Анточик І. С. Розвиток універсальних особистісних якостей учнів як основа формування їх світоглядних компетентностей



Скачати 98.43 Kb.
Дата конвертації11.06.2017
Розмір98.43 Kb.

Анточик І. С. Розвиток універсальних особистісних якостей учнів як основа формування їх світоглядних компетентностей.


Актуальність та ступінь дослідженості проблеми. Поступальна розбудова демократичної української держави ставлять перед сучасною загальноосвітньою школою нове соціальне замовлення у вихованні особистості.

У „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, Законі України „Про освіту” серед головних пріоритетів сучасної освіти визначено необхідність виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, формування потреби та уміння у молоді жити в громадянському суспільстві, духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури. Ці особистісні якості становлять основу світоглядних компетентностей особистості, а їх формування– нагальне завдання сучасного інституту освіти.

Останні десятиліття  психологи  і педагоги активно проводять дослідження з метою пошуку нових методологічних підходів до проблеми становлення індивіда як особистості і творчої індивідуальності в сучасних умовах. Активно ведуться розробки нових освітніх програм і педагогічних технологій, що забезпечують оптимальні шляхи гармонізації особистості з навколишнім світом. 

Про необхідність формування розвитку універсальних особистісних якостей особистості як основи формування світоглядних компетентностей школярів відзначають багато письменників, педагогів, діячів культури (А. С. Макаренко, Б. М. Неменский, В. О. Сухомлинський, Л. М. Толстой, К. Л. Ушинський). Питанню розвитку універсальних особистісних якостей учнів початкової школи приділяли увагу чимало зарубіжних і вітчизняних науковців. Дослідженням розвитку творчих якостей школярів присвячено праці Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна та інших; розвитку їх творчої активності – Л. Байранова, О. Савченко; їх творчі і спеціальні здібності вивчали Н. Винокурова, В. Крутецький, Н. Лейтес та інші; проблемам застосування діагностування у педагогічному процесі присвячені праці зарубіжних дослідників, зокрема Г. Клауса, Я. Коломінського, Е. Стоунса та інших. В Україні ці проблеми досліджують науковці В.І. Бондар, І. Булах, В. Галузинський, С. Гончаренко, В. Козаков, С.М. МартиненкоО.М. Мельник, І. та інші.

Проте поза увагою дослідників залишився цілісний підхід щодо розвитку універсальних особистісних якостей особистості як основи формування світоглядних компетентностей молодших школярів, можливостей педагогічного керування розвитком цього процесу. Актуальність дослідження зумовлена також суперечністю між об’єктивною потребою у формуванні світоглядних компетентностей молодших школярів та недостатніми можливостями традиційної виховної системи у його формуванні. Таким чином, соціальне значення проблеми та нагальна потреба шкільної практики й зумовили вибір теми проблемного питання та дослідження «Розвиток універсальних особистісних якостей учнів як основа формування їх світоглядних компетентностей».

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування світоглядних компетентностей молодших школярів успішно здійснюватиметься за умов:

цілеспрямованого розвитку універсальних особистісних якостей;

включення школярів у навчально-пізнавальну діяльність, яка грунтується на засадах особистісно орієнтованого підходу;

поетапності процесу формування позитивного ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду та залучення до художньо-творчої діяльності.

Мета та гіпотеза дослідження передбачають реалізацію таких завдань:


  1. проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми формування світоглядних компетентностей учнів;

  2. проаналізувати сучасні погляди на універсальні особистісні якості учнів, методи і прийоми їх формування;

  3. експериментально перевірити педагогічні умови формування універсальних особистісних якостей учнів у навчально-виховному процесі початкової школи.

З метою розв’язання визначених завдань було використано наступні методи дослідження:

  • теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної літератури, нормативних документів з проблеми розвитку універсальних особистісних якостей молодших школярів;

  • емпіричні: педагогічне спостереження, психодіагностичне тестування, аналіз продуктів самостійної дитячої творчості

  • праксиметричні методи: аналіз навчально-виховної діяльності, результатів діяльності учнів.

Технологія досвіду

Пояснювальна записка Програми з образотворчого мистецтва визначає такі універсальні особистісні якості: образне мислення, уява, фантазія, спостережливість, зорова пам’ять, художній смак. Досвід свідчить, що ефективним засобом розвитку вищевказаних якостей є ті методи, що сприяють вихованню активної творчої особистості: інформативно - рецептивний репродуктивний дослідницький евристичний метод проблемного викладу матеріалу.

Використовуючи інформаційно-рецептивний метод, застосовую такі прийоми: розглядання, спостереження, екскурсія, зразок та показ вчителя. Словесний метод реалізую через бесіду, розповідь, мистецтвознавчу розповідь, художнє слово. Евристичний метод, який спрямований на прояв самостійності в певному моменті роботи на занятті, використовую, пропонуючи дитині виконати частину роботи самостійно. Впроваджуючи у практику роботи дослідницький метод, що спрямований на розвиток у дітей не тільки самостійності, але й фантазії й творчості, пропоную самостійно учням виконати не частину, а всю роботу.

Усвідомлюючи важливість потенціалу образотворчого мистецтва як засобу розвитку творчих якостей учнів, намагаюсь реалізувати його через такі компоненти змісту предмета як сприймання, опанування елементів художньо-образної мови образотворчого мистецтва, художньо-творчої діяльності учнів.

Розвиток художньо-естетичного сприйняття дійсності здійснюю згідно чинної програми, укладеної відповідно до нового Державного стандарту, за двома основними видами художньої діяльності:

1) сприймання (естетичне сприймання дійсності та сприймання мистецтва);

2) практична художня діяльність (репродуктивно-творча і творча).

Визначальним для формування універсальних особистісних якостей є вміння дитини бачити прекрасне у навколишньому світі. Розвиток цих якостей значною мірою залежить від правильної організації процесу спостереження.

Правильна організація спостереження передбачає систематичність і планомірність, всебічне вивчення спостережуваних предметів з погляду вимог грамотного зображення. У всіх випадках обов’язково ставлю конкретну мету такого спостереження, інакше враження дітей будуть нечіткими, пасивними, випадковими.

При організації процесу спостереження важливим є врахування вікових особливостей школярів. З цією метою у 1 класі з метою розвитку спостережливості учнів основну увагу приділяю формуванню вміння учнів виділяти основне у явищах і формах. Учням 1 класу систематично даю завдання на спостереження. По дорозі зі школи, на екскурсіях, під час канікул учні уважно придивляються до предметів, птахів, тварин, людей, об’єктів довкілля, а у школі розповідають про побачене, використовують, створюючи власні композиції.

У 2 класі спрямовую свою діяльність на формування в учнів вміння передавати прості за характером силуетні форми і поверхні предметів та об’єктів живої природи кольором, створювати на основі геометричних форм прості зображення, на виявлення особистісно-ціннісного ставлення до творів мистецтва та естетичного в житті.

У 3 – 4-х класах працюю над доповненням попереднього досвіду образного й асоціативного мислення, формуванням і розвитком абстрактного мислення та оволодіння певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об’ємно-просторових форм. Продовжуючи вивчати природні форми та середовища в гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля, акцентую увагу на взаємозв’язку людини з навколишнім світом, ініціюю виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля.

під час аналізу творів мистецтва. Я навчаю дітей оцінювати їх, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, здатність до співпереживання, вміння помічати красиве в навколишньому середовищі.

Важливою складовою художньо-естетичної діяльності своїх вихованців вважаю долучення їх до світової мистецької скарбниці. Тому формую елементарні навички аналізу творів образотворчого мистецтва, який здійснюю за такою схемою:



  1. Короткий вступ.

  2. Аналіз змісту твору

  3. Аналіз закономірностей композиції

  4. Узагальнення змісту образів.

Міра заглиблення в художню будову твору зумовлюється віком глядача, його життєвим досвідом. Тому у практиці роботи диференціюю методи аналізу відповідно до вікових груп.

Практична художня діяльність у початковій школі має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів. Згідно програми практикую на уроках роботу на площині і в об'ємі, з пам'яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і є емоційним характером дитячої творчості.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб розвинути творчу уяву малюка, навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Намагаючись розвивати уяву, фантазію, образне мислення своїх учнів, практикую нетрадиційні форми, прийоми у зображувальній діяльності.

Так з'явилися дитячі малюнки, виконані пальчиком (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина, намистинки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки), м'ятим папером, штампиками, по зволоженому аркуші паперу, а також цікаві малюнки у техніках гратографії, плямографії, монотипії.



Інноваційні засоби в організації навчання

У своїй педагогічній діяльності з метою розвитку творчих здібностей учнів використовую інтерактивні технології:

-- кооперативного навчання (робота в парах, робота в групах);

-- технології колективно-групового навчання («Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм»);

- технології ситуативного моделювання (імітаційні ігри, драматизація, «Обери позицію»).

У практиці роботи -- метод «Сенкан», «Асоціації», «Подив», «Спіймай помилку», «Приваблива мета», «Екран нашого настрою» та інші

Джерелом радості й королевою дитинства називають гру, яка дає змогу дитині виразити найзаповітніші бажання, мрії, відкриває широкий простір для вияву активності і творчості, тож широко застосовую ігрові форми діяльності, зокрема, «Знайди картину по деталях», ігри «Рамка з натюрмортом», «Пригадати все», тренінговая гра", «Я – екскурсовод», «Чарівна картина»

Висновок

Аналіз психологічних досліджень рівнів творчого розвитку та уяви (Додаток 1), а також типу мислення школярів (Додаток 2), що були проведені з учнями мого класу вересні 2012 року (1-й клас) та у жовтні 2014 року (3-й клас) свідчить про зростання рівня окремих універсальних особистісних якостей, зокрема уяви, творчого розвитку, а також зростання кількості учнів, у яких переважає сюжетне та метафоричне мислення, що є складовими образного мислення. Розвиток вищевказаних якостей сприяв підвищенню рівня світоглядних компетентностей школярів, про що свідчать результати міських, обласних конкурсів, у яких беруть участь мої вихованці, а також участь класного колективу у шкільному конкурсі «Кращий клас року» (Додаток 3).

Таким чином, із результатів дослідження та аналізу власного педагогічного досвіду можна зробити висновок про підтвердження гіпотези дослідження: внаслідок цілеспрямованого розвитку універсальних особистісних якостей (образне мислення, уява, фантазія, спостережливість, зорова пам’ять, художній смак) шляхом інтеграції сучасних педагогічних технологій, включення школярів у навчально-пізнавальну діяльність, поетапності процесу формування позитивного ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду та залучення до художньо-творчої діяльності можливе успішне формування світоглядних компетентностей молодших школярів.

Додаток 1



Рівні творчого розвитку та уяви

Додаток 2



Тип мислення

Додаток 3



Аналіз участь школярів

у конкурсах

Прізвище учня

Назва конкурсу

Результат

Шумік Дарина


Національний етап міжнародного заочного художнього конкурсу “Календар GLOBE 2014”

Учасник

Мартинюк Софія


Міська олімпіада

з української мови

2012р.


ІІ місце

Мартинюк Софія


Обласний конкурс знавців рідної мови

ім. П. Яцика

2011р.


I місце,

лауреат Всеукраїнського етапу конкурсу знавців рідної мови



Головій Анастасія


Міський конкурс малюнків

“Осінь гаптує клени”



2010р.

IІІ місце


Аналіз участь колективу 3-А класу

у шкільному конкурсі «Кращий клас року»

Навчальний рік

2013/2014

І семестр 2014/2015

Місце

ІІІ місце

ІІ місце





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал