Аналіз нормативного поділу лісів за функціональним призначенням



Сторінка6/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Вплив зміни поділу лісів на категорії на режим ведення лісового господарства

Утворення господарських частин та господарських секцій


Територія лісового фонду за адміністративно-господарською ознакою поділяється на лісові господарства та лісництва; за функціональним призначенням – на категорії лісів; за організаційно-господарськими ознаками – на господарські частини, господарства та господарські секції. Керуючись лісовпорядними інструкціями, практика організації лісового господарства вже понад сто років (з Інструкції з проведення лісовпорядкування 1914 року) визнає необхідність виділення в межах об’єкту лісовпорядкування залежно від його господарсько-економічних умов однієї або декількох господарських частин, а в межах кожної господарської частини одного або декількох господарств та господарських секцій.

Формального визначення господарської частини, господарства та господарської секції в українському лісовому законодавстві немає. Поняття «розрахункової лісосіки», регламентоване статтею 43 Лісового кодексу, з поняттям господарської секції пов’язує Методика визначення розрахункової лісосіки, затверджена . Згідно Методики, розрахункова лісосіка визначається в можливих для експлуатації лісах кожного лісогосподарського підприємства (постійного лісокористувача) в межах груп лісів, господарських частин, господарств, господарських секцій і способів рубок3.

Звертає на себе увагу, що визначення розрахункової лісосіки не прив’язане до категорій захисності, а до груп лісів та організованих лісовпорядкуванням господарських частин, господарств та господарських секцій. Тобто, поділ на категорії захисності (під категорії лісів), які формально мали б відрізнятися за режимами ведення лісового господарства, є елементом наступного неформального поділу території об’єкту лісовпорядкування на господарські секції. Різні господарські секції мають різні віки стиглості, що обумовлює реальний режим ведення лісового господарства, від призначення головної рубки до проведення рубок догляду в різних вікових групах.

Оптимальні віки рубок, затверджені в 1983 році [3], з невеликими змінами використовуються лісовпорядкуванням до цього часу. Ці віки встановлювалися для трьох груп категорій лісів: т. з. «високо-режимних», виключених з розрахунку лісах І групи (для яких вік лісовідновних рубок встановлювався на один клас віку раніше настання природної стиглості); включених в розрахунок лісах І групи (переважно захисні та водоохоронні ліси для яких вік головної рубки приймався, як правило, на два класи віку вище віку рубки в суміжних експлуатаційних лісах); експлуатаційні ліси, спецзони та спец полоси, в яких за вік рубки приймався вік технічної стиглості основних деревних сортиментів.

Сучасне лісовпорядкування виділяє три типи господарських частин – з обмеженим режимом користування, з особливим режимом користування, та експлуатаційні ліси (з розподілом на рівнині, в горах). Колишні «високорежимні» категорії захисності формують господарські частини з особливим режимом користування, для яких не ведеться розрахунок головного користування.

Виконується розрахунок головного користування та приймається розрахункова лісосіка для експлуатаційних лісів та господарських частин з обмеженим режимом користування. Останні фактично утворилися в результаті перерозподілу категорій захисності між колишніми категоріями лісів І групи, що були включені в розрахунок. Віки рубок, встановлені для категорій захисності при проведенні перерозподілу (зміні порядку поділу) не змінилися. Однак якщо раніше лісосіка розраховувалася для господарських секцій однієї (єдиної) господарської частини лісів І групи з обмеженим режимом користування, то наразі утворюються три окремі господарські частини з однаковими віками рубки, - для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів; захисних лісів. Через збільшення числа господарських частин сумарна розрахункова лісосіка по підприємству загалом зменшується в силу особливостей методики розрахунку. Очевидно, що для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів можна виділяти одну господарську частину, як це було раніше.

Територіальне розміщення господарських секцій з різними віками рубок практично не змінилося з введенням нового поділу лісів за категоріями (додаток В рис. В.1-В.4). На ведення лісового господарства в просторовому аспекті для лісів рівнинної частини найбільше значення має обмеження площі лісосіки суцільних рубок. Тобто, вплив правил поділу лісів на категорії на просторовий аспект проведення головного користування є незначним.

Порівняння системи рубок


Режим ведення лісового господарства визначається насамперед видами та способами рубок, які дозволено проводити для різних категорій захисності. Стаття 53 Лісовий кодексу 1994 р. «Види і способи рубок» безпосередньо вказувала які способи рубок дозволені в тій чи іншій категорії захисності. , раніше був визначений безпосередньо в статті. Аналогічної статті в Лісовому кодексі 2006 р. немає. Які види рубок можуть проводитися в окремих категоріях лісів та особливо захисних ділянках лісового фонду вказівки розрізнені і наводяться в правилах рубок.

Як показує порівняння попередньої та сучасної систем рубок можливості проведення різних видів рубок для різних категорій практично не змінилися. Вибіркові та суцільні санітарні рубки, як і раніше, допускаються в усіх категоріях захисності (додаток Г табл. Г.1, Г.2). Лісовідновні рубки, які раніше виконували функцію рубок головного користування в лісах І групи, стали загальнопоширеними. Крім суцільних, за новими правилами можуть проводитися вибіркові лісовідновні рубки. З введенням нових правил поділу лісів на категорії до системи рубок додалися рубки переформування та ландшафтні рубки, але практика їх призначення та проведення є досить обмеженою, в вплив незначним.

Фактичне зростання розрахункової лісосіки рубок головного користування, яке спостерігається останні роки, головним чином обумовлене природним ростом насаджень, - переходом пристигаючих насаджень до групи стиглих. Можливе зменшення розрахункової лісосіки через збільшення кількості госпчастин, очевидно компенсувалося через фактичний дозвіл на розрахунок і проведення рубок головного користування в господарських зонах національних природних та регіональних ландшафтних парках, заказниках (додаток Г табл. Г.3).

Новими правилами рубок головного користування для рівнинних лісів встановлені значно більші обмеження щодо площі лісосік суцільних рубок. Так, обмеження максимальної площі лісосіки для суцільно лісосічних рубок хвойних насаджень становлять 3 га, що в три рази менше чим обмеження в 10 га, що встановлювалися попередніми правилами для даної групи насаджень. Фактично, якщо проводити рубку суміжних насаджень площею лісосіки до 3 га, то через 3-4 роки досягаємо площі лісосіки, яка була б дозволена попередніми правилами. Очевидно, що за цих умов та в разі проведення штучного лісовідновлення, термін примикання лісосіки як технологічна характеристика системи рубок просто втрачає сенс. Обмеження площі лісосіки в 3 га для хвойних та 5 га для листяних в експлуатаційних лісах, і в 3 га в усіх інших категоріях лісів, - є найбільшим екологічним обмеженням, що введене українським лісівництвом.

Аналіз обсягів лісокористування по декількох областях показує тісну кореляцію між площею категорії та плановим обсягом за всіма видами рубок (табл. 8). Це означає, що в загальному обсязі заготівлі деревини, зменшення розрахункової лісосіки рубок головного користування по рекреаційно-оздоровчих та захисних лісах, через вищий вік рубки, компенсується за рахунок інших рубок (додаток Д табл. Д.1-Д.3). Тобто інтенсивність лісоексплуатації в рекреаційно-оздоровчих, захисних лісах наближується за інтенсивністю до експлуатаційних лісів.

Таблиця 8. Площа лісів різних категорій та частка щорічного обсягу заготівлі деревини від загального планового обсягу лісокористування по окремих обласних управліннях лісового та мисливського господарства



Обласне управління лісового та мисливського господарства

Показник

Ліси природо-охоронного, наукового, історико-культурного призначення

Рекреаційно-оздоровчі ліси

Захисні ліси

Експлуатаційні ліси

Разом

Вінницьке ОУЛМГ 

Площа лісів 

тис. га

16291,6

35901,5

32060,3

131234,7

215488,1

%

7,5

16,7

14,9

60,9

100,0

Обсяг заготівл 

тис. м3

15,33

82,74

60,58

392,17

550,82

%

2,8

15,0

11,0

71,2

100,00

Рівненське ОУЛМГ 

Площа лісів

тис. га

103613,1

65003,9

27992,6

509151,9

705761,5

%

14,7

9,2

4,0

72,1

100,0

Обсяг заготівлі

тис. м3

63,64

127,99

26,45

918,28

1136,36

%

5,6

11,3

2,3

80,8

100,0

Житомирське ОУЛМГ 

Площа лісів 

тис. га

101111,1

86468,5

48413,4

513779,6

749772,6

%

13,5

11,5

6,5

68,5

100,0

Обсяг заготівлі

тис. м3

57,36

200,46

102,00

1452,11

1811,92

%

3,2

11,1

5,6

80,1

100,0




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал