Аналіз нормативного поділу лісів за функціональним призначенням



Сторінка7/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Режими збереження біорізноманіття лісів

Сучасні концепції збереження ценорізноманіття лісів


Збереження ценорізноманіття лісів України може бути вирішене на традиційній, територіальній, синтаксономічній та динамічній методологічній основі [6].

Охорона лише раритетних фітоценосистем не вирішує глобальних екологічних проблем. Охорона ценорізноманіття за територіальним напрямком повинна базуватися на принципах геоботанічного районування, при якому на території геоботанічного району вибираються лісові ділянки з максимальною кількістю асоціацій, поєднуючи типові з рідкісними.

Оскільки територіальна охорона не забезпечує збереження усього ценорізноманіття, його необхідно доповнити охороною синтаксонів, принаймні на рівні формацій та асоціацій.

Важливим є збереження динамічної ценорізноманітності, охороняти потрібно весь спектр стадій динаміки типових фітоценозів [6].


Режими збереження ценотичного біорізноманіття лісів


Завдання збереження ценорізноманіття лісів переважно вирішується завдяки виділенню лісів природоохоронного призначення (лісових ділянок в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду) [16].

Для територій природно-заповідного фонду розроблені методичні рекомендації, що встановлюють вимоги щодо режиму збереження цінних природних комплексів, рідкісних, реліктових, ендемічних лісових екосистем на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, а також визначають основи організації природоохоронних заходів, охорони, ефективного використання та відтворення лісових ресурсів [25].

В межах природно-заповідного фонду застосовують різні форми охорони лісових фітоценозів, - від пасивної (абсолютної) до активної охорони через режим регульованої заповідності та заказний режим, які передбачають проведення спеціальних біотехнічних та організаційних заходів, сприяння природному поновленню , цільову оптимізацію місцезростань тощо [5].

До решти територій, що включають значно поширені фітоценози, Зелена книга України рекомендує застосовувати режими збалансованого природокористування, - екологічно обґрунтованого використання для лісових фітоценозів клімаксового і субклімаксового типу, або режими відновлення вихідних ценозів для короткотривалих і дигресивних угрупувань.

Синфітосозологічна оцінка лісових фітоценозів використовується переважно для виділення об’єктів природно-заповідного фонду, і залишається поза увагою при встановленні режимів лісокористування, насамперед системи рубок, в інших категоріях лісів. При проведенні рубок рекомендації базуються насамперед на типологічній класифікації деревної рослинності, - щодо насаджень певних порід та груп порід, - обмеження щодо вирубки дерев цінних порід встановлюються незалежно від категорії лісів.

Оскільки вимоги щодо збереження ценотичного різноманіття лісів для різних режимах лісокористування суттєво не відрізняються, можна стверджувати, що для всіх категорій лісів, крім лісів природоохоронного призначення, застосовується єдиний (загальний) режим збереження ценорізноманіття.


Висновки та пропозиції


1. Українська система поділу лісів на категорії є послідовницею радянського поділу лісів на групи і категорії захисності. Нових підкатегорій лісів не введено, категорії захисності лісів І групи перерозподілено між категоріями лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими, захисними ліси. Очікуваного скорочення кількості категорій захисності не відбулося. Відсутній порядковий список підкатегорій за обмеженістю користування.

2. За параметри виділення особливо захисних ділянок вибрані усереднені показники їх виділення по Українській СРС. Порівняно з Україною, Білорусь вибрала максимальні значення рекомендовані в радянський час, а Російська Федерація намагається привести виділення більшості параметричних категорій із суміжним до лісового законодавством.

3. Наукові обґрунтування щодо збереження переліку, параметрів виділення та наслідків зміни системи поділу лісів на категорії не проводилися. Новий поділ лісів дозволив систематизувати віднесення категорій захисності до категорій лісів, але відповідні режими ведення лісового господарства не були розроблені. Приведення до нового поділу лісів на категорій потребувало витрати коштів, але радикальних змін в поділі лісів та режимах ведення лісового господарства не відбулося.

4. У підкатегоріях лісів – лісових ділянках, які прилягають до смуг відведення залізниць та автомобільних доріг державного значення, доцільно ввести режим ведення лісового господарства, аналогічний експлуатаційним лісам, за виключенням особливо захисних ділянок. На користь цього свідчить той факт, що діючі раніше оптимальні віки рубок для цих категорій захисності були прирівняні до лісів ІІ групи.

5. У підкатегорії - смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, також можливо встановити вік рубки аналогічний експлуатаційним лісам. Зокрема Інструкція з лісовпорядкування 1964 року рекомендувала (§90): «в лесах запретных полос вдоль рек, озер и других водоемов возрасты главной рубки устанавливать применительно к возрастам главной рубки, принятым для смежных с ними эксплуатационных лесов» [42].

6. Якщо прийняти режим ведення лісового господарства у названих під категоріях аналогічним експлуатаційним лісам, то пов’язані особливо захисні ділянки: лісові ділянки вздовж берегів річок, лісові ділянки, що прилягають до залізниць, автомобільних доріг державного значення, - можна розглядати як самостійні підкатегорії лісів.

7. Територіально, ряд особливо захисних ділянок є суміжними до пов’язаних підкатегорій лісів: лісові ділянки на схилах ярів – ліси у ярах, лісові ділянки, що прилягають до земель історико-культурного призначення, лісові ділянки уздовж межі з безлісою місцевістю - приполонинні ліси. Ці особливо захисні ділянки можна поєднати з відповідними категоріями.

8. Ряд підкатегорій захисних лісів: ліси на легкорозвіюваних пісках, ліси у лавинонебезпечних районах, ліси навколо кам’янистих розсипів виділяються за встановленими параметрами ширини. Аналогічно, за показником ширини виділяються особливо захисні лісові ділянки: навколо витоків річок, токовищ глухарів, карстових утворень, гідрометеорологічних об’єктів, уздовж ліній вододілів, русел снігових лавин, магістральних трубопроводів, що прилягають до забудованих земель. Ці особливо захисні ділянки можна віднести до окремих підкатегорій лісів.

9. Окремі види особливо захисних ділянок виділяються за спеціальними ознаками: лісові ділянки, що мають спеціальне значення, на особливо охоронних частинах заказників, радіоактивно забруднені лісові ділянки. Аналогічно, підкатегорії лісів, - ліси на рекультивованих землях, у зоні формування селей, субальпійські деревно-чагарникові угрупування - також виділяються за особливими характеристиками територій. Ці ділянки слугують спеціальним цілям і віднесення їх особливо захисних ділянок чи підкатегорії лісів – результат класифікації.

10. Зважаючи на пункти 6-9, пропонується визнати особливо захисні лісові ділянки під категоріями захисних лісів. Тобто, здійснити перехід від трирівневої системи: «категорії – підкатегорії – особливо захисні ділянки» до дворівневої, - «категорії – підкатегорії».

10. Підкатегорії високогірні ліси, ліси на крутих гірських схилах, байрачні ліси вилучити. Режими ведення лісового господарства в лісах на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря, на крутих схилах гір, а також схилах балок і річкових долин визначити у Правилах рубок.

10. Ліси уздовж смуг відведення залізниць, автомобільних доріг, берегів річок, навколо озер, водоймищ не виділяти. Регламентацію режимів рубок в експлуатаційних лісах встановити залежно від водоохоронної і ґрунтозахисної ролі лісів залежно положення лісових ділянок серед рельєфу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал