Аудіювання – це здатність сприймати мовлення іншої особи. Читання



Скачати 265.31 Kb.
Дата конвертації04.01.2017
Розмір265.31 Kb.
Вивчення іноземної мови відбувається у процесі взаємопов’язаного навчання чотирьом видам мовленнєвої діяльності (МД): аудіюванню, говорінню, читанню, письму. Аудіювання та читання рецептивні види МД (людина одержує мовленнєву інформацію), говоріння та письмо – продуктивні види МЛ (людина висловлює свої власні думки). Аудіювання та говоріння – звукова система мовлення; читання та письмо – графічна (писемна) система мовлення. Співвідношення чотирьох видів мовленнєвої діяльності на початковому етапі: аудіювання, говоріння – 75%; читання, письмо – 25%. Таке співвідношення поступово вирівнюється і визначається на окремому уроці окремо у відповідності до мети уроку.

Аудіювання – це здатність сприймати мовлення іншої особи.

Читання – здатність швидко читати надруковане (написане) та розуміти прочитане.
Навчання аудіюванню

Аудіювання – це перший вид мовленнєвої діяльності учнів за умови якщо вчитель дотримується методичних рекомендацій вести урок іноземною мовою. Домінуюче використання іноземної мови з вимушеним використанням рідної мови у виняткових випадках (пояснення правил нової гри, лаконічне пояснення елементів граматики, короткий коментар у випадку абсолютного нерозуміння) сприяє створенню правильної моделі навчання іноземної мови. Мова, як рідна, так і іноземна, сприймається не у вигляді інформативного блоку, а як елемент природної ситуації спілкування. Чи реально використовувати виключно іноземну мову при проведені уроку вчителем? Так, але лише за певних умов:



  • вчителю слід допомагати у сприйнятті мови учнями мімікою, виразом обличчя, рухами, жестами, малюнками, таблицями;

  • мова вчителя має бути чіткою і виразною, можна повторювати фрази та речення для кращого сприйняття;

  • підбір лексики та лексико-граматичних структур, які вживає вчитель повинен відповідати віковим та мовленнєвим можливостям учнів;

  • щоб уникнути можливого негативного ставлення до іноземної мови , не слід змушувати дітей використовувати виключно англійську чи німецьку мову на уроці та в позаурочний час.


Вправи на розвиток навичок аудіювання

  1. «Слухай і роби» (поплескай у долоні, показуй жестами, гра в лото, малювання).

  1. «Слухай і повторюй» (вірші, пісеньки, римівки):

  • виконання дій під час читання віршиків або слухання пісеньок;

  • заповнення пропусків плесканням у долоні, жестами "Bingо"; прослуховування пісеньки з метою знайти відомі слова і плеснути в долоні, порахувати відомі слова,

  • вписати пропуски в тексті пісеньки після її прослуховування

3. Слухання розповіді.

  • організувати позитивне мовне і просторове розташування;

  • не пояснювати розповідь, у дітей достатньо розвинуте образне мислення, щоб створити власні образи та картини після прослуховування;

  • не моралізувати чи робити власні висновки, а доцільне колективне обговорення;

  • можна повторювати одну й ту ж розповідь декілька разів, оскільки діти почуваються комфортно в знайомій для себе ситуації;

  • можна просити дітей показувати жестами, що вони чують, якщо ці жести повторюються;

  • можна просити дітей доповнити або порівняти малюнки і розповісти текст в класі після прослуховуванням тієї ж розповіді

У процесі формування мовленнєвих компетенцій учнів завдання з розвитку та контролю навичок аудіювання ускладнюються, об'єднуючи навички читання та письма:

  • постав речення по порядку;

  • з'єднай початок і кінець речень за їх змістом;

  • закінчи речення;

  • визнач речення (слово), яке відповідає змісту прослуханого тексту;

  • виправ речення за його правильним змістом;

  • встав пропущені слова (прийменники, прикметники) при читанні прослуханої розповіді.


Навчання аудіюванню у початковій школі

І)Навчання аудіювання проходить через наступні етапи:



І. Дотекстовий:

а) антиципація (лат. antocipatio — заздалегідь складене поняття) означає передбачення чи здогад;),

б) предикація (лат. praedicātio - висловлювання, твердження) в лінгвістиці - одна з функцій мовного вираження, що має на меті співвіднести укладену в відрізку мовлення думку до дійсності: станом об'єкта або суб'єкта, події або ситуації. Предикація - формальне встановлення зв'язків між суб'єктом і предикатом.;

в) комунікативне завдання.



II. Текстовий:

а) представления аудіотексту;

б) перевірка розуміння.

III. Післятекстовий:

а) розвиток комунікативних умінь;

б) творчі вправи і завдання.

2) Молодших школярів потрібно навчати впізнавати знайомі слова і короткі речення в межах типових, щоденних ситуацій. Пізніше їх треба навчати, як розуміти короткі тексти, пов'язані із знайомим, конкретним середовищем.

3) Дотекстові завдання мають на меті навчити молодших школярів легше розуміти аудіотекст, а також мотивують їх реагувати на зміст даного тексту, а не лише на його мову.

4) Активним слуханням називається слухання аудіотексту та реагування на нього невербально і вербально.

5) Метою післятекстових вправ і завдань с розвиток мовленнєвої, письмової компетенцій, а також компетенції у читанні.

6) Чим більше молодші школярі слухають, тим краше вони зможуть говорити і писати.

7) Навчання аудіювання має базуватися на таких автентичних текстах, як: римівки, вірші, пісні, джазові ритми, ритмізовані казки, казки, короткі історії.

8) Алгоритм навчання аудіювання молодших школярів наведений нижче.



Алгоритм навчання аудіюванню молодших школярів

Етапи

Мета

Вправи і завдання

Дотекстовий

- провести коротку мовну розминку;

Listening and;

а) антиципація

- повторити лексику з теми та перерахувати слова активного вжитку;

T.P.R.;




brainstorm ing;




- заохотити учнів до обміну думок з приводу теми;

drawing blind;




pointing to smth;




- усунути лінгвістичні труднощі;

elicitation;




- залучити учнів до вивчення теми;

playing games;




- порівняти культури;







- активізувати попередній досвід учнів;




б) предикація

- організувати мовне тренування;

-identifying sounds;




- мотивувати учнів;

-identifying pictures;




- розвинути логічне мислення;

-making up the story in pictures;




- підготувати учнів до слухання:

- choosing visuality adequate to the




- забезпечити учнів підказками для кращого розуміння аудіотексту;

text;




- filling in the blanks in the title;




- заохотити учнів до прослуховування,

- finishing the title;




щоб зрозуміти основну ідею;







- представити завдання до

прослуховування;




Текстовий:

активне

слухання

- мотивувати учнів до розуміння прослуханого за допомогою повної фізичної реакції (T.P.R.)

Non-verbal responses Listening and:

і

- reacting physically;

Перевірка.

- допомогти учням зосередитися на змісті аудіотексту;

- pointing to the right picture;

розуміння

- ticking off the pictures or the exercises in the chart;




- порівняти текст з припущеннями;






- заохотити учнів до вербальних реакцій;

- clapping your hands if smth is wrong,




- залучити учнів до активного слухання;

- circling the pictures under the correct words;




- полегшити розуміння учнями змісту тексту;

- drawing a map/picture;

- matching the words with pictures;




- перевірити розуміння учнів під час прослуховування;

- finishing the drawing (add the missing objects);







- correct the picture colour;







- acting out;







- arranging the pictures in the correct order;







- filling in the gaps with pictures;







- crossing out the wrong information;







- giving labels;







Verbal Responses







Listening and







- filling in the grid, chart, map,







- restoring the text (jigsaw).







- helping the teacher to retell;







- detecting mistakes;







- guessing the ending;







- jigsaw listening,







- filling the pauses;







- searching information for the title;







- extending each sentence in

the story ,







- retelling in chain,

Післятекстовий

- розвинути мовленнєву та

писемну компетенції

Follow up:




- shape writing;







- creative writing,







- role-playing,







- interviewing;







- making posters,







- creative retelling;


Навчання аудіюванню у середній та старшій школі

  1. Аудіювання передбачає слухання і розуміння «живого» мовлення або мовлення в запису.

  2. Аудіювання як мета навчання полягає у розвитку аудитивної компетенції

  3. Аудіювання як засіб навчання передбачає сприяння мовному та мовленнєвому розвитку учнів, а саме:

  • опрацювання фонетичного, лексичного та граматичного матеріалу;

  • організацію та проведення уроку;

  • навчання різним видам МД.

  1. Психофізіологічні механізми аудіювання:

  • антиципація;

  • фізичне сприйняття мовлення;

  • короткотривала та довготривала аудитивна пам'ять;

  • внутрішнє мовлення;

  • розпізнавання, основане на лінгвістичному досвіді;

  • логічне розуміння,

  • прогнозування смислового змісту.

  1. Труднощі навчання аудіюванню:




екстралінгвістичні

  • об'єм аудитивної пам'яті

  • спосіб пред'явлення («живе»

мовлення чи у запису)

  • психолого-вікові особливості учнів

  • обсяг аудіотексту

  • темп мовленнєвого повідомлення

  • кількість пред'явлень

  • тривалість звучання

  • тембр голосу

  • використання опор

лінгвістичні

  • фонетичні

  • лексичні

  • граматичні

  • композиційні та структурні

  • стилістичні

  • наявність власних імен та географічних назв

  • вид мовлення (діалог, монолог)



  1. Основні етапи формування аудитивної компетенції:

Дотекстовий етап (Pre-listening stage).
а)Антиципація

/ \ \

Змістова мовна культурна

/ \

Ситуативна Функціональна



Мета: активізація життєвого і мовного досвіду учнів.

б)Ймовірне прогнозування (Prediction)

Пов'язане зі змістом тексту. Проводиться з метою передбачення майбутніх подій та подолання лінгвістичних та екстралінгвістичних труднощів.

Використовуються наступні вербальні та візуальні орієнтири-підказки: малюнки, заголовки тексту, прислів'я, ключові слова, фрагменти музичних творів, відео кліпи відео фрагменти.

в) Комунікативне завдання.

Мотивація створюється за допомогою комунікативних завдань, які передбачають активне слухання та виконання різних орієнтованих на учня технологій.



ІІ. Текстовий етап (While-listening stage).

Презентація аудіо тексту.

Етап активного прослуховування передбачає використання різних видів аудіювання:


  1. jigsaw listening;

  2. listening added by visuality;

  3. complementary listening;

  4. interpretive listening;

  5. patch-work listening;

  6. close-test listening.

ІІІ. Після текстовый етап (Post-listening).

а) Контроль розуміння може здійснюватись за допомогою таких усних та письмових вправ:

  • повна фізична реакція (TPR);

  • пошук вірних чи невірних тверджень (ticking off true or false statement);

  • пошук помилок (detecting mistakes);

  • заповнення пропусків (filling in the gaps);

  • поєднання малюнків та речень, питань та відповідей (matching pictures and - sentences, questions and answers);

  • складання плану, карти;

  • перефраз;

  • переклад;

  • опис;

  • відповіді на питания;

  • вибір правильної відповіді;

  • виконання тестів альтернативного та множинного вибору.

б) Розвиток усного та писемного мовлення.

Даний етап спрямований на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності та формування здібностей самовираження на основі аудіо тексту.

Пропонуються наступні завдання:


  • write the end of the story;

  • discuss a suggested problem, proverb, saying, quotation;

  • make a report;

  • sequence facts and actions;

  • summarize;

  • solve a problem;

  • role-play;

  • illustrate the main idea.


Засоби подолання труднощів аудіювання

Насамперед потрібно звернути увагу на ритміку, паузацію, мелодику та логічний наголос підчас аудіювання тексту (ці фактори є складниками інтонації аудіотексту). Вони повинні не тільки відповідати змісту, але й виконувати експресивну мовленнєву функцію, тобто виражати емоційне ставлення автора повідомлення до фактів і явищ, про які йдеться в аудіотексті. Отже використовуються позамовні засоби та опора на ситуацію мовлення, а сама можливість зорового контакту слухача і того, хто говорить, є також опорою для розуміння.

Сприймання мовлення на слух починається з виділення смислових орієнтирів. Для цього використовуються не тільки фактори, що складають інформацію тексту, але й вставні слова, повтори, риторичні запитання тощо. Суттєво допомагають в розумінні мовленнєві штампи, широко вживані в розмовній мові. Такі засоби швидко інтегруються і поліпшують здогадку і вірогідне прогнозування.

Характер орієнтирів та опор змінюється в залежності від мовленнєвого досвіду слухачів і від способів пред'явлення аудіотекстів, тобто при зміні і комбінуванні труднощів об'єктивного та суб'єктивного характеру і при сприйманні контактного чи дистанційного мовлення.

Контактне мовлення (діалогічне та монологічне) відбувається в конкретній ситуації, яка сприяє вірогідному прогнозуванню і збільшує можливості асоціативних зв'язків за рахунок позамовних елементів мовлення.

При комбінованому звуко-зоровому пред'явленні мовленнєвих повідомлень можливе використання

формальних підказок: підкреслювань, особливого шрифту, кольору, схем, малюнків, заголовків тощо.

Малюнки (або картина) як орієнтири-підказки використовуються в залежності від мети аудіювання.
Навчання читанню

Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов. В історичному плані читання виникло пізніше усного мовлення, проте на його основі, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформацію, передається досвід людства нагромаджений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності. Уміння читати дає можливість випускникам школи у своїй подальшій роботі та навчанні користуватися літературою на іноземній мові для пошуку інформації за фахом, задоволення своїх читацьких чи творчих інтересів, удосконалення умінь усного мовлення і т.ін.



Читання - це навичка, тому її слід тренувати постійно, використовуючи демонстрацію, прості зразки для наслідування, комбінацію, підвищення складності читання слів, словосполучень, речень, текстів, доведення читання до належного фонетичного, інтонаційного рівнів.

Читання вголос краще проводити:

  • індивідуально;

  • при тренуванні інтонаційних особливостей

  • при читанні діалогів

Мовчазне (пасивне) читання відіграє важливу роль, оскільки впливає на підсвідомість і залишається в пам'яті довше ( англійський куточок, постери на і гінах, підписані малюнки та зображення...)

Кроки з розвитку читання

  • говорити англійською в класі і стимулювати до розмови учнів;

  • читати щодня;

  • використовувати читання у тренуванні інших мовних навичок (фонетична зарядка, вивчення граматичної структури, вивчення віршика, складання пісеньки, читання завдань до вправ у підручнику);

  • вводити для читання приголосні, потім короткі голосні, довгі голосні, дифтонги...

  • ведення словників;

  • складання міні-книжечок;

  • стимулювати читання через розвиток навичок письма і навпаки;

  • читання книжок.

Існують різні підходи до розвитку навичок читання: читання за правилами; читання слів/речень; читання на основі вивчених мовних зразків; читання книжок з метою розуміння основного змісту прочитаного. Ми використовуємо їх усі на певних етапах роботи.

Для перевірки навичок читання можна використовувати всі рекомендовані вправи для перевірки навичок аудіювання молодших школярів. Крім того, враховуючи високий рівень імітаційних можливостей учнів та постійне бажання ігрової активності можна запропонувати їм вивчення на пам'ять з подальшим інсценуванням прочитаного тексту або зразка.


Навчання читанню у початковій школі

  1. Читання є рецептивною мовленнєвою діяльністю.

  2. Читання має бути направлено на отримання нової інформації з тексту, а не лише на тренування уміння озвучувати надрукований мовний матеріал.

  1. Синтетичне читання - тип читання, якого навчають на початковому ступені ЗНЗ. Це читання без перекладу, коли зміст прочитаного розуміється одразу.

  2. Мета читання про себе - отримання інформації,

  3. Мета читання вголос - передача інформації.

  4. Читання вголос є засобом навчання та перевірки вимови та інтонації.

  5. Завдання для оцінювання читання мають містити в собі виховну та соціокультурну цінності.

  6. Навчання букв:

Крок І - демонстрація букви та її назва

Крок II- співвідношення між буквою та звуком, (звуко-буквенні відповідники)

Крок III - написання букви.

9) Кроки для навчання техніки читання:

а) вивчення алфавіту та звуків

б) навчання читати вголос;

в) навчання читати про себе.


  1. У молодших класах учнів навчають читати слова на основі правил.

  2. Процес навчання читання можна поділити на два рівні:

  1. - дотекстовий рівень;

  2. - текстовий рівень.

  1. Мета дотекстового рівня - навчити молодших школярів розуміти звуко-буквенні відповідники і читати слова та прості речення.

  2. Мета текстового рівня - навчити молодших школярів розуміти зміст прочитаного тексту.

  3. Етапи навчання читання:

а) антиципація;

б) предикація;

в) комунікативне завдання до читання;

г) перевірка розуміння учнями змісту прочитаного;



д) розвиток інших мовленнєвих умінь та навичок.
Навчання читанню у середній та старшій школі

  1. Читання на іноземній мові має велику практичну, виховну,
    пізнавальну та мотиваційну цінність.


  2. Читання позитивно впливає на розвиток інших видів
    мовленнєвої діяльності.


  3. Психологічні механізми читання наступні:

  • сприйняття графічних образів;

  • ідентифікація графічної інформації;

  • антиципація (ймовірне прогнозування);

  • внутрішнє приговорювання;

  • власне читання.

  1. Види/режими читання:

  • екстенсивне читання;

  • інтенсивне читання;

  • переглядове читання;

Домінуючий вид читання в основній школі - це інтенсивне (аналітичне) читання. Вид читання залежить від наступних критеріїв

Критерії

Види читання

В залежності від задіяних аналізаторів

Аналітичне / синтетичне

Умови читання

Самостійне /кероване

Обсяг читання

Екстенсивне/інтенсивне

Участь голосу

Читання вголос/ про себе

Методична мета

Навчальне/комунікативне

Місце читання

Класне/ домашнє

Ступінь обов'язковості

Обов'язкове/додаткове

Всі види читання можуть використовуватись як мета чи засіб навчання.

Синтетичне читання. Метою синтетичного читання є читання без словника та одержання максимально можливої інформації. Даний вид читання передбачає:

  • узагальнення фактів;

  • вибір ключової інформації;

  • підсумування інформації;

  • інтерпретування текстів.

Синтетичне читання може бути класним та домашнім.

Аналітичне читання - це читання зі словником і вилучення специфічної інформації через аналіз тексту. Даний вид читання передбачає:

  • аналіз речень;

  • дослідження словотворення;

  • групування слів;

  • прогнозування форми слова;

  • синтагматичне членування речення.

Пошукове читання (Scan reading) має на меті знаходження певної інформації про конкретні речі. Переглядове читання (Skim reading) має на меті одержання загальної інформації про прочитаний матеріал.

  1. Загальні вимоги до текстів для читання в основній школі:

  • виховна цінність;

  • освітня цінність;

  • методична цінність;

  • лінгвістична цінність.

  1. Етапи навчання інтенсивного читання:
    І. Підготовчий етап.

1 Антиципація Метою антиципації є залучення учнів до процесу читання та активізація життєвого та мовного досвіду учнів.

Антиципація

/ \

Мовна Змістова



2. Предикація

Метою предикації є усунення лінгвістичних труднощів та передбачення подій за допомогою мовних та мовленнєвих вправ:



  • опрацювання заголовку;

  • опис малюнків;

  • прослуховування музичних фрагментів та визначення...;

  • імпровізація;

  • передбачення ключових слів;

  • заповнення пропусків;

  • розширення та звуження інформації в реченнях

ІІ. Текстовий етап.

Перше читання (з метою загального розуміння тексту) та виконання комунікативних та лінгвістичних завдань:

Read and be ready to answer...

Read and divide the text into logical pans.

Read and make up a plan.

Read and choose synonyms and antonyms to the words.

Read and find the facts that characterize the main character.

Read and make up detective questions.

Read and generalize. Read and plan a chronicle succession of events.

Контроль розуміння тексту здійснюється за допомогою наступних завдань: true or false statements;

multiple choice test;

close reading;

choosing the pictures which correspond to the text;

putting the events (pictures) in the chronological order.

Друге читання здійснюється з метою повного розуміння тексту.

Зразки вправ:

defining the main idea;

thinking of another title;

dividing the text into logical groups;

finding the key sentences in each paragraph;

finding the climax of the story;

describing the events;

giving one's own attitude;

drawing the parallels;

comparing events;

commenting on ...
Засоби подолання труднощів читання

Для формування адекватних умінь читання вчитель повинен враховувати характер текстів: їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. і. Від якості текстового матеріалу залежить мотивація читацької діяльності учнів.



Зміст текстів визначає відношення учнів до читання, а також можливості розв'язання тих освітніх і виховних завдань, які ставляться перед іноземною мовою як навчальним предметом. З іншого боку, структурно-смислові та мовні особливості текстів визначають характер самого процесу читання.

До іншомовних текстів для читання пред'являються певні вимоги, а саме:

1. Ідейно-виховна цінність текстів. Такі тексти повинні сприяти формуванню морально-етичних якостей читця.

2. Пізнавальна цінність текстів, науковість їх змісту. Тексти мають будуватися на фактичному матеріалі про країну та її народ, мова якого вивчається, а також включати відомості з найрізноманітніших галузей людських знань (науково-популярні тексти).

3. Відповідність змісту текстів віковим особливостям та інтересам учнів. Ці тексти повинні відповідати інтелектуальному рівню розвитку учнів, бути значущими для них, задовольняти їх емоційні та пізнавальні запити.

Тексти для читання іноземною мовою виконують цілу низку функцій, які сприяють успішному оволодінню цією мовою.

Процес навчання читання іноземною мовою ускладнюється цілим рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів. Насамперед, учитель повинен враховувати об'єктивні труднощі орфографічної системи виучуваної мови, які склалися історично. Найбільш характерними з них є такі:

— кількісна неадекватність між буквами та звуками у слові, тобто між графічним та звуковим образом слова,

— наявність діакритичних знаків (діакритики (від  грец. διακριτικος — розрізняльний) — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.),

— передача одного і того ж звука різними буквами та буквосполученнями.

Цей перелік технічних труднощів читання далеко не повний, його можна продовжити.

Крім суто технічних/графічних труднощів читання, які учні мають подолати на початковому ступені навчання, доцільно назвати і деякі мовні труднощі текстів, котрі, у свою чергу, можуть спричиняти перешкоди для правильного розуміння змісту. Назвемо деякі з них:

— наявність багатозначних та конвертованих слів:

— непрямий порядок слів (інверсія):

— звороти з дієприкметниками та дієприслівниками:

— умовні безсполучникові речення:

— складні речення та конструкції:

Згідно з виділеними етапами формування навичок і вмінь читання до системи вправ для навчання читання включаються три групи вправ:

І група — вправи для формування навичок техніки читання;

II група — вправи для формування мовленнєвих навичок читання;

III група — вправи для розвитку вмінь читання.

Читання як вид мовленнєвої діяльності є однією з головних практичних цілей навчання іноземної мови в середній школі. Проте не меншу роль відіграє читання у навчальному процесі як засіб навчання. Воно допомагає в оволодінні мовним матеріалом, в його закріпленні та нагромадженні. Так, мнемічна діяльність, яка супроводжує процес читання, забезпечує запам'ятовування лексичних одиниці зв'язків між ними, а також граматичних явищ, наповнення граматичних структур порядку слів у структурах та ін. Читання допомагає удосконалювати вміння усного мовлення: під час читання як уголос, так і про себе функціонують провідні мовні аналізатори - слухові та мовленнєво-рухові, характерні для говоріння Уміння читати дає можливість у разі потреби підібрати необхідні друковані матеріали та препарувати їх з метою підготовки усного повідомлення.

Читання іншомовних текстів розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити особливості системи іноземної мови і глибше зрозуміти особливості рідної. Інформація, яку отримує учень з іншомовних текстів, формує його світогляд, збагачує країнознавчими знаннями про історію, культуру, економік політику, побут країни, мову якої він вивчає. Велика розумова робота, котра виконується читцем з метою проникнення у зміст тексту, розвиває мовну здогадку та антиципацію, самостійність у подоланні мовних та смислових труднощів, інтерес до оволодіння іноземною мовою.

Список літератури




  1. Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. - К.: Ленвіт, 2006. - 200 с.

  2. Державні чинники. (Програма. Державний освітній стандарт.)

  3. Журнал «Англійська мова та література». // ОСНОВА. – 2014. – №4-5.

  4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. кол. авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1999. - 320 с.

  5. Пахомова Т. Г. Методичні тези / Т. Г. Пахомова. – 2009: Черкаси. – 64 с.

  6. Пахомова Т. Г. Навчаємо молодших Teach and Enjoy / Т. Г. Пахомова, О. О. Вакуленко. – Черкаси, 2006. – 110 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал