Аналітична частина (соціально-економічний аналіз) Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року вступ



Сторінка6/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Пункти пропуску

На Волині функціонує 9 пунктів пропуску, з них: 4 - на українсько-польському кордоні та 5 - на україно-білоруському кордоні.

На українсько-польській ділянці державного кордону розташовано чотири міжнародні пункти пропуску, які функціонують цілодобово, а саме:

- 2 автомобільні – «Ягодин-Дорохуськ», «Усилуг-Зосін»;

- 2 залізничні – «Ягодин-Дорохуськ», «Володимир-Волинський (Ізов)-Грубешув.

На українсько-білоруському кордоні діє 5 пунктів пропуску , які функціонують цілодобово, а саме:

- 4 автомобільні - 1 міждержавний «Піща-Олтуш», 3 міжнародні: «Пулемець-Томашовка», «Доманово-Мокрани», «Дольськ-Мохро»;

- 1 міжнародний залізничний – «Заболоття-Хотіслав».

Крім цього, у тимчасовому режимі функціонують 3 місцеві пункти пропуску: «Самари», «Тур», «Гута».

Існуючі проблеми:

недостатня кількість пунктів пропуску, зокрема на кордоні з Польщею, посилює дисбаланс між пропускними можливостями України і сусідніх країн. На кордоні з Польщею загальною протяжністю 432 км в межах Волинської та Львівської областей області функціонує лише 6 пунктів пропуску для автомобільного сполучення автотранспорту (щільність – 1 ПП на 72 км). А на німецько-польському кордоні до приєднання Польщі до Шенгенської угоди діяло 36 пунктів пропуску із щільністю розміщення – 1 ПП на 12-13 км (за існуючими європейськими нормами має бути розташований один пункт пропуску на 20-30 км кордону);

незадовільний стан роботи з будівництва та облаштування місцевих пунктів пропуску. Інфраструктура більшості пунктів пропуску не відповідає сучасним вимогам та потребує суттєвої реконструкції. Рівень технічного обслуговування пунктів пропуску, зокрема технічними та спеціальними засобами контролю, становить біля 39 відсотків від потреби. Існують невирішені питання, а саме:

- недостатня кількість місць поглибленого огляду транспортних засобів, різниця у кількості смуг руху з суміжною стороною та невирішеність питання щодо розподілу автомобільних потоків;

- відсутність належних умов для обов’язкового контролю вагових параметрів, що ускладнює контрольні процедури; відсутність вантажних автотерміналів. Так в межах Волинської області функціонує тільки один вантажний автотермінал біля пункту пропуску «Ягодин» і у цьому пункті пропуску працює лише 1 вага;

- не достатньо впорядковані та розвинені зони обслуговування, що не відповідає загальноєвропейським стандартам;

пропускна спроможність міжнародних автомобільних пунктів пропуску є недостатньою і, практично, вичерпаною. Навіть після проведення реконструкції пункту пропуску «Ягодин» із збільшенням кількості смуг до 6, він поступається закордонним аналогам за кількістю виділених смуг для оформлення вантажного автотранспорту при загальноєвропейських нормах 10-12 смуг;

не всі пункти пропуску мають під’їзні шляхи у задовільному стані.


Висновок

З метою задоволення потреб населення та економіки області в пасажиро- і вантажоперевезеннях у подальшому потрібно забезпечити ефективне використання його транзитного потенціалу з інтеграцією транспортного комплексу до європейської транспортно-комунікаційної системи.

Характеристика існуючого стану транспортної системи регіону свідчить про наявність досить розвиненої його інфраструктури і мережі автомобільних магістралей і залізниць. Для освоєння очікуваних об'ємів вантажних і пасажирських перевезень на найближчу перспективу існуючого потенціалу транспортного комплексу достатньо при проведенні робіт по його модернізації.

Однією з найгостріших проблем для всіх видів транспорту є високий рівень амортизації виробничих фондів, рухомого складу, невідповідність їх технічного рівня сучасним вимогам, недостатність об'ємів інвестицій, що вкладаються в техніко-технологічну модернізацію і розвиток. Зношеність рухомого складу негативно впливає на кількісні і якісні показники транспортної галузі, безпеку руху, екологічний стан навколишнього середовища, стримує розвиток внутрішніх об’ємів перевезень і транзиту.

Недостатнє фінансування дорожньої галузі приводить до скорочення об'ємів робіт з будівництва, реконструкції і ремонту доріг. Більшість автобусних станцій на сьогодні потребує проведення реконструкції, подальшого удосконалення маршрутної мережі і облаштування сучасною технічною апаратурою.

Найближчим часом потрібно провести значну роботу: з будівництва мережі автомобільних доріг і залізниць за напрямками міжнародних транспортних коридорів, модернізації і реконструкції існуючих шляхів сполучення для досягнення високих швидкостей і забезпечення безпечних умов руху транспорту, що підвищить ефективність автомобільних і залізничних перевезень; по облаштуванню і розвитку інфраструктури пунктів пропуску з проведенням реконструкції під’їздів до прикордонних пунктів пропуску, які розташовані на головних магістральних напрямках, по будівництву нових пунктів пропуску місцевого значення.

Потребує проведення капітального ремонту і перебудови велика кількість існуючих мостів, шляхопроводів та будівництва нових об'єктів.

Одним з основних напрямів розвитку авіатранспорту на перспективу є проведення заходів щодо модернізації і реконструкції існуючого аеродрому, будівництво пасажирського аеропорту, гелікоптерних майданчиків у районних центрах та рекреаційних і оздоровчих центрах.


4.2 Телекомунікаційна інфраструктура

За останні роки спостерігається позитивна динаміка у сфері телекомунікаційних, поштових та кур’єрських послуг, в основному за рахунок збільшення надання послуг мобільного зв’язку.

Лідером у сфері телекомунікаційних послуг Волині залишається Волинська філія ПАТ «Укртелеком». В області діють цифрові та аналогові АМТС, на яких постійно відкриваються нові напрямки автоматичного зв'язку. Послуги місцевого телефонного зв'язку на території Волинської області надаються міськими та сільськими АТС. Рівень телефонізації на 100 сімей становить 61 телефонні апарати в місті, та 22 апарати в сільській місцевості.

Незважаючи на збитковість проводового мовлення, даний вид послуг надалі підтримується. Динаміку спаду популярності проводового мовлення в області можна побачити на діаграмі:

Волинська філія ВАТ "Укртелеком" проводить роботу з модернізації обладнання телефонних станцій, подальшому його розвитку на основі використання найсучасніших цифрових комутаційних систем, цифрових систем міжстанційного зв'язку, розвитку мережі широкосмугового доступу до мережі Інтернет (ШСД). Так, станом на 10.10.2014 ємність мережі ШСД становить 57712 портів, абонентська база послуги Інтернет досягла кількості 54130 абонентів.

Послуги мобільного зв’язку в області надають: ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна», ТОВ «Астеліт», ТОВ «Інтертелеком», які забезпечують практично повне покриття території області. Кількість абонентів мобільного зв’язку становить 1451,6 тис. одиниць.

Населення області має можливість отримувати аудіовізуальну інформацію національних мовників через супутникове, ефірне мовлення та кабельні мережі.

Кількість ліцензованих телекомпаній, що ведуть мовлення з території області складає 21, з яких 4 місцеві, а саме: Волинська ОДТРК, ДП «ТРК «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс», ПП «Інформаційна студія «Полісся-TV», ТОВ «Володимир-Волинське агентство телевізійного мовлення «Володимир».

Відповідно до Регіональної угоди країн-учасниць Міжнародного союзу електрозв’язку «Женева-2006» в Україні з 2016 року аналогове телебачення припиняє своє існування, на заміну якому приходить стандарт наземного телевізійного мовлення другого покоління DVB-T2. Волинська область, як прикордонна, належить до 1-го регіону вимкнення аналогового телебачення.

На 6-ти об’єктах Волинської філії Концерну РРТ (Горохів, Ковель, Луцьк, Нововолинськ, Шацьк) встановлено 24 передавачі цифрового телевізійного стандарту DVB-T2 ТОВ «Зеонбуд».

Середній відсоток охоплення населення області цифровим мовленням складає близько 82 відсотки, проте забезпеченість населення цифровими приставками (тюнерами) для прийому DVB-T2 є досить низькою.

На підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в області налічується 7 провайдерів, що ретранслюють телепередачі в багатоканальних (кабельних) телемережах міст області, та один провайдер, що веде власне мовлення в кабельних телемережах.

На території області ведуть мовлення 18 радіокомпаній, з яких 3 є місцевими. Варто відзначити, що в прикордонних районах області доступні для прийому іноземні радіопрограми.

Основним підприємством поштового зв’язку області є Волинська дирекція українського державного підприємства поштового зв’язку “УКРПОШТА», мережа якого налічує 467 відділень в т.ч. у містах і селищах міського типу – 62 відділення, селах – 405 та 7 пересувних відділень.

Динамічно розвиваються приватні підприємства експрес-доставки, серед яких компанії «Нова Пошта», «Інтайм», «Автолюкс», «Делівері», «Нічний експрес».


4.3 Енергозабезпечення. Енергоефективність.
Електропостачання

Волинь є одним з найбільш енергозалежних регіонів України (в загальноукраїнському рейтингу обсягу потужності електростанцій Волині поступаються лише Закарпатська та Житомирська області). Система електроенергетики Волинської області базується на використанні електроенергії, яка вироблена за межами області.

На території Волинської області знаходяться чотири теплоелектроцентралі цукрових заводів та газотурбінна електростанція на Локачинському газовому родовищі, виробництво електроенергії на яких в частково передбачене для забезпечення власних потреб (із вироблених у 2013 році 82 млн. кВт/год у мережу було відпущено 59,7 млн. кВт/год).

Енергосистема області по лініях електропередачі напругою 220-330кВ з’єднана з Рівненською, Львівською областями та по ПЛ-35кВ «Кортеліси – Мокрани» з енергосистемою Білорусі. Також територією області проходить ЛЕП-750кВ «Рівненська АЕС – Західно-Українська».

До основних джерел електропостачання відносяться Рівненська АЕС (встановлена потужність 2835МВт) та Добротвірська ТЕС (встановлена потужність 600МВт). Споживання електроенергії по Волинській області за 2013 рік склало 1547,9 млн. кВт/год.

Основними опорними підстанціями Волинської області є: ПС-330кВ «Луцьк-Північна» (1АТЧ200МВА + 1АТЧ125МВА), ПС-330кВ «Нововолинськ» (1АТЧ200МВА + 1АТЧ125МВА), ПС-330кВ «Ковель» (1АТЧ200МВА + 2АТЧ125МВА) та ПС-220кВ «Луцьк-Південна» (2АТЧ125МВА).

Основною енергопостачальною організацією Волинської області є ПАТ «Волиньобленерго». Розподіл електроенергії між споживачами передбачено по мережах 110кВ та 35кВ через підстанції тих же рівнів напруги. В експлуатації ПАТ «Волиньобленерго» знаходиться 39 підстанцій напругою 110кВ, загальною встановленою потужністю 847,9МВА та 72 підстанції напругою 35кВ, загальною встановленою потужністю 332,0МВА. Також на території області знаходяться 6 абонентських ПС-110кВ (219,8МВА) та 4 абонентських ПС-35кВ (16,8МВА).

Загальна довжина ліній електропередач – 25 611 км, кількість підстанцій – 5 815, загальна потужність трансформаторів – 2 108 МВА, площа постачання – 20,2 тис. кв. км. ПАТ «Волиньобленерго» обслуговує 340 000 фізичних та більше 7000 юридичних споживачів.

Основною проблемою електропостачання області є те, що на більшості існуючих електропідстанціях всіх рівнів напруг працює фізично та технологічно застаріле обладнання, що викликає відмови, ремонти та погіршення технологічних процесів, а значна кількість мереж відпрацювала свій нормативний ресурс. Так, на балансі ПАТ «Волиньобленерго» перебуває 23451 км повітряних і кабельних ліній 0,4-10 кВ, знос яких становить 89 відсотків. Характеристика технічного стану електромереж за останні роки свідчить про поступове збільшення їх зношеності (приріст до 1,3 - 1,7% в рік). Найбільш гострими проблемами в забезпеченні надійного електропостачання споживачів області є наявність 2852 км низьковольтних електромереж, побудованих в 60 - 70 роках минулого століття, які потребують повної заміни, а також незадовільний технічний стан обладнання ТП, РП 6-10 кВ (5752 шт.), яке повністю відпрацювало свій ресурс (70,9% від загальної кількості).

Побудова деяких ділянок мережі 35-110кВ на території Волинської області не відповідає нормативним вимогам, наприклад, магістраль ПЛ-110кВ «Ковель – Маляновичі – Луків – Любомль – Головне – Шацьк – Ст.Вижівка – Буцень – КС» (174,5км). В мережі 110-35кВ існують несекціоновані вимикачами ділянки ПЛ 110-35кВ. Деякі підстанції 110кВ мають одне джерело живлення: ПС «Ратне», ПС «Локачі», ПС «Горохів», ПС «Берестечко», ПС «Колки», ПС «Ківерці», ПС «Цумань».


Висновок

Потреби Волинської області в електроенергії на розрахунковий період покриватимуться за рахунок генерації електроенергії зовнішніми джерелами. Для збільшення маневрених потужностей і стабілізації управління режимами роботи об’єднаної енергетичної системи України та зважаючи на те, що блочне обладнання електростанцій значно зношено, фізично та морально застаріле та відпрацювало свій граничний ресурс, необхідно провести реконструкцію та модернізацію енергоблоків та заміну обладнання через моральне та фізичне зношення на Рівненській АЕС та на Добротвірській ТЕС. Завершити будівництво енергоблоку №9, потужністю 225МВт Добротвірської ТЕС-2; провести будівництво малої ГЕС на водосховищі Добротвірської ТЕС.

Для забезпечення надійного зовнішнього електропостачання області необхідно виконати нове будівництво електропідстанцій та ліній електропередач.
Газопостачання

На території Волинської області функціонує система транзитних і внутрішньообласних магістральних трубопроводів. Магістральні газопроводи I-го класу (> від 2,5 до 10,0 МПа вкл): “Івацевичі-Комарно (Дашава-Мінськ)“, “Івацевичі-Долина-ІІ,ІІІ”, “Турійськ-Луцьк-Рівне” та на півдні – гілка на АГРС “Луцьк” від м/г “Кам'янка-Бузька-Рівне”.

У складі об'єктів магістральних газопроводів побудовано дожимну компресорну станцію “Ковель”. На півдні області експлуатується Локачинське газове родовище. Нині на базі родовища працюють дві ГРС, розташовані в даному районі. Обсяг надходження природного газу власного видобутку в структурі споживання енергоносіїв у 2013 році становив 7,2 млн.м3. В межах області, як відгалуження від магістрального продуктопроводу у напрямку з Торжка на Броди і далі, розташовано продуктопровід у напрямку Білорусі повз міст Луцьк, Рожище, Ковель та смт Ратне з базами і резервуарним парком нафтопродуктів: “Ковельська“ і “Луцька“. На даний час цю ділянку продуктопроводу законсервовано і, частково, демонтовано. Перспективу його експлуатації остаточно не визначено. На території області виявлені проявлення нафти.

Газопостачання області здійснюється через 38 газорозподільних станцій (ГРС), розташованих на мережі відводів від внутрішньо-обласної системи магістральних газопроводів, і далі від ГРС – через систему міжселищних газопроводів на ГРП районних населених пунктів. Протяжність магістральних газопроводів, що перетинають територію області, складає близько 870 км. Газотранспортна система деяких районів потребує реконструкції у зв'язку із зносом або недостатньою пропускною спроможністю трубопроводів. При суттєвих темпах газифікації сільських населених пунктів, але все ще недостатній розвиненості внутрішньо-обласних магістральних розвідних і міжселищних розподільчих газопроводів, у ряді районів, взагалі не газифікованими залишаються два райони – Шацький та Любомльський. Маневицький район до 2011 року теж відносився до не газифікованих, проте станом на 01.10.2014 є 4 села, в яких проведено природний газ до осель мешканців. Всього не газифіковано 425 населених пункти, з них місто Любомль, 6 селищ та 418 сіл. На територіях, не забезпечених природним мережним газом, у т.ч. через наявність фактору рентабельності його споживання, використовуються інші, доступні для споживачів види енергоносіїв.

Обсяг споживання природного газу всього по області у 2013 році – 608,28 млн. куб метрів (найменше серед областей Західного регіону України), у т.ч. населенням – 352,2 млн. куб метрів. Показник використання газу природного до загального споживання у структурі окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти, склав 56,3 відсотка, газойлів (палива дизельного) – 18,3 відсотка, торфу паливного – 8,6 відсотка, вугілля кам’яного – 2,7 відсотка.

За структурою витрат природного газу по напрямках споживання – на перетворення в інші види енергії припадало 76,2 відсотка, на кінцеве споживання – 14,8 відсотка, втрати при розподілі, транспортуванні та зберіганні склали 9 відсотків.

В області усіма споживачами за 2013-й рік використано природного газу на 5,2 відсотка менше, ніж за 2012 рік.

Починаючи з 2004 року, на Волині було газифіковано 326 сіл, смт Любешів та місто Устилуг (у 2004 році – 38 сіл, у 2005 році – 25 сіл та селище, у 2006 році – 41 село та місто, у 2007 році – 44 села, у 2008 році – 42 села, у 2009 році – 37 сіл, у 2010 році – 51 село, у 2011 році – 10 сіл, у 2012 році – 27 сіл, у 2013 році – 11 сіл).

Станом на 01.10.2014 в області газифіковано 319777 квартир (в т.ч. – приватних будинків), з яких – 235687 газифіковано природним газом, а 84090 – скрапленим.

Рівень оснащення населення області лічильниками газу на 01.10.2014 становив 76,65 відсотка. Абоненти, які використовують газ на опалення і комунально-побутові потреби, оснащені приладами обліку газу на 99,7 відсотка.

Газифікованих тільки зрідженим газом: міст – 1, селищ міського типу – 6, сільських населених пунктів – 422. Газопостачання на базі використання ЗВГ відбувається з ГНС та ГНП області, в основному споживачів, територіально розташованих поза межами централізованого забезпечення природним мережним газом. Протягом 2013 року споживачам області було відпущено 1909 тонн скрапленого газу, у т.ч. населенню – 1031 тонна. ЗВГ надається споживачам автотранспортними засобами. Кількість споживачів ЗВГ має тенденцію до скорочення.

Висновок

Відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.12 № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу» постачання природного газу для потреб населення області, що проживає у квартирах та приватних будинках, здійснюватиметься за умови забезпечення його комерційного обліку:

для підігріву води та приготування їжі – з 1 січня 2016 року;

тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року.

Враховуючи загальний стан на ринку газопостачання України, а також беручи до уваги той факт, що газифікація регіонів України, у тому числі Волинської області, переважно здійснювалась відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 1001-р «Про добудову підвідних газопроводів», питання подальшої газифікації нових населених пунктів області вирішуватиметься лише після завершення реорганізації НАК «Нафтогаз України» і (прогнозовано) лише в рамках незавершених станом на 01.01.2014 проектів добудови підвідних газопроводів (14 населених пунктів).
Енергоефективність

В області поетапно впроваджуються заходи, передбачені Регіональною програмою підвищення енергоефективності області на 2011 – 2015 роки (затверджено рішенням обласної ради від 13 травня 2011 року № 6/13).

З період функціонування зазначеної програми органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання усіх форм власності здійснено значний обсяг робіт з підвищення енергоефективності регіону, та втілення заходів, спрямованих на зменшення використання природного газу і залучення альтернативних видів палива до паливно-енергетичного балансу області.

Так, в рамках виконання вищевказаної регіональної програми, у 2013 році в області впроваджено 1572 енергоефективні заходи, на реалізацію яких використано 167,1 млн. гривень. Розрахунковий економічний ефект становить 121,93 млн. гривень. Здійсненими заходами за звітний період забезпечено економію ПЕР в обсязі 74,15 тис. т.у.п.

У бюджетній сфері реалізовано 786 енергоефективних заходів, на що спрямовано 49,23 млн. гривень. Економія ПЕР у бюджетній сфері становила 11,2 тис. т.у.п., вартість яких 16,3 млн. гривень. У 2013 році в бюджетній сфері області використано природного газу на 4,4 відсотка менше, ніж у 2012 році.

За 2013 рік здійснено заміну 101 одиниці котельного обладнання. З цієї кількості 90 котлів (72 твердопаливні, 18 газоспоживаючих) встановлено у бюджетній сфері (у тому числі впроваджено 20 твердопаливних котлів, які замінили газоспоживачі котли).

В рамках реалізації другого етапу проекту Програми розвитку ООН в Україні та Європейського Союзу «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», за ініціативи громад, сільських рад, при фінансовій підтримці райдержадміністрацій та облдержадміністрації у 2013 році впроваджувався 61 енергозберігаючий мікропроект в закладах бюджетної сфери загальною вартістю майже 9,4 млн. гривень. В проекті беруть участь Володимир-Волинський, Іваничівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Локачинський, Луцький, Любомльський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський, Турійський та Шацький райони.

У рамках реалізації основної концепції залучення приватних інвесторів до втілення енергоефективних проектів у галузі виробництва та постачання теплової енергії та завдяки прийняттю постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 453 «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів», для потреб теплопостачання бюджетних закладів області заплановано до кінця 2014 року провести реконструкцію 20 газоспоживаючих котелень із встановленням твердопаливних котлів. Розрахунковий обсяг вивільнення природного газу після реалізації вказаних проектів – 2,6 млн. метрів кубічних. Також аналогічні приватні інвестиційні проекти реалізовуються у 2014 році в трьох закладах бюджетної сфери, теплопостачання яких здійснювалось від старих твердопаливних котелень із низьким ККД.

Із вказаної кількості проектів, станом на 11 грудня 2014 року в області введено в експлуатацію 15 модернізованих об’єктів теплогенерації (12-и газоспоживаючих та 3-х твердопаливних).

Станом на 01.10.2014 теплопостачання житлово-комунального господарства (у тому числі опалення житлового фонду) та закладів бюджетної сфери області здійснюється 869 котельнями, з них працюють на газовому паливі – 381 котельня, 134 котельні використовують вугілля та 354 котельні – альтернативні види палива (торфобрикети та тирсобрикети, дрова та відходи деревообробного виробництва).

У 2014 році в 32-х газових котельнях замінено 20 одиниць котельного обладнання на газовому паливі з низьким коефіцієнтом корисної дії (80-82%) та встановлено 12 котлів сучасних моделей на альтернативних видах палива.

Крім того, в 20-х котельнях, що працюють на альтернативних видах палива, здійснено заміну 22-х одиниць котельного обладнання застарілих моделей (встановлені у 90-х роках минулого століття, ККД=60-62%). У зазначених котельнях встановлювалися сучасні котли з ККД біля 80 відсотків.

Всього за січень-вересень 2014 року здійснено заміну 54 одиниці котельного обладнання, на що використано 9,5 млн. гривень. З цієї кількості 37 котлів (21 твердопаливних, 16 газоспоживаючих) встановлено у бюджетній сфері. На цю мету спрямовано 4 млн. гривень.
Висновок

В області актуальним є:

проведення комплексу робіт з метою забезпечення майже повної відмови від споживання природного газу на об’єктах бюджетної та житлово-комунальної сфери і переведення їх на використання альтернативних видів палива;

стимулювання населення області до енергоефективності у власних помешканнях;

завершення робіт із влаштування енергоефективного освітлення у закладах бюджетної сфери області;

вирішення питання створення централізованої логістичної системи забезпечення потреб споживачів області в альтернативних (місцевих) видах палива.



4.4 Житлово-комунальне господарство

Водопостачання

Забезпечення споживачів питною водою здійснюють 34 підприємства, у т.ч. 5 спеціалізованих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, що створені у містах Луцьку, Ковелі, Нововолинську, Володимирі-Волинському та Ківерці (водовідведення), в інших містах і селищах міського типу цю діяльність здійснюють районні і селищні виробничі управління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ), комунальні підприємства (КП).

У цілому в області централізованим водопостачанням охоплено 11 міст (100 %), 18 селищ міського типу (82 %) та 214 сіл (20 %). У всіх населених пунктах вода подається цілодобово.

Для питних потреб населення області використовується вода виключно з підземних джерел водопостачання. Функціонують 40 централізованих водозаборів. На даних водозаборах діє 194 свердловини.

За 2013 рік загальний обсяг води, яка була подана у мережу, становить 29,79 млн.м3 у рік, що на 1,36 млн.м3 у рік більше у порівняні з 2012 роком (28,43 млн.м3 у рік ). Відпущено води усім споживачам за 2013 рік 20,95 млн. м3 у рік , що на 0,12 млн. м3 у рік більше у порівнянні з 2012 роком (20,83 млн. м3 у рік ). Витік та невраховані втрати води за 2013 рік склали 8,8 млн. м3 у рік, що на 1,2 млн. м3 більше у порівнянні з 2012 роком ( 7,6 млн. м3 у рік).

Головним проблемним питанням у забезпеченні населених пунктів області якісною питною водою є незадовільний стан водопровідних мереж. Із загальної їх протяжності – 1108,9 км повністю замортизовано та знаходиться у аварійному стані 419,3 км, що становить 37,8 відсотка.

Фактична зношеність основних фондів підприємств, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення становить 61 відсоток.

Нижче наведено перелік об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства, фактична зношеність яких перевищує 50 відсотків та експлуатація яких може привести до аварійної ситуації:

каналізаційний напірний колектор діаметром 1000 мм довжиною 2,4 км від КНС-5 до КНС-1 у м. Луцьку (введений в експлуатацію в 1969 році, стан зношеності 80 відсотків);

каналізаційний напірний колектор діаметром 730 мм довжиною 3,2 км від КНС-2 до КНС-1 у м. Луцьку (введений в експлуатацію в 1982 році, стан зношеності 60 відсотків);

водогін першого підйому від артсвердловин до Дубнівської площадки водопідготовки діаметром 300 мм довжиною 2,8 км, діаметром 400 мм довжиною 3,2 км, діаметром 600 мм довжиною 5,3 км у м. Луцьку (введений в експлуатацію в 1968 році, стан зношеності 70 відсотків).

напірний водогін від Південного водозабору до м. Нововолинська діаметром 426 мм довжиною 6 км (введений в експлуатацію в 1963 році, стан зношеності 100 відсотків);

каналізаційні очисні споруди у м. Ковелі (введені в експлуатацію в 1976 році, стан зношеності 60 відсотків).

Водопостачання сільських населених пунктів з підземних водоносних горизонтів здійснюється як централізовано, так і децентралізовано за допомогою індивідуальних свердловин та шахтних колодязів. Частина свердловин сільської місцевості є безгосподарською, або вийшли з ладу. Вони стають джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів, особливо там, де вони розташовані поблизу з джерелами забруднення і не мають герметизації та потребують тампонажу.

Для розвитку та поліпшення стану водопровідно-каналізаційного господарства на забезпечення заходів Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006 - 2020 роки в області затверджена рішенням обласної ради від 21.12.2012 №14/13 регіональна програма «Питна вода Волинської області» на 2012-2020 роки (далі - Програма).

На забезпечення виконання заходів Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006 - 2020 роки у 2011році були виділені кошти субвенцій з державного бюджету в сумі 9,652 млн. грн. та 3,286 млн. грн. – з місцевого бюджету, що дало змогу:

комунальному підприємству «Луцькводоканал» провести реконструкцію систем знезараження питної води на станції водопідготовки Дубнівського водозабору у м. Луцьку;

виконати перший етап модернізації технологічної системи станції водопідготовки м. Луцьк;

комунальному підприємству „Ковельводоканал” провести реконструкцію фільтрів знезалізнення питної води на станції другого підйому в м. Ковелі;

ввести в експлуатацію новозбудовану станцію знезалізнення питної води для населення Гіркополонківської та Баївської сільських рад Луцького району.

У 2012-2013 роках фінансування об’єктів з державного бюджету відповідно до Програми не здійснювалося.

Слід зазначити, що без державної підтримки здійснити реконструкцію та розвиток централізованого водопостачання та водовідведення у містах та селищах неможливо.



Існуючі проблеми:

незадовільний екологічний стан окремих підземних джерел питного водопостачання (підвищені концентрації заліза, органолептичних показників);

незадовільний технічний стан і зношеність значної частини основних фондів систем питного водопостачання та водовідведення;

застосування застарілих технологій та обладнання в системах питного водопостачання і водовідведення міських та інших населених пунктів;

висока енергоємність обладнання, встановленого на об’єктах централізованого питного водопостачання та водовідведення;

обмеженість інвестицій та дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, утримання в належному технічному стані та експлуатації систем питного водопостачання та водовідведення;

недостатність фінансування Програми за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів місцевих бюджетів ( на умовах співфінансування з урахуванням заходів, які фінансуються у рамках регіональних та галузевих програм і проектів, що реалізуються).

Висновок

Розв’язати проблему можливо шляхом:

фінансування Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки;

охорони та раціонального використання джерел питного водопостачання;

доведення якості питної води до вимог державних стандартів;

завершення розпочатого будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів позаплощадкового водопостачання населених пунктів області;

будівництва нових та реконструкції існуючих локальних систем водопостачання;

проведення тампонажу недіючих та безгосподарних свердловин;

проведення реконструкції, технічного переоснащення та будівництва нових (при необхідності) водоочисних споруд із впровадженням сучасних методів очистки (багатоступеневих);

реконструкції та заміни на екологічно безпечні методи знезараження питної води (гіпохлорид натрію, ультрафіолетові лампи);

здійснення заміни та санації зношених мереж для запобігання витоків з систем водопостачання з використанням нових матеріалів та методів відновлення трубопроводів;

зниження енергоємності системи водопостачання;

введення 100-відсоткового обліку та забезпечення раціонального споживання води;

розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення в містах і селищах міського типу області;

створення для сільської місцевості районних централізованих відомчих лабораторій (оснащених сучасним контрольно-аналітичним обладнанням) для здійснення контролю за якістю питної води ;

проведення модернізації насосного обладнання з встановленням регуляторів обертів електродвигунів для економного використання електроенергії.


Водовідведення

Централізованим водовідведенням забезпечено 9 міст (81,8 %), 18 селищ міського типу (81,8 %) та 48 сільських населених пунктів (4,6 %).

За 2013 рік зібрано стічних води 22,13 млн. м3 у рік, що на 2,28 млн. м3 у рік більше у порівнянні з 2011 роком (19,85 млн. м3 у рік).

В області функціонує 35 каналізаційних очисних споруд, із них 21 потребує реконструкції та капітального ремонту. Каналізаційне господарство нараховує 216 насосів, з яких 86 (39,8 %) потребують заміни.

Із загальної протяжності каналізаційних мереж – 787,3 км повністю замортизовано та знаходиться у аварійному стані – 221,6 км, що становить 28,2 відсотка. Цей показник у порівнянні із 2012 роком (28,3%) на 0,1 відсоткового пункта зменшився.

Практично всі очисні споруди каналізації збудовані до 1990 року на технологіях, розроблених у 60-70 роках минулого століття, і на даний час вимагають реконструкції, а в окремих населених пунктах – будівництва нових.

Для вирішення ряду питань із забезпечення охорони водних ресурсів від забруднення в області діє Регіональна екологічна програма «Екологія 2011 - 2015 та прогноз до 2020 року», що затверджена рішенням обласної ради від 28 грудня 2010 року № 2/42.

Спорудження, оптимізація та реконструкція централізованих систем водовідведення є одним із пріоритетних завдань соціально-економічної політики держави та важливим фактором зниження соціальної напруженості в суспільстві.


Існуючі проблеми

Незадовільна екологічна ситуація, яка потребує відтворення водних ресурсів та їх захисту від забруднення та виснаження.

Надмірне навантаження на водні об’єкти внаслідок скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод, що призводить до кризового зменшення їх само відтворювальних можливостей.

Незадовільний технічний стан та зношеність основних фондів систем водовідведення, висока енергоємність та високий ступінь аварійності централізованих систем водовідведення.


Висновок

Комплексне розв’язання проблем потребує:

збільшення обсягу будівництва та реконструкції централізованих систем водовідведення у результаті залучення коштів державного і місцевих бюджетів, забудовників та інших інвесторів;

перегляд планів та розроблення комплексних програм розвитку централізованих систем водовідведення населених пунктів з урахуванням нових видів і методів їх спорудження;

підвищення відповідальності користувачів централізованих систем водовідведення за їх належну експлуатацію та утримання, недопущення використання таких систем не за призначенням;

розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водовідведення в містах і селищах міського типу області.

проведення робіт із будівництва систем водовідведення та реконструкції мереж каналізації відповідно до визначених пріоритетів.
Питома вага мереж житлово-комунального господарства,

які знаходяться в аварійному стані

Житлове господарство

В області експлуатується 3616 житлових будинків різних форм власності загальною площею 5455,7 тис.кв.м, з них 3116 будинків (86,2 %) загальною площею 3485,6 тис.кв.м (63,9 %) експлуатують житлово-комунальні підприємства області.

Житлові будинки за роками побудови розподіляються наступним чином:

побудовані до 1919 року - 0,3 відсотка;

1920 – 1960 роки - 29 відсотків;

1961 - 1980 роки - 42,5 відсотка;

1981 - 1990 роки – 11,2 відсотка;

1991 – до даного часу – 17 відсотків.

Для створення конкурентного середовища на ринку послуг з управління та утримання багатоквартирного житлового фонду, забезпечення належного утримання майна багатоквартирних будинків, захисту прав їх співвласників та підвищення відповідальності за його збереження і використання в області станом на 1 жовтня 2014 року створено 433 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), які обслуговують 452 житлові будинки загальною площею 904,5 тис.кв.м, що становить 16,6 відсотка від загальної площі багатоквартирного житлового фонду.

У м. Луцьку створена Асоціація ОСББ “Лучани”, а в м. Нововолинську – Асоціації ОСББ “Містечко”, «Граніт-НВ», «Жовтневе», до яких входить декілька об’єднань.

З метою забезпечення умов для прискорення впровадження інституту ефективного власника житла, формування конкурентного середовища на ринку комунальних послуг рішенням обласної ради від 21 грудня 2012 року № 14/14 затверджена Програма сприяння діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Волинській області на 2013 - 2015 роки.

У 2013 році відбулася перша установча конференція голів ОСББ області, на якій створено обласну раду голів ОСББ як добровільний консультаційно-дорадчий орган з питань функціонування ОСББ в області, прийняте Положення про її діяльність.

Програми сприяння діяльності ОСББ розроблені і затверджені Володимир-Волинською, Луцькою та Нововолинською міськими радами. Рішенням районної ради така Програма на 2014 - 2017 роки затверджена у Маневицькому районі.

У 2014 році на реалізацію заходів місцевих Програм підтримки діяльності ОСББ міським бюджетом Луцька та Нововолинська використано уже 1509,7 тис. гривень.

До обслуговування житлового фонду залучено 3 приватні підприємства, які обслуговують 162 житлових будинки загальною площею 815,1 тис.кв.м, що становить 14,9 відсотка від загальної площі багатоквартирного житлового фонду.

Станом на 1 грудня 2014 року в області нараховується 69 гуртожитків різних форм власності, з них 41 гуртожиток загальною площею 86,7 тис.кв.м. знаходиться у власності відповідних територіальних громад, 26 – у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, сільськогосподарських підприємств, 2 – у державній власності (один підлягає передачі у власність територіальної громади, один пустує). Крім цього в області налічується ще 10 гуртожитків Міноборони і Міністерства внутрішніх справ України (державна власність), на які не поширюється дія Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”. Із 41 гуртожитку, що знаходяться у власності територіальних громад, у 35 гуртожитках проводиться приватизація займаного житла мешканцями, з них у двох гуртожитках – приватизація житлових приміщень завершена повністю.

Рішенням обласної ради від 21 грудня 2012 року № 14/15 затверджена Програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад Волинської області на 2012-2015 роки, якою передбачено передачу у власність відповідних територіальних громад двох гуртожитків державної форми власності. Гуртожиток в смт Ратне переданий у комунальну власність у 2013 році. Інший гуртожиток, що перебуває на балансі ВАТ «Мостобуд» Мостозагін №60», Луцька міська рада мала наміри прийняти у власність територіальної громади у 2014 році, проте на 01.01.2015 року він не прийнятий. Балансоутримувач гуртожитку подав судові позови про виселення окремих громадян з гуртожитку. Після завершення розгляду справ в апеляційному суді, балансоутримувач буде передавати зазначений гуртожиток у власність територіальної громади. Рішення Луцької міської ради про погодження прийняття гуртожитку в комунальну власність прийняте.

Протягом 2010 - 2013 років у власність відповідних територіальних громад області прийнято 15 гуртожитків, двом з них після проведеної реконструкції надано статус житлового будинку.

В області нараховується 14 гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) і які підлягають передачі у власність територіальних громад за умови попередньої повної компенсації вартості гуртожитку або безоплатно, за умови згоди на це власника гуртожитку. Одним із шляхів реалізації мешканцями цих гуртожитків конституційного права на житло відповідно до Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” є приватизація житла за умови передачі їх у власність територіальних громад.
Проблеми

Для вдосконалення роботи з питань створення і функціонування ОСББ на законодавчому рівні необхідно врегулювати окремі питання, зокрема:

про експлуатацію внутрішньобудинкових систем газопостачання, експлуатацію димовентиляційних каналів, визначення відповідальних за газову безпеку та порядок обслуговування електричних мереж;

щодо обов’язкового створення ОСББ в новозбудованих житлових будинках;

розробити та прийняти єдиний порядок оформлення прибудинкових територій багатоквартирних будинків об’єднанням співвласників та житлово-будівельним кооперативом.

На державному і на місцевому рівнях необхідно передбачати пільгове кредитування ОСББ для проведення ремонтних робіт та термомодернізації житлових будинків.

Для прискорення процесу передачі гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), необхідно внести зміни до Закону України “Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки”, зазначивши перелік таких гуртожитків.

Забезпечити щорічне виділення коштів з державного бюджету на компенсацію вартості гуртожитків, що були включені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) для їх передачі у власність територіальних громад.



Висновок

Нестача фінансових ресурсів стримує технічне переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвиток комунальної інфраструктури області.

Фізичний знос основних конструктивних елементів житлових будинків, особливо інженерних мереж, призводить до збільшення витрат енергоносіїв, необхідності збільшення коштів для проведення капітальних та поточних ремонтів житлового фонду.

В економічній площині пріоритетними напрямками в житлово-комунальній галузі залишаються:

контроль за встановленням економічно-обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги;

оплата у повному обсязі усіма категоріями споживачів житлово-комунальних послуг;

недопущення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах житлово-комунальної галузі.
4.5 Освітня інфраструктура

Дошкільна освіта

Станом на 01.01.2014 року в області функціонувало 413 дошкільних навчальних закладів та 57 навчально-виховних комплексів, у яких виховується 37308 дітей. Показники охоплення освітою у ДНЗ дітей віком від 3 до 6 (7) років становлять 70,3 відсотка (міста – 90,7%, сільська місцевість – 55 %), усіма формами здобуття дошкільної освіти охоплено усього 79 відсотків (міста – 94 %, сільська місцевість – 64 %). 100 відсотків дітей 5-річного віку охоплені дошкільною освітою.
Охоплення дітей дошкільними закладами



Загальна середня освіта

В області функціонує 769 денних, 3 вечірні загальноосвітні школи системи освіти, 2 школи інших міністерств і відомств та 1 приватна школа.

У денних загальноосвітніх школах області за різними формами навчання здобуває освіту 124273 учні (119176 учнів за класно-урочною формою).


Професійно-технічна освіта

Мережа професійно-технічної освіти Волинської області становить 22 навчальні заклади державної форми власності, з яких 19 – професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ), що знаходяться в оперативному управлінні управління освіти і науки та 3 навчальні заклади, що є структурними підрозділами вищих навчальних закладів (ВНЗ).

Підготовка робітничих кадрів здійснюється для галузі будівництва у 7 навчальних закладах; для промисловості – у 9 навчальних закладах; для сільського господарства – у 6 навчальних закладах.

Крім того, підготовку робітничих кадрів здійснюють 37 ПТНЗ різних форм власності та підпорядкування: 15 автомобільних шкіл, 5 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, 6 ВНЗ ІІ акредитаційного рівня, 2 загальноосвітні школи та інші. Функціонують 2 установи: навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Волинській області та Волинський державний центр естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

В усіх професійно-технічних навчальних закладах області щорічно навчається понад 10 тис. учнів. Навчання проводиться більш як зі 102 робітничих професій та 8 спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”; 66 відсотків учнів одночасно із професією здобувають повну загальну середню освіту, 70 відсотків здобувають дві та більше професій, що підвищує мобільність випускників на ринку праці.

Вища освіта

Вищі навчальні заклади Волині забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для всіх соціальних сфер регіону. Характерна для останніх років тенденція розширення міжнародних контактів ВНЗ сприяє інтеграції вітчизняної освіти до європейського наукового співтовариства, створює умови для впровадження нових освітніх технологій, що підвищує рівень фахової підготовки випускників, якість науково-дослідних робіт, розширює можливості залучення іноземних інвестицій у різноманітні програми.

На сьогодні спеціалістів з вищою освітою готують 26 вищих навчальних закладів, у тому числі: І-ІІ рівня акредитації – 20 та ІІI-ІV рівня акредитації – 6.


Позашкільна освіта

З метою надання додаткових освітніх послуг та організованого проведення дозвілля в області станом на 01.01.2014 року працювало 119 позашкільних навчальних закладів, у яких навчалося 70 140 учнів (59,6%):

60 позашкільних навчальних закладів системи галузі освіти, у яких навчалося 57 098 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що становить 47,9 відсотка від загальної чисельності дітей шкільного віку, без врахування чисельності дітей, які навчаються за індивідуальною формою навчання (у 2013 році 35,5%),

37 позашкільних навчальних закладів системи галузі культури, у яких навчалося 7 779 учнів (6,5%),

22 позашкільних навчальних заклади системи молоді та спорту, у яких навчалося 5 263 учні (4,4%).
4.6 Культура і туризм

Культура

Основними завданнями в галузі культури області є забезпечення реалізації прав громадян на доступ до інформації, здобуття мистецької освіти, залучення до культурних цінностей і духовних надбань, створення умов для функціонування базової мережі закладів культури місцевого рівня, надання якісних культурних послуг для всіх верств населення, особливо дітей та юнацтва, державна підтримка професійного мистецтва; збереження та актуалізація нематеріальної культурної спадщини, розвиток народних художніх ремесел; забезпечення охорони, збереження і використання культурної та археологічної спадщини.

Станом на 01.01.2014 року у Волинській області сформована базова мережа закладів культури і мистецтва. Це, зокрема:

- 668 клубів і будинків культури, при яких діє 3197 клубних формувань, з них 875-для дітей, в яких беруть участь 36.9 тис. аматорів;

- 567 бібліотечних установ, які обслуговують 480,9 тисяч осіб, з них 241,4 тисячі – в сільській місцевості;

- 37 шкіл естетичного виховання (28 музичних, 3 художні, 6 шкіл мистецтв) та 11 їх сільських філіалів. Крім цього, функціонує 61 сільський клас навчання гри на різних інструментах. Контингент учнів складає 7,7 тис. вихованців;

- 17 комунальних музеїв та 82 громадських музейних заклади, в т. ч. 5 – народних;

- 2 державних історико-культурних заповідники (у містах Луцьку та Володимирі-Волинському).

Вагому культурно-мистецьку та просвітницьку діяльність здійснюють 11 обласних культурно-мистецьких установ (обласна комунальна власність).

Під охороною держави перебуває 1535 пам’яток історії, монументального мистецтва, археології, містобудування та архітектури, в т.ч. 202 – національного значення, 1333 – місцевого значення.

Протягом останніх (2012 – 2014) років здійснено комплекс заходів по зміцненню матеріально-технічної бази, забезпеченню повноцінного функціонування наявної мережі закладів культури і мистецтва області, підтримці належного технічного стану приміщень.

Відновлено опалення у 31 закладах культури області (11 бібліотек, 19 клубів).

Проводилась належна робота з організації дозвілля населення і розвитку аматорського мистецтва, реалізації культурно-мистецьких проектів, вживалися заходи для поліпшення якості культурно - освітніх послуг, залучення до занять народною творчістю широких верст населення. Зокрема, реалізовано заходи згідно проекту “Волинь фестивальна”.

Набули широкого резонансу та масовості проведені дійства: музичний фестиваль “Ігор Стравінський і Україна”, міжнародні фестивалі «Берегиня», «Поліське літо з фольклором»; фестиваль мистецтв «Пісні Великої Волині»; (м. Луцьк), фестиваль народної культури “Українське коровай - сузір’я”, районні свята та фестивалі.

В рамках обласного фестивалю мистецтв “З Кобзарем у серці”, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка та Року Тараса Шевченка, у 2013- 2014 роках проведені творчі звіти аматорських колективів і окремих виконавців районів і міст області, фестивалі, конкурси, тематичні конференції, видання книг, збірок ,буклетів.

З метою виявлення і підтримки обдарованих дітей проведено обласні конкурси і фестивалі серед учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів з різних напрямків дитячого виконавства та обласні відбіркові тури всеукраїнських конкурсів, зокрема: за програмою Українського фонду культури “Нові імена України”, учнівської творчості “Об’єднаймося ж, брати мої...”, Всеукраїнський фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні “Володимир”.

Значна робота здійснюється книгозбірнями області з упровадження нових інформаційних технологій. В обласній науковій універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки продовжувалася діяльність Інтернет-центру, Центру європейської інформації, інформаційного центру «Вікно в Америку», регіонального тренінгового центру. Виконано гарантійні зобов’язання щодо матеріально-технічного стану бібліотечних установ 11 районних централізованих бібліотечних систем області, які стали переможцями ІІІ раунду конкурсу проектів програми “Бібліоміст” і отримали комп’ютерну техніку та мережеве обладнання. Волинська обласна бібліотека для дітей, як переможець ІV раунду конкурсу програми «Бібліоміст», отримала 10 одиниць комп’ютерної техніки. Всього з початку дії програми комп'ютеризовано 78 бібліотек області.

Підготовлено тематико-експозиційний план для створення експозиції Музею етнографії та народних промислів Волині у м. Луцьку.


Туризм

Волинська область володіє значними туристично-рекреаційними ресурсами. На території області під охороною держави перебуває 1534 об’єкти культурної спадщини, налічується 20 історичних населених місць, діють два історико-культурні заповідники, знаходиться 265 озер, 231 рекреаційна зона та три Національні природні парки (Цуманська пуща, Припять-Стохід, Шацький), достатньо розвинена мережа туристично-рекреаційних закладів. Виокремились провідні підприємства, які працюють над створенням власного туристичного продукту, інвестують кошти у розвиток власної матеріально-технічної бази.

На даний час працює більше 130 туристичних фірм (туроператорів та турагентів). Мережа санаторно-курортних і відпочинкових закладів області нараховує понад 200 установ, більше 300 садиб сільського зеленого туризму, 226 з яких у Шацькому районі.

Протягом попередніх років значні кошти державного та місцевого бюджетів було спрямовано на ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятках історії та культури - об'єктах туристичного показу. А саме відремонтовано та відреставровано: меморіальний музей В'ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району, Шляхетський будинок у Луцькому замку, будинок Ігоря Стравінського в Устилузі та Покровської церкви в с. Піддубці Луцького району. З метою розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури Шацького району за рахунок коштів державного бюджету здійснено будівництво дороги навколо оз. Світязь та каналізаційного колектора санаторію „Лісова Пісня”.

З 2010 року триває реалізація проекту «Волинь туристична», основною метою якого є формування спільних туристичних продуктів в межах територій історичної Волині (Рівненської, Волинської, Житомирської, Хмельницької та Тернопільської областей). Укладено угоду про гуманітарно-культурне співробітництво, яка регламентує спільне впровадження згаданого проекту. Продовжується робота щодо інформаційного наповнення веб-сайту „Волинь туристична” – www.volyntravel.com.ua, видано путівник та відзнято відеоролики, проведено ряд презентацій цього проекту.

Значна робота щодо інформування туристів, промоції краю поширенню інформації про його туристично-рекреаційні можливості здійснюється комунальними підприємствами «Центр туристичної інформації та послуг у м.Луцьку» та «Волинський екскурсійно-методичний центр».

У рамках Програми Прикордонного Співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013», яка фінансується Європейським Союзом, за участі організацій та установ Волинської області у 2013-2015 роках упроваджується 5 транскордонних проектів у галузі туризму на загальну суму 3,5 млн. євро. За ці кошти модернізується зоопарк у м. Луцьку; будується водолікувальний корпус санаторію матері й дитини «Пролісок» у с. Грем’яче Ківерцівського району; ведеться підготовка фахівців для туристичної сфери; прокладаються та маркуються піші, кінні, велосипедні та водні туристичні маршрути; укладено угоду про створення міжнародного туристичного кластера та спільної промоції бренду «Полісся».

З метою створення додаткових атракцій, туристичних подій, майже щорічно на Волині проходять: інтеркультурна феєрія «Ніч у Луцькому замку», фестиваль з екстремального водного туризму «Поліська регата», фольклорні фестивалі «Поліське літо з фольклором» та Берегиня, сучасного театрального мистецтва «Мандрівний вішак» та «Різдв’яна містерія», джазу «АртДжазКооперейшн» сільського туризму «Мальованка» та багато інших.



Висновок

Органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, установами та підприємствами області вживаються заходи для розвитку туристично-рекреаційної сфери, однак усі зусилля точкові та не містять комплексного характеру.

Уповільнює розвиток галузі недосконала нормативно-правова база.

Туристично-рекреаційні та лікувальні ресурси використовуються не в повній мірі.

Залишається велика кількість пам’яток історії та культури – об’єктів туристичного показу, що потребують проведення ремонтно-реставраційних робіт, встановлення туристичних знаків-вказівників до них та облаштування їх засобами для доступу людей з обмеженими фізичними можливостями.

Потребує активізації робота щодо промоції туристичних можливостей шляхом започаткування проведення щорічної міжнародної виставки «Волинський туристичний ярмарок», прес-турів та промо-турів, участі у більшій кількості виставкових заходів в Україні та закордоном.



4.7 Фізкультура і спорт

Станом на 01.01.2014 року у регіоні функціонує 42 дитячо-юнацьких спортивних школи та СДЮСШОР (проти 43 установ у 2012 році).

У позашкільних закладах спортивного спрямування культивується 25 видів спорту, з них 18 – олімпійських. Заняттями у спортивних секціях охоплено 12612 осіб (проти 11961 у 2012 році).

У ШВСМ функціонують відділення з 7 видів спорту. Всього до занять залучено 113 осіб (основний склад 76/перемінний 37) проти 109 у 2012 році.

У 2013 році вихованцями ШВСМ завойовано 22505 залікових очок (проти 28157 у 2012 році).

На території області функціонує 3543 спортивних об`єкти (проти 3547 у 2012 році). З них: 31 – стадіон; 446 – спортивних зали; 7 – плавальних басейнів; 15 – тенісних кортів; 381 – футбольних полів; 1740 – спортивних майданчиків, в т.ч. – 42 майданчики з синтетичним покриттям; 555 – майданчиків з тренажерним обладнанням; 272 – приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, в т.ч. 112 – з тренажерним обладнанням.

Фінансове забезпечення галузі в регіоні:

2012 рік – 14032616 грн. з обласного бюджету;

2013 рік – 15468800 грн. з обласного бюджету.

За рахунок коштів обласного бюджету здійснюється фінансування (надається фінансова підтримка):



  • 3-х ДЮСШ, які є комунальними закладами;

  • 3-х ДЮСШ, засновниками яких є фізкультурно-спортивні товариства «Колос» та «Динамо» України;

  • ВО ШВСМ;

  • Регіонального центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»;

  • ВО ЦФЗН «Спорт для всіх»;

  • ВОР ФСТ «Колос»;

  • виплачуються стипендії та грошові винагороди.

Проблемні питання:

Підвищення рівня спортивної майстерності збірних команд області з видів спорту.

Удосконалення роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл області. Розвиток дитячо-юнацького спорту.

Підвищення ролі громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування у підготовці спортсменів високого класу (федерацій, ФСТ та відомств).

Зміцнення матеріально-спортивної бази галузі.
4.8 Соціальна сфера

Охорона здоров’я

За 2010 - 2013 роки в галузі охорони здоров’я області здійснено комплекс заходів щодо формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини, удосконалення вторинної (спеціалізованої) та модернізації третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.


Основні показники розвитку галузі охорони здоров’я

областей Західного регіону України

станом на 01 січня 2013 року






Кількість працюючих, осіб

Наявність лікарняних ліжок, одиниць

Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів, відвідувань за зміну

лікарів


середнього медичного персоналу

всього


на 10 тис. населення

Волинська

3868

10671

8456

18237

175,8

Рівненська

4694

12844

9864

28835

249,5

Івано-Франківська

8705

14847

11710

27180

197,1

Львівська

14479

27462

24209

48419

192,0

Тернопільська

5541

11619

9555

21222

197,6

Чернівецька

5738

9396

7466

17161

189,8

На першому етапі реформування:

- прийнято та реалізовано обласну програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги населенню, що дозволило суттєво покращити якість та доступність медичної допомоги населенню області на всіх її рівнях;

- створено центри первинної медико-санітарної допомоги;

- розроблено проекти планів-схем шести госпітальних округів.

Станом на 01.01.2014 року в системі охорони здоров’я Волинської області функціонувало 47 лікарняних закладів, що надають стаціонарну допомогу населенню, в т.ч. 15 центральних районних лікарень, 7 районних лікарень, 4 дільничних лікарні, 4 міські лікарні, 2 пологових будинки, 2 психіатричні лікарні, 3 туберкульозні лікарні для дорослих, 1 обласна інфекційна лікарня для дорослих, 1 обласна клінічна лікарня для дорослих, 1 обласна клінічна дитяча лікарня, 1 дитяча міська лікарня, 1 госпіталь для ІВ, 1 обласна лікарня “Хоспіс”, 3 обласні диспансери – протитуберкульозний, онкологічний, наркологічний та 1 міський шкірно-венерологічний диспансер.

Крім того, в області функціонує будинок дитини для дітей з ураженням нервової системи на 60 ліжок та 3 санаторії на 400 ліжок: для дорослих, хворих на туберкульоз – 100 ліжок, для дітей, хворих на туберкульоз – 200 ліжок, санаторій неврологічного профілю для дітей з батьками на 100 ліжок.

У 2013 році в області створено та функціонує 15 самостійних центрів первинної медико-соціальної допомоги. До складу Центрів, як структурні підрозділи, ввійшли 120 лікарських амбулаторій (85 сільських та 35 міських), у т.ч. 32 з них новостворені та 712 ФАПів.

Як результат реорганізації, в області зменшилась кількість амбулаторно-поліклінічних закладів і складає відповідно 138. З них 33 поліклініки (амбулаторії, жіночі консультації), що входять до складу лікарняних закладів, 5 диспансерів, 15 ЦПМСД, 3 самостійні поліклініки для дорослих, 1 госпрозрахункова поліклініка, 6 стоматологічних поліклінік, дитяча поліклініка, обласний центр по профілактиці та боротьбі зі СНІД, 3 лікарських та 15 фельдшерських здоровпунктів, 52 ФАПи.



Загальна потужність ліжкового фонду області станом на 01.01.2014 року становила 8613 ліжок, з яких: 8153 лікарняних, 400 ліжок санаторних, 60 ліжок в будинку дитини. Стаціонарну допомогу населенню області надавали 47 лікарняних заклади, в яких розгорнуто 8153 ліжок. Відповідно зі скороченням кількості ліжок зменшився і показник забезпеченості ними на 10 тис. населення, рівень якого становив 78,6 в 2013 році проти 79,2 у 2012 році (Україна 2013 – 80,5).

Динаміка мережі стаціонарних закладів та число ліжок


Типи закладів

Число закладів

В них ліжок

2011

2012

2013

2011

2012

2013

Обласні заклади

7

7

7

2413

2413

2413

Міські лікарні

4

4

4

1083

1083

1073

Дитячі міські лікарні

1

1

1

45

45

45

Туберкульозні лікарні

3

3

3

220

220

220

Центральні районні лікарні

15

15

15

3006

2991

2996

Районні лікарні

7

7

7

341

341

341

Дільничні лікарні

11

7

4

128

78

30

Пологові будинки

2

2

2

330

330

330

Диспансери з ліжками

4

4

4

705

705

705

Всього

54

50

47

8271

8206

8153

За останні роки зберігається тенденція скорочення середнього терміну перебування хворого на ліжку: з 12,2 дня в 2008 році до 11,5 дня в 2013 році (Україна 2013 – 11,85 дня).

В 40 амбулаторно-поліклінічних закладах області у звітному році було розгорнуто 1452 ліжка денних стаціонарів та 100 ліжок денного стаціонару для осіб з розладами психіки та поведінки.

Забезпеченість ліжками денних стаціонарів (без ліжок психіатричного профілю) на 10 тис. населення по області становить 14, що менше середньо- українського показника на 11,9 відсотка (Україна 2013 – 15,9).

У системі охорони здоров’я Волинської області на кінець 2013 року було зареєстровано 4474,75 штатних лікарських посад, що в перерахунку на 10 тисяч населення становить 43,1 (Україна 2013 – 50,7).
Забезпеченість населення штатними, зайнятими посадами



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал