Активні дієприкметники теперішнього часу в українській мові не існують. Утворені від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч



Скачати 252.56 Kb.
Дата конвертації16.01.2017
Розмір252.56 Kb.
Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливостідієслова і прикметника.

Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид — доконаний або недоконаний та час — теперішній або минулий.

Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте: планувати — планований (недоконаний вид), запланувати — запланований (доконаний вид).

Час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує, — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час).

Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами (підкреслений, підкреслена), числами (підкреслені — множина), відмінками(Н.: почорнілий; P.: почорнілого; Д.: почорнілому і т. д.); залежить від іменника (порівняйте: жовте листяпожовтіле листя); у реченні виконує роль означення або присудка (Неподалік чорніє щойно зоране поле. Поле зоране вчасно.).

На відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. Порівняйте: тихий куток — стихаючий гомінбіла стіна — побілена стіна.


Активні і пасивні дієприкметники

Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує пояснюваний іменник: атакуючий загіндозрілий плід.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку над пояснюваним іменником виконує хтось інший: розв'язана задача,пошитий костюм.
Творення дієприкметників

Активні дієприкметники теперішнього часу в українській мові не існують. Утворені від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч- (-юч-), для дієслів II дієвідміни — -ач- (-яч-) словоформи:


  • Ріж[уть] + уч(ий) → ріжучий,

  • пала[ють] + юч(ий) → палаючий,

  • леж[ать] + ач(ий) → лежачий,

  • го[ять] + яч(ий) → гоячий і т.і. — одна з найуживаніших помилок в українській мові. Подібні форми українській мові не властиві. Їх вживають, коли не можуть позбутися впливу російської мови, де подібні словоформи - невід'ємна частина мови. В українській мові вживається форма той, що... чи такий, що... - що ріже, що палає, що лежить і т.і. Слово лежачий це прикметник, як і значущий.

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти-) тільки неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-:

дозрі[ти] + л[ий] → дозрілий.
Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми перехідних дієслів(минулого часу — від дієслів доконаного виду, теперішнього — від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н--ен- -т-:

  • виконати + н(ий) → виконаний,

  • пошити + т(ий) → пошитий,

  • обговорювати + н(ий) → обговорюваний

  • бачити + ен(ий) → бачений.

Якщо основа інфінітива закінчується суфіксом -и-, то під час утворення дієприкметника цей суфікс опускається і вживається суфікс -ен-:

побачити + ен(ий) => побачений

Водночас відбуваються характерні для дієслівних форм чергування звуків [с]/[ш][з]/[ж], [д]/[дж]скошений, звужений, збуджений.

Якщо перед суфіксом -ен- стоїть губний звук ([ф], [м], [б], [п], [в]), перед суфіксом -ен- у дієприкметнику з'являється звук [л]:

висловити + ен(ий) —> висловлений.

Від деяких дієслів утворюються пасивні дієприкметники і з суфіксом -т-, і з суфіксом -ен- (тоді голосний перед -ти- опускається):



загорнути -> загорнутий—> загорнений;

розколоти—> розколений.
Написання дієприкметників

У дієприкметникових суфіксах -н--ен- завжди пишеться одне нзгаданий, втілений.

Із двома н пишуться прикметникові суфікси -енн--анн-, що вказують на можливість чи неможливість дії (невблаганний, нескінченний) або на високу міру ознаки (височенний). На відміну від дієприкметникових, такі суфікси завжди наголошені. Порівняйте: неоцінений товар (дієприкметник); неоціненний скарб (прикметник).

У написанні не з дієприкметниками керуються такими правилами:



  • не пишеться разом, якщо дієприкметник є означенням і не має залежних слів:

Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами. (Павличко).

  • але за наявності протиставлення не пишеться окремо:

Тільки мав талан до віршів не позичений, а власний (Леся Українка).

    • для простоти, якщо між часткою не і дієприкметником можна поставити дієслово є, не змінюючи значення, тоді пишеться окремо.

Не пишеться окремо, якщо:

  • у реченні є залежні від дієприкметника слова:

Жайворонки робили свій перший засів на ще не зораних плугом нивах. (Коцюбинський).

  • дієприкметник є в реченні присудком:

Поле не міряне, вівці нелічені, пастух рогатий. (народна творчість).
Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячищо зробивши?

Наприклад: читаючиспіваючиузявшисхопивши.

Цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), перехідності (неперехідності), часу (минулого аботеперішнього).

Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеноюобставиною.

Дія, названа дієприслівником, виконується тим же суб'єктом, що й основна дія, названа дієсловом-присудком: іде, озираючись; сказав, не подумавши.

Спільні ознаки з прислівником:



  • незмінюваність;

  • залежність від дієслова, що виявляється у синтаксичній ролі обставини:

Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці (Яновський). Висить (що роблячи?) співаючи.
Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу (3-ої особи множини) за допомогою суфіксів:



  • від І дієвідмін — -учи (-ючи),

  • від II дієвідміни — -ачи (-ячи)

  • нес[уть]+учи –> несучи,

  • малю[ють] + ючи –> малюючи,

  • нос[ять] + ячи –> носячи,

  • стеж[ать] + ачи–> стежачи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів -ши (коли основа закінчується приголосним звуком) або -вши (коли у кінці основи є голосний звук): Прибіг[ти] + ши –> прибігши, Дописа[ти] + вши –> дописавши.

У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах): змагаються + учи –> змагаючись, задуматись + вши –> задумавшись.


Дієприслівниковий зворот

Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова:

Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис). Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини.

В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами: Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка). Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий). Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко).

У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться буква и. Дієприслівники з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) треба відрізняти від активних дієприкметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, в яких після суфіксів -уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) є закінчення -і: Ішли співаючи. — Пташки співаючі. Курликаючі журавлі пролетіли над селом. — Курликаючи, журавлі пролетіли над селом. НЕ з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом, — окремо: Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість). Виняток становлять дієприслівники (як і твірні дієслова), що без не не вживаються: нехтуючи, недочуваючи.

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ ВНАСЛІДОК УТВОРЕННЯ ОСОБОВИХ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ


Внаслідок утворення форм теперішнього і майбутнього часу доконаного виду в дієсловах першої дієвідміни перед особовими закінченнями відбуваються такі чергування приголосних звуків:
[г], [з] –> [ж]: могти — можу, можеш; в'язати — в'яжу, в'яжуть.

[х], [с] –> [ш]: дихати — дишу, дишуть; чесати — чешу,  чешуть;
[к] –> [ч]:   кликати — кличу,  кличуть.

Внаслідок утворення форми першої особи однини дієслів другої дієвідміни спостерігаються такі чергування приголосних:


[д] –> [дж]:  сидіти — сиджу;
[т] –> [ч]:   світити — свічу;
[з] –> [ж]:    возити — вожу;
[с] –> [ш.]:   просити — прошу.

За збігу [ст] або [зд] відбувається подвійне чергування:


[с] –> [ш], [т] -> [ч]: чистити –> чищу [чишчу];
[з] –> [ж], [д] –> [дж]: їздити –> їжджу.

Губні звуки [б], [а], [е], [л], [ф] у першій особі однини і третій особі множини чергуються зі звукосполученнями [бл], [пл], [вл], [мл], [фл]:


любити — люблю, люблять;
спати – сплю, сплять;
ловити — ловлю, ловлять;
мовити — мовлю, мовлять;
графити — графлю, графлять.

ВИМОВА   І   НАПИСАННЯ -ТЬСЯ І -ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ


У багатьох дієсловах є суфікс -ся, який стоїть після закінчення (напр., оглянутися). Внаслідок утворення особових форм таких дієслів виникають збіги приголосних звуків закінчення -ть (оглянуть) або -ш (оглянеш) та суфікса -ся.

У дієсловах на -ться вимовляється подовжений м'який звук [ц': (оглянуться [огл'а-нуц':а]), а в дієсловах на -шся — подовжений м'який звук [с': ] (оглянешся [огл'ане"с':а]).

На написання такі зміни у вимові звуків не впливають.

ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ


Дієслова утворюються як від дієслів, так і від інших частин мови.

Префіксальний спосіб творення дієслів
Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від інших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднуватися значна кількість префіксів, кожен із яких надає слову іншого значення:
Під, за, об, пере, ви, до, від, … + бігти = забігти, добігти, підбігти,  прибігти, бігти, перебігти, відбігти, оббігти, побігти,  вибігти.

Це — найбільш продуктивний спосіб творення дієслів.



Суфіксальний спосіб творення дієслів
Суфіксальним способом утворюються дієслова від:

  • дієслівних основ: штовхати –> штовх<ну>ти,прочитати –прочит<ува>ти, посилити –посил<юва>ти;

  • від іменникових основ: обід –обід<ат>и,коса –кос<ит>и, розум –розум<іт>и;

  • від прикметникових основ: білий –> біл<іт>и і біл<ит>и,пильний –> пильн<ува>ти, доросліший –доросліш<ат>и.

  • від числівникових основ: двоє [двойе] –> дво<їт>и [двой<іт>и], четвертий –>четверт<ува>ти;

  • від займенників: як<ат>и, тик<ат>и, вик<ат>и.

  • від вигуків: ах<ат>и, ох<ат>и, ойк<ат>и, нук<ат>и.

Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів
Префіксально-суфіксальним способом утворюються дієслова від:
дієслівних основ: глядіти –нагляд<ат>и,кусати –> надкус<ит>и;
від неозначеної форми дієслова: сидіти –> насид<іт>и.
від іменникових основ: земля –> зазем<ит>ти, зброя [збройа] –> озбро<їт>и  [озброй<іт>и];
від прикметникових основ: власний –привласнити,більший –>   перебільшувати;
від займенників: свій –> засво<їт>и [засвой<іт>и], двоє  – подво<їт>и [подвой<іт>и].

Лише в окремих дієсловах спостерігається складання:


носити плоди –> плодоносити; тихо, мирно –>  тихомирити; лихе слово -> лихословити.

нагору



НЕ З ДІЄСЛОВАМИ


Не з дієсловами здебільшого пишеться окремо: не сказав, не зміг би, не переписуй. Разом непишеться в таких випадках:

  • коли дієслово не вживається без не
    (ненавидіти, нехтувати);


  • коли дієслово означає неповноту дії, виразником чого є префікс недо- (недочувати, недогледіти).

Зверніть увагу! 
Щоби вирішити, чи писати не з дієсловом разом, треба вдуматись у зміст речення. Наприклад,(не) здужати може означати хворіти — тоді пишеться разом (Івась уже третій день нездужає) іне зможе — тоді пишеться окремо (Спортсмен не здужав підняти штангу); (не) славити може означати ганьбити (Шахрая неславили у всіх газетах) і не прославляти (Промовці не славили директора, а розглядали його діяльність);
Звукосполучення недо не завжди є одним
префіксом: до- може бути частиною дієслова, з яким вживається заперечна частка не: не додав, не дослідили, не добудували. (Порівняйте: У цьому році бібліотеку добудували. — їв цьому році не добудували бібліотеки.)
1. Провідміняйте іменники пісня, сім'я, круча, книга.
2. Складіть речення з іменниками лінія, тополя, перемога, гривня у формі орудного відмінка однини.
3. Іменники поділіть на три групи таким чином:

а) ті, що мають форми однини й множини;

б) тільки однини;

в) тільки множини.

Пожежа, двері, блокнот, ножиці, заздрість, рукавиці, крейда, країна, дитинство, шафа, Дніпро, шахи, чагарник, батьківщина, день, зілля, насіння, пироги, ліхтар, крупинка, людство, студентство, тісуо, людина, відлуння, гомін, виделка, погода, сировина, кожух, морква, ножиці, веселощі, рапсодія, звук, порох, консерви, черевики, листя, кисіль, маса, лінощі, гроші.
4. Подані іменники поставте у потрібному відмінку, розкриваючи дужки. Поясніть особливості вживання відмінкових закінчень.

Віддати належне (майстер, робітниця, батько, лікар, жінка, товариш, учитель, керівник). Прийти в гості до (ювіляр, Надія, перекладач, сестра, слюсар, дочка, директор, пісняр, теща). Спеціальний одяг на (школяр, робітниця, перукар, друкарка, маляр, гончар, водій, санітарка). Іти (коридор, пуща, бульвар, дорога, тротуар, площа, пустир, вулиця). Завдати збитків (Віктор, фабрика, Ігор, завод, країна, край, друкарня, село, шахта, родина). Боротися з (ворог, зброя, пожежа, вітер, негода, приятель, друг). Покластися на (брат, господар, доля, лікар, сестра, секретар, дружина, товариш, подруга). За (вежа, земля, календар, огорожа, завдання, ніша, інвентар, звичай, буквар, вантаж, машина).


5. Запишіть подані іменники в родовому відмінку однини.

Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, папір, термін, експеримент, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, апарат, процент, адресат, адресант, бланк, банк, комп'ютер, інститут, адрес, курс, колектив, виробіток, спеціаліст, приріст, студент, відмінок, журнал, стиль.


6. Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінку однини. Поясніть їхній правопис.

Домовленість, подорож, цінність, діяльність, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, заборгованість, галузь, промисловість, доповідь, власність, вартість, піч, рентабельність, звітність, верф, продуктивність, прибутковість, розкіш, відповідальність, велич.


7. Випишіть з тексту іменники І відміни й поділіть їх на групи.

1. І за вечерею, і після вечері ми довго розмовляли (Ю. Збанацький). 2. Я добрий од свідомості своєї сили. 3. Як тільки де стрельне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. 4. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього — по той бік межі — пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині... 5. Рушницю взяв Микола. 6. Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано... 7. Каша була готова. 8. Постелили на підлозі. 9. Здійнялись і палати, й мости, мов жаліється хвиля осіння, цілує полянам червлені щити золоте надвечірнє проміння (В.Сосюра).


8. Наведені іменники поставте в родовому відмінку однини. Поясніть їхній правопис.

Голос, колос, пирій, час, місяць, понеділок, спокій, сміх, урок, обрій, роман, вплив, настрій, сум, оптимізм, розвиток, обрій, вечір, комиш, очерет, зміст, ґрунт, гурт, гурток, біль, степ, лист, кожух, керівник, погляд, луг, трамвай, Урал, Буг, Дніпро, Тетерів, Кавказ, край, шлях, ранок, телефон, гусак, папір, комар, абажур.


9. Випишіть іменники II відміни, поставте їх у родовому й орудному відмінках.

Ранок року

Це перший місяць весни — березень. Наші пращури величали його «соковик» або «березо-зол», тобто злим до беріз. Раніше у цей час спалювали березу на вугілля, брали з неї сік. Відомі й такі назви, як «капіжник», «різно погодник», « протальник», «весновій». У березні день з ніччю рівняються.


10. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.

1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.

2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.

3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.

4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.

5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.


11. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.


12. Знайдіть у кожній із поданих груп слово, що має неправильне відмінкове закінчення. Назвіть ознаки, за якими об'єднано слова у кожному рядку.

1. Книжкою, робітницею, трояндою, перемогою, латиною.

2. Атому, водню, азоту, льоду, меду.

3. Галченяти, гусеняти, курченяти, дитяти, тигреняти.

5. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.
13. Спишіть речення. Іменники, узяті в дужки, поставте в потрібному відмінку. Поясніть їхній правопис.

1. Йду навпростець (сіножать) до (Буг), де (павутиння) вересень пряде (А М'ястківський). 2. Разом з (розповідь) в (душа) вливалось щось хороше, тепле (О. Довженко). 3. Попереду з (весло) у (рука), насвистуючи якусь (пісенька), шкутильгає босоногий парубок, позаду важкувато гупає (чоботи) підполковник (М. Стельмах). 4. Квітни ж і гордись (будівники), щедра (земля), звільнена з (пітьма), у (труд) прославлена (руки), у (бої) відстояна (груди) (В. Юхимович). 5. Того (вовк) ще малим (вовченя) узяв у (лігво) дядько Панас Гайдебура (О.Донченко). 6. У (долина) біля (став) Борисенко зупинив (машина) (А. М'ястківський). 7. Тяжко назвати почуття, що є в нас до кожного (камінь) на (земля) нашого (дитинство) (Ю. Яновський). 8. На нашому (континент) сейсмоактивними є гірські райони Курило-Камчатсь-кої (дуга), (Памір), (Тянь-Шань), (Прибайкалля), (Кавказ), (Крим), (Копетдаг) та деякі інші (В. Мезенцев).


14. Випишіть усі іменники, визначте їх рід, відміну, відмінок.

Український жниварний обряд був позначений особливою поетичністю. Традиційно зажинки починалися на Прокопа, який припадає на 21 липня. Зодягнувшись у білий святковий одяг, господиня клала в кошик серп, буханець хліба та дрібок солі. На окрайці лану зупинялась і, вклонившись ниві, казала: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько!». Перші зжаті стебла клали навхрест, і вони мали лежати до закінчення жнив. Жінки виконували мелодійні жниварські пісні, а також плели обрядовий вінок із зібраних колосків. Жниварський вінець стояв на покутті протягом року (За В. Скуратівським).


15. Випишіть усі іменники, виконайте їх морфологічний аналіз.

Ліс — багатство держави, якому немає ціни. Ліс — це здоров'я річки, землі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи й птаха, зайчати, білченяти, косулі. Без лісу немає води, повітря, чистого неба. Ми повинні більше тривожитись, будити чуття, щоб не згасла в людині пильність і до природи любов. Людина має глибше розуміти, що таке ліс, берегти, цінувати зеленого друга (Л. Дмитерко).


16. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у два стовпчики: перший — написання разом, другий — через дефіс.

Рука, писати; край,знати;вода, мріяти; листя, падати; красно, писати; середні, віки; святий, вечір; людина, день; п'ять, років; земля, трусити; радіо, комітет; міні, футбол; Національний, банк; художник, пейзажист; вакуум, апарат; Європа, Азія; половина, яблуко; щастя, доля; перекоти, поле; життя, писати; лікар, терапевт; аеро, вокзал; вагон, ресторан; вантаж, потік; слюсар, складальник; половина, Київ.


17. Запишіть іменники, розкривши дужки, поясніть правопис.

Зоре (пад), (пів) Єгипту, (псевдо) наука, (пів) оберт, (худ) пром, (зірви) голова, (пів) Харкова, (гала) концерт, (полу) мисок, мати (й) мачуха, шістдесяти (п'яти) річчя, (пів) юрти, (пів) огірка, (екс) король, (пів) вишні, (крісло) ліжко, (лісо) смуга, (норд) ост.


18. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть творення і правопис складних іменників.

1. Падають у (приворот) зілля сльози тяжкі, старечі (І. Драч). 2. Я накосив лиш нервів добрий сніп і вимолотив радощів (пів) жмені (М. Вінгра-новський). 3. Вмирають в танці золоті (жар) птиці (І. Драч). 4. Потривожене сіно війнуло водночас і літом, і (свят) вечором, нагадало дитинство, і те сіно, і ті страви, що стояли в (батька) матері на (свят) вечір (М. Стельмах). 5. На командному пункті був поранений ще один воїн — командуючий армією (генерал) лейтенант Овчаренко (Гр. Тютюнник). 6. Лілові хмари (Іван) чаю пливуть над прірвами у ніг (Л. Костенко). 7. Правильна форма таких (шести) гранників виходить тоді, коли кристалики льоду утворюються не дуже швидко (В. Мезенцев). 8. Велику, часто вирішальну роль тут відіграє і (світо) сприймання, і (світо) відчуття (В. Мезенцев). 9. У 1912 році весь світ облетіла страшна звістка про загибель величезного (паро) плава «Титанік» (В. Мезенцев). 10. Наш Іванко в (дит) садку, як барвінок у вінку (І. Блажкевич). 11. Тут на дні пшеничнім (пів) Європи — захлинув броні бездонний степ (І. Драч). 12. Було ще рано, (пів) до восьмої (М. Коцюбинський). 13. Одержавши плату, Ніна о (пів) на шосту залишила бібліотеку (С. Добровольський). 14. Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею (пів) обличчя (П. Автономов).

Вправа 1. Перепишіть речення. Замість крапок вставте, де потрібно, м’який знак. Поясніть правопис дієслів.

1. Не журис…, коли недоля в край чужий тебе закине (Леся Українка). 2. Ах, скільки струн в душі дзвенит…! (О. Олесь). 3. На розпутті кобзар сидит… та на кобзі грає (Т. Шевченко). 4. Ти знаєш…, що ти — людина. Ти знаєш…про це чи ні? (В. Симоненко). 5. Сміют…ся, плачут…солов’ї і б’ют… піснями в груди (О. Олесь).


6. Глян…, моя рибонько, — срібною хвилею стелит…ся полем туман (М. Старицький). 7. Тоді, як, господи, святая на землю правда прилетит… хоч на годиночку спочит…, незрячі прозрят…, а кривиє, мов сарна з гаю, помайнут… (Т. Шевченко).

Вправа 3. Випишіть дієслова у дві колонки: в першу — особові, в другу — безособові. Визначте їх функції в тексті.

Цю історію хочеться казати найдорожчими словами, що даються людині в рідкісні, неповторні години.

Хочеться кожне слово помити в українській криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами, щоб незабутнє вигравало в них, як сонце на Великдень, і радувало людські серця у великі і трудні часи.

Хотілось би вишити слова, мов червоні квіти на холодних рушниках, і розвішати рушники в кожній хатині, аби хто на них не глянув, з якого боку не зайшов, щоб вони завжди були непорочними, як говорила колись про себе моя скорботна мати (О. Довженко).

Вправа 5. Перекладіть подані дієслова українською мовою.

Пломбировать, мотивировать, культивировать, компостировать, лавировать, реагировать, консервировать, зондировать, аплодировать, сервировать, идеализировать, позировать, шокировать, репетировать, командировать, маршировать, лидировать, меблировать, жонглировать, гастролировать, регулировать, музицировать, гримировать, тренировать, копировать, вибрировать, оперировать, игнорировать, компенсировать, котировать, цитировать, массажировать, массировать, фаршировать.

Вправа 6. Складіть речення з дієсловами, які не вживаються без частки не. Запам’ятайте їх.

Невгавати, неволити, незчутися, ненавидіти, нехтувати, непокоїтися.

Вправа 7. Утворіть дієслова неозначеної форми від поданих іменників. З’ясуйте, чи відбувається чергування у цих словах і які голосні або приголосні чергуються.

Рахунок, звіт, хід, брід, дзвін, ніч, день, зелень, крик, жаль, піч, праця, стогін, плач, сміх, бій, допомога, мереживо, шитво, мир, ненависть, тривога, гарячка, прийом, оголошення, вентилятор, транспорт, перемога.

Вправа 8. Утворіть від кожного дієслова форми майбутнього часу (3-ї особи однини); усно з’ясуйте, в яких словах і які звуки чергуються при цьому.

Переписати, сісти, побігти, уберегти, піти, показати, знайти, запрягти, припекти, стовкти, утекти, відрізати, допомогти, принести, покликати, перемогти, носити.

Вправа 10. Перепишіть речення і вставте, де потрібно, м’який знак; усно поясніть, чому в одних випадках потрібно ставити м’який знак, а в інших — ні.

Лежит… село Івана Франка в долині, купаєт…ся в розкішних садах. Коли потрапляеш… сюди, мимоволі пригадуют…ся слова поета;

У долині село лежит…,

Понад селом туман дрижит…,

А на горбі край села

Стоїт… кузня немала.

Рік у рік змінюєт…ся Прикарпаття, а з ним і село Нагуєвичі. В селі підводят…ся нові цегляні будинки, замощуют…ся і асфальтуют…ся дороги; є в селі школа, прекрасна бібліотека. Дивиш…ся на все це і думаєш…: «Як би радів Великий Каменяр за нашу вільну Україну!»

Вправа 11. Перебудуйте речення так, щоб накази, заклики й побажання були виражені дієсловами наказового способу, поясніть їх правопис. Вставте пропущені букви.

1. Хай не лякають вас труднощі. 2. Ро…крити книжки на сторінці сто п…ятнадц…тій! 3. Пр…готуватися до роботи! Поч…наємо писати. 4. Ніколи не заспокоюватись, які б не були успіхи. 5. Нехай вас не д…вує, що ми пр…були утр…ох. 6. Не цуратися будь-якого діла, аби воно йшло на користь Україні. 7. Не боятись труднощів, а сміло йти їм назустріч! 8. Потрібно берегти своє здоров…я, бо вдруге його ніхто вам не дасть. 9. Поважати старших, допомагати мен…шим — це справа вашої честі.

Вправа 12. Перекладіть речення українською мовою, поясніть правопис дієслів.

1. Покажите мне свою работу. 2. Поставьте вазу на стол. 3. Исправьте свои ошибки. 4. Ознакомься с этой книгой. 5. Отрежь себе хлеба, намажь маслом и ешь. 6. Взвесьте для меня этот арбуз. 7. Отправьте эту телеграмму. 8. Не плачь зря! 9. Умножьте пятьсот шестьдесят девять на пять. 10. Проверьте задание и перепишите начисто.


Вправа 1. Перепишіть речення і розкрийте дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть дієприкметники. Поясніть їх правопис.

1. У бій були (вводити) всі піхотні батальйони (О. Гончар).
2. Депо працюватиме на новому місці до того дня, коли можна буде повернутися на (визволяти) від окупантів Батьківщину (О. Донченко). 3. Кожне слово у Назара було (зважувати), кожна думка, мабуть, заздалегідь (обдумувати) і (виношувати) (Ю. Збанацький). 4. Здалека долітають (завмирають) гуки музики (І. Нечуй-Левицький). 5. Потонули всі вогні в сиве марево (тремтять) (Л. Горлач). 6. Це було нове покоління, зовсім не схоже на те, що приходило до інститутів кілька років тому, овіяне вітрами війни, (загартовувати) горем і боротьбою (П. Загребельний). 7. День і ніч повз наш будинок котиться залізна орда (ревуть), (виють), чадних машин (П. Загребельний). 8. Добріє світ, (народитися) в любові (Т. Коломієць). 9. Край моря сонце золотить (укрити) лісом гори (Н. Забіла).
10. Як радію за ту я людину, що (загубити) радість знайшла
(В. Сосюра). 11. Жагучими пахощами дихала земля, (розпалити) сонцем (З. Тулуб).

Вправа 3. Доберіть дієприкметники до поданих слів. З трьома словосполученнями складіть речення.

Економіст, асортимент, бізнес, реферат, дефіцит, дивіденд, інфляція, корупція, інтелігенція, продукція, контракт, купюра, аукціон, бартер.

Вправа 4. Утворіть від поданих дієслів можливі форми дієприкметників, поясніть їх правопис.

Пояснювати, благати, поглинати, міцніти, в’янути, мити, терпіти, кипіти, співати, воркувати, байдикувати, благословляти, зеленіти, парувати, любити, плавати, буксувати, блукати, голубити.

Вправа 5. Замініть виділені слова активними дієприкметниками у формі теперішнього часу; іменники поставте в кінці словосполучення.

1. Успішність, що зростає. 2. Робітники, що працюють. 3. Напис, що застерігає. 4. Персонал, що обслуговує. 5. Скелі, що чорніють. 6. Губи, що тремтять. 7. Вогонь,що не згасає. 8. Трава, що зеленіє. 9. Екскаватор, що крокує. 10. Дружба, що міцніє.

Вправа 7. Утворіть від поданих дієслів пасивні дієприкметники минулого часу чоловічого роду. Поясніть, які звукові зміни відбуваються при цьому.

Застерегти, перетягти, солодити, охолодити, загородити, освіжити, збентежити, вразити, образити, запрягти, знизити, об’їздити, заїздити, прикрасити, розвісити, оголосити, заплатити, засекретити, розгвинтити, потовкти, запекти, виволокти, помастити, оснастити, охрестити, вмістити, полюбити, поздоровити, відмовити, познайомити, перехопити, розпочати, розмити, розлити, вкрити, покраяти, запаяти, навіяти, пересіяти, обжити, омріяти.

Вправа 1. Знайдіть у реченнях дієприслівники і визначте спосіб їх утворення, поясніть правопис.

1. Притулившись до верби з підмитим корінням, вона довго-довго не відходила від татарського броду. 2. Вони вибираються на берег, до них першим кидається заплаканий Микола, а вже від присілка, надломлюючись, біжить Оксана, біжить, зупиняється і, не витираючи сліз, знову біжить. 3. Ось дві машини доїхали до перехрестя і теж стишили хід, повертаючи в ліс. 4. Як він любив цю переджнив’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі, коли, дивлячись на схилений колос, ясніли людські думи і щось добре шепотіли вуста. 5. І вся земля, росяніючи, тепер здається колискою, колискою життя, надій. 6. Минувши огорожу саду, вони зупинились перед своєрідним пейзажем: попереду земля в могутньому подиху викруглилась горбами, що біля обрію підбивалися під синій круг лісів (М. Стельмах).

Вправа 2. Перепишіть речення; розкрийте дужки. Утворіть дієприслівники від дієслів, що в дужках, поясніть їх правопис.



1. Все зраділо, (стрівати) день; і день зрадів, (розцвітати), ясний, теплий, погожий (П. Мирний). 2. В туман (загорнутись), далекі тополі в душі вигравають мінорну гаму (П. Тичина). 3. З самого ранку, (виплутатись) із тендітних тенет туману, вигулькувало сонце (Ю. Збанацький). 4. Десь за ланами гомонів, (затихати), грім (С. Васильченко).
5. Степ, (струсити) з себе росу та (зігнати) непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим вогнем (П. Мирний). 6. Хто перший пройшов по неходженому степу, (прим’яти) молоду траву і (налякати) диких сайгаків? (Є. Гуцало). 7. Нам вічно треба небом жити, по шию (бути) в планеті! (М. Вінграновський).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал