Бібліотека професійно-технічного навчального закладу щомісячний методичний веб-журнал Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти України



Pdf просмотр
Сторінка1/9
Дата конвертації17.01.2017
Розмір1.16 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Професійно-технічна освіта
України

Бібліотека професійно-технічного
навчального закладу

щомісячний методичний веб-журнал
Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти України
(
www.proftekhosvita.orq.ua
): січень 2010 р.
за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно-технічної освіти
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки
України

Бібліотека Вищого професійного училища № 20 м. Львова


Випуск 6 (34), червень 2011 р.


Наша адреса:
Відділення змісту ПТО
ІІТіЗО МОН України вул. Сагайдачного, 37, м. Київ, 04070 тел./факс: (044) 239-39-35
Відповідальний за випуск
Бугай Н.І.


Погоджено:
Заступник директора
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, начальник відділення змісту професійно- технічної освіти
Ковтуненко Н.О.
Рукописи не рецензуються
і не повертаються.
За зміст і правдивість
інформації перед третіми особами несуть відповідальність автори.
Матеріали подаються в авторській редакції
Методичний веб-журнал
„Бібліотека ПТНЗ” розміщується лише на веб- порталі професійно- технічної освіти МОН
України www.proftekhosvita.orq.ua

Бібліотека професійно-технічного
навчального закладу

методичний веб-журнал

Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти
України (www.proftekhosvita.orq.ua): січень 2010 р. за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно- технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
Міністерства освіти і науки України
Випуск 6 (34), червень 2011 р.
У номері:

Матеріали всеукраїнського огляду-конкурсу на тему: „Роль
бібліотеки професійно-технічного навчального закладу у
формуванні професійної компетентності робітничих кадрів”, який
відбувався з 1 грудня 2009 р. до 1 серпня 2010 р.

Фаринюк Н.М. Формування банку даних бібліотеки для методичної роботи в ПТНЗ…………………………………3
Фаринюк Н.М. Сценарій проведення педагогічних
Вечорниць……………………………………………………7
Фаринюк Н.М. Сценарій проведення свята–конкурсу
«Творчий педагог» …………………………………………10
Фаринюк Н.М. Орієнтований алгоритм роботи з вивчення й упровадження передового педагогічного досвіду майстра виробничого навчання…………………..12
Чорній Л.М. Сучасна бібліотека вищого професійного училища і розвиток майстерності педагога………………14
Вишинська Л. С. Масові форми роботи бібліотеки ПТНЗ ……23
Вишинська Л. С. Виховні функції бібліотеки ПТНЗ………….26
Вишинська Л. С. Правовиховна робота з молоддю …………..29

Юзьвяк Л.І., Головко Н.Г. Організація роботи бібліотеки професійно-технічного навчального закладу………………32
Процько О. Л. Осередок інтелектуальної культури – бібліотека……………………………………………………..36
Гнатків В.Ф. Формування банку даних бібліотеки вищого професійного училища для методистів з організації роботи методичних комісій………………………………….38
Ясінська Х.М. Книга………………………………………………41
Бойцун О.Р. Формування банку даних бібліотеки ПТНЗ з конкретної робітничої професії для учнів (алгоритм на прикладі професії кухар)………………………………….44

Муравська М.С. Формування кодексу професійної культури секретарів керівника, операторів комп’ютерного набору…. 58
Шеремета Л. А. Формування банку даних бібліотеки ПТНЗ з професії – оператор поштового зв’язку, оператор комп’ютерного набору ………………………………………..73
Формування банку даних бібліотеки для
методичної роботи в ПТНЗ

Фаринюк Н.М. - методист ВПУ № 20 м. Львова
Майбутнє освіти сьогодні пов'язують із формуванням основних засад нової парадигми освіти. Дані засади покликані вирішити проблеми, що склалися в освітній діяльності, нести в собі резерви для подальшого функціонування й розвитку освіти. У цьому контексті доцільно відмітити напрям наукових досліджень, ціллю якого є визначення суті, характеру та мети освіти в майбутньому.
Особливо актуальним є розвиток проектуючого мислення (складання ідеального образу предмета (діяльності), формування здатності пов'язати теорію і практику, закладення
імпульсу для подальшої інтелектуальної діяльності.
Перші кроки в цьому напряму вже зроблено. Це впровадження активних методів навчання, в основі яких закладено критично-креативний компонент пізнання. За такого підходу до вивчення дисципліни можливим є розширення методологічних рамок для отримання результатів навчання. Студент може виступати співучасником процесу конструювання нових знань з дисципліни.
Паралельно з процесом створення нових освітніх технологій відбувається формування моделі нового типу професійно-технічного навчального закладу. Світовий досвід у цьому незаперечний. Роль бібліотеки теж є дуже значна . адже саме там - центр усієї інформації, яку потрібно використовувати у роботі. Всі мактеріали для методичної роботи знаходимо там. І ось, що у нашій співпраці вийшло.
Основним змістом методичної роботи в училищі є: оволодіння методологічними і теоретичними основами відповідної галузі науки із спеціальності, сучасними досягненнями педагогіки та психології, методики викладання; систематичне вивчення і аналіз навчальних планів, програм, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій з питань проведення сучасного уроку, консультацій, позакласної роботи;різноманітність форм і методів роботи з головами методичних комісій; розвиток ініціативи і творчості викладачів виробничого навчання; вивчення та аналіз стану викладання, рівня та якості знань, умінь, практичних навичок і вихованості учнів, виявлення труднощів у засвоєнні ними програмового матеріалу; підготовка і проведення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу;
Одним із напрямів є зміст, форми та методи методичної роботи.
Під час формування методичної служби комплексу ВПУ №20-НУ “Львівська політехніка” та визначення його напрямів роботи ми виходили з врахування конкретних умов та специфіки навчального закладу.
Практична реалізація напрямів методичної роботи забезпечується відповідними організаційно-змістовними умовами, зокрема:
-підібрано кваліфікований штат працівників;
-виділено приміщення та забезпечено відповідною організаційною технікою;
-сформовано банк педагогічної інформації, картотеку з напрямів навчальної та виховної роботи з періодичних видань, оформлено стенди, виставки інформаційні куточки, які постійно поновлюються;
-підібрано склад творчих груп з надання консультаційних послуг під час проведення
педагогічних експериментів;
-проводиться підвищення кваліфікації молодих викладачів училища з врахуванням
ініціативи та здібностей кожного члена колективу;
-враховуються індивідуальні якості, уподобання, професійні захоплення кожного викладача, педагогіки, творче застосування зарубіжного й вітчизняного досвіду;
-науковий підхід до реалізації методичної роботи.
Зрозуміло, що в основі методичної роботи лежить її планування, яке здійснюється на діагностичній основі й оформляється у формі плану методичної роботи на перспективу та на поточний навчальний рік, з врахуванням особливостей всіх структурних підрозділів комплексу училища, НУ "Львівська політехніка" з визначенням конкретних виконавців і термінів виконання.
Планування методичної роботи розпочинається з розробки індивідуальних планів викладачів та планів роботи кафедр (предметних комісій), у яких передбачено розділ:
"Методична робота".
Основою методичної роботи в комплексі є предметні комісії, які на своїх засіданнях розглядають питання удосконалення методики викладання, контролю якості навчального процесу, обмінюються досвідом роботи.
Через традиційні та нетрадиційні форми роботи реалізується весь комплекс завдань підвищення кваліфікації і педагогічної майстерності кожного інженерно-педагогічного працівника.
З метою вдосконалення системи навчання і виховання, обміну педагогічним і виробничим досвідом, а також визначення можливостей методичних комісій, інженерно- педагогічних працівників проводиться діагностування. Діагностичний підхід до організації методичної роботи відіграє важливу роль у проведенні атестації інженерно-педагогічних кадрів. В основі діагностування лежить анкетування. Анкети розробляють методист, голови методичних комісій. Важливе значення має самоаналіз роботи інженерно-педагогічних працівників. Чітко визначивши основні творчі проблеми методичної роботи, методист на практиці забезпечує узгодженість і взаємозв'язок її колективних та індивідуальних форм.
Важливе місце відводиться індивідуальній роботі з інженерно-педагогічними працівниками.
Важливо, щоб молодим педагогам систематично надавалась методична допомога. З цією метою при методкабінеті проводяться психолого-педагогічні семінари з актуальних питань навчально-виховного процесу. Підвищенню кваліфікації інженерно-педагогічних працівників, педагогічної майстерності сприяють семінари-практикуми. Цікавою колективною методичною формою підвищення педагогічної і професійної майстерності є проблемні семінари, які повинні відповідати єдиному творчому пошуку вдосконалення методичної роботи в училищі. На відміну від семінарів-практикумів, проблемний семінар проводиться раз на рік, однак підготовка до нього має проводитись протягом усього навчального року. У його роботі мають брати участь новатори виробництва, працівники вищої школи та НДІ, заслужені працівники освіти, представники базового підприємства, висококваліфіковані викладачі і майстри виробничого навчання.
Проводяться інструктивно-методичні наради, де ознайомлюють педагогічний колектив з директивними вказівками, нормативними документами, новими положеннями та
інструкціями, заслуховують викладачів і майстрів виробничого навчання про стан навчання та виховання учнів у закріпленій за ними групі або з окремих предметів навчального плану.
Залежно від змісту роботи інструктивно-методичні наради плануються на півріччя в
«Єдиному плані методичної роботи».
Особливою формою методичної роботи є відкриті уроки теоретичного та виробничого навчання. Це найбільш наочний метод обміну педагогічним досвідом. Йому передує вивчення досвіду роботи викладача, майстра виробничого навчання, які проводять урок.
Після закінчення відкритого уроку відбувається його обговорення, в процесі якого звертають увагу на ефективність застосування методів та прийомів навчання, їх відповідність основним
принципам дидактики, змісту та меті уроку, на активізацію пізнавальної діяльності учнів, на використання досягнень науки й техніки, проблемність та професійну спрямованість навчання, реалізацію міжпредметних зв'язків.
Варто звернути увагу на взаємовідвідування уроків, що є не тільки школою обміну досвідом з методики викладання в цілому, а й одним з практичних шляхів установлення міжпредметних зв'язків. Переваги цієї форми методичної роботи такі: систематична допомога молодим викладачам і майстрам; взаємодопомога і творчий підхід до роботи з боку всіх членів педагогічного колективу; зростання педагогічної майстерності, підвищення кваліфікації без відриву від основної роботи; згуртування колективу.
Постійно діючим органом є педагогічна рада. На педраді розглядають і обговорюють найважливіші питання організації роботи училища, удосконалення навчально-виховного процесу, формування єдиних вимог, спрямованих на оптимізацію процесу навчання та виховання учнів. У практиці роботи училищ прийнято проводити теоретичні, науково- практичні, технічні конференції. Підготовка конференції здійснюється через методичні комісії.
Важливим засобом впровадження в практику кращого педагогічного і виробничого досвіду роботи є училищні педагогічні читання, які проводяться в святковій обстановці.
Обов'язкові вимоги до тематики доповідей, які виносяться на педчитання - актуальність, відображення власного досвіду, наукове обґрунтування проблеми, що висвітлюється в доповіді.
У розвитку творчих здібностей викладача, майстра виробничого навчання є значні резерви, невикористані можливості. Одним з таких резервів є розв'язування інженерно- педагогічними працівниками різноманітних педагогічних ситуацій, що виникають в реальному житті училища. Це сприяє вихованню психологічної кмітливості, творчої педагогічної фантазії.
Ефективними нетрадиційними формами роботи з формування нового типу економічного мислення викладача, майстра виробничого навчання є дискусія, диспут, полеміка з сучасної економічної теорії..
Максимальне розкриття творчого потенціалу кожного педагога тісно пов'язане з демократизацією змісту організації методичної роботи. Це передбачає її організацію за такими принципами:

орієнтація на розвиток творчої особистості педагога;

підвищення мобільності й динамічності застосовуваних активних форм навчання;

практичне ненав'язливе сприяння у навчанні аналізу педагогічного досвіду й педагогічному самоаналізу;
— організація тісного зв'язку з тенденціями і перспективами розвитку народної освіти;

використання нетрадиційних форм методичного навчання.[17,49-50]
Кожен педагог веде свій своєрідний щоденник – Творчий паспорт педагога. У ньому фіксуються усі досягнення, педагогічні розробки виступи, творче зростання тощоо.
Інтенсивне використання в методичному навчанні педагогів нетрадиційних форм, демократичних за своєю суттю (розумова атака, евристичний пошук, ділова гра, ярмарок педагогічних ідей і знахідок, творчі групи, тощо), дає змогу створити в педагогічному колективі обстановку загального творчого пошуку, зацікавленості кожного і колективу в цілому.
Перелік нетрадиційних форм методичної роботи передбачений для педагогів з різним рівнем професійної компетентності:
1-й рівень — педагоги-початківці й малодосвідчені педагоги;
2-й рівень — педагоги-майстри;
3-й рівень — творчі педагоги;
4-й рівень — педагоги-новатори. [17,50]
Проте практика використання нетрадиційних форм методичного навчання в училищі
показала, що необхідна спеціальна психолого-педагогічна підготовка педагогів незалежно від рівня їхньої професійної компетентності. Це пояснюється тим, що педагоги, поставлені в умови змагання, плюралізму думок, не завжди виявляють активність.Тому керівник методичного навчання повинен знати і чітко уявляти, в які моменти роботи слід підключати педагогів з різним рівнем методичної компетентності. У малодосвідчених педагогів треба формувати адекватність самооцінки, навчати їх алгоритму педагогічного аналізу й самоаналізу тощо. Результати роботи з молодими педагогами бачимо у проведенні підсумкового конкурсу педагогічних досягннень.
Основними вимогами до психолого-педагогічної підготовки педагогів 2-го і 3-го рівнів профмайстерності повинні бути: впевненість у правильності обраного в педагогічній творчості шляху, розширення поля діяльності, вдосконалення самоаналізу і самої методики аналізу. Вирішенню цих завдань сприяє створення атмосфери морально-психологічного комфорту, творчості, відвертості й відкритості, високої наукової і принципової вимогливості.
В педагогів цих рівнів важливо відзначати не тільки досягнуті успіхи, а й їхню спрямованість, установку на творчий пошук, зокрема проводячи конкурс «Творчий педагог».
Важливим завданням методичної роботи є узагальнити досвід викладача, навчити його описувати ці надбання у методичній розробці .Будь-яке питання навчально-виховної роботи може бути темою методичної розробки. В училищі існує школа передового досвіду, яка вирішує питання вдосконалення методичних знань і практичних вмінь інженерно- педагогічних працівників. Школа надає можливість майстрам виробничого навчання, педагогам вивчати передові методи праці в практичних умовах. Керує школою висококваліфікований педагог, система роботи якого попередньо вивчається методичною комісією.Форма й методи занять можуть бути дуже різноманітними і визначаються змістом, метою , складом слухачів та можливостями керівника. Вивчення передового досвіду повинно обґрунтуватись на творчому усвідомленні і супроводжуватися творчими дискусіями.
Обов’язково умовою є самостійна робота слухачів. Поряд з теоретичними та практичними заняттями керівник школи проводить консультації.
Ще одна форма роботи – активна діяльність методичних комісій. Вони координують роботу викладачів та узагальнюють досвід роботи. У перспективному плануванні роботи методичної комісії треба враховувати конкретні завдання, що стоять перед училищем, результати навчально-виховної роботи колективу за попередні роки, завдання, що випливають з училищної методичної теми, результати попередньої роботи комісії, склад членів комісії, рівень їхньої педагогічної підготовки Необхідність надання конкретної допомоги викладачам і майстрам
1. Вивчення нової навчально-програмної документації і пояснювальних записок, кваліфікаційних характеристик навчальних і зведено-тематичних планів, а також змісту навчальних програм.
2. Аналіз практики застосування нової навчально-програмної документації, вироблення пропозицій щодо вдосконалення навчальних планів і програм.
3. Приведення зведено-тематичних, тематичних планів, раніше виданих і діючих програм у відповідність з новими навчальними планами.
4. Обговорення змісту навчальних програм і внесення до них коректив (доповнень, змін до змісту, вилучення застарілого матеріалу тощо).
5. Аналіз виконання навчальних програм, у тому числі виконання передбачених лабораторних і практичних робіт, графічних і розрахункових завдань тощо.
6. Аналіз результатів підготовки і першого випуску кваліфікованих робітників, які пройшли навчання за новими навчальними планами і програмами.
7. Розробка проектів навчальних і зведених тематичних планів та змісту навчальних програм з нових професій, не передбачених діючим Переліком професій (на запити базових підприємств).
8. Вивчення наказів, положень, інструкцій, методичних вказівок з питань змісту і організації навчання та виховання, розробка заходів щодо їх практичної реалізації (в міру
надходження).
9. Обговорення переліків навчально-виробничих робіт з професій (чи доповнень до них).
10. Розробка та обговорення навчально-технічної, інструкційної та технологічної документації, необхідної при вивченні програмного матеріалу.
11. Розробка та обговорення програм виробничої практики.
12. Розробка та обговорення переліків перевірених і кваліфікаційних (пробних) робіт з виробничого навчання.
13. Вивчення нових форм, методів і засобів навчання, що пропагуються педагогічною наукою і практикою. Розробка питань щодо їх ефективного застосування.
14. Розробка методик проведення лекційних, семінарських, лабораторно-практичних,
інших нетрадиційних форм навчальної роботи.
15. Підготовка і проведення уроків із застосування активних форм і методів навчання з наступним аналізом і підготовкою рекомендацій Цікавою формою звіту роботи методичних комісій може стати проведення педагогічних вечорниць.
Успішному педагогічному і професійному зростанню викладачів і майстрів виробничого навчання, успішному проведенню методичної роботи сприяє функціонування методичного кабінету. Він є центром методичної роботи, методичною допомогою, місцем, де забезпечено умови для підготовки викладачів та майстрів до занять, центром педагогічної та науково-технічної інформації. Тут знаходиться вся необхідна навчально-методична документація: комплекти навчальних планів, тематичні та тематично-поурочні плани, програми дисциплін та робочі програми, інформаційні документи, педагогічна та методична література, підручники і посібники, підручники з педагогіки і психології. Корисними є піідбірки вирізок з журналів і газет, в яких знаходяться цікаві факти про розвиток науки і техніки, з історії країни, про народні звичаї та цікавих людей. У кабінеті наявні такі стенди:
"Інформаційний вісник", "Методичний порадник", "Координація методичної роботи в училищі", "Психологічна служба", "Вісник куратора". Це різні текстові таблиці, спеціально оформленні тексти, схеми, діаграми, фотографії і малюнки. Стенди постійно поновлюються, а матеріали зберігаються у спеціальних папках.
На всю літературу, яка є в кабінеті складена комп”ютерна картотека, тому легко можна знайти потрібний матеріал. Створено бібліотеку передового досвіду викладачів та майстрів, де зібрано методичні рекомендації, розробки уроків, кращі сценарії тощо. Кожен педагог у свої папці збирає всі необхідні матеріали і розробки.
Оснащення педагогічного кабінету необхідними технічними засобами і методичними матеріалами дає можливість здійснювати його основне призначення – надавати методичну допомогу викладачам і майстрам, виробничого навчання у вирішенні важливих навально- виховних завдань, що стоять перед вищими професійними училищами.

Сценарій проведення педагогічних вечорниць

Фаринюк Н.М. - методист ВПУ № 20 м. Львова

Мета заходу – практично показати як використовувати метод проектів, у даному
випадку при звіті методичних комісій про свою роботу, дати розумінні викладачам
необхідності використання інтерактивних методів, навчити їх використовувати ці
методи.
Перший місяць року – січень тішить нас великою кількістю свят, які об’єдналися у різдвяно- новорічний цикл. Саме вони дають людям надію на якісь переміни у житті, вселяють у них віру та оптимізм в поглядах на майбутнє. Крім цього ці свята повинні нас енергією та бадьорістю на весь наступний рік. Тому вибираючи форми методичної роботи у зимовий канікулярний період, ми вдаємось до нетрадиційних, таких, які дадуть людям і відпочити, і пізнати щось нове.

Як здавна повелось у нас в Україні, перед Новим Роком усі збиралися на вечорниці. От
і ми вирішили запросити усіх на педагогічні вечорниці. Кожна методична комісія отримала завдання: представити свої досягнення за минулий рік. Тобто, це мали бути проекти методичних комісій і на вечорницях відбувалися їх презентації. Викладачі мали змогу реально відчути як практично втілювати цей нетрадиційний метод на уроках. Педагоги радо відгукнулися на пропозицію провести саме у такій формі вечорниці і з великою активністю готувалися. Уже на наступних методичних нарадах розглядалися інші інтерактивні методи навчання. І, хоч, форми проведення занять були традиційними, сприймалися викладачами успішно.
Сценарій проведення педагогічних вечорниць.

Святково прибраний зал. За столиками сидять члени методичних комісій. Вони намагалися прикрасити свої столики найбільш святково. Усі духовно об’єднані одним девізом:
„Учитель тільки доти вчитель, доки він учень”

-Притча про лікаря
В одному селі жив лікар. Якось його викликали до чоботаря, який був дуже хворим.
Він помирав. Родичі попросили дозволу використати один простий засіб: молоко з часником, яке треба було пити декілька разів на день. Лікар упевнений, що хворий все одно помре, дозволив спробувати. Він повернувся і описав випадок у своєму щоденнику. Через кілька місяців лікар здивовано почув, що чоботар одужав.
Через певний час лікаря викликали до іншого хворого на ту саму хворобу. Лікар порадив йому рецепт, який урятував чоботаря. Але через тиждень той помер. Лікар зробив у своєму щоденнику ще один запис.
Як ви думаєте, яким був цей запис?
(Кожному своє, або Що допомогло одному, те не допоможе іншому.)
ВИСНОВОК: для навчання різних учнів також використовуємо різні методи
Що таке метод навчання- це спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя та учнів, спрямованих на розв”язання навчально-виховних завдань.
Пасивна модель навчання.
Активна модель навчання. (схеми моделей навчання – додаток А)
Інтерактивна модель навчання.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал