«Аналіз стану і тенденцій розвитку ринку туристичних послуг»



Скачати 288.96 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір288.96 Kb.
1   2   3
Рис. 2.1 Динаміка кількості туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України, та індексу конкурентоспроможності подорожей і туризму [7, с. 63].
Скорочення внутрішнього споживання призвело до набуття сферою туристичної діяльності низки негативних рис, зокрема:

нераціональне використання природних ресурсів та історико-культурної спадщини;

збільшення диференціації регіонів України за рівнем розвитку туризму та соціально-економічним розвитком взагалі, зростання кількості депресивних територій; – руйнування виробничо-технічного потенціалу
0 500 1000 1500 2000 2500 3000 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Іноземні туристи
Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон
Внутрішні туристи
Індекс конкурентоспроможності подорожей і туризму

15 продуцентів рекреаційних туристичних послуг (санаторно-курортних закладів, здравниць, лікувальних закладів);

низька інвестиційна привабливість підприємств-продуцентів характерних туристичних послуг (суб’єктів готельного господарства, оздоровчого та санаторно-курортного господарства, підприємств харчування, торгового та побутового обслуговування, екскурсійного обслуговування, перекладацького супроводження, анімації та організації дозвілля та ін.);

неприйнятно високий рівень операцій- них витрат продуцентів туристичних продуктів та посередників на ринку туристичних послуг
(туроператорів та туристичних агентів), зростання кількості збиткових підприємств туристичної галузі;

негативний вплив на платіжний баланс країни внаслідок перевищення вивозу валют- них коштів для оплати зарубіжних туристичних послуг над обсягом валютних коштів, отриманих суб’єктами підприємницької діяльності від іноземців за послуги туристичного обслуговування в Україні
[7, c. 63-64].
Хвилю зростання потоку іноземних туристів до України можна пов’язувати із проведенням чемпіонату Європи-2012 з футболу. У 2012 р. в
Україні зафіксовано 23 млн. прибулих туристів, з якими пов’язані грошові надходження в сумі понад 4,8 млрд. доларів США. Водночас відпочинок в
Україні виявився одним із найдешевших серед 20 пріоритетних дестинацій, визначених Всесвітньою туристичною організацією (ЮНВТО), оскільки середні туристські витрати склали орієнтовно 200 доларів США у розрахунку на одного споживача. Приплив туристів після Євро-2012 зріс на 15-20%, досягнувши за приблизними оцінками 4 млн. осіб.
Завдяки цьому Україна має сучасну розвинену готельну інфраструктуру. Більше ніж 70% відвідувачів чемпіонату оцінили своє перебування в Україні як «добре» та «дуже добре». Переважна частина опитуваних висловили свою прихильність до України та бажання відвідати її ще раз. Входження міжнародних операторів на ринок, а також розвиток національних мереж разом з іншими чинниками створюють можливість

16 до 2020 року збільшити внесок туристичної сфери та готельного господарства у
ВВП до 6 %, експортний дохід країни – до 25%; залучити іноземних інвестицій на суму 1,5 млрд. грн; утворити близько 35 тис. та зберегти 100 тис. робочих місць; розвивати міжнародне співробітництво та євроінтеграційні процеси у готельному господарстві; покращити імідж держави і як результат сприяти зростанню кількості іноземних туристів. Вагомими атрибутами, що також приваблюють туристів в Україні стали пам’ятки світового рівня в Києві, Одесі,
Львові, а також водні оздоровниці в Західній Україні.
Україна продемонструвала світу високу привабливість туристичних дестинацій, можливості розвивати рекреаційну інфраструктуру досить швидкими темпами, генерувати ринкову пропозицію різноманітних рекреаційних послуг відповідно до сприятливої кон’юнктури туристичного попиту. Тенденція зростання обсягів іноземного туризму помітно закріпилася і вже у 2013 р. чисельність іноземних громадян, які відвідали Україну у порівнянні з 2012 р. зросла на 7,2 % [4, c. 120-124].
Згідно зі статистичними даними за 2013 рік в Україні налічується 5076 об’єктів культурної спадщини, зокрема 891 об’єкт національного значення та
4126 об’єктів місцевого значення. Україна має досить немалий природно заповітний фонд. Загальний обсяг об’єктів природно заповідного фонду становить 7739 одиниць, які становлять 3745,5 га від загальної площі, в тому числі 23 заповідники, 47 національних природних парків, 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків. На території України (включно з АРК) функціонувало 477 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 165 санаторії-профілакторії, 271 будинків та пансіонатів відпочинку, 1916 баз та інших подібних закладів відпочинку,
18549 дитячих оздоровчих таборів. Одночасно з цим працювало 139 туристичних інформаційних центрів та пунктів, налічувалося 2385 діючих ліцензій на провадження тур операторської діяльності, з яких 372 – тільки з внутрішнього та в'їзного туризму[15, c. 2].
Переломним моментом для подальшого розвитку ринку туристичних послуг України стала незаконна анексія Криму Російською Федерацією у 2014 р.
Переважно у зв’язку з воєнними діями на сході країни і загрозами поширення

17 тероризму, Україну почали сприймати у світі як гарячу точку планети. Внаслідок зазначених чинників в економічних очікуваннях міжнародних туристичних операторів та потенційних іноземних споживачів туристичних і курортно- рекреаційних послуг закладені підвищені ризики повномасштабної війни в
Україні. Це, у свою чергу, позначилося на скороченні числа іноземних громадян, які відвідали Україну в 2014 р. Туристичні прибуття, включно з одноденними відвідувачами, склали 13,7 млн. чол., що становить майже ½ показника 2013 р., а число іноземних громадян, розміщених у спеціалізованих засобах розміщування курортно-рекреаційного профілю скоротилось у порівнянні з 2013 р. на 95%. Туристична сфера під час політичних криз і війни страждають першою чергою, тому потребують допомоги як ніколи раніше. Компанії, які могли
існувати в таких умовах, переформатувалися. Які не змогли – закрилися.
Більшість вітчизняних готелів, туристичних баз і комплексів, санаторіїв, приватних домів відпочинку, екскурсоводів, що є професіоналами туристичної
індустрії, практично залишилися без роботи [4, с. 51].
На кінець 2014 року в Україні функціонує понад 3700 готелів та інших аналогічних засобів розміщення. Разом із тим кількість вітчизняних готелів, що отримали свідоцтво про встановлення категорій «одна зірка» - «п’ять зірок», становить 182 одиниці [3, c. 10]. Згідно рейтингу Всесвітньої ради з туризму і подорожей внесок туризму у ВВП України в 2014 році становив $3,6 млрд. або
2,2% від ВВП. Згідно з даними Державної служби статистики та Державної прикордонної служби України кількість людей, які в’їхали до України з діловою, службовою чи дипломатичною метою, зменшилася на 45,7%- до 645,992 тис. осіб. Разом з тим кількість іноземних громадян, які в’їхали до України зі спортивною, культурною або релігійною метою становила 4,746 млн. осіб.
Відповідно до даних рейтингу Всесвітнього економічного форуму, за конкурентоспроможність на ринку туристичних послуг Україна піднялася з 85 на 76-те місце.
Станом за останній рік в Україні сформувалися позитивні зміни щодо розвитку ринку туристичних послуг. У 2015 році Україну відвідали 24,6 млн.

18
іноземних туристів. Платежі до держбюджету, за даними Міністерства доходів і зборів, від туристичної діяльності у 2015 році становили більше 1,5 млрд. грн., що на 19,5% більше, ніж у 2014 році. Обсяг послуг, наданих вітчизняними туристичними операторами, збільшився на 21% порівняно з 2014 роком і становив 11,9 млрд. грн.
Для регіонів, які розвиваються кластерно (Харківська, Донецька,
Дніпропетровська, Львівська обл.) є особливо важливим підвищення рівня та розширення кола туристичних послуг. Відкриваються великі можливості для невеликих міст, які можуть привабити іноземних туристів, розвиваючи:
1.
оздоровчий туризм: сольові шахти Артемівська, Маріуполь, мінеральні води Трускавця, Моршина, Великого Любліна, Немирова, лікувальні грязі
Львівщини;
2.
індустріальний: Артемівськ (завод шампанських вин та музей історії промисловості), Донеччина («Сармат», «АВК»), Дніпропетровщина
(«Сєвєрсталь», «Золотий колос», технічні музеї, шахти, завод «Ерлан» тощо) Харківський ЛЗВ «Прайм»;
3.
екстремальний: яхтинг, водні лижі, греблі, віндсерфінг на хвилях
Сіверського Дінця, Дністра, Стрия, Західного Бугу, а також Азовського моря;
4.
культурно-пізнавальний: с.Красне на Донеччині – батьківщина
С.С.Прокоф’єва, м. Маріуполь – А.І.Куінджі; численні природні заповідники, заказники, геологічні пам’ятки природи (крейдяні Святі гори,
Волоські скелі), замки Львівщини, садиби Харківщини (Люботин,
Шарівка, Володимирівка, Рокитне, Малижне, Руські Тишки та ін.).
Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська та Миколаївська області користуються порівняно великим стабільним попитом іноземних та внутрішніх туристів, але не мають достатньої інфраструктури для повноцінної конкурентоздатності на ринку туристичних послуг. Тому провідна роль має належати інвестиційним програмам.

19
Аналізуючи поточний стан ринку туристичних послуг в Україні можна не лише оцінити в реальному часі його конкурентоспроможність, але й також виявити актуальні тенденції, які дозволять завбачити основні показники на тривалий період часу. Для цього використовують метод вирівнювання аналітичної прямої, який дозволяє спроектувати кількість туристів до 2020 року
(рис. 2.1) [11, c. 308].
Рис. 2.1 Кількість прибулих іноземних туристів в Україну, 2005-2020 рр.
Тобто за умов константного впливу усіх факторів, що чинять дію на туристичний потік, а саме рівень соціально-економічного розвитку, культура туризму, розбудова інфраструктури, відсутність надзвичайних ситуацій екологічного характеру, рівномірний розподіл частки туристів по регіонах.
Забезпечення вищеназваних позицій до 2020 року гарантує збільшення в’їзного туристичного потоку до 27,8 млн осіб.
Тенденція розвитку ринку туристичних послуг спирається на економічну ситуацію в державі, зокрема, на рівень доходів населення. Оцінка статистичних даних дозволяє зробити невтішні висновки щодо економічної ситуації в країні.
Так, значну частку в структурі витрат населення складають витрати на продукти
0 5
10 15 20 25 30 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Екстраполяція тренду
Кількість прибулих туристів млн осіб
Рік
27,8

20 харчування (51%), утримання житла (12%). Частка витрат на відпочинок і культуру складає в середньому 2% (рис.2.2).
Рис. 2.2 Частка витрат населення України на відпочинок і культуру [19].
Незважаючи на всі події, що призвели до анексії Криму і тимчасової окупації частини територій Донецької і Луганської областей, в Україні проблеми відновлення безпеки туризму, формування конкурентоспроможної пропозиції курортно-рекреаційних послуг, залучення інвестицій у розбудову сучасної курортної інфраструктури, становлення внутрішнього ринку й активізація міжнародного туризму залишаються одночасно важливими поряд зі зміцненням обороноздатності та суверенітету в процесі європейської інтеграції.
Безсумнівно ринок туристичних послуг на теренах України має значні передумови для розвитку. Але одночасно, велика кількість стримуючих факторів не дає йому змоги реалізуватися. Дослідження кількісного впливу сприяє їх подоланню. Розвиток ринку туристичних послуг – запорука стабільних валютних, інвестиційних потоків, інтеграції у світову спільноту, підвищення життєвих стандартів та культури населення.
3. Шляхи вдосконалення туризму в Україні
Розвиток ринку туристичних послуг в Україні, підкорюючись загальним світовим тенденціям, в останні роки зазнає критичного впливу деструктивних чинників внутрішнього геополітичного та економічного простору і потребує
1,9%
2,3%
2,4%
2,6%
2,4%
2,4%
2,5%
1,8%
1,8%
0,0%
0,5%
1,0%
1,5%
2,0%
2,5%
3,0%
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Рік

21 формування особливої системи управління загрозами, яка повинна функціонувати як на національному рівні, так і на рівні окремих суб’єктів туристичної діяльності.
Для ефективного функціонування ринку туристичних послуг необхідним є забезпечення якості національного туристичного продукту. Спеціальної уваги потребує вирішення питань належного пристосування природних територій, об’єктів культурної спадщини для відвідування туристами та безпосереднього забезпечення їх інфраструктурного облаштування та інформаційного забезпечення.
Розвиток туризму залежить від багатьох факторів: значною мірою від екології природного навколишнього середовища, стану збереження та охорони культурної спадщини, розвиненості транспортної інфраструктури. Проте останнім часом на перший план виступають проблеми економічного, соціального та політичного характеру, глибина яких ускладнюється катаклізмами різного походження [1, c. 91].
На думку одного з провідних спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, «у теперішній час найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають, його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок, відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати».
З одного боку стан ринку туристичних послуг в Україні розцінюється як кризовий, пов’язаний з різким падінням досягнутих раніше обсягів надання туристичних послуг, скорочення матеріальної бази туристської галузі і значною невідповідністю потребам населення в туристичних послугах. З іншого боку, є значна кількість побудованих туристичних об’єктів, що відповідають світовим

22 стандартам, є значна кількість туристичних організацій по всій території України
[18, с. 62]. Але зважаючи на вищесказане на сьогодні визначена ціла низка проблем, які гальмують розвиток ринку туристичних послуг в Україні, а саме:

недосконалість системи державного регулювання туристичної діяльності;

невизначеність з курортною сферою на державному рівні; незважаючи на стабільне збільшення числа відвідувачів переважно за рахунок приватного сектора, санаторно-курортна система продовжує перебувати у стані стагнації; матеріальна база більшості курортних закладів знаходить у незадовільному стані;

недостатність фінансування розвитку галузі на державному і регіональному рівнях та відсутність сприятливих умов для залучення
інвестицій, особливо в будівництво нових та реконструкцію діючих обєктів туристичної діяльності

недостатня спрямованість дій до формування та виконання державної, регіональних та місцевих програм розвитку туризму та курортів, а також придатних умов для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму;

недосконалість системи ведення статистичного обліку у сфері туризму та курортів, а також здійснення заходів, спрямованих на комплексне освоєння та розвиток туристичних ресурсів;

невисокий рівень безпеки на туристичних об’єктах і маршрутах, несвоєчасне надання невідкладної допомоги туристам, які постраждали під час подорожі;

недосконалість технічного регулювання та стандартизації, що призводить до відсутності належного інфраструктурного облаштування та
інформаційного забезпечення туристичних об’єктів і маршрутів;

недостатність критеріїв, на підставі яких здійснюється категоризація об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема готелів та інших аналогічних засобів розміщення, та їх неузгодженості із сучасними стандартами розвинутих туристичних країн [14, c. 10];

23

відсутність механізму акредитації та сертифікації об’єктів туристичної
інфраструктури;

відсутність планів комплексного розвитку природних курортних територій;

недосконалість системи обліку та охорони лікувально-оздоровчих територій;

невідповідність послуг об’єктів туристичної інфраструктури світовим стандартам

недостатній рівень розвитку туристичної інфраструктури.
Враховуючи вищезазначене, на мій погляд, першочерговим завданням, яке сприятиме вдосконаленню ринку туристичних послуг є реформування відносин органів державної влади з туристичним бізнесом, а також збалансування макроекономічних показників. Особливо необхідна націленість на системне та довгострокове зниження неефективних державних видатків та прогнозування доходів і зборів на базі оновленої податкової системи, що не збирає кошти наперед [18, с.63]. Координування розвитку культурної сфери та туристичного ринку призведе до більш тісної співпраці як на рівні органів центральної влади, так і місцевої влади та реального туристичного бізнесу, яка полягатиме у вирішенні конкретних завдань, які стосуються збереження культурної спадщини, впровадження в практику діяльності музеїв, національних заповідників та координації діяльності з суб'єктами туристичної індустрії. Культурна спадщина, театри, музеї є винятково важливим фактором залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. Саме в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін.
Сучасний стан туристичного ринку показує, що комунікаційна політика більшості туристичних підприємств базується на використанні інструментів маркетингових комунікацій, які відокремлені та непов’язані між собою і реалізуються незалежно один від одного. Це не дозволяє досягнути

24 синергетичного ефекту від підсилення дії одного елементу іншим, що знижує загальну ефективність маркетингової політики комунікацій [12, c. 37].
На сучасному етапі розвитку ринку туристичних послуг однією з умов його успішного функціонування є побудова ефективної системи управління маркетинговими комунікаціями. Маркетингові комунікації є вирішальним засобом ефективного зв’язку між виробниками і споживачами туристичних послуг, без них стає неможливим сама діяльність туристичних операторів та туристичних агентів щодо просування та реалізації туристичного продукту. Сама маркетингові комунікації надають споживачу необхідну інформацію про туристичний продукт, формують споживче сприйняття туристичного продукту,
і таким чином виступають активним засобом конкурентної боротьби, підвищуючи якість туристського обслуговування [8, c. 98-99].
Важливим фактором, який лежить на шляху вдосконалення ринку туристичних послуг є розвиток транспортного сполучення та забезпечення необхідного рівня безпеки подорожей. Серед транспортних засобів найбільшою популярністю користується автомобільне сполучення (рис. 3.1). Однак цей вид транспорту є найбільш небезпечним через вкрай низьку якість автомобільних доріг України. і забезпечувала перевезення туристів із віддалених регіонів до основних зон туризму і відпочинку. Розвиток транспорту сприяє розширенню географії подорожей та розбудові шляхів сполучення, формуванню транспортної
інфраструктури в цілому, підвищуючи попит на відпочинок. Разом з тим, швидкий розвиток транспортних засобів змушує організаторів відпочинку задовольняти різноманітні та динамічні вимоги туристів щодо транспортного обслуговування різних вікових, соціальних, мотиваційних категорій. Розміри території, динамічні процеси соціального та економічного розвитку регіону обумовлюють необхідність оптимізації транспортної інфраструктури до потреб місцевого населення та туристів.

25
Рис. 3.1 Структура пасажирських перевезень [6, с. 22].
В рамках підготовки до Євро-2012 було проведено низку заходів з покращення транспортної інфраструктури, зокрема, проведено реконструкцію та модернізацію аеропортів у Києві, Харкові, Донецьку та Львові, збудовано та відремонтовано понад 2000 км автодоріг, запроваджено на окремих напрямках швидкісний рух пасажирських поїздів до 200 км/год.. На сьогодні необхідне комплексне забезпечення розвитку територій, зокрема створення умов для залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури.
Вагомими факторами, що впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є демографічні зміни, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, тривалість відпустки, професійна. Поступове збільшення кількості працюючих, забезпечення більш високого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу поступово розширять такі сегменти туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо [5, c. 18-19].
Зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість
іншою культурою викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.
В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має
0,0%
10,0%
20,0%
30,0%
40,0%
50,0%
60,0%
70,0%
80,0%
90,0%
Залізничний
Автомобільний
Водний
Авіаційний
10,6%
89,0%
0,2%
0,2%

26 підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.
Пріоритетними напрямами вдосконалення ринку туристичних послуг в
Україні є:
1.
удосконалення механізмів державного регулювання туризму та забезпечення високої результативності їх застосування, а також забезпечення дерегуляції туристичної діяльності та створення умов для державно-приватного партнерства;
2.
взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів туристичної діяльності для забезпечення гармонійного розвитку пріоритетних видів туризму на умовах державно-приватного партнерства;
3.
проведення активної промо-акції «Україна туристична» та проведення рекламних заходів некомерційної спрямованості щодо просування туристичного продукту на ринку туристичних послуг;
4.
підвищення реальних доходів населення як запорука активізації їхньої участі туристичних потоках;
5.
підвищення якості послуг та розширення їх асортименту;
6.
розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів за рахунок будівництва готелів, ремонту доріг, покращення транспортного забезпечення та медичного обслуговування, розбудова матеріально- технічної бази рекреаційних зон, також удосконалення санаторно- курортного обслуговування і діяльності санаторно-курортних і оздоровчих закладів та вдосконалення системи надбання послуг і санаторно- курортного лікування;
7.
реставрація об'єктів історичної та культурної спадщини;
8.
розвиток суміжних галузей (народних промислів, виробництва сувенірів, закладів дозвілля та ін.).
9.
пріоритетного розвитку туризму, зокрема Карпатського регіону,
Приазов’я;

27 10.
забезпечення поширення інформації про Україну та її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку, здійснення заходів для формування позитивного іміджу держави на міжнародному туристичному ринку;
11.
розроблення та впровадження стандартів у сфері туризму та курортів, їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами, здійснення контролю за їх дотриманням;
12.
забезпечення просування на міжнародному туристичному ринку національного туристичного продукту насамперед шляхом проведення обов’язкової категоризації об’єктів туристичної інфраструктури, зокрема готелів та інших аналогічних засобів розміщення, санаторно курортних і оздоровчих закладів, об’єктів громадського харчування;
13.
здійснення контролю за збереженням та раціональним використанням природних територій курортів;
14.
підвищення рівня безпеки туристів;
15.
забезпечення доступності туристичних послуг для осіб з інвалідністю, у тому числі з вадами зору, слуху і порушеннями опорно-рухового апарату, та інших, пов’язаних з інвалідністю груп населення [10, с.138].
Для виживання на ринку туристичних послуг України багато компаній почали займатися інноваційною діяльністю – створювати нові цікаві маршрути по
Україні, просувати їх і популяризувати. Для цього необхідно мати чітку стратегію розвитку організації; відзначити ті ніші та сегменти ринку, на які спрямована діяльність туристичної організації, та організувати правильну комунікацію з потенційними клієнтами. Не можна також ігнорувати олігархізацію власності, яка стоїть на перешкоді системного розвитку туристичних компаній України.
Туризм є сферою, що може допомогти витягнути економіку країни з кризи, тому що він взаємопов’язаний з іншими багатьма сферами діяльності. Розвиток туристичного ринку активно сприяє відновленню та розвитку транспортної сфери, будівництва, сфери обслуговування і харчування, аграрного сектору.

28
Особливо важливим і актуальним є розвиток внутрішнього туризму. Прикладом цього є Франція, Італія, Туреччина, Єгипет, Таїланд, де туризм став ключовою сферою діяльності і суттєвою частиною ВВП країни, а при кризових явищах в економіці суттєво допомагає відновити економічне зростання. Тому туристична галузь України має стати пріоритетною та стратегічно важливою для подальшого системного розвитку економіки України. Але на превеликий жаль інертність державної влади, імітація реформ, непрофесіоналізм та корумпованість чиновників не дає можливості реалізувати значний потенціал України в туристичній сфері [18, c. 63].


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал