Бережіть дітей такими, якими вони є, зробіть їх такими, якими вони мають стати. Ви маєте розгадати їх. На те ви й дорослі



Сторінка2/6
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.34 Mb.
1   2   3   4   5   6

Карта-характеристика готовності дитини до шкільного навчання

(За методикою О. Проскури та Р. Овчарової) Обведіть номер позиції, яка відповідає рівню готовності дитини. І. Психологічна та соціальна готовність до школи



А. Бажання вчитись у школі.

  1. Дитина бажає вчитися.

  2. Особливого бажання вчитися не має.

  3. Вчитися не хоче.

Б, Навчальна мотивація.

  1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання набуває самостійної привабливості.

  2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік навчання.

  3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не бачить.

В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.

  1. Дитина легко вступає в контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.

  2. Контакт і спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.

3. Важко вступає в контакт, відчуває труднощі в спілкуванні,
у розумінні ситуації.

Г. Організованість поведінки.

  1. Поведінка організована.

  2. Недостатньо організована.

  3. Поведінка неорганізована.

II. Розвиток значущих для шкільного навчання психофізіологічних функцій

A. Фонематичний слух:

  1. Порушень у фонематичній (звуковій) будові мовлення немає, мовлення правильне, чітке.

  2. У звуковимові є окремі вади (потрібна допомога логопеда).

  3. У звуковимові переважають порушення (заняття з логопедом обов'язкові).

Б. Дрібні м'язи руки.

  1. Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем та ножицями.

  2. Рука розвинена недостатньо, є напруження під час роботи олівцем та ножицями.

  1. Рука розвинена погано.

B. Просторова орієнтація, координація рухів.

  1. Дитина достатньо добре орієнтується в просторі, рухлива, рухи скоординовані.

  2. Є окремі ознаки недорозвиненості орієнтації в просторі та координації рухів.

  3. Орієнтація в просторі та координація погано розвинені, дитина малорухлива, незграбна.

III. Розвиток пізнавальної діяльності

Інтелектуальна готовність — це оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями); розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вона забезпечується розвитком допитливості, ініціативи, самостійності; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі).



A. Рівень обізнаності.

  1. Уявлення дитини про світ достатньо розвинене та конкретне. Дитина може розповісти про свою країну, місто, пори року, про рослини та тварин.

  2. Уявлення обмежене безпосереднім оточенням.

  3. Знання навіть про безпосереднє оточення обмежені, безсистемні.

Б. Розвиток мовлення.

  1. Мовлення виразне, граматично правильне.

  2. Дитина має ускладнення в підборі слів, у передачі власних думок, мовлення недостатньо виразне.

  3. Відповіді односкладові, у мовленні багато помилок, речення не закінчуються, слова з дитини треба «витягувати».

B. Пізнавальна активність та самостійність.

  1. Дитина активна, завдання виконує з інтересом, не потребує додаткових зовнішніх стимулів.

  2. Недостатньо активна й самостійна, коло інтересів вузьке, потребує додаткових стимулів.

  3. Під час виконання завдань необхідна постійна додаткова стимуляція, інтересу до навколишнього світу не виявляє, рівень активності й самостійності низький.

Г. Сформованість інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, узагальнення, бачення закономірностей тощо).

  1. Дитина може визначати зміст (навіть глибинний), аналізує, узагальнює, бачить і усвідомлює при порівнянні предметів і явищ відмінності, установлює закономірні зв'язки.

  2. Завдання, що вимагають певних умінь, виконує після стимулювання дорослого.

  3. Під час виконання завдань дитина потребує навчальної допомоги й підказок, самостійного переносу засвоєних засобів діяльності на виконання схожих завдань немає.

Ґ. Контроль за діяльністю.

  1. Уміє зіставити результати діяльності з визначеною метою.

  2. Самостійно дитина не може побачити відповідність результату і мети.

  3. Результати діяльності зовсім не відповідають поставленій меті, але дитина цього не бачить.

Д. Темп діяльності. ,

  1. Відповідає вимогам вікової групи: вкладається у визначений час.

  2. Нижчий за середні показники для певної групи.

  3. Набагато нижчий від визначеного ліміту. Виконується менше від третини обсягу.

Увага! Якщо в певних параметрах ви визначили рівень дитини на позиції 2 чи 3, вам необхідно:

  1. Якомога раніше звернутися за спеціальною допомогою до психолога чи вчителя.

  2. Знайти фахівця (вчителя), краще психолога, який би професійно визначив рівень готовності вашої дитини до школи (саме в тому параметрі, де є відставання).

  3. Включити дитину в систематичну підготовку до школи (відвідування занять із логопедом, класів підготовки, центрів чи курсів психологічної адаптації до школи, звернутися за індивідуальними консультаціями до вчителя, психолога). Самому зайнятися цим, керуючись спеціальною літературою.

  4. Не звинувачувати дитину, не залякувати її шкільним майбутнім, а переглянути й скоригувати ті умови, у яких виховується дитина, можливо, щось змінити у вашому спілкуванні з нею в родині.

За результатами обстеження потрібно оформити висновки готовності дітей шестирічного віку до навчання в школі з виведенням відсоткових показників різних рівнів готовності по кожному класу.

Можна провести аналіз малюнків «Мій перший день у школі» в щоденниках першокласника, щоб визначити ставлення учнів до школи, виявити прояви тривожності, побоювання, негативного сприйняття школи. За результатами цього аналізу потрібно провести бесіди

3 дітьми, які негативно ставляться до школи.

Протягом першого семестру потрібно працювати з учителями-класоводами, вони заповнюють «Картку адаптації першокласника» особисто на кожного учня, де записують характерні прояви поведінки та працездатності дитини в навчальному процесі. Разом з учителями обговорити причини навчальних труднощів у молодших школярів та шляхи їх усунення. Також учителі отримують рекомендації загального та індивідуального характеру з профілактики дезадаптації першокласників, рекомендовані методи заохочення та підтримки дитини для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на уроці.



Картка адаптації першокласника

(заповнює вчитель-класовод)

Учень

Клас


  1. Адекватно спілкується з учителем, з однокласниками.

  2. Виявляє зацікавленість навчальною діяльністю.

  3. Виконує організаційні вимоги.

  1. Легко включається в роботу.

  2. Керує увагою.

  3. Легко переключається в діяльності.

  4. Контролює результати.

  5. Проявляє пізнавальну активність.

  6. Сприймає настанови з 1—2 пояснень.

  1. Повністю виконує вказівки вчителя.

  2. Дає повну відповідь на запитання.

  3. Орієнтується на аркуші паперу.

  4. Працює продуктивно.

  5. Зберігає працездатність до кінця занять.

  6. Тримає робочий темп.

  7. Не виявляє втоми: в'ялості, загальмованості, позіхання, рухової загальмованості, емоційної збудженості.

  8. Регулює поведінку.

  9. Має оптимальний емоційний тонус.

  10. Адекватно реагує на невдачу або похвалу.

  11. Відсутні: м'язові затиски, надмірна напруженість, загальна тривожність, невпевненість.

  12. Не потребує періодичної емоційної підтримки.

  13. Може працювати самостійно.

  14. Докладає зусиль до переборювання труднощів.

  15. Намагається довести завдання до кінця.

  16. Володіє елементами навчальної діяльності:

  • сприймає навчальне завдання;

  • орієнтується в завданні;

  • утримує завдання в пам'яті;

  • виділяє спосіб виконання;

  • переносить його на інший матеріал.



Визначення типових труднощів у навчанні молодших школярів

Інформація для вчителів



Феноменологія труднощів

Можливі психологічні причини

У письмових роботах пропускає літери

Низький рівень розвитку фонематичного слуху, слабка концентрація уваги, несформованість прийомів самоконтролю

Нерозвиненість орфографічної зіркості

Низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності (уміння діяти за правилами), низький рівень розвитку та розподілу уваги, низький рівень розвитку короткочасної пам'яті, слабкий розвиток фонематичного слуху

Неуважність

Низький рівень розвитку довільності, низький рівень розвитку уваги, низький рівень концентрації та стійкості уваги, домінантна мотивація навчання — ігрова

Труднощі у виконанні математичних завдань

Низький рівень загального розвитку, слабке розуміння граматичних конструкцій, несформованість уміння орієнтуватися на систему ознак, низький рівень розвитку образного мислення

Труднощі в переказуванні тексту

Несформованість уміння планувати свої дії, слабкий розвиток логічного запам'ятовування, низький рівень мовного розвитку, низький рівень розвитку логічних операцій (аналізу, узагальнення, систематизації), занижене самооцінювання

Непосидючість

Низький рівень розвитку довільності, низький рівень розвитку вольової сфери, індивідуально-типологічні риси особистості

Важко розуміє пояснення з першого разу

Несформованість прийомів навчальної діяльності, слабка концентрація уваги, низький рівень розвитку сприймання, низький рівень розвитку довільності, низький рівень загального розвитку

Постійна неохайність у веденні зошита

Слабкий розвиток тонкої моторики руки, несформованість прийомів навчальної діяльності, недостатній обсяг уваги, низький рівень розвитку короткочасної пам'яті

Погане знання таблиці множення

Низький рівень розвитку механічної пам'яті, низький рівень, розвитку тривалої пам'яті, розвиток загального інтелекту нижчий за вікову норму, низький рівень розвитку довільності, слабка концентрація уваги, несформованість прийомів навчальної діяльності

Не виконує завдання для самостійної роботи

Несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності

Постійно забуває вдома навчальне приладдя

Висока емоційна нестабільність, підвищена імпульсивність, низький рівень розвитку довільності, низький рівень концентрації та стійкості уваги

Погано переписує з дошки

Несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності, низький рівень переключення уваги, низький рівень обсягу уваги, низький рівень короткочасної пам'яті

Домашню роботу виконує добре, а класну — недбало

Слабка швидкість проходження психічних процесів, несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності

Кожне завдання потрібно повторити декілька разів перед тим, як учень починає працювати

Низький рівень концентрації та стійкості уваги, низький рівень розвитку довільності, несформованість уміння виконувати завдання за усною інструкцією, несформованість передумов навчальної діяльності

Постійно перепитує вчителя

Низький рівень обсягу уваги, слабка концентрація та стійкість уваги, низький рівень розвитку переключення уваги, низький рівень короткочасної пам'яті, низький рівень розвитку довільності, несформованість уміння приймати навчальне завдання

Погано орієнтується в зошиті

Низький рівень сприймання та орієнтації в просторі, низький рівень розвитку довільності, слабкий розвиток дрібних м'язів рук

Піднімає руку, але потім мовчить

Несформованість ставлення до себе як до школяра, занижена самооцінка, низький рівень розвитку довільності

Запізнюється на уроки

Несформованість прийомів самоконтролю, слабка концентрація та стійкість уваги, низький рівень розвитку довільності, можливі сімейні труднощі, другорядна вигода

Постійно відволікається на уроках, грається, лізе під парту, їсть

Несформованість ставлення до себе як до школяра, переважає ігрова мотивація навчання, індивідуально-типологічні властивості особистості, слабка концентрація та стійкість уваги; низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності

Відчуває страх перед опитуванням на уроці

Занижене самооцінювання, можливі сімейні труднощі, і внутрішній стресовий стан, індивідуально-типологічні риси особистості

При перевірці зошита після уроку зрозуміло, що письмова ро бота не виконана

Несформованість ставлення до себе як до школяра, переважає ігрова мотивація навчання, низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності

Коментує оцінки, поведінку вчителя, робить зауваження

Можливі сімейні труднощі; особливості розвитку «Я-концепції»

Довгий час не може знайти місце в класі за партою

Слабкий розвиток орієнтації в просторі, низький рівень розвитку образного мислення, низький рівень розвитку сприймання, низький рівень розвитку самоконтролю, низький рівень розвитку тривалої пам'яті, низький рівень сформованості довільності





Анкета для оцінювання

рівня шкільної мотивації й адаптації

Н. Лусканової

Форма проведення: індивідуальна 1 групова.

Із шестирічками — індивідуальна або в малій групі, Із семилітками —групова, але в групі не більш як 15 осіб (важливо, щоб діти вміли орієнтуватися на аркуші паперу і добре знали числа від 1 до 10).



Час проведення: 10—15 хв.

Інструкція для дітей, «Зараз я вам поставлю кілька запитань про те, як ви почуваєтеся в школі, що вам подобається, а що — ні, На кожне запитання ви можете відповісти: «так» (+) або «ні» (-). В анкеті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Відповідайте так, як є».

Інструкція для психолога. Для проведення групового анкетування необхідно заздалегідь підготувати бланки з номерами запитань, підписані прізвищами учнів. Під час анкетування психолог зображає на дошці в клітинку такий самий бланк, як у дітей, і перед кожним запитанням показує на ньому, де саме потрібно ставити відповідь. Крім того, після кожного запитання психолог докладно пояснює можливі варіанти відповіді і відповідні їм позначення {+, -). Наприклад, відповідаючи на запитання «Тобі подобається в школі чи не дуже?», ті, кому подобається в школі, ставлять напроти цифри «1» знак « + », кому не подобається — знак « - ».

З учнями, які на всі запитання відповіли тільки позитивно або тільки негативно, а також на бланках, на яких є зсуви відповідей щодо номерів запитань, необхідно провести повторне опитування індивідуально.



Залишання анкети

  1. Тобі подобається в школі чи не дуже?

  2. Уранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю збираєшся в школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

  3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти пішов би в школу чи залишився вдома?

  4. Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?

  5. Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?

  6. Ти хотів би, щоб у школі залишилася тільки перерва?

  7. Ти часто розповідаєш про школу батькам?

  8. Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?

  9. У тебе в класі багато друзів?

10. Тобі подобаються твої однокласники?
Обробка результатів

Відповідь «так» на запитання 1,2, 3,7,9,10 оцінюється 3 балами, відповідь «ні» — 0 балів.

Відповідь «так» на запитання 4,5,6,8 оцінюється 0 балів, відповідь «ні» — 3 балами.

Інтерпретація

25—30 балів — високий рівень шкільної адаптації.

20—24 бали — середній рівень шкільної адаптації.

15—19 балів — зовнішня мотивація.

10—14 балів — низький рівень шкільної адаптації.

9 і менше балів — шкільна дезадаптація.


Малюнок «Що мені подобається в школі»

Форма проведення: індивідуальна і групова.

Час проведення: 15 хв.

Обладнання; аркуш з альбому формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Інструкція для дітей. «Намалюйте, що вам подобається в школі.

Примітка. Аркуш з альбому має бути розташований горизонтально.

Інтерпретація

1. Невідповідність малюнка темі вказує:

а) на мотиваційну незрілість дитини, відсутність у неї шкільної мотивації і перевагу в неї інших, найчастіше ігрових, мотивів (у цьому випадку діти малюють машини, іграшки, візерунки тощо);

б) дитячий негативізм (така поведінка властива дітям із завищеним рівнем домагань і труднощами пристосування до шкільних вимог; дитина відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що вона найкраще вміє або любить малювати);

в) нерозуміння і неправильне тлумачення завдання (діти нічого не малюють або копіюють в інших дітей сюжети, що не стосуються даної теми).

2. Якщо малюнок відповідає заданій темі, враховується його сюжет:

а) навчальні ситуації свідчать про високу шкільну мотивацію, навчальну активність і наявність у школяра пізнавальних мотивів;

б) ситуації ненавчального характеру із зовнішніми шкільними атрибутами властиві дітям із позитивним ставленням до школи, але зовнішньою мотивацією;

в) ігрові ситуації в школі властиві дітям із позитивним ставленням до школи, але з перевагою ігрової мотивації.

Методика «Школа тварин»

Форма проведення: індивідуальна, групова.

Час проведения: 30—40 хв.

Обладнання: аркуш паперу для малювання формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Попередня підготовка. Зараз ми з вами зробимо дивну подорож у чарівний ліс. Сядьте зручніше, заплющте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявинці. Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявинці ви бачите «школу тварин». Подивіться навколо. Які тварини вчаться в цій школі? А яка тварина в ній учитель? Що роблять учні? А якою твариною ви уявляєте себе? Що ви при цьому відчуваєте? Ви можете побути ще якийсь час у цій «школі тварин», поки я буду рахувати до 10, потім розплющте очі.

Інструкція. Ви побували в «школі тварин». А тепер візьміть олівці й папір і спробуйте намалювати те, що ви «бачили». (Діти виконують завдання.)

Подивіться уважно на свої малюнки і знайдіть ту тварину, якою б могли бути ви. Поруч поставте «х» або букву «я».



Інтерпретація

1. Розташування малюнка на аркуші.

Розташування малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як невдоволення своїм становищем у колективі, недостатність визнання з боку оточення.

Розташування малюнка в нижній частині — невпевненість у собі, низька самооцінка. Якщо малюнок розташований по середній лінії, то в дитини все в нормі.

2. Контури фігур.

Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (типу щитів, панцирів, голок), промальовуванням і затемненням ліній — усе це захист від оточення. Агресивний — якщо виконано в гострих кутах; зі страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.



3. Натиск.

В оцінюванні ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску свідчить про стійкість, слабкий натиск — про вияв тривожності, дуже сильний — про напруженість. Про тривожність може свідчити також розірваність ліній, наявність обведень, сліди стирання.



4. Наявність деталей, що відповідають органам чуття: очі, вуха, рот.

Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації. Зображення вух (особливо великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, що особливо стосується думки оточення про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.



5. Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливості
взаємин.

Велика кількість персонажів, що вступають у різні взаємини один з одним (граються, виконують дії, пов'язані з навчанням тощо), і відсутність між ними ліній, які їх відділяють, свідчить про гарні стосунки з однокласниками. У протилежному випадку можна говорити про труднощі в побудові контактів з іншими учнями.



6. Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.

Необхідно простежити, чи немає протиставлення між ними. Як розташовані фігури вчителя й учня одна щодо одної?



7. Зображення навчальної діяльності.

У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа приваблює дитину не своїми навчальними сторонами. Якщо ж немає учнів, учителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу, тварин або людей, то можна зробити припущення, що в дитини не сформувалася позиція учня, вона не усвідомлює своїх завдань як школяра.



8. Колірна гана.

Яскраві, життєрадісні тони свідчать про благополучний емоційний стан дитини в школі, похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя, пригнічений стан.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал