Бабич Марини Миколаївни вчителя історії та правознавства Зміївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Зміївської районної ради Харківської області Навчальна програма



Скачати 469.66 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації23.12.2016
Розмір469.66 Kb.
ТипПрограма
  1   2
c:\documents and settings\marina\рабочий стол\авторська програма\схвалено хано 08.10.2015.jpg

АНОТАЦІЯ

до навчальної програми факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України»

варіативної складової навчального плану на 2015/2016 – 2016/2017 н.р.

Бабич Марини Миколаївни вчителя історії та правознавства

Зміївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2

Зміївської районної ради Харківської області


Навчальна програма факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України» варіативної складової навчального плану на 2015/2016 – 2016/2017 н.р. розраховані на викладання протягом двох років у 10 та 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Тематичний план для 10 класу складається з 17 розділів, для 11 класу – з 14. Для реалізації програми рекомендована наступна кількість годин: 10 клас - 35 годин (1 година на тиждень), 11 клас - 35 годин (1 година на тиждень).

Курс спрямований на повторення та поглиблення сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних постатей.



Основна мета курсу – підвищення загальноосвітнього рівня учнів та цілеспрямована підготовка їх до зовнішнього незалежного оцінювання з предмета «Історія України».

Завдання курсу:



  • формування в учнів загальноісторичних та конкретно-історичних понять і термінів;

  • розвиток навичок самостійної роботи з документами, історичними карто – схемами;

  • узагальнення знань про найвидатніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, про архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України;

  • виховання свідомих громадян, здатних використовувати засвоєні знання під час розв’язання будь-якої історичної задачі;

  • створення оптимальних умов для самопізнання, розкриття та реалізації творчих здібностей, підвищення загальноосвітнього історичного рівня учнів.

У додатку, «Методичний інструментарій», розкриті основні дати, терміни та поняття, портрети (фотокартки) історичних діячів, картосхеми, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва обов’язкові для запам’ятовування учнями і складений відповідно розділів та тем навчальної програми.

Рівнозначними складовими навчального навантаження є засвоєння нового матеріалу, систематизація знань, отриманих протягом вивчення курсу «Історія України». Викладання факультативу забезпечує цілеспрямовану підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.



Пояснювальна записка

У сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Головним завданням освіти сьогодення – це забезпечення можливостей для виведення української школи на новий якісний рівень. Створення умов для її інтеграції в європейський науково – освітній простір.

Відповідно до концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, що затверджена наказом МОН від 16.06.2015 № 641, інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Майбутнє України залежить від молодого покоління, якому потрібна сильна держава. Сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло – формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму. Обрання професії учнями, які стоять на порозі до вступу у ВНЗ, залежить майбутнє України, її розвиток і місце на світовій арені. 

Важливим і досить складним випробуванням для старшокласників є складання зовнішнього незалежного оцінювання. Це початок нового етапу в житті молодого покоління, і дуже важливо, щоб він був успішним!

Зовнішнє незалежне оцінювання з історії України проводиться з 2004 р. Якщо порівняти кількість учасників, які складають ЗНО саме з історії України, то цей показник з кожним роком збільшується. Його зростаючий темп обумовлено щорічним збільшенням кількості ВНЗ, що обирають цей предмет для вступу.

Зовнішнє незалежне оцінювання та державну підсумкову атестацію в 2016 р. планується провести за зміненими правилами. Відповідне рішення вже прийнято Колегією Міністерства освіти і науки України та підписано Міністром освіти і науки («Про проведення в 2016 р. зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання» протокол № 6/6-20 від 03 липня 2015 р.).

Згідно з рішенням колегії, результати ЗНО з української мови та літератури, однієї з іноземних мов, а також з математики або історії України будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за курс повної загальної освіти для всіх випускників загальноосвітніх та вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації 2016 р.

У 2015/2016 навчальному році на базі Харківської області створюються тимчасові творчі колективи (ТТК) вчителів історії, які працюють у методичних студіях, фокус-групах та передбачають тренінги для вчителів області (району) з єдиною метою – якісної підготовки учнів до складання зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Таким чином, виникає гостра потреба в розробці та апробації навчальної програми факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України» для учнів старшої школи, використання якої надасть змогу випускникам систематизувати та узагальнити свої знання з історії України, а також активізувати пізнавальну та самостійну діяльність з підготовки до ЗНО.

Навчальну програму факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України» для учнів 10-11 учнів розроблено на основі Державного стандарту базової повної і середньої освіти (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) з урахуванням змісту чинної програми з історії України для учнів 5-11 класів («Навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти» та «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів історія України 10 – 11 класи. Рівень стандарту / Академічний рівень (Електронний ресурс: www.mon.gov.ua).

В основу факультативу покладено зміст програми Міністерства освіти і науки України зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.14 № 1120) та зміни до нього (додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 05.11.14 № 1276).

Викладання факультативу будується як повторення та поглиблення вивчених питань, сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально – економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також корегування рівня сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.

Метою факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України» є розвиток та удосконалення історичних компетентності учнів та цілеспрямована підготовка їх до зовнішнього незалежного оцінювання.
Завдання, які передбачаються програмою:


  • повторити та вивчити історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

  • давати визначення та оперувати поняттями і термінами, пояснювати їх, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів;

  • позначати на картосхемі історико – географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси);

  • характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

  • розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;

  • працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.

Рівнозначними складовими навчального навантаження є не тільки засвоєння матеріалу, а й систематизація знань, отриманих учнями протягом усього навчального процесу. Тому викладання факультативу забезпечує систематизацію знань і удосконалення вмінь учнів на рівні, якого вимагає проведення ЗНО. 

Під час вивчення змісту тем слід упроваджувати практичні та самостійні форми роботи учнів через тестову технологію, у тому числі комп'ютерне тестування, які активізують їх навчальну діяльність.

Отже, програма слугує ефективній підготовці учнів до складання зовнішнього незалежного оцінювання з предмету та вступу у вищі навчальні заклади.
Передбачувана результативність навчання: 


  • учні називають історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;

  • визначають хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлюють відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

  • локалізують історико – географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

  • описують хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

  • характеризують (визначають істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

  • встановлюють відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, класифікують факти за вказаною ознакою;

  • розпізнають найвидатніші культурні пам’ятки, описують їх, визначають архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривають їхнє значення в українській культурній спадщині;

  • встановлюють причини та наслідки подій і явищ, оцінюють їх значення;

  • дають визначення історичних понять й термінів, пояснюють;

  • працюють з історичними документами різного змісту, а саме: встановлюють відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізують зміст фрагмента історичного документа та пояснюють основні ідеї, які він висвітлює.


Рекомендації до форм і методів організації навчальних занять.

Рекомендується використовувати різні типи та форми занять: лекції, практичні заняття, практичні заняття з використанням тренінгів, самостійну роботу учнів, а також розв’язування тестових завдань ЗНО.

Орієнтований тематичний план складається з розділів, які мають структуру тем занять (10 кл. – 17 розділів, 11 кл. – 14). Згідно вимог до загальної підготовки учнів, вони зможуть аналізувати основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, характеризувати діяльність видатних історичних постатей, позначати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті, розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, відповідно до вивченої теми.

Навчальна програма факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України» варіативної складової навчального плану містить додаток, згідно якого вчитель має змогу складати поурочні плани, використовувати їх як наочність. У ньому розкриті основні дати, терміни та поняття, портрети (фотокартки) історичних постатей, карти, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва обов’язкові для запам’ятовування учнями. «Методичний інструментарій» складений відповідно розділів та тем навчальної програми факультативу «Підготовка до ЗНО. Історія України».

Оцінювання навчальних досягнень учнів на факультативних заняттях непередбачено, тому критерії оцінювання в програмі не наведені.

У разі внесення змін до програми ЗНО з історії України МОН України, вчитель має право корегувати зміст навчального матеріалу.




Зміст навчальної програми

10 клас (35 год. 1 год. на тижд.)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Розділ 1. Стародавня історія України (2 год.)

Тема 1. Давні мешканці України. Найдавніші землероби та скотарі на території України (1 год.)

  • Поява та розселення людей на території України.

  • Поширення землеробства й скотарства на землях України.


Тема 2. Ранній залізний вік на українських землях. Світ кочовиків (1 год.).

  • Кочовики за раннього залізного віку.

  • Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму.

  • Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів).

  • Велике розселення слов'ян.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: IV – сер. III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України; V – VII ст. – Велике розселення слов'ян.

Оперувати поняттями та термінами: «історичні джерела», «археологія», «археологічна культура», «палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «енеоліт», «бронзовий вік», «ранній залізний вік», «колонізація».

Позначати на картосхемі: місця основних стоянок людей кам'яного віку на теренах сучасної України; території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів і сарматів, місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор'я та Криму, напрямки розселення слов'ян під час Великого переселення народів.

Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури суспільне, господарське та духовне життя носіїв кіммерійців, скіфів, давніх слов'ян.

Визначати риси неолітичної революції; причини та наслідки занепаду Великої Скіфії; особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму.

Пояснювати у чому наслідки та значення Великого розселення слов'ян.

Розділ 2. Виникнення та розквіт Київської Русі (2 год.)

Тема 1. Київська держава за перших князів (1 год.)

  • Розселення східнослов’янських племінних союзів.

  • Утворення Київської Русі.

  • Внутрішньо – та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.


Тема 2. Київська Русь за часів правління Володимира Великого, Ярослава Мудрого та його наступників (1 год.)

  • Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

  • Запровадження християнства як державної релігії.

  • Спорудження Софійського собору.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 882 р. – об’єднання північних та південних руських земель Олегом; 988 р. – запровадження християнства; 1019 – 1054 р. – князювання Ярослава мудрого у Києві.

Оперувати поняттями та термінами: «племінний союз», «князь», «віче», «десятина», «дружина», «племінний союз»,«язичництво», «християнство», «Руська правда», «автокефалія».

Позначати на картосхемі: території розселення східнослов’янських племінних союзів, шлях «із варягів у греки», походи князя Святослава, територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого.

Пояснювати, у чому полягає значення та наслідки внутрішньо - та зовнішньополітичної діяльності князів доби.

Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Софійський собор в Києві (1037 р.); Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві; Спасо - Преображенський собор в Чернігові, 1036 р.; Родина князя Святослава Ярославича; Мініатюра з «Ізборника» 1073 р.; Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція) І пол. ХІІ ст.; Євангеліст Лука, мініатюра з Остромирового Євангелія, 1056 – 1057 рр.; Успенський собор Києво-Печерської лаври, 1073 – 1087 рр. (реконструкція, сучасний вигляд).

Розділ 3. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько – Волинська держава (2 год.)

Тема 1. Роздробленість Київської Русі (1 год.)

  • Князювання Данила Романовича.

  • Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

  • Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.


Тема 2. Галицько-Волинська держава (1 год.)

  • Правління Ярославичів.

  • Боротьба за київський стіл між Ярословичами.

  • Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

  • Об’єднання Галицького та Волинського князівства.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1097 р. – Любецький з’їзд князів; 1113 – 1125 рр. – князювання Володимира Мономаха; 1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах; 1199 р. – утворення Галицько – Волинської держави; 1238 – 1264 рр. – правління Данила Романовича; 1240 р. – захоплення Києва монголами; 1253 р. – коронація Данила Романовича (король Русі).

Оперувати поняттями та термінами: «роздробленість».

Розпізнавати на картосхемі Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості, Галицько-Волинську державу за правління Данила Романовича; напрямки походів монголів на південно-західні руські землі.

Характеризувати розвиток Київського. Чернігівського, Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави; описувати діяльність Володимира Мономаха; значення та наслідки Любецького з’їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі; внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича, Юрія І Львовича; залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.

Пояснювати особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція) ХІ ст.; П’ятницька церква в Чернігові кін. ХІІ ст.; Дорогобузька ікона Богородиці (ост. трет. ХІІІ ст.); Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича, кін. ХІІ ст.; Успенський собор у Володимирі, 1161 р. (реконструкція, сучасний вигляд); Вежа в селі Стовп поблизу Холма, сер. ХІІІ ст.; Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (поч. ХІІ ст.); Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору, 1108 – 1113 рр.

Розділ 4. Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ-ХІV ст. (2 год.)

Тема 1. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ – ХІV ст. (1 год.)

  • Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі.


Тема 2. Культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ-ХІV ст. (1 год.)

  • Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Галицько - Волинської держави.

  • Розвиток культури й освіти Галицько-Волинської держави.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1056 – 1057 рр. – створення Остромирового Євангелія; 1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»; 1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім».

Оперувати поняттями та термінами: «вотчине землеволодіння», «бояри», «смерди», «ікони», «билини», «літопис», «мозаїка», «фреска», «книжкова мініатюра».

Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави; становище представників різних соціальних станів; розвиток господарства та торгівлі; здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Пояснювати, у чому значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії.

Розділ 5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у ІІ пол. ХІV – І пол. ХVI ст. (2 год.)

Тема 1. Українські землі під владою Литви, Польщі та інших держав (у ІІ пол. ХІV – І пол. ХVI ст.)

(1 год.)

  • Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

  • Входження українських земель до складу інших держав.

  • Кревська унія.

  • Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.


Тема 2. Соціальний, господарський та культурний розвиток українських земель у ІІ пол. ХІV – І пол. ХVI ст. (1 год.)

  • Утворення Кримського ханства.

  • Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії.

  • Виникнення українського козацтва.

  • Соціально економічне життя.

  • Розвиток культури та освіти.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1362 р. – битва на р. Сині Води; 1385 р. – укладення Кревської унії; 1449 р. – утворення Кримського ханства; 1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства; 1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Оперувати поняттями та термінами: «шляхта», «панщина», «магдебурзьке право», магістрат», «цехи», «дума», «фільварок».

Позначати на картосхемі: українські землі у складі різних держав; територію Кримського ханства.

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії; соціально-економічний розвиток українських земель; становище суспільних станів; здобутки в галузі освіти, культури та архітектури.

Визначити особливості суспільно-політичного життя Литовського, причини та наслідки Кревської унії; причини виникнення українського козацтва.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Ікона Богородиці з пророком з церкви у Підгородцях; Вірменський собор у Львові 1363 р.; Верхній замок у Луцьку; Кам’янець-Подільська фортеця; Хотинська фортеця; Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях; Ханський палац у Бахчисараї; Меджибізький замок.

Розділ 6. Українські землі в ІІ пол. ХVІ ст. (2 год.)

Тема 1. Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі (ІІ пол. ХVI ст.) (1 год.)

  • Люблінська унія та її вплив на українські землі.

  • Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

  • Виникнення Запорізької Січі.

  • Повстання 90-х рр. ХVI ст.


Тема 2. Церковне життя у ІІ пол. ХVI ст. (1 год.)

  • Братський рух.

  • Утворення греко-католицької церкви.

  • Розвиток культури й освіти.




Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1556 – 1561 рр. – створення Пересопницького Євангелія; 1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Малій Хортиці першої Січі; 1569 р. – Люблінська унія; 1596 р. – Берестейська церковна унія.

Оперувати поняттями та термінами: «українська шляхта», «українське козацтво», «реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «старшина», «клейноди», «греко-католицька церква», «братство».

Позначати на картосхемі: територіальні зміни, що відбувалися внаслідок Люблінської унії; польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст.; суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, військово-політичну організацію козацтва; здобутки в галузі освіти та науки; становище православної церкви; діяльність видатних діячів періоду; православних братств.

Визначити причини, наслідки Люблінської унії та перших козацьких повстань.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Мініатюри Пересопницького Євангелія (1556 – 1561 рр.); будинок Корнякта у Львові; Острозький замок; Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола», 1574 р.; Успенська церква та вежа Корнякта у Львові; ікона «Успіння Богородиці» перемишльського маляра О. Горошковича, 1547 р.; Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі, 1502 р.

Розділ 7. Українські землі у І пол. ХVІІ ст. (2 год.)

Тема 1. Козацькі рухи у 20-30-х рр. ХVIІ ст. (1 год.)

  • Морські походи козаків.

  • Участь українського козацтва в Хотинській війні.

  • Козацькі повстання 1620 – 1630 рр.


Тема 2. Соціальна структура та культурне життя українського народу у І пол. ХVІІ ст. (1 год.)

  • Зміни в соціально-економічному житті.

  • Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні.

  • Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1621 р. – Хотинська війна; 1632 р. – утворення Києво - Могилянського колегіуму; 1625 р. – Куруківська угода; 1637 – 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Оперувати поняттями та термінами: «покозачення».

Позначати на картосхемі: українські землі у складі різних держав; воєводства Речі Посполитої на українських землях.

Характеризувати соціально-економічне та політичне становище в українських землях, становище православної та греко-католицької церкви.

Визначити наслідки «доби героїчних походів козацтва» перших десятиліть ХVII ст.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Замок у Підгірцях (Львівщина) 1630 – 1640 – ті рр.; Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога; Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного», 1622 р.; Ікона «Святий Миколай» з київської церкви Святого Миколая Набережного; Ікона «Христос перед Пілатом», М. Петрахновича з Успенської церкви у Львові; Портрет князя Криштофа Збаразького 1622 р.

Розділ 8. Національно-визвольна війна українського народу сер. ХVII ст. (2 год.)

Тема 1. Початок Національно – визвольної війни. (1 год.)

  • Національно-визвольна війна українського народу.

  • Зміни в суспільно-політичному житті.


Тема 2 Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького. (1 год.)

  • Утворення української козацької держави – Війська Запорізького.

  • Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Учень/учениця:

Пояснювати дати 1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви; 1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору; 1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору; 1652 р. – Батозька битва; 1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Оперувати поняттями та термінами: «Національно – визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина».

Позначати на картосхемі: територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни.

Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російський договір 1654 р.

Визначити причини та наслідки Національно-визвольної війни та місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Пояснювати у чому наслідки та значення найважливіших битв війни у розгортанні національно-визвольної боротьби.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Портрет Богдана Хмельницького, сер. ХVІІ ст.; Ікона «Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького»; Іллінська церква в Суботові, 1656 р. (реконструкція).

Розділ 9. Українські землі кін. 60-х – у 80-ті рр. ХVII ст. (2 год.)

Тема 1. Поділ Гетьманщини та боротьба за незалежність (кін. ХVII ст.) (1 год.)

  • Гетьманування І. Виговського.

  • Ухвалення Гадяцьких пунктів.

  • Московсько – українська війна.

  • Гетьманування Ю. Хмельницького.

  • Поділ Гетьманщини.

  • Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

  • Чигиринські походи турецько-татарського війська

  • Занепад Правобережжя.


Тема 2. Господарське та церковне життя кін. ХVII ст. (1 год.)

  • Запорізька Січ у складі Гетьманщини.

  • Адміністративно – територіальний устрій Слобідської України.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1657 – 1659 рр. – гетьманування Івана Виговського; 1659 р. Конотопська битва; 1667 р. – Андрусівський договір; 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір; 1686 р. – «Вічний мир».
Оперувати поняттями та термінами: «Руїна», «Займанщина».

Позначати на картосхемі: території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі.

Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів; зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель; особливості господарського та церковного життя.

Визначати причини та наслідки Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами; особливості адміністративно-політичного устрою Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Троїцький собор Троїцько – Іллінського монастиря в Чернігові, 1679 – 1695 рр.; Покровський собор у Харкові, 1689 р., Троїцький собор Густинського монастиря, 1674 – 1676 рр.

Розділ 10. Українські землі кін. ХVII – у І пол. ХVIII ст. (2 год.)

Тема 1. Україна в подіях Північної війни (1 год.)

  • Гетьманування І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола.

  • Обмеження автономії Гетьманщини.

  • Повстання під проводом С. Палія.


Тема 2. Ліквідація Запорозької Січі. (кін. ХVII – у І пол. ХVIII ст.) (1 год.)

  • Правління «Гетьманського уряду» 1743 р.

  • Розвиток культури та освіти.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1708 – 1709 рр. – національно – визвольна акція гетьмана І.Мазепи; 1709 р. – Полтавська битва; 1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика; 1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Оперувати поняттями та термінами: «Конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «козацьке бароко», «козацькі літописи».

Розпізнавати на картосхемі: українські землі у складі різних держав; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у зазначений період; діяльність Першої Малоросійської колегії; зміст Конституції Пилипа Орлика; правління Гетьманського уряду; гетьманування К. Розумовського; ліквідація автономного устрою Гетьманщини; діяльність Другої Малоросійської колегії; ліквідація Запорізької Січі; скасування козацького устрою на Слобожанщині.

Визначити причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель; причини та наслідки повстання під проводом С. Палія.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Ікона «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, І. Руткович; Ікона «Вознесіння» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит манявський, Й. Кондзелевич; Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ», І. Мигури, 1706 р.; Ікона «Зустріч Марії з Єлизаветою» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині, 30 – ті рр. XVIIІ ст.; Портрет Григорія Гамалії, кін. XVII ст.; Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві, 1696 – 1701 рр. ; Преображенська церква у Великих Сорочинцях, 1732 р.

Розділ 11. Українські землі в ІІ пол. ХVІІІ ст. (2 год.)

Тема 1. Лівобережна та Слобідська Україна. (1 год.)

  • Гетьманування К. Розумовського.

  • Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.

  • Діяльність Другої Малоросійської колегії.

  • Ліквідація Запорізької Січі.

  • Скасування козацького устрою на Слобожанщині.


Тема 2. Правобережжя та західноукраїнська землі у ІІ пол. ХVІІІ ст. (1 год.)

  • Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої Заселення Південної України.

  • Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

  • Заснування нових міст на Півдні України.

  • Розвиток науки, культури, освіти.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства; 1768 р. – Коліївщина; 1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі; 1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Оперувати поняттями та термінами: «автономія», «Нова (Підпільненська) Січ», «Задунайська Січ», «Коліївщина», «паланка», «зимівник».

Позначати на картосхемі: українські землі у складі різних держав; територіальні зміни, що відбувалися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої та російсько-турецької війни (1768 – 1774 рр., 1787 – 1791 рр.); захоплення Росією Криму, 1783 р.

Характеризувати основні напрямки політики Російської імперії щодо України; особливості гайдамацького та опришківського рухів; територіально – адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської) Січі.

Визначати наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини; причини поділів Польщі; приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії.

Пояснювати, у чому значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії України.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Троїцька соборна церква в Новомосковському, 1773 – 1779 рр.; Покровська церква в Києві, 1766 р. Успенська соборна церква Почаївської лаври, 1771 – 1783 рр.; Собор Святого Юра у Львові, 1744 – 1762 рр.; Палац Кирила Розумовського в Батурині; Андріївська церква в Києві, 1754 р.

Підсумкове узагальнення знань та умінь учнів (1 год.)

  • Повторити та узагальнити вивчений матеріал.

Учень/учениця:

повторити та узагальнити вивчений матеріал; узагальнювати отриману понятійну – термінологічну інформацію; розвивати в учнів уміння застосовувати навички, які сформувалися протягом вивчених тем.



Розділ 12. Українські землі у складі Російської імперії к. ХVІІІ – у І пол. ХІХ ст. (2 год.)

Тема 1. Включення українських земель до складу Російської імперії. (1 год.)

  • Адміністративно - територіальний поділ українських земель.

  • Промисловий переворот та зародження ринкової економіки.


Тема 2. Національно-визвольний рух на українських землях у І пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Приєднання українських земель до складу Російської імперії.

  • Розвиток національного руху.

  • Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

  • Повстання під проводом У. Кармалюка.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського; грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку; 1830 – 1831 рр. – Польське повстання; 1846 – 1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Оперувати поняттями та термінами: «промисловий переворот», «нація», «національне відродження», «декабристи», «масонство».

Позначати на картосхемі: українські губернії у складі Російської імперії.

Характеризувати процес включення українських земель до складу Російської імперії; початок національного відродження; форма соціального протесту українського населення; поширення на Україну російського та польського суспільних рухів.

Описувати програмні засади та діяльність Кирило – Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні відносини.

Визначати причини та пояснювати, у чому значення соціальної боротьби на українських землях; діяльність Кирило – Мефодіївського братства.

Розділ 13. Західноукраїнські землі к. ХVІІІ – у І п. ХІХ ст. (2 год.)

Тема 1. Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії. (1 год.)

  • Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно - територіальний поділ західноукраїнських земель.

  • Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ й українські землі.


Тема 2. Українське національне відродження в західноукраїнських землях у ХVІІІ – у І п. ХІХ ст. (1 год.)

  • Діяльність «Руської трійці».

  • Діяльність Головної Руської ради.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1816 р. – Товариство галицьких греко – католицьких священиків; 1833 – 1837 рр. – діяльність «Руської трійці»; 1848 р. – скасування кріпацтва на західноукраїнських землях.

Позначати на картосхемі: українські землі у складі Австрійської імперії.

Характеризувати політику Австрійської імперії, щодо західноукраїнських земель, її наслідки; реформи Марії Терези та Йосифа ІІ; початок національного відродження; форми соціального протесту населення.

Описувати перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії.

Визначати наслідки та пояснювати, у чому значення подій 1848 – 1849 рр.; причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях.

Розділ 14. Культура України кін. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст. (1 год.)

Тема 1. Основні явища і процеси розвитку культури кін. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Національне відродження.

  • Відкриття університетів.

  • Зміни в світі.

  • Поява «Історія русів».

  • Розвиток літератури, мистецтва.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1805 р. – відкриття університету в Харкові; 1834 р. – відкриття університету в Києві.

Характеризувати основні явища і процес розвитку культури; творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців.

Визначати умови та особливості розвитку культури кін. ХVІІІ – І пол. ХІХ ст.; причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет», 1840 р., «Катерина», 1842 р.; офорти з «Живописної України» на історичну тематику; картина «Дівчина з Поділля», В. Тропініна; Будівля Київського університет, 1837 – 1843 рр.

Розділ 15. Українські землі у складі Російської імперії в ІІ пол. ХІХ ст. (2 год.)

Тема 1. Соціально – економічне життя в ІІ пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Реформи 60-70-х рр. і процеси модернізації в Україні.

  • Політика російського царизму щодо України.


Тема 2. Український національний і російський громадсько-політичний рухи у Наддніпрянській Україні в ІІ пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Розвиток громадівського руху.

  • Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1863 р. – Валуєвський циркуляр; 1876 р. – Емський указ.

Оперувати поняттями та термінами: «земства», «громадівський рух», «Братство тарасівців».

Характеризувати основний зміст реформ 1860 – 1870 – х рр.; особливості проведення реформ на українських землях; зміни в соціальному складі населення в ІІ пол. ХІХ ст.; процеси модернізації; національний рух на Наддніпрянській Україні.

Визначати наслідки промислового перевороту.

Розділ 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії

в ІІ пол. ХІХ ст. (2 год.)

Тема 1. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель в ІІ пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Національна політика австрійського уряду щодо українських земель.

  • Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція.


Тема 2. Суспільно – політичний та культурний розвиток західноукраїнських земель

в ІІ пол. ХІХ ст. (1 год.)

  • Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії «РУРП», Української Національно-демократичної партії «УНДП».

  • Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка; 1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»; 1890 р. – створення РУРП; 1899 р. – створення УНДП.

Оперувати поняттями та термінами: «трудова міграція»,«партія», «українофіли», «москвофіли», «народовці», «нова ера».

Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у ІІ пол. ХІХ ст.; зміни в соціальному складі населення; основні течії суспільно-політичного руху «москвофіли та народовці»; діяльність «Просвіт» та Наукового товариства ім. Т. Шевченка; процес утворення українських політичних партій у Галичині.

Визначати причини трудової еміграції українців; зародження кооперативного руху; описувати здобутки провідних діячів західноукраїнських земель у національному русі ІІ пол. ХІХ ст.

Розділ 17. Культура України

в ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. (2 год.)

Тема 1. Культурні явища та процеси ІІ пол. ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. (1 год.)

  • Піднесення української культури.

  • Освіта.

  • Розвиток науки та літератури.


Тема 2. Основні напрямки розвитку української культури в ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. (1 год.)

  • Розвиток музичного, образотворчого, театрального мистецтва.

  • Українські підприємці – благодійники.

  • Церковне життя.

Учень/учениця:

Пояснювати дати: 1865 р. – відкриття Новоросійського університету.

Оперувати поняттями та термінами: «реалізм», «модернізм», «професійний театр», «меценат».

Характеризувати основні культурні явища та процеси ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; розвиток літератури, образотворчого та музичного мистецтва; архітектури; процес становлення професійного театру; діяльність меценатів та їхній вплив на розвиток культури.

Визначати творчі здобутки видатних вітчизняних науковців та митців; умови розвитку культури в ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.

Розпізнавати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Будинок з химерами в Києві, 1902 – 1903 рр.; Будівля театру в Одесі, 1883 – 1887 рр.; Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях, 1864 – 1873 рр.; Володимирський собор у Києві, 1862 – 1896 рр.; картина «Сінокіс», М. Пимоненко; картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», І. Рєпіна, 1878 – 1891 рр.; пам’ятник «Б. Хмельницький в Києві», скульптор М. Микешин, 1888 р.; будівля Національної опери України, 1901 р.; «Дніпро біля Києва», І. Труш, 1910 р.; «Весняний день в Україні» та «Козаки в степу», С. Васильківський; «Ворожіння» М. Пимоненко; будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей), 1903 – 1908 рр.

Підсумкове узагальнення знань та умінь учнів (1 год.)

  • Повторити та узагальнити вивчений матеріал.

Учень/учениця:

повторити та узагальнити вивчений матеріал, що вивчався у 10 класі, узагальнювати отриману понятійну – термінологічну інформацію; розвивати навички, які сформувалися протягом навчального року.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал