Admin Mobil group [Выберите дату] Діагностика готовності дітей до школи 2



Pdf просмотр
Сторінка2/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Оцінка особливостей поведінки дитини 6-7 років (анкета для батьків)

Батькам пропонують оцінити особливості поведінки за останнє півріччя – рік.
Якщо дана особливість поведінки властива дитині і з’явилась недавно, то відповідний пункт оцінюється 2 балами, якщо вказані особливості з’являються час від часу незалежно від віку 1 бал, за їх відсутністю ставиться 0 балів.
1.
В останній час (півроку – рік) сильно змінилася, стала зовсім іншою.
2.
Часто грубіянить, намагається «переговорити» дорослого.
3.
Закинула свої улюблені іграшки і заняття, постійно проводить час на подвір’ї з іншими дітьми.
4.
Втратила цікавість до дитячого садка, стала ходити туди з великим небажанням.
5.
Багато запитує про школу, просить пограти з нею в школу.
6.
Надає перевагу спілкуванню зі старшими дітьми і дорослим іграм з малечею.
7.
Стала впертою, в усьому відстоює свою думку.
8.
Кривляється, говорить писклявим голосом.
9.
Постійно свариться з батьками з будь-якого приводу, навіть незначного.
10.
Прагне наслідувати дорослих, з бажанням виконує їх обов’язки.
Аналіз результатів
20-11 балів – скоріше за все, труднощі в вихованні дитини зумовлені кризою розвитку, необхідно переглянути своє ставлення до дитини і до системи вимог,
інакше негативні симптоми кризи можуть стати стійкими рисами характеру.
10-6 балів – негативні реакції дитини є, скоріше всього, проявом індивідуальних особливостей чи результатом неправильного виховання, а не вікової кризи.
5-0 балів – для цього віку дитина занадто спокійна, необхідно придивитися до неї уважніше, можливо вона відстає від однолітків в своєму розвитку.

14
Старший дошкільний вік як перехідний етап
між дошкільником і молодшим школярем
(Загальна характеристика розвитку дітей старшого дошкільного віку)
В старшому дошкільному віці (5,5 -7 років) відбувається швидкий розвиток і перебудова в роботі всіх фізіологічних систем організму дитини: нервової, серцево-судинної, ендокринної, опорно-рухової. Зростає зріст, маса, змінюються пропорції тіла. Відбуваються суттєві зміни у вищій нервовій діяльності. За своїми характеристиками головний мозок шестирічної дитини наближається до показників мозку дорослої людини. Організм дитини в період від 5,5 до 7 років свідчить про готовність переходу на більш високий рівень вікового розвитку, що передбачає більш інтенсивні розумові і фізичні навантаження, пов’язані з систематичним шкільним навчанням. Формується фізіологічна готовність
дитини до шкільного навчання.
Старший дошкільний вік відіграє особливу роль в психічному розвитку дитини: в цей період життя починають формуватися нові психічні механізми діяльності і поведінки.
В цьому віці закладаються основи майбутньої особистості:
- формується стійка система мотивів;
- зароджуються нові соціальні потреби (потреба в повазі і визнанні дорослого, бажання виконувати важливі для інших «дорослі» справи, бути дорослим;
- потреба у визнанні серед однолітків: у старших дошкільників активно проявляється цікавість до колективних форм діяльності і в той же час – прагнення у грі і в інших видах діяльності бути першим, кращим;
- з’являється потреба діяти у відповідності з усталеними правилами і етичними нормами;
- виникає новий (опосередкований) тип мотивації – основа довільної поведінки;
- дитина засвоює визначену систему соціальних цінностей, моральних норм і правил поведінки в суспільстві, в деяких ситуаціях вона вже може стримувати свої безпосередні бажання і діяти не так, як хочеться в даний момент, а так, як потрібно.
На сьомому році життя дитина починає усвідомлювати своє місце серед інших людей, у неї формується внутрішня соціальна позиція і прагнення до відповідної
її потребам нової соціальної ролі. Дитина починає усвідомлювати і узагальнювати свої переживання, формується стійка самооцінка і відповідне їй ставлення до успіху і невдачі в діяльності (для одних характерне прагнення до успіху і високих досягнень, а для інших важливіше всього уникнути невдач і неприємних переживань).
Старший дошкільний вік – період активного розвитку і становлення пізнавальної діяльності. Маленька дитина 3 -4 років активно діє з предметами, старший дошкільник прагне дізнатися, як ці предмети побудовані, для чого вони

15 призначені, намагається встановити (за допомогою дорослого) взаємозв’язки між предметами і явищами дійсності, задає багато питань про те, як утворений організм людини, про роботу різних механізмів, про явища природи, про будову всесвіту і т.д. В кінці дошкільного віку діти починають віддавати перевагу
інтелектуальним заняттям. Дітей приваблюють головоломки, кросворди, задачі і вправи, над якими потрібно подумати. Розрізненні уявлення про навколишню дійсність стають все більш чіткими, зрозумілими і узагальненими, з’являється деяке цілісне сприймання і усвідомлення реальності, виникає початковий світогляд.
В цей період відбуваються значні зміни в структурі і змісті дитячої діяльності.
Починаючи з наслідування дорослого, через розвиток сюжетно-рольової гри, дитина переходить до оволодіння більш складними видами діяльності, які потребують нового, довільного рівня регуляції, який оснований на усвідомлені мети і завдань діяльності і способів їх досягнення, вміння контролювати свої дії і оцінювати їх результат (праця і навчання). Якщо для маленької дитини важливий тільки результат (намалювати будиночок, сніговита, побудувати вежу), її увага не концентрується на способах виконання дії, то старшому дошкільнику доступне прийняття навчальної задачі, він уже розуміє, що виконує ту чи іншу дію для того, щоб навчитися виконувати її правильно. Дитина 6-7 років може виконувати засвоєний спосіб дії в нових умовах, порівнювати отриманий результат зі зразком, побачити відмінності. Дитина 3-4 років, порівнюючи свій малюнок зі зразком, скаже, що у неї все вийшло правильно і позитивно оцінить свою роботу. Для маленької дитини важливо «що» вона робить, а для старшого дошкільника – «як» це потрібно робити, яким способом.
Ці зміни в дитячій свідомості призводять до того, що в кінці дошкільного віку дитина стає готовою до прийняття нової для неї соціальної ролі школяра, засвоєння нової (навчальної) діяльності і системи конкретних і загальних знань.
Іншими словами, у дитини формується психологічна і особистісна (соціальна)
готовність до систематичного шкільного навчання.
Ці важливі для подальшого розвитку зміни психіки дитини не відбуваються самі по собі, а є результатом спрямованого педагогічного впливу зі сторони батьків і педагогів. Це можливо тоді, коли робота з дитиною побудована на розумінні закономірностей психічного розвитку і специфіки наступних вікових періодів, знання того, які вікові новоутворення є основою подальшого розвитку дитини.
Отже, готовність дитини до навчання в школі в однаковій мірі залежить від фізіологічної, соціальної і психологічної готовності. Це не різні види готовності до школи, а різні її прояви в різноманітних формах активності, це цілісне утворення, яке відображає індивідуальний рівень розвитку дитини до початку шкільного навчання. Цей поділ можна вважати умовним, адже людина це цілісна істота.




16
Фізіологічна готовність до школи
Визначається рівнем розвитку основних функціональних систем організму дитини та станом її здоров'я. Оцінку фізіологічної готовності дітей до систематичного навчання в школі визначають медики за окремими критеріями.
При формуванні та діагностиці психологічної готовності до школи необхідно враховувати рівень фізіологічного розвитку та стан здоров'я дитини.
З початком шкільного навчання зростає навантаження на організм дитини.
Систематична навчальна робота, великий об’єм нової інформації, необхідність довготривалого збереження вимушеної пози, зміна звичного режиму дня, перебування в великому шкільному колективі потребують значного напруження розумових і фізичних сил маленького школяра.
Чи готовий організм шести-семилітньої дитини до такого навантаження? Багато численні дослідження фізіологів говорять про те, що у віці 5-7 років відбувається суттєва перебудова всіх фізіологічних систем дитячого організму. До початку шкільного навчання ця перебудова ще не закінчена, і в шкільні роки продовжується активний фізіологічний розвиток. Тому вчені роблять висновок: з одного боку, за своїми функціональними характеристиками організм дитини 6-7 років готовий до систематичного шкільного навчання, в той час він дуже чутливий до несприятливих впливів зовнішнього середовища, особливо до надмірного розумового і фізичного напруження. Чим молодша дитина, тим складніше їй впоратися зі шкільними навантаженнями, тим вища ймовірність появи відхилень в її здоров’ї.
Потрібно пам’ятати про те, що всі діти розвиваються по-різному, фактичний вік дитини не завжди відповідає біологічному: одна дитина в 6 років за своїм фізичним розвитком готова до систематичного навчання, а іншій і в 7 років шкільне навантаження буде не під силу.
Всі діти, які вступають до 1 класу, обов’язково проходять медичне обстеження, на основі якого робиться висновок про функціональну готовність до навчання в школі. Дитина вважається готовою до шкільного навчання, якщо за фізичним і біологічним розвитком вона відповідає формальному віку чи випереджує його і не має медичних протипоказань.
Критерії фізіологічної готовності дітей до навчання в школі
1.
Рівень фізичного розвитку.
2.
Рівень біологічного розвитку.
3.
Стан здоров'я.
При визначенні рівня фізичного розвитку оцінюють три основні показники: довжину тіла (зріст стоячи і сидячи), масу тіла і окружність грудної клітки. За показниками фізичного розвитку сучасні 6-7-річні діти суттєво відрізняються від своїх однолітків в 60-70 роки, значно випереджають їх за зростом та загальним розвитком.
Старші дошкільники дуже швидко ростуть, збільшуючись в рості на 7-10 см на рік. Не випадково цей вік називають періодом «витягування в довжину».

17
Збільшення маси тіла складає щорічно 2,2-2,5 кг, окружність грудної клітини збільшується на 2,0-2,5см. Стрибок фізичного розвитку в 6-7-річному віці зумовлений нейроендокринними перебудовами в дитячому організмі.
Щоб дізнатися, чи пройшла дитина цей важливий етап (ростовий стрибок), використовують філіппінський тест. Попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою. Успішність виконання цього завдання дитиною показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами і гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того, як у неї пройшов ростовий стрибок, це негативно позначається на її здоров’ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в навчанні.
В якості критеріїв біологічного віку до уваги береться кількість постійних зубів
(що прорізались), досягнення окремих пропорцій – відношення окружності голови до довжини тіла.
Таблиця 1
Вік дитини
Кількість постійних зубів
Хлопчики
Дівчатка
5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 0-1 0-3 1-4 2-8 6-10 0-2 0-4 1-5 3-9 6-11


Таблиця 2
Вік дитини
Відношення окружності голови до довжини тіла
( 100)
Хлопчики
Дівчатка
5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 49,4- 45,0 47,9- 44,3 46,6- 43,1 45,4- 41,9 44,7- 41,3 48,1- 44,5 46,7- 43,2 45,7- 42,1 44,9- 41,6 43,9- 39,7
Співвідношення окружності голови і довжини тіла стає майже таким, як у дорослої людини. Крім того, збільшується довжина рук і ніг.
За станом здоров'я всіх дітей можна полити на п’ять груп.
Перша група – діти без будь-яких функціональних відхилень з хорошим фізичним розвитком, рідко хворіють.
Друга група – діти, що мають деякі функціональні порушення, які знаходяться на межі здоров'я і хвороби, яка ще не перейшла в хронічний процес. При несприятливих умовах у них можуть розвиватися більш виражені і стійкі відхилення у стані здоров'я.
До третьої групи входять діти, що мають різноманітні хронічні захворювання і виражені відхилення здоров'я, а також діти з поганим фізичним розвитком.
Раннє навчання в школі (з шести років) і підвищене шкільне навантаження для таких дітей протипоказані.
Четверту групу складають діти з хронічними захворюваннями, що потребують довготривалого лікування та диспансеризації і постійного спостереження у

18 лікаря-спеціаліста. Таких дітей рекомендується навчати вдома, в санаторіях, в учбових закладах навчального типу, спеціалізованих школах або пропонується тимчасове відстрочення вступу до школи.
У дітей п’ятої групи існують суттєві відхилення в стані здоров'я, що виключають можливість навчання в масовій школі.
Будь-яке із захворювань (грип, ангіна, бронхіт), а особливо часті інфекційні хвороби (кір, свинка тощо), значно знижують функціональні можливості організму дитини, створюють умови для виникнення інших, часто хронічних захворювань, сприяють підвищеній стомлюваності. Окрім того, вони є причиною низької розумової працездатності, порушень поведінки і, як наслідок, низької успішності.
Хворобливі діти зазвичай відстають у фізичному і нервово-психічному розвитку.
Часті хвороби можуть переходити в хронічні, а ті, в свою чергу, перешкоджають нормальному розвитку. Але і вчителі і батьки досить часто, забувають, що успішне навчання багато в чому залежить від стану здоров'я дитини, з яким та прийшла до першого класу.
Медичні показники для відмови вступу до школи дітей 6-річного віку
Захворювання, перенесені протягом останнього року:
-
інфекційний гепатит;
- пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;
- міокардит неревматичний;
- менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт;
- туберкульоз;
- ревматизм в активній формі;
- захворювання крові;
- гострі захворювання (більше 4 разів).
Хронічні захворювання в стадії суб- і декомпенсації:
- порок серця, ревматичний або від народження;
- хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічна пневмонія (при загостренні або відсутності стійкої ремісії на протязі року);
- виразкова хвороба шлунку та 12-перстної кишки, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт ( в стадії загострення, з частими рецидивами і неповною ремісією);
- анемія (при наявності гемоглобіну в крові 10,7- 8,0%);
- гіпотрофія піднебінних мигдалин (ІІІ ступеня);
- аденоїдні вегетації ІІІ ступеня, хронічні аденоїди;
- тонзиліт хронічний (токсикоз-алергічна форма);
- ендокринопатія (зоб, цукровий діабет тощо);
- неврози (неврастенія, істерія, логоневроз тощо);
- затримка психічного розвитку;
- дитячий церебральний параліч;

19
- травма черепа, перенесена в поточному році;
- епілепсія, епілептиформний синдром;
- енурез;
- екзема; нейродерміт (при розповсюдженні шкірних змін);
- міопатія з нахилом до прогресування (більш 2,0 Д);
- накладання соматичних захворювань (двох або більше), які призводять до астенії.
Поряд з визначенням показників фізичного розвитку (ріст, маса, окружність грудної клітки) враховується стан основних фізіологічних систем організму дитини. В ході медичного огляду вимірюють частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, життєву ємкість легень і м’язову силу рук.
В 6-7 років організм дитини росте і активно розвивається. Підвищується надійність і резервні можливості серцево-судинної системи, удосконалюється регуляція кровообігу, перебудовується і активно розвиваються дихальна і ендокринна системи.
В цьому віці спостерігається суттєвий розвиток опорно-рухової системи: скелета, мускулатури. Кістки скелета змінюються за формою, розміром і будовою, але процес окостеніння ще не завершений, а в деяких відділах ще тільки починається. В тому числі не закінчено окостеніння кісток зап’ястя і фаланг пальців, і це важливо знати і враховувати при організації занять з дітьми.
Неправильна посадка, довготривала робота за столом, довготривалі графічні вправи – все це може привести до порушення осанки, викривлення хребта, деформації кисті руки, що пише.
У старших дошкільників активно розвиваються м’язи тулуба і кінцівок, що забезпечують такі складні рухи, як біг, стрибки, лазіння, плавання, катання на ковзанах. В той же час дрібні м’язи кистей рук, що забезпечують точні і тонко координовані рухи під час письма, розвинуті ще не достатньо. Тому першокласникам так важко писати, і під час виконання графічних вправ вони швидко втомлюються.
У віці 6-7 років відбуваються значні зміни в нервовій системі дитини, перш за все це стосується головного мозку, його будови і роботи.
Маса мозку шестирічної дитини досягає 90% маси мозку дорослої людини, розміри поверхні кори головного мозку, в якому знаходяться нервові клітини, складає теж біля 90% розмірів поверхні кори головного мозку дорослої людини.
Дозрівають найбільш складні лобні відділи мозку, які забезпечують головним чином аналітико-синтетичну діяльність, свідому поведінку, фізіологічну основу логічного мислення.
Відзначаючи значні зміни в будові і роботі мозку дитини в кінці дошкільного віку, не потрібно забувати, що перебудова мозкової діяльності і розвиток мозку ще не закінчені. Тому в цьому віці надмірне розумове навантаження дуже шкідливе і може негативно вплинути на стан здоров'я і нервову систему. Це, в свою чергу, може слугувати причиною виникнення труднощів в навчанні.

20

Методики діагностики фізіологічної готовності до школи
Визначення рівня розвитку дрібної моторики рук (тести)
Тест 1
Обладнання: аркуш паперу й олівець або ручка.
Інструкція. Посадіть дитину за стіл, покладіть перед нею аркуш паперу й попросіть покласти руки так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з розведеними пальцями.
Після цього обведіть кисті рук дитини олівцем або ручкою. Дитина, звичайно ж, захоче подивитися, що з цього вийшло. Дозвольте це їй зробити, але потім попросіть знову покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони співпали з контуром. Після цього поясніть завдання:
«Зараз ми з тобою пограємось. Я буду показувати тобі пальчики на твоїй руці, а ти будеш піднімати тільки той пальчик, на який я вказую. Інші пальчики піднімати не треба». Переконавшись, що дитина правильно зрозуміла завдання, починайте тестування.
В довільному порядку вказуйте дитині палець, який вона має підняти, торкаючись до пальця олівцем: «Цей пальчик. Тепер цей..». Починати треба з правої руки.
Для того щоб виключити вгадування, вказувати пальці необхідно у такій послідовності: 5 – 1 – 2 – 4 – 3 (1 – великий палець, 5 – мізинець). Потім дослідження проводиться на лівій руці, потім знову на правій і на лівій. Таким чином, проба проводиться для кожної руки двічі.
Під час виконання «потрібного» руху певного пальця можуть проявлятися
«непотрібні» рухи інших пальців. Це відбувається мимовільно. Сама дитина намагається підняти тільки один палець.
Ці «зайві» рухи називають синкінезіями. Синкенезії є результатом недостатньої диференціаційованості рухів, коли під час виконання певної дії включаються додаткові м’язи, які не потрібно для її виконання. Зайві рухи інших пальців помічають стрілками (від «потрібного» до «непотрібного» пальця).
Оцінювання результатів:
1)
підраховують середню з двох проб кількість синкенезій на кожній руці.
Для цього рахують кількість стрілочок для кожної руки й ділять отримане число на 2; у нашому прикладі права рука: 6/2=3; ліве рука: 8/2=4;
2)
отримані результати для кожної руки додають: 3+4=7.
Що можна сказати про дитину за результатами цього тесту? При виконанні завдання кількість синкенезій на лівій руці більша, ніж на правій, отже, для правої руки диференціація рухової системи розвинена краще. Під час письма права рука буде ведучою. Загальна кількість синкенезій на обох руках дорівнює
7, для шестирічної дитини вищий за норму, а для семирічної – нижчий за норму.
У цілому можна сказати: чим молодша дитина, тим важче їй виконувати дії, що потребують координації й точності рухів пальців та кистей рук.

21


22
Вік дитини
Середня кількість синкенезій за двома пробами
6 років
9 7 років
6 8 років
5 9 років
3
Тест 2
Дитині пропонують намалювати за зразком одним рухом руки коло діаметром
3-3,5 см. Якщо кисть розвинена слабо, дитина схильна її фіксувати на площині й не може впоратися із завданням: малює замість кола овал, або ж коло значно меншого розміру, або ж робить це за кілька прийомів, періодично пересовуючи руку. Показником скутості, фіксовані кисті є переважне малювання дитиною дуже дрібних предметів.
Тест 3
Про розвиненість дрібних рухів пальців можна судити, спостерігаючи за тим, як дитина малює або зафарбовує. Якщо вона постійно повертає аркуш, не може змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це означає, рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне тренування,
інакше відставання в оволодінні графічною навичкою письма у школі може бути значним.























23
Зорово-графічний ґештальт-тест Бендера
Мета: можливість оцінити ступінь сформованості зорово-моторної координації, а також виявити проблемні її моменти.
Обладнання: чистий аркуш паперу, зразок для копіювання, ручка.
Інструкція: «На чистий аркуш паперу постарайся змалювати ці картинки так, щоб вийшло дуже схоже».
Змальовувати дитина повинна ручкою. Важливо, щоб вона правильно відтворювала і загальний вигляд, і розташування малюнків. По закінченні роботи запропонуйте їй перевірити, чи все вийшло схоже. Якщо дитина захоче, то може перемалювати чи виправити своє зображення. Позначте той малюнок, що дитина вибере як подібний.
Інтерпретація результату
Результати виконання тесту оцінюються за допомогою порівняння роботи дитини з графічним зразком, запропонованим їй для змальовування. Дитина має правильно відтворити п'ять малюнків зразка та їх розташування відносно один одного. Рівень розвитку «зорово-моторної координації» визначається за допомогою якісного аналізу, з огляду на дані, отримані й перевірені у дослідженнях Л.Ясюкової.
Рівні розвитку
Високий: усі малюнки виконані абсолютно ідентично зразку: дотримані загальні розміри і розміри деталей, нахил, положення малюнків на аркуші відносно один одного, а також положення деталей усередині кожного малюнка, лінії чіткі.
Такий варіант виконання зустрічається дуже рідко.
Добрий:усі малюнки виконані майже ідентично зразку (допускаються незначні відхилення). Допускається неповний збіг просторового розташування малюнків відносно один одного. У першому малюнку розмір кружків може бути довільним, зокрема – непостійним. Допускається зміна кута нахилу утвореної кружками фігури, яка, утім, повинна зберегти загальний вигляд паралелограма.
У другому і третьому малюнку допускається неточність розмірів. У четвертому малюнку розмір кружків може бути довільним, зокрема – непостійним.
Допускається ущільнення всього малюнка, але при цьому загальна форма
«стріли» має бути чітка. У п'ятому малюнку допускаються незначні відхилення у пропорціях і загальних розмірах шестикутників.
Середній: у всіх малюнків
є загальна подібність зі зразками.
Положення малюнків на аркуші відносно один одного та їх розміри не враховуються. У першому малюнку кількість кружків відповідає зразку; при цьому фігура може не мати форми паралелограма, вона нахилена, вигнута; розмір кружків довільний, вони зорово розташовані у суворо горизонтальні й вертикальні лінії. У другому малюнку горизонтальні й вертикальні розміри рамки можуть бути не витримані, але кути близькі до прямих, крива лінія стосується її. У третьому малюнку коло може бути зображене у будь-якому кривому варіанті, його обов'язково торкається помірно-кривий чотирикутник

24 кутом, а не гранню. У четвертому малюнку – точне передавання кількості кружків, допускається недотримання форми стріли. У п'ятому малюнку - будь-які шестикутники, що частково перетинаються, допускається «закруглювання» гострих кутів, пропорції і розміри не враховуються.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал