Білавич галина василівна



Скачати 10.38 Mb.
Сторінка30/42
Дата конвертації22.12.2016
Розмір10.38 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   42

Додаток В

Теоретичні засади педагогіки виховання господарської культури особистості

Додаток В.1

Концепція виховання господаря-власника, за У.Самчуком
Рис. В.1.1. Концепція виховання господаря-власника, за У.Самчуком
Додаток В.2

Стан українського шкільництва (1913 р.)

Після звіту краєвої ради шкільної зросло в сїм роцї число народних шкіл о 227. Етатових кляс було більше о 426, а надетатових о 564. Число громад, які не мали школи минувшого року, було 63; протягом року зорґанізовано школи в 39 громадах так, що лишає ся ще 24 громад, що не мають школи. Число дїтий, котрі побирали науку, зросло в тім роцї о 41.539, а доповняючу науку побирало 3 649 дїтий більше, як попередного. Число учителїв і учительок побільшило ся о 967, число квалїфікованих зросло о 1.061. В шкільнім роцї 1911/12 було 62 державних ґімназий (в сїм числї 6 філій); приватних мужеських ґімназий з правом прилюдности 26; приватних женських ґімназий з правом прилюдности 21; реальних шкіл 14; женських лїцеїв 11. Фреквенция була така: в державних ґімназиях 32 886 учеників; в приватних мужеських ґімназиях 2.716, в приватних ґімназиях женських 2.243, в реальних школах 4.014, в женських ліцеях 1.619, загалом 43.478 учеників і учениць. Після народности і віроісповіданя було: в держ. ґімн. 21.8 прц. Українцїв, 77.4 прц Поляків (разом з Жидами) і инших 0.8 прц. Після віроісповіданя було греко-катол. рел. 23.3 прц., рим.-кат. 43.6 прц., мойсеєвої 23.4 прц., инших 0.6 прц. В приватних мужеських ґімназиях було Українцїв 33.6 прц., Поляків (з Жидами 66 прц.), инших 0.4 прц. Після віроісповіданя греко кат. 33.5 прц., римо кат. 42.5 прц., мойсеєв. 23.9 прц., инших 1.1 прц. В приватних женських ґімназиях Українок 8.1 (!!) прц., Польок (з Жидівками) 91.2 прц., инших 0.7 прц. Після віроісповіданя греко-католичок 8.5 прц., рим.-кат. 53.2 прц., мойсеє­вого вір. (37.47 прц. В реальних школах було: Українцїв 8 (!!) прц., Поляків (з Жидами) 90.7 прц, инших 1.3 прц. Після віроісповіданя було: греко католиків 8.6 прц., римо-кат. 68.5 прц., мойсеєвого віроіспов. 19.4 прц., инших 3.4 прц. В женських лїцеях було Українок 19.5 прц., Польок (з Жидівками) 80.4 прц. Після віроісповіданя було: греко католичок 19.8 прц., римо-католичок 63.2 прц, мойсеєв. 15.7 прц., инших 1.3 прц. Шкіл промислових і торговельних було разом 10 з 2.118 учениками і 172 учителями. Шкіл промислових доповняючих було 88, а учеників 12 590. Семінарів учительських було в 1911/12 загалом 18, з того 14 мужеських а 4 женські. Під оглядом викладної мови є 7 семінарів з польською викладною мовою, а 7 з викл. мовою польською і українською. Всїх учеників в семінарах було 3.611.

Джерело: [1638].

Додаток В.3

Стан українських шкіл у Львові (1913 р.)

З львівських шкіл. Вчера відбула своє засїданє шкільна комісия, заложена при міській філїї "Просьвіти" для справ львівського народного шкільництва. Сконстатовано, що праця Кружків У.П.Т. на всїх львівських передмістях йде тепер гарно. Школа ім. Грінченка на Городецькім числить чотири кляси і стала вже перетворювати ся задля значної фреквенциї молодїжи на дві окремі школи, мужеську і дївочу. Школа кн. Данила на Жовківськім розвиває ся також дуже красно. В дни 26. с. м. устроює вона торжественне замкненє шкільного року в давнім льокали і переносить ся по фериях до новозакупленої камениці при ул. Жовківській ч. 62. В обєм своєї праці приймає також Знесіння і

Замарстинів, котрі не мають руських шкіл. Кружок на Личаківськім отвирає мужеську школу при кінци улиці Куркової ч. 34, зачинає записи дїтий вже від 16 червня (від 3-6 год. пополудни) і має фреквенцию запевнену. Рівнож отвирає Кружок стрийський мужеську школу при ул. Длуґоша ч. 17. Сї оба кружки заняли ся також руськими дївчатками в своїх передмістю і справляють їх до знаменитої дївочої школи вправ при ц. к. державнім учит. семинариї, ул. Сакраменток ч. 7 — Лихо стоїть справа тілько в середмістю. Тут нема нї Захоронки, і нїхто не печалить ся нї руською дітворою, нї міською народною школою ім. Шашкевича. Через те фреквенция в дївочих віддїлах стала невелика, хоч від послїдних вакаций одержали вони і окремий льокаль і передполудневу науку. Руські дївчата гублять ся тутки масами по польських школах, і не маючи там науки нї руського язика і письма, нї руської молитви, нї піснї, відчужуть ся від народности і обряди родичів. Щоби сему зарадити, ухвалено основати для середмістя окремий Кружок У.П.Т. ім. Маркіяна Шашкевича, котрий взяв би дїло в свої руки. На днях буде внесений статут до намісництва, а поки що постановлено запросити в слїдуючий четвер на нараду всїх людий доброї волї, без ріжниці cтану і віку, котрі схотїли би помочи в сїй частинї міста до осьвідомленя руських родичів і до поширеня тут ідеї рідної школи. Сподїватись, що чей середмістє не остане по заду других дїльниць і зробить також своє.
Джерело: [639].

Додаток Ґ

Навчально-методичне та технічне забезпечення процесу формування господарської культури учнів державних шкіл у Західній Україні за досліджуваного періоду

Додаток Ґ.1

Навчальний план сільської народної школи з двома змінами



Предмети

Спільне навчання




Ступінь 1

1 рік навчання



Ступінь 2

2 рік навчання









Релігія

1

1

2

2

Читання і письмо

9

3

2

2

Мова викладання



3

3

3

Друга (крайова) мова



3

3

3


Рахунки з вивченням простих геометричних форм

6/2*

3

3

3


Відомості з історії

і природознавства







4

4

Малювання





1

1

Співи

При нагоді



2/2

2/2


Рукоділля для дівчат





2

2

Гімнастика для хлопців





2/2

2/2

Усього годин на тиждень

13

13

Для хлопців 20

Для дівчат 21



Для хлопців 20

Для дівчат 21



* Виражені у формі дробу уроки тривали по ½ год
Джерело: [1705].

Додаток Ґ.2

Навчальний план міської шестикласної народної школи

Предмети





















1 кл.

1 р.н.


2 кл.

2 р.н.


3 кл.

3 р.н.


4 кл

4 р.н.


5кл

5 р.н.



6кл

5 р.н.


5кл

5 р.н.


6 кл

6 р.н.



Години






хлопці

дівчата

Релігія

2

2

2

2

2

2

2

2

Читання письмо



2

2

2

1

1

1

1

Мова викладання

11

9

6

6

2

2

3

3

Друга (крайова) мова



3

3

3

2

2

2

2

Німецька мова





6

6

5

5

4

4

Математика

6/2

3

3

3

3

3

2

2

Відомості з природознавства









3

3

2

2

Відомості з географії та історії









3

3

2

2

Малювання



1

1

1

3

3

2

2

Співи

1

1

1

1

1

1

1

1

Рукоділля для дівчат



2

2

2





4

4

Гімнастика для хлопців

1

2

2

2

2

2





Усього годин у тиждень

18

23

26

26

29

29

27

27

* Виражені у формі дробу уроки тривали по ½ год

Джерело: [1705].


Додаток Ґ.3

Інформація директора Є. Жуковського про рільничу школу в Кіцмані (звіт діяльності за 1898- 1899 н.р.)

«Школа рільнича і Кіцмані є школа краєва. Вона заснована Буковинським Соймом краєвим ухвалою з 1 лютого 1895 року, а відкрита 13 жовтня 1897 року з восьма питомцями. Викладова мова є для руських учеників руська, а для німців німецька. В ній уділяються не лише теоретичні науки, але проводиться практична взірцева господарка в галузях, потрібних для мешканців низи. Для веденя взірцево господарки є поле в розмірі 17,5 га. Всі забудови розволожені відповідно до потреб, а там є окремі будинки:



  1. Властивий шкільний будинок має два кляси, одну канцелярію для дирекції, одну кімнату для конференції, одну кімнату на збір наукових приборів і одну робітню з книжками.

  2. Будинок для інтернату, де питомі мають чотири спальні і одну спільну умивальню і одну їдальню; тут також міститься кухня і ивниця. Інтернат розрахований на 20-24 вихованці.

  3. Мешкальний двір з двома помешканнями, а то:а) для директора 3 покої, 1 кухня 1 комора, одна пивниця і один пой гостиний; б) для другого учителя: 2 покої, 1 кухня і 1 комора.

  4. Мешкальний двір для асистента господарчого: 1 кімата+1 кухня і комора.

  5. Дерев’яна стайня з мурованою молочарнею й коморою для приготування поживи худобі.

  6. Дерев’яний курник при котрім уміщене гноїще з мустянкою.

  7. Будинки господарські – з дерева лежать позаду подвіря і складаються: з оборога, стодоли, амбару, кошниці, комори на полову й комори на господарчі знаряддя й начиня.

  8. Напівотворена стайня на вівці.

  9. Курник і окіл.

  10. Дровітня й комора.

  11. Криниця.

  12. Велике чотирикутне подвіря з квітниками й садом молодим (3 а), де защиплено велику кількість дичок. Є тераса ¾ га на сад і виноградник. Всі описані предмети є власністю Буковинського кураєвого фонду.

Громада Кіцманя дала ділянку 10 а під сад, отримавши від Краєвого Виділу дотацію 100 зр. Тут посаджено 1 тис. яблучних і 1 тис. грушевих дичок на майбутнє посіяно зернята з яблунь, груш, слив, вишень і черешень.

Поле поділене на 0 ділянок відповідно до переміни сівби. Оскільки є багато худоби, то засівали 50% поля рослинами партерними. З інших культурних рослин сіяно пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, саджанці, бараболю, буряки. Все добре вдалось.

З худоби:

пара коней;

1 бугай, 9 корів, 5 шт. молодняка (молоко використовували здебільшого в інтернаті, а надлишок продавали);

3 свиней;

2 баранів, 3 матки і 2 ярки;

Обходять худобу по черзі питомі.

Учителі:


  1. Жуковський Євгеній. Директор, управитель шкільної господарки і всіх з нею сполучених заведень. Учив загальної і спеціальної культури рослин та продукції

  2. звірят, провадження господарки, книговодства, огородництва і плекання ярини, бджільництва, законодавства і про здоровя домашніх тварин.

  3. Харинович Василь. Провізоричний учитель фаховий, завідувач бібліотеки і досвітчального огорода, учив фізики, хімії, зоології, ботаніки, мінералогії, лісництва, геометрії і міряння поля, малювання та законодавства.

  4. Никонович Григорій. Надучитель 6 класу народної школи, кваліфікований учитель для шкіл ви ділових, учив рускої і німецької мов.

  5. Прокопович Іван. Учитель 6-класової школи народної в Кіцмані, учив рахунків і гімнастики.

  6. Березовський Теодор-Едмунд. Учитель 6-класової народної школи в Кіцмані, учитель геометрії і співу.

  7. Григорович Матей. Надучитель 3-класової школи народної в Суховерхові, учив столярства, стельмахарства, кошикарства, бондарства.

  8. Вільтавський Фердинант. Господар заведення, провадив польові роботи, учи садівництва і о ярині.

Були ще катехити – вчителі релігії. Бібліотека шкільна числить 102 книжки, між тим лише 6 руских. Наукових приборів було 83, і 28 машин.

Джерело: [421].



Додаток Ґ.4

«Наукова програма до ведення курсів жіночого господарства» А. Андрохович (уривки)

"ТРЕТЯ КЛЯСА

Роботи з паперу і картону. а) Сшивання книжечок до записування і зішитків. Основні геометричні брили: куб, прямостінник, граняк, остриця, валець, стіжок. Пуделка на вату, на шпильки і сталівки. Моделі будинків і домашньої обстанови. Дальші вирізки з кольорового паперу. Вирізування листків, цвітів і сильветок звірів.

Ялинкові прикраси. Павуки, кошички, гніздочка, ліхтарики, дімки, шопки, пуделочка. Ці предмети можуть бути прикрашувані вирізками.

Прилади. Ножички, ножики, залізні цирклі та угольниці (20x30 см), трикутники і лінійка з міліметровою поділкою.

Матеріяли. Ріжнокольоровий картон, білий, сірий і кольоровий папір, інтролігаторський кляйстер, голки, нитки.

РОБОТИ З ПАПЕРУ І КАРТОНУ.

Сшивання записних книжечок і зішитків. Зложити чотири

картки паперу через половину (отримаємо 8 карток), і одну картку картону так само зложити, як окладнику до записника, чи там зішитка. Перший перекіл голку до середини і нитку звязуємо. Краї зрізується по залізній угольниці, або лінійці, але тоді треба відзначувати прямі кути при краях. Треба повчити дітей, що вісім зложених карток (16 сторінок) називаємо аркушом.

Нотатник може бути зложений із двох аркушів (т. є. 16 карток); тоді починається шити від верхньої, сторони першого аркуша, перетягаючи нитку до середини (в місци А р. І.), переколюється в середині в другому місці (В) і перетягається її наверх. Тепер прикладається другий аркуш і шиється дальше цею самою ниткою його ж, отже перетягається нитку до середини, а в другому місці наверх. Обі нитки, що вистають наверха, зв’язується міцно, натягнувши їх перед тим добре. До картонової окладники приліплюємо, намазуючи клейом, першу й останню сторінку записника. Краї зрізується, як раньше.

Геометричні брили. На кольоровому картоні рисують діти найдокладнішу сітку якоїсь брили (при допомозі циркуля, угольниці, лінії). Сітку вирізується ножем або ножичками. З метою зліплення, оставляється при декотрих гранках вузькі паски, з обох сьорін скісно зарізані. Зліплювання має бути непомітне на брилі, без прикладання паперових пасків. Готові ріжнокольорові брили прикрашають діти вирізками, н. пр. фігурками, що відпадають при вирізках по рівнобіжним, або зоряним осям».
Джерело: [16].


Додаток Ґ.5

Уривки зі статті Т.Когута "Практичні праці в світлі нових програм", уміщеній у часописі «Методика і шкільна практика» (1934 р.)

"Праці в ділянці культурного життя; початкові рукодільні праці; годівлю зимою пташок. Праці в ділянці культурного життя передбачали догляд за чистотою рук, лиця, одягу, взуття та вироблення у цьому напрямку навиків".

"Початкові рукодільні праці" характеризувались тим, що діти з простого природнього матеріалу (шишок, жолудів, соломи, паперу, глини, овочів, фруктів) робили іграшки та різні предмети. До того ж, під час екскурсій, що передбачались, діти вчились, як себе вести на дорогах, у полі, у лісі,і при цьому заготовляли матеріал для практичних занять, Вказувалось і на залучення дітей до організації шкільних та національних свят.

"Практичні праці з ділянки культури щоденного життя" у III і IV класах мали поглибити і утривалити набуті раніше звички і вміння у даному напрямку, вимагаючи більше "докладности" у напрямку гігієни і культури щоденного побуту учнів.

До "рукодільних праць" у III і IV класах пропонувався такий вид роботи, як виготовлення іграшок, інших предметів, з використанням при цьому у третьому класі паперу, картону, соломи, полотна, глини та інших природних матеріалів. А в четвертому класі давались нові матеріали: кусочки дерева, дріт, цвяхи і т.д. Вироби мали бути пов'язані з побутом і культурою регіону. До рукоділля у III і IV класах належало ще шиття, латання та церування.

У старших класах практичні роботи між хлопцями та дівчатами розділялись. Так, за даними Т.Когута, практичні заняття у V класі відповідали другому програмовому рівню, де ручні роботи рівноправні з програмами інших предметів. Характер робіт для хлопців був пов'язаний із обробкою деревини. Крім цього, використовувалась солома, текстура, лоза, дріт. Учні мали ознайомитись із "пиленням деревини легкими пилами по накресленій лінії вздовж і поперек волокон, струганням деревини, свердлінням отворів, з'єднанням кусків деревини цвяхами. В міру можливостей оздоблення виробів барвниками. Виготовляли ящики для квітів, витирачки для взуття, лавочки до взуття, шпаківні, книжкові ящики, вітряки, підставки і т.д.".

Для дівчат роботи були пов'язані з шиттям та вишиванням.

Передбачалось: "виготовлення сумочок, фартухів, пошивок на подушки; вчитись латати та церувати одяг і білизну; вишивати різними способами; залучати до направлення шкільних' "книжок, карт, образків".

Ручні роботи у VI і VII класах були третім етапом програми і входили "поза десять" годин, призначених на практичні праці.

У VI класах для хлопців практичні заняття, в основному, були пов'язані з обробкою деревини і з використанням також дроту, скла й бляхи. Крім вдосконалення раніше вивчених операцій, учні мали вивчати рубання сокирою, довбання отворів долотом та стамескою, різання скла, згинання та. з'єднання бляхи. В орієнтовний перелік виробів входили: ящик для цвяхів, скриньки, шпаківні, лопати для снігу та печення хлібу, вітряки та ін.

При відсутності матеріалу чи інших причин, рекомендувалось використовувати лозу, солому, виготовляючи кошики, витирачки взуття.

Дівчата мали вдосконалювати й розширювати вміння і навички з шиття і вишивання, вчитись ремонтувати старий одяг.

Щодо VII класів, то у хлопців передбачались роботи по металу, а у дівчат - подальше вдосконалення вмінь і навичок у справі шиття та вишивання.

Джерело: [726].




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал