Admin Mobil group [Выберите дату] Діагностика готовності дітей до школи 2




Сторінка3/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Слабкий: малюнки загалом схожі на зразки і хоча б один із них має значний дефект зображення, який не може бути пояснений просто нерозвиненістю графічних навичок у дитини. До таких дефектів належать: у першому малюнку кількість кружків не відповідає зразку на 1-5 кружків; у другому малюнку форма вигину кривої лінії не відповідає зразку: не збігаються опуклості і западини, замість плавної лінії - гострий кут, крива лінія не торкається кута рамки, хоча і розташована близько до неї, чи крива лінія примальована до правої грані рамки; у третьому малюнку коло і чотирикутник зображені близько одне до одного, але торкання відсутнє; у четвертому малюнку кількість кружків не відповідає зразку, причому різниця може бути і невелика (на 1-3 кружки «стріла не проглядається»); у п'ятому малюнку відсутнє часткове накладання шестикутників: вони або ледь торкаються один одного, або намальовані окремо, хоча і близько один до одного, шестикутники розташовані під прямим кутом один від одного, перетинання в середній частині.
Примітка. Якщо малюнки не відповідають зразкам, мають серйозні відхилення від зазначених вище допущень, то такій дитині обов'язково потрібна консультація невролога.











25
Зразок для копіювання




26
Методики діагностики особистісно-соціальної готовності до школи
Аналіз змісту дитячої самосвідомості
«Що дитина знає про себе, якою себе уявляє»
(методика запропонована Є.З.Басіною)
Мета: дослідити уявлення дитини про себе.
Хід дослідження: дитині пропонують відповісти на 5 запитань.
1.
Що ти більше всього на світі любиш? Що взагалі ти любиш, що тобі подобається?
2.
Що ти більше всього на світі не любиш? Чого ти взагалі не любиш, що тобі не подобається?
3.
Уяви собі людину, яка тобі так подобається, що ти хотів би бути таким, як вона, чи хотів би бути схожим на неї. Яка це людина? Якою ти хотів би бути? На кого ти б хотів бути схожим?
4.
Уяви собі людину, яка тобі так не подобається, що ти не хочеш бути не неї схожим. Яка це людина? Яким би ти не хотів бути? На кого ти не хочеш бути схожим?
5.
Що ти можеш розказати про себе? Який ти сам?
Аналіз відповідей дитини дозволяє виявити:
-
Різнобічність уявлень про себе (за кількістю названих якостей);
-
Диференційованість уявлень про себе (названі якості, які характеризують дитину в різних видах діяльності і в різних ситуаціях);
-
Рівень усвідомленості і критичності суджень про себе, співвідношення реальних і ідеальних уявлень.





27
Методика «Який я?»
Мета: визначення самооцінки дитини дошкільника.
Хід виконання: обстеження проводиться індивідуально. Психолог запитує у дитини, як вона сама себе сприймає й оцінює за десятьма різними позитивними якостями особистості. Оцінки, які дитина ставить сама собі, проставляються психологом у відповідних колонках протоколу, а потім переводяться в бали.
Оцінювані якості
особистості
Оцінки за вербальною шкалою
Так
Ні
Інколи
Не знаю
Хороший




Добрий




Розумний




Акуратний




Слухняний




Уважний




Ввічливий




Вмілий (здібний)




Працелюбний




Чесний





Оцінювання результатів
Відповіді типу «Так» оцінюються в 1 бал, відповіді типу «Ні» оцінюються в 0 балів. Відповіді типу «Інколи», як і відповіді типу «Не знаю», оцінюються в 0,5 бала. Самооцінка дитини визначається за загальною сумою балів, набраною нею за всіма якостями особистості.
Рівні:
10 балів - дуже високий
8 - 9 балів - високий
4 - 7 балів - середній
2 - 3 бали - низький
0 - 1 бал - дуже низький


28
Методика «Сходинки»
Мета: вивчення динаміки самооцінки. Застосовується як у дошкільному віці, так
і в молодшому шкільному.
Хід виконання: дитині показують намальовану на папері драбинку з 7 сходинками.
Середня сходинка має форму майданчика і пояснюють завдання: «На трьох нижніх сходинках знаходяться погані діти (чим нижче, тим гірші), на майданчику
- не погані і не гарні, а на трьох верхніх сходинках - гарні діти (чим вище, тим кращі).» Кожна сходинка має, тим самим, певну змістову характеристику.
Дитина повинна поставити себе на одну зі сходинок і обґрунтувати свій вибір.
Інструкція для дитини
Психолог говорить: «Якщо всіх дітей розставити на цих сходинках, то на трьох верхніх сходинках опиняться хороші діти: розумні, добрі, сильні, слухняні – чим вище, тим краще. Так на сходинці 1 знаходяться просто гарні діти, на сходинці 2 - дуже гарні, на сходинці 3 - найкращі. Ти знаєш, що є дуже гарні діти, є погані, є середні. Ось на цій драбинці (показується листок паперу з намальованою драбинкою) середні діти знаходяться посередині, ось на цьому майданчику
(показати майданчик). Ці діти не погані, і не гарні, а середні.
А на трьох нижніх сходинках знаходяться погані діти – чим нижче, тим гірші.
Знизу від майданчика знаходяться погані діти, на 2 сходинці знизу - дуже погані, на 3 знизу - найгірші. Зрозумів? Давай повторимо (повторюється з дитиною розташування сходинок). А тепер постав себе на ту сходинку, яку ти, на твою думку, займаєш. Покажи, куди б ти поставив себе, на яку сходинку?». Щоб легше було виконувати завдання можна помістити на ту чи іншу сходинку картинку із зображенням хлопчика чи дівчинки. Чому ти поставив себе на цю сходинку?».

29


30
Оцінювання результатів
Оцінка здійснюється за 7- бальною шкалою, де перша сходинка (найнижча) відповідає балу 1, середня сходинка (майданчик) відповідає балу 4, верхня схо- динка відповідає балу 7. Таким чином, дитина може одержати від 1 до 7 балів.
Обговорення результатів
Для дітей, які вступають у перший клас, характерна наявність високої позитивної самооцінки. У нормі дитина повинна ставити себе не нижче, ніж на 2 сходинку зверху, тобто нормою є самооцінка в 6 балів. 7 чи 5 балів не є відхиленнями від норми, а свідчать про дуже гарні чи просто добрі стосунки до дитини в сім'ї й у дошкільному закладі.
Самооцінка від 1 до 3 балів, тобто віднесення дитиною себе до «поганих» дітей,
є важливою ознакою неблагополучного соціального розвитку і, в першу чергу, є показником несприятливого досвіду соціальних взаємодій. Швидше за все, негативна самооцінка пов'язана з неблагополучними сімейними відносинами чи негативним ставленням батьків до самої дитини або пов'язана з несприятливим досвідом спілкування дитини в дошкільному закладі. Необхідно з'ясування конкретні причини негативної самооцінки, тому що на цій підставі можна прогнозувати успішність включення дитини в колектив класу і будувати програму корекції образу «Я» дитини.









31
Тест «Розвиток самоконтролю»
Мета: оцінити здатність дитини до самоконтролю, до оцінки власних дій, результатів цих дій та своїх можливостей.
Хід дослідження: дитині пропонують по черзі 4 картинки, на яких зображені її однолітки в ситуаціях невдачі в діяльності. Далі просять розповісти, що намальовано (якщо дитина неправильно зрозуміла ситуацію, то дорослий дає необхідні пояснення), пояснити причину невдачі дітей, які зображені на картинках, і запропонувати свої варіанти рішення практичної задачі.
На 1 картинці зображено, як дівчинка бере лійку, хоче полити квіти, але не може
її підняти.
На 2 картинці намальована лава, через яку стрибає хлопчик, але видно, що він зачепився і падає.
На 3 картинці дівчинка збирається качатися на гойдалці, але ніяк не може на неї забратися.
На 4 картинці намальований хлопчик на схилі гори з поломаними лижами.
Оцінювання результатів:
1.
Якщо дитина пояснює, що причина невдачі в об’єктах (лійці, лаві, гойдалці, гірці), тобто невдачі відбуваються по незалежним від героїв причинам, значить, дитина ще не навчилася оцінювати себе і контролювати свої дії.
Скоріш за все дитина покине почату справу і займеться чим-небудь іншим.
2.
Якщо дитина бачить причину події в самих героях і пропонує їм підрости, потренуватися, набратися сил, покликати на допомогу, значить, у неї хороша здатність до самооцінки і самоконтролю.
3.
Коли дитина бачить причину невдач і в героях і в об’єктах, то це говорить про хорошу здатність до різнобічного аналізу ситуації.








32









33
Тест на визначення рівня домагань і потреби в досягненні успіху

Мета: визначити рівень домагань

Хід дослідження: дитині пропонують виконувати завдання різної складності:
"Зараз ми будемо складати узори". У мене є три види завдань: легкі, середні і складні. Якщо ти вибереш складне завдання і справишся з ним, то отримаєш 5 балів, якщо середнє – то 4 бала, легке – 3 бала. Якщо ти вибереш завдання і не справишся, то отримаєш тільки 2 бала. Намагайся набрати найбільше балів. А тепер скажи, яке завдання ти вибираєш. Після того Ви показуєте дитині картки, розкладені стопками. Подивись на ці завдання. Ось легкі, ось середні, а ось складні. Вибере те, з яким можеш справитися і виконуй. Після виконання поясніть дитині, справилася вона із завданням чи ні. Потім знову запропонуйте дитині здійснити вибір.
Всього потрібно зробити
4 завдання.
Зміст завдання полягає в тому, щоб із квадратів з червоним, білим і червоно- білим розфарбуванням скласти узори, намальовані на картках.
Під час виконання завдання психолог може спеціально створювати ситуацію успіху чи невдачі:
- оцінювати діяльність дитини як неуспішну, обмеживши час для виконання завдання чи вказавши на недоліки в роботі:
- оцінювати діяльність як успішну, надаючи більше часу на її виконання або непомітно надати допомогу дитині, якщо вона відчуває деякі труднощі.

Аналіз результатів
По закінченні роботи визначається кількість виконаних і невиконаних завдань залежно від рівня складності.
1. Якщо дитина обирає після досягнення успіху більш складні завдання, а після невдачі – менш складні, то у неї адекватна реакція на успіх і невдачу. Рівень домагань відповідає можливостям дитини, їй притаманне прагнення до успіху.
2. Якщо дитина прагне вибирати більш складні завдання, незалежно від досягнутого нею успіху чи невдачі і рівня складності попередніх завдань, то у неї неадекватна реакція на невдачу. Рівень домагань вищий за реальні можливості дитини. Їй притаманне прагнення до успіху.
3. Якщо дитина вибирає нескладні завдання незалежно від того, досягає вона успіху чи ні, то у неї неадекватна реакція на успіх. Рівень домагань нижчий реальних можливостей. Дитині притаманне прагнення уникати невдачі.
4. Якщо досягнення успіху і невдачі не впливають на вибір завдання. Завдання вибираються хаотично, незалежно від рівня складності, то у дитини неадекватна реакція на успіх і невдачу. Рівень домагань не сформований. Такі дії характерні для дітей молодшого віку.

34


35
Тест «Ставлення дитини до чужого дорослого»
(для батьків і вихователів)
Якщо відмічена особливість поведінки властива дитині, то відповідне твердження оцінюється в 1 бал, якщо ні – 0 балів.
1.
Дитина розмовляє з вихователем чи іншим значущим для неї дорослим тільки тоді, коли знаходиться з ним наодинці чи після деяких зусиль
«розговорити» її.
2.
Обманює зі страху.
3.
Дуже болісно переживає, плаче, ображається, якщо їй роблять зауваження.
4.
Дуже тривожна, щоб бути неслухняною.
5.
Любить, щоб до неї проявляли симпатію, але не просить про це.
6.
Ніколи не приносить дорослому і не показує знайдених нею речей.
7.
Вітається з вихователем тільки тоді, коли він зверне на неї увагу.
8.
Не підходить до дорослого з власної ініціативи.
9.
Ніколи не просить про допомогу.
10.
Легко стає «нервовою», червоніє, коли їй задають запитання.
Оцінка результатів
10 – 7 балів – у дитини складні труднощі у спілкуванні, зумовлені негативним переживанням з приводу контактів з чужими дорослими.
4 – 6 балів – труднощі в спілкуванні можуть бути зумовленими не ставленням до дорослого, а конкретною ситуацією (не відповідає на питання вихователя через страх, що інші діти будуть над нею сміятися) чи недоліками виховання.
1 - 3 бала – скоріше за все, це прояви деяких індивідуальних особливостей дитини, про які потрібно повідомити майбутнього вчителя.




36
Соціометрія для дошкільників
Тест «Два будиночки»
Мета: виявлення дітей з проблемами у спілкуванні.
Обладнання: лист паперу, на якому малюються два будинки. Один із них більший – червоного кольору, інший менший – чорного кольору. Як правило, цей малюнок не готують заздалегідь, а малюють на очах у дитини чорним і червоним олівцями.
Інструкція: дитині говорять: «Подивись на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, в ньому багато цікавих іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будинку іграшок немає зовсім. Подумай і скажи, кого б із дітей своєї групи ти запросив би до себе, а кого запросив би в чорний будиночок».
Психолог записує тих дітей, яких дитина забирає до себе в червоний будиночок,
і тих, кого вона хоче відселити в чорний будиночок. Після закінчення роботи дитину запитують, чи не хоче вона поміняти кого-небудь місцями, чи не забула когось.

37

38
Аналіз результатів:
Потрібно звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоний будиночок, а скільки в чорний, по відношенню до яких дітей групи зроблений позитивний вибір, а по відношенню до кого – негативний. Для кожної дитини рахується кількість позитивних (кількість балів зі знаком «+») і негативних виборів (кількість балів зі знаком «-») зі сторони інших дітей групи, потім від більшого числа віднімають менше і ставлять знак більшого числа.
+ 4 і більше балів – набирають «соціометричні зірки», це зовні привабливі, достатньо впевнені в собі діти, які користуються авторитетом в групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти.
Від + 1 до + 3 балів (виборів зі знаком «-» немає) – ці діти надають перевагу
іграм і спілкуванню з постійним обмеженим колом друзів (чи одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфліктують, в своїй маленькій групі можуть бути лідером.
Від – 2 до + 2 балів (сума складається з «+» і «-») – активні, рухливі, достатньо спілкуються з іншими дітьми, але нерідко конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться і відмовляються гратися, часто ображаються і ображають інших, але легко забувають образи.
0 балів (вибори зі знаком «+» зі знаком «-» відсутні) – цих дітей просто не помічають, їх ніби немає в групі, як правило це тихі, малоактивні діти, які грають наодинці і прагнуть до контактів з однолітками: частіше за все такі результати отримують по відношенню до дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно з’явився в колективі.
- 1 і менше балів – це діти, якими нехтують однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі чи мають явно виражені фізичні дефекти: нервозні, занадто конфліктні, негативно поводять себе по відношенню до інших дітей.
Особливу увагу потрібно звернути на тих дітей, які основну кількість дітей помістили в чорний будиночок, залишаючись наодинці чи оточуючи себе дорослими. Як правило, це дуже замкнуті діти, які ні з ким не спілкуються або, навпаки, конфліктують, які встигли посваритися уже зі всією групою.
Передбачити труднощі у спілкуванні з однолітками в школі у таких дітей можна з більшою ймовірністю.

39
Ставлення дитини до однолітків
(для батьків і вихователів)
Якщо відмічена особливість поведінки властива дитині, то відповідне твердження оцінюється в 1 бал, якщо ні – 0 балів.
1.
Старається уникнути активної участі в грі.
2.
Не проявляє приязні і доброзичливості до інших дітей.
3.
Ніколи не ділиться з іншими дітьми іграшками і солодощами.
4.
Не надає допомоги іншим, навіть якщо її про це попросять.
5.
Погоджується на другорядні ролі, ніколи не висловлює бажання бути головним у грі.
6.
У неї немає друзів ні в дитячому садочку, ні на подвір’ї.
7.
Уникає спілкування з іншими дітьми.
8.
У грі завжди прагне отримати значиму роль, а якщо не отримує, то відмовляється грати.
9.
Не проявляє зацікавленості до колективних ігор, грає наодинці.
10.
Часто жаліється дорослим, що її ображають інші діти.

Оцінка результатів
7 - 10 балів – у дитини серйозні труднощі в спілкуванні, пов’язані з негативним ставленням до інших дітей, ці труднощі можуть виявитися в стосунках з однокласниками в школі.
4 – 6 балів – труднощі зумовлені невмінням встановлювати контакти з однолітками частіше за все через недостатній досвід спілкування чи через невпевненість в собі.
1 – 3 бала – труднощі в спілкуванні ситуативні чи зумовлені деякими
індивідуальними особливостями дитини, які, як правило, корегуються під впливом дитячого колективу.



40
Методика «Профіль соціального розвитку дитини»


Мета: визначити рівень соціальної поведінкової компетентності і комунікативних навичок як показників соціальної зрілості дитини дошкільного віку.

Зміст методики. Методика виступає експертною оцінкою дитини вихователями та батьками. Методика побудована за принципом семантичного диференціалу. Вона являє собою перелік парних протилежних тверджень та містить шкалу оцінювання від +2 до – 2, які вказують на міру прояву певної характеристики у дитини.
Хід проведення. Експерту пропонується бланк з характеристиками та шкалою оцінювання прояву.
Далі, пропонується уважно прочитати запропоновані характеристики та оцінити їх міру прояву у конкретної дитини, поставити галочку навпроти обраної оцінки. В якості експерта можуть виступати вихователі, батьки.
Інструкція для експерта. Прочитайте уважно запропоновані твердження, що представлені парою протилежних за змістом характеристик та оцініть який з полюсів точніше характеризує особливості дитини і на скільки. Поставте позначку напроти обраної міри прояву (+2; +1; 0; -1; -2).

Оцінювання результатів
+2 – яскраво виражена позитивна риса;
+1 – часто виявляється як позитивна риса;
0 – не виявляє себе активно ні з позитивного, ні з негативного боку;
- 1 – іноді виявляє себе негативно;
-2 – яскраво виражена негативна риса.

Інтерпретація результатів:
Слабкий рівень розвитку: 15-20% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Середній рівень розвитку: 30-50% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Добрий рівень розвитку: 50-75% оцінок перебувають у зоні +2+1;
Високий рівень розвитку: 75-80% оцінок перебувають у зоні +2+1.

41
Профіль соціального розвитку дитини
ПІБ дитини________________________________________________________
Інструкція для експерта. Прочитайте уважно запропоновані твердження, що представлені парою протилежних за змістом характеристик та оцініть який з полюсів точніше характеризує особливості дитини і на скільки. Поставте позначку напроти обраної міри прояву (+2; +1; 0; -1; -2).

Твердження
+2 +1 0
-1 -2
Твердження
1.
Легко входить у контакт із дорослим


Уникає контакту з дорослим
2.
Відгукується на прохання дорослих


Не реагує на прохання дорослих
3.
З радістю діє спільно з дорослими


Не любить діяти спільно з дорослими
4.
Успішно діє під керівництвом дорослого


Не вміє діяти під керівництвом дорослого
5.
Легко приймає допомогу дорослого


Не приймає допомогу дорослого
6.
Часто взаємодіє з однолітками


Уникає взаємодії з однолітками
7.
Легко встановлює дружні стосунки з однолітками


Важко встановлює дружні стосунки з однолітками
8.
Успішно діє в колективній грі


Не бере участі в колективній грі
9.
Виявляє якості лідера


Воліє підкорятися
10.
Добре відчуває себе у великій групі дітей


Не любить великі групи дітей
11.
Спокійно спостерігає за діями
інших дітей


Заважає діям інших дітей
12.
Уміє зацікавити в чомусь інших дітей


Не вміє зацікавити інших дітей
13.
Бере активну участь у іграх і справах інших


Не бере участь у іграх, що пропонуються
14.
Успішно розв’язує конфлікти з однолітками


Не вміє розв’язувати конфлікти з однолітками
15.
Добре діє самостійно


Не вміє діяти самостійно
16.
Може себе розважити


Не може себе розважити
17.
Уміє стримуватись, контролювати свою поведінку


Не вміє стримуватись, контролювати свою поведінку
18.
Здатна жертвувати своїми
інтересами заради інших


Орієнтована тільки на свої
інтереси
19.
Не шкодить рослинам, тваринам, книгам, іграшкам


Часто шкодить рослинам, тваринам, книгам, іграшкам
20.
Добре знає і виконує розпорядок дня в дитячому садку (школі)


Не знає і не виконує розпорядок дня в дитячому садку (школі)
21.
Визнає правила, встановлені у групі


Не визнає правила, встановлені у групі

42
Методика діагностики психосоціальної зрілості поведінки дитини
(за Таран О.П.)
Мета: визначити рівень психосоціальної зрілості поведінки дитини дошкільного віку.
Зміст методики. Методика виступає експертною оцінкою дитини вихователями та батьками. Вона являє собою перелік з 11 характеристик та містить чотири варіанти відповіді, які вказують на міру прояву певної поведінкової характеристики у дитини.
Хід проведення. Експерту пропонується бланк з характеристиками та варіантами особливостей їх прояву. Далі, пропонується уважно прочитати запропоновані характеристики та оцінити їх міру прояву у конкретної дитини, поставити галочку навпроти обраної особливості прояву. В якості експерта можуть виступати вихователі, батьки.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал