Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України Мета



Скачати 396.35 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір396.35 Kb.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №6

Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета: охарактеризувати структуру заповідної мережі регіону та України в цілому; використовуючи статистичну інформацію, провести аналіз особливостей заповідної мережі України; формувати екологічну поведінку та мислення; виховувати науковий світогляд, бережливе ставлення до навколишнього світу.

Обладнання: інструктивні картки, калькулятор, олівець, лінійка.

Хід роботи

  1. Виконайте вправу «Скринька запитань»

Дайте визначення наступним категоріям заповідного об’єкту:

  • заповідники;

  • зоологічні парки;

  • національні природні парки;

  • пам’ятники природи;

  • регіональні ландшафтні парки.

  1. Проаналізуйте стан заповідної мережі України на сучасному етапі. Визначте, її відповідність європейським стандартам.


Теоретичні відомості

Природно-заповідний фонд України

Природно-заповідний фонд України - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

До природно-заповідного фонду України належать:



  • природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

  • штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на 2010-2011р.р. до його складу входять понад 7250 територій та об'єктів загальною площею 3,3 млн га, що становить 6,% території держави (в 1991 р. цей показник сягав лише 1,9%). Проте, площі заповідних земель на одну людину в Європі складають 2200м², а в Україні – лише 570м². Станом на 1 березня 2010 року в Україні, за даними Мінприроди, діяли: 19 природних та 4 біосферних заповідника, 47 національних природних парків, 55 регіональних ландшафтних парків, 3203 пам'яток природи, 2853 заказників, 27 ботанічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки та 542 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 800 заповідних урочищ. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15 %.



Сучасні еколого-економічні розрахунки і моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе приумові, що не менше 10-15% його площі зайняті заповідними територіями рангу заповідника або заказника. Наявність розвинутої сітки територій – необхідна умова збереження біорізноманіття.

  1. Проаналізуйте стан заповідної мережі Буковини на сучасному етапі. Сформулюйте висновок, як вона повинна розвиватися в найближче майбутнє?


Таблиця 10.

Динаміка мережі природно-заповідного фонду Чернівецької області до 2020 року згідно з Програмою розвитку заповідної справи Чернівецької області

Категорія територій і об’єктів ПЗФ

Мережа ПЗФ станом

на 01.06.2010 р.

Мережа ПЗФ станом

на 01.01.2020 р.

Кількість, од.

Площа, тис.га

Кількість, од.

Площа, тис.га

Національні природні парки

3

27,8

4

51,4

Регіональні ландшафтні парки

2

36,5

5

52,5

Заказники загальнодержавного значення

10

12,6

14

30,4

Заказники місцевого значення

47

42,8

51

29,4

Пам’ятки природи загальнодержавного значення

9

0,2

14

0,4

Пам’ятки природи місцевого значення

175

0,6

204

0,8

Ботанічні сади

1

0,01

1

0,01

Дендрологічні парки загальнодержавного значення

2

0,02

4

0,03

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

40

0,3

44

0,4

Заповідні урочища

38

1,1

65

2,9

Разом:

327

121,93

406

171,8

Частка заповідності




14,9




21,2

Висновок ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Об’єднайтесь у групи.



Користуючись додатком 7 знайдіть біосферні та природні заповідники. Проведіть взаємоопитування.

Додаток 7.

Карто-схема «Заповідний фонд України»


  1. Користуючись додатком 8, знайдіть на карті природоохоронні території Чернівецької області та заповніть таблицю 11, опрацювавши інформаційний матеріал.

Додаток 8.

Природно-заповідні об’єкти Чернівецької області

Таблиця 11.

Назва природоохоронних територій

Тип

Розташування, площа

Представники флори, фауни, що охороняються
















  1. Обєднайтеся в пари.

Розгляньте таблиці 12 та 13, визначте особливості розвитку мережі заповідних територій нашої країни з 1921 до 2009 року. Побудуйте гістограму, яка б відображала певні періоди, наприклад, десятиріччя, та кількість створених заповідних територій (можна підрахувати площу територій за 10 років).
Графік 4.

Кількість або площа
Роки

Інформаційний матеріал

Таблиця 12.

Біосферні заповідники України



з/п

Назва

Рік створення

Площа, га

Область

1.

«Асканія-Нова»

1898

33 307,6

Херсонська

2.

Дунайський біосферний заповідник

1981

50 252,9

Одеська

3.

Карпатський біосферний заповідник

1968

57 880

Закарпатська

4.

Чорноморський біосферний заповідник

1927

89 129

Херсонська, Миколаївська

Таблиця 13.

Природні заповідники України (станом на 2011 р.)



з/п

Назва

Рік створення

Площа, га

Область



Природний заповідник «Горгани»

1996

5344,2

Івано-Франківська



Черемський природний заповідник

2001

2975,7

Волинська



Український степовий природний заповідник
Філії: «Хомутівський степ», «Кам'яні могили», «Крейдова флора»

1961

3335,6

Донецька, Запорізька, Сумська



Природний заповідник «Михайлівська цілина»

2009

882,9

Сумська



Поліський природний заповідник

1968

20104

Житомирська



Древлянський природний заповідник

2009

30872,84

Житомирська



Дніпровсько-Орільский природний заповідник

1990

3766,2

Дніпропетровська



Природний заповідник «Єланецький степ»

1996

1675,7

Миколаївська



Канівський природний заповідник

1923

2027

Черкаська



Казантипський природний заповідник

1998

450,1

Автономна Республіка Крим



Луганський природний заповідник
Філії: Станично-Луганський заповідник, «Провальський степ», «Стрільцівський степ»

1968

2122

Луганська



Природний заповідник «Медобори» Філії: Кременецькі гори.

1990

10521

Тернопільська



Карадазький природний заповідник

1979

2872

Автономна Республіка Крим



Кримський природний заповідник
Філії: «Лебедині острови»

1923

44175

Автономна Республіка Крим



Природний заповідник «Мис Мартьян»

1973

240

Автономна Республіка Крим



Опукський природний заповідник

1998

1592,3

Автономна Республіка Крим



Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник

1973

14523

Автономна Республіка Крим



Природний заповідник «Розточчя»

1984

2084,5

Львівська



Рівненський природний заповідник

1999

42288,7

Рівненська


Державні заказники Буковини Всеукраїнського значення

I. Ландшафтні

1.Цецино. Кіцманський район

Площа заказника 430 га, створений 1974 р.

Охороняється буковий праліс із домішкою дуба скельного та дуба звичайного. У підліску зростають ліщина, бруслина, вовча ягода, свидина, бузина. У трав'яному покриві трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України: булатка довголиста, пізньоцвіт осінній, зозулині сльози, гніздівка звичайна.

2.Чорний діл. Путильський район

Площа 263 га, створений 1980 р.

На гребені та північно-східних схилах гірського хребта Чорний Діл охороняється мальовничий ландшафт з виходами кристалічних порід. Куполоподібні вершини і круті схили вкриті ялиновими лісами. На вершинах і подекуди серед лісів трапляються різнотравні луки —полонини. У багатому трав'яному покриві зростає понад 50 видів цінної гірсько-лісової,субальпійської та альпійської флори, серед яких 10 видів, занесених до Червоної книги України: білотка альпійська, лілія лісова, орлики трансільванські та інші. Багатий також тваринний світ заказника: рись, вовк, кабан, куниця лісова тощо.

3.Стебник. Берегомет Вижницького району.

Площа 1656 га, створений 1983 р.

Охороняються характерні для Покутсько-Буковинських Карпат ландшафти, а також рідкісні та зникаючі види флори і фауни. Рослинний покрив представлений ялиново-буково –ялицевими лісами з багатим трав'яним покривом. Тут зростає кілька рідкісних видів, занесеної до Червоної книги України: крокус Гейфеля, лілія лісова, любка дволиста, баранець звичайний тощо. Тваринний світ характерний для Карпат: олень європейський, козуля європейська, свиня дика, куниця лісова,саламандра; є багато птахів. З рідкісних видів трапляються: кіт лісовий і тритон карпатський, занесені до Червоної книги України.

Урочище і заказник «Стебник» належить до природного національного парку «Вижницький».

4.Лужки. Берегомет Вижницького району.

Площа 964 га, створений 1984 р.

Рослинний покрив представлений ялицево-буковими лісами віком до 180 років. У травостої трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги України: арніка гірська, білоцвіт весняний, а також гніздівка звичайна, крокус Гейфеля, лілія лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвіт осінній, траунштейнера куляста, зозулинець пурпуровий, зозулинець салеповий.

5.Драницький орнітологічний. Новоселицький район.

Площа 86 га, створений 1984 р.

Охороняється мальовниче озеро з багатою орнітофауною. З 86 га загальної площі заказника 74,3 га (86% території) займає озеро, яке міститься на першій терасі річки Прут. Ложе озера полігенетичного походження, що рідко трапляється в межах України.

Заказник є місцем гніздування водоплавних і болотних птахів, серед яких: чапля сіра, чапля руда, чапля біла і чапля мала, а також рідкісних видів качок і куликів. З хижаків є лунь болотяний.

II. Лісові

6.Лунківський. Сторожинецький район.

Площа 106 га, створений 1974 р



На південних схилах г. Горсулуй (866 м), охороняється ялиново-ялицево-буковий праліс з участю клена гостролистого та явора. Окремі дерева бука досягають 200-річного віку. Підлісок представлений бузиною чорною та вовчими ягодами звичайними. У трав'яному покриві з рідкісних рослин трапляються зубниця бульбиста, маренка запашна, квасениця звичайна, плющ звичайний, папороть страусове перо, а також любка дволиста, занесена до Червоної книги України.

7.Петрівецький. Глибоцький район.

Площа 170 га, створений 1980р.

Охороняється урочище, представлене природними дубово-ялицевими та буково-дубово-ялицевими лісами, що утворювали колись у Серетському передгір'ї Буковини суцільну смугу. У домішку представлені граб, клен, ялина, липа; у підліскуліщина і свидина. З рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, трапляються гніздівка звичайна та зозулині сльози яйцеподібні. Тваринний світ характерний для Передкарпаття - олень благородний, сарна європейська, кабан дикий, лисиця звичайна,куниця лісова тощо.

Державні заказники Буковини місцевого значення

I. Орнітологічні.

1.Чапля. Рухотин Хотинського району. Неподалік від с. Рухотин Хотинського району із 1950 року існує унікальна колонія сірих чапель. Загальна кількість гнізд становить 75 одиниць.

2.Кліводинський. с.Кліводин Кіцманського району.

Площа 50 га, створений 1984 р. Заказник розташований на ділянці лісосмуги уздовж залізничної колії на перегоні між містом Кіцмань і селом Кліводин. Серед порід, що утворюють лісосмугу, домінують ясен звичайний, в'яз гладенький та робінія звичайна Поблизу лісосмуги немає великих населених пунктів і вона розташоване вздовж річки Совиці, на якій створено кілька рибних господарств. Завдяки цьому на початку 1980-их років тут сформувалася колонія чапель: квака та великої сірої чаплі. Колонія займає частину лісонасаджень площею 1,1 га.

3.Дністровський. с.Бабін Заставнівського район.

Береги Дністра, площею 13.5 га, вкриті лісом. Тут, на височенних гілках звила гнізда ціла колонія сірих чапель.



II. Ентомологічні.

4.Черевне крильце. Вижницький район.

Площа 20 га, створений 1984 р. Живуть 29 видів жужелиць, 3 види стафілінід.

III. Лісові.

5.Джерело с.В.-Кузьмін Глибоцького району.

Віковий дуб «Штефана Великого» в селі Валя Кузьміна. Скельний дуб, вік якого - понад 500 років, розташований на території Кузьмінського лісництва. За переказами, дуб був посаджений Штефаном Великим після перемоги над військом польського короля Альбрехта.



Державні пам’ятки природи Буковини

1.Урочище Білка с.Клинівка Сторожинецький район.

Рябчик великий, шафран Гейфеля, плаун-баранець, цибуля ведмежа.



2.Печера Буковинка Новоселицький район.

Триповерхова лабіринтова печера де є сталактити.



3.Печера Піонерка с. Погорилівка Заставнівського району.

У ній є 9 (з 12) сучасних та реліктових стадій розвитку карстового процесу.



4.Печера Баламутівська Заставнівського району.

Малюнки первісних людей епохи мезоліту.



5.Печера Попелюшка с.Подвірне Новоселицький район.

Найбільші в Європі підземні порожнини з глиняними сталактитами.



6.Рухотинський ліс Хотинський район.

Первинні ліси Буковини. Сторічні буки, берези, черемха,осика.



7.Тисовий яр с.В.Кучурів Сторожинецький район.

Тисові насадження.



8.Шилівський ліс Хотинський район.

Букові насадження.



Зробіть висновок

Дайте відповідь на запитання.

Яке значення має біологічне різноманіття для людини?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що я можу зробити для збереження біорізноманіття?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Це цікаво знати

Вікторина «Охорона природи».

  1. Про які заповідники йдеться? Доповніть розповіді про них:

а) Цей заповідник організовано у 1921 році. Він являє собою масив цілинного степу, єдиний, що зберігся у Європі. У заповіднику налічується понад 360 видів рослин, утримуються рідкісні тварини з усіх частин світу.

Відповідь: Асканія-Нова

б) На території цього гірського заповідника знаходиться найвища вершина України. Унікальною є фауна амфібій заповідника, а запашні весняні квіти, які ми звикли бачити на клумбах, ростуть тут в одній із долин.

Відповідь: Карпатський заповідник



  1. Кому з відомих українських поетів належать слова: «Любімо, бережімо природу – вічне джерело нашого життя і творчості. Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати!».

Відповідь: Максиму Рильському

  1. Де знаходиться сад, закладений Т.Г.Шевченком, який згодом оголошено «Заповідником Т.Г.Шевченка»?

Відповідь: На півострові Мангишлак, у колишньому Новопетрівському укріпленні. Т.Г.Шевченко, позбавлений права писати й малювати, засланий Миколою І до безводного казахського степу, сім років трудився над тим, аби серед пісків виник чудова зелена оаза, даруючи людям радість, віру, надія. Вшановуючи своєрідний подвиг великого Кобзаря, мешканці півострова дбайливо охороняють вирощений ним сад.

  1. «Найстрашніший звір на Землі, – проголошує напис на вході до одного із зоопарків Німеччини. Коли зацікавлений відвідувач притуляє обличчя до масивних грат і зазирає всередину, – він бачить себе».

  2. За якими ознаками визначають види рослин та тварин, які підлягають охороні?

Відповідь: Види – релікти, види – ендеміки та види, які мають господарське значення. Через хижацьке використання вони опинилися під загрозою зникнення.

  1. Чи потрібно зберігати всі види, чи не буде великої шкоди, якщо частину з них буде втрачено?

Відповідь: Оберігати потрібно всю видову різноманітність природи, оскільки всі види пов’язані між собою різними, часто віддаленими зв’язками; багато ще видів не досить вивчені. Важко оцінити значення хижаків, організмів-індикаторів середовища.

  1. Чи завжди проблема раціонального використання, охорони виду пов’язана із збільшенням чисельності популяції?

Відповідь: Ні. Прикладом може бути відлякування птахів від аеродромів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7



Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками

Мета: ознайомити з ландшафтною структурою своєї області; визначити ландшафтно-екологічні пріоритети розвитку регіону; проаналізувати територіальну структуру місцевих геосистем на предмет її оптимальності; охарактеризувати співвідношення між природними та антропогенними угіддями свого краю і порівняти їх з оптимальними показниками; розвивати логічне мислення, самостійність, уяву, уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: інструктивна картка, фізичні та економічні карти області, України, статистичні дані про площу та кількість населення області, України, атласи з економічної і соціальної географії України.

Хід роботи

  1. Виконайте вправу «Снігова куля».

Що ви розумієте під словом «ландшафт»?

  1. Опрацюйте теоретичний матеріал, діаграму Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів», знайдіть схожість та відмінності природного і антропогенного ландшафтів.

Теоретичні відомості

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом природних фізико-географічних процесів – ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

При моделюванні оптимальної організації території виділяють дві групи територій:


    • Зони екологічно небезпечних явищ, тобто антропогенні угіддя (центри індустріалізації, урбанізації, інтенсивної сільськогосподарської діяльності, рекреаційної дигресії, транспортні магістралі з найбільш інтенсивним рухом).

    • Екологічно стабілізуючі площі, тобто природні угіддя (лісові масиви, болота, природні луки, водойми, заповідні об’єкти).


Антропогенні

Формуються

під впливом

господарської

діяльності

людини –


сільськогоспо-

дарські угіддя,

меліоративні

системи,


населенні пункти,

лісонасадження,

кар’єри, дороги тощо

Природні

Складаються

з природних

компонентів

та формуються

під впливом

природних

процесів –

гірські породи,

повітря, вода,

ґрунти,

рослинний і



тваринний світ
Діаграма Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів»


Ландшафти

Ділянки, що характери-зуються певною однорідністю фізико-географічних умов


3. Об’єднайтеся в пари, проаналізуйте таблицю 14 «Розподіл земельного фонду України» та визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді України (у %).

4. Користуючись інформаційним матеріалом, порівняйте структуру природних та антропогенних ландшафтів південних та північних, західних та східних областей.

5. Об’єднайтеся в групи. Опрацювавши таблицю 15, виконайте завдання:



  • підрахуйте співвідношення природних та антропогенних ландшафтів м Чернівці,

  • визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді районів Чернівецької області.

Інформаційний матеріал

Таблиця14.

Розподіл земельного фонду України

Категорія

%

Площа, тис.га
від загалу


Припадає
на одну особу,га


Орні землі

55,3

33384

0,642

Лісові площі

15,4

9297

0,179

Пасовища і сіножаті

12,4

7486

0,144

Під водою наших штучних «морів»

4

2410

0,0464

Багаторічні насадження

1,8

1080

0,0209

Деревно-чагарникові насадження

1,5

905,5

0,0174

Болота

1,5

905

0,0174

Інші землі

8,6

5191,8

0,0998



Найвищими показниками сільськогосподарської освоєності характеризуються області степової зони (Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Донецька), де цей показник перевищує 80%. Найнижчі значення сільськогосподарської освоєності характерні для Закарпатської (37,03%) Івано-Франківської (46,51%), Рівненської (48,33%) областей.

Лісистість України (частка вкритих лісовою рослинністю земель від загальної площі території держави) становить 15,4% і є нижчою, ніж в багатьох країнах Європи. Найвищі відсоткові значення лісів та інших лісовкритих площ у структурі земельних ресурсів характерні для Закарпатської (56,79%), Рівненської (39,76%), Волинської (34,34%), Івано-Франківської (45,70%) областей. Проте для цілого ряду областей цей показник не перевищує 10% (Херсонська – 5,32%, Миколаївська – 4,91%, Запорізька – 4,29%, Дніпропетровська – 6,01%).

Площа забудованих земель станом на 1.01.2006 р. в Україні становить 2 467,5 тис. га (4,1% від загальної площі держави). Найвищими відсотковими значеннями забудованих земель у структурі земельного фонду характеризуються області із значною кількістю великих міст і потужним промисловим потенціалом (Донецька – 7,39%, Дніпропетровська – 5,98%). Найнижчі значення забудованих земель характерні для Херсонської (2,47%), Житомирської (2,97%) областей, що обумовлено як природно-географічними умовами так і особливостями заселення.

Відкриті заболочені землі в Україні займають площу 966 тис. га (1,5% від загальної площі держави) і в основному представлені низинними болотами. Найбільші площі заболочених земель приурочені до поліських областей (Волинська – 5,76%, Рівненська – 5,3%, Чернігівська – 3,81%).

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом в межах України займають всього 17,6 тис. га (0,03% від загальної площі) і характерні тільки для п'яти областей. Найбільша площа земель цієї категорії розташована в Херсонській області – 15,7 тис. га (0,55% від загальної площі області), а решта більш менш рівномірно розприділена між Донецькою, Запорізькою, Луганською та Сумською областями.

Відкриті землі без рослинного покриву в Україні станом на 1.01.2006 р. займають площу 1 040,5 тис. га (1,7% від загальної площі) та представлені кам'янистими місцями, пісками, ярами. Найбільші площі цих земель розташовані в межах Луганської (7,24%) області, Автономної республіки Крим (4,82%), Херсонської (3,98%) області.

Землі під водами в Україні займають площу 2 416,9 тис. га (4,0% від загальної площі) та представлені землями, які розташовані як під природними так і штучними водними об'єктами. Найвищі відсоткові значення земель під водами характерні для адміністративних структур, які розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів (Автономна республіка Крим – 8,11%, Запорізька – 6,31%, Миколаївська – 5,19%, Одеська – 6,35%, Херсонська – 15,13% області) і території, по яких протікає р. Дніпро із величезними площами водосховищ (Черкаська – 6,48%, Київська – 6,24% області, м. Київ – 8,01%).

Структура земельних ресурсів України характеризується значною динамічністю, що пояснюється проведенням земельної реформи та впровадженням заходів охорони земель, передбачених національною програмою.

Це потрібно знати!

Одним із ефективних заходів впливу на екологічну стабільність землекористування є вирівнювання дисбалансу між орними землями й екологічно стабільними видами угідь. За даними Державного комітету лісового господарства, середня вартість робіт зі створення 1 га лісових культур до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі без дисконтування витрат становить 459 грн. Загальна вартість заліснення складатиме 1 560,4 тис. грн.



Таблиця15.

Структура земельного фонду Чернівецької області за категоріями земель

(станом на 01.01.2010)


№ п/п

Райони

терито-рія району

с/г угід-дя

з них

рілля

б.г. насад-ження

сіно-жаті

пасо-вища

тис.га

тис.га

тис.га

тис.га

тис.га

тис.га

1

Вижницький

90,3

31,3

20,1

1,3

3,7

6,2

2

Герцаївський

30,9

23,4

16,2

0,4

1,4

5,4

3

Глибоцький

67,4

37,1

29,4

1,3

1

5,4

4

Заставнівський

61,9

45,9

37,8

1,9

1,4

4,8

5

Кельменецький

67

52,6

44,7

1,5

1,3

5,1

6

Кіцманський

60,9

45,3

36,6

1,8

3,1

4,1

7

Новоселицький

73,8

61,7

46,3

3,9

4,2

7,3

8

Путильський

87,8

25,2

1,2

0,3

13,8

9,9

9

Сокирянський

66,1

43,9

35,4

4

1,1

3,4

10

Сторожинецький

116

53,5

32,5

1,5

8,2

11,3

11

Хотинський

71,6

46,5

32,7

6,5

1,6

5,7

12

м. Чернівці

15,2

5,7

3,8

1,4

0,3

0,2

13

м.Новодністровськ

0,7

0,2

0,1 

0,1








Всього по області

809,6

472,3

336,5 

25,9

41,1

68,8

Найбільшу сільськогосподарську освоєність серед адміністративно-територіальних одиниць мають Новоселицький (84%), Кельменецький (75%), Герцаївський (76%), Кіцманський (75%) та Заставнівський (74%) райони. В області функціонує 651 фермерське господарство, у використанні і володінні яких знаходиться 8 589 га сільськогосподарських угідь.

Найбільш родючі ґрунти характерні для лісостепової зони. В цій частині області, переважно на терасах Дністра, зустрічаються чорноземи, що мають грудкувато-зернисту структуру і містять у собі до 7% гумусу.

В долинах Дністра і Прута поширені дерново-лучні слабо опідзолені, лучні чорноземно-опідзолені та чорноземно-лучні ґрунти, на яких вирощують овочеві культури. У лісостеповій зоні є також сірі, світло-сірі легко- і середньосуглинисті ґрунти. У передгірній зоні найбільш поширені підзолисті, дерново-підзолисті, сірі та темно-сірі ґрунти.

Лісові буроземи складають основний грунтовий покрив гірської зони. Вільні від лісової рослинності площі використовують для землеробства, а також для культурних пасовищ.

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси. Загальна площа лісів складає 258 тис. га, в тому числі покрита лісом – 236,8 тис. га (91,8%); запас деревини 62,53 млн. куб. м.

Сприятливі грунтово-кліматичні умови Чернівецької області визначають досить різноманітний породний склад лісів: переважають хвойні (49,5%) і твердолистяні (46,2%) насадження, частка м'яколистяних порід досить незначна (3,5%). Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця, дуб, граб, ясень, береза та інші. Для їх вікової структури характерне переважання молодняків (29,4%) і середньовікових насаджень (34,8%), хоча значні площі займають і достигаючі (15,3%), а також стиглі й перестійні (20,5%) насадження, що викликано їх важкодоступністю. Середній вік насаджень 60 років.

Основним багатством Чернівецької області є рослинність, передусім ліси. Це, насамперед, ділянки корінних високопродуктивних букових та буково-ялицевих насаджень. У деревостані нерідко можна зустріти домішки явора, смереки, дуба червоного. У травостої переважають зеленчук, переліска багаторічна, маренка запашна, актея колосиста, підлісник європейський та інші.

У лісах, садах, на полях і водоймищах живуть майже 200 видів птахів. Більшість із них – мешканці лісів. Це – численні види горобиних: дятли, голуби. Заболочені місця населяють лиски, кулики, чаплі, лелеки. Зустрічається гірська плиска, сойка, гірський щеврик, карпатський глухар. Річки та ставки області населяють 50 видів риб. Найбільш численні – з родини коропових і окуневих.

Це цікаво знати

В Чернівецькій області станом на 01.07.2010 р. до земель рекреаційного призначення віднесено 80,1 га, з них у державній власності – 53,6 га, на яких розміщено 14 об'єктів рекреації та 3,3 га – у приватній власності (4 об'єкти).

Чернівецька область – це район багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

Це необхідно знати

Територія Чернівецької області має достатні мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природо-рекреаційні ресурси для перспективного розвитку, займає важливе місце в економіці країни.

Проте, на відміну від людських потреб, природні ресурси є вичерпні, тому суспільство повинно використовувати їх у такій кількості, яка буде найменше зашкоджувати навколишньому середовищу.


  1. Опрацювавши весь матеріал уроку, виконайте наступні завдання:

Завдання 1. Зробіть порівняльний аналіз природних та антропогенних угідь Чернівецької області та України. Заповніть таблицю.

Таблиця 16.

Характеристика


Природні угіддя

Антропогенні угіддя

область

Україна

область

Україна

Площа













Характер розташування













Екологічне значення













Економічне значення













Наявність перспектив розвитку














Завдання 2. На основі матеріалів нижченаведеної таблиці проведіть типологію ландшафтів Чернівецької області за співвідношенням природних та антропогенних ландшафтів. Заповніть таблицю.

Таблиця 17.

Типологія ландшафтів Чернівецької області

за співвідношенням природних та антропогенних ландшафтів

Типи

ландшафту



Види ландшафту

Адміністративні

райони


І тип

Природні ландшафти (частка природних угідь >75%) в межах області відсутні




ІІ тип

Антропогенно-природні ландшафти (частка природних угідь 50-75%)




ІІІ тип

Природно-антропогенні ландшафти (часка природних угідь 25-50%), у складі яких виділено 3 підтипи:

1) Природно-антропогенні ландшафти з низьким рівнем антропогенної перетвореності (частка природних угідь 41-50%)

2) Природно-антропогенні ландшафти з середнім рівнем антропогенної перетвореності (частка природних угідь 33-41%)

3) Природно-антропогенні ландшафти з високим рівнем антропогенної перетвореності (частка природних угідь 25-33%)






ІV тип

Антропогенні

Частка природних угідь менше 25%







Зробіть висновки

Дайте відповіді на запитання.

Назвіть геосистеми області (міста), які є оптимізованими.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Назвіть геосистеми міста (області), які потребують оптимізації.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запропонуйте можливі заходи для оптимізації співвідношення природних і антропогенних угідь регіону.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал