне Видавництво Шкільних Книжок у Львові: шкільні підручники для шкіл.

54. «Вогні» Видавнича Кооператива для молоді.

55. В - во «Дзвіночок».

56. В - во «Наш Приятель».

57. В - во «Світ Дитини».

58. В - во «Українське Юнацтво».

59. В - во Української Господарської Академії в Подєбрадах.

60. Видання Українського Педагогічного Інституту ім.Драгоманова в Празі.

61. Видання Української Реальної Гімназії в Ч.С.Р.

62. Гр-кат. Богословська Академія у Львові: видання. Г. Учительські організації:

63. а) Товариство учителів середніх і вищих шкіл «Учительська Громада» у Львові, б) Взаємна Поміч Українських Учителів у Львові.

Вселюдна школа Р.Ш. Д. Організації молоді.

XII. Саля

64. «Великий Луг» -Львів . . ...

XIII. Саля

65. Пласт (1911-1930).

XIV. Саля

66. «Сокіл Батько» у Львові.

67. Товариство «Орли» — Львів.

Е. Бурси і оселі.

XV. Саля


68. Товариство Вакаційних Осель у Львові

69. Реміснича Бурса у Львові".


Джерела: [1043-1045].

Додаток Й.9

Умови вступу до Інституту ім. св. Ольги на 1914-1915 н.р.
«Конкурс на принятє дївчат до Інституту ім. сьв. Ольги на рік шкільний 1914/15»

Жіночий Кружок У.П.Т. імени Ганни Барвінок у Львові розписує отсим конкурс на принятє дївчат до Інституту ім. сьв. Ольги на рік шкільний 1914/15. Першенство мають учениці шкіл У.П.Т.

Услівя принятя: 1) Місячна оплата 40 К платна з гори, 2 К місячно на пранє і 10 К одноразового датку на інвентар. Спосїбні і пильні, а вбогі дївчата, можуть дістати знижку, наколи предложать сьвідоцтво убожества.

2) Всї інститутки мусять піддати ся лїкарським оглядинам. Старшина кружка може не приняти зголосивші ся вже учениці, наколи інститутський лїкар узнаєть їх хоровитими.

3) Кожда інститутка мусить при зголошеню виказати ся приписаною скількостю біля і других річий, а іменно мусить мати: 6 сорочок, 4 пари майток, 3 кольорові гальки, 4 кольорові нічні кафтаники, 6 пар панчох, 4 ручники, 12 хустинок до носа, 3 простирала на ліжко і 3 під ковдру, 3 пошевки, подушку, ковдру, коцик, сінник (о солому старає ся кожда власним коштом), 2 суконки, 3 фартушки (чорний і 2 кольорові), 2 пари черевиків, плащик зимовий і весняний, 2 капелюхи (зимовий і лїтний), щітку до суконь і до черевиків, гребінь, мило, щіточку до зубів. Усе білє і постїль мусять бути позначені числом, яким зазначена буде карта принятя. Брак приписаних річий і непозначене білє може бути причиною непринятя до інституту.

4) Батько (мати, опікун) мусить бути членом Українського Педаґоґічного Товариства і підписати деклярацию, в якій зобовяже ся платити точно з гори що місяця визначену квоту і підчиняти ся усїм постановам інститутського реґуляміну, якого витяг находить ся на картї принятя.

5) Науку музики можуть інститутки побирати тільки в інститутї за місячною оплатою 10 К. За уживанє фортепяну платять по 1 К місячно. Наука поза інститутом може бути дозволена в виїмкових тільки случаях.

7) Інститутки платять за повних 10 місяців шкільного року. Виступаючі на місяць в серединї або при кінци року обовязані зложити за той час повну оплату.

Поданя о принятє, заосмотрені послїдним шкільним сьвідоцтвом, евентуально і сьвідоцтвом убожества, належить вносити до 20 червня с. р. на адресу кружка (ул. Мохнацького 12). Бувші інститутки мусять внести також поданє. Кожде поданє мусить бути остемпльоване марками У.П.Т. на 50 сот. На відповідь залучити почтові марки на 15 сот. Неостемпльовані і незаосмотрені в потрібні документи поданя не будуть узгляднені.

Кожда принята інститутка дістане карту принятя, з якою зголосить ся в інституті з початком шкільного року. Без карти Управа інституту не може нїкого приняти.

За Старшину Кружка: К. Малицька голова, А. Попелївна секретарка»

Джерело: [735].



Додаток Й.10

«Селєкційний курник» в Українському дівочому інституті в Перемишлі

Джерело: [55].



Додаток К

Курсова підготовка фахівців до здійснення господарського вихованя учнівського юнацтва та дорослого населення в Західній Україні за досліджуваного періоду

Додаток К.1

Навчальні плани державних чоловічих та жіночих учительських семінарій (1909 р.)
№ Навчальні предмети Польські заклади Утраквістичні заклади

Курси


1 2 3 4 1 2 3 4

1 Релігія 2 2 2 2 2 2 2 2

2. Педагогіка з практичними - 2 4 9 - 2 4 8

вправами


3. Польська мова 4 4 4 4 3 3 3 3

4. Українська мова - - - - 3 3 3 3

5. Німецька мова 4 4 3 3 3 3 3

6. Географія 2 2 2 1 2 2 2 1

7. Історія і конституція 2 2 2 1 2 2 2 1

держави і краю

8. Математика і геометричні 4 3 2 2 4 3 2 2

рисунки


9. Історія натуральна 2 2 2 2/1 2 2 2 2/1

10. Фізика 2 2 2 1 2 2 2 1

11. Сільське господарство

(садівництво і городництво) - - ½ ½ - - ½ ½

12. Каліграфія 1 - - - 1 - - -

13. Ручні рисунки 3 3 3/2 2 3 3 3/2 2

14. Музика і співи 1 1 1 1 1 1 1 1

15. Гра на скрипці 2 2 1 1 1 1 1 1

16. Гімнастика 2 2 2 2 2 2 1 1

Усього 31 31 32 32 31 31 32 32



Навчальний план державних жіночих учительських семінарій (1909 р.)

№ Навчальні предмети Польські заклади Утраквістичні заклади

Курси

1 2 3 4 1 2 3 4


1 Релігія 2 2 2 2 2 2 2 2

2. Педагогіка з практичними - 2 4 9 - 2 4 9

вправами

3. Польська мова 4 4 4 4 3 3 3 3

4. Українська мова - - - - 3 3 3 3

5. Німецька мова 4 3 3 3 3 3 3 3

6. Географія 2 2 2 1 2 2 2 1

7. Історія і конституція 2 2 2 1 2 2 2 1

держави і краю

8. Арифметика і геометричні 3 3 2 1/2 3 3 2 1/2

форми

9. Історія натуральна 2 2 2 2/1 2 2 2 2/1



Закінчення додатка К.1

10. Фізика 2 2 2 1 2 2 2 1

11. Ручні жіночі роботи 2 2 2 2 2 1 1 1

12. Каліграфія 1 - - - 1 - - -

13. Ручні рисунки 2 2 2 2 2 2 2 1

14. Музика і співи 1 1 1 1 1 1 1 1

15. Гра на скрипці 2 2 1 1 1 1 1 1

16. Гімнастика 2 2 2 2 2 2 1 1

Усього 31 31 31 32 31 31 32 32

Джерело: [1720, s. 33, 73].



Додаток К.2

Учительський сільськогосподарський курс у Риманові (1940 р.)

Джерело: [772, с. 484].


Додаток К.3

Інструкторські курси шовківництва у Львові (1928 р.)
Джерело: [1439].

Додаток К.4

Інструкторські сільськогосподарські курси в Янчині (1933 р.)

Джерело: [772, с. 114].



Додаток К.5

Курси для підготовки працівників зі збуту сільськогосподарських тварин (1937 р.)

Джерело: [772, с. 540].


Додаток К.6

Програма та викладацький склад курсу з підготовки інструкторок для роботи серед сільського жіноцтва, улаштованого товариством “Сільський господар“ у Львові (1 листопада 1936 — 15 травня 1937 рр.)

Теоретичні предмети: 1. Історія товариства “Сільський господар“ — інженер Є.Храпливий2. Основи хліборобства і рослинної продукції — інженер А.Романенко. 3. Садівництво і городництво — інженер М.Боровський. 4. Годівля молочних корів — інженер Р.Голод. 5. Годівля дрібних домашніх тварин і заготівля кормів — інженер П.Зелений. 6. Птахівництво — інженер О.Дучимінська7. Пасічництво . М.Боровський. 8. Шовківництво — інженер Л.Колтунюк9. Праця в секціях зліборобського вишколу молоді — інженер А.Романенко.10. Кухонна хімія — інженер О.Дучимінська. 11. Пететвори садовини і городини та їх консервація — І.Домбачевська. 12. Основи історії кооперації — інженер Е.Єліяшевський. 13. Фахова та організаційна праця в секціях Господинь доктор, інженер Х.Кононенко. 14. Гігієна та плекання немовлят — доктор — Ю.Дзерович. 15. Народне мистецтво — П. Ґурґуліва.16. Народна ноша — І.Павликовська17. Роля жінки-українки в економічному відродженні села — О.Кисілевська. Окремі реферати: “Роль жінки в історії українського народу“ (%Дашкевич), “Історія і засада кооперації “(О.Луцький), “Молочарська кооперація“ (М.Хроновят), “Заготівля і збут яєць“ (М.Твордило), “Збут беконових свиней“ (Радловсбкий) та ін. Практичні заняття: куховарство — татухова, трикотарство — М.Зелена, крій та шиття — І.Іванчук, Я.Сайовська (виклаачки кравецької фахової школи крою і шиття “Труд“ у Львові)Україномовні радіовиступи на господарські теми членів “Сільського господаря“ у 1938 р. (дата, доповідач, тема).

Джерела: [605, с. 67; 772, с. 131].

Додаток Л

Господарське виховання дітей у сім’ї за досліджуваного періоду

Додаток Л.1

Гендерний аспект виховання господарської культури особистості в сім’ї за досліджуваного періоду

Види побутово-господарської праці Дівчата Хлопці


Куховарення: приготування повсякденної їжі

+

-

приготування святкової їжі

+

-

випікання хліба

+

-

випікання печива на свята

+

-

Прибирання: миття посуду

+

-

миття підлоги

+

+

прибирання в кімнаті

+

+

естетизація помешкання

+




прибирання двору та господарських будівель

+

+

побілка оселі (ззовні та зсередини), мазання, розмальовування печі

+

-

мазання стін

-

+

догляд за хатніми рослинами

+

-

розведення квітів біля хати



+

-

Догляд за молодшими братами та сестричками: годування, прибирання, переодягання,

привчання до посильної праці, навчання грамоти




+

+

догляд за старшими членами родини

+

+

прання власного одягу та одягу членів сім’ї

+

+

відбілювання сорочок, прасування

+

-

Господарювання: догляд за «дробом» (домашньою птицею)

+

-

догляд за хатніми тваринами

+

-

доїння корови (кози), вміння зберігати та

виготовляти молочні продукти



+

+

догляд за коровою: випасання

+

-

напування

+

-

доїння

+

+

догляд за свинею: годування

+

+

випасання

-

-

догляд за вівцями, козами

+

-

догляд за конем

-

+

Городництво: саджання городніх культур на гргрядках, прополювання городу

+

+

розведення квітів біля хати

+

+

орання, сівба на полі

-

-

угноєння городу, поля

-

-

сапання картоплі, кукурудзи, буряка

+

+

консервування овочів, сушіння фруктів, грибів

+

+

збирання лісових ягід, малини, лікарських ророслин, їх обробка, сушіння, переробка, зберігання тотощо


+

+

заготівля сіна



+

-

косіння

-

-

виготовлення тичок для квасолі,

«острив», «підпор» для сушіння сіна





-

+

складування сіна (в копиці та стоги)

+

+

звезення урожаю, сіна

-

+

Щоденна побутова праця: носіння води

+

+

носіння дров




+

заготівля дров

-

+

Будівельні роботи: столярування (ремонт ммеблів, дверей,

виготовлення знарядь праці, посуду та ін.)



-

+

зведення тину, господарських будівель, осель тотощо

-

+

копання криниць

-

+

Шиття, ремонт одягу: пошиття одягу

+

+

ремонт одягу


+

+

ремонт взуття

-

-

вишивання рушників, сорочок, серветок та ін.

+

-

в’язання, гаптування, мереживо тощо

+

+

ткацтво

+

-

килимарство

+

-

Джерела: [163; 329; 427; 784; 1233; 1646].
Додаток Л.2

Актуалізація проблеми виховання господарської культури особистості в праці В.Калиновича «Наша молодь в переломній добі» (1926 р.) (уривки)

«Що в нашій країні гігієнічні умовний шкільної і домашньої праці дітей страшніші як у культурних державах, загальновідомо, хоч і ніхто досі цього питання у нас не досліджував. Знаємо далі, що в нас панує повна самоволя щодо використовування дешевого діточого труду. Навіть під час літніх ферій не мають українські діти спочинку. Батьки заставляють їх тяжко працювати й виконувати непосильні доручення так, що діти прикро відчувають усякі примусові праці.

Що наші діти, особливо молодші, незвичайно люблять сільське господарство, виходить із відповідей молодших гімназисток і гімназистів на 5-те питання : "Чи подобається Вам господарство (1. сільське; 2. домашнє)? Сільське господарство вибрало 86% хлопців і 73% дівчат, домашнє - 3% хлопців і 18% дівчат. Не любить ніякого господарства 11% хлопців і 9% дівчат. Чимало наших дітей признає, що їм подобається заняття селян, бо «господар від нікого не залежний пан», діти навіть залюбки виконують легші роботи, як звоження снопів з поля й т.п., але більша часть дітей скаржиться на непосильні польові роботи.

Закінчення додатка Л.2

Діти наших селян, часто 10-13 літні дівчата й хлопчики, мусять жати, пасти худобу на пасовиську, стерні або в лісі, носити воду, бавити маленьку дитину й т.д. Дівчата нарікають на всякі тяжкі заняття в хаті, огороді й полі (33%): малі й великі дівчата (10-26 літ) мусять прясти, мити начення, мастити глиняну долівку, шурувати підлогу, чистити тафльовану підлогу, шарувати стіни, прати шмаття, прасувати, цирувати панчохи, латати, шити; сапати, копати землю, жати, в'язати снопи, обирати бульбу й т.п. Найбільше скаржаться дівчата на примусове куховарство (76 на 330). Мотиви невдоволення: "Руки болять", "мучить", "бо як варю, то вже й сама не хочу їсти"; "від праці в полі плечі болять", "сонце пече", "не маю сили згинатися", "бо бриджуся прати брудне шмаття", "бо я відвикла від тяжкої домашньої праці", "бо я не годна шурувати" (12-ти літня гімназистка!), "мене ноги болять, ходити по стерні і жати" (13-літня гімназистка) й т.п. Деякі дівчата не люблять "учитися на память" (6-36%), спати по обіді (3.03%), вправлятися на фортепяні (2.72%), ходити коло вибагливої хворої людини (2.42%), "дармувати" (2.12%), писати листи (1.81%), учитися вечером (1.51%), "довго вчитися" (1.21%) і т.п.

Хлопцям так само не подобаються всякі примусові домашні та польові заняття (17.89%). Кромі вже вище вичислених занять при господарсттві або в полі хлопці мусять: орати, косити, молотити, рубати дрова, різати січку й т.п. Сини ремісників мусять помагати батькам: мурувати, тесати, вистругувати, латати черевики й чоботи й т.д. (5.04%). Мотиви невдоволення подібні як у дівчат. Один 14-ти літній хлопчик не може молотити "бо ослаблений вічним сидженням при книжках" не має сили. Найбільше лементують непосидющі хлопці з приводу занять, які вимагають сидіти, як напр. шевство, кравецтво, токарство, як бавити дитину, замітати хату, варити ("бо це не хлопця діло"), дерти пір'я, шити, прати, шурувати підлогу й т.п. (22.68% невдоволених).

Знаємо з досвіду, як це впрочім стверджує й анкета, що бідніші хлопці (у віці від 14 літ починаючи) наймаються під час літніх ферій як чорноробочі в фабриках і варстатах або як наймити при господарстві, де мусять "двигати тягарі", "помагати при машинах", "рубати дрова", "копати землю", "працювати в млині" і т.д." "Мале заінтересування в наших дітей також і в відношенні до слейду та взагалі до т.зв. ручних робіт, що в дітей інших народів належать так само, як і руханка до наймиліших предметів!...

На питання: "Чи крім істнуючих предметів навчання можете подати ще й такий, якого введення ви бажали би собі?" одержав найріжніші відповіді, із яких наводжу найважніші: "більше практичних наук" (5 гімназистів), "більше годин гімнастики" (16 учеників 5 кЛьвів.), "довідатися про життя славних людей", "політичної економії" (4 учні 7-х і 8-х кЛьвів.), "соціольогії" (17 учнів), "гігієни" (21 уч.), "вияснення сексуальних проблем" (4 учні), "лекцій - танців" (3 уч.), "шевства" (7 уч.), "авіації (летунства)" (2 уч.), "садівництва й рільництва" (5 уч.), "виховання в патріотичному дусі" (7 учнів), "історії штуки мистецтва" (6 учнів), "стенографії" (5 учнів). Гімназистки бажають собі "навчання практичних робіт" (25), "стенографії" (4), "астрономії" (2), "докладного навчання шиття" (16), "музики" (12), "гігієни та взагалі всякого того, що треба знати кожній замужній жінці" (7), "бодай одної години педагогіки" (5) і т.п. Цікавим вислідом анкети в дів. гімназії треба вважати те, що ні одна гімназистка не бажає навчитися куховарства, а в той час, коли 17 семінаристок домагається введення куховарства, як обовязкового предмету в дівочих відділах учит. семінарії. Далі домагаються семинаристки навчання шиття (9), "кравецтва" (19), "моднярства" (25), "господарства" (2) і т.д. Подібні бажання висловлюють і семінаристи. Сповнити всі висловлені бажання - річ неможлива. Але вважаю справедливим домагання гімназистів і гімназисток відносно введення гігієни, а в звязку з цим "вияснення всього того", що молодій, недосвідченій людині треба знати. Так само вказаним уважаю введення кравецтва й моднярства в дівочих відділах і шевства, кравецтва, або столярства в хлопячих відділах учит. семінарії …".

Джерело: [668].
Додаток М

Розвиток фахової сільськогосподарської освіти за міжвоєнного двадцятиріччя ХХ століття

Додаток М.1

Резолюції з’їзду товариства «Сільський господар» (1926 р.)


Джерела: [587; 1365].

Додаток М.2

Сільськогосподарське шкільництво в Чехословаччині

Продовження додатка М.2


Джерело: [349; 1282].

Додаток М.3
Практичні заняття учнів Милованської сільськогосподарської школи

Джерело: [899].

Додаток М.4

Конкурс до сільськогосподарської школи в Милованню (1928 р.)

Умови: чоловіки від 16 до 24 років.

Оплата за приміщення в гуртожитку, світло, опалення – 5 зл місячно, вписове – 15 зл.

Набір на однорічну школу з 20 січня 1931 по 20 грудня 1931 р.

Для 40 учнів.

Навчання безкоштовне.

Харчування – у кооперативній їдальні, яку ведуть самі ж учні під наглядом учителя, оплата – 35-40 зл щомісячно.

Кожен учень має мати одяг(зокрема і для праці), 4 пари білизни, 4 рушники, 2 простирадла, подушку, покровець, сінник (матрац), а також ложку, виделки, ніж, тарілку, півлітрове горнятко .

Навчання взимку – здебільшого теоретичне, улітку – практичне.

Джерело: [734].
Додаток М.5

Вірш «До праці ставаймо ми всі!» Г. Костюка, учня сільськогосподарської школи в Милованні
Джерело: [766].

Додаток М.6

Інформація про сільськогосподарську школу

Товариства „Просвіта” в Миловані (1936 р.)
Навчання в школі є теоретичне і практичне, обіймає всі ділянки сільського господарства та підготовляє учеників не лише до праці на власному господарстві, але також до праці в хліборобських і кооперативних організаціях (контрольорів молочности, кооперативних діловодчиків і т.п.). При Школі є зародова обора молочної худоби, зразкові курники, шкілки овочевих дерев, продукція насінь, пасіка, все це пристосоване до практичного навчання. Школа має ремісничі варстати, в яких ученики мають нагоду навчитися робити ті прилади потрібні для господарства, які кожний господар може сам собі зробити.

В школі працює 3 фахівці учителі-спеціялісти та інструктори для практичного навчання.

Що року дня 20 січня зачинається 11-місячний сільсько-господарський курс, який триває до дня 20-го грудня.

На курс приймається мужчин у віці 15-24 літ, що покінчили найменше народну школу.



Джерело: [1123].

Додаток М.7

Стаття Й. Раковського «Ще про господарську школу в Милованню!», уміщена у часописі «Сільський Господар» (1932 р.) (фрагмент)


Джерело: [1157].
Додаток М.8

Інформація про господарську школу в Стрию (1932р.)
Джерело: [334].

Додаток М.9

Інформація про сільськогосподарську школу

в Шибалині (1936 р.)

Ця школа існує від 1933 р. і є під опікою „Рідної Школи”.

Це новий тип української хліборобської школи, що своєю організацією й способами навчання, запевнює селянській молоді набути в цій школі знання, щоби зуміти згодом господарити на приблизно 10-морговому господарстві, вміти дати собі раду в житті та бути хосенним для суспільства.

Наука починається 1-го листопада кожного року й триває один рік. Це школа для хлопців і дівчат, що скінчили бодай сільську школу й мають не менше 14, а не більше 20 років.

Чого учать у цій школі? Щоби поглибити та поширити загальне знання та образування молоді й уможливити їй зрозуміння господарських предметів навчання, в школі навчають таких загально-образуючих предметів: літератури, історії, географії, природи, рахунків і гігієни.

З господарських предметів навчають: рільництва, годівлі, бжільництва, городництва, садівництва і т.д. та ведення господарства загалом.

Цих усіх предметів учаться хлопці й дівчата.

Крім цього хлопці вчаться майстерки для власного вжитку й потреби.

Дівчата зокрема вчаться домашнього господарства (варити, пекти, прати, вести дім) та шиття, крою й робіток.

Абсольвенти та педагогічний склад школи в Шибалині (1938 р.)

Джерела: [772, с.102; 1281].



Додаток М.10

«Прогульки» як ефективний засіб навчання і виховання учениць

Джерело: [772, с.101].



Додаток М.11
Практичні заняття із шиття проводить учитель О. Попович

Джерело: [772, с. 247].




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал