Аналіз Біблії



Скачати 368.35 Kb.

Сторінка1/4
Дата конвертації26.12.2016
Розмір368.35 Kb.
  1   2   3   4









Аналіз Біблії

Автор: Олексій Сірий
спільно з українським відділом руху «Zeitgeist» (Дух часу)













Київ 2014

Передмова
За основу цієї роботи було взято аналіз книги Біблія. Книги священного писання старого та нового завіту в українському перекладі Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-
України Філарета. В цій роботі учасники руху Дух часу спробують за допомогою наукового методу детально проаналізувати Біблію, яка є основою християнського вчення. В роботі також використовуються уривки тексту з документального фільму «Zeitgeist: The Movie».
Історія, переклад та зміст Біблії
За свідченням самої книги, її історія та зміст виглядають наступним чином Християнська Біблія складається з двох частин Старого Завіту і Нового Завіту. Книги Старого Завіту писалися протягом більш як тисячі літ до Різдва Христового давньоєврейською мовою, книги Нового Завіту написані грецькою мовою в І столітті після Різдва Христового.
У Старому Завіті є книги канонічні і неканонічні. Основна різниця між ними втому, що книги канонічні більш давні, написані в XV-V століттях до Різдва Христового, а книги неканонічні, тобто які не ввійшли до канону, до зібрання священних книг, написані пізніше, у І століттях до Різдва Христового. Старозавітний канон створювався поступово. Першим збирачем священних книг воєдино вважають Ездру (V ст. до Х) Уст. до Х.
— І ст. після Х. старозавітний канон набув того вигляду, який існує в сучасній єврейській, так званій масоретській, Біблії (вона містить лише Старий Завіт масорети, хранителі передання, закінчили роботу над нею уст. після Х. Уній книг, які розділені натри відділи закон, пророки і писання (цими словами в давнину називали Старий Завіт, - див. Мф
7, 12; Лк 24, 44). Закон (по-єврейськи тора) містить П’ятикнижжя Мойсея Буття, Вихід,
Левит, Числа і Второзаконня. Пророки (небийм) поділяються на перших, або старших, до яких належать книги Ісуса Навина, Суддів, дві книги Самуїла (у нашій Біблії це 1 і 2 Царстві дві книги Царів (наші 3 і 4 Царству християнській Церкві книги старших пророків, а також
Руфі, Есфирі, Ездри, Неємії і Паралипоменон заведено вважати історичними книгами, і на останніх, або молодших, які у свою чергу поділяються на великих пророків і малих. Книги трьох великих пророків Ісаї, Єремії, Єзекиїля; дванадцяти малих Осії, Іоїля, Амоса, Авдія, Іони, Михея, Наума, Авакума, Софонії, Аггея, Захарії і Малахії. Писання (кетубим) складають Псалми, Притчі, Іов, Пісня Пісень, Руф, Плач Єремії, Екклезіаст, Есфир, Даниїл,
Ездра, Неємія і Літописи (=1 і 2 Паралипоменон). Після повернення євреїв з полону вавилонського, тобто після V ст. до Різдва Христового, було складено і написано ще кілька книг єврейською і грецькою мовами. У канон єврейських священних книг їх ужене включили, але вони увійшли, як корисні і повчальні, у
Септуагинту, тобто грецький переклад Біблії.
Цей переклад був зроблений у III—II століттях до P. X. для олександрійських євреїв-елліністів і юдеїв розсіяння, тобто які жили поза Палестиною, які вже забували рідну мову і говорили по-грецьки (див. передмову до Книги Ісуса сина
Сирахового). Давнє передання говорить про х (або х) тлумачах, тобто перекладачах, які переклали священні книги з єврейської мови на грецьку, тому і переклад цей називається перекладом сімдесятьох, або по-грецьки ―Септуагинта‖. Він у деяких деталях відрізняється від масоретського тексту, оскільки масорети і перекладачі на грецьку користувалися
різними списками (рукописами) стародавнього тексту. Біблійні книги латинською мовою були відомі вже наприкінці II ст. після P. X. Блаж.
Ієронім переклав їх заново наприкінці IV - початку V ст., і цей переклад, відомий під назвою Вульгата, одержав широке поширення в католицькій Церкві. Переклад священних книг слов’янською мовою початий був святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм уст. Сучасна слов’янська Біблія являє собою передрук
Єлизаветинського видання 1751—1756 pp., у якому текст Старого Завіту був вивірений за грецькою Біблією. Перший повний переклад Святого Письма на українську мову розпочав уроці Пантелеймон Куліш, але рукопис згорів під час пожежі. Вдруге він розпочав його разом із Іваном Пулюєм (останньому належить переклад Псалтиря) за грецьким текстом Novum
Testamentum Graece, Coloniae Agrippinae 1866, typis W. Hassel. Їм допоміг Іван Нечуй-
Левицький, який переклав Книгу Рути, 1-шу та гу Книги Паралипоменон, Книги Езри,
Неємії, Естери та Пророка Даниїла. Переклад вийшов у світу січні 1904. Другий повний переклад Біблії належить митрополитові Іларіону (Іванові Огієнку). Канонічні книги перекладалися з єврейського масоретського тексту з доповненнями і варіантами з Септуагинти, а неканонічні - з грецької мови, за винятком Третьої книги Ездри, перекладеної з латинської, оскільки цієї книги нема ні в єврейській, ні у грецькій Бібліях. Православні Біблії, як слов’янська, такі російська та українська, містять усі 39 канонічних i
11 неканонічних книг Старого Завіту.
Отже структура книги наступна:
Старий завіт Новий завіт

Книга притч Соломонових
Книга розпочинається зі Старого Завіту в якому релігійними та міфологічними методами пояснюється історія створення світу та історія єврейського народу з майже детальним переліком та аналізом діянь єврейських царів з церковної точки зору. Тут також розповідається історію Мойсея, як провідника єврейського народу. Неодноразове зазначення євреїв, як обраного Богом народу та детальний опис їхньої історії свідчить в першу чергу про єврейське походження християнської релігії, яка від початку була тісно пов’язана з вченням юдаїзму. Про це, наприклад, свідчать наступні біблійні цитати
«Ми за природою юдеї, а не грішники з язичників (Послання до галатів святого
апостола Павла 2:15)
Боя не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння
всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові (Послання до римлян святого
апостола Павла 1:16)
«Отже, яка перевага бути юдеєм, або яка користь від обрізання Велика перевага в усіх
відношеннях, а найбільше втому, що їм довірено Слово Боже (Послання до римлян святого
апостола Павла 3:1-2)
«Бо я не хочу, щоб ви, браття, І не знали
цієї таємниці, - щоб ви не думали про себе, -
що засліплення Ізраїля сталося частково, докине ввійде повна кількість язичників таким
чином весь Ізраїль спасеться, як написано
―Прийде від Сиону визволитель і відверне
нечестя від Якова. Такий їм від Мене заповіт,
коли зніму з них гріхи їхні (Послання до
римлян святого апостола Павла 11:25-27)


«Бо написано ―Авраам мав двох синів
одного від рабині, а другого від вільної. Але той, хто від рабині, народився за плоттю, а
той, хто від вільної, - за обітницею. У цьому є іносказання. Це два завіти один відгори
Синайської, що народжує в рабство, це є Агар, бо Агар означає гору Синай в Аравії і
відповідає нинішньому Єрусалиму, бо він зі своїми дітьми перебуває в рабстві а вишній
Єрусалим - вільний він мати всім нам. Бо написано ―Звеселися, неплідна, яка не родила
вигукни і виголоси, яка не мучилася родами бо в одинокої значно більше дітей, ніжу тієї,
що має чоловіка. Ми, браття, діти обітниці за Ісааком. Але як тоді той, який народився за
плоттю, переслідував народженого за духом, такі нині. Що ж говорить Писання
―Вижени рабиню разом із сином її, бо не може син рабині бути спадкоємцем разом із сином
вільної‖. Отже, браття, ми діти не рабині, а вільної (Послання до галатів святого
апостола Павла 4:22-31)
«Ось я, Павло, кажу вам якщо ви обрізуєтесь, не буде вам ніякої
користі від Христа (Послання до галатів святого апостола Павла
5:2)
«І уразить Господь Єгипет, уразить і зцілить вони навернуться
до господа, і Він почує їх, і зцілить їх (Ісая 19:22)
«Ті, які бажають хвалитися плоттю, примушують вас
обрізуватися тільки для того, щоб їх не гнали за хрест Христів, бой
самі ті, що обрізуються, не дотримуються закону, але хочуть, щоб
ви обрізувалися, аби похвалитися вашою плоттю (Послання до

ефесян святого апостола Павла 2:12-13)
Крім того, тут згадується величезна кількість інших богів та демонів, як наприклад (в дужках вказуються народи до яких ці боги чи демони належали Молох, Ваал, Астарта, Хамос, Веельзевул
(аккаронитяни), Суккот-Беноф (вавилоняни, Нергал (кутійці), Ашима
(Емафяни), Нивхаз (Аввійці), Тартак, Адрамелех (сепарваїмці),
Нехуштан, Астарта, Нисрох (ассирійці, Дагон (филистимляни),
Аваддон, Анамелех та інші. В Новому Завіті розказується історії Ісуса Христа. Ця історія декілька разів переказується різними пророками, такими як Матфей, Марк та Лука. Проте в їхніх історіях простежуються деякі відмінності та розбіжності. Так, наприклад, імена 12 апостолів у Євангеліях цих пророків не завжди співпадають:
«Дванадцяти ж апостолів імена такі перший Симон, що зветься Петром, і Андрій,
брат його Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар,
Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і
зрадив Його (Від Матфея святе благовістування 10:2-4).
«І поставив Симона, давши йому імя Петро, Якова Заведеєвого та Іоана, брата Якова,
давши їм імення Воанергес, тобто сини громові, Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея,
Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта та Іуду Іскаріотського, який і зрадив
Його» (Від Марка святе благовістування 3:16-19).
«Коли ж настав день, покликав учнів Своїх і обрав з них дванадцятьох, яких назвав
апостолами: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоана, Филипа
та Варфоломіія, Матфея та Фому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом, Іуду
Якового та Іуду Іскаріотського, який потім став зрадником (Від Луки святе
благовістування 6:13-16).
«І прийшовши, увійшли до світлиці, де й перебували Петро та Яків, Іоан та Андрій,
Филип та Фома, Варфоломій та Матфей, Яків Алфеїв та Симон Зилот, і Іуда, Яковів.»
(Діяння святих апостолів 1:13)
Ім’я бога
В усі часи боги завжди мали імена. В грецькій міфології були Зевс, Посейдон, Апполон та інші. В римській міфології були Юпітер, Нептун, Венера та інші. Всі ці імена нам досить відомі навіть у наші дні. Але при цьому християнський бог майже ніколи не згадується по імені ні в церквах ні в молитвах. Нам відоме лише ім’я Ісуса Христа з його різноманітними інтерпретаціями. Проте Ісус був лише Сином Божим, а не Богом. Ім’я ж самого Бога майже не згадується. Загальноприйняте ж звернення до бога зазвичай зазначається як Господь, проте ця назва є статусом, але ніяк не іменем. Причому етимологічне значення цього слова залишається доволі цікавим, оскільки в українській мові слово спід завжди означало низ. Від цього слово спідній означає нижній, той, що знизу. Відтак історичне звернення «господь» більше б пасувало дияволу, а небогу.
«Тому й сказано Піднявшись на висоту, полонив полоні дав дари людям. А
―піднявшись‖ що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі (Друге
послання до ефесян святого апостола Павла 4:8-9)
«Ваш батько є дияволі ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він
людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він

говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди (Від Іоана
святе благовістування 8:44)
Тим не менше, в Біблії все таки є згадки про справжнє ім’я християнського бога
«Бо вони називають себе тими, хто походить від святого міста і спираються на Бога
Ізраїлевого; Господь Саваоф – ім’я йому (Книга пророка Ісаї 48:2).
«І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії і сказав йому що говорили ці люди І звідки вони
приходили до тебе Єзекія сказав з далекої землі приходили вони до мене, з Вавилона. І
сказав Ісая: що бачили вони у домі твоєму Єзекія сказав бачили все, що у домі моєму
нічого не залишилося у скарбницях моїх, чого я не показав би їм. І сказав Ісая Єзекії: вислухай
слово Господа Саваофа: ось прийдуть дні, і все, що є у домі твоєму і що зібрали батьки твої
до цього дня, буде віднесене у Вавилон нічого не залишиться, - говорить Господь (Книга
пророка Ісаї 39:3-6).
«Послухайте ви, багатії плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до
вас. Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю. Золото ваше і срібло поіржавіло,
та іржа їх буде свідчити проти вас із їсть плоть вашу, як вогонь ви придбали собі скарбна останні дні. Ось плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях,
голосить; і голосіння женців дійшли до вух Господа Саваофа» (Соборне послання святого
апостола Якова 5:1-6).
Оскільки це ім’я Саваоф згадується яку Старому такі в Новому заповіті, його актуальність не залишає ніяких сумнівів. Проте табу або ж просто байдужість щодо використанні цього імені в церквах та молитвах поки що залишається для нас незрозумілим. Варто також зазначити, що більшість віруючих християн та прихожан церкви взагалі незнайомі з цим іменем.
Історія про Ісуса Христа
Тепер спробуємо дослідити витоки християнської релігії. Більшість дохристиянських релігій проповідували поклоніння сонцю. Ще зароків до нашої ери історія повниться малюнками та письменами, які відображають шанування й поклоніння людей цьому об’єкту.
І дуже легко зрозуміти чому, оскільки кожного ранку коли з’являється сонце, воно приносить з собою світло, тепло й безпеку оберігаючи людину від холоду, сліпоти, та нічної темряви, повної хижаків. Без нього, як відомо всім культурам, не будуть рости врожаї, а життя на землі стане неможливим. Такі реалії зробили сонце найбільш обожнюваним об’єктом всіх часів. Тим не менше, люди також були обізнані і в зірках. Відстеження зірок, дозволяло їм визначати та передбачати різні події, які відбуваються через довгі періоди часу, такі як затемнення та повні. Вони, в свою чергу, відмічали небесні скупчення, відомі нам зараз як сузір’я. Якщо Ви розглянете хрест Зодіаку, який одним із найстаріших концептуальних зображень в людській історії, то помітите, що він відображає рух сонця, яке фігурально проходить через 12 головних сузір’їв протягом року. Він також відображає 12 місяців року, чотири сезони, а також сонцестояння та рівнодення. Назва Зодіак пов’язана з тим, що сузір’я уособлювалися та персоніфікувалися як певні фігури або тварини. Іншими словами, ранні цивілізації не лише стежили за сонцем та зірками. Вони пов’язували їх з вигадливими міфами, беручи до уваги їхні траєкторії руху та відношення один до одного. Сонце з його життєдайними та збережувальними якостями уособлювалося як представник невидимого творця або Бога. Син або Сонце Боже Світло Життя, Спаситель роду людського. Зверніть увагу на спорідненість кореня слів син та «СОНце» в українській мові. В англійській мові, наприклад, ця спорідненість відстежується ще більш чіткіше, оскільки слова «son» (в англійській мові означає - син) та «sun» (в англійській мові означає сонце) звучать абсолютно однаково - [sʌn].
12 сузір’їв відображали шлях подорожі Сина Божого та ідентифікувалися за іменами, які відображали явища природи, що відбувалися саме в той період часу. Наприклад, Водолій, носій, який приносить весняні дощі. Для розуміння суті і ролі Ісуса в християнській релігії доцільно розглянути такого єгипетського бога як Гор. Гор був Богом Сонця в Єгипті близько 3000 років до нашої ери. Він є уособленням сонця, а його життя є серією алегоричних міфів, які відображають рух сонця по небу. З давніх ієрогліфів Єгипту ми знаємо багато про цього сонячного месію. Наприклад, Гор, який був уособленням сонця або світла мав ворога, якого звали Сет та який в свою чергу був уособленням темряви або ночі. Відтак, метафорично кажучи, кожного ранку Гор вигравав битву проти Сета, в той час як увечері Сет завойовував Гора та посилав його в підземний світ.
Важливо зазначити, що боротьба світла з темрявою або добра зі злом є однією з найбільш повсюдних міфологічних двоїстостей, коли- небудь відомих та яка на багатьох рівнях відображається й донині. Загалом кажучи, історія Гора наступна Гор був народжений 25
грудня дівою Ісідою – Марією. Його народження супроводжувалося зіркою на сході, а після народження він став об’єктом поклоніння для трьох королів. У віці 12 років, він ще дитиною став мандрівним вчителем. У віці
30 років він прийняв хрещення від особи відомої як Ануп. І відтоді почав своє служіння. Гор мав 12 послідовників з якими він подорожував, творячи такі дива, як зцілення хворих та ходіння поводі. Гор також відомий під багатьма різними іменами, такими як Істина, Світло,
Помазаник Божий, Добрий Пастир, Агнець Божий та багато інших. Після того, як його зрадив Тифон, Гор був розіп’ятий, похоронений на 3 дні, після чого воскреснув.
Ці атрибути Гора, в первинному або ледь зміненому вигляді проникають крізь чисельну кількість культур світу, через що багато інших богів мають ту саму загальну міфічну структуру. Наприклад, Фрігійський Аттіс народжений дівою Наною 25 грудня розіп’ятий, покладений в гробницю та після трьох днів, воскреслий.
Крішна в Індії, народжений дівою Девакі. Зірка на сході сигналізувала про його прихід. Він творив дива разом зі своїми послідовниками та після своєї смерті воскреснув.
Діоніс в Греції. Народжений дівою 25 грудня став мандрівним вчителем який творив такі дива, як перетворення води на вино. Його називали Царем Царів, єдино народженим Божим Сином, Альфа і Омега та інше. І після своєї смерті він воскрес.
Мітра в Персії, народжений дівою 25 грудня. Він мав 12 учнів та творив дива. Після смерті був похоронений натри дні, після чого воскреснув. Його називали істиною, світлом та багатьма іншими іменами. Цікаво, що священним днем поклоніння Мітрі була неділя. Вся суть втому, що існувала величезна кількість спасителів в різні періоди часу в різних куточках світу, які підпадають під ці загальні характеристики. Тепер спробуємо розглянути чому були вибрані саме ці атрибути Чому всі ці божества народжені дівою 25 грудня Чому вони вмирали на 3 дні, а потім неминуче воскресали Чому вони мали саме 12 учнів або послідовників Щоб з’ясувати це, давайте розглянемо найбільш недавнього сонячного месію. Ісус Христос був народжений дівою Марією 25 грудня у Вифлеємі. Його народження передвіщала зірка на сході, до якої вирушили три волхви або маги, щоб знайти та піднести нового Спасителя. Він ще дитиною у віці 12 років почав вчителювати. В 30 років він прийняв хрещення від Івана Хрестителя і відтоді почав своє служіння. Ісус мав
12 учнів які подорожували з ним поки він творив такі дива як зцілення хворих, ходіння поводі та воскресіння з мертвих. Він був також відомий як Цар Царів, Син Божий, Світло Життя, Альфа й Омега, Агнець Божий та інше. Після того як він був зраджений своїм учнем Іудою та проданий за 30 срібників, він був розіп’ятий та похоронений в гробниці. Після 3 днів він воскрес та зійшов на небеса. Перш за все, епізод народження є повністю астрологічним. Зірка на сході це Сіріус, найяскравіша зірка на нічному небі, яка 24 грудня стає вряд з трьома найяскравішими
зірками поясу Оріона. Ці 3 яскраві зірки з поясу Оріона називаються сьогодні так само які в давні часи три волхви. Ці три волхви та найяскравіша зірка Сіріус одночасно спрямовані на місце сходу сонця саме 25 грудня. Саме тому три волхви слідують до зірки на сході, щоб знайти місце сходу або народження сонця.
«Коли ж Ісус народився у Вифлеємі Юдейському у дні царя Ірода,
волхви зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи де є народжений Цар
Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися
Йому. Почувши це, Ірод цар стривожився, й увесь Єрусалим з ним,
зібравши всіх первосвящеників і книжників народних, питав у них де
мав би народитися Христос Вони ж сказали йому у Вифлеємі
юдейському, бо так написано пророком іти, Вифлеєме, земле Іудина,
нічим не менший від інших володінь Іудиних бо з тебе вийде Вождь, Який упасе народ Мій,
Ізраїля. Тоді Ірод, потайки покликавши
волхвів, вивідав від них час з’явлення зірки
і пославши їх до Вифлеєма, сказав підіть,
старанно розвідайте про Немовля і, коли
знайдете, сповістіть мене, щоб імені
піти поклонитися Йому. Вони, вислухавши
царя, пішли. І ось зірка, яку бачили вони на
сході, йшла перед ними, аж поки,
нарешті, прийшла і зупинилась над
місцем, де було Немовля. Побачивши зірку,
вони зраділи радістю вельми великою. І,
увійшовши в дім, побачили Немовля з
Марією, Матір’ю Його, і, впавши,
поклонилися Йому і, відкривши скарби
свої, принесли Йому дари золото, ладані смирну. І, одержавши уві сні одкровення не
повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли до країни своєї (Від Матфея святе
благовістування 2:1-12)
Діва Марія це сузір’я Діви, також відомої як Богородиця. Діва («Virgo») на латині означає дівчина.
Сузір’я Діви також називали Домом Хлібу, а його зображенням була дівчина, яка тримає в руках сніп пшениці. Цей дім хлібу та символ пшениці зображують серпень та вересень, час жнив. В свою чергу, Вифлеєм, буквально перекладається як дім хлібу. Водночас
Вифлеєм є посиланням на сузір’я Діви, місце на небі, а не на землі. Є ще один доволі цікавий феномен, який відбувається близько 25 грудня або під час зимового сонцестояння. Від літнього сонцестояння до зимового сонцестояння дні стають коротшими та холоднішими. Якщо Вибудете дивитися з північної півсфери Землі, то побачите, що сонце починає рухатися на південь, зменшуватися та ставати менш яскравим. Скорочення днів та закінчення збору урожаю разом з наближенням зимового сонцестояння, для тогочасних людей символізували смерть. Це була смерть сонця. А 22 грудня кончина сонця була остаточною. Тому що сонце, яке рухалося впродовж шести місяців на південь, досягало своєї найнижчої точки на небі. І ось тут відбуваються цікаві речі сонце припиняє свій рух на південь, принаймні відчутний
рух, натри дні. І впродовж цієї трьохденної паузи, сонце знаходиться поблизу сузір’я Південного хреста. Після цього, 25 грудня сонце піднімається на один градус, цього разу в сторону півночі, передвіщаючи подовшання днів, теплота весну. Таким чином, це означало сонце помирає на хресті, де залишається мертвим на 3 дні, для того щоб, воскреснути або народитися знову. Саме тому Ісус та чисельна кількість інших богів Сонця поділяють історію про розп'яття, три дні смерті та воскресіння. Це перехідний період сонця перед тим, як воно змінить напрям свого руху в протилежну сторону, на північ, несучи весну, а відтак і спасіння. Тим не менше, вони не святкували воскресіння сонця до весняного рівнодення або Пасхи. Це тому, що саме під час весняного рівнодення, сонце офіційно пересилює злу темряву, оскільки тривалість дня стає довшою за тривалість ночі, а відтак з’являються відновлювальні властивості весни.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал