Анотація досвіду за темою: розвиток особистості учнів шляхом впровадження новітніх педагогічних технологій



Скачати 72.86 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір72.86 Kb.
АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ ЗА ТЕМОЮ:

«РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ»

«Виховання- велика справа: ним вирішується доля людини.»

В. Г Белінський.

Актуалізація теми. Ми живемо в неспокійний час – час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем.

Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від роботи класного керівника. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч на віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова, переконуєшся в тому, що, насправді, саме від класного керівника залежить, яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості.

Україні потрібна нова школа, а новій школі - новий вчитель, який поєднує в собі високу духовність і педагогічну майстерність, що формується і вдосконалюється протягом практичної роботи в школі. Фахівці з виховної роботи оволодівають «педагогічною технікою» і «технологією виховання», посилаючись на відомі слова А.С.Макаренка, що майстерність вихователя- не мистецтво, а спеціальність, якій треба навчатись. Наявності професійних знань, педагогічних навичок і вмінь, занадто мало, щоб вчитель міг заволодіти серцями своїх вихованців і повсякденно впливати на їхню діяльність і поведінку, на їхнє самовиховання. Щоб це відбулося, йому потрібно бути яскравою особистістю

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно само реалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.

Виховна мета є спільною для всіх ланок. Одним з найважливішим чинників виховання є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу,стати осередком виховання,в тому числі самовизначення і самореалізації кожної особистості.У навчально-виховному процесі головний аспект має переноситися із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності,творчу і само творчу діяльність.

За щастя дитини здатний боротися тільки творчий авторитетний вчитель. Тому мабуть сьогодні варто говорити про авторитет вчителя, тобто про його здатність впливати на думки, почуття й поведінку учня. І ця здатність не пов’язана ні з соціальним статусом, ні з примусом, ні з нагородами.

В.О.Сухомлинський виділяє декілька важливих умов, за яких можливе становлення авторитету вчителя, іншими словами - конкурентоздатного вчителя:

1) єдність слова і поведінки вчителя;

2) високий рівень освіченості та професійної компетентності;

3)досконале володіння мистецтвом педагогічного спілкування.

Аналіз результативності всіх форм виховної роботи свідчать про активізацію пошуків шляхів та дієвість заходів, спрямованих на удосконалення виховної системи, розвиток особистості як вихованця, так і класного керівника, вдосконалення майстерності педагогів як вихователів.

Удосконалюючи систему виховної роботи, я відчула необхідність нових підходів до формування духовно-моральних якостей особистості, докорінного переосмислення парадигми виховання, оновлення якісних характеристик учня, власних компетенцій на основі гуманізації його життєдіяльності.

Аналізуючи свою роботу як класного керівника, знову ж таки переконалась у тому, що сьогодні дуже складно говорити про систему виховної роботи, оскільки кожен із класних керівників намагається відшукати свої шляхи вирішення здавалося б одних і тих же завдань. І чим вища майстерність класного керівника, тим результативнішим є процес виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у взаєминах між педагогом і його вихованцями. Я переконалася що необхідно зараз впроваджувати нові форми роботи, прагнути йти в ногу з часом, працювати й творити в інтересах дитини, задля неї.

Тому я вирішила зосередити більше уваги формуванню морально-духовних цінностей та життєвих компетенцій особистості учня.

З метою формування особистості кожного учня працюю й будую свою роботу за такими напрямками:

-створення умов для розвитку педагогічної ініціативи, підвищення фахової майстерності;

-створення умов для формування фізично і психічно здорової дитини;

-створення умов для реалізації здібностей обдарованих дітей;

-застосування новітніх педагогічних технологій;

-впровадження можливостей мережі Інтернет для підвищення рівня навчання та виховання;

-забезпечення соціального захисту, дотримання правил безпеки життєдіяльності, охорони здоровя і життя дітей ;

-залучення дітей девіантної поведінки до роботи школи в системі самоврядування.

За багаторічний досвід роботи класним керівником я зробила висновок, що комплексний підхід у виховній роботі необхідно спрямувати на єдність впливів на свідомість, почуття, поведінку учня, особистості продовжувати роботу з впровадження комплексної виховної програми, що дасть, в свою чергу, можливість забезпечити органічну єдність навчальної та позаурочної виховної діяльності учнів, зосередити зусилля не на хаотичному нагромадженні виховних заходів, а на тому, щоб підтримати, розвинути в учневі кращі моральні якості, духовні та громадянські цінності.

Вся виховна система – це чітка гармонійна система форм діяльності, яка спрямована на формування компетентної особистості, з використанням інноваційних методів роботи – ділові ігри, круглі столи, проблемні семінари,тренінги.

При підготовці та проведенні годин спілкування,свят та інших виховних форм діяльності я використовую різні технології:

- колективну творчість;

- проектну технологію; -створення ситуації успіху.

Сутність технології колективного творчого виховання-формування особистості в процесі роботи; в організації певного життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з такими ж зацікавленими людьми,завтра він з такоюж зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця.

Прогнозування є найголовнішою ланкою управління виховним процесом.

Якщо класний керівник не може передбачувати хід процесу, не може спроектувати результат, то він не зможе прийняти ефективні рішення. Людині властиве постійне прагнення хоча б трохи підняти завісу й заглянути в завтрашній день, щоб передбачити хід майбутніх подій. Основна причина, яка спонукає людину займатися прогнозуванням, полягає в бажанні краще зрозуміти сучасні явища, поточний стан речей.

Діагностично поставлена ціль відображає конкретний результат розвитку й саморозвитку особистості, її здібностей, потреб, мотивів, впевнень, оволодіння нею певними знаннями, вміннями й навичками.

Я знаю, що в ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування, тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної та групової самооцінки, вивчення продуктів творчої діяльності учнів.

Моніторинг здійснюється в 3 етапи:


  • 1 етап – підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення субєктів та обєктів дослідження, постановку завдань перед усіма його учасниками, встановлення термінів проведення;

  • 2 етап – практичний, під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування, співбесіда, тестування, опитування, відвідування навчальних занять тощо) з метою одержання потрібної інформації;

  • 3 етап – аналітичний, змістом діяльності якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, розробка висновків, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення виховного процесу.

Прогноз не може бути стовідсотковим.

Я вважаю, що важливим у роботі класного керівника є моніторинг з питань:



  • участь дітей класу у гуртках;

  • діагностика інтерактивної спрямованості учнів;

  • діагностика прояву відношення до творчої діяльності.

Після проведення моніторингу і, аналізуючи загальний показник по класу, слід зробити висновок,що більше половини учнів класу налаштовані на співпрацю (53%), але в той же час 37% дітей націлені на особисті інтереси і 10% мають маргінальну орієнтацію.

Ці результати дозволили мені скорегувати мою виховну роботу як класного керівника.

Я намагаюсь залучити усіх учнів класу до позакласної діяльності і роблю так,щоб жодна дитина не залишалася поза увагою.

Структура позакласної роботи учнів вказує на те, що мені як класному керівникові це вдається.

Показники прояву творчої активності свідчать , що багато учнів мого класу мають стійкий творчий інтерес.

У цьому навчальному році темою виховної роботи школи обрано: «Створення умов для розвитку та реалізації творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу». Тому всю свою роботу я спрямовую на її реалізацію шляхом створення комфортних умов для навчання, виховання та розвитку особистості школярів.



І на останок, хочеться сказати чудові слова: «Від шкільного порогу – до державних висот!», які стали кредом кожного учня нашої школи, їх флагманом у подальшому житті.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал