Аналітична частина (соціально-економічний аналіз) Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року вступ



Сторінка14/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.52 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

8.ЕКОЛОГІЯ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
8.1. Стан атмосферного повітря.

За даними обласного управління статистики у в 2013 році в атмосферне повітря надійшло 48,5 тис. тонн шкідливих речовин. Порівняно з 2012 роком, загальний обсяг шкідливих речовин, які потрапили в повітря, зменшився на 4,0 % через зменшення обсягів виробництва підприємств області. Відповідно зменшилась щільність викидів і становила 2,4 тонни на 1 км2 території, що на 0,1 т менше, ніж у попередньому році. На кожного мешканця області в середньому припало по 46,6 кг шкідливих речовин проти 48,5 кг в попередньому році.

Головними забруднювачами атмосфери, як і в попередні роки, були пересувні засоби, від яких в повітря надійшло більше 90,9 відсотків загального обсягу викидів, і при цьому понад 65% – це викиди автотранспорту громадян.

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в повітря надійшло 41,8 тис. тонн шкідливих речовин, що на 1,3 тис. тонн менше, ніж у 2012 році, переважна частина з яких 38,1 тис. тонн (або 90,9%) – це викиди автомобільного, 2,2 тис. тонн (або 5%) – виробничої техніки та 1,6 тис. тонн (або 4,1%) - залізничного транспорту.

Якщо в середньому в розрахунку на одного жителя області припадає по 40,2 кг викидів від пересувних джерел, то у місті Луцьку та Ковелі відповідно по 56,3 і 61,5 кг. Щільність викидів на 1 км2 території області від транспорту та виробничої техніки становив 2,1 тонни, а у містах Луцьку і Нововолинську – 267,8 та 86,8 тонни.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2009-2013 р.р. наведені в таблиці.2.1


Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2009

57,1

7,6

49,5

2800

55,1

2010

57,2

8,2

49,0

2800

55,2

2011

52,8

7,6

45,2

2600

50,9

2012

50,4

7,3

43,1

2500

48,5

2013

48,5

6,6

41,8

2400

46,6

Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалося повітря під час експлуатації транспортних засобів, були оксид вуглецю (69,8% загального обсягу) і сполуки азоту (15,9%).

У загальному обсязі викидів від стаціонарних джерел забруднення переважають метан, речовини у вигляді твердих суспендованих частинок та оксид вуглецю.

У сумарній кількості шкідливих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 3 та 0,2 тис.т або майже 50 відсотків загального обсягу. Крім того, від стаціонарних джерел в атмосферу потрапило 565,9 тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в містах обласного підпорядкування, подано нижче
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т





2000

2009

2010

2011

2012

2013

Всього,

10,3

7,6

8,2

7,6

7,3

6,6

м.Луцьк

2,1

0,8

1,03

0,9

0,9

0,9

м.Нововолинськ

2,8

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

м.Ковель

1,7

0,2

0,2

0,1

0,1

0,2

м.Володимир-Волинський

0,5

0,2

0,34

0,4

0,2

0,2


Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

Спостереження за радіаційним забрудненням атмосфери є важливою та найоперативнішою ланкою в системі моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Система спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери є невід’ємною частиною національної радіаційної безпеки.

На території Волинської області контроль за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря здійснює Волинський обласний центр з гідрометеорології на шести метеостанціях, які знаходяться в містах Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, смт Любешів, Маневичі та с. Світязь.

За рівнем природної радіоактивності проводяться спостереження приладами ДБГ-06Т та ДРГ-01Т та планшетні спостереження (крім м Ковель).

Протягом 2013 року перевищення радіаційного забруднення атмосферного повітря не виявлено, рівень природного фону за рік становив 9-19 мкР/год. Найбільший рівень потужності експозиційної дози гама-випромінювання було зафіксовано на М Володимир-Волинський (18 мкР/год), мінімальний - на М Світязь (9 мкР/год).

У порівнянні з 2012 роком, середньорічні та максимальноразові значення гама-фону коливалися у межах 1-2 мкР/год, залишаючись значно нижче рівня природного фону.
8.2. Екологічна ситуація в галузі водокористування

Водокористувачами області щорічно на різні потреби забирається 80-90 млн.м3 води, в тому числі: з підземних водоносних горизонтів 50-60 млн.м3.

Галузями економіки щорічно використовується близько 20-25 млн.м3 поверхневих вод або 0,2-0,4 % від загального об’єму річкового стоку, та 40-45 млн.м3 підземних вод, що складає приблизно 35-40 % від їх розвіданих запасів.

Стан водних ресурсів у кількісному відношенні дозволяє їх використання в економіці в необхідних обсягах. Однак, якісні характеристики, як поверхневих так і підземних вод в умовах постійного антропогенного навантаження, бажають бути кращими. Причини – застарілі технології на очисних спорудах більшості міст та селищ області.

Для покращення якості води в річках та недопущення подальшого забруднення водних екосистем, необхідно впроваджувати нові технології очистки зворотних вод, здійснювати посилений контроль за господарською діяльністю на водних об’єктах та на землях водного фонду в прибережних захисних смугах, не допускати несанкціонованих скидів стічних вод у водоприймачі.

В області повільно здійснюється модернізація очисних споруд на підприємствах комунального господарства, особливо в малих містах і селищах міського типу. Причина – недостатнє фінансування. Один із шляхів вирішення – реформи в місцевому самоврядуванні.



Висновок

Область має достатню кількість водних ресурсів для потреби життєдіяльності населення та господарського комплексу.

Потребують поліпшення якісні характеристики води шляхом:

недопущення подальшого забруднення водних екосистем;

впровадження нових технологій очистки зворотних вод;

здійснення посиленого контролю за господарською діяльністю на водних об’єктах та на землях водного фонду в прибережних захисних смугах, не допускати несанкціонованих скидів стічних вод у водоприймачі.


Підтоплення

Область розташована на території з близьким природним заляганням ґрунтових вод, має розвинену річкову мережу протяжністю 3,6 тис. кілометрів. Більшість річок протікають з півдня на північ, мають повільну течію, що пов’язано з незначним зниженням поверхні області на північ. Інтенсивне сніготанення та тривала дощова погода в окремі роки призводять до того, що річки Волинської області виходять з берегів на заплави, затоплюючи і підтоплюючи сільськогосподарські угіддя, присадибні ділянки, будинки та господарські будівлі.

Затоплення і підтоплення територій, руйнування берегів річок при проходженні паводкових вод в умовах неефективної роботи внутрішньогосподарських меліоративних каналів спричиняє деградацію ґрунтів, загибель існуючого рослинного і тваринного біорізноманіття, заболочення заплавних земель, постійно стає причиною виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, наслідком яких є підтоплення сільськогосподарських угідь товаровиробників та особистих селянських господарств.

На відшкодування завданих збитків спрямовувався значний фінансовий ресурс. Так, у 2009 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 793 “Про виділення коштів для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося у Ратнівському, Старовижівському та Турійському районах Волинської області”, виділено для проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійного лиха 9 млн. гривень з резервного фонду державного бюджету. У зоні постійного підтоплення перебувають чотири райони із 16, зокрема: Любешівський, Камінь-Каширський, Маневицький, Ратнівський, а також періодично підтоплюються окремі території у всіх інших районах.

У 2010 році розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 № 311-р на фінансування заходів, спрямованих на запобігання можливому затопленню територій внаслідок льодоходу, повені та паводків за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету області було виділено 434 тис. гривень. У 2011 році сума виділених коштів з резервного фонду державного бюджету становила 22487,8 тис. грн. (розпорядження Уряду від 11.05.2011 № 384-р), у 2012 році – 12,021 млн. грн. (розпорядження Уряду від 25.07.2012 № 533-р), у 2013 році – 20 млн. грн. (розпорядження Уряду від 03.07.2013 № 472-р).

Негативні наслідки повеней і паводків в поліських районах області завдають значних збитків економіці області, що сягають щороку до


70 млн. гривень.

На формування частих високих паводків та їх масштабності впливають різкі коливання температури повітря в зимовий період (від -320С до +100С) та значна кількість опадів в окремі періоди року, незначні ухили території, зменшення пропускної здатності русел річок і їх заплав внаслідок заростання та їх замулення, незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських меліоративних каналів та ін. В сукупності усі ці фактори значно уповільнюють або взагалі унеможливлюють на окремих ділянках поверхневий стік.

На протязі останніх 50-ти років в поліських районах спостерігались 13 великих паводків, під час яких річковими водами затоплювались більше сотні населених пунктів і значні площі сільськогосподарських угідь.

Якщо раніше проблема підтоплення і затоплення житлових та господарських будівель, присадибних ділянок і територій стосувалася, в основному, сіл поліських районів, то тепер, через відсутність організації стоку дощових і талих вод, високі рівні ґрунтових вод, замулення внутрішньогосподарських каналів підтоплюються також території населених пунктів південних районів області. Лише в 2013 році, у пік проходження весняної повені, річковими і тало-дощовими водами було підтоплені 1247 присадибних ділянок у 85 населених пунктах та більше 70 тис. га територій.

Протягом 2010 – 2013 років в області виконаний комплекс робіт із запобігання затоплень (підтоплень) населених пунктів та територій.

Однак, частина території області ще й досі потребує захисту від затоплення (підтоплення) повеневими, паводковими і тало- дощовими водами, а значна кількість каналів – капітального ремонту.

З метою захисту від шкідливої дії вод населених пунктів, господарських об’єктів, цінних сільськогосподарських угідь побудовано комплекс захисних споруд, до складу якого входять 360 кілометрів дамб, 46 насосних станцій, 18,5 тис. кілометрів меліоративних каналів, якими забезпечується осушення 346 тис. гектарів осушених сільгоспугідь, що складає понад 30 відсотків від загальної кількості сільськогосподарських угідь області. Ці землі періодично зазнають підтоплення, що не дає можливості своєчасно виконувати сільськогосподарські роботи. Рівень використання осушених земель в області залишається низьким, близько 43 тис. гектарів осушених земель не використовуються або використовується неефективно.

Неефективне використання осушених земель, в основному, було спричинено невизначеністю протягом вісімнадцяти років форми власності внутрішньогосподарської меліоративної мережі. На даний час вона передана у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів області і перебуває на балансі сільських і селищних рад. Але через обмеженість коштів місцевих бюджетів та відсутність комунальних експлуатаційних служб необхідні ремонтно-експлуатаційні заходи на внутрішньогосподарській меліоративній мережі не виконуються і вона перебуває переважно у незадовільному технічному стані.

В області у 2014 році розпочато реалізацію проекту «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області» у рамках Програми ЄС «Підтримка регіонального розвитку України». Для упровадження заходів проекту Європейський Союз надає фінансову підтримку у розмірі 1 171 859 євро.

Партнерами проекту виступають обласна державна адміністрація, Волинське обласне управління водних ресурсів, Поліська дослідна станція ННЦ «Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н.Соколовського», Волинська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та секретаріат Транскордонного об‘єднання «Єврорегіон «Буг».

Основні заходи проекту включають відновлення 240 км меліоративної мережі у 8 сільських радах Ковельського і Ратнівського районів; придбання обладнання, призначеного для аналізу ґрунтів, вод та сільськогосподарської продукції; проведення агрохімічних обстежень ґрунтів; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо методів ведення сільського господарства на осушених землях; підготовка заходів щодо запобігання деградації ґрунтів на меліорованих площах.

Висновок

Аналіз гідрологічної обстановки на річках області за останні роки та дані моніторингу за ґрунтовими водами показують, що рівні води та терміни проходження повеней і паводків постійно зростають, спостерігається підвищення рівнів ґрунтових вод, що призводить до погіршення водного режиму на значних територіях та підтоплення в окремі періоди як сільськогосподарських угідь так і населених пунктів. Тому ця проблема є однією з найгостріших для Волині.

Аналіз перебігу весняних повеней останніх років показує, що якщо раніше проблема підтоплення і затоплення житлових та господарських будівель, присадибних ділянок і територій стосувалася, в основному, сіл поліських районів, то тепер, через відсутність організації стоку дощових і талих вод, високі рівні ґрунтових вод, замулення внутрішньогосподарських каналів підтоплюються також території населених пунктів південних районів області.

Частина території області потребує захисту від затоплення (підтоплення) повеневими, паводковими і тало- дощовими водами, а значна кількість каналів – капітального ремонту.


Пропозиції

Вирішення питань підтоплення територій можливо здійснювати:

в рамках Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 901.

шляхом залучення коштів міжнародної технічної допомоги;

у рамках бюджетної програми «Експлуатація загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем” для належного утримання загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем;

у рамках бюджетної програми “Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь” для здійснення природоохоронних заходів з будівництва захисних дамб, берегоукріплення річок, розчищення русел річок, будівництва гідротехнічних споруд.


8.3. Стан ґрунтів

Кислотність

За результатами агрохімічного обстеження 2009-2013 років, кислі ґрунти в області займають 129,77 тис. га, або 30,07 відсотка від обстежених площ. Серед них дуже сильно кислі та сильнокислі – 4,91 відсотка, середньокислі – 12,24 відсотка, слабокислі – 12,92 відсотка.

За останні 5 років площі кислих ґрунтів, в цілому по області, зросли на 0,51 відсотка. Середньозважений показник рН КСl становить 6,17 одиниць.

Найбільші площі кислих ґрунтів знаходяться в Любешівському районі – 81,53 відсотка, Камінь-Каширському – 76,38, Ратнівському – 70,11, Шацькому – 64,78, Маневицькому - 62,14 відсотка.



Уміст фосфору

Середньозважений показник умісту в ґрунтах області рухомого фосфору зменшився на 8,3 мг/кг ґрунту, що становить 6,7 відсотка від значень попереднього туру. Середньозважений вміст рухомих фосфатів по районах становить 87 – 160 мг/кг ґрунту, що відповідає середній, підвищеній та високій забезпеченості.

Із загальної кількості обстежених земель 10,57 відсотка мають дуже низький і низький вміст рухомого фосфору. Майже третина (31,27 %) земель області характеризуються середнім його вмістом і 58,16 відсотка площ мають підвищену і високу забезпеченість, що відповідає оптимальному рівню забезпеченості для більшості сільськогосподарських культур.

Уміст калію

Середньозважений вміст обмінного калію в області знаходиться в межах 57 – 117 мг/кг ґрунту, що відповідає низькій та середній забезпеченості. В середньому його вміст складає 85,6 мг/кг.

Порівняльний аналіз за результатами попередніх турів обстеження вказує на тенденцію до призупинення зниження вмісту обмінного калію в ґрунтах.

Із загальної кількості обстежених земель в 2009-2013 роках половина (50,5 %) мають дуже низький і низький вміст обмінного калію. Третина (34,04 %) земель області характеризуються середнім вмістом калію, і лише 15,47 відсотка площ ґрунтів відповідають оптимальній забезпеченості.



Уміст гумусу

Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах сільськогосподарських угідь області становить 1,56 відсотка та коливається в межах 1,4 – 1,76 відсотка. За останніх 5 років відзначається тенденція зниження кількості гумусу в ґрунтах більшості районів області.

За результатами обстеження 2009-2013 років 88,27 відсотка площ мають дуже низький і низький вміст гумусу і лише 11,73 відсотка - середній та підвищений.

Проведені розрахунки балансу гумусу за 2009-2013 роки показали, що в землеробстві області склався його від’ємний баланс у 0,33 т/га.

За рахунок внесених органічних добрив (статистичні дані: 2,2 т/га ріллі) утворилось лише 0,08 т/га гумусу, рослинні і кореневі залишки забезпечили надходження 0,46 т/га, або всього утворилося 0,52 т/га гумусу, а втрати внаслідок мінералізації в середньому по області склали 0,93 т/га .

Пов’язано це, в першу чергу, з різким зменшенням внесення органічних добрив, порушенням оптимальної структури посівних площ, нехтуванням науково-обгрунтованими системами сівозмін.



Забруднення

За вмістом залишкових кількостей пестицидів та важких металів ґрунти області переважно відносяться до благополучних (нижче ГДР). Стосовно активності Cs-137 та Sr-90, слід відмітити, що залишаються осередки заблудження радіоактивним цезієм-137 у Маневицькому, Любешівському та Камінь-Каширському районах. Точні сучасні дані про ці території відсутні, оскільки системного детального обстеження в останні роки на проводилось.



Внесення добрив

Рівень заходів з охорони та відтворення родючості ґрунтів є недостатнім. В середньому внесено в 2013 році лише 117 кг поживних речовин на гектар посівної площі. У тому числі: азотних – 77 кг, фосфорних – 18 кг, калійних – 22 кг. Хоча, відмічено певний ріст їх внесення у порівнянні з 2012 роком.

Внесення органічних добрив становить всього 1,5 т/га, що менше минулого року на 0,4 т/га. При цьому, баланс гумусу у 2013 році склав – «-0,19» т/га; баланс поживних речовин склав – «-23,2» кг/га. Суттєвих позитивних змін у 2014 році за даними показниками не прогнозується.

Впровадження практики агрохімічних паспортів.

Агрохімічний паспорт - це документ державного зразка, у який внесено показники за результатами лабораторних досліджень ґрунтів. Це єдиний документ, який дозволяє на сьогодні оцінити реальний агрономічний та екологічний стан ґрунтового покриву на момент відбору ґрунтових зразків. Порівняння таких показників за різні періоди дозволяють встановити зміни, які відбулись під час їх використання. Лише при впровадженні практики агрохімічних паспортів на усі землі сільськогосподарського призначення, які надаються, передаються, орендуються, або повертаються власнику, можливо застосувати механізми відповідальності за погіршення стану ґрунту, або стимулювання - у випадках покращення.

На сьогодні в області передано землевласникам, або користувачам агрохімічних паспортів на площу – 88 тис. га. В той же час, орендовані землі сільськогосподарських підприємств перевищують 200 тис. га. Відносно загальної площі сільськогосподарських підприємств не паспортизованими є біля 60 відсотків сільськогосподарських угідь.

Висновки:

Дослідження сільськогосподарських угідь області показують, що на сьогодні продовжуються процеси деградації ґрунтів, погіршуються їх агрофізичні та агрохімічні властивості.

В багатьох господарствах не проводиться агрохімічне обстеження ґрунтів та агрохімічна паспортизація земель (в тому числі відсутні агрохімічні паспорти). Внаслідок цього господарники, землевласники та землекористувачі не володіють достовірною інформацією про стан родючості їх ґрунтів, що сприяє порушенню правил користування ґрунтами і провокує їх виснаження. Ведення сільськогосподарського виробництва здійснюється без врахування наукових рекомендацій, не застосовуються оптимальні норми добрив, а тому не забезпечується відтворення родючості ґрунтів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал