Андрей шептицький



Скачати 480.75 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір480.75 Kb.
1   2   3   4
ЗВЕРНЕННЯ
науково-практичної конференції Львівської обласної організації
товариства української мови ім. тараса Шевченка просвіта –
історія та сучасні проблеми до членів товариства
м. Львів, 9 лютого 1991 р.
Прийнята верховною Радою України Декларація про Державний суверенітет України складає політичну і правову основу для створення незалежної Української Держави. З цим не хочуть миритися прихильники єдиної і неподільної імперії, які намагаються нав’язати українському народу новий Союзний договір з сильним центром.
Призначений на 17 березня 1991 р. референдум має наметі створити правову основу для збереження імперії. Опублікований проект нового Союзного договору переконує, що він не вносить докорінних зміну взаємини міжсоюзними республіками, а також між республіками і центром. Водночас проект передбачає відновлення сильної президентської влади, яка фактично перекреслює Декларацію продер- жавний суверенітет України.
Противники незалежності України аргументують свою позицію традиційними економічними, політичними і культурими зв’язками міжсоюзними республіками, прирівнюють розвал імперії до світової катастрофи, що аж ніяк не відповідає реальності. Виникнення незалежних держав зовсім не означає того, що перериваються ниніші економічні взаємозв’язки. Навпаки, вони стають рівноправними, справедливими. Створення незалежних держав зовсім не означає трагедії у людських взаєминах, оскільки незалежна Україна невідокремлена від інших держав залізною стіною, що тільки змінить зв’язки між людьми.
Науково-практична конференція звертається до всіх членів Товариства не ігнорувати референдуму, якщо його проведення буде підтримане Верховною Радою України, і сказати своє рішуче Союзному договору – “ні!”.
ВІЛЬНІЙ НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ – ТАК!
Просвіта (Львів. – 1991. – Вип. 8 (28). – Березень.
Документи і матеріали
вІтаННя
президента України Леоніда кравчука учасникам Міжнародної
науково-практичної конференції просвіта – історія та сучасні
проблеми”.
Київ, серпень 1993 р
Щиро вітаю учасників Міжнародної науково-практичної конференції. Створена 125 років тому на хвилі піднесення визвольної боротьби українського народу Просвіта відігравала визначну роль у вихованні його національної свідомості, збереженні мови і культури. Саме тут гуртувалися кращі інтелектуальні сили нашого народу, які пронесли ідею відродження державності крізь тяжкі випробування. Просвіта виховала цілу плеяду талановитих митців, політичних діячів, які стали гордістю української нації і вписали немеркнучі сторінки в історію України. Відродження Просвіти співпало з періодом становлення незалежної Української держави, розгортанням широкомасштабних державотворчих процесів. Впевнений, що Просвіта і надалі робитиме вагомий внесок у духовне відродження української нації, виховання високоосвічених громадян – патріотів своєї Батьківщини. Бажаю конференції плідної роботи. Здоров’я, щастя і успіхів її учасникам. Президент України Леонід КРАВЧУК
Просвіта (Львів. – 1993. – Вип. 23 (117). – Серпень.

Додатки
678
Марія БаЗЕЛЮК
“пРосвІта”: УРочистостІ тРивають
Вчора у Львові розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 125-літтю Товариства “Просвіта”.
Засноване національно-свідомими діячами науки та культури Галичини, Товариство Просвіта незабаром стало всеукраїнським, його осередки поширилися на Слобожанщині та Поділлі, в Закарпатті та Донеччині, а згодом і в діаспорі. Знищена більшовиками, Просвіта відродилася в 1988 році у Львові, а згодом – по всій Україні. Саме просвітянські осередки стали підмурівком національного відродження і поступом до незалежної Української держави.
В рамках відзначення літнього ювілею в червні відбулося велике просві- тянське свято у Львові, похідна Личаківський цвинтар до могил діячів Просвіти. А 20–21 серпня у Львові проводиться Міжнародна науково-практична конференція Просвіта – історія і сучасні проблеми, у якій беруть участь науковці України, Білорусі, Кубані, Польщі, Казахстану, Башкиртостану, Румунії, Вороніжчини, Санкт-
Петербурга, Словаччини, Чехії тощо.
Конференція має широкий тематичний спектр історія Просвітив Галичині, в Україні та поза нею, сучасні проблеми Товариства та його видавнича діяльність. Вона консолідуватиме національно свідомі сили для дальшого розвою України.
За вільну україну. – 1993 – Число 83 (599). – 21 серпня.
Документи і матеріали
Ігор МЕЛьнИК
пРобЛЕМи вІДРоДЖЕННя товаРиства “пРосвІта” в
УкРаїНІ
Знищена більшовицьким режимом в 1939 р. в Західній Україні, а ще раніше у Великій Україні, Просвіта продовжувала жити, незважаючи на все. Не лише як інституція в цивілізованих країнах Заходу серед українських поселень, алей як духовна категорія у нас, у псевдокомуністичному суспільстві. Саме тому в період стагнації цього суспільства, коли визріли сприятливі умови, вдалося так швидко створити масову національну громадсько-політичну організацію, найближчу за духом до Просвіти червня 1988 р. у Львові утворилося Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка, яке швидко поширилося по всій Україні та в лютому 1989 р. стало всеукраїнським Товариством української мови ім. Т. Шевченка.
П’ять років його діяльності можна умовно розділити натри періоди Перший закінчився весною 1990 р, коли Товариство після періоду інтенсивного зросту, зумовленого, в основному, потенціалом довоєнної Просвіти, закладеним зароків органічної праці для народу під чужим пануванням, після перемоги національно-демократичних сил на виборах у деяких регіонах України відрядило своїх найактивніших діячів до депутатського корпусу, до новоутворених партій та організаційна урядові посади, взявши на себе частину відповідальності, принаймні моральної, за все, що з того часу почала робити влада. Частка тієї відповідальності лежить і на нашому Товаристві, яке немає, практично, жодного впливу на діяльність владних структур.
Другий етап, який закінчився у грудні 1991 р, в часі якого кожний місяць змінював ситуацію, ставив нові завдання в діяльності для досягнення найвищої мети – здобуття політичної незалежності. Вже тоді виявилися перші ознаки спаду у діяльності Товариства, але велика мета ще oб’єднyвaла більшість громади. Саме тоді й стали вичерпуватися рештки потенційної енергії матірної Просвіти та ентузіазму української діаспори.
Третій етап, який ми переживаємо донині, характеризується, в першу чергу, незвичною для совіцької ментальності економічною ситуацією перехідного періоду від псевдокомуністичного до цивілізованого стану суспільства з усіма притаманними йому ознаками спадом політичної активності, низькою ефективністю владних структур, процесом гіпердиференціації політичних партій і громадських організацій.
Як і матірна Просвіта за сім десятиліть, сучасне Товариство також працює вже за своїм п’ятим Статутом, останню редакцію якого прийнято 5 грудня 1993 р.
IV з’їздом Всеукраїнської “Просвіти”.

Додатки
680
До основних напрямків діяльності нашого Товариства сьогодні належать впровадження державного статусу української мови – це збір та аналіз інформації про стан впровадження Закону Промовив Україні на підприємствах, в організаціях та установах створення рекомендацій і вимог до органів влади та адміністрації з цих питань координаційна і методична допомога в укладанні словників, довідників, порадників, їх публікація та поширення широка лекційна та пропагандистська робота з питань культури мовлення, активний опір процесам русифікації та латинізації, які особливо агресивно виявляють себе в останній час на вулицях наших міст, на сторінках видань, у кіно та на телеекранах і, звичайно, не без нашої допомоги, наукове обґрунтування неспроможності всіх тих теорій про двомовність, які перманентно витягають на денне світло реаніматори імперії.
Десятки подібних функцій стоять за кожним з інших напрямків діяльності Товариства чи це культурно-просвітницька робота у Збройних силах, чи спроби просвітньо-економічного усвідомлення, недавно ситого подачками совіцької влади, розбещеного безініціативністю, ненавченого вирішувати долю суспільства, чи необхідність розбудови державної свідомості громадян або співпраця з українськими громадами за межами нашої держави, особливо на Сході. А ще видавнича діяльність та поширення преси і літератури, співпраця з установами освіти, закладами культури й іншими громадськими організаціями, робота серед молоді. І, звичайно, організаційна, фінансово-господарська діяльність також необхідні для нормального функціонування такої організації, як Товариство. Але, щоб бути сильною, дієвою структурою, важливим є вирішення низки суттєвих проблем, без розв’язання яких сучасна Просвіта перетвориться, в кращому випадку, в дискусійний клуб чи комерційне підприємство.
Якщо дивитися на взаємовідносини Просвіти і влади, то в різний час було по-різному: від співіснування з деякими елементами співпраці в період Австро-
Угорської монархії чи міжвоєнної Чехо-Словаччини, через співіснування з спробами взаємовиключення в період польської окупації Галичини до цілковитого вза-
ємовиключення при більшовицькому пануванні.
У незалежній Україні повинна бути співпраця. Деякі елементи цієї співпраці маємо, хоча б часткове фінансування Товариства за рахунок бюджету, чи інші форми матеріальної допомоги, за які, звичайно, вимагаються певні політичні компроміси. В різних регіонах України це виявляється по-різному, доходить навіть до парадоксів, коли колишній секретар обкому КПРС у Кіровограді дарує місцевому Товариству прекрасний будинок, а висуванці Просвіти на четвертому році своєї урядової діяльності такі не спромоглися забезпечити Товариству найелементарніших умов для існування у Львові, де Просвіта мусить тулитися в сутеринах, виділених ще комуністичною владою в 1989 р.
Звичайно, не можна вирішувати цю проблему побудовою своєї держави у державі, як це було в міжвоєнній Речі Посполитій, але і чекати подачок навіть від найукраїнськішої влади Просвіта не може, бо задурно ніхто нічого не дає. Лише з сильною громадсько-політичною структурою змушена рахуватися будь-яка влада.
З цього випливає проблема економічних підвалин діяльності Товариства в уже згадуваній державі в державі. Ними були, в першу чергу, приватна власність переважної більшості членів Просвіти та активна господарська організаторська
Документи і матеріали робота, що створила потужні структури “Центросоюз”, “Маслосоюз”, Дністер та багато інших. Саме таким шляхом повинна рухатися теперішня Просвіта. Але для досягнення солідної економічної основи необхідно вирішити ще одну проблему поєднання професіоналізму працівників керівних органів і виконавчих структур Просвіти з самодіяльною ініціативою десятків тисяч членів Товариства.
Наразі Просвіті ще не вдалося створити повноцінної заміни сотням активістів, що проскочили в 1989–1990 рр. крізь Товариство до крісел депутатів різних рангів, до урядових посад, до власної комерційної діяльності. А фахівців з налагодження роботи громадської організації в нас так ніколи і не було, ніхто з нас не вчився того ніколи, а треба було б. Компартія мала розгалужену систему еду- кації своїх функціонерів, і ця наука не пройшла для них намарно. Подивіться, як вміють вони пристосовуватися до будь-яких обставин, як використовують усі наші негаразди, як випливають на поверхню в політиці чи економіці.
До того ж подивимось, хто намагається розробити ідеологічні засади Просвіти, інших українських організацій. Це, в кращому випадку, інженери, журналісти, письменники, які часто не мають найелементарніших знань з філософії, політології, соціології, замінюючи їх сурогатом націонал-большевицьких гасел. Глянемо ще на одну проблему, нехтування якої розвалило вжене одну організацію, – оптимальне поєднання розумної централізації керівництва з демократичними засадами функціонування Товариства. Останній, IV Всеукраїнський з’їзд Товариства, та й майже усі теперішні форуми різних українських організацій, доводять до абсурду відомі будь-якому компартійному функціонеру маніпуляції попередня селекція делегатів, підготовка бажаних виступів і ненадання слова неугодним, порушення регламенту та постійний цейтнот при вирішенні найважливіших організаційних питань, надмірне жонглювання ефективними гаслами і тихеньке проштовхування потрібних ухвал, коли вимучена фізично й морально аудиторія вжене спроможна нінащо реагувати. Подібні видовища відштовхують від Товариства порядних, тверезо мислячих людей.
Кілька слів про взаємну нетолерантність, яка роз’їдає усе наше суспільство і Просвіту. Поки Товариство у власному домі не подолає нав’язаного нам антагонізму між східняками та “західняками”, “греко-католиками” чи православними, націоналістами та демократами, провінціалами та мешканцями метрополій доти не зможемо, принаймні частково, вирішити ці проблеми в усій Україні. Просвіта повинна стати стабілізуючим фактором у морі політичних пристрастей, в якому може захлиснутися наша незалежність.
Відомо про конфлікти між Іваном Франком та старшим поколінням просві- тян, між Михайлом Галущинським та націоналістичною молоддю. Чи маємо такі проблеми у теперішній Просвіті Хотілось би мати, але, на жаль, їх майже не існує, бо середній вік членів Товариства близький до пенсійного. А це не перевага, анаша біда. Мусимо створити привабливу для будь-яких вікових категорій вертикальну структуру від дошкільного віку до почесних ветеранів, бо інакше чекає на Товариство природня смерть.
Знаємо імена видатних церковних ієрархів та скромних парафіяльних священиків, які своєю невтомною працею будували мережу просвітянських осередків, особливо у селах. А скільки зараз отців є членами Товариства І чи знайдеться

Додатки
682
зараз сільський осередок, в якому нараховується більше членів Товариства, ніж було їх до 1939 року Українське село та українська Церква були головними опорами Просвіти та й усього національного життя. Я певний, що в кожному селі є не один потенційний організатор Просвіти, такий, як Юрій Подільчак із Зашкова Жовківський р-н), чи Іван Бучківський з Градівки (Городоцький р-н). Ми мусимо їх відшукати та залучити до нашої роботи, особливо тепер, коли в нелегкій боротьбі з корумпованою колгоспною системою відроджується українське селянство.
Всіх проблем нашого Товариства не перелічити за час короткої доповіді, набагато важливіше знайти методи їх розв’язання, а ще важче знайти людей, які зможуть це зробити.
Не можу не згадати і такої дилеми, як Просвіта і Європа, висвітлити її намагались багато учасників нашої наукової конференції за два дні роботи. Від вирішення цієї проблеми залежить місце нашої держави в сучасному світі, якщо між тими категоріями ставити знак рівності або взаємовиключення. Роман Іваничук любить згадувати, що Україна 24 серпня 1991 року перенеслась з Азії до Європи. Але не ображаймо Азію з її древньою культурою та модерною динамічною економікою. Україна ж в кращому випадку перенеслась з зацофаної частини Азії на європейські загумінки, бодо справжньої Європи нам ще дуже далеко.
1993 р.
Документи і матеріали
Марія БаЗЕЛЮК
ДосвІтНІ вогНІ “пРосвІти”
Одна з найстаріших українських організацій в Галичині – Товариство Просвіта користується високим авторитетом і любов’ю в народі, які заходи, котрi вона проводить. Нестала винятком і Міжнародна науково-практична конференція Просвіта – історія і сучасні проблеми, присвячена річчю Товариства, яка проходила у Львові, в приміщенні Центру просвіти, культури і дозвілля ПрикВО
20–21 серпня цього року. На конференцію прибуло понад 600 учасників з усіх регіонів України, Львова та області, близько п’ятдесяти з них представляли українські осередки поза Україною, зокрема в Білорусі, Польщі, США, Італії, Словаччині, Естонії, Росії, Казахстан, були також україністи з Японії. Правда, просвітяни сподівалися довідатись про завдання і перспективи Всеукраїнської Просвіти – відповідно до заявленої в програмі теми доповіді голови Товариства Павла Мовчана. Таз невідомих причин шановний голова не зміг завітати до залу конференції, хоча все ж знайшов час навідатись до Львова, щоб бути присутнім на відкритті Другого міжнародного конгресу україністів.
Під час конференції функціонували виставки, на яких експонувались видання, плакати, карти з фондів управи львівської Просвіти, що характеризували її діяльність зароків. Виставку старих видань Просвіти організувала Наукова бібліотека імені Василя Стефаника. Деякі матеріали з діяльності просвітян Берес- тейщини подав Володимир Харсюк з Малорит, невеличку виставку привезли активісти Товариства з Конотопа Сумської області. Проводилися спецпогашення поштових марок і конвертів, продаж літератури. Всі учасники конференції отримали в подарунок книгу Нарис історії Просвіти, видану її видавничою спілкою.
Потреба в такому масштабному форумі назріла з огляду нате, аби з’ясувати, якнайефективніше можна використати досвід матірної Просвіти для утвердження незалежної держави. Вагомість цієї події підкреслив Президент України, надіславши учасникам конференції вітання, текст якого зачитав на її відкритті перший заступник представника Президента у Львівській області Юрій Зима.
Стисло характеризуючи зміст конференції, відзначимо, що вона висвітлила сторінки діяльності Просвіти від часу її заснування до ліквідації більшовицьким режимом уроці не лише в Галичині, алей по всій великій Україні та інших державах, де були українські поселення. Учасники намагалися проаналізувати процес відроджененя Просвіти за останні п’ять років, визначити головні напрями її діяльності на нинішньому етапі та перспективи на майбутнє. Основними завданнями просвітяни вважають охоплення діяльністю Товариства сільської місцевості, де відчувається занепад культурних і просвітянських установ, розбудову національної свідомості вояків і офіцерів Української армії, дійову допомогу осередкам Просвіти східних і південних областей України та східної діаспори.

Додатки
684
Важливою функцією Товариства є видання книг з історії України, розвитку її культури, політичної та філософської думки, літератури для дітей, щоб протистояти навалі низьковартісної російськомовної друкованої продукції.
Зрозуміло, що Товариство Просвіта як одне з перших громадських (і політичних) організацій новітнього національного відродження не може стояти осторонь від процесів у нашій державі і бачить свою роль в консолідації всього різнобарвного спектра поки що, на жаль, роз’єднаних партій, рухів і організацій, що стоять на засадах незалежної української державності та українського націоналізму в якнайширшому значенні цього слова.
Названі проблеми окреслилися вже на пленарних засіданнях, де з аналітичними, ґрунтовними доповідями виступили голова Львівського Товариства української мови ім. Тараса Шевченка Просвіта народний депутат Роман Іваничук, його заступник Ігор Мельник, голова Ради цього Товариства Зиновій Мазурик, професор Варшавського університету Степан Козак, редактор газети Просвіта Ніна Бічуя, професор Білоруського держуніверситету В’ячеслав Рагойша, голова об’єднаних українців Північного Казахстану Зиновій Грицуляк та інші. Крім пленарних засідань, працювали шість секцій, назви яких засвідчують тематичний діапазон конференції, – історія Просвітив Галичині, поширення діяльності Товариства за межами Галичини, Просвіта поза Україною, сучасні проблеми Товариства, його видавнича діяльність, Просвіта і молодь. Найбільше зацікавлення викликали виголошені в секційних засіданнях промови активістів Просвіти Романа Крип’якевича, Оксани Вацеби, Богдана Головина, Гаврила Черни- хівсьного, Андрія Павлишина, Олександри Захарків, Лесі Коваль, Олега Германа та багатьох інших.
У ході дискусій намітилися найактуальніші проблеми, від розв’язання яких залежить майбутня діяльність Товариства. Це – створення стабільної матеріальної бази для діяльності Просвіти за прикладом матірної, котра опиралася на українські економічні структури, такі як “Центросоюз”, “Маслосоюз”, Народна торгівля тощо. Назріла необхідність підвищення професійного рівня активістів і працівників Товариства шляхом проведення систематичних вишколів, залучення до нього науковців і вчених. Пригадаймо, що колись не цуралися роботи у Просвіті такі гіганти мислі, як Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Лисенко, Дмитро Яворницький. А чи багато професорів, академіків, ба – письменників зустрічаємо серед активістів Просвіти нині Чи часто чують їх мудре й авторитетне слово в селах, де колись до Народного дому близько не підпускали тих, хто дозволяв собі зайву чарку чи зарозумілість у поводженні зі старшими, а зараз там пустило коріння пияцтво, брутальність в поведінці та лайка Могли б, звісно, сказати своє поважне слово до пастви і духовні отці, і не тільки з церковного амвону, алей активно працюючи в просвітянських осередках, як це робили українські священики у матірній Просвіті. На жаль, переважна більшість нинішніх пастирів зайнята своїми внутрішніми проблемами, але не утвердженням високої моралі та національної свідомості серед народу. Як слушно наголошували промовці, майбутнє Товариства залежить насамперед від того, скільки молоді, починаючи від учнів середніх шкіл, а також студентів, молодої інтеліґенції вдасться залучити до діяльності Просвіти.
Документи і матеріали
Активну громадянську позицію просвітян засвідчили документи, прийняті конференцією, зокрема відкритий лист до Президента України Леоніда Кравчука, в якому говориться:
“Вельмишановний пане Президенте!
Mи, учасники міжнародної науково-практичної конференції Просвіта – історія і сучасні проблеми, вдячні Вам за побажання, надіслані Вами на адресу нашої конференції, за добрі слова про подвижницьку діяльність Просвіти, спрямовану на формування української нації, створення Української держави.
Користуючись нагодою, звертаємося до Віз проханням врахувати наші пропозиції забезпечити процес справедливої приватизації землі, державного такому- нального майна громадянами України реформу системи регіонального та місцевого самоврядування і впровадження нового виборчого Закону остаточну відмову від участі в СНД та інших політичних та економічних союзах, що загрожують поверненням
до колишнього колоніального статусу створення умов для розвитку української мови та культури виведення з керівних посаду державних установах відвертих русифікаторів та осіб, для яких чужі інтереси України інтенсивний пошук альтернативних джерел енергії, сировини, ринку збуту для ліквідації колоніальної залежності від Росії термінові заходи щодо призупинення інфляційних процесів у економіці абсолютну недопустимість будь-яких зазіхань на територіальну цілісність та непорушність кордонів України”.
Учасники кодференції прийняли звернення до Президії Верховної Ради та Ка- бінету міністрів України, в якому висловлюється стурбованість тим, що Прем’єр- міністр Леонід Кучма поставив свій підпис під заявою, яка декларує створення
економічного союзу, а також ставиться вимога твердо і рішуче відмовитися від підписання економічного союзу і тим довести українському народові свою справді
державницьку позицію та відданість ідеї незалежної Української держави”.
В ухвалі конференції окреслено коло проблем, які треба вирішити Товариству для підвищення ефективності його діяльності.
За вільну україну. – 1993. – 28 серпня. – С. 2.

Додатки
686
УхваЛа
Міжнародної науково-практичної конференції
“просвіта” – історія та сучасні проблеми”
Львів, 21 серпня 1993 р.
Ми, учасники Міжнародної науково-практичної конфереції Просвіта – історія та сучасні проблеми (Львів, 20–21 серпня 1993 р, обговоривши в доповідях під час пленарного та секційних засідань (Історія Просвітив Галичині, Поширення діяльності Товариства Просвіта за межами Галичини, Просвіта поза Україною, Сучасні проблеми діяльності Товариства, Видавнича діяльність Просвіти, Просвіта і молодь) історичний шлях Товариства зароків його існування в Україні таза кордоном, констатуємо, що Просвіта радикально вплинула на зміну світогляду широких мас народу, сприяла вихованню національної свідомості, утверджувала народу його патріотичних почуттях і чинах завдяки Просвіті у людей викристалізовувались навички цивілізованого господарювання, вони позбувались неуцтва та безкультур’я, прилучались до здобутків світової культури і чистих джерел національних традицій. Просвіта стояла біля витоків створення Січового Стрілецтва, ОУН та УПА. Однією з найсерйозніших ділянок діяльності Товариства була й залишається видавнича справа.
П’ятирічний досвід відновленого Товариства української мови ім. Т. Шевченка Просвіта засвідчує, що воно стало продовжувачем давніх традицій і засад своїх попередників. Враховуючи проблеми, що їх ставить перед нами нинішня політична і соціально-культурна ситуація, та визначаючи перспективи своєї майбутньої діяльності, ми, учасники конференції, ухвалили. Всеукраїнському Товариству Просвіта, його обласним, міським та районним об’єднанням, первинним осередкам і членам Товариства у статутній діяльності використовувати багатий історичний досвід матірньої Просвіти з урахуванням вимог сьогодення і продовжувати вивчення діяльності Товариства з метою оприлюднення набутих відомостей та здійснення видань з історії Просвіти. З огляду на незадовільний стан виконання Закону промови та неналежний контроль за цим збоку Товариства запропонувати відновлення в назві Всеукраїнського Товариства слів української мови (повна назва має бути “Товариство

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал