Admin Mobil group [Выберите дату] Діагностика готовності дітей до школи 2




Сторінка11/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13



167
Загальні вимоги до організації та проведення психодіагностичного
обстеження психологічної готовності дитини до навчання у школі

Де б не проводилось обстеження щодо визначення психологічної
готовності дитини до школи – в дитячому садку (квітень-травень) або в
школі (за згодою батьків при вступі до навчального закладу, або після
зарахування дитини до школи) його організація, виходячи з результатів
досліджень та практичних даних, має відповідати таким основним
вимогам:
психолог дошкільного навчального закладу має ознайомитися із основними нормативно-правовими документами, які регулюють прийом дітей до загальноосвітнього навчального закладу:
1.

Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст,
структуру і 12-річний термін навчання. Постанова Кабінету
Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717.
2.

“Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів”
Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2005 р. № 204.
3.

Про затвердження Інструкції про порядок конкурсного прийому дітей
(учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл
(шкіл-інтернатів). Зареєстровано у Міністерстві юстиції України
04.07.2003 р. №547/7868.
4.

Інструкція про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців)
до гімназій, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів).
Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.ю07.2003 р. №
547/7868 Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України
19.06.2003 р. №389.
• тривалість психологічного обстеження має становити 20-30 хвилин, оскільки діти такого віку зберігають оптимальний рівень розумової працездатності саме протягом цього часу. Можливе проведення діагностичної роботи у два етапи;
• при обстеженні дітям має виповнитися не менше 5 років 6 місяців - вік, раніше якого не доцільно проводити запропоновану програму обстеження, яка, нагадуємо, спрямована на визначення психологічної готовності до
школи;
• організація роботи за визначеним напрямком може бути зосереджена як протягом квітня-травня так і починаючи з вересня, відслідковуючи дітей, які досягли віку 5 років 6 місяців.
• перевагу необхідно надавати індивідуальним формам діагностики, зважаючи на схильність дітей до наслідування. При проведенні
індивідуальної психодіагностики психолог має можливість отримати більш детальну інформацію.

168
• при групових формах роботи важливо, щоб за партою сиділа одна дитина;
• доцільним є попередня поінформованість батьків про поняття
“Психологічної готовності до школи” , основну мету, зміст проведення психологічного дослідження по виявленню рівня психологічної готовності дітей до школи а також форму обговорення результатів. Під час такої зустрічі з батьками необхідно обговорити організаційні моменти (наявність у дітей кольорових олівців, паперу і т.п.).
• обстеження може відбуватися в присутності батьків (виключення складають тільки деякі методики, наприклад, “Будиночок”, “Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотивів”. Під час проведення цих методик батьки можуть відволікати дітей або несвідомою реплікою можуть вплинути на вибір дитини), що знімає у дітей і батьків небажане напруження. З іншого боку, це може створювати певні труднощі – батьки часто намагаються підказати, коментувати або оцінювати відповіді дітей.
Тут необхідні такт, витримка, аби втримати батьків на позиції спостерігачів.
Доцільним є таке місцезнаходження батьків, щоб дитина їх не бачила
(осторонь);
• після закінчення виконання всіх завдань, у разі необхідності, батькам надаються рекомендації щодо оптимального використання літнього періоду (до початку навчання у школі) з метою психологічної підготовки дитини до школи.
• якщо обстеження під час прийому до школи проводиться з метою відбору найбільш розвинутих дітей у класи або школу з ускладненою програмою (йдеться про спеціалізовані навчальні заклади) навчання, процедура має проводитись у присутності невеличкої комісії з учителів (а якщо є можливість, логопеда), які розташовані осторонь від столу, де сидять психолог, дитина і його батьки. Після закінчення обстеження батьків повідомляють, що конкурсна комісія винесе своє рішення за результатами обстеження після того, як співбесіду пройдуть всі діти шкільного віку;
• під час співбесіди з дитиною необхідно встановити дружелюбний, безпосередній контакт. Завдання мають носити характер спільної гри.
Атмосфера гри допомагає майбутнім учням розслабитися, зменшує стресову ситуацію. Особливо це важливо під час індивідуального обстеження дитини психологом. Якщо дитина сором’язлива, невпевнено почувається, необхідно продумати послідовність пропонованих завдань.
• під час проведення тестування найкраще, коли дитина сидить не прямо перед психологом, а дещо збоку (принцип уникнення позиції очі в очі).
• категорично забороняються будь-які коментарі або оцінювання з боку експериментаторів, звертання до батьків або колег, присутніх на обстеженні. Більш того, екзаменатор не повинен дозволяти батькам давати будь-які характеристики дитині. Слід також попередити батьків,

169 щоб вони і вдома не робили жодних критичних зауважень дитині щодо її відповідей.
• результати психодіагностичного дослідження мають обов’язково доноситися до осіб, які використовуватимуть результати дослідження у вигляді:
-
психологічної просвіти серед батьків, вихователів “Психологічна
готовність дитини до школи як необхідна умова для успішного
навчання дитини”;
-
“Методичних рекомендацій для вихователів ДНЗ при підготовці
дітей до школи”;
-
в узагальненому вигляді як статистичні дані про кількість
неготових дітей до школи на наради, семінари для працівників
психологічної служби;
-
матеріалів в узагальненому вигляді статистичних даних про
кількість неготових дітей до шкільного навчання для засобів
масової інформації з метою винесення на загал актуальності
проблематики;
• надаючи рекомендації певній цільовій групі, психолог, дотримуючись принципу “НЕ ЗАШКОДЬ”, має бути впевненим, що ця інформація не буде використана проти дитини;
• у разі наявності у дошкільному навчальному закладі дітей з особливими потребами (дитина стоїть на обліку у психоневрологічному диспансері, має психофізіологічні особливості, наявна невідповідність або відхилення у розвитку дитини т. ін.) психолог може звернутися за консультацією до районної чи обласної психолого-медико-педагогічної комісії з метою: визначення навчального закладу, який відповідав би потребам дитини, можливе надання індивідуальної форми навчання, відстрочення прийому дитини до школи на один рік;
• практичний психолог має дотримуватися Етичного кодексу психолога та мати на увазі, що обстеження дитини психолого-медико-педагогічною комісією можливе лише за згодою батьків та у їх присутності;
• якщо дитина тривожна, боїться відповідати, з боку експериментатора необхідна емоційна підтримка, аж до того, що можна обійняти, приголубити дитину, виразити впевненість, що вона добре виконає всі вправи і завдання;
• під час виконання завдань треба підтримувати дитину, говорити, що вона все робить правильно і добре (незалежно від реального результату). Без такого зворотного зв'язку тривожна дитина може просто мовчати. Слід зауважити, що подібна практика рекомендується у спілкуванні з усіма дітьми, оскільки для них дуже важливі позитивні зауваження на їхні відповіді.

170
Ігри на розвиток комунікативних навичок, пізнавальних процесів
Ігри на формування адекватної самооцінки
1.Гра «П’єдестал»
Матеріал: іграшка, «п’єдестал» (куб).
Діти стоять півколом. Вчитель дає м’яку іграшку одному з дітей.
Завдання. Хто піймає іграшку,стає з нею на «п’єдестал» і каже про себе гарні,ласкаві,приємні слова. Наприклад: «Я розумна,красива дівчинка…»
Після розповіді дитина віддає іграшку .
2.Гра « Веселий м’яч»
Діти стоять по колу і передають один одному м’яч :
Наш веселий дзвінкий м’яч стрибунець,ну просто ас!
У кого веселий м’яч, в кого ти-виходь до нас.
Завдання. Дитина,у якої опинився м’яч наприкінці лічилки виходить у коло й виконує завдання, яке їй найбільше до душі ( танок,пісня)
3.Програвання ситуацій
Завдання. Вчитель запрошує декілька дітей до себе і вони програватимуть те, що їм запропонують:
1)У тебе віднімає іграшку друг. Що ти будеш робити далі?
2)Діти не приймають тебе до спільної гри. Що ти будеш робити далі?
3)Твій друг плаче-заспокой його.
4)Діти посварились - помири їх.
4.Гра «Дзеркало»
Завдання. Грає музика. Діти сідають одне проти одного. Одна дитина дзеркало,інша-відображення в ньому. Дитина дивиться в дзеркало,яке повторює всі її рухи і жести. Потім міняються ролями.
5. Проективна методика «Намалюй свій настрій»
Завдання. Намалювати свій настрій. Звучить спокійна музика.
6. Проективна методика «Намалюй себе квіткою»
Завдання. Уявити,що ми зараз на галявині квітів. «Якою квіткою ви себе уявляєте?» Намалювати себе квіткою. Малюнки з’єднати,виложивши на підлозі та зробити галявину.
7.Гра «Влови шепіт»
Завдання. Гравці сидять у колі. Вчитель пошепки дає команди і тихо каже слово «всі». Потім дає команду і називає ім’я якоїсь однієї дитини,яка повинна виконати команду.(Наприклад: підняли руки, всі,сіли,
Наташа,покружились, Ваня).
Ігри на розвиток уваги
1.Гра «Будь уважним»
Завдання. Діти йдуть по колу. Ведучий із різними інтервалами дає команди: «коні», «зайчики», «чаплі», «жабки», «раки». Діти виконують

171 команди: «коні» - б’ють ногою в підлогу; «зайчики» - стрибають; «чаплі» - стоять на одній нозі; «жабки» - стрибають навприсядки; «раки» - задкують.
2.Гра «Слухай команду»
Завдання. Вчитель показує рухи й супроводжує їх командами. Потім рухи й команди не збігаються. Діти повинні повторити почуту команду, не зважаючи на показ рухів.
3.Гра «Заборона кольору»
Завдання. Вчитель задає питання, діти відповідають за певним правилом:
1) не можна називати два заборонених кольори – білий і голубий;
2) не можна двічі називати один і той же колір.
Питання: Варіанти відповідей:
- Якого кольору трава? - зеленого;
- Якого кольору небо? - синього;
- Якого кольору пелюстки соняшника? - жовтого;
- Якого кольору пелюстки у ромашки? - молочного;
- Якого кольору жабка? - болотного;
- Якого кольору сніг? - блискучого;
- Якого кольору море? - бірюзового;
- Якого кольору сонце? - яскравого.
4.Гра «Порахуй очима»
Завдання. Одними очима, без допомоги пальців або олівця, порахуй, скільки кружечків і скільки хрестиків в рядку.
+ + 0 + 0 + + + 0 0 + 0 + 0
5.Гра «Спостережливість»
Завдання. Описати все те, що діти бачать щодня: шкільний двір, шлях від дома до школи…
6.Гра «Сонечка»
Завдання. На полі живуть чарівні сонечка. Вони перелітають з клітинки на клітинку. Діти 2-3 сек. дивляться на ігрове поле з 9 клітинок (3+3) на якому певним чином розставлені сонечка і намагаються так само розставити їх у на пустому полі.

Ігри на розвиток пам’яті
1.Гра «Я кладу в мішечок…»
Завдання. Дорослий говорить речення, а наступний гравець повинен повторити і додати щось своє. Наступний гравець повторює все речення і додає ще щось від себе…
Наприклад: «Я поклала в мішечок яблука…» «Я поклала в мішечок яблука, банани…» і таке інше.
2.Гра «Запам’ятай фрази»

172
Завдання. Дорослий називає п’ять фраз, а дитина повинна запам’ятати і назвати їх, виконавши до кожної фрази схематичний малюнок, який допоможе в запам’ятовуванні.
Хлопчик втомився. Дівчинка плаче. Тато відпочиває. Мама готує. Бабуся
читає.
3.Гра «Калейдоскоп»
Завдання. Гравці по черзі називають ведучому колір, який йому подобається.
Після цього ведучий повертається до них спиною, а гравці швидко міняються місцями. Ведучий повинен назвати, який колір подобається кожному гравцю.
4.Гра «Упізнай геометричну фігуру навпомацки»
Завдання. Вчитель описує кожну з геометричних фігур за формою, називає
її, звертає увагу на особливості. Дитина опускає руку в мішечок, намацує одну фігуру і називає її.
5.Гра «Іменини»
Завдання. Одній дитині дається лялька – іменинниця, всім іншим – гості-
іграшки, які прийдуть на іменини. Кожному гостю дається своє ім’я.
Іменинниця повинна пригостити гостя, ім’я якого називає вчитель.
6.Гра «Пара слів»
Завдання. Вчитель двічі називає десять пар слів, пов’язаних за змістом
(стіл-чашка; кішка-молоко; собака-кістка; дівчинка-лялька; хлопчик- машинка; тарілка-суп; дерево-гілка; птах-гніздо; курка-яйце; двері-замок; будинок-дах; кофта-ґудзик).
Потім вчитель називає перше, а діти кажуть друге слово.
7.Гра «Що змінилося?»
Завдання. Розкласти на столі 10 предметів ,які не пов’язані між собою за змістом. Запропонувати дітям уважно роздивитися їх протягом 2-3 хвилин.
Діти заплющують очі, вчитель міняє місцями дві-три пари предметів, а потім запитує «Що змінилося?»

Ігри на розвиток комунікативних навичок
1.Гра «Новосілля»
Завдання. Дітям пропонується намалювати свої портрети і «посилити» їх у будиночку, малюнок якого (с пустими вікнами) висить на дошці.
2.Гра «Скло»
Завдання. Діти повертаються один до одного і уявляють, що між ними товсте скло. Один одному без слів передають інформацію:
- На вулиці холодно, ти забув одягти шапку;
- Іди додому-вже пізно;
- Скоро обід. Іди їсти. Мама кличе;

173
- Виходь. Разом підемо гуляти;
- Я не можу відкрити двері.
- Мене кривдять великі хлопчики.
3.Гра «Рольова гімнастика»
Завдання. Походити, як: немовля, дідусь, лев,ведмідь,клоун в цирку.
Посидіти, як: бджола на квітці, наїзник на коні, Карабас-Барабас.
Пострибати, як: коник, козлик, кенгуру. Політати,як метелик,як орел.
4.Гра «Мої емоції»
Завдання. Дітям пропонується: зрадіти ,як квіти сонечку, як пташки весні; насупитись, як: осіння хмара, розгнівана людина, розлючений лев; позлитися, як голодний вовк, як зла відьма; налякатися, як зайчик, як кицька,що побачила собаку; усміхнутися ,як хитра лисиця, як щаслива дитина.
5.Гра «Квітка - семикольоровка»
Завдання. Дитина, зірвавши пелюстку з паперової квітки, загадує бажання і каже його вголос.
6.Гра «Спільний малюнок»
Завдання. Вчитель починає малюнок, діти по черзі продовжують його, пояснюючи свій задум. Малюнок поповнюється новими елементами від кожної дитини.
7.Гра «Я-різний»
Завдання . Дитина малює себе на трьох малюнках: який він був раніше, який він зараз і яким він хотів би бути в майбутньому.
8. Гра «Знайди свою половинку»
Завдання. На партах лежать метелики без крил. Кожна дитина має знайти
іншу дитину , у якої є крильце з таким самим малюнком. Домовитися з нею
і разом повернути крильця метелику.

Ігри на розвиток мислення
1.Гра «Гра з м’ячем»
Завдання. Дорослий кидає дитині м’яч і називає родове поняття. Дитина ловить м’яч і каже видове: меблі-стіл, стілець, шафа; посуд-тарілка, каструля,чашка.
Дорослий кидає дитині м’яч і називає видове поняття. Дитина ловить м’яч і каже родову назву: плаття-одяг, картопля-овоч.
2.Гра «Підбери пару»
Завдання. Підібрати пари слів, які пов’язані однаковими відносинами:
Птах-пір’я, риба - … . Учитель – школа, лікар -… . Стіл – скатертина, підлога -
… . Ранок – сніданок, вечір -… . Людина – рука, кішка -… ..Пісня – глухий, картина -… . Ніж – метал, стіл -… . Хліб – пекар, дім -… .Пальто – ґудзик, черевик -… .

174
3.Гра «Склади узор»
Завдання. Викласти з кольорових трикутників візерунки за зразками (за Б.
Нікітіним).
4.Гра «Склади квадрат»
Завдання. Скласти зі шматочків один квадрат (за Б. Нікітіним)
5.Гра «Порівняй предмети»
Завдання. Подумайте, чим схожі і чим відрізняються ці предмети: муха й метелик,дім і сарай, стіл і стілець, вода й молоко, молоток і сокира, ріка й озеро, місто й село, книга й зошит, собака й кішка, ножиці й сковорідка.
6.Гра «Закінчи слово»
Завдання. Дорослий починає слово, вимовляючи перший склад, а діти його закінчують: по,на, за, мі, му, до, че, при, ку, зо.
7.Гра «Знайди зайве слово»
Завдання. Запропонуйте дітям визначити слово,що є « зайвим» :
1)сніг,лижі,санки,ковзани;
2)лялька,солдатик,кубики,книга;
3)молокоЄсир,сметана,хліб;
4)будинок,школа,кінотеатр, стадіон;
5)ложка, тарілка, сумка,каструля.
8.Гра «Продовж речення»
Завдання . Встановити причиново-наслідкові зв’язки. Придумати якомога більше наслідків названих подій.
Наприклад: Метелик залетів у кімнату…Маринка послизнулась і… У клас прийшов новий учень… На вулиці хтось розбив банку з варенням…

Ігри на розвиток уяви
1.Гра «Що буде якщо»
Завдання. Що буде якщо: собаки почнуть розмовляти; дощ буде іти не перестаючи; люди навчаться літати, люди навчаться читати думки
інших,люди перестануть спати, сонце не буде заходити, машини почнуть
їздити задом наперед, усі іграшки оживуть,взимку розквітнуть дерева, з крана поллється апельсиновий сік.
2.Гра «Саме найкраще»
Завдання. Дітям пропонується намалювати саме найкраще на світі, намалювати «добро»
3.Гра «Невербальний показ»
Завдання. Уявити і показати: перукар робить зачіску; стоматолог лікує зуб; хлопчик ловить метелика сачком; дресирувальник навчає собаку; як пронизують нитку в голку і зашивають речі; як надувають повітряну кульку.
4.Гра «Склади казку»

175
Завдання. Вчитель починає казку, а діти по черзі її продовжують, створюючи єдиний сюжет казки. Атмосфера має бути веселою, без негативних коментарів у бік дитини.
5.Гра «Комбінування»
Завдання. Дітей просять придумати й намалювати якнайбільше предметів, використовуючи геометричні фігури: коло, півколо, трикутник, прямокутник, квадрат (кожну фігуру можна використовувати багаторазово, а якусь фігуру не використовувати взагалі, не можна додавати довільні фігури)
6.Гра «Придумай узор для рукавички»
Завдання. Намалювати узор для рукавички і розфарбувати його.































176
Довідкова інформація для батьків, педгогів
Матеріали для тематичних консультацій психолога, виступів на
батьківських зборах

«Що таке готовність до шкільного навчання? Як допомогти дитині
підготуватися до шкільного навчання?»

Веселі й святково одягнені, з букетами квітів йдуть першого вересня діти до школи. Кожен із них сподівається бути зразковим учнем і отримувати гарні оцінки, любити свого вчителя й школу і взагалі розраховує на цікаве, веселе життя. Поділяють цей радісний настрій і вчителі.: «От мої діти. Які вони всі гарні! Треба тільки знайти до кожного з них свій «золотий ключик».
Але минає зовсім небагато часу і ми чуємо: «Мамо, а чи довго мені ще ходити до школи? Я вже стомилася…»; «А коли будуть канікули? Все вчимося, вчимося…».
А з іншого боку можна почути скарги вчителів на труднощі, що виникають у роботі.
У чому причина невдоволення? Яким дітям важко вчитися і з якими важко працювати вчителю?
«Чи не рано, - з тривогою запитують мами, - садити шестирічок за парти, позбавляти безтурботного дитинства, витівок, ігор?» Може, ми й справді квапимося? Насамперед, необхідно розрізняти психологічну непідготовленість до школи, яка можлива й у 7, і в 8 років, і принципову неможливість навчання у 6 років.
Неготові до шкільного навчання діти завдають учителю найбільше клопоту. Як, правило, саме з цієї категорії «ведуть свій родовід» відстаючі учні. Найчастіше ці діти бувають неуважними на уроці, випадають із загальної роботи класу, нарешті, у них швидко зникає бажання вчитися й
інтерес до шкільного життя.
Як можна визначити психологічну готовність чи неготовність дітей до школи? Що ж таке, за нашими уявленнями, «зрілий дошкільник?»
«Дошкільну зрілість» можна визначити як цілісний психічний стан дитини дошкільного віку, що характеризується високим ступенем розвитку тих якостей і процесів, що переживають свій розквіт саме в дошкільний період дитинства і для яких цей період є сенситивним. Для 6-річних дітей із гарним психічним розвитком найтиповіший кооперативно - змагальний
рівень спілкування з однолітками, довільність у сфері спілкування з дорослим і відкриття дитиною своїх переживань у сфері самосвідомості.
Крім того, принципово важливими є :

177
- сформовані прийоми ігрової діяльності;
- розвинені соціальні емоції і високий (для даного періоду) рівень морального розвитку;
- розвинена уява;
- високий рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення.
Варто звернути увагу на сам факт недостатньої підготовленості до шкільного навчання значної частини дітей, що приходять до школи. Це створює труднощі для всіх. Важко насамперед самим дітям, важко батькам, важко вчителю та
іншим учням класу, змушеним пристосовуватися до спільної навчальної діяльності з цими дітьми.
Виділяють три основні групи труднощів, з якими зустрічаються неготові до школи діти. Перша група ускладнень стосується системи
взаємин і взаємодії з однолітками (невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, погоджувати з ними свої дії), друга – сфери спілкування з дорослим (нерозуміння умовності запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування), третя – сфери власної
самосвідомості (завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ’єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок учителя). Ці три групи труднощів відбивають основні сторони психологічної готовності дитини до школи і шкільного навчання.
Відповідно і показники психологічної готовності до школи розподіляються на ці групи.
Як це не парадоксально звучить, саме ранній початок шкільного навчання створює необхідні умови для практичного розв’язання проблеми психологічної готовності дітей до школи.
Раннє виявлення у дитини будь-яких здібностей нічого не говорить про її готовність чи неготовність до школи. Навіть безсумнівні математичні здібності не можуть бути гарантією успіхів на шкільних уроках математики.
Для успішного навчання необхідно ще багато з того, чого в дошкільника поки просто немає.
Отже, що ж містить у собі поняття психологічна готовність до школи?
Компонентами психологічної готовності є

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал