Аналітична частина (соціально-економічний аналіз) Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року вступ



Сторінка7/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15
і фізичними особами лікарів (на 10 тис. населення)


42,5

40,0

35,7

43,1

39,5

35,5

50,7

45,8

41,5

0,0

20,0

40,0

60,0

2012

2013

Україна 2013

штатні посади

зайняті посади

фізичні особи
За останні роки поліпшилась укомплектованість лікарями. Чисельність лікарів станом на 31.12.2013 року досягла 3679 осіб. Показник забезпеченості лікарями на 10 тис. населення становить 35,5 проти 35,7 в 2012 році (Україна 2013 – 41,5).

Забезпеченість середнім медичним персоналом становить 110 на 10 тис. населення, що повністю задовольняє потребу лікувально-профілактичних закладів.

Більшій половині жителів регіону надається медична допомога на засадах сімейної медицини. В сільській місцевості (районах) за принципом сімейності медичну допомогу отримують 96,2 відсотка населення.

Забезпеченість сімейними лікарями зросла до 1,8 на 10 тисяч населення (по Україні – 2,0).

На виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» утворено комунальний заклад «Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Створено оперативно-диспетчерська служба центру екстреної медичної допомоги (ЕМД) та медицини катастроф. Працює 71 бригада ЕМД у 18 відділеннях та 31 пункті базування, насамперед у сільській місцевості.

Структурні підрозділи комунального закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (підстанції, пункти постійного базування бригад екстреної медичної допомоги) забезпечені в повному обсязі лікарськими засобами та виробами медичного призначення. За рахунок субвенції з державного бюджету для потреб служби екстреної медичної допомоги придбано санітарні автомашини швидкої медичної допомоги, що дозволило оновити парк санітарних автомобілів на 50 відсотків.



Захворюваність населення – це збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та їх структуру серед усього населення, або окремих його груп на даній території. В комплексі медичних показників здоров’я захворюваність посідає особливе місце. Її медико-соціальне значення визначається тим, що саме захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що в свою чергу призводить до великих економічних втрат суспільства, негативного впливу на здоров’я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення.

Рівень загальної захворюваності населення області за останні п’ять років знизився на 4,6 відсотка - до 180100 в 2013 році на 100 тис. населення, в той час в Україні даний показник зріс на 2,3 відсотка (в Україні у 2012 році – 185463).


Динаміка показників поширеності захворювань населення області

(на 100 тис. населення)


За останніх п’ять років вдалось досягти зниження показника загальної захворюваності в 14 регіонах Волинської області.

У 2013 році в структурі поширеності захворювань за класами хвороб перше місце залишається за хвороби системи кровообігу, частка яких складає 29 відсотків, або 52226 на 100 тис. всього населення (в Україні у 2012 році – 58386, або 31,5%), друге місце – за хворобами органів дихання – 21,1 відсотка, або 37921 (в Україні у 2012 році – 35642, або 19,2%), третє місце – за хворобами органів травлення – 7,2 відсотка, або 12978 (в Україні у 2012 році – 18058, або 9,7%). Четверте місце посідають хвороби кістково-м’язової системи – 6,6 відсотка, або 11841 (в Україні у 2012 році – 9956, або 5,4%), а п’яте місце – хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин – 6,3 відсотка, або 11424 (в Україні у 2012 році – 8699, або 4,7%).

Число вперше зареєстрованих захворювань на 100 тис. населення за п’ять років зменшилось на 9,4 відсотка з 78571 в 2009 році до 71220 в 2013 році (в Україні у 2012 році – 68558), за рахунок зниження первинної захворюваності на 11,5 відсотка серед міського населення з 92138 до 81522 (в Україні у 2012 році – 73610) та на 6,6 відсотка серед сільського населення з 64472 до 60228 (в Україні у 2012 році – 57583) відповідно. Захворюваність міського населення на 35,4 відсотка перевищує показник захворюваності сільського населення. Така тенденція характерна і для України.

З метою поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу всіх членів суспільства до медичних послуг належної

якості, протягом 2010 - 2013 років забезпечено належне фінансування будівництва об‘єктів галузі охорони здоров’я, зокрема:

- введено в експлуатацію Любомльську центральну районну лікарню на 360 відвідувань у зміну та 119 ліжок;

- введено в експлуатацію Іваничівську центральну районну лікарню, амбулаторію у с.Старий Порицьк, Іваничівського району після капітального ремонту;

- відкрито поліклінічне відділення Шацької центральної районної лікарні з денним стаціонаром на 20 ліжок і пунктом швидкої допомоги;

- відкрито поліклінічне відділення центральної районної лікарні та дитячу поліклініку у місті Ківерці;

- відкрито амбулаторію загальної практики/сімейної медицини с.Боратин, Луцького району;

- здійснено реконструкцію боксового відділення для лікування хворих на полірезистетні форми туберкульозу та з облаштуванням приміщення для генетичної лабораторії в обласному територіальному медичному протитуберкульозному об’єднанні;

- проведено реконструкцію з модернізацією відділення променевої терапії з добудовою приміщення для лінійного прискорювача, реконструкцію відділення радіонуклідної діагностики з добудовою приміщення для комп’ютерного томографа обласного онкологічного диспансеру;

- введено в експлуатацію фельдшерсько-акушерський пункт в с.Заріка, Любешівського району та дільничну лікарню села Ветли Любешівського району;

- відкрито філіал центру гемодіалізу на базі Любомльської ЦРЛ;

- відкрито фельдшерсько-акушерський пункт із службовою квартирою для фельдшера у 2012 році в селі Грабове Шацького району;

- після капітального ремонту відкрито Луківську амбулаторію Турійського району;

- відкрито після капітального ремонту реанімаційне та дитяче відділення Горохівської центральної районної лікарні;

- проведено капітальний ремонт тублікарні с.Хотешів; центральної районної лікарні;

- проведено реконструкцію покрівлі головного корпусу Ратнівської районної лікарні.

Здійснено капітальні і поточні ремонти, реконструкції низки медичних закладів практично у всіх районах області, дооснащено низку медичних установ новітнім, в окремих випадках - унікальним медичним обладнанням, що сприяє поліпшенню медичного обслуговування мешканців не тільки в лікарняних закладах обласного рівня, а що важливо - і безпосередньо на місцях.

В області запроваджена регіональна програма запобігання та лікування серцево-судинних захворювань "Волинькард" на 2011-2013 роки. У рамках згаданої програми у 2011 році використано 1896 тис. грн., 2012 – 1500 тис. гривень. У 2013 році кошти в сумі 1380 тис.грн. використані на придбання клапанів серця, наборів для стентування, тест-смужок для кількісного визначення тропоніну, тромболітиків. Додатково по програмі «Волинькард» в обласній клінічній лікарні придбано новий апарат штучного кругообігу вартістю 2,5 млн. гривень. За рахунок коштів програми проводяться обстеження хворих з серцевою патологією з усіх районів та міст області. На рівні центральних районних і міських лікарень широко використовується тромболізисна терапія - сучасний метод лікування, обсяг якої за останні три роки збільшився удвічі. В області продовжено реалізацію регіональної програми запобігання та лікування серцево-судинних захворювань "Волинькард" на 2014-2016 роки. У рамках згаданої програми на 2014 рік передбачено 3700,0 тис. гривень.

У 2013 році виділено кошти в сумі 95 тис.грн. на придбання житла для молодих спеціалістів, що прибули для працевлаштування в Четвертнянську та Троянівську амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Маневицького району.

В області реалізовано пілотний проект з державного регулювання цін на

лікарські засоби та часткового відшкодування коштів на придбання лікарських засобів для осіб, хворих на гіпертонічну хворобу.



Висновок

Поточний стан системи охорони здоров’я Волинської області, як і України в цілому, характеризується досить високими показниками захворюваності, смертності та інвалідності, особливо від таких неінфекційних захворювань, як серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання, хвороби обміну речовин, онкологія.

Переважна більшість волинян перебувають під впливом серйозних факторів ризику: паління, надмірне вживання алкоголю, неправильне харчування, відсутність фізичної активності, забруднення повітря та води. Крім того, громадяни України залишаються незахищеними від фінансового зубожіння у разі хвороби, незважаючи на те, що на медицину витрачається значна частка бюджету, як централізовано так і на місцевому рівні (у 2012 році загальні витрати на охорону здоров’я в Україні склали 7,7% від ВВП). Ця частка є вищою ніж в таких країнах ЄС як Польща та Естонія, що забезпечують своїх громадян кращими медичними послугами.

ПРОПОЗИЦІЇ

Основою для розробки політики та визначення порядку прийняття рішень в галузі охорони здоров’я області, в тому числі рішення про наповнення та розподіл бюджетних коштів є дотримання базових принципів:

у центрі уваги та інтересів системи повинен перебувати пацієнт, а не медичний заклад. Зараз (як і на регіональному, так і на національному рівнях) є велика кількість установ охорони здоров’я, які попри свою чисельність, не можуть забезпечити доступність та якість надання медичних послуг населенню. Кошти, які виділяються з обласного бюджету на охорону здоров’я – у більшій мірі скеровуються на забезпечення захищених статей (заробітна плата, комунальні платежі та ін.), майже не залишаючи місця для закупівлі медикаментів та витратних матеріалів, оновлення матеріально-технічної бази. Це означає, що послуги або не надаються, або громадяни змушені оплачувати основну частину витрат зі своєї кишені. Усі заходи системи повинні бути спрямовані на задоволення потреб пацієнта, а це – якість, доступність, безпека, тривалість послуг, швидке реагування;

система охорони здоров’я повинна бути зорієнтована на результат. Система повинна триматися на принципах, коли оцінка роботи персоналу базується на результативності наданих послуг, послуги мають здійснюватися регулярно та постійно удосконалюватися. Системні реформи можуть бути започатковані при умові отримання підтвердження, що вони призведуть до покращення очікуваних результатів;

система має бути зосереджена на поставлених цілях та мати чіткі індикатори їх досягнення. Важливо розробляти та впроваджувати детальні плани реформування системи, які чітко визначають відповідальність, часові рамки, механізми звітності;

соціальна підзвітність - звітність щодо кількості та ефективності витрачених коштів на систему охорони здоров’я, а, також, залучення громадян (фізичних осіб, громадських організацій) до участі у прийнятті та формуванні рішень, які мають безпосередній вплив на їхнє життя. Соціальна підзвітність є необхідною умовою для боротьби з корупцією, більш добросовісному управлінні (більш ефективне і рентабельне надання послуг), забезпечення та розширення прав людини;

створення пацієнто-центричної системи охорони здоров’я, що орієнтована на потреби людини, поліпшення здоров’я населення та збільшення тривалості життя вимагає розробки проміжних результатів для створення доступу та подальшого користування якісними медичними послугами, забезпечення вибору, безперервності обслуговування та безпеки:

- доступ до якісних профілактичних, діагностичних, лікувальних, терапевтичних та реабілітаційних технологій (у тому числі забезпечення ліками);

- забезпечення якісного кадрового потенціалу (в тому числі через розробку системи мотивації);

- створення та розвиток інформаційних технологій в сфері охорони здоров’я (обмін інформацією, оснований на паперових носіях, не персоніфіковані медичні записи та звіти унеможливлюють комплексний моніторинг та оцінку ресурсів, необхідних для ефективного оперативного управління і стратегічного планування);

- підвищення ефективності та прозорості діяльності системи закупівель та управління поставками;

- рівень надання інформації та комунікації з громадкістю;

- визначення ролі і місця приватного сектору у реформуванні системи охорони здоров’я Волинської області та його основні параметри.
Реформування системи охорони здоров’я у Волинській області.

Запровадження нових підходів до розвитку системи охорони здоров’я.

Сектор забезпечення медичними послугами у Волинській області необхідно реформувати відповідно до принципів доступності, універсальності, безперервності і комплексного підходу, що поєднує первинну і спеціалізовану допомогу. Механізми забезпечення послугами повинні бути вільні від надмірних бюрократичних регулювань і заохочувати приватні інвестиції в систему, а, також, розширення свободи вибору для споживачів як рушійної сили реформи. Постачальники послуг усіх організаційно-правових форм власності повинні мати можливість вільно входити на ринок і конкурувати на паритетних засадах за отримання державного (в тому числі від органів місцевого самоврядування) фінансування, при умові, якщо їх послуги відповідають належним вимогам якості.

Медичні заклади повинні користуватися управлінською автономією для забезпечення ефективного надання послуг, дотримуватися єдиних підходів до управління. Такі професійні заходи стимулюватимуть необхідність досягнення якісних та кількісних результаті, запровадження ініціатив, розумного використання економічних ресурсів, сприяння роботі в команді.


Зміцнення первинної медико-санітарної допомоги.

Пострадянська традиція розподілу людських ресурсів (відсутність сімейних лікарів, закореніла система поліклінік) не дає в швидкому темпі перейти на ефективний та якісний рівень надання медичної допомоги на первинному рівні за схемою: сімейний лікар – пацієнт. Проте, на місцевому рівні будуть продовжуватися чіткі ініціативи щодо посилення ролі та місця первинної ланки із започаткуванням нової ролі лікарів загальної практики, особливо це стосується сільських районів. Це здійснюватиметься через поступову перепідготовку медичних працівників, розширення мережі амбулаторій та забезпечення установ первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) необхідним обладнанням та витратними матеріалами.

Є необхідним застосування принципу вільного вибору лікаря (на умовах конкуренції, що, також, підвищить рівень надаваних послуг). Принцип забезпечить одну з найбільших переваг ПМСД, коли сімейні лікарі опікуються про декількох пацієнтів, осіб, родин, що живуть/працюють неподалік і їхнє життя взаємопов’язане. Лікарі таким чином розуміють соціальні детермінанти здоров’я цих людей, а це є дуже важливим в сімейній медицині.

Лише сімейний лікар визначатиме маршрут пацієнта, що в свою чергу знизить рівень самонаправлень пацієнтів. Але систему направлень непросто реалізувати, для початку, її потрібно ретельно описати в локальних протоколах та «донести» до пацієнтів.

Одним з важливих моментів розвитку первинної медико-санітарної допомоги – є оплата праці сімейного лікаря. Потрібно переходити від схеми оплати лише бюджетними ставками до оплати за результат. Задля цього, потрібно ввести чіткі індикатори з метою оцінювання роботи кожного сімейного лікаря, наприклад: кількість пацієнтів, які в процесі лікування перейшли з первинного рівня на вторинний, кількість пацієнтів, які «стоять на обліку» у конкретного сімейного лікаря.
Якість та доступність послуг через реформування мережі медичних закладів.

Кількість і структура медичних установ у Волинській області потребує термінової оптимізації, перепрофілювання тих ліжок і лікарень, на які використовують бюджетні кошти, але які є малоефективними, непродуктивними і, як результат, економічно не вигідними.

Необхідні заходи:

розширення мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги;

оптимізація мережі медичних закладів вторинного рівня через створення госпітальних округів, збільшити їх матеріально-технічний та кадровий потенціал;

формування державно-приватного партнерства у сфері надання послуг в медичних закладах (харчування, прання, діагностика та ін.).


Громадське здоров’я.

Система та заходи громадського здоров’я потребують раціоналізації, розділення існуючих послуг для населення на інфекційні та неінфекційні захворювання. Необхідно підвищити ефективність інформаційно-просвітницьких ініціатив щодо скорочення основних факторів ризику: створення середовища вільного від тютюну, обмеження на продаж та вживання алкогольних виробів, скорочення використання трансжирів.

Є необхідним створення регіонального центру контролю за захворюваннями та громадського здоров’я, який об’єднуватиме заклади охорони здоров’я усіх рівнів. Центром забезпечуватиметься прозорість та підзвітність структури охорони здоров’я області. Створення такого центру зіграє ключову роль в досягненні короткострокових задач шляхом вибіркового вирішення «першочергових проблем»: скринінг раку, надмірне вживання солі, фізична активність.
Соціальне обслуговування

Протягом поточного року на обліку в органах соціального захисту населення області перебуває 81,1 тис. одержувачів усіх видів соціальних допомоги, яким перераховано 1,3 млрд. гривень коштів субвенції з державного бюджету.

У 2014 році середній розмір допомоги малозабезпеченим багатодітним сім’ям склав 3151,23 гривні. Допомогу одержали 10 289 малозабезпечених родин, в яких виховується 31 003 дитини ( в т.ч. 24 786 дітей з багатодітних родин).

На виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам вихователям та прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною” перераховано 10,7 млн. гривень.

Протягом січня-жовтня 2014 року 16 403 сім’ям призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 210,4 млн.гривень. Середній розмір призначеної у жовтні 2014 року субсидії становить 124 гривні.

Крім того, для 6 150 сімей призначено субсидію готівкою для відшкодування витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу на загальну суму 4,6 млн. гривень. Середній розмір готівкової субсидії складає 752,5 гривень.

У липні-жовтні поточного року 438 сімей скористалися компенсацією на оплату комунальних послуг у зв’язку із здорожчанням ціни на газ. Середній розмір призначеної компенсації складає 63,41 гривня в місяць.

У жовтні 2014 року 146 волинянкам, які за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей відповідно до указів Президента України у 2014 році удостоєні почесного звання України „Мати-героїня” виплачено одноразову винагороду на загальну суму 1,8 млн. гривень.

Згідно з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, станом на 01 листопада 2014 року в області налічується 346 тис. пільговиків.

Щомісячно пільгові категорії населення забезпечуються пільгами з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива та скрапленого газу, послуг зв’язку, санаторно-курортного оздоровлення та пільгового проїзду тощо. Для цієї мети з державного бюджету станом на 01 листопада 2014 р. на всі види пільг спрямовано 135,9 млн. гривень, в тому числі на суму 13,5 млн. гривень погашено заборгованість, що виникла на кінець 2013 року.

В області всього потребує санаторно-курортного оздоровлення понад 8 тис. ветеранів та інвалідів, з яких 2,5 тис. – ветерани війни.

Станом на 01 листопада 2014 року за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам оздоровлено понад 400 ветеранів війни на загальну суму 1,8 млн. гривень.

У підвідомчих Мінсоцполітики санаторіях оздоровлено 1017 ветеранів війни, за рахунок коштів обласного бюджету оздоровлено 70 ветеранів війни в санаторно-курортних закладах області.

На даний час в області проживає 145 382 громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На компенсаційні виплати з державного бюджету України постраждалим громадянам області передбачено 94,2 млн. грн., з початку року профінансовано 75,2 млн. грн. Заборгованість відсутня.

Станом на 01.12.2014 року на повному державному утриманні в 6-ти будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів перебуває 753 підопічних. В їх числі в дорослих інтернатах: 342 жінки, 352 чоловіки, в Голобському дитячому будинку-інтернаті 59 інвалідів дитинства чоловічої статі до 35 років, з них до 18 років – 8 дітей.

Забезпечується зміцнення матеріально-технічної бази інтернатних установ, проведення капітальних ремонтів, впровадження енергозберігаючих технологій, що дає можливість закладам вигляду сучасних європейських установ.

В області в сталому режимі функціонує 20 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Виявлено і взято на обслуговування протягом року 52144 чоловіки.

В структурі терцентрів 70 відділень, загальна чисельність працівників складає 2035 чол., з них соціальних працівників - 128 чол., соціальних робітників - 1244 чол.

Висновок

Аналіз кількості фактичних отримувачів соціальних пільг та гарантій свідчить про те, що всі соціальні групи населення, які потребують соціальної допомоги і підтримки, охоплені соціальними службами.

Наявні ресурси дають можливість задовольнити попит громадян у соціальних послугах. Соціальні служби, які функціонують в області, мають достатні можливості для покращення якості соціальних послуг, що надаються кожній конкретній особі, дозволяють забезпечити їх адресність, своєчасність і доступність.

Подальше систематичне визначення потреб у соціальних послугах соціальних груп районів і міст області дозволить оперативно реагувати на соціальні та демографічні процеси, попередити виникнення соціальних проблем.



5. ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО

5.1 Структура регіональної економіки

Рівень розвитку економіки області характеризують валовий регіональний продукт (далі - ВРП) та валова додана вартість (далі - ВДВ).

Протягом 2004 - 2013 років (за винятком 2009 року) в області відмічався приріст обсягів валового регіонального продукту в порівнянних цінах. Однак його динаміка зазнала певних коливань: від 19 відсотків у 2004 році до - 0,2- у 2010.

Упродовж усього цього періоду, окрім 2006 та 2010 років, економіка області розвивалася темпами вищими, ніж в середньому по Україні. Така тенденція збережена і у 2013 році ( в Україні темп росту ВРП - 100%, в області – 102,1%), що зумовлено активізацією діяльності у добувній та переробній промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі, інших видах економічної діяльності.

У період економічного піднесення (2000 – 2007 роки) ВДВ області зросла в 1,64 раза. Темпи зростання становили від 102,2 до 113,1 відсотка. Цей період характеризувався залученням в економіку області значних інвестиційних ресурсів, насамперед іноземних, активізацією розвитку малого підприємництва.

У 2009 році, внаслідок світової фінансово-економічної кризи, в області відбувся економічний спад, ВРП знизився на 14 відсотків, ВДВ – на 11 відсотків. Основна причина – зниження попиту на зовнішньому ринку на продукцію експортно-орієнованих підприємств області (експорт товарів та послуг зменшився на 32,3%, імпорт – на 67%, індекс продукції промисловості становив 51,7%), зниження платоспроможності населення.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал