Агресія в дитячому та підлітковому віці



Скачати 54.89 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір54.89 Kb.
Агресія в дитячому та підлітковому віці
Однією з найпоширеніших соціальних проблем сучасності стало поширення агресії та насильства у суспільстві, особливо серед молоді. Неможливо сьогодні уявити собі ні одну газету, ні одне радіо чи телепрограму новин, де не було б жодного повідомлення про який-небудь акт агресії чи насильства. Коли люди характеризують когось як агресивного, вони можуть сказати, що він звичайно ображає інших, чи що він часто недружелюбний, чи що він, будучи досить сильним, намагається робити все по-своєму, чи може бути, що він твердо відстоює свої переконання, чи можливо без страху кидається у вир нерозв'язних проблем. В даний час більшістю приймається наступне визначення агресії:

агресія – це специфічна форма деструктивної поведінки, яка характеризується завданням шкоди предмету чи предметам, людині чи групі людей.

На сьогоднішній день вивчення особливостей агресії в підлітковому віці, є актуальною проблемою не тільки для батьків та вчителів, а й для суспільства в цілому. Кожного дня в дітей цього віку ми спостерігаємо прояви негативних емоційних станів, а саме, гнів, ненависть до оточуючих, ворожнечу, спостерігаємо певну деструктивну поведінку. Саме головне, на нашу думку, це визначити основні причини виникнення, механізми прояву, а особливо знайти конструктивні способи подолання агресії.



Агресивність – властивість особистості, що полягає в готовності й перевазі використання насильницьких засобів для реалізації своїх цілей. Проявляється як негативна риса характеру переважно у несприятливих, невихованих підлітків, які використовують її як силовий засіб для досягнення власної мети. Причинами агресивності можуть бути незадоволені потреби, реальна чи уявна фрустрація, конфлікти між людьми, афект неадекватності.

Агресивні, жорстокі вчинки малолітніх дітей ще не визначаються внутрішньою логікою їхнього характеру, а обумовлені спонуканнями без обліку й розуміння їхнього морального значення. Однак у результаті кількаразового повторення такого поводження при відсутності належної його оцінки й коригувальних впливів, ці явища поступово здобувають сталий характер, відриваються від ситуації, у якій спочатку виникли, перетворюються в рису особистості. В агресивних осіб ще в дитячому й підлітковому віці формується готовність сприймати, оцінювати ті або інші об'єкти, ситуації, дії інших осіб як загрозливі або ворожі й діяти в їхньому відношенні відповідно до цієї оцінки.

Сполучення несприятливих біологічних, психологічних, сімейних і інших соціально-психологічних факторів спотворює весь спосіб життя підлітків. Характерним для них стає порушення емоційних відносин з оточуючими людьми. Підлітки попадають під сильний вплив підліткової групи, що нерідко формує асоціальну шкалу життєвих цінностей. Сам спосіб життя, середовище, стиль і коло спілкування сприяють розвитку і закріпленню девіантної поведінки. Таким чином, має місце негативний мікроклімат у багатьох родинах, який спричиняє виникнення відчуженості, брутальності, ворожості певної частини підлітків, прагнення робити все на зло, всупереч волі навколишніх, що створює об'єктивні передумови для появи демонстративної непокори, агресивності й руйнівних дій. Останнім часом, великий вплив на психіку і поведінку дітей мають засоби масової інформації. Експериментально доведено, що діти, які часто дивляться передачі з елементами насильства, стають більш неврівноваженими і агресивними. Більше того, вони починають сприймати насильство, як нормальне явище.
Риси агресивних підлітків

Бідність ціннісних орієнтацій, їхня примітивність, відсутність захоплень, вузькість і нестійкість інтересів. У цих дітей, як правило, низький рівень інтелектуального розвитку, підвищена сугестивність, недорозвиненість моральних якостей. Їм властива емоційна брутальність, озлобленість, як проти однолітків, так і проти навколишніх дорослих. У таких підлітків спостерігається крайня самооцінка (або максимально позитивна, або максимально негативна), підвищена тривожність, страх перед широкими соціальними контактами, егоцентризм, невміння знаходити вихід з важких ситуацій, перевага захисних механізмів над іншими механізмами, що регулюють поведінку. Разом з тим серед агресивних підлітків зустрічаються й діти добре інтелектуально й соціально розвинені. У них агресивність виступає засобом підняття престижу, демонстрація своєї самостійності, дорослост



Батькам слід пам’ятати:

  1. Найкращий спосіб уникати агресивності підлітка – виявляти до нього більше уваги і ласки, яких він так потребує.

  2. Батьки мають стежити за своєю поведінкою у сім’ї.

  3. Найкращий спосіб виховання – єдність дій та власний приклад.

  4. Не можна використовувати фізичних покарань.

  5. Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: підприємливості, активності, ініціативності.

  6. Перешкоджайте негативним проявам агресивності, зокрема ворожості, скутості.

  7. Пояснюйте наслідки агресивної поведінки.

  8. Враховуйте у вихованні і навчанні особистісні риси підлітка.

  9. Давайте підлітку задовольнити потребу у самовираженні і самоствердженні.

  10. Обмежуйте перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це стосується і комп’ютерних ігор.

  11. Заохочуйте підлітка до навчання, до участі у культурних заходах, спортивних секціях.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

  • Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

  • Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

  • Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.

  • Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

  • Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

  • Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.

  • Не застосовувати фізичні покарання.

  • Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

  • Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

  • Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

  • Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

  • Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.

  • Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Поради батькам конфліктних дітей

  • Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше вибухають «бурі».

  • Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитини в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.

  • Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

  • Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал