Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби



Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації13.01.2017
Розмір5.04 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7

1




Адаптація дітей до навчання у школі
в діяльності психологічної служби

Методичні рекомендації








Електронне видання комбінованого використання на CD-ROM



Київ Національна академія педагогічних наук України Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи
2013

2
УДК 159.9.316
ББК 88.88.4 Рекомендовано до друку Радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (протокол № 8 від 19.11.2013 р)
Науковий редактор
В.Г. Панок , доктор психологічних наук.

Авторський колектив
Васильченко Н.В., Гобод І.Ю., Гонтар О.В., Котяхова Ю.М.,
Ілляшенко Т.Д., Панок В.Г., Сосновенко Н.В., Луценко І.В., Луценко Ю.А.
Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної
служби: методичні рекомендації / за наук. ред. В.Г. Панка – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. Видання Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби методичні рекомендації підготовлено на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України. Тематично методичні рекомендації відповідають Напряму 15 (Практична психологія) і Технічному завданню дослідження Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПН України на 2011–2013 р.р. Обсяг видання – 3,75 друкованих аркушів. Наукова актуальність тематики полягає, по-перше, у вивченні, узагальненні та поширинні кращої практики роботи працівників психологічної служби щодо організації і проведення психолого-педагогічних консиліумів з питань готовності до навчання, адаптації до навчання в школі, готовності до переходу в школу ІІ ступеню тощо, по-друге – у розробці моделі взаємодії між практичними психологами ДНЗ і ЗНЗ щодо забезпечення оптимальних умов для адаптації дитини в умовах школи. Методичні рекомендації складаються із трьох розділів. Перший – Психологічна готовність та адаптація дитини до школи. Другий – Змісті форми роботи практичного психолога освіти з адаптації дітей до навчання у школі. Третій – Адаптація дітей з особливими освітніми потребами до навчання в школі. Для педагогічних працівників, викладачів, практичних психологів, соціальних педагогів дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, студентів із зазначених спеціальностей.
ISBN 978-617-7118-05-2
Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи,
2013

3

Зміст
Стор.
Передмова.
Панок В.Г. Психологічний супровід розвитку школяра 1.
Психологічна готовність та адаптація дитини до
школи.
1.1.
1.

Сосновенко Н.В. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.
9 1.2.
Ілляшенко Т.Д. Порушення адаптації дітей до навчання у школі та їх корекція у роботі шкільного психолога.
17 2. 2.
Зміст і форми роботи практичного психолога
освіти з адаптації дітей до навчання у школі.
2.1.
Гобод І.Ю., Котяхова Ю.М. Наступність роботи психологів дошкільного навчального закладу та школи.
35 2.2. Гонтар О. В, Васильченко Н. В. Досвід роботи щодо забезпечення наступності між Комунальним дошкільним навчальним закладом ясла-садок комбінованого типу № 129 м. Луганськ та Комунальним закладом Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 18».
49 2.3.
Луценко І.В. Алгоритм роботи шкільного психолога щодо супроводу дітей у процесі їх адаптації до школи.
63 3.
3.
Адаптація дітей з особливими освітніми потребами до
навчання в школі.

3.1.
Ілляшенко Т.Д. Психологічний супровід адаптації дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі 3.2.
Луценко Ю.А. Адаптація навчального середовища до потреб дитини з особливими освітніми потребами
90
Додатки. Перелік психологічного інструментарію, рекомендованого для роботи психолога з адаптації дітей до навчання у школі.
99 Анотації російською та англійською мовами
100







4
ПЕРЕДМОВА
В.Г. Панок, директор Українського науково- методичного центру практичної психології і соціальної роботи, доктор психологічних наук

Психологічний супровід розвитку школяра
Вступ дитини до школи – є важливим моментом вжитті кожної дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, вчителем, новими формами діяльності. Більшість особистісно-зорієнтованих педагогічних розробок спрямовані не тільки на розширення сфери пізнання дитини, алей на прискорення її особистісного розвитку, на інтенсивний розвиток спостережливості, пізнавальних потреб, кмітливості тощо. Всі ці завдання в процесі адаптації учнів реалізовує вчитель в умовах навчання, яке в педагогічній психології розуміють як процес управління учбової діяльністю учнів. Водночас проблему адаптації вирішує психолог школи через психодіагностичну та розвивально-корекційну роботу з учнями, а також просвітницьку та консультативну роботу з батьками й класоводом. Таким чином, діяльність вчителя-класовода та психолога вимагає злагодженої співпраці у наданні психолого-педагогічної допомоги першокласникам. Вік від шести до семи років – кризовий. річний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. У нього зберігається особливість мислення дошкільника, переважає мимовільне запам’ятовування
(запам’ятовується, головним чином, те, що цікаве, а не те, що необхідно запам’ятати). Специфіка уваги виявляється втому, що дитина спроможна займатися однією справою не більше, ніж 10-15 хвилин. Психолого- педагогічний супровід процесу адаптації першокласників можна забезпечити

5 лише в узгодженій роботі, надаючи психологічну допомогу учням. Психолог контролює та корегує процес адаптації через дотримання відповідних рекомендацій вчителем, який, в свою чергу, врахувавши висновки психолога, змінює хід навчально-вихованого процесу. Навчання цих дітей, передбачає введення відповідного режиму тривалість уроку не більш, ніж 35 хвилин організація рухливих ігорна перерві прогулянки, денний сон відсутність домашнього завдання. Навчальний матеріал на уроці має бути невеликим за обсягом, збільшується кількість загальнорозвивальних занять (фізкультура, музика, ритміка, екскурсії, спеціальні розвивальні заняття, вводяться медичний контроль та психологічне супроводження, особливі програми та методи навчання. Як показує досвід, незважаючи на прагнення багатьох директорів шкіл і педагогів реалізувати ці вимоги до навчання, невирішеною залишається низка проблем, серед яких називаються й матеріально-технічні, й навчально-методичні, й нормативні. В роботі з шестирічними першокласниками необхідно враховувати їх можливості і норми навантаження загальне навчальне навантаження – 4 год. на день безперервна письмова робота – 4-5 хв.; безперервне читання – 8 хв.; середня активність уваги – до 15 хв.; прослуховування звукозапису – 6-10 хв.; перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач – 15 хв.; перебування на свіжому повітрі – не менше 4 год.; тривалість сну – 15 год. на добу, із них денний сон (бажано) – 1,5 год. Психологічний супровід розвитку школяра у процесі його навчання в початковій школі спрямований нате, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей.

6 Психологічний супровід орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня та спрямований на допомогу оптимальному розвитку кожного учня - його пізнавальній діяльності, засвоєнню ним предметних знань і соціальних цінностей, норм міжособистісної взаємодії і спілкування, формуванню самостійного типу поведінки і творчої спрямованості, позитивного психологічного самопочуття. Засобами реалізації цієї системно організованої діяльності є вивчення психічного розвитку учня й умов його навчання й виховання вплив на соціальне і навчально-освітнє середовище з метою створення умов розвитку, адекватних особливостям дитини корекційна й розвивальна робота психолога з дитиною в індивідуальних та групових формах. Можна виділити наступні цикли психологічного супроводу учня початкової ланки освіти психологічний супровід школяра-початківця. Закінчення цього етапу пов'язується із виявленням більшістю учнів якостей, характерних для молодшого шкільного віку. Його межа визначена серединою другого року навчання психологічний супровід у період навчання дітей від середини другого до середини четвертого класу психологічний супровід у другій половині четвертого класу. Психологічний супровід як метод роботи психолога обслуговується всіма основними видами психологічної діяльності, які у практиці супроводу тісно переплітаються. Зокрема, фахівцями психологічної служби Вінницької, Волинської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Одеської областей та АР Крим розроблені факультативні курси, впровадження яких допомагає змістовно наповнити психологічний супровід і збагатити його необхідними у конкретних обставинах формами.

7 Щороку зростає кількість дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які охоплені професійною діяльністю спеціалістів служби. Так за останній навчальний рік індивідуальною діагностикою було охоплено 415 177 дітей дошкільного віку та 240 426 учнів початкових класів
- у груповій діагностиці та соціально-педагогічних дослідженнях брали участь 534 409 дітей дошкільного віку та 962 596 учнів початкових класів
- з індивідуальними запитами щодо дітей дошкільного віку звернулося
95 061 особа та учнів початкових класів – 105 583 особи
- корекційно-відновлювальною та розвивальною роботою було охоплено 1 348 380 дітей дошкільного віку та 1 621 167 учнів початкових класів. За минулий навчальний рік звернулися в ПМПК і отримали допомогу
121.244 дітей , що становить 14 % від загальної кількості дітей звадами розвитку. Серед тих, хто звернувся (обстежених в ПМПК за н.р.) порушення в розвитку виявлено ВПЕРШЕ у 87.351 дитини , що становить 72% від усіх обстежених в ПМПК. Повторно звернулися по допомогу 33.893 дітей, що становить 28% від усіх обстежених в ПМПК. Однією із функцій діяльності працівників психологічної служби є збереження здоров’я дитини та забезпечення основних її праві свобод. У випадку недотримання або порушення прав дитини практичний психолог і соціальний педагог ініціює звернення до компетентних органів, зокрема – служби у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, прокуратури тощо, спільно з якими вживаються відповідні превентивні заходи. У 2011-2012 н.р. соціальними педагогами було здійснено 341 956 обстежень житлово- побутових умов дітей-сиріт, багатодітних сімей, сімей, які перебувають у кризовій ситуації та інших категорій складено 386 337 відповідних актів та звернень.

8 Аналіз нормативно-правових документів та звернень працівників психологічної служби дозволяє виокремити низку проблем, які потребують вирішення
- у 33% міських та 87% сільських/селищних дошкільних навчальних закладах відсутні посади практичних психологів
- відсутня ефективна взаємодії практичних психологів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів при вступі дитини до школи
- низький рівень психологічної культури педагогічних працівників та батьків щодо індивідуальних та вікових особливостей дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
- створено прецедент із введення посад соціальних педагогів у дошкільних навчальних закладах загального типу
- не унормоване питання із оплати праці фахівців психологічної служби завідування кабінетом, ведення факультативів, роботи у ДНЗ комбінованого типу тощо. Нагальні проблеми розвитку психологічної служби системи освіти можуть бути вирішені шляхом
- стовідсоткового забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами, а також забезпечення останніх належними умовами праці
- розробки уніфікованої моделі взаємодії практичного психолога дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу
- підготовки і впровадження просвітницьких і профілактичних програм з питань подолання агресивності, жорстокості насильства серед учнів початкової школи та по відношенню до них
- розробки алгоритму взаємодії соціального педагога з представниками інших органів і службу питанні сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.


9 Розділ 1. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ТА АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Н.В. Сосновенко науковий співробітник Українського науково- методичного центру практичної психології і соціальної роботи

1.1 Психологічна готовність дитини до навчання в школі

Дитинство є найважливішим етапом ужитті кожної людини, її розвитку й особистісному становленні. Вступ до школи - переламний момент вжитті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, вчителем, новими формами діяльності. У першокласника має сформуватися усвідомлення свого нового статусу – школяра, учня. Готовність дитини до систематичного навчання є підґрунтям, від якого залежать її подальші успіхи в навчальній діяльності, здатність до довільної діяльності, самодостатність і самопочуття, що значною мірою впливає на її психічне та соматичне здоров’я. На момент вступу до школи дитина набуває відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку. Режим шкільних занять потребує значно вищого, ніжу дошкільному дитинстві, рівня продуктивності поведінки. Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний на досягнення шкільного віку діти мають різний ступінь підготовки. В дошкільному віковому періоді закладаються передумови навчально-пізнавальної активності дитини. Як стверджував Д. Ельконін: Узагалі підхід до окремого періоду розвитку в дитинстві не можна розглядати вузько прагматично - як підготовку до наступного етапу розвитку. Усе відбувається якраз навпаки. Перехід до наступного, вищого етапу розвитку готується та визначається тим, наскільки

10 повно прожитий попередній період, наскільки визріли ті внутрішні суперечності, які можуть розв'язуватися завдяки такому переходу. Але слід відмітити, що всі етапи дитячого розвитку є цінними, і для збереження психічного здоров'я школярів не можна прискорювати перехід дітей з одного ступеня розвитку на інший.
Що ж таке психологічна готовність дитини до навчання в школі? Психологічна готовність дошкільного навчання - це комплексна характеристика дитини, що розкриває рівні розвитку психологічних якостей і є найважливішою передумовою для гармонійного входження дитини у нове соціальне середовище. Актуальною лишається проблема структурних складників та критеріїв психологічної готовності дитини дошкільного навчання. Д.Ельконін підкреслював, що при вивченні дітей у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку діагностична схема має включати діагностики як новоутворень дошкільного віку, такі початкових форм діяльності наступного періоду. Ця діагностична схема містить чотири етапи визначення готовності дитини до школи загальна, інтелектуальна (пізнавальна, мотиваційно- вольова, особистісно-психологічна готовності.
Загальна готовність дитини до навчання в школі В старшому дошкільному віці відбувається швидкий розвиток і перебудова в роботі всіх фізіологічних систем організму дитини (нервової, серцево-судинної, ендокринної, опорно-рухової). Основними критеріями загальної готовності дошкільного навчання є рівень біологічного розвитку дитини (зріст, наявність постійних зубів достатній рівень розвитку психофізіологічних функцій організму рівень сформованості дрібної моторики стан здоров'я на момент вступу до школи (фізіологічна зрілість динаміка захворюваності за попередній рік. Рекомендуємо визначати окремі аспекти загальної готовності дитини до школи за допомогою тесту Керна-Йєрасика).

11


Інтелектуальна готовність дитини до навчання в школі Інтелектуальна готовність пов'язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини. Але не лише з рівнем, який досягнуто важливим є фактор здатності цієї сфери до подальшого розвитку, утворення вищих психічних функцій, нових міжфункціональних психологічних систем. Одним з основних показників інтелектуальної готовності дітей до навчання в школі є рівень розвитку наочно-образного і словесно-логічного мислення.
Розв'язання багатьох інтелектуальних завдань під час шкільного навчання потребує образного мислення учня, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу. Сформованість основних різновидів мислення наочно-дійового мислення наочно-образного мислення словесно-логічного мислення (у початковій стадії розвитку
Сформованістьрозумових операцій мислення аналіз (розчленування предметів і явищу свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей);
синтез ( мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле);
порівняння (встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами);
абстрагування (уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рисі від самих предметів (явищ, яким вони властиві);
узагальнення (виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищу групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування);

12
класифікація (групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками);
систематизація (упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів).
Рівень розвитку арифметичних умінь (тест В. Торосун); рівень розвитку механічної пам'яті (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Д. Векслера); аналітико-синтетичні вміння для діагностики рекомендуємо використовувати Прогресивні матриці Равена»); фонематичний слух і словниковий розвиток (для діагностики рекомендуємо використовувати тест В. Торосун); уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Д. Векслера); навченість (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Т.
Вітцлака); творча уява (для діагностики рекомендуємо використовувати тест Т.
Вітцлака); розвиток креативних умінь. Довільна пам'ять: сформованість вербальної механічна пам′ять, легкість запам′ятовування слів на слух. Довільна увага достатньо сформовані обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація здатність до тривалого зосереджування. Сформованість зорового сприймання Розвиток тонкого та достатньо диференційованого зорового аналізу та синтезу, сформованість зорово-просторових уявлень уміння виокремити фігури з фону

13
уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за їх формою круглий, овальний, квадратний, прямокутний, трикутний і т.п.); уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за розміром великий, маленький, середній) і розуміти їх співвідношення (великий – маленький, більше – менше довгий – короткий, довше – коротше високий – низький, вище – нижче товстий – тонкий, товщий – тонший ширший – вужчий, ширше – вужче уміння визначати місце знаходження предметів і геометричних фігуру просторі відносно один одного, тобто розуміти просторові відношення між ними (високо - низько, вверху – внизу, вище – нижче далеко – близько, далі – ближче, попереду – позаду зліва – справа. Сформованість слухового сприймання диференціація звуків мовлення (фонематичний слух сформованість початкових форм звукового аналізу та синтезу слів можливість чіткої слухової диференціації акустично близьких звуків.
Мотиваційно-вольова готовність дитини до навчання в школі
Важливою умовою готовності дитини до постійної праці є вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання. Під кінець дошкільного віку вже сформовані основні елементи вольової готовності — внутрішнього зусилля, необхідного для виконання певної діяльності. Дитина здатна поставити мету, прийняти рішення, окреслити план дій, виконати його, виявити зусилля для подолання перешкод, оцінити результат своєї дії. Вольова готовність передбачає здатність стримувати свої імпульсивні дії, зосереджуватися на виконуваному завданні, слуханні мови вчителя тощо. Дитині з низьким рівнем довільності важко усвідомити навчальне завдання, дотримуватися вимог шкільного життя, складно опанувати свої емоції та бажання. Вона керується переважно найближчими метою та завданням. Для діагностики цього компонента пропонуємо такі методики Будиночок" (І.Дубровіна), "Такі ні не говори" (О.Кравцова).

14
Мотиваційна готовність до навчання - характеризується наявністю в дитини бажання навчатися, сформованість позиції майбутнього школяра.
Л.І. Божович виділяє дві групи мотивів навчання
- соціальні мотиви навчання, або мотиви пов'язані "з потребами дитини у спілкуванні з іншими людьми, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин
- мотиви, пов'язані безпосередньо з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями. Пропонуємо методики, які найчастіше використовують для дослідження мотиваційної готовності дитини до навчання у школі Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини' За Н.Гуткіною);
Методика "Уяви собі" (За Н.Гуткіною)


Особистісно-психологічна готовність дитини до навчання в школі Особистісна готовність до школи — це готовність дитини до нових форм спілкування, нового ставлення до навколишнього світу і самого себе, що зумовлене ситуацією навчання в школі. В самосвідомості дитини виділяють дві взаємопов’язані складові змістовна (знання і уявлення про себе) та оціночна (самооцінка. Змістовний і оціночний аспекти є єдиним неподільним цілим. Будь яке судження про себе включає і самооцінку. Для діагностики можна використати методику Є.З. Басіної Що дитина знає про себе, якою себе уявляє - ця методика дає можливість оцінити уявлення дитини про саму себе.
Соціальна готовність дитини до навчання в школі
Соціальна готовність - уміння будувати взаємовідносини із дорослими і ровесниками. Цей комплект готовності включає в себе формування у дітей якостей, завдяки яким вони мали б можливість спілкуватися з іншими дітьми, вчителем.

15 Дослідники проблеми готовності дитини до навчання в школі вважають за необхідне проводити своєчасну діагностику психологічної готовності школяра як один із головних видів профілактики можливих труднощів в адаптації до школи, в навчанні і розвитку.
Експрес-діагностика готовності дитини до навчання в школі
Принципом побудови експрес-діагностики є достатній мінімум діагностичних методик, без яких неможливо визначити ступінь готовності дитини до навчання. Діагностика розумової активності дитини. Діагностика саморегуляції Перевірка фонематичного слуху. Діагностика словникового розвитку. Діагностика пам’яті. Діагностика логічного мислення. Діагностика даних здібностей дає можливість зробити висновок щодо психологічної готовності дитини до навчання в школі. Послідовність проведення тестів під час діагностики може визначатися практичним психологом індивідуально в залежності від емоційного стану кожної дитини. Під час організації прийому дитини до школи необхідно створити оптимальні, затишні, комфортні умови, які б сприяли появі атмосфери довір’я у спілкуванню з дитиною та батьками (варто подумати про освітлення, розташування меблів у приміщенні приймальної комісії, відсутність сторонніх звуків тощо.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал