Батьківські збори «вплив мотивації до навчання на успішність учня»



Скачати 80.92 Kb.
Дата конвертації16.01.2017
Розмір80.92 Kb.
Дідилівський НВК

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

«ВПЛИВ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ НА

УСПІШНІСТЬ УЧНЯ»

Практичний психолог Денис Н.М.

2015

Одна з основних проблем сучасної освіти – це відсутність бажання та інтересу дітей вчитися, отримувати знання. Питання залишаються актуальним і донині. Багато батьків стикаються з проблемою відсутності мотивації до навчання у дитини і вважають , що інтерес до навчання залежить від вчителів та психологів, тим самим перекладаючи з себе відповідальність на плечі школи. Інші батьки пропонують радикальні способи вирішення цього питання : карати за погані оцінки, позбавляти комп'ютера , планшету, прогулянок, спілкування з друзями.



Давайте розглянемо , що таке мотивація з точки зору науки.

Термін «мотивація» - це рух. Тобто це те, що рухає людиною , змушує її з наполегливістю виконувати те чи інше завдання та іти до мети. Мотивована людина легко досягає інтелектуальних , спортивних та творчих успіхів.

Мотивація до навчання запрограмована в нас від природи: отримане певне знання або вміння винагороджується певним виплеском гормонів щастя.

Мотивація до навчання зароджується зовсім не в школі , а набагато раніше – ще в дитячому садочку , в домашніх умовах. Саме батьки розвивають у дитині бажання осягати нове і формують у дитини бажання вчитися. Підсумком формування мотивації до навчання є шкільна успішність. Але для багатьох школярів та їх батьків час , відведене на виконання домашніх завдань , стає щоденним випробовуванням терпіння. Батькам доводиться багато разів закликати дитину сісти за уроки. Замість того , щоб робити уроки учень дивиться у вікно , малює маленьких чоловічків зошиті або гризе олівець , або його неможливо відірвати від телевізора чи комп'ютера. Батьки втрачають терпіння, і – слово за слово - розгортається скандал. Дитина не отримує задоволення від навчання, перебуваючи під постійним тиском дорослих і , як наслідок , повністю втрачає інтерес і бажання вчитися. Батькам все складніше знаходити аргументи до посилення мотивації до навчання , адже в розумінні дитини з'являється впевненість: школа – це каторга. Подібне відбувається з багатьма дітьми і справа тут не в нестачі здібностей.

Шкільні успіхи і невдачі – це не показник виключно розумового розвитку та здібностей школяра. Шкільна успішність, скоріше, це сума умінь, навичок, знань і бажання вчитися. Дитині , яка не зацікавлена у навчанні дуже складно отримати знання та зуміти їх застосувати на практиці. Відсутність мотивації до навчання часто веде до стійкої неуспішності та інтелектуальної пасивності. Неуспішність, у свою чергу, веде до відхилень у поведінці.

Щорічно, як показує практика у більшості учнів прагнення до досягнень у навчанні та мотивація до навчання знижується.



З чого все починається?

Помилка № 1

Батьки вважають, що людина готова до навчання в школі , тому що вона багато знає для свого віку. Але інтелектуальна готовність – це не синонім готовності психологічної, яка визначається рівнем розвитку довільної поведінки, тобто умінням дитини підкорятися певним правилам і робити не те, що йому хочеться в даний момент, а то що робити необхідно. Тут важливо розвивати у дитини вміння долати себе : привчати дитину робити не тільки те, що йому подобається , а й те, що не подобається, але необхідно . І це завдання дошкільного віку.

Помилка батьків № 2

Дитину рано дають в школу. Не можна скидати з рахунків біологічне дозрівання ( кістковий і зубний біологічний вік ). Біологічно недозрілу дитину краще в школу не віддавати , тому що в неї ще не сформована рука. Перевірити чи сформована рука можна наступним чином: попросити дитину ставити крапки в клітинках. У нормі дитина проставляє 70 крапок за 1 хвилину. Якщо результат нижче , то цілком можливо, що рука ще не сформована для навантаження. Що стосується зубів, до моменту вступу дитини до школи у дитини повинні змінитися чотири передніх зуба: два внизу, два вгорі. Таким чином біологічна готовність дитини до школи веде, як правило, до важкої шкільної адаптації (дитина швидко втомлюється і не справляється ), а це ймовірність того, що дитина починає тихо ненавидіти школу.

Помилка батьків № 3.

Діти не відвідують дитячий садок( або відвідують його нерегулярно). Відсутність контакту з однолітками веде до відсутності довільної поведінки, коли дитина змушена, щоб грати з іншими , дотримуватися правил , навіть якщо йому не дуже хочеться, рахуватися з чужою думкою і бажанням, жити в колективі.

Помилка батьків № 4.

Неблагополуччя в сім”ї : дитина звикла до високого негативного напруження під час переживань з приводу своєї сім”ї і , як правило , вже просто не реагує на проблеми з приводу навчання та відміток. У неї просто не виcтарчає на це енергії.

Помилка батьків № 5.

Відсутність чіткої організації життя дитини, недотримання режиму дня, бездоглядність у побуті. Діти, які організовані крім школи, тобто відвідують якісь цікаві для них заняття, як правило , незважаючи на навантаження, більше мотивовані до навчання.

Помилка батьків № 6.

Порушення єдності вимог до дитини з боку батьків ( завжди дитина знайде вихід, щоб щось зробити , як треба, «зіштовхнути батьків лобами» , поскаржитися бабусі і дідусеві на батьків.

Помилка батьків № 7

Неправильні методи виховання: придушення розвитку особистості, погрози, фізичні покарання, або навпаки, надмірна опіка та вседозволеність.

Помилка батьків № 8

Завищені вимоги до дитини без урахування об'єктивних можливостей дитини (соматичний стан, психологічні особливості, особливості розумового розвитку).

Помилка батьків № 9

«Вбивання» мотивації до навчання шляхом висміювання , некоректних висловлювань, порівняння з іншими дітьми, «загін» дитини в ситуації неуспіху, невдачі та інше. Проектування своїх очікувань на доньку чи сина – це напевно, найпоширеніша помилка батьків, не завжди навіть усвідомлена.

Помилка батьків № 10

Батьки вірять у те, що діти повинні розділяти інтереси, які були у них в дитинстві, і часом не допускають навіть думки про те, що їх у дитині це може бути зовсім не цікаво. Тиск батьків може бути тим сильніше, чим менше їм самим вдалося реалізувати себе у певних напрямках.

Як же спонукати дитину до дії? Як це зробити на практиці?

Це означає не просто закласти в голову дитини готову мету і мотиви, а створити такі умови, таку атмосферу, в яких йому самому захочеться вчитися.



  1. З’ясувати , що є причиною низької мотивації: невміння вчитися або помилки виховного характеру. Дорослі часто говорять дітям про те, що «ти не будеш вчитися – станеш двірником» . Така далека перспектива ніяк не впливає на мотивацію до навчання. Дитину цікавить найближча перспектива. Але їй важко, вона не справляється. Труднощі у навчанні формують небажання вчитися у тих, кого батьки не привчили їх долати, як правило , такі діти не люблять вчитися. Причиною відсутності мотивації може бути і минулий невдалий досвід (два рази не вийшло, третій раз не буду і намагатися). Батькам необхідно вчити дитину «не здаватися» , а продовжувати прагнути до результату, вірити в себе і свої сили і тоді результат не змусить себе чекати.

  2. По-друге

Потрібно застосовувати відповідно до причини корекційні заходи : вчити дитину вчитися, якщо не сформовані навички навчальної діяльності та довільної поведінки. Необхідно просто побачити свої виховні помилки і зізнатися в собі , що «я роблю щось не так».

  1. В процесі навчання,коли в дитини не сформована довільність поведінки, для дитини важливо, щоб батьки контролювали процес навчання і враховували індивідуальні особливості дитини: коли їй краще сісти за уроки , які уроки робити в першу чергу , коли робити паузи та інше. Взагалі-то вище сказане найбільше підходить для періоду початкової школи. А ще конкретніше для першого класу. Але, якщо і в середній школі дитина не сформувала у себе навички навчальної діяльності, то важливо повернутися до першого класу і проти знову весь шлях формування навчальних навичок. Іноді дитина не вміє працювати з тестом – вчіть виділяти головну думку , переказувати. Іноді дитина не може сісти за уроки вчасно – привчайте до самоконтролю.

  2. Важливо створювати для дитини зону розвитку, а не робити за дитину те, що вона може (хоча і з труднощами) зробити сам. Наприклад, не треба показувати , як вирішувати задачу, вирішуючи її за дитину , а краще створити таку ситуацію, коли б хоча б частинку завдання дитина робить сама. (Ти старався, молодець. Але ти допустив помилки, знайти їх). Процес більш тривалий, але більш правильний. При цьому , найчастіше така дитина, замість якого завдання виконують батьки , щосили маніпулює батьками, а батьки не підозрюють про це («Мама, тільки ти можеш так дохідливо мені пояснити і показати, як вирішувати таке завдання, ніхто інший не може, навіть вчителька» - це маніпуляція чистої води).

  3. Дуже важливий момент – оцінювання зробленої роботи батьками. Батьки можуть оцінити роботу «молодець, добре!» (Порівнюючи сьогоднішні результати дитини з вчорашніми), а вчитель, порівнявши результати з класом, оцінить це як «погано» . Для уникнення таких випадків, важливо мати постійний контакт зі школою, і цікавитися вимогами, що перед”являються до учнів. В іншому випадку у свідомості дитини створюється образ ворога – вчителя (батьки хороші – хвалять, а вчитель поганий – лає). А це породжує огиду до школи, небажання вчитися.

  4. Згідно з результатами досліджень, мотивація успіху ( і як наслідок, висока навчальна мотивація) формується у дітей в тих сім’ях, де їм надавали допомогу при підвищенні вимог, ставилися до них з теплотою, любов’ю і розумінням. А в тих сім’ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формувався не мотив досягнення успіху, а мотив уникнення невдачі, що прямо веде до низької навчальної мотивації.

  5. Дуже важливим моментом у навчальній мотивації є адекватна самооцінка дитини. Діти з заниженою самооцінкою недооцінюють свої можливості і знижують навчальну мотивацію, діти з завищеною самооцінкою адекватно не бачать межі своїх здібностей, не звикли бачити і визнавати своїх помилок. Тому дуже важлива – адекватність самооцінки дитини щодо навчального процесу, в тому числі. Важливо пам’ятати, що в житті є багато значимого, крім академічної успішності – можна прожити з середніми знаннями і бути особистістю. Куди гірше, коли немає позитивного само сприймання, самопізнання, самооцінка занижена, немає почуття впевненості в собі, поваги до себе як до особистості – спробуйте з таким багажем вижити і добитися життєвого успіху.

  6. Важливо заохочувати дитину за гарне навчання. Матеріальне заохочення часто призводить до досягнення мети будь якими способами. Хоча для американців платити за навчання – явище цілком нормальне, звичне і часто використовується. Але ця палиця з двома кінцями: де гарантія, що через якийсь час дитина буде брати в руки книги тільки за гроші. Тому питання матеріального заохочення дітей за гарне навчання – це те питання, яке кожен батько повинен вирішити для себе самостійно. А ось заохочувати дітей за гарне навчання спільними походами ( в цирк, на каток, у ліс) цілком прийнято, крім того попутно батьками вирішується ще одне важливе завдання: цікаве спілкування зі своєю дитиною, задоволення потреби дитини бути частиною сімейної системи.

  7. У справі підвищення інтересу дитини до навчального процесу дуже важливий контакт з дитиною і довірча атмосфера. Важливо пояснити дитині, що процес формування вміння вчитися тривалий, але необхідний. Для підлітка важливо «не пиляти» , не карати, чи не обіцяти нагород. Потрібен контроль-допомога, а не контроль-тиск.

  8. Для підлітка важливо піднімати тему професійного визначення.

  9. Не очікуйте негайних успіхів – зніміть з цього приводу «рожеві окуляри». Можуть бути падіння, «топтання на місці» . Але якщо ви будете послідовно і систематично працювати над питанням підвищення навчальної мотивації своєї дитини, то неодмінно буде зліт.

У своїй розповіді я хотіла донести вам наскільки важлива є мотивація у житті дитини і як вона потім впливає на все подальше життя людини. Яку важливу роль відіграють саме батьки у вихованні саме цієї якості.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал