Аналітична частина (соціально-економічний аналіз) Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 року вступ



Сторінка10/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.52 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

За характером робіт переважали нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння (78,4%), решта – капітальний і поточний ремонти (17,0% і 4,6% відповідно).

У 2013 році прийнято в експлуатацію 1779 квартир загальною площею 225,1 тис.м2 .

Прийняття в експлуатацію житла, кв.м загальної площі на 1000 населення





2005

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Україна

167

228

140

204

207

237

248

Волинська

область

149

189

134

170

193

293

217

Житомирська область

144

190

69

157

127

137

138

Рівненська область

125

150

85

180

198

207

233

Тернопільська область

220

279

134

266

268

380

369

Капітальні інвестиції у житлові будівлі становили 709,8 млн.грн. (21,3% від загального обсягу), що на 25,3% менше, ніж у 2012 році.


Темпи інвестицій у житлове будівництво,

у % до попереднього року



Іноземні інвестиції

Станом на 1 січня 2014 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області за весь період інвестування, становив 339,3 млн.дол.США, або в середньому по 326,9 дол. на одного жителя.



Частка області в загальному обсязі інвестицій в Україну становила 0,6 відсотка. За обсягом іноземних інвестицій Волинь посіла 17 місце в державі (Житомирська – 16, Рівненська – 18, Тернопільська – 27 місце).
Найбільше за період інвестування вкладено у 2006 та 2007 роках (відповідно 159,4 млн.доларів США та 117,2 млн.доларів США).

Вкладення здійснили партнери з 39 країн. Основними країнами-інвесторами економіки області є Кіпр – 124,2 млн. дол., Вірґінські Острови (Брит.) – 39,1 млн. дол., Польща – 38,9 млн. дол., Словаччина – 22,6 млн. дол., Велика Британія – 14,4 млн. доларів. На ці країни припадає 70,5 відсотка загального обсягу прямих іноземних інвестицій.


Структура прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу)

в економіці області за основними країнами-інвесторами

(на 1 січня 2014р., у % до підсумку)

Більшість іноземного капіталу сконцентровано у м.Луцьку (164,0 млн. дол., або 48,3% всього іноземного капіталу). Значні обсяги інвестовано також у підприємства м.Нововолинська – 86,6 млн.дол. (25,5%), Ковельського – 37,8 млн. дол. (11,1%), Луцького – 21,2 млн. дол. (6,3%) районів. У вказані регіони спрямовано 91,2 відсотка всіх інвестицій.

Упродовж 2013року в економіку Волині іноземними інвесторами вкладено 9,3 млн. дол. прямих інвестицій (акціонерного капіталу). З країн ЄС надійшло 9,0 млн. дол. (96,8% загального обсягу), з інших держав світу – 0,3 млн.дол. (3,2%).

У розрахунку на одного жителя області припадало 326,9 доларів США прямих іноземних інвестицій. Серед районів і міст області прослідковується нерівномірність у залучені іноземного капіталу. Від 1495,9 доларів у розрахунку на одного жителя у місті Нововолинську - до 0,5 долара на одного жителя у Рожищенському районі.

У підприємства промисловості внесено нерезидентами 62,5 відсотка загального обсягу прямих інвестицій.

У суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у сфері інформації та телекомунікацій, вкладено 7,9 відсотка загального обсягу іноземних інвестицій, у підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 7,4 відсотка, у підприємства адміністративного та допоміжного обслуговування – 5,4 відсотка, у підприємства сільського, лісового та рибного господарства – 4,8 відсотка, у підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном – 4,1 відсотка.

Більшість іноземного капіталу сконцентровано у м.Луцьку (48,3% всього іноземного капіталу). Значні обсяги інвестовано також у підприємства м.Нововолинська (25,5 %), Ковельського (11,1 %) та Луцького (6,3 %) районів. У вказані регіони спрямовано 91,2 відсотка всіх інвестицій.

Упродовж 2013 року в економіку Волині іноземними інвесторами вкладено 9,3 млн. дол. прямих інвестицій. З країн ЄС надійшло 9 млн. дол., або 96,8 відсотка загального обсягу.


Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області (м.Нововолинськ та селище Жовтневе)

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в області (м.Нововолинськ та селище Жовтневе) (далі - ТПР) запроваджено з 1 січня 2000 року Указом Президента України від 27.06.99 № 730\99 (5 квітня 2001 року прийнято відповідний Закон України) з метою покращення соціально-економічної ситуації у шахтарському регіоні області шляхом активізації підприємницької діяльності, залучення інвестицій, створення нових робочих місць для працевлаштування гірників, вивільнених у процесі закриття шахт (у результаті відпрацювання запасів кам’яного вугілля 6 шахт із 10 перестали функціонувати, що призвело до скорочення більше 6 тисяч робочих місць).

Основні напрямки реалізації стратегічної програми розвитку ТПР на період 2007-2011 років (затверджена Радою з питань ТПР у грудні 2006 року) :

- створення сприятливих умов та гарантій для стратегічних інвесторів (та тих інвесторів, що вже розпочали реалізацію інвестиційних проектів), які вкладають свої інвестиційні кошти у розвиток виробництва на ТПР;

- розширення пріоритетних напрямків для інвестування;

- надання можливості інвесторам інвестувати у розвиток, перепрофілювання та організацію нових високоефективних виробництв на базі існуючих підприємств і об’єктів незавершеного виробництва;

- підвищення інвестиційної привабливості території пріоритетного розвитку.

Пріоритетні напрямки для інвестування у м. Нововолинську та селищі Жовтневому:

- створення нових та реконструкція діючих потужностей харчової, переробної та легкої промисловості;

- машинобудівна та деревообробна промисловість;

- охорона довкілля та розвиток соціальної інфраструктури.

З початку функціонування спеціального режиму зареєстровано 24 інвестиційних проекти загальною кошторисною вартістю 47 млн.дол.США.

У ході реалізації інвестиційних проектів створено понад 2400 нових робочих місць, залучено майже 42 млн.дол.США інвестицій, реалізовано продукції на суму понад 2,2 млрд. грн. (у т.ч. на експорт – на 92 млн грн.), до бюджетів усіх рівнів надійшло майже 200 млн. гривень.

Із числа діючих 10 проектів у 6 учасниками є іноземні інвестори, доля їх капіталу складає 40 відсотків (14,0 млн.дол.США).

Спостерігалась позитивна динаміка нарощування обсягів промислової продукції підприємствами – суб’єктами ТПР (якщо у 2000 році було вироблено продукції на суму 4,7 млн.грн., то у 2011 році на суму майже 621 млн.грн.) та їх частки у загальних обсягах виробництва міста Нововолинська та області (питома вага ТПР у обсягах продукції м.Нововолинська у 2000 складала лише 4,8 відсотка, а у 2008 році – понад 60 відсотків).

На ТПР освоєно виробництво таких нових видів продукції:

- велосипеди (ТОВ "Аркус-Ромет" Україна);

- масло-маргарин, кетчуп, білі соуси, рафінована дезодорована олія (ДП "Нововолинський олійно-жировий комбінат");

- косметична продукція (ТОВ "Скай");

- сучасне віконне виробництво ( ТОВ «Алюглас»);

- виробництво меблів, плит, фурнітури для столярних виробів (ТОВ "Класік");

- ковбасні вироби, напівфабрикати з м’яса птиці та шкіри свинячої (ТОВ "СМП","Полтрекс", «НМК»);

- виробництво рукавичок (ТОВ "ОКА");

- виробництво меблів (ТОВ "БРВ-Україна");

- виробництво гофротари (ТОВ "Волинська фабрика гофротари");

- виробництво ливарних виробів (ТОВ «Завод «Промлит»).

Діяльність ТПР позитивно вплинула на поліпшення рівня життя населення міста Нововолинська та селища Жовтневе. Середньомісячна заробітна плата на підприємствах - учасниках ТПР у 2008 році суттєво зросла і становила 1641 грн. (середня по місту Нововолинську – 1767 грн., по області – 1380 гривень).

З прийняттям Закону України від 25.03.05 № 2505 «Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет на 2005 рік” та деяких інших законів» з 31 березня 2005 року для всіх суб’єктів ТПР були скасовані пільги, проте реалізацію інвестиційних проектів суб'єкти підприємницької діяльності не припинили. Термін дії договорів на їх реалізацію на ТПР завершилися.

На даний час питання відновлення пільгового оподаткування залишається актуальним у зв’язку із плановим закриттям шахт № 1 та № 9, на яких працює більше 2 тис. шахтарів, та недобудовою шахти №10 «Нововолинська».

Створення індустріальних парків

Створення індустріального парку, як промислово-виробничої інфраструктури, дозволить значно полегшити доступ інвесторів до ринку на обраних територіях, визначити основні необхідні інструменти, що можуть застосовуватися державою для підтримки найперспективніших галузей, та відпрацювати робочу схему планування, створення та управління індустріальними парками в Україні.

Розвиток індустріальних парків дозволяє економічно, екологічно та естетично структурувати населені пункти, «очистивши» міста від промислового виробництва. Концентрація промислового виробництва на обмежених площах за межами житлових, історико-культурних та рекреаційних територій не лише робить економіку громади більш ефективною через зниження транзакційних витрат, але й дозволяє покращити якість життя та екологічний стан у відповідному населеному пункті.
Висновок

Найбільш інвестиційно привабливими залишаються підприємства міст Луцька, Нововолинська, а також Ковельського і Луцького районів

Причинами низької конкурентоспроможності окремих територій області є нерівномірність розміщення економічного потенціалу, нерозвиненість інфраструктури, структурні диспропорції попиту і пропозиції на ринку праці.
Пропозиції

Сприяння залученню інвестиційних ресурсів вітчизняних і міжнародних організацій до реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних сферах економіки області, у т.ч. для реалізації проектів модернізації житлово-комунальної інфраструктури (включно з проектами енергозбереження), будівництва нового (у т.ч. соціального) житла тощо.

Здійснення комплексу організаційно-правових, планувальних та інших дій щодо пошуку, відведення і встановлення в натурі (на місцевості) вільних від забудови, або забудованих земельних ділянок, призначених для створення індустріального парку відповідно до Закону України «Про індустріальні парки».
5.5 Інноваційна діяльність

Суттєвим важелем ефективного регіонального розвитку виступає інноваційна діяльності підприємств, що сприяє розширенню асортименту, випуску оновленої конкурентоспроможної продукції.

Протягом останніх п’яти років питома вага інноваційно-активних промислових підприємств в області коливається на рівні 9-13 відсотків, в Україні – на рівні 13-17 відсотків. Більше половини інноваційно-активних підприємств задіяні у виробництві харчових продуктів, виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності, машинобудуванні.

Досить різною була інноваційна діяльність промислових підприємств у адміністративно-територіальному розрізі. Із загальної кількості інноваційно активних підприємств 47,8 відсотка розташовано у м.Луцьку, 17,4 - у Луцькому районі, 13 - Горохівському, 8,7 - у м.Нововолинську, по 4,3 відсотка - у Ковельському, Ратнівському та Рожищенському районах.


Кількість та питома вага інноваційно-активних підприємств області
У 2013 році інноваційні роботи виконували 23 підприємств, або 10,5 відсотка від загальної кількості обстежуваних.

Основними напрямками інноваційної діяльності були розробка і впровадження нових виробничих процесів. Протягом року придбано нові технології з виробництва молочних продуктів, дитячого одягу, пластмасових меблів та інших транспортних засобів, впроваджено технологічні процеси для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, молочних продуктів, паперових виробів, взуття, декоративної косметики, підшипників, пластмасових іграшок тощо.

Серед областей Західного регіону Волинь входить у четвірку за обсягами реалізації інноваційної продукції.
Питома вага реалізації інноваційної продукції областей

Західного регіону в загальнодержавному обсязі за 2013 рік, %

Впровадження технологічних інновацій дало змогу підприємствам оновити продукцію, підвищити її технічний рівень та конкурентоспроможність. Серед підприємств, які найбільш активно впроваджували інновації: товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо», «Виробниче підприємство «Едектросервіс». публічні акціонерні товариства «СКФ Україна», «Теремно- Хліб», «ВГП», ДП «Автоскладальний завод №1» АТ «АК «Богдан Моторс» та ПрАТ «Теріхем-Луцьк».

В області сформована база анкет інноваційних проектів та пропозицій. Вищезазначені анкети розміщенні на офіційному сайті облдержадміністрації та сайті департаменту економічного розвитку і торгівлі «Волинь. Розвиток та інвестиції». Крім того, перелік вищезазначених анкет включений до презентаційного CD-диску «Волинь запрошує до співпраці», який розроблений українською, російською, польською та англійською мовами.

Висновок

Основними чинниками, що стримують розвиток інноваційної діяльності підприємств є:

недостатній рівень кооперації між підприємствами і науковими організаціями;

нерозвиненість інноваційної інфраструктури;

високий ступінь зносу основних фондів;

низька платоспроможність споживачів, що мають потребу у високотехнологічній продукції;

домінування галузей з низьким рівнем обробки сировини;

недостатній рівень комерціалізації науково-технічних розробок та передачі їх до сфери виробництва.

Для покращення інноваційного клімату, активізації винахідницької, раціоналізаторської та наукової діяльності необхідно зосередити зусилля усіх учасників цього процесу на наступних напрямках:

забезпечення розроблення та пріоритетного розвитку перспективних інноваційних проектів, які мають вирішальний вплив на ефективність та конкурентоспроможність економіки; удосконалення механізмів надання пільгових кредитів банків на впровадження інноваційних проектів;

відновлення та розвиток наявного виробничо-технологічного і наукового потенціалу, формування міжрегіонального інноваційного ринку; наукоємного та інноваційного підприємництва;

законодавче врегулювання сфери інтелектуальної власності з метою її комерціалізації (створення ринку інтелектуальної власності);

постійне оновлення бази даних нових технологій, інноваційних проектів та пошук потенційних інвесторів;

розроблення механізму щодо надання пільг підприємствам, які впроваджують інноваційну продукцію та новітні технології.

При цьому стратегічно важливим кроком є залучення провідних регіональних вищих навчальних закладів освіти до надання послуг інформаційно-довідкового, освітнього та експертно-консалтингового характеру.
5.6.Розвиток малого та середнього підприємництва
На початок 2014 року в області функціонувало 5511 підприємств, у тому числі: 5188 малих підприємств (з них 4297 – це мікропідприємства), 312 середніх та 11 великих підприємств. Кількість малих підприємств становить 94,1 відсотка від загальної кількості підприємств області.
Кількість підприємств, одиниць

Підприємства/роки

2010

2011

2012

2013

Великі

7

10

12

11

Середні

368

359

349

312

Малі

4827

4527

4816

5188

у тому числі мікропідприємства

3873

3581

3865

4297

Спостерігається позитивна тенденція до збільшення кількості малих підприємств. Проти 2012 їх кількість збільшилась на 372 малих підприємства (або на 7,7 відсотка). Разом з тим, кількість середніх підприємств зменшилась на 8,3 відсотка (на 37 підприємств).

Із загальної кількості малих підприємств у промисловості зайнято 671 підприємство (12,9%), у сільському господарстві – 947 (18,3%), у будівництві – 408 (7,9%). Понад 56 відсотків малих підприємств працює у сфері торгівлі та послуг.

Станом на 01.01.2014 в області кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення становила 50 одиниць, що на 8,6 відсотка більше попереднього року (середній по Україні – 82, що на 7,9% більше попереднього року), в обласному центрі – 116.  На районному рівні цей показник дуже різниться – від 14 до 75 одиниць.  



очікуване
Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення,

на початок року, одиниць


очікуване
Спостерігалось зменшення кількості найманих працівників малих підприємств на 7,9 відсотка.

Всього у секторі малого і середнього підприємництва області зайнято близько 140 тис осіб, що становить майже 32 відсотки від економічно активного населення працездатного віку.

Станом на 1.10.2014 кількість фізичних осіб-підприємців, у порівнянні з відповідним періодом 2013 року, зменшилась на 9,5 відсотка і становила 51,5 тис. осіб, що зумовлено як спрощенням на законодавчому рівні механізмів виходу з бізнесу, так і загальними негативними тенденціями економічного розвитку. Фізичні особи-підприємці є найбільш уразливими до таких тенденцій.

очікуване
Кількість працівників у сфері малого і середнього бізнесу,

на початок року, тис. осіб




Основні показники діяльності підприємств у 2013 році

Показники



Підприємства

великі

середні

малі

з малих - мікропідприємства

Кількість, одиниць

11

312

5188

4297

Питома вага у загальній кількості, у %

0,2

5,7

94,1

78

Обсяг реалізованої продукції, млн.грн.

25928,7

22082,5

8294,3

2701,1

Питома вага у загальних обсягах реалізації, у %

46,1

39,2

14,7

4,8

Відповідно до Регіональної програми підтримки підприємництва на 2013-2014 роки передбачені заходи з фінансової допомоги суб’єктам малого бізнесу - кошти на відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами. Однак, у зв’язку із складною процедурою реєстрації інвестиційних проектів у Державному реєстрі для отримання фінансової допомоги суб’єктів малого бізнесу, а також відсутністю кредитування банківськими установами суб’єктів малого та мікропідприємництва на реалізацію інвестиційних проектів, кошти на відшкодування відсоткових ставок за залученими кредитами не використовувалися.


Інфраструктура підприємництва

На виконання Закону України «Про адміністративні послуги» в області утворено мережу центрів надання адміністративних послуг – в 16 райдержадміністраціях та 4 містах обласного значення, а дозвільні центри стали їх складовою частиною. У цьому році центрами надання адміністративних послуг надано суб’єктам господарської діяльності та населенню області понад 80 тис. адміністративних послуг (з них 5,2 тис. дозвільних документів).

З метою застосування світових стандартів адміністрування податків в області утворено та діє 12 сервісних центрів обслуговування платників податків. Органи державної фіскальної служби поступово перетворюються з фіскального органу на сервісний.

В облдержадміністрації функціонує спеціалізований сайт «Прозорий контроль», роботу якого спрямовано на допомогу підприємцям: відкрита інформація про графіки перевірок допомагає правильно спланувати роботу підприємства, а органи державного нагляду і контролю, розробляючи графіки перевірок, координують свої наміри один з одним, не створюючи тиску на бізнес.

З метою розвитку партнерства влади і бізнесу у вирішенні питань соціально-економічного розвитку утворена та функціонує Регіональна рада підприємців при обласній державній адміністрації. Здійснює діяльність Координаційна рада з питань розвитку підприємництва в області. Відповідні координаційні ради функціонують в усіх райдержадміністраціях, виконкомах міських (міст обласного значення) рад (усього – 21 координаційна рада). Напрацьовані ними актуальні питання ведення бізнесу враховуються при прийнятті управлінських рішень та підготовці пропозицій центральним органам виконавчої влади.

Висновок

Загальні параметри малого підприємництва ще не повною мірою відповідають можливостям і потребам економіки області.

За кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення область все ще не досягає середнього показника по державі.

Не повною мірою використовуються наявні географічні, природні, трудові ресурси і переваги регіону для розвитку малого бізнесу.

Відсутні дешеві банківські кредити для суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Недостатнє запровадження стимулюючих факторів для активного впровадження суб’єктами малого і середнього підприємництва передових технологій та інноваційного виробництва, виробництва конкурентоспроможної продукції і послуг.

Наявні мережа центрів надання адміністративних послуг та їх складової частини - дозвільних центрів, центрів обслуговування платників податків, веб-ресурси для інформації про графіки перевірок контролюючими органами.

Налагоджена співпраця бізнесу та влади через діяльність координаційних рад підприємців.


Пропозиції

Необхідність впровадження стимулюючих інструментів для суб’єктів малого і середнього підприємництва для реалізації ними інвестиційних бізнес-проектів у сфері переробки сільськогосподарської продукції.

Удосконалення системи кредитування малого бізнесу.

Поліпшення інвестиційного іміджу сфери бізнесу малих міст і районів області.

Продовження роботи зі створення в Україні та області передбачуваного, прозорого та економічно - обґрунтованого нормативно-правового поля у сфері підприємницької діяльності, реалізації спрощених механізмів отримання дозвільних документів та адміністративних послуг органів виконавчої влади.
5.7 Споживчий ринок

Ситуація на споживчому ринку є одним із важливих індикаторів економічного розвитку області. Станом на 1 січня 2014 року стаціонарна мережа роздрібної торгівлі, що належить підприємствам-юридичним особам, нараховувала 1125 магазинів (у т.ч. 38 універсамів, супермаркетів та гіпермаркетів) торговою площею 161,0 тис.кв.м та 335 напівстаціонарних об’єктів.

Більше половини магазинів здійснювали продаж непродовольчих товарів, а 556 одиниць (49,9 % від загальної кількості) – реалізовували товари продовольчої групи. За 2013 рік кількість продовольчих та непродовольчих магазинів зменшилась відповідно на 47 (на 7,8 %) та 14 одиниць (на 2,4%).

Мережа закладів ресторанного господарства налічувала 901 об’єкт (без урахування мережі підприємців-фізичних осіб) на 61,2 тис. місць. Протягом 2013 року загальна їх кількість скоротилась на 14 одиниць (на 1,5 %).

Майже 70 відсотків закладів ресторанного господарства становили їдальні та об’єкти постачання їжі. На початок 2014 року діяло також 166 кафе, 69 барів та 44 ресторани.

У задоволенні потреб населення товарами значне місце належить ринкам. На 1 січня 2014 року в області діяли 42 суб’єкти господарювання, у яких на балансі налічувалося 50 ринків. Найбільша кількість ринків зосереджена в обласному центрі (18), Ківерцівському районі (5), м. Володимирі-Волинському та Локачинському районі (по 4).

В структурі ринків за спеціалізацією 64 відсотки займали змішані ринки, 26 відсотків – непродовольчі та 10 відсотків – продовольчі. На ринках області налічувалося 19,8 тис. торгових місць. Загальна площа ринків залишилась на рівні 2012 року і становила 462,9 тис. кв. метрів.

На Волині реалізовано комплекс заходів щодо удосконалення функціонування ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, створення умов для продажу продукції селянських господарств та приватних сільгоспвиробників, зокрема з метою приведення діяльності ринків незалежно від форми власності до вимог нормативно-правових актів в області проведено обстеження та паспортизацію ринків.

Відбуваються позитивні зміни в розвитку матеріально-технічної бази закладів торгівлі, зокрема створюються роздрібні торговельні підприємства з впровадженням сучасних технологій європейських стандартів, а також вітчизняні торговельні мережі однієї торговельної марки.
Приріст (спад) обсягів роздрібного товарообороту за 2013 рік в розрізі

районів та міст ( у відсотках до 2012 року)

Упродовж 2008 - 2013 років відслідковується тенденція зростання обороту роздрібної торгівлі. За 2013 рік роздрібний товарооборот становив 17,8 млрд. гривень і зріс проти рівня 2012 року на 12,1 відсотка. Всього за 2008 - 2013 роки оборот роздрібної торгівлі збільшився у 2 рази.

Найбільше зростання у 2013 році забезпечено у Ковельському, Любомльському, Маневицькому, Горохівському районах та у містах Нововолинську і Луцьку.

З метою задоволення потреб споживачів в області сформовано ефективну торговельну інфраструктуру. З початку інвестування станом на 01.01.2014 у сферу торгівлі вкладено 25,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що становить 7,4 відсотка загального їх обсягу.

В регіоні впроваджуються сучасні стандарти та підвищується якість торговельного обслуговування населення.

Динамічно розвивається фірмова торгівля, що сприяє здешевленню товарів та розвитку ринкових структур.

У 2010 - 2013 роках на споживчому ринку області спостерігалася низхідна цінова динаміка. Зокрема, якщо у 2010 році споживчі ціни в області зросли на 8,1 відсотка, то у 2011 році – на 3,2 відсотка (по Україні – відповідно на 9,1 та 4,6 відсотка). За підсумками 2012 - 2013 років в області спостерігалося зниження індексу споживчих цін - дефляція.


Індекси споживчих цін серед західних регіонів України у 2010 - 2013 роках

(грудень до грудня попереднього року; відсотків)




Рівненська область

Волинська область

Закарпатська область

Тернопільська область

Чернівецька область

2010 рік

108,3

108,1

108,5

108,5

108,2

2011 рік

103,4

103,2

103,0

103,7

102,4

2012 рік

98,9

99,0

98,8

98,9

98,8

2013 рік

99,3

99,7

99,7

99,2

99,9

За показником індексу споживчих цін у 2010 область займала третє місце серед регіонів України, 2011 році – п’яте, у 2012 та 2013 роках – дев’яте-одинадцяте місце.



Проблеми

Наявність в галузі невпорядкованих місць торгівлі та значного відсотка «тіньового» бізнесу.

Нерівномірне розміщення торговельних об’єктів в розрізі населених пунктів.

Недостатнє впровадження сучасних форм та методів торгівлі у сільській місцевості.

Надходження на споживчий ринок неякісних та фальсифікованих товарів, недосконалість системи контролю за якістю і безпекою продукції.

Недостатнє впровадження в стаціонарних підприємствах торгівлі та ресторанного господарства спеціальних платіжних засобів для проведення розрахунків за продані товари.


5.8 Зовнішньоекономічна діяльність
Важливою складовою економічного життя Волинської області є сфера міжнародної торгівлі. Зовнішньоекономічні операції здійснюються з майже 100 країнами світу. Кількість місцевих підприємств, які поставляють товари за кордон, перевищує 300, а тих, що ввозять продукцію з-за меж митної території нашої держави – 400.

У 2013 році зовнішньоторговельний оборот регіону склав понад 1,7 млрд. дол. США, що на 6 відсотків більше, ніж роком раніше та у 2,3 рази більше, ніж у 2009 році. Подібна тенденція спостерігається і в експорті, обсяги якого у 2013 році зросли на 4 відсотки у порівнянні з 2012 роком та майже подвоїлися у співставленні з 2009 роком. Для імпортної діяльності характерні ще вищі темпи: ріст обсягів товарних надходжень з-за кордонуу 2013 році становив 7,3 відсотка, а порівняно до 2009 року він збільшився у 2,5 раза.

Протягом останніх років відзначається значне збільшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, рівень якого у 2013 році склав 460 млн.дол.США.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту, експорту та імпорту у період з 2009 по 2013 роки подані нижче.

(млн.дол.США)

Рік

2009


2010


2011

2012

2013

Зовнішньоторговельний оборот

746,7

1006,3

1706,0

1621,0

1717,8

Експорт

319,0

434,8

646,4

605,8

628,8

Імпорт

427,7

571,5

1059,6

1015,2

1089,0

Сальдо

-108,7

-136,7

-413,2

-409,4

-460,2

Перша десятка країн, основних торгових партнерів Волині, та обсяги реалізованих коопераційних угод з ними в останні 5 років наведені у наступній таблиці:

(млн.дол.США)



Рік

Країна

2009


2010


2011

2012

2013

Німеччина

149,4

231,4

435,5

523,2

479,6

Польща

128,1

177,2

179,2

194,4

222,8

Російська Федерація

72,2

135,7

267,5

191,1

192,6

Білорусь

39,4

55,4

128,0

52,8

144,9

Угорщина

38,1

151,0

283,1

158,8

129,4

Франція

12,5

18,8

46,8

78,5

86,8

Італія

16,9

17,6

38,1

39,7

50,9

Казахстан

10,6

19,9

33,2

39,3

41,0

Словаччина

24,5

21,3

24,4

33,4

36,3

Румунія

5,3

2,3

13,4

15,0

26,5

Литва

45,6

10,9

50,1

19,8

24,5

Чехія

9,9

14,1

18,3

32,4

23,3

Австрія

78,3

9,2

11,4

17,3

22,2

В останні роки виразно спостерігається переорієнтація економіки регіону у сфері міжнародних торгових зв’язків. У результаті цього найважливішим торговим партнером Волині стала Німеччина та інші країни Європейського Союзу, частка яких у 2013 році склала 58 відсотків. Варто зазначити, що упродовж останніх років дещо зростає питома вага й держав СНД, передусім за рахунок істотного нарощування експортних поставок до Білорусі та Казахстану. Стабільно високими темпами розвиваються комерційні відносини з Російською Федерацією, яка є другим за величиною ринком збуту товарів з Волині.

Показники континентів, окремих економічних угрупувань та країн у сукупному експорті з області приведені у нижченаведеній таблиці:

(частка у загальному обсязі, відсотків)



Рік

Країна

2009


2010


2011

2012

2013

ЄС, у т.ч.

65,5

62,1

64,5

59,9

58,0

Австрія

1,3

1,5

1,1

1,7

2,4

Німеччина

30,9

30,3

36,4

36,1

30,9

Польща

11,5

10,2

7,0

7,0

10,9

Словаччина

3,7

2,3

1,7

1,9

1,9

Угорщина

9,9

10,0

11,9

7,0

6,0

Країни СНД, у т.ч.

27,9

34,9

33,8

38,8

40,0

Білорусь

4,1

4,0

3,3

4,7

6,6

Казахстан

3,3

4,6

5,1

6,5

6,5

Російська Федерація

18,0

24,1

23,0

23,5

23,5

Азія

3,7

2,5

1,1

1,1

1,4

Америка

0,8

0,4

0,4

0,1

0,2

Африка

2,1

0,1

0,2

0,1

0,4

Австралія

-

-

0,01

-

-

Європейський Союз є також і головним джерелом імпортних надходжень до регіону. На нього припадає майже 80 відсотків усіх товарів, придбаних за кордоном. Водночас, за останні два роки різко скоротилися поставки з країн СНД. Якщо у 2011 році звідти надходило близько чверті загального імпорту в область, то у 2013 році цей показник становив менше 14 відсотків.

Географія імпорту у період 2009-2013 років наведена нижче

(частка у загальному обсязі, відсотків)



Рік

Країна

2009


2010


2011

2012

2013

ЄС, у т.ч.

78,2

76,5

72,5

85,6

78,0

Італія

2,7

1,8

2,6

3,2

4,0

Німеччина

11,9

17,4

18,9

30,0

26,2

Польща

21,3

23,3

12,6

15,0

14,2

Угорщина

1,5

18,8

19,4

11,5

8,4

Франція

1,1

2,2

4,0

7,5

7,7

Країни СНД, у т.ч.

9,6

12,1

22,3

7,3

13,8

Білорусь

6,1

6,7

10,1

2,4

9,5

Російська Федерація

3,4

5,4

11,2

4,8

4,1

Азія

8,0

3,5

3,6

4,6

5,2

Америка

-

7,3

1,1

1,7

1,5

Африка

0,1

0,1

0,1

0,1

0,2

Австралія

-

-

0,02

0,04

-

Структуру експорту формують електричне обладнання, механічні пристрої, деревина і вироби з неї, меблі, молочна продукція, зернові культури, пластмаси, полімерні матеріали, м’ясо та субпродукти.

Номенклатура основних статей імпорту включає засоби наземного транспорту, машини, обладнання та механізми, електротехнічні пристрої, полімерні матеріали, мінеральні продукти.

Протягом останніх років спостерігається активізація зовнішньої торгівлі послугами. У 2013 році їх було надано на суму 100 млн.дол.США, що у 2,5 раза більше, ніж у 2009 році.



Висновок. Зовнішньоекономічній діяльності Волинської області упродовж 2009-2013 років притаманний певний динамізм. Однак, її частка у зовнішній торгівлі України залишається незначною - 0,9 відсотка експорту та 1,3 відсотка імпорту. Це свідчить про недостатній рівень розвитку міжнародних економічних зв’язків, який є проявом периферійності та низької конкурентоспроможності регіону. У цьому контексті є пріоритетними і потребують вирішення завдання:

- підвищення ефективності використання експортного потенціалу, передусім через використання переваг преференційного режиму у торговельних взаєминах Україна – ЄС;

- диверсифікації ринків збуту для товарів місцевого виробництва шляхом їх активного просування до країн Близького Сходу, Перської затоки , північної Африки, Латинської Америки, Закавказзя, ін.;

- нарощування обсягів експорту послуг, передусім у туристичній та рекреаційних сферах.


5.9 Значення м.Луцька для регіону в економічному вимірі

Луцьк – обласний адміністративний центр Волинської області, займає площу понад 42 кв. кілометри. Із заходу на схід і з півночі на південь він розкинувся відповідно на 10 і 15 км. Кількість мешканців станом на 1 січня 2014 року становила 216 тис. чоловік.

Місто знаходиться на північному заході України, у 150 км від кордонів з Польщею та Білоруссю. 398 км першокласної траси міжнародного сполучення віддаляють  Луцьк від столиці  України – Києва.

Місто Луцьк має вигідне географічне положення: відстань до державного кордону з Республіками Польщею і Білорусією не перевищує відповідно 85 і 150 км; місто знаходиться на перехресті автомобільних доріг Луцьк-Ковель-Брест, Луцьк-Київ, Луцьк-Львів, Луцьк-Чернівці, Луцьк-Ягодин-Хелм, Луцьк-Люблін, а також залізниці Київ-Варшава, Київ-Берлін, Київ-Львів, Київ-Брест та інші.

Пріоритетними напрямками економічного і соціального розвитку міста Луцька є: подальше удосконалення механізмів управління ресурсами міста, забезпечення належного функціонування інженерної та транспортної інфраструктури, доступності широкого спектра соціальних послуг, дотримання високих екологічних стандартів та створення умов для стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, та як результат виконання цих цілей - підвищення рівня життя і рівня добробуту громадян.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал