Анотації дисциплін 1 к у р с




Сторінка3/6
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4   5   6
Завдання: ознайомити студентів з загальними методологічними принципами психологічного дослідження, сформувати у студентів уявлення про наукове дослідження як планомірну роботу, що базується на методологічних принципах та конкретних цілях та задачах дослідження.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
- основні етапи та правила проведення наукових досліджень;
- основну літературу з цієї проблематики;
- всі вимоги до курсових та дипломних робіт;
вміти:
- повністю і самостійно застосовувати процедуру планування та проведення наукових досліджень в рамках виконання експериментальних курсових та дипломних робіт.
- оформлювати результати експериментальних досліджень згідно основних вимог щодо структурного і змістового оформлення курсових і дипломних робіт.
Опис дисципліни: Розглядається класифікація наукових досліджень у психології за типами та видами. Аналізуються процедури та етапи підготовки та проведення наукового дослідження. Подаються закономірності обробки, аналізу та оформлення результатів наукових досліджень у рамках існуючих вимог.
Форма організації контролю: диференційований залік.

















ОСНОВИ СЕКСОЛОГІЇ

Викладач: професор Кочарян Олександр Суренович.
Передумови вивчення дисципліни: Психологія особистості. Медична психологія.
Мета: ознайомлення студентів із закономірностями та основними етапами психосексуального розвитку людини, становленням статевої самосвідомості, статеворольової поведінки, психосексуальної орієнтації, а також поняття "статевої конституції", етапами копулятивного циклу, особливостями чоловічої та жіночої сексуальності, здійснити аналіз порушень статевої функції та сексуальні перверзії у чоловіків та жінок, а також розглянути методи психотерапії сексуальних порушень.
Завдання:
1. Розкрити місце сексології в системі наук, а також основні поняття і принципи.
2. Вивчити сучасні теорії сексуальних розладів.
3. Надати уявлення про поняття норми і патології в сексології.
4. Розглянути закономірності формування сексуальності людини, основні етапи психосексуального розвитку та порушення, які можуть виникнути на цих етапах.
5. Навчити студентів застосовувати деякі методи психодіагностики та психотерапії при роботі з сексуальними розладами.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
- основні закономірності формування сексуальності людини та її порушення;
- основні етапи психосексуального розвитку людини;
- питання норми та патології у сексології;
- методи психодіагностики у сексології;
вміти:
- провести сбір анамнезу;
- провести психологічну діагностику особистості хворого на сексуальні розлади та структурний аналіз сексуального розладу;
- застосувати деякі психотерапевтичні техніки.
Опис дисципліни: Базові поняття та методи сексології. Психосексуальний розвиток людини. Сексуальність та її розлади. Статева конституція чоловіка та жінки. Норма та патологія у сексології. Особливості чоловічої та жіночої сексуальності. Методи психологічної діагностики в сексології. Сексологічні методи дослідження. Методи психологічної корекції та психотерапії в сексології.
Форма організації контролю: письмовий іспит.

ПСИХОДІАГНОСТИКА
Викладач: доцент Луценко Олена Львівна.
Передумови вивчення: загальна психологія, експериментальна психологія, математичні методи у психології.



Мета курсу: оволодіння принципами, шляхами та прийомами розпізнавання, оцінки й вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості.

Завдання: 1) засвоєння способів обстеження за допомогою психологічних тестів та
інтерпретації результатів; 2) навчання вмінню самостійно розробляти психодіагностичні методики та тести; 3) оволодіння прийомами психометричної перевірки і аналізу тестів, їх модифікації, корекції, адаптації, стандартизації; 4) інтеграція здобутих на інших психологічних дисциплінах знань студентів, зокрема, у галузях експериментальної психології, психології особистості, вікової та медичної психології, психофізіології, математичних методів психології.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:

особливості загальної та прикладної психодіагностики як галузі психології, психометричні принципи оцінки і конструювання тестів і методик, різнобічні класифікації психодіагностичних методик;
вміти:

організовувати психодіагностичну роботу з окремими індивідами і групами досліджуваних, додержуватися етичних принципів психодіагностики; складати ефективні психодіагностичні програми; інтерпретувати результати, формулювати психологічний діагноз і писати психодіагностичний звіт; перевіряти, модифікувати, адаптувати, стандартизувати і розробляти психодіагностичні тести і методики.



Опис дисципліни: предмет психодіагностики. Історія психодіагностики. Сучасні проблеми і завдання психодіагностики. Етичні принципи. Класифікація тестів і психодіагностичних методик. Етапи конструювання тестів.
Діагностика мотивів, інтересів, настанов, стереотипів та цінностей. Ідіографічні та номотетичні підходи до діагностики особистості. Психодіагностичне звітування.
Діагностика інтелекту. Діагностика креативності. Тести особистості. Застосування факторного аналізу у ПД.
Форма організації контролю: іспит.







ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА ІНЖЕНЕРНА ПСИХОЛОГІЯ
Викладач: доцент Жорник Євген Васильович.

Передумови вивчення: загальна психологія, фізіологія ВНД, вступ до психології, соціальна психологія.
Мета курсу: вивчається відповідно до концепції розбудови вищої освіти в Україні, спрямована на створення сприятливих умов для перетворення наявної ситуації в нову, прогресивну.
Завдання: Навчальна дисципліна призначена для підготовки фахівців з психології з
метою дати їм поглиблене знання про основні поняття комплексу психологічних наук про працю. При вивченні курсу розглядаються закономірності, механізми та характеристики трудової діяльності, особливості функціонування системи "людина- машина", психофізіологічні засади й базові характеристики діяльності оператора в ній, а також комплекс питань, пов'язаних iз проектуванням цієї системи.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
- закономірності, механізми та характеристики трудової діяльності;
- методи аналізу пізнавальної та виконавчої діяльності;
- методичні основи розв'язання інженерно-психологічних проблем у технічних системах;
-
інженерно - психологічні проблеми розробки та експлуатації техніки;
- суміжні проблеми забезпечення якісної операторською діяльності;
вміти:
- практично використовувати методи аналізу пізнавальної та виконавчої діяльності;
- контролювати i нормалізувати стани оператора в технічних системах;
- здійснювати професійний психологічний відбір i профорієнтацію oпepaтopiв;
- робити функціонально-структурний аналіз систем відображення інформації та органів управління.
Опис дисципліни: Передбачено вивчення основних понять предметної області комплексу наук про працю (ергономіки). В якості центрального поняття цієї наукової дисципліни розглядається трудова діяльність. Вивчаються основні методи психології праці та інженерної психології. Аналізуються фактори, що визначають працездатність, розглядаються сучасні перспективні напрямки даної науки.

Форма організації контролю: письмовий екзамен.












РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Викладач: доцент Голіков Сергій Олексійович.
Передумови вивчення: філософія, логіка, культурологія.
Мета курсу: ознайомити студентів з основними релігійними традиціями як формами духовної самосвідомості людства, релігією у контексті діалогу зі світською культурою, основними досягненнями світської релігієзнавчої думки, а також сприяти вихованню дбайливого відношення до релігійної обрядовості свого народу, та терпимого, шанобливого ставлення до представників інших віросповідань.
Завдання: розвиток загально гуманітарної підготовки, збагачення знань студентів не тільки з питань релігії, але й стосовно інших явищ духовної культури.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
- фундаментальні поняття релігієзнавчої науки ;
- сучасні релігійні течії, їх доктрину, ритуал, історичний розвиток;
- вчення про релігію видатних представників вільнодумства в історії філософської думки;
- загальну релігійну ситуацію у світі та в Україні, заходи щодо здійснення свободи совісті у суспільстві.
вміти:
- орієнтуватися у релігійній ситуації, ідеології та діяльності релігійних організацій, аналізувати факти та явища, що відбуваються у суспільстві стосовно релігії;
- інтерпретувати релігійні тексти, виявляти їх світоглядний сенс, аналізувати філософську літературу;
- володіти самостійними критеріями оцінки культурного та естетичного рівня релігійних систем.
Опис дисципліни: Визначається предмет курсу “Релігієзнавство”. Релігія розглядається як соціально-історичне явище. Подаються основні концепції релігії.
Розглядаються історична типологія релігій, сучасні національні релігії, догматика та культ буддизму, виникнення та еволюція християнства, догматика та культ православ’я, організація і культ католицизму, загальна характеристика протестантизму, походження та вчення ісламу, загальна характеристика нетрадиційних релігій, сучасний стан релігії в
Україні.
Форма організації контролю: письмовий залік.












ФРАНЦУЗЬКА МОВА

Викладач: Бражникова Тетяна Юхимівна.

Передумови вивчення: курс практичних занять з французької мови , що являє собою певну систему лексико-граматичних вправ, спрямованих на опрацювання навичок, усного мовлення, читання та розуміння наукового тексту.

Мета курсу: практичне оволодіння студентами французькою мовою, формування навичок в різних видах мовленєвої діяльності.

Завдання: навчити усному та письмовому перекладу текстів за фахом, реферуванню та анотування, складанню тез, доповідей, повідомлень за темами курсових робіт
У результаті вивчення даного курсу студент повинен:
знати:

фонетичну будову мови;

термінологію за фахом;

суспільно-політичну лексику;

словотвір;

культуру країни, мову якої вивчає;
вміти:

читати оригінальну французьку літературу за фахом, краєзнавчу та суспільно- політичну;

реферувати та нотувати тексти за фахом, складати тези, доповіді, повідомлення за темами курсових робіт;

приймати участь в усному спілкуванні в обсязі тематики, передбаченої програмою.
Опис дисципліни Вивчається граматичний матеріал (узгодження часів, умовний спосіб, вказівні та присвійні займенники). Продовжується вдосконалення навичок читання та мовлення на матеріалі загальновживаної, загально-наукової та суспільно-політичної лексики, вивчаються терміни за фахом. Розвиваються навички реферування та анотування текстів за фахом


Форма організації контролю: письмовий залік.













ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ
Викладач: професор Лазаренко Володимир Євгенович.
Передумови вивчення: філософія, історія України.
Мета курсу: ознайомлення студентів із основними поняттями, формами відносин та механізмами управління поведінкою людей в економіці, виховання у студентів економічного типу мислення і мотивації діяльності.
Завдання: дати загальні уявлення про базові поняття економічного розвитку, принципові засади функціонування різних соціально-економічних систем та основні економічні теорії; ознайомити із сутністю ринкового механізму та осмислити роль підприємництва; дати загальну характеристику економічного розвитку України і глобальні тенденції світового господарства.
У результаті вивчення даної дисципліни студент повинен
знати:

сутність економічних законів та категорій, якi формують основи економічних систем;

економічний зміст відносин власності, виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і духовних благ в суспільстві;

основи механізму функціонування різних типів ринків та ринкових структур;

особливості економічного розвитку України в умовах ринкової трансформації з урахуванням світового досвіду;

основи маркетингу і менеджменту, розвитку комерційних структур;

особливості розподілу і отримання доходів, системи оподаткування;
вміти:

орієнтуватися у науковій літературі із різних галузей економічних знань;

застосовувати теоретичні розробки та нормативно-правові документи до практичної господарської діяльності на індивідуальному і груповому рівнях;

аналізувати економічні процеси і явища та робити прогнозування їх розвитку;

самостійно створювати ринкові структури (фірми) та здійснювати загальне керівництво основними бізнес-процесами.
Опис дисципліни: Розглядаються особливості економічних відносин та структура економічної теорії. Класифікуються методи економічних досліджень. Характеризуються
історичні школи розвитку та сучасні напрями економічної думки. Аналізуються базові поняття та показники економічного розвитку. Визначаються критерії та особливості різних економічних систем. Розглядаються процеси розвитку виробництва та грошей, теорії вартості і грошей. Формуються основи знань із механізмів самоорганізації ринкової економіки та процесів функціонування ринкових фірм. Стратегії управління витратами та прибутком. З'ясовуються особливості розвитку ринку ресурсів, розподілу і отримання доходів, системи оподаткування. Аналізуються цілі, структура, фактори рівноваги та показники функціонування національної економіки. Окреслюються особливості різних типів грошових відносин та механізми їх застосування на мікро- і макроекономічних рівнях. Визначаються основні напрями державного регулювання сучасної економіки та
інструменти соціальної політики. Формуються основи знань про форми міжнародних економічних відносин та базові тенденції розвитку світового господарства.

Форма організації контролю знань: письмовий іспит.



БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,ОХОРОНА ПРАЦІ

Викладач: старший викладач Самойлова Наталія Василівна.
Передумови вивчення: основи валеології, загальна психологія, фізіологія ЦНС та
ВНД, антропологія, вища математика.
Мета курсу: забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій та небезпечних факторів трудового середовища, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста вміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища, правових та організаційних питань безпечної життєдіяльності та охорони праці.
Завдання: дати загальні уявлення про теоретичні положення безпечної життєдіяльності людини та сучасної охорони праці; ознайомити з основними термінами, поняттями, факторами пов’язаними з безпекою життєдіяльності та охороною праці; прищепити практичні навички щодо формування умов безпечного життя та діяльності.

У результаті вивчення курсу студенти повинні
знати:

психофізіологію життєдіяльності і шляхи її оптимізації, адаптаційні можливості організму людини;

небезпечні й шкідливі фактори навколишнього та трудового середовища та наслідки
їхніх негативних дій;

засоби і методи підвищення безпеки, умови здорового способу життя;

основні положення теорії ризику;

способи захисту людини від вражаючих факторів;

особливості нормативного регулювання питань з охорони праці;
вміти:

визначати потенційні небезпеки;

прогнозувати вплив шкідливих та небезпечних факторів на працездатність і здоров’я людини та на стан навколишнього середовища;

визначати рівень здоров’я і працездатності людини;

створювати умови безпечної діяльності людини в усіх сферах життя;

приймати практичні рішення з охорони праці в реальній ситуації.

Опис дисципліни: Безпека життєдіяльності та охорона праці – це галузь науково- практичної діяльності, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров

я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини, включаючи й професійну діяльність. При вивченні дисципліни докладно вивчаються методи розрахунку ризиків, припустимих енерговитрат, методи оцінки фізичної та психічної надійності та інших особливостей людини, що впливають на
її стійкість та поведінку в надзвичайних ситуаціях. Розглядаються теоретичні положення сучасної охорони праці, причини та наслідки аварійних ситуацій в професійній діяльності, основні принципи та методи підвищення безпеки людини в умовах виробництва.
Форма організації контролю: письмовий іспит.



3 КУРС
6 СЕМЕСТР

ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ

Викладач: доцент Маєвська Наталія Анатоліївна.

Передумови вивчення: вступ до психології, загальна психологія, психологія особистості, соціальна психологія, вікова психологія, філософія.

Мета: ознайомити студентів із основними етапами розвитку психології від стародавнього світу до початку 20 сторіччя.
Завдання:

сформувати цілісне уявлення про логіку розвитку психологічної науки в
історичному контексті;

забезпечити оволодіння історико-психологічними методами дослідження.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:

загальні закономірності та етапи формування предмету психологічної науки;

особливості розвитку психологічної думки від стародавнього світу до початку 20 сторіччя;

уміти:

виявляти закономірності зміни психологічних поглядів в історичному контексті;

прогнозувати тенденції розвитку сучасної психології на основі аналізу історії психології;

проводити історико-психологічні дослідження;

орієнтуватися в навчальній, науковій та науково-популярній літературі з даної галузі психології.

Опис дисципліни: Предмет, завдання, методи історії психології. Розвиток психології у межах філософії: предмет та проблематика психологічного знання в Античності,
Середньовіччі, Відродженні та у Новий час. Розвиток асоціативної психології. Оформлення психології у самостійну науку. Розвиток галузей психології наприкінці 19 – початку 20 століття. Відкрита криза у психології (10-ті – 30-ті роки 20 ст.). Розуміння предмета психології у психоаналітичній, біхевіористичній та гештальтпсихології.

Форма організації контролю: письмовий залік.

ЕТНОПСИХОЛОГІЯ
Викладач: професор Павленко Валентина Миколаївна.
Передумови вивчення: вступ до психології, загальна психологія; соціальна психологія, експериментальна психологія.
Мета та завдання курсу: познайомити студентів із вітчизняними та закордонними теоріями та емпіричними дослідженнями в етнопсихології, дати практичні навички роботи в цій галузі.
У результаті вивчення курсу студент повинен
знати:
основні положення загальної етнопсихології. Дослідження в галузі крос-культурної психології, культурної психології, психологічної антропології та соціальної етнічної психології. Підходи до розуміння співвідношення культури та психіки;
уміти:
застосовувати ці знання в конкретних емпіричних дослідженнях.
Опис дисципліни: предмет етнопсихології; історія етнопсихології; методи етнопсихології; основні поняття етнопсихології; кроскультурні дослідження; етнографічний напрямок в етнопсихології; міжетнічна взаємодія; етнічна ідентичність.
Форма організації контролю: залік.

ПАТОПСИХОЛОГІЯ

Викладач: професор Павленко Валентина Миколаївна.
Передумови вивчення: введення в психологію; загальна психологія; експериментальна психологія.
Мета та завдання курсу: познайомити студентів з вітчизняними та закордонними теоріями та емпіричними дослідженнями в клінічній психодіагностиці, дати практичні навички роботи в цій галузі.
У результаті вивчення курсу студенти повинні
знати:

основні психічні хвороби, з якими має справу клінічний психолог;

основні розлади психічної діяльності та принципи і способи їх виявлення за допомогою психологічних методів дослідження;

принципи диференціальної діагностики основних психічних захворювань;

уміти:

застосовувати ці знання в конкретних емпіричних дослідженнях для діагностики та диференційної діагностики різноманітних патологічних станів;

ознайомитися та засвоїти основні методи клінічної психодіагностики.
Опис дисципліни: Предмет патопсихології. Історія патопсихології. Методи патопсихології; основні поняття патопсихології. Основні психічні хвороби, з якими мають справу психологи. Основні психічні розлади та способи їх виявлення в патопсихологічному експерименті.
Форма організації контролю: екзамен.

ОСНОВИ НЕВРОЗОЛОГІЇ ТА ПСИХІАТРІЇ

Викладачі: доцент Фролова Євгенія Валеріївна, доцент Федосєєв В.А.
Передумови вивчення дисципліни: психологія особистості, медична психологія
Метою дисципліни «Основи неврозології та психіатрії» є поглиблення теоретичних уявлень щодо психічної патології, її основних форм та чинників етіопатогенезу. У курсі відображено тенденцію сучасної світової психіатрії, що полягає у відході від класифікації психічних захворювань (нозологічних форм) до класифікації психічних, невротичних та поведінкових розладів (симптомів та синдромів).
Завдання:
1.
Поглибити теоретичні знання та практичні навички щодо виявлення психічної патології.
2.
Розглянути основні чинники, що сприяють формуванню психічної патології.
3.
Вивчити основи психопатології, порушення емоційної, розумової та моторної сфер.
4.
Засвоїти основні синдроми невротичних розладів.
5.
Розглянути основні форми ендогенної психічної патології.
6.
Засвоїти основні принципи сучасної класифікації психічних розладів ( МКХ-10).
У результаті вивчення даного курсу студент повинен


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал