Анотації навчальних дисциплін відповідних напрямів підготовки (назва дисципліни, статус, рік/семестр, мета, завдання, зміст дисципліни, викладацький склад, тривалість, оцінювання). Методологічні та теоретичні проблеми психології викладач



Сторінка2/8
Дата конвертації30.11.2016
Розмір1.27 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 1. Предмет та завдання психотерапії. Зв'язок психотерапії з іншими науками.

Моделі, сфери застосування та види психотерапії. Проблема визначення ефективності психотерапії. Загальні фактори ефективності психотерапії. Класифікації методів психотерапії. Основні вимоги щодо кваліфікації психотерапевта в Україні та за кордоном. Поняття про предмет психотерапії, психологічного консультування та психокорекції. Правова регламентація діяльності психолога, який займається психотерапією. Етичні вимоги до діяльності психотерапевта, які функціонують в Україні та за кордоном. Перспективи та можливості підвищення кваліфікації психотерапевта в Україні та за кордоном.



Тема 2. Історія розвитку сучасних психотерапевтичних напрямків.

Вклад в розвиток психотерапії Фріца Месмера, Мільтона Еріксона, Зігмунда Фройда, Карла Г.Юнга, Альфреда Адлера, Карен Хорні, Е.Еріксона, Мелані Кляйн, Альфреда Біне, Джозефа Морено, Карла Роджерса, Еріка Берна, Мюррея Боуена, Карла Вацлавіка, Вірджінії Сейтір, Сальвадора Мінухіна, Джея Хейлі, Тома Андерсона, Вільяма Уайта, Сельвіні Палазоллі та Міланської, Гайдельбергзької школи системної психотерапії. Особливості постмодерністських напрямів психотерапії. Психотерапія як лікування, наука, мистецтво та філософія.



Тема 3. Психодинамічна психотерапія.

Топографічна та структурна модель особистості З. Фройда. Розвиток особистості: стадії психосексуального розвитку особистості З.Фройда і психосексуального розвитку особистості Е.Еріксона. Теорія об’єктних стосунків Мелані Кляйн та її вплив на розвиток психотерапії. Основні положення К.Г. Юнга, А. Адлера, К. Хорні, В. Райха, Е. Еріксона на природу людини та процес психотерапії. Основні стадії та процедури психоаналізу. Психоаналітичні техніки. Механізми психологічного захисту. Основні відмінності психоаналізу від психіатрії та медицини. Психодинамічне розуміння обмовок та забування інформації. Робота сновидіння (за З. Фройдом). Перенос та контрперенос. Психоаналітичний сеттінг. Психодинамічне розуміння симптомів психічних та психосоматичних розладів. Вільні асоціації та аналіз сновидінь. Розвиток групових форм психоаналітичного сеттінгу.



Тема 4. Гештальттерапія.

Історія і розвиток гештальттерапії. Основні поняття гештальттерапії: фігура і фон, усвідомлювання та зосередженість на тут і тепер, протилежності, функції захисту, зрілість. Напрямки проведення групової гештальттерапії за Каплан. Основні процедури в гештальттерапії: розширення усвідомлювання, інтеграція протилежностей, посилена увага до почуттів, робота з мріями, прийняття відповідальності за себе, подолання опору. Оцінка гештальттерапії як методу психотерапії та експериментального підтвердження її основних положень.



Тема 5. Трансактний аналіз.

Історія і розвиток трансактного аналізу. Основні поняття трансактного аналізу: стани "Я", трансакції, ігри, сценарії, контракти, захист, дозвіл та дієздатність, аналіз станів "Я", трансакцій, ігор, аналіз сценаріїв та робота по зміні рішення. Оцінка трансактного аналізу як методу психотерапії та експериментального підтвердження його основних положень.



Тема 6. НЛП.

Поняття про репрезентативні системи індивіда та способи їх діагностики.

Метамодель у НЛП. Рефреймінг у НЛП. Гіпнотичні техніки в НЛП

Тема 7. Раціонально-емотивна психотерапія.

Етапи раціонально-емотивної психотерапії. Технічні прийоми раціонально-емотивної психотерапії. Персуазія. Експлікативна кларифікаційна психотерапія. Реорієнтація. Психотерапія через розуміння (P. Dubois).



Тема 8. Гіпнотерапія.

Директивні та не директивні гіпнотичні техніки. Мільтон Еріксон та не директивні техніки формування змінених станів свідомості. Історія та розвиток гіпнотичних технік. Прогресуюча релаксація по методу Шульте та інші методи самонавіювання. Біофідбек у психотерапії.



Тема 9. Психодрама.

Істрія і розвиток методу психодрами. Основні поняття: рольова гра, спонтанність, теле, катарсис, інсайт. Основні процедури: ролі в психодрамі, фази і розвиток психодрами. Оцінка психодрами як методу психотерапії та експериментального підтвердження її основних положень.



Тема 10. Тілесна, танцювальна та арттерапія.

Історія та розвиток тілесної, танцювальної та арттерапії. Основні поняття та процедури тілесної психотерапії: енергія, м'язовий панцир, грунт під ногами, дихання, оцінка тіла і напружені пози, рухові вправи, фізичний контакт. Оцінка тілесної, танцювальної та арттерапії як методів психотерапії та експериментального підтвердження їх основних положень. Метод Фельденкрайса, метод Александера. Основні поняття та процедури танцювальної психотерапії: взаємовідношення між розумом та рухом, аналіз рухів, роль терапевта. Основні поняття та процедури арттерапії: спонтанне малювання та ліпка, сублімація, психодинамічна арттерапія, гуманістична арттерапія.



Тема 11. Трансперсональна психотерапія.

Трансперсональна психотерапія: становлення трансперсональної психотерапії. Техніка холотропного дихання. Вайвейшн. Характеристика трансперсональних матриць.



Тема 12. Позитивна психотерапія.

Основні методи позитивної психотерапії. Форми роботи в позитивній психотерапії. П'ятикрокова модель консультування в позитивній психотерапії. Біографія Н. Пезешкіана та особливості становлення позитивної психотерапії. Основні принципи позитивної психотерапії.



Тема 13. Когнітивно-поведінкова психотерапія.

Особливості та основні цілі КПТ. Основні теоретичні положення КПТ. Ключові поняття КПТ. Депресія, тривожні розлади з точки зору КПТ. Перфекціонізм з точки зору КПТ. Особливості взаємин терапевт-клієнт в КПТ. Техніки і методики КПТ. Методи виявлення автоматичних думок в КПТ. Обстеження у КПТ.



Тема 14. Системна сімейна психотерапія.

Індивідуальний, груповий та сімейний сеттінг в психотерапії. Теорія сімейних систем М.Боуена. Системний погляд на функціонування сімейних взаємин. Кібернетика 1-го та 2-го порядку. Аутопоетичні системи. Історія розвитку та класифікація шкіл системної психотерапії. Дослідження впливу сім’ї на розвиток психічних захворювань дослідницьких груп М.Боуена та Г.Бейтсона. Теорія сімейних систем М.Боуена. Історія розвитку та класифікація шкіл системної психотерапії. Динаміка процесу нейтральності та "всепартійності". Порушення нейтральності як поведінка психотерапевта та психотерапевтичний прийом. Принцип циркулярність та каузальність поведінкових проявів. Залежність інтерпретації дійсності спостерігачем в залежності від позиції його розташування в просторі. Важливість самоспостереження (рефлексії) у психотерапії. Позитивна конотація як принцип системної психотерапії. Екстерналізація проблемної поведінки. Деконструююче вислуховування. Критерії виокремлення проблеми клієнта. Види нейтральності. Види "циркулярних" питань.



Тема 15. Перша зустріч з клієнтом. Встановлення сеттінгу. Обстеження.

Перша зустріч з клієнтом. Встановлення сеттінгу. Виокремлення проблеми, з якою звертається клієнт. Завершення психотерапевтичної сесії. "Класичний" метод інтервізії. "Розстановка" як метод інтервізії. Проведення циркулярного інтерв’ю. "Розстановка" та інші соціометричні техніки у індивідуальній, груповій та сімейній психотерапії. Аналіз генограми сім’ї. Позитивна конотація контексту проблемної ситуації. Використання сеттінгу з участю кількох психотерапевтів. "Жорсткі" та "гнучкі" сеттінги проведення інтервізій.



Оцінювання

Поточне тестування та самостійна робота (бали)

Підсумковий тест (екзамен)

Сумабалів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

50

100

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

80 – 89

В

добре

70 – 79

С

60 – 69

D

задовільно

50 – 59

Е

26 – 49

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-25

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ДІАГНОСТИКА ТА ПСИХОТЕРАПІЯ

ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ

Викладач: Сидорик Юрій Романович – кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології

ОКР «Бакалавр», спеціальність «Психологія»; лекції – 16 год, семінари – 18 год., форма контролю – залік



    1. Мета викладання дисципліни

Курс "Діагностика та психотерапія ПТСР" покликаний сформувати у студентів професійні знання і уміння у галузі надання психологічної допомоги, сприяти більш повному і глибокому розумінню основних вимог щодо процесу проведення діагностики та психотерапії посттравматичних стресових розладів, психологічних понять і категорій, їх взаємозв’язку та взаєморозвитку, збагатити науковий світогляд студентів та їх психологічну культуру.

Психотерапія – історично та культурно зумовлений термін, який на даний час позначає особливий вид міжособистісної взаємодії, при якому пацієнтам надається професійна допомога психологічними засобами при вирішенні виникаючих у них проблем і труднощів психологічного характеру, зокрема і при виникненні у них розладів, спричинених пережитими ними у минулому подіями, які становили загрозу їх психічному чи фізичному благополуччю.



    1. Завдання вивчення дисципліни.

1) сформувати в студентів уявлення про сутність та основну проблематику діагностики та психотерапії ПТСР як окремого виду психологічної практики, а також про їх місце і роль в сучасній психологічній практиці;

2) навчити студентів базовим технікам та стратегіям попередження можливого психологічного неблагополуччя та надання психологічної допомоги у кризових ситуаціях, ситуаціях життєвого вибору та ін.;

3) ознайомити студентів зі специфікою організації та проведення психотерапії ПТСР у різних видах сеттінгу: індивідуальній та груповій формах; дитячої психотерапії;

4) сформувати базові навички здійснення кризової інтервенції, інтервізії.



Зміст дисципліни:

Тема 1. Вступ у психотравматологію.

Предмет та завдання психотравматерапії. Емпірично підтвердженість ефективності різних напрямків психотравматерапії. Основні вимоги щодо кваліфікації психотравматерапевта в Україні та за кордоном. Історія розвитку психотравматерапії. Дослідження ПТСР в учасників бойових дій. Дослідження психологічних наслідків катастроф. Дослідження ПТСР у жертв злочинів, сексуального насильства. Поняття про предмет психотравматерапії. Зв'язок психотравматерапії з іншими науками.Правова регламентація діяльності психолога, який займається психотравматерапією. Етичні вимоги до діяльності психотравматерапевта, які функціонують в Україні та за кордоном.



Тема 2. Психотравма та її види.

Поняття про стрес, посттравматичний стрес, ГСР, ПТСР, тригери. Симптоми наслідків пережитого стресу. Поняття про психотравму. Типи психотравм (моно, мульти, секвенційна, травма розвитку). ГСР, ПТСР, дисоціативні розлади, НДР, РДІ як наслідки психотравми. Рефлекторні та вегетативні реакції людини на стресову подію. Нейробілологічні виміри переживання людиною екстремального стресу. Психотравма та процеси запам'ятовування.



Тема 3. Психотравматичний стресовий розлад.

Епідеміологія ПТСР. Теоретичні моделі ПТСР. Характеристика психічних процесів при ПТСР. Коморбідні розлади при ПТСР. Дисоціативна симптоматика при ПТСР. Структурна дисоціація як наслідок психотравми. Фактори опірності виникнення психотравми. Особливості проявів ПТСР у дітей. Особливості посттравматичного стресу у дітей: 1) події, пов'язані із військовими діями; 2) стихійне лихо і катастрофи; 3) терористичні акти; 4) важке соматичне захворювання; 5) смерть близьких людей; 6) психологічні наслідки насильства у дітей; Шкала дисоціації (Dissociative Experience Scale).



Тема 4. Психологічні та біологічні фактори травматизації.

Характеристики потенційно травмуючої події. Індивідуальні особливості. Генетичні фактори та фатори оточуючого середовища. Вік. Структурна дисоціація особистості. Перітравматична дисоціація. Знижений рівень фізіологічної реактивності. Смисл. Минулий досвід.



Тема 5. Дисоціативні частини особистості.

Дисоціація як поділ особистості. Травматична структурна дисоціація. Зовні нормальна частина особистості (ЗНО). Афективна частина особистості (АО). Структурна дисоціація і спектр травматичних розладів. Критерії діагностики гострого стресового розладу (ГСР), посттравматичного стресового розладу (ПТСР), недиференційованого дисоціативного розладу (НДР), розладу дисоційованої ідентичності (РДІ), розладу екстремального стресу неуточнений (DESNOS), структурного дисоціативного розладу (DDNOS).



Тема 6. Методи стабілізації при ПТСР.

Організація надання психологічної допомоги при психотравмі. Процедура інтерв'ю, шкали та анкети. Спеціальні техніки інтервенцій: 1. Основні положення; 2. Інтервенційні техніки у сфері гострої стресової реакції (F.43.0). Основні положення цілі екстремальної психологічної інтервенції у випадку гострої стресової реакції. Клінічна психологічна діагностика. Шкала для клінічної діагностики ПТСР (Clinical-administered PTSD Scale – CAPS). Шкала оцінки травматичної події (Impact of Event Scale-R – IES-R). Опитувальник проявів психопатологічної симптоматики (Simptom Check List-90-Revised – SCL-90-R). Шкала оцінки інтенсивності бойового досвіду (Combat Exposure Scale). Методики діагностики ПТСР у дітей: 1) Напівструктуроване інтерв'ю для оцінки травматичних переживань дітей; 2) Анкета для батьків для оцінки травматичних переживань дітей.



Critical Incident Stress Debriefing як приклад структурованого групового заходу. Етапи психотравматерапії. Травмаспецифічна стабілізація. Техніки стабілізації. Техніки роботи з флешбеками. Експозиція, конфронтація і синтез травми. Поняття про специфічні методи психотравматерапії: EMDR та травмафокусована КПТ.

Оцінювання

Поточне тестування та самостійна робота (бали)

Підсумковий тест (екзамен)

Сумабалів

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

40

100

10

10

10

10

10

10

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

80 – 89

В

добре

70 – 79

С

60 – 69

D

задовільно

50 – 59

Е

26 – 49

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-25

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

Викладач: Паркулаб Оксана Григорівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогічної та вікової психології

ОКР «Бакалавр», спеціальність «Психологія»; рік 3-4 / семестр 6-7; лекції – 40 год, семінари – 30 год., лабораторні – 20 год., форма контролю – іспит



Мета: визначення концептуальних засад і методологічних принципів психологічного консультування; ознайомлення студентів із сучасними підходами до практики психологічного консультування; вироблення базових практичних умінь і навичок; формування морально-етичних норм і відповідальності; усвідомлення професійної ідентичності та становлення їх професійної компетентності.

Завдання:

  • навчити студентів визначати сфери застосування психологічного консультування;

  • забезпечити взаємозв’язок теоретичного і практичного навчального матеріалу;

  • створити цілісне уявлення про зміст, методи і принципи консультативного процесу;

  • зорієнтувати студентів в особливостях надання консультативної допомоги психологами різних теоретичних напрямів і шкіл;

  • сформувати початковий досвід та професійну позицію майбутніх психологів щодо своєї практичної діяльності;

  • сприяти формуванню професійних критеріїв оцінки ефективності консультативної роботи;

  • розвивати у студентів креативне мислення і бажання вдосконалювати власну фахову компетентність.


Зміст дисципліни:

Тема 1. Загальні уявлення про психологічне консультування

  1. Предмет, мета та завдання психологічного консультування.

  2. Психологічне консультування в структурі психологічної допомоги.

  3. Види психологічного консультування.

  4. Принципи психологічного консультування.

Стратегія вивчення теорії консультування. Сутність психологічного консультування – особливий вид надання допомоги, певний набір психотехнічних впливів, структурований терапевтичний процес. Сучасні уявлення теоретиків різних шкіл і напрямів про мету і завдання психологічного консультування .

Зміст і види психологічної допомоги (схематична модель). Зв’язок психологічного консультування з іншими галузями практичної психології. Визначення основних рис психологічного консультування, їх відмінність від психотерапії.

Загальна характеристика основних видів психологічного консультування та способи їх класифікації за певними показниками. Визначення виду психологічного консультування на основі індивідуальних особливостей клієнтів і характеру їхніх проблем (за Р.Немовим).

Загальні принципи надання психологічної допомоги індивіду. Визначення позиції психолога-консультанта відносно клієнта, вироблення уявлень про мету і завдання роботи, стиль стосунків із клієнтом, етичні аспекти консультативної діяльності.



Основні поняття: психологічна допомога, психологічне консультування, психотерапія, психокорекція, теорії консультування, мета і завдання консультування, види консультування, принципи консультування, консультант, клієнт.
Тема 2. Особистість консультанта

  1. Розвиток власної теоретичної орієнтації.

  2. Модель ефективного консультанта.

  3. Етичні принципи консультанта.

  4. Професійна деформація особистості психолога.

  5. Фахова підготовка консультанта.

Основні підходи до вибору власної теоретичної орієнтації: еклектичний, інтегративний, прихильність одній теорії. Визначення спільних рис, що спостерігаються у представників різних наукових підходів стосовно практики психологічного консультування.

Теоретичне обґрунтування основних характеристик особистості консультанта. Виявлення чинників, що впливають на формування особистості консультанта і визначають модель його ефективності.

Ознайомлення з основними етичними принципами консультанта, що містяться у вітчизняному Кодексі практичного психолога, а також – в етичних кодексах відомих асоціацій психотерапевтів і консультантів.

Вплив професійної діяльності на особистість консультанта. Професійні деструкції в розвитку психолога. Зміст поняття і загальна характеристика “синдрому вигорання”. Основні причини і профілактика професійного вигорання психологів-консультантів.

Програма підготовки психологів-консультантів. Компетентність консультанта. Європейський сертифікат із психотерапії – єдиний міжнародний диплом, що підтверджує професіоналізм у консультуванні й психотерапії.

Основні поняття: еклектичний підхід, інтегративний підхід, ефективний консультант, етичні принципи консультанта, професійна деструкція, “синдром вигорання”, професійна етика, компетентність консультанта, Європейський сертифікат з психотерапії, супервізія.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал