Аналіз нормативного поділу лісів за функціональним призначенням



Сторінка5/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.8 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Взаємозв'язок між категоріями земель та категоріями захисності

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення


Таблиця 5. Зв'язок ділянок лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з категоріями земель та видами угідь

Підкатегорії лісів

Визначення категорії лісів

Визначення категорії земель

Природні заповідники

Біосферні заповідники

Національні природні парки

Регіональні ландшафтні парки

Заповідні лісові урочища

Пам'ятки природи

Заказники


До лісів природоохоронного призначення відносяться лісові ділянки, розташовані в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК),

(Секція С розділ 04 КВЦПЗ)



Ліси історико-культурного призначення

До лісів історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов’язаних з важливими архітектурними


До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби

(стаття 53 ЗК), (Секція G розділ 08 КВЦПЗ)



Ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати

До лісів наукового призначення відносяться лісові ділянки, що є об’єктами науково-дослідних робіт: унікальні аз породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів (стаття 112 Земельного кодексу) [4] .

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам'яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель (стаття 54 ЗК).

З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини (стаття 32 Закону «Про охорону культурної спадщини) [12].

Зони охорони пам'ятки - це зони, що регламентують містобудівну діяльність у довкіллі пам'ятки з метою збереження історичного середовища пам'ятки, виявлення її композиційно-художньої цінності та доцільного використання.

До зон охорони пам'ятки належать: охоронна зона; зона регулювання забудови; зона охоронюваного ландшафту; зона охорони археологічного культурного шару (наказ Державного комітету з будівництва та архітектури України «Про затвердження Порядку визначення меж зон охорони пам'яток» №41 від 26.02.2001, не діє). При визначенні меж зон охорони пам’яток архітектури керуються ДБН Б.2.2-2-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування».

Охоронні зони навколо об’єктів культурної спадщини підлягають державній реєстрації як обмеження щодо використання земельних ділянок (Закон «Про Державний земельний кадастр» - код 01.02 «Охоронна зона навколо об’єкту культурної спадщини» Переліку обмежень щодо використання земельних ділянок) [10] .

Порядок поділу лісів на категорії додатково виділяє особливо захисні ділянки, що прилягають до земель історико-культурного призначення: лісові ділянки шириною 50 метрів, що прилягають до територій, на яких розташовані історико-культурні заповідники.

З метою відповідності площ лісових ділянок та площі обмежень у використанні земельних ділянок, до категорії лісів історико-культурного призначення доцільно включати лісові ділянки в зоні охоронюваного ландшафту, окрему категорію особливо захисних ділянок не виділяти.

Рекреаційно-оздоровчі ліси


Таблиця 6. Зв'язок ділянок рекреаційно-оздоровчих лісів з категоріями земель та видами угідь

Підкатегорії лісів

Визначення категорії лісів

Визначення категорії земель

Ліси у межах населених пунктів

Лісові ділянки, розташовані у межах міст, селищ та інших населених пунктів

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів (стаття 55 ЗК), (Секція H розділ 09 КВЦПЗ).

Ліси 1 і 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання

Лісові ділянки, розташовані у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів

Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності (стаття 113 ЗК)

Ліси 1 і 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій

Ліси 3 зони округів сан. охорони лікувально-оздоровчих територій



Лісові ділянки, розташовані у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей (стаття 47 ЗК). На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони (стаття 48 ЗК)

З метою (санітарної охорони) в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони (стаття 27 ЗУ «Про курорти»), (Секція D розділ 06 КВЦПЗ).



Лісопаркова частина лісів зелених зон

Лісогосподарська частина лісів зелених зон






До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів (стаття 51 ЗК), (Секція E розділ 07 КВЦПЗ).

Рекреаційно-оздоровчі ліси, поза межами зелених зон:


Ліси навколо лікувально-оздоровчих об’єктів, навколо мінеральних джерел.

Ліси навколо об’єктів рекреаційного призначення



Лікувально-оздоровча місцевість - природна територія, що має мінеральні та термальні води …, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (стаття 1 ЗУ «Про курорти»).

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки надані для спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації (стаття 51 ЗК)


Рекреаційно-оздоровчі ліси можуть знаходитися на землях лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного призначення. Крім того, до рекреаційно-оздоровчих лісів відносяться ліси, розміщені в межах зон санітарної охорони - 02.01 «Зона санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання», 02.02 «Округи санітарної охорони курортів» (Перелік обмежень щодо використання земельних ділянок Закону «Про Державний земельний кадастр») [10].

Межі зон санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання та санітарні заходи на території зон приймають згідно із СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения».

Згідно статті 51 Земельного кодексу, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів належать до земель рекреаційного призначення. Правовий режим земель рекреаційного призначення відповідно до статей 183-184 Земельного кодексу встановлюється в ході землеустрою. Однак, віднесення лісів до категорії рекреаційно-оздоровчих та утворення зеленої зони, що, згідно з Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок здійснюється Державним агентством лісових ресурсів України, не супроводжується переведенням відповідної земельної ділянки до категорії земель рекреаційного призначення.



Юридичного визначення терміну лікувально-оздоровчих об’єктів, рівно як і встановлення режиму лікувально-природних територій в законі України «Про курорти» немає [11]. Не регламентовані законом також поняття рекреаційних об’єктів. Проект закону «Про рекреацію», що має врегулювати порядок використання земель рекреаційного призначення, поданий Кабінетом Міністрів на розгляд парламенту в 2012 році. Слід приймати до уваги, що ділянки лісового фонду можуть передаватися у довгострокове тимчасове користування для цілей рекреації. В зв’язку з цим, відсутність нормативного визначення «лікувально-оздоровчий об’єкт» містить корупційні ризики.

Захисні ліси


Таблиця 7. Зв'язок ділянок захисних лісів з категоріями земель та видами угідь

Підкатегорії лісів

Визначення категорії лісів

Визначення категорії земель

Державні захисні лісові смуги

Лісові насадження лінійного типу

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (стаття 55 ЗК), (Секція H розділ 09 КВЦПЗ, угіддя 005 03 КВЗУ).

Полезахисні лісові смуги

Лісові насадження лінійного типу

До земель сільськогосподарського призначення належать: б) несільськогосподарські угіддя (… полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення) (стаття 22 ЗК) (Секція А розділ 01 КВЦПЗ, угіддя 005 03 КВЗУ)

Ліси у смугах відведення каналів

Лісові ділянки (смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів

До земель водного фонду належать землі, зайняті: в) … каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них (Секція І розділ 10 КВЦПЗ).

Ліси у смугах відведення залізниць

Лісові ділянки (смуги лісів) розташовані у смугах відведення залізниць

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць (Секція J розділ 12 КВЦПЗ)

Ліси у смугах відведення автомобільних доріг




До земель дорожнього господарства належать землі під розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: г) захисні насадження (Секція J розділ 12 КВЦПЗ).

Ліси протиерозійні







Ліси уздовж смуг відведення залізниць

Лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку.




Ліси уздовж смуг відведення автомобільних доріг

Лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку.




Ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм. та ін.




До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (стаття 55 ЗК), (Секція H розділ 09 КВЦПЗ, угіддя 005 01 КВЗУ.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (стаття 4 ВК, стаття 58 ЗК).

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою (стаття 58 ЗК)


Байрачні та інші захисні ліси

Лісові ділянки розташовані на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів; серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів



Визначення розмірів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в них врегульовано Земельним кодексом України (ст. 58-61, ст. 184-185), Водним кодексом України (ст. 87-91). У відповідності до статей 87-91 ВКУ постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 (із змінами) затверджено "Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них". Наказом Держводгоспу України від 29.04.1998 № 46 затверджено та погоджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 16.02.2004 № 1173/20-8 "Методику упорядкування водоохоронних зон річок України", в якій викладено методологічні основи проектування водоохоронних заходів і вимоги до ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах, організації рекреації, економічного обґрунтування і оцінки ефективності інженерно-біотехнічних заходів упорядкування водоохоронних зон річок.

В межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги з особливим режимом їх використання. Розміри і межі водоохоронних зон і прибережних захисних смуг встановлюються в натурі (на місцевості) за спеціально розробленими проектами землеустрою, в тому числі в межах населених пунктів – з врахуванням містобудівної документації, яка існує на момент їх встановлення.

Проекти розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього середовища, водного господарства, земельних ресурсів, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Проекти встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги повинні використовуватися у схемах землевпорядкування ділянок, при проведенні земельної реформи, оформленні відведення та надання у користування земельних ділянок, розташованих у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі, а також для контролю за дотриманням режиму ведення господарської діяльності в них. Створення водоохоронних зон входить до "Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147.

Режим рубок формування та оздоровлення лісів в смугах лісів (вздовж залізниць, автодоріг, берегів річок) не відрізняється від режиму рубок в експлуатаційних лісах. Режим головного користування у господарських секціях господарської частини «рекреаційно-оздоровчі ліси» відрізняється від госпчастини «експлуатаційні ліси» лише віком рубки. Зміна правил рубок головного користування щодо трикратного зменшення площі лісосіки панівних суцільних рубок є найбільшим екологічним обмеженням, починаючи з радянських часів. В зв’язку з цим, можливо рекомендувати вважати за межі підкатегорій смуг вздовж залізниць, доріг, берегів річок межі відповідних особливо захисних ділянок. Ширину прибережних лісових смуг на лісогосподарських землях вважати аналогічною до ширини цих смуг на інших категоріях земель.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал